Прямі податки в системі державного регулювання доходів юридичних і фізичних осіб

3

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.04.01. - Фінанси, грошовий обіг і кредит

Прямі податки в системі державного регулювання доходів юридичних і фізичних осіб

Дулік Тетяна Олександрівна

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному фінансовому інституті при Міністерстві фінансів України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Василик Остап Дмитрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, академік УААН Дем'яненко Микола Якович, інститут аграрної економіки Української академії аграрних наук (м. Київ), заступник директора по науковій роботі, завідувач відділення фінансів і фінансової інфраструктури;

кандидат економічних наук, доцент Опарін Валерій Михайлович, Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри фінансів.

Провідна установа: Дніпропетровській національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра фінансів.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук, доцент І.І. Гейдор

Анотація

оподаткування економічний бюджетний прибутковий

Дулік Т.О. Прямі податки в системі державного регулювання доходів юридичних і фізичних осіб. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01. - Фінанси, грошовий обіг і кредит. Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, Київ, 2001.

Дисертація присвячена теоретичним та практичним аспектам удосконалення національної системи прямого оподаткування, яка може стимулювати ділову активність і виступати важливим джерелом фінансових ресурсів держави. В роботі конкретизовано і теоретично обґрунтовано сутність і призначення прямих податків в економічній системі держави. Уточнено і доповнено якісно новими аспектами визначення категорії “прямі податки”. Проаналізовано переваги та недоліки механізму прямого оподаткування в Україні. Досліджено тенденції в еволюції механізму прямого оподаткування юридичних і фізичних осіб. З'ясовано дію прямих податків у контексті концепції “вбудованих бюджетних стабілізаторів”. Доведено необхідність систематизації надання суб'єктам національної економіки податкових пільг. Розроблено пропозиції щодо подальшого удосконалення системи прямого оподаткування в умовах трансформації економічної системи України.

Ключові слова: податки, прямі податки, податкова система, податкове регулювання, податкова політика, суб'єкти національної економіки, юридичні особи, фізичні особи, доходи.

Аннотация

Дулик Т.А. Прямые налоги в системе государственного регулирования доходов юридических и физических лиц. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01. - Финансы, денежное обращение и кредит. Научно-исследовательский финансовый институт при Министерстве финансов Украины, Киев, 2001.

Диссертация посвящена исследованию актуальных проблем системы прямого налогообложения юридических и физических лиц. Определено место и значение прямого налогообложения в экономической системе государства.

В работе раскрыты сущность и функции прямых налогов, рассмотрена их экономическая классификация, а также научно обосновано место и значение категории “прямые налоги” в системе финансовых категорий, выявлено новые структурные связи между ними, которые обеспечивают целостность категориального базиса науки о налогах и синергизм этого базиса. При этом показано, что сущность прямых налогов может быть сформулирована и раскрыта на основе исторического, экономического и правового аспектов научного познания в их диалектическом единстве. Однако наиболее важным является исследование экономического содержания прямых налогов, поскольку это даёт возможность раскрыть внутреннюю природу налоговых отношений, которые объединяют в себе одновременно признаки как социально-экономического, так и фискального характера. Они всегда пребывают в единстве, но первоосновой есть именно фискальный аспект, поскольку без него не может быть и социально-экономического их действия.

В диссертационном исследовании особое место отведено рассмотрению структуры налоговой системы Украины (на протяжении 1991-2000 гг.), проблемам становления и развития прямого налогообложения. При этом учтен зарубежный опыт, тенденции функционирования переходной и рыночной экономики.

В диссертации рассмотрен широкий круг проблем, связанных с особенностями прямого налогообложения доходов юридических лиц в Украине и в развитых странах, его недостатками и направлениями оптимизации регулятивного влияния налога на прибыль на деятельность субъектов хозяйствования с целью дальнейшего усовершенствования национальной налоговой системы. Отдельно рассмотрены проблемы исчисления и уплаты налога на прибыль и предоставления юридическим лицам налоговых льгот.

В диссертации исследованы и обоснованы вопросы эластичности прямых налогов в Украине в контексте концепции “встроенных бюджетных стабилизаторов”. Установлено, что прямые налоги отличаются от других платежей гибкостью и оперативностью, возможностью осуществлять стимулирующее или дестимулирующее влияние как на общую эффективность экономики, так и на прибыльность хозяйственной деятельности в зависимости от конкретной ситуации. Доказана необходимость повышения роли прямого налогообложения для осуществления макроэкономической стабилизации, что необходимо учитывать при разработке налоговой политики в Украине. В работе также доказана необходимость систематизации предоставления субъектам национальной экономики налоговых льгот и разработаны предложения по дальнейшему усовершенствованию системы прямого налогообложения юридических лиц в условиях трансформации экономической системы государства.

В диссертации рассмотрены особенности подоходного налогообложения физических лиц в Украине и странах с переходной и рыночной экономикой. Исследованы основные тенденции его развития, выявлена зависимость между уровнем доходов занятого населения и подоходным налогом. Рассмотрен механизм исчисления подоходного налогообложения физических лиц и обобщены теоретические и практические аспекты его реформирования.

Ключевые слова: налоги, прямые налоги, налоговая система, налоговое регулирование, налоговая политика, субъекты национальной экономики, юридические лица, физические лица, доходы.

Annotation

Dulik T.O. Direct taxes in the system of the state regulation of the legal and physical persons revenues. - Manuscript.

This dissertation is devoted to the competition for an award of a candidate's degree with the specialty 08.04.01. - Finance, money turnover and credit. Scientific devotes finance institute of Minister finance Ukraine's, Kyiv, 2001.

