Фінансовий механізм управління інтелектуальною власністю

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 336.02

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ ВЛАСНІСТЮ

Борко Юлія Леонідівна

Спеціальність 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит

Донецьк - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному інституті інтелектуальної власності Академії правових наук України (м. Київ).

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор

Бутнік-Сіверський Олександр Борисович,

Інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій, завідувач кафедри економіки, обліку та фінансів (м. Київ)

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент

Іонін Євген Євгенович,

Донецький національний університет (м. Донецьк)

Кандидат економічних наук, доцент

Рєпіна Інна Миколаївна,

Доцент кафедри економіки підприємств

Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (м. Київ)

Захист відбудеться «08» жовтня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.07 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198-а, великий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою : 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий «05» вересня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, к.е.н. А.Г.Беспалова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку фінансів в Україні одним із головних елементів нової стратегії є формування фінансової політики, яка відтворює економічну політику держави і реалізується через досконалий фінансовий механізм.

Формування та результативність фінансового механізму залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на його ефективність. Досвід економічно розвинених країн показує, що від стану та ефективності фінансового механізму багато в чому залежать умови споживання, заощаджень та інвестування, обсяги сукупного попиту та пропозиції, пропорцій між реальним і фінансовим секторами економіки, умови взаємодії національної економіки із зовнішнім світом.

Подальше економічне зростання України пов'язують сьогодні з реалізацією інноваційної політики, на основі якої набуває важливого значення фінансовий механізм управління інтелектуальною власністю, який практично є новим у фінансовій діяльності.

Фінансовий механізм управління інтелектуальною власністю знаходиться ще на стадії розбудови, пошуку нових рішень, теоретичного узагальнення та поглиблення фінансової науки в цьому напрямку, особливо при вирішенні питань взаємозв'язків фінансово-господарської діяльності підприємств в умовах інноваційного підприємництва.

В цьому контексті значний внесок у дослідженні фінансового механізму, як засобу реалізації фінансової політики держави, і пов'язані з ним проблеми формування фінансового механізму управління інтелектуальною власністю, зробили вітчизняні вчені: М. Артус, В. Базилевич, Л. Безгубенко, О. Бутнік-Сіверський, С. Ковальчук, О. Ковалюк, О. Лапко, І. Луніна, С. Льовочкін, І. Лютий, С. Місак, С. Огороднік, В. Опарін, Д. Полозенко, О. Романенко, В. Суторміна, С. Шпак та інші. Серед зарубіжних вчених найбільш вагомий внесок зробили: А. Дадашев, Л. Дробозіна, Ю. Константинова, Л. Окунева, В. Торкановський, Д. Чернік, А. Вагнер, Дж.К. Ван Хорн, Дж. Кейнс, Ф. Нітті та інші.

Разом з тим, у вищезазначених працях при дослідженні питань формування та розвитку фінансового механізму управління інтелектуальною власністю висвітлюються лише загальні основи становлення та структури, а також, частково торкаються змісту та ролі його інтелектуальної складової. Залишились поза увагою теоретичні проблеми становлення, особливості структури і тенденції розвитку фінансового механізму управління інтелектуальною власністю, методик його формування в умовах трансформаційних перетворень в економіці України, а саме концептуальні засади формування моделі трансформації інтелектуальної власності в інноваційний продукт, фінансового, інформаційного забезпечення та фінансово-правового регулювання як складових фінансового механізму, моделювання фінансового механізму управління інтелектуальною власністю та практична апробація моделі створення та впровадження інтелектуальної власності у виробництво.

Актуальність визначених проблемних питань обумовила тему дисертаційної роботи, її структуру, мету, наукові завдання щодо формування фінансового механізму управління інтелектуальною власністю як засобу реалізації фінансової політики держави.

Зв'язок роботи з науковими програмами , планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планами наукових досліджень Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України за комплексною науковою темою „Реформування системи бухгалтерського та бюджетного обліку і звітності” (номер державної реєстрації 0103U004852). Дисертаційна робота також логічно пов'язана з виконаними в межах наукової проблематики економіко-правового відділу Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України науково-дослідної теми „Концептуальні засади правового забезпечення сфери інтелектуальної власності в Україні в контексті європейської інтеграції” (номер державної реєстрації 0105U007218) та теми „Дослідження проблем переходу економіки України на інноваційну модель розвитку: економіко-правові, теоретичні та практичні аспекти” (номер державної реєстрації 0105U007218) зокрема, особисто автором досліджено фінансове та законодавче забезпечення фінансового механізму управління інтелектуальною власністю, стратегічний розвиток фінансового механізму управління інтелектуальною власністю в умовах переходу економіки України до інноваційної моделі розвитку, а також розроблено проект методичних рекомендацій по застосуванню регістрів первинного бухгалтерського обліку та фінансової звітності нематеріальних активів підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування і розробка методичних положень та практичних рекомендацій щодо формування і розвитку фінансового механізму управління інтелектуальною власністю.