This dissertation is devoted to the theoretical conceptions and practical recommendations as for the improvement of the national economy tax system, which would stimulate business activity and be a strong resource of the state factor and an instrument of the positive influence on economy. The essence and the tax functions are revealed, their economic classification and science bases are made.

Advantages and disadvantages of the direct taxation mechanism are analysed. Objective and subjective aspects of the tax evolution national economy mechanism are researched and proved. Basing of the direct taxation concept principles is given and the degree of its fiscal and regulating influence on the macro- and micro- process is defined. The action of the direct taxes in the concept context of “the implemented budget stabilizers” is proved. Special demands as for the improvement of modern tax system and recommendations as for the improvement of the direct taxes collection are offered.

Key words: taxes, direct taxes, tax system, tax administration, taxes policy, subjects of national economy, legal persons, physical persons, revenues.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження зумовлена трансформаційними процесами в економіці України, спрямованими на створення ринкового середовища, що ставлять конкретні вимоги до розвитку і функціонування національної податкової системи. Складність здійснення цих процесів обумовлена впливом різних чинників об'єктивно-суб'єктивного характеру, а особливо загостренням основного фіскального протиріччя між необхідністю і можливістю забезпечення достатніх податкових надходжень. Тому для України дуже важливим на сьогоднішній день є вдосконалення національної податкової системи, яка сприятиме стабілізації і конкурентоспроможності її економіки, а звідси і збільшенню податкових надходжень до бюджету.

Вагомим фінансовим регулятором економічних процесів виступають прямі податки. Вони є не тільки суттєвим джерелом доходів бюджету, але й важливим інструментом державного регулювання доходів юридичних і фізичних осіб, еластичним важелем впливу на їх поведінку.

Аналіз чинної системи прямого оподаткування в Україні свідчить, що її становлення і розвиток відбувається без належного теоретичного обґрунтування. Тому задіяний податковий механізм виявився неадекватним умовам перехідної економіки. Нині він характеризується, насамперед, високим і нерівномірним податковим навантаженням на доходи суб'єктів господарювання, що ускладнює позитивні зрушення у виробничій і соціальній сфері. Суперечливою та нестабільною є методологія визначення бази та розмірів ставок прибуткового оподаткування, кількості надання податкових пільг. Це зумовлює необґрунтований перерозподіл ВВП, створює неоднакові економічні умови для суб'єктів господарювання, призводить до порушення податкового законодавства.

Для підвищення дієвості системи прямого оподаткування в Україні необхідно посилити наукове обґрунтування податкової політики, спрямованої на стабілізацію, уніфікацію та активізацію позитивного впливу прямих податків на доходи суб'єктів господарювання.

Теоретичні та методологічні засади прямого оподаткування, що розроблені західними вченими різних часів: А. Смітом, Д. Рікардо, Дж. Локком, Дж.Ст. Міллем, Дж.М. Кейнсом, Ф. Нітті, А. Вагнером, А. Лаффером та ін., є підґрунтям для подальшого розвитку економічних теорій з питань податкового регулювання і потребують детального вивчення з метою можливого їх використання в Україні.

За часів колишнього СРСР теоретичне осмислення надбань світової економічної думки з питань прямого оподаткування знайшло відбиток у працях А. Акімова, А. Александрова, Р. Винокур, Е. Вознесенського, В. Гроссмана, В. Д'яченка, М. Орлова, В. Радіонової, А. Соколова, М. Тургенєва та інших.

Сучасні проблеми прямого оподаткування знайшли відображення у наукових працях українських вчених-економістів В. Андрущенка, С. Буковинського, О. Василика, В. Вишневського, А. Гальчинського, В. Геєця, А. Даниленка, М. Дем'яненка, В. Кравченка, І. Лукінова, В. Опаріна, С. Осадця, Б. Панасюка, А. Поддєрьогіна, Д. Полозенка, Г. П'ятаченка, І. Радіонової, М. Савлука, А. Соколовської, В. Суторміної, І. Ткачук, В. Федосова, Л. Шаблистої, С. Юрія та інших.

Детальний аналіз літературних джерел свідчить, що переважна більшість ключових теоретичних положень щодо прямого оподаткування розроблена досить ґрунтовно. Проте в даних розробках недостатньо здійснено комплексний аналіз та теоретичне обґрунтування прямого оподаткування юридичних і фізичних осіб у системі державного регулювання їх доходів, адекватного умовам економіки, що трансформується.

Отже, об'єктивно необхідним і нагальним стає вирішення проблеми розробки теоретико-методологічних засад прямого оподаткування в умовах трансформації економічної системи, яка вирізняється суперечливим характером розвитку її регулюючих важелів. Цим обумовлюється актуальність і вибір теми дисертаційної роботи та її значення для економічного розвитку України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота логічно пов'язана з виконаною в межах наукової проблематики Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України науково-дослідною темою: “Дослідження інструментів державного регулювання економіки та визначення їх впливу на наповнення Державного бюджету”, номер держреєстрації 0198u005951 (автором подані пропозиції щодо підвищення регулятивної природи прямих податків у сучасних умовах).

Дисертація є складовою науково-дослідної роботи Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту “Фінансово-економічні проблеми розвитку ринкового господарства: питання теорії та практики”, номер держреєстрації 0199u001335 (автором подані пропозиції щодо подальшого удосконалення механізму прямого оподаткування в перехідній економіці України).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретико-методологічних засад і практичних аспектів прямого оподаткування в системі державного регулювання соціально-економічного розвитку суспільства та розробка рекомендацій щодо його подальшого удосконалення.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі задачі:

- дослідження теоретичних основ прямого оподаткування, визначення його об'єктивної необхідності та ролі в економічній системі держави;

- уточнення змісту категорії “прямі податки”, визначення їх місця і значення в системі фінансових категорій;

- встановлення загальних закономірностей функціонування системи прямого оподаткування в Україні у порівнянні з розвинутими країнами і країнами, що розвиваються, та визначення напрямів її розвитку;

- визначення граничного рівня та дослідження впливу ставок прибуткових податків і пільг на темпи зростання бюджетних надходжень і величину доходів суб'єктів господарювання;

- розробка рекомендацій щодо подальшого удосконалення справляння прямих податків в Україні.

Об'єктом дослідження є пряме оподаткування доходів юридичних і фізичних осіб.

Предметом дисертаційного дослідження є податкова система України, її склад і структура, методи обчислення і сплата прямих податків суб'єктами національної економіки в системі державного регулювання їх доходів.

Методи дослідження. Науково-теоретичною й методологічною базою дисертаційного дослідження є системне загальнотеоретичне осмислення об'єктивних процесів становлення і розвитку прямих податків, їх функцій, принципів оподаткування та використання їх у практиці державного регулювання країн з перехідною і ринковою економікою. Реалізація поставлених завдань дисертації здійснюється за допомогою аналізу й синтезу, конкретного й абстрактного, індукції та дедукції, порівняльних характеристик, а також економіко-статистичних і економіко-математичних методів. Теоретичною основою дослідження стало творче опрацювання досягнень світової та вітчизняної економічної думки з проблем використання прямих податків як основних важелів державного регулювання економіки.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження слугували законодавчі та нормативно-правові акти з питань реалізації податкової політики в Україні, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали Держкомстату України, Державної податкової адміністрації України. У процесі роботи над дисертацією використовувались монографічні видання та статті зарубіжних і вітчизняних економістів.

Наукова новизна одержаних результатів, що мають теоретичне і практичне значення, полягає в наступному:

- конкретизовано і теоретично обґрунтовано сутність і призначення прямих податків в економічній системі держави. Доведено, що прямі податки зумовлені об'єктивною необхідністю розподілу і перерозподілу ВВП з метою забезпечення фінансових потреб держави; сутність прямих податків може бути сформульована і розкрита на основі історичного, економічного та правового аспектів наукового пізнання в їхній діалектичній єдності, що свідчить про універсальний характер категорії “прямі податки”, особливості та динамічність якої повною мірою проявляються тільки в умовах розвинутої економічної системи ринкового типу і залежать від внутрішніх і зовнішніх чинників;

- уточнено і доповнено якісно новими аспектами визначення категорії “прямі податки”. На наш погляд, таке визначення має базуватися на тому, що це примусовий прагматичний фінансовий компроміс між потребами держави в коштах та інтересами юридичних і фізичних осіб, реалізація якого повинна сприяти соціально-економічному розвитку країни. Такий підхід становить підґрунтя подальшого удосконалення механізму прямого оподаткування;

- доведено недієвість в умовах України регулятивної природи прямих податків у контексті концепції “вбудованих бюджетних стабілізаторів” та необхідність підвищення ролі прямого прибуткового оподаткування для здійснення макроекономічної стабілізації, що варто враховувати при розробці податкової політики в Україні;

- доведено необхідність систематизації надання суб'єктам національної економіки податкових пільг, які здійснюють регулюючий вплив на поведінку юридичних і фізичних осіб і які мають бути узгоджені з результатами та умовами господарювання;

- розроблено пропозиції щодо подальшого удосконалення системи прямого оподаткування в умовах трансформації економічної системи держави, а саме: удосконалення техніки обчислення і порядку сплати прибуткових податків з юридичних і фізичних осіб; упорядкування надання податкових пільг; оптимізація співвідношення основних прямих податків з юридичних і фізичних осіб в структурі доходів Державного бюджету України.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в дисертаційному дослідженні наукові результати спрямовані на удосконалення механізму прямого оподаткування і можуть бути використані при формуванні податкової політики, а також при розробці й удосконаленні податкових законодавчих актів України з питань оподаткування.

Пропозиції автора щодо удосконалення системи збору прямих податків з фізичних осіб впроваджено в практику роботи Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області (довідка №6774/10/20-122 від 12.06.2000р.).

Теоретичні розробки автора, практичні висновки й пропозиції, що випливають зі змісту дослідження, використовуються у навчальному процесі Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту при викладанні таких спецкурсів як “Податкова система”, “Фінанси”, “Фінансовий менеджмент”, а також окремих тем курсів з “Політекономії” та “Макроекономіки” (довідка №32/01-31 від 20.09.2000 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертаційної роботи є вкладом автора у розвиток теорії і практики прямого оподаткування. Основні результати дослідження відображено у 11 публікаціях обсягом 4,1 д.а., в т.ч. особистий внесок дисертанта відображено у працях в співавторстві, зокрема, таких:

- Івашина О.Ф., Дулік Т.О., Новікова Л.Ф. Макроекономіка: Навч. посібник. - Дніпропетровськ: ДДФЕІ, 1999.-124 с. (в т.ч. автора - 1,3 д.а.). Особистий внесок дисертанта полягає у підготовці глав: “Макроекономічні показники в системі національних рахунків” - 0,3 д.а., “Механізм фіскальної політики” - 0,4 д.а., “Механізм грошово-кредитної політики” - 0,6 д.а.;

- Дулік Т.О., Чупахіна К. Наукові підходи до питання про систему прямого оподаткування // Вісник ДДФЕІ. Економічні науки. - Дніпропетровськ: ДДФЕІ. - 1999. - № 1. - С. 109-113. - 0,3 д.а. (в т.ч. автора - 0,2 д.а.). Особистий внесок дисертанта полягає у дослідженні переваг та недоліків прямого оподаткування в Україні.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні й методологічні положення і результати дослідження доповідалися й обговорювалися на науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми сучасної фінансової науки” (Київ, 1999), “Становлення фінансової системи України та проблеми її стабілізації” (Львів, 1999), “Проблеми фінансової політики в Україні” (Київ, 2000).