Відповідно до зазначеної мети в роботі поставлено та вирішено наступні наукові та практичні завдання :

- поглиблено теоретичні засади формування фінансового механізму як засобу реалізації фінансової політики держави;

- отримала подальший розвиток теорія формування фінансового механізму управління інтелектуальною власністю в контексті сучасного розвитку економіки України;

- визначено сутність управління інтелектуальною власністю як об'єкта фінансових відносин та запропоновано структуру ринку інтелектуальної власності;

- надано аналітичну оцінку фінансового, інформаційного забезпечення та фінансово-правового регулювання фінансового механізму управління інтелектуальною власністю;

- розроблено концептуальні засади формування моделі трансформації інтелектуальної власності в інноваційний продукт;

- запропоновано модель фінансового механізму управління інтелектуальною власністю підприємств;

- надано авторське бачення стратегії розвитку фінансового механізму управління інтелектуальною власністю в умовах переходу України до інноваційної моделі розвитку;

- обґрунтовано економіко-фінансове зростання діяльності підприємств в умовах інноваційного підприємництва;

- реалізовано фінансовий механізм управління інтелектуальною власністю на прикладі конкретних підприємств.

Об'єктом дослідження є процеси управління інтелектуальною власністю в умовах переходу економіки України до інноваційної моделі розвитку.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних і методичних засад формування фінансового механізму управління інтелектуальною власністю.

Методи дослідження. Теоретичне і методичне підґрунтя дисертаційного дослідження базується на загальнонаукових і спеціальних методах, які містять діалектичний метод наукового пізнання історичного розвитку і взаємозалежності фінансово-економічних процесів розвитку та удосконалення фінансового механізму управління інтелектуальною власністю, як засобу реалізації фінансової політики України, системне опрацювання розробок вітчизняних і зарубіжних дослідників. У процесі дослідження використовувались також методи конкретного і абстрактного, логічного та історичного аналізу і синтезу, моделювання та прогнозування з використанням сучасних інформаційних технологій. При вирішенні поставлених завдань використовувались такі методи: економіко-статистичні (табличний, графічний, формалізації); математичного та системного аналізу (при обґрунтуванні модельного підходу при формуванні інноваційної діяльності та визначенні показників результативності використання інтелектуальної власності).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти України, Укази Президента України, Постанови Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України з питань формування фінансового механізму України. Використані аналітичні та статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Державного департаменту інтелектуальної власності, Укрпатенту, Державної податкової адміністрації України, публічні звіти підприємств, а також вітчизняні та зарубіжні джерела наукової інформації (монографії, статті, доповіді, збірники наукових праць тощо).

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертаційній роботі основним науковим результатом є поглиблення існуючих і розробка нових теоретичних положень і підходів до розроблення фінансового механізму управління інтелектуальною власністю, як засобу реалізації фінансової політики держави. При цьому отримано наступні результати :

вперше:

· розроблено концептуальні засади формування моделі трансформації інтелектуальної власності в інноваційний продукт як послідовного інноваційного процесу перетворення: наукова ідея, правова охорона, оцінка, комерціалізація, отримання прибутку, оподаткування;

· запропоновано авторський підхід до формування структури та складових фінансового механізму з урахуванням фінансового забезпечення, правового регулювання та фінансових інструментів управління інтелектуальною власністю в умовах переходу економіки України до інноваційної моделі розвитку;

удосконалено:

· структуру та складові фінансової політики управління інтелектуальною власністю та визначено її зв'язок з іншими напрямами фінансової політики, а також формування ринку інтелектуальної власності та надано визначення і зміст первинного та вторинного ринку інтелектуальної власності;

· математичну виробничу модель визначення постійного приросту технічного прогресу при використанні інтелектуальної власності та отримано її прогнозні показники;

· моделі складових фінансового забезпечення та фінансово-правового регулювання управління інтелектуальною власністю, які обґрунтовують вибір складу та структури фінансових ресурсів;

одержали подальший розвиток:

· теоретичне поглиблення за змістом таких понять, як „фінансова політика управління інтелектуальною власністю”, „фінансовий механізм управління інтелектуальною власністю”, „ринок інтелектуальної власності”;