Публікації. За результатами дослідження видано 11 друкованих праць загальним обсягом 4,1 д.а., в т.ч. 5 одноосібних публікацій обсягом 1,8 д.а. - у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 172 сторінках друкованого тексту та складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 7 таблиць та 7 рисунків, які займають 6,5 сторінок, списку використаної літератури, який містить 184 найменування на 13 сторінках та 20 додатків на 21 сторінці.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, показано рівень розробки наукової проблеми, її значення для стабілізації та подальшого розвитку сучасної економіки України, визначено мету і задачі дослідження, його об'єкт, предмет і методи, подано коротку анотацію нових наукових положень, показано теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 “Теоретичні основи прямого оподаткування” здійснено наукове обґрунтування сутності, місця і значення категорії “прямі податки” у системі фінансових категорій, виявлено нові структурні зв'язки між ними, що забезпечують цілісність категоріального базису науки про податки і синергізм властивостей вказаного базису. З'ясовано об'єктивний характер і роль прямих податків в економічній системі держави. Розглянуто функції та економічну класифікацію прямих податків. У роботі критично оцінюються базові підходи, на яких ґрунтуються різні економічні теорії з питань прямого оподаткування, що відбивають певні реалії та пріоритети часу їх виникнення. Надано характеристику податкової системи України, встановлено загальні закономірності функціонування механізму прямого оподаткування та з'ясовано напрями його розвитку.

У роботі також встановлено, що за своєю природою фінансова категорія “прямий податок” є універсально-логічною формою мислення, у якій відображаються загальні фінансові зв'язки, властивості та відносини, що мають місце в об'єктивній дійсності. Одночасно прямі податки як фінансова категорія мають свої відмінні ознаки, риси, власну форму руху, що виділяють її з усієї сукупності фінансових категорій. Повною мірою вони проявляються тільки в умовах економічної системи ринкового типу і залежать від внутрішніх і зовнішніх чинників.

У дисертації показано, що сутність прямих податків може бути розкрита на основі пізнання їх історичного, економічного і правового змісту в діалектичній єдності. При цьому зазначається, що найбільш важливим є дослідження прямих податків як економічного явища, оскільки це дає можливість розкрити внутрішню природу податкових відносин, які поєднують в собі ознаки соціально-економічного і фіскального характеру. Вони завжди перебувають у тісному взаємозв'язку та єдності. Однак першоосновою є саме суспільно-фіскальний аспект прямих податків, бо без нього не може бути і соціально-економічної їх дії.

За найзагальнішим визначенням, прямі податки - це закономірне об'єктивно-суб'єктивне явище, система соціально-економічних та організаційно-правових відносин, які складаються між державою, юридичними і фізичними особами з приводу мобілізації до бюджету держави частини вартості ВВП з метою фінансового забезпечення виконання державою її функцій.

Прямими податками є обов'язкові платежі, що не мають конкретного цільового призначення і стягуються державою безпосередньо з доходів чи майна платників податків - власників цих доходів або майна. Тобто розмір прямих податків для окремого платника визначається величиною його доходів. Порівняно з непрямими прямі податки більш справедливі, оскільки враховують дохідність платника і стягуються саме на стадії отримання доходу. Прямі податки виступають дійовим фінансовим регулятором доходів платників, інвестицій, нагромадження капіталу, ділової активності, сукупного споживання тощо. При цьому вони справляють значний вплив на саму державу, яка повинна забезпечити умови для ефективного розвитку виробництва, адже якщо обсяг вітчизняного виробництва продукції зростає, то більшими стають і надходження до бюджету.

У роботі показано, що закономірне підвищення ролі прямих податків може бути забезпечене тільки внаслідок загальної зміни економічної ситуації в країні - економічного зростання, підвищення рівня доходів юридичних і фізичних осіб, тобто внаслідок створення сприятливого фінансового середовища для розвитку ринкових відносин.

В дисертації зазначається, що для поступального розвитку суспільства, забезпечення фінансових потреб держави та матеріального добробуту населення система прямого оподаткування в Україні повинна бути не тільки джерелом доходів держави, а й регулятором прибуткової діяльності суб'єктів національної економіки. Тому, на наш погляд, визначення прямих податків має базуватися на тому, що це примусовий прагматичний фінансовий компроміс між потребами держави в коштах та інтересами юридичних і фізичних осіб, реалізація якого повинна сприяти соціально-економічному розвитку країни. Ми вважаємо, що основне завдання податкової політики полягає в тому, щоб знайти цей компроміс і забезпечити його правову регламентацію.

Для логічного завершення дослідження системи прямого оподаткування здійснено детальний розгляд структури податкової системи України протягом 1991-2000 рр. та визначено їх частку у ВВП та доходах Зведеного бюджету (див. рис.). На підставі цього зроблено висновок, що в нашій державі створена сучасна податкова система, яка наближається до індустріального європейського типу. Основна маса доходів мобілізується у формі прямих і непрямих податків, внесків до централізованих фондів, надходжень від зовнішньоекономічної діяльності та інших джерел. Так, у формі основних податків у середньому впродовж зазначеного періоду надійшло 65,4% всіх доходів, у тому числі основних прямих податків - 34,6% і основних непрямих податків - 30,8%, всі інші надходження становили 34,6%. У системі прямого оподаткування частка податку з прибутку підприємств є вищою від частки прибуткового податку з громадян. Серед непрямих податків домінуюча роль належить ПДВ, а всі інші надходження відіграють другорядне значення і не є визначальним чинником.

Проведений аналіз дає підстави стверджувати, що діюча система прямого оподаткування неспроможна акумулювати встановлений законодавством обсяг доходів. Це пов'язано з відсутністю цілісної теорії податкового регулювання та недосконалістю податкового законодавства.

Рис. Динаміка показників Зведеного бюджету України за 1991-2000 рр.

У розділі 2 “Податкове регулювання доходів юридичних осіб” розглядається широке коло проблем, пов'язаних із станом прямого оподаткування доходів юридичних осіб в Україні та розвинутих країнах, його недоліками та напрямами оптимізації регулятивного впливу податку на прибуток на діяльність суб'єктів господарювання з метою створення більш ефективної національної податкової системи. Окремо розглянуто проблеми обчислення і сплати податку на прибуток та надання юридичним особам податкових пільг.

У дисертації зазначається, що важливе місце у системі оподаткування юридичних осіб майже в усіх країнах світу займає прибутковий податок. Він є платою суб'єктів підприємницької діяльності за створення сприятливих умов господарювання.

“Теоретичний образ” податку на прибуток підприємств в Україні подібний до податку на прибуток корпорацій, який застосовують у тій чи іншій формі всі розвинуті країни світу. В Україні цей податок сплачується за результатами фінансового року відповідно до поданої декларації і поширюється на прибуток усіх суб'єктів господарювання, визначених як платники податку, незалежно від того, мають вони корпоративний статус чи ні. Таке широке використання прибуткового податку пов'язано з тим, що юридичні особи є досить зручним суб'єктом оподаткування, оскільки їх можна легко ідентифікувати (як відомо, для отримання статусу юридичної особи державою встановлюється спеціальна процедура реєстрації) і в кількісному відношенні їх набагато менше, ніж фізичних осіб, а також саме вони концентрують найбільшу частину доходів. Проте фіскальне значення цього податку в переважній більшості країн невпинно зменшується і, врешті, як зазначається у дослідженнях західних економістів, фактично він перетворився на другорядний податок. Це пояснюється активізацією реформування податкових систем, яке почалося ще у 80-х роках та уніфікацією режиму оподаткування, що полягає у зниженні податкових ставок, скасуванні податкових пільг, перегляді умов прискореного списання амортизації.

Окрім того, проведений в дисертації аналіз показав, що податок на прибуток має істотні недоліки, а саме:

- тією чи іншою мірою обтяжує підприємницьку діяльність: з одного боку, скорочує обсяг коштів, що залишаються у розпорядженні суб'єктів господарювання та могли б бути інвестовані, з іншого боку, знижує зацікавленість в інвестиційній діяльності, оскільки доходи від інвестування будуть значно зменшені в результаті їх оподаткування;

- зменшує обсяг приросту інвестицій за рахунок вилучення частини приросту капіталу. В умовах інфляції цей податок нараховується не на реальний прибуток інвестора, а на номінальний, тобто під оподаткування підлягає не тільки приріст капіталу, але і сам капітал, що призводить до зменшення інвестиційних ресурсів;

- методологія розрахунку цього податку дуже складна і потребує застосування великої кількості нормативних правил, пов'язаних з необхідністю визначення собівартості реалізованої продукції; окрім того проблемною є оцінка доходів у результаті зміни цін фінансових і реальних активів у періоди інфляції, а також амортизації основних виробничих фондів.

З огляду на вищезазначене, у дисертації зроблено висновок про необхідність удосконалення прибуткового оподаткування юридичних осіб в Україні у напрямку його уніфікації та зменшення негативного впливу цього податку на прибуток підприємств.

Проведене дослідження показало також, що ефективність податкового регулювання доходів юридичних осіб в першу чергу залежить від дієвості інструментів його реалізації та адекватності існуючим соціально-економічним умовам. При цьому зазначається, що опорою всієї конструкції дослідження є концептуальні принципи оптимального оподаткування, які повинні бути спроектовані так, щоб прямі податки найповніше виконували свої функції та заохочували платників до прибуткової діяльності, а не вичерпували джерело подальших доходів бюджету. У роботі здійснено наукове обґрунтування принципів оподаткування юридичних осіб, які пропонується класифікувати на дві групи. До першої групи віднесено ті фундаментальні положення, які є базовими, загальними або основоположними. До їх числа ввійшли: справедливість, визначеність податкових зобов'язань, зручність, економія тощо. Однак, у зв'язку зі зміною структури економічних пріоритетів та стану економіки в цілому, дана фундаментальна концепція оподаткування повинна коригуватися залежно від тих завдань, які стоять перед державою в той чи інший період. Тому друга група принципів має включати більш специфічні принципи, які повинні ґрунтуватись на концептуальній основі загальних принципів. Відповідно до цього в дисертації здійснено теоретичну проробку чинного законодавства в Україні та встановлено, що вся сукупність затверджених у податкових законах принципів відображає інтереси як держави, так і її громадян. Проте зазначені принципи оподаткування реалізувати в повній мірі не вдається. Особливо часто порушуються принципи стабільності, доступності, економічної обґрунтованості, що деформує процес оподаткування, унеможливлює успішне вирішення фінансових проблем. Тому в даній ситуації особливого значення набуває застосування державою такого механізму оподаткування юридичних осіб, який би насамперед дозволив відновити дієвість регулятивної природи податку на прибуток і ринкову саморегуляцію на основі реалізації об'єктивних економічних законів. Дію таких законів продемонстровано за допомогою концепції “вбудованих бюджетних стабілізаторів”. У результаті встановлено, що прямі прибуткові податки відрізняються від інших платежів гнучкістю і оперативністю, можливістю здійснювати стимулюючий або дестимулюючий вплив як на загальну ефективність економіки, так і на прибутковість господарської діяльності в залежності від конкретної ситуації.

Одним із показників ефективної дії прямих податків як “вбудованих стабілізаторів” прийнято вважати коефіцієнт еластичності, який характеризує співвідношення темпів зростання величини податкових надходжень до бюджету і ВВП. Якщо значення цього коефіцієнта буде > 1, то податок є еластичним, а отже має значний потенціал автоматичного регулятора, оскільки при цьому більша відсоткова зміна ВВП призводить до більшої відсоткової зміни податкових надходжень. При значенні коефіцієнта еластичності < 1, податок вважається нееластичним і здійснює незначний стабілізуючий вплив. Тобто коливання цього коефіцієнта навколо одиниці вказує на напрямок стимулюючого впливу - споживання, заощадження, інвестиції чи нейтральність.

Для системи оподаткування в Україні (протягом 1993-1999 рр.) характерною є тенденція до зниження еластичності як прямих податків, так і всієї податкової системи. Подібні явища свідчать про те, що в умовах перехідної економіки прямі податки не в змозі виконувати роль вбудованих бюджетних стабілізаторів у зв'язку із зміною економічної ситуації та структурною перебудовою економіки.

На нашу думку, для вирішення цієї проблеми з метою досягнення більшої результативності податкового регулювання (особливо в перехідний період) доцільною є постановка і вирішення завдання оптимізації прибуткового оподаткування юридичних осіб та створення на цій основі іманентної сучасним економічним умовам методології і єдиної методики обчислення і сплати податків.

За своєю суттю процедура оптимізації прибуткового оподаткування юридичних осіб - це процес вибору найкращих форм і методів його організації на підставі врахування умов і особливостей господарської діяльності підприємств з метою максимізації їх доходів. Тобто в процесі оптимізації повинні розв'язуватись такі завдання: створення умов для реалізації прагматичного компромісу між потребами держави в коштах та інтересами юридичних осіб; забезпечення диференційованого оподаткування доходів юридичних осіб; забезпечення синхронності позитивного впливу форм і методів прямого оподаткування на доходи юридичних осіб в часі; заохочення платників щодо збільшення отриманого прибутку.

Для досягнення поставлених завдань можуть застосовуватись певні регулятори, які одночасно є об'єктами оптимізації. До їх числа належать: ставки податку, податкові пільги, техніка оподаткування.

Таким чином, процедура створення ефективної системи прибуткового оподаткування передбачає детальну проробку різних її елементів, методів оподаткування, розгляд альтернативних варіантів з оцінкою наслідків їх впровадження для економіки та соціальної сфери. Отже, для удосконалення системи прямого оподаткування юридичних осіб вихідною основою повинні стати такі положення:

- застосовування як для оподаткування прибутку підприємств, так і для фінансової звітності єдиних принципів облікової політики, за виключенням тільки окремих спеціально обґрунтованих випадків. Для обчислення оподатковуваного прибутку слід використовувати бухгалтерський принцип відповідності та метод нарахувань, згідно з яким оподатковуваний прибуток визначається як різниця між виручкою від реалізованої продукції та її собівартістю;

- зменшення питомої ваги прибуткового оподаткування юридичних осіб за рахунок скорочення податкової бази та зниження ефективної (реальної) ставки податку на прибуток, а також застосування диференційованого підходу до цих ставок;

- удосконалення техніки обчислення податку на прибуток з урахуванням загальноприйнятих світових принципів бухгалтерського обліку та позитивного досвіду стягнення цього податку в розвинених європейських країнах;

- встановлення ставки податку на прибуток підприємств пропонується з очікуваного розміру сукупного оподатковуваного доходу, який повинен визначатися як різниця між валовими доходами і валовими витратами. Оптимальним рівнем може бути ставка 20-25% (маємо на увазі, що для малих підприємств і тих, які створюють матеріальні блага, ставка податку може бути в розмірі 20%, а для великих підприємств і тих, що здійснюють посередницьку діяльність, гранична ставка може бути на рівні 25%) за умови, що всі інші платежі не будуть перевищувати 10%;

- автоматичне застосування податкових пільг і штрафних санкцій, пропорційних результатам і умовам господарювання. Наприклад, для господарюючих суб'єктів до оподатковуваної бази може застосовуватись знижка у розмірі визначеної частки суми витрат на НДДКР, освоєння нової техніки та технології, яка використовується для виробництва нових видів продукції (її розмір - 20%), здійснення природоохоронних заходів (враховуючи загрозливу екологічну ситуацію в окремих регіонах, така знижка може становити 50-70%). Крім того, пропонуємо застосовувати податковий кредит на інвестиції у виробничому секторі дрібного підприємництва (наприклад, 6-10%), а також створення фінансових резервів для господарюючих суб'єктів і їх використання лише у випадку непередбачуваних обставин (наприклад, 5% від прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства).

У розділі 3 “Доходи фізичних осіб як об'єкт податкового регулювання” визначено особливості прибуткового оподаткування фізичних осіб в Україні та в інших країнах з перехідною і ринковою економікою, а також досліджено основні тенденції його розвитку; з'ясовано залежність між рівнем доходів зайнятого населення і прибутковим податком, розглянуто механізм його вирахування; обґрунтовано теоретичні і практичні засади реформування системи прямого оподаткування фізичних осіб в Україні.

На підставі проведеного у дисертації дослідження механізму прибуткового оподаткування фізичних осіб можна зробити такі узагальнення: по-перше, в сучасній конструкції особистого прибуткового оподаткування закладено потенціал для досягнення декількох цілей одночасно (тобто охоплення простору стимулюючого і регулюючого впливу), і це наближає його до фіскального ідеалу; по-друге, цей податок надає реальну можливість установити пряму залежність між особистими доходами платника і його платежами до бюджету; по-третє, податок з фізичних осіб стягується з особистих доходів громадян - заробітної плати та інших доходів, - обмежує витрачання коштів домашніми господарствами й переміщує фінансовий потенціал у розпорядження держави; по-четверте, прибутковий податок ставить рівень оподаткування у пряму залежність від джерела сплати податків - сукупного доходу громадян; по-п'яте, це одна із форм вирівнювання доходів фізичних осіб, тобто вилучаючи частину особистих доходів громадян, держава гарантує їх більш ефективне використання для задоволення суспільних потреб і досягнення на цій основі зростання матеріального добробуту населення; по-шосте, особисте прибуткове оподаткування через помірковану шкалу ставок відіграє велике значення для реалізації принципу соціальної справедливості.

Проте аналіз процесу формування сучасної системи прибуткового оподаткування фізичних осіб в Україні показав, що це дуже трудомісткий і тривалий процес. За останні роки в цьому відношенні була проведена велика робота. Головний її підсумок в тому, що було здійснено перехід від диференційованого підходу оподаткування доходів різних категорій платників, властивого командно-адміністративній економіці, до системи прибуткового оподаткування, що базується на принципі соціальної рівності, а також перехід від роздільного до сукупного оподаткування доходів громадян та суттєве зниження протягом 90-х років ступеня прогресивності ставок цього податку.

Здійснений аналіз співвідношення частки податків з доходів фізичних осіб із фондом оплати праці свідчить про високий ступінь втручання держави у приватне життя, що пояснюється не тільки об'єктивними чинниками - складними політичними, економічними і соціальними умовами, а й суб'єктивними - державною фіскальною політикою. У процесі дослідження також встановлено вихідні особливості, які значною мірою впливають на подальший розвиток системи прибуткового оподаткування фізичних осіб. До них відносяться: низький рівень доходів громадян, обмеженість пільг регулюючого характеру, необізнаність платників з механізмом оподаткування. Проведені дослідження показали, що для сучасної системи особистого прибуткового оподаткування характерною є тенденція до зниження рівня оподаткування доходів громадян, які отримують доходи вищі від середньої заробітної плати, а у громадян, які отримують доходи на рівні низької та середньої заробітної плати, прогресивність оподаткування, навпаки, підвищується. У роботі доведено, що розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що складає на сьогоднішній день лише 17 грн., має, скоріше, розрахункове, ніж реальне значення. У розвинених країнах неоподатковуваний мінімум є дійсно універсальною знижкою і належить до розряду податкових пільг. Тому є підстава стверджувати про нагальну необхідність у поверненні неоподатковуваному мінімуму його універсально-економічного призначення. На нашу думку, доцільно встановлювати декілька рівнів неоподатковуваного мінімуму, оскільки мінімальні витрати деяких громадян (інваліди, сироти та ін.) перевищують витрати для звичайних платників. Тому такі особи мають право на більш високій рівень неоподатковуваного мінімуму доходів.

Аналіз існуючих теорій податкового регулювання доходів громадян у розвинутих країнах показав, що вони розроблялися для економік, які розвиваються еволюційно, і не є адекватними перехідній економіці України та економікам інших постсоціалістичних країн. Тому актуальною є проблема наукової розробки теоретичних засад податкового регулювання. У дисертаційній роботі також зазначено, що хоча теорії податкового регулювання доходів громадян, що розроблені для застосування у країнах зі сталою економікою, не адекватні умовам України та умовам інших країн з перехідною економікою, їх потрібно використовувати як базу для подальшого розвитку.

На підставі проведеного аналізу діючої національної системи оподаткування доходів фізичних осіб та країн ЄС ми вважаємо за доцільне і необхідне: зменшити ступінь диференціації прибуткового податку з громадян; підвищити неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановити його на рівні межі малозабезпеченості; законодавчо запровадити в практику оподаткування процес коригування неоподатковуваного мінімуму з урахуванням інфляції; запровадити розповсюджений в деяких європейських країнах досвід спільного оподаткування доходу сім'ї як бази оподаткування, така практика оподаткування значно послабить прогресивний характер прибуткового податку; розширити коло пільг, запровадити зокрема пільги на утриманців (студентів, учнів).

У висновках подано основні результати дослідження, узагальнено теоретичні положення і практичні рекомендації.

Висновки

У результаті проведеного в дисертаційній роботі дослідження можна зробити такі висновки та пропозиції:

1. Прямі податки є одним із визначальних чинників розвитку економічної системи держави, оскільки вони пронизують всі сфери суспільного життя та поєднують в собі реалізацію економічних інтересів усіх суб'єктів національної економіки. Прямі податки - це закономірне об'єктивно-суб'єктивне явище, система соціально-економічних та організаційно-правових відносин, які складаються між державою, юридичними і фізичними особами з приводу мобілізації до бюджету держави частини вартості ВВП з метою фінансового забезпечення виконання державою її функцій.

2. В роботі доведено, що у теоретичному плані необхідно чітко розмежовувати об'єктивне існування прямих податків з властивими їм функціями (фіскальна та регулююча) і суб'єктивний процес їх використання державою в здійсненні податкової політики, оскільки прояв функцій прямих податків в дії - об'єктивний процес, а податкова політика, що проводиться державою, це вже прояв ролі економічної категорії “прямий податок” у суспільному відтворенні ВВП. Основне завдання полягає в тому, щоб зуміти його правильно використати: об'єктивне пристосувати до національного економічного простору, а суб'єктивне поставити в рамки податкового законодавства.

3. Визначення ролі податкових регуляторів в економічній системі держави дозволяє більш ґрунтовно розглянути можливості податкового стимулювання економічного зростання, структурних змін економіки, ділової активності суб'єктів господарювання, тобто ступеня впливу прямих податків на ті процеси, які можуть сприяти подальшому розвитку економіки. При цьому необхідно зазначити, що прямі податки можуть ефективно виконувати роль регулятора лише за передбачуваної ситуації, а за умов, що склалися в Україні, прямі податки повноцінно не виконують ні фіскальної, ні регулюючої функцій.

4. Опорою сучасної податкової політики України повинна бути науково обгрунтована теорія та методика обчислення і сплати податків, яка має сприяти позитивному впливу економічних ефектів прямого оподаткування на результати господарювання суб'єктів національної економіки з метою її фінансової стабілізації, регулювання податкових надходжень та підвищення платоспроможності юридичних і фізичних осіб.

5. Дослідження використання елементів системи прямого оподаткування та досвіду проведення податкових реформ у країнах з розвинутою ринковою економікою та в постсоціалістичних країнах дозволяє зробити висновок про необхідність особливого підходу до застосування податкового інструментарію, що врахував би об'єктивний стан економіки, потребу в структурній перебудові, нерозвиненість ринкової інфраструктури, незавершеність процесу роздержавлення власності та відсутність відповідної законодавчої бази.

6. Враховуючи об'єктивні умови та особливості розвитку національної економіки, на нашу думку, можна обрати такі напрями щодо подальшого удосконалення системи прямого оподаткування:

- прийняття Податкового кодексу України і створення на цій основі іманентної сучасним умовам методології та єдиної методики обчислення і сплати прямих податків;

- оптимізація співвідношення між прямими та непрямими податками, в першу чергу в напрямку узгодження та диференціації ставок прибуткового оподаткування юридичних і фізичних осіб;

- підвищення рівня відповідальності платників податків за своєчасну і повну сплату належних до бюджету платежів, включаючи встановлення матеріальної та кримінальної відповідальності;

- удосконалення порядку адміністрування прямих податків;

- упорядкування надання пільг юридичним і фізичним особам; ліквідація необґрунтованих пільг щодо прибуткового оподаткування, які деформують вартісні показники в економіці та знижують конкурентоспроможність виробників.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Дулік Т.О. Розвиток прямого оподаткування в Україні // Теорії мікро-макроекономіки. Зб. наук. пр. - К.: Київський університет імені Тараса Шевченка.-1998.-№ 1.-С. 128- 133.-0,4 д.а.

2. Дулік Т.О. Економічні аспекти проблеми ухилення від податків // Фінанси України.-1998.-№ 12.-С. 91-94.-0,3 д.а.

3. Дулік Т.О. Фінансові проблеми формування національної податкової системи // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Становлення фінансової системи України та проблеми її стабілізації. Щорічник наук. пр. - Львів: Інститут регіональних досліджень.-1999.-Випуск XII. Частина 1.-С. 134-138.-0,3 д.а.

4. Дулік Т.О. Прямі податки в Україні у контексті концепції “вмонтованих бюджетних стабілізаторів”// Наукові праці НДФІ.-2000.-Вип. 9.-С. 49-54.-0,4 д.а.

5. Дулік Т.О. Принципи прямого оподаткування господарських структур // Теорії мікро-макроекономіки. Зб. наук. пр. - К.: Академія муніципального управління.-2000.-Випуск 5. - С. 43-48. - 0,4 д.а.

6. Дулік Т.О. Переваги та недоліки механізму прямого оподаткування // Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених та аспірантів НДФІ “Актуальні проблеми сучасної фінансової науки”. - К.: НДФІ.-1999.- С. 70-74.-0,3 д.а.

7. Дулік Т.О. Реформування податкової системи та податкового законодавства в Україні // Економічний вісник національної гірничої академії України. - Дніпропетровськ: ДНГАУ.-1999.-Т. 3.-С. 11-14.-0,3 д.а.

8. Дулік Т.О., Чупахіна К. Наукові підходи до питання про систему прямого оподаткування // Вісник ДДФЕІ. Економічні науки. - Дніпропетровськ: ДДФЕІ.- 1999.- № 1.-С. 109-113. - 0,3 д.а. (в т.ч. автора - 0,2 д.а.). Особистий внесок - розглянуті переваги та недоліки прямого оподаткування в Україні.

9. Дулік Т.О. Фіскальний та соціально-економічний характер податків // Вісник ДДФЕІ. Економічні науки - Дніпропетровськ: ДДФЕІ - 1999.-№ 2.-С. 69-70.-0,1 д.а.

10. Івашина О.Ф., Дулік Т.О., Новікова Л.Ф. Макроекономіка: Навч. посібник. - Дніпропетровськ: ДДФЕІ, 1999.-124с. (в т.ч. автора - 1,3 д.а.). Особистий внесок - підготовлено глави: “Макроекономічні показники в системі національних рахунків” - 0,3 д.а., “Механізм фіскальної політики” - 0,4 д.а., “Механізм грошово-кредитної політики” - 0,6 д.а.

11. Дулік Т.О. Пряме оподаткування фізичних осіб як форма регулювання доходів населення // Матеріали наук.-практ. конф. “Проблеми фінансової політики в Україні”.-К.: НДФІ.-2000.-С. 70-72.-0,1 д.а.

Размещено на Allbest.ru