· стратегія розвитку фінансового механізму управління інтелектуальною власністю в напрямку економіко-фінансового зростання, удосконалення сучасної інфраструктури інноваційної діяльності, розвитку науково-економічного потенціалу, розробки механізмів переорієнтації інвестиційних потоків та інформаційне забезпечення фінансового механізму управління інтелектуальною власністю.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони являють собою базу для подальших теоретичних і прикладних досліджень удосконалення фінансового механізму управління інтелектуальною власністю та при розробці і удосконаленні інноваційної фінансової політики України в умовах реалізації інноваційної моделі розвитку, а також при реалізації інноваційної фінансової політики на рівні органів державної влади та місцевого самоврядування. Узагальнення, висновки і запропоновані заходи формування фінансового механізму управління інтелектуальною власністю, як засобу реалізації фінансової політики України, використані при удосконаленні фінансово-господарської політики в практиці роботи КП “НВК “ІСКРА” при формуванні фінансових та виробничих планів інноваційної діяльності підприємства (довідка № 11/пр від 23.06.2004р.), при застосуванні методики формування фінансової політики використання інтелектуальної власності у господарській діяльності ВАТ “ТОПАЗ”, яка використовується фахівцями фінансово-економічного та планового відділу ВАТ “ТОПАЗ” при складанні рекомендацій для структурних підрозділів товариства (довідка № 01/1172 від 21.07.2004р.), при покращенні фінансового механізму використання нематеріальних активів як засобу реалізації фінансової та облікової політики МОУ Військової частини А 1576 (КП “Житомирський ремонтно-механічний завод”) (довідка № 2719 від 27.12.2004р.), при формуванні конспекту лекцій з курсу “Економіка інтелектуальної власності” для студентів спеціальності 7.000002 „Інтелектуальна власність”, який викладається в навчальному процесі ЗАТ „Інститут інтелектуальної власності і права” Міністерства освіти і науки України (довідка №280-02 від 02.11.2005р.), при формуванні методичних рекомендацій по застосуванню регістрів первинного бухгалтерського та податкового обліку нематеріальних активів та їх відображення у фінансовій звітності підприємства (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 7114 від 12.02.2003р. науково-технічний твір „Документування операцій з нематеріальними активами в бухгалтерському обліку та при складанні фінансової звітності”), застосованих Управлінням методології бухгалтерського обліку при розробці Порядку застосування типових форм первинних документів обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2004р. № 732, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2004р. за № 1580/10179 (довідка № 75 від 19.02.2007р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, у якій ідеї та розробки щодо розв'язання проблем формування фінансового механізму управління інтелектуальною власністю належать особисто автору. Автором обґрунтовано теоретичні та методичні засади формування фінансового механізму управління інтелектуальною власністю, його моделі та структури з позиції розвитку інноваційної фінансової політики України, визначено ринок інтелектуальної власності та його структура, запропоновано модель трансформації інтелектуальної власності в інноваційний продукт, запропоновано модель визначення постійного приросту технічного прогресу при використанні інтелектуальної власності та одержали подальший розвиток складові фінансового механізму управління інтелектуальною власністю.

Апробація результатів дослідження. Основні висновки, положення та результати дослідження обговорювались на: міжнародному науково-практичному семінарі “Митне оформлення та оцінка інтелектуальної власності в умовах ринкової економіки”, Київ, 2001р.; VI міжнародній науково-практичній конференції «Крим-2002» «Актуальні проблеми охорони інтелектуальної власності”, Алушта, 2002р.; науково-практичній конференції “Проблеми розвитку фінансової системи України”, НДФІ, Київ, 2002р.; науково-практичній конференції “Проблеми бюджетної політики України в умовах перехідної економіки”, Київ, НДФІ, 2001р.; науково-методичному семінарі „Інтелектуальна власність. Оцінка, облік, оподаткування”, Алушта, 2002р.; міжнародній науково-практичній конференції “Защита прав интеллектуальной собственности: проблемы и пути решения», Алушта, 2003р.; Міжнародній науково-практичній конференції «Інтелектуальна власність - ключ до успіху в бізнесі», Алушта, 2004р.; науково-практичному семінарі „Комерціалізація об'єктів інтелектуальної власності”, Київ, 2005р.; Х міжнародній науково-практичній конференції по інноваційній діяльності „Проблеми та перспективи інноваційного розвитку економіки”, Алушта, 2005р.; Х ювілейній Міжнародній науково-практичній конференції „Защита прав интеллектуальной собственности», Алушта, 2006 р.

Публікації. Основні положення та найважливіші результати дослідження опубліковані автором самостійно та у співавторстві в 17 друкованих працях загальним обсягом 51,9 д.а., що належить особисто дисертанту 11,0 д.а., у тому числі 5 з них загальним обсягом 2,4 д.а. у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 184 сторінок друкованого тексту. У дисертації вміщено 19 таблиць на 16 сторінках, рисунків - 39 на 30 сторінках, 4 додатка на 18 сторінках. Список використаних джерел містить 182 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

фінансовий управління інтелектуальний власність

У розділі 1 “Теоретичні засади формування фінансового механізму управління інтелектуальною власністю” поглиблено наукове обґрунтування теоретичних засад формування фінансової політики, її розвиток, виділено нову складову фінансової політики - фінансову політику управління інтелектуальною власністю; надано визначення і характеристику фінансового механізму управління інтелектуальною власністю та поняття управління інтелектуальною власністю як особливого об'єкта фінансових відносин; запропоновано модель трансформації інтелектуальної власності в інноваційний продукт; визначені поняття „фінансова політика управління інтелектуальною власністю”, „фінансовий механізм управління інтелектуальною власністю”, „управління інтелектуальною власністю”.

З позиції історичного зрізу становлення та розвитку фінансової науки органічною її складовою є формування фінансової політики. З урахуванням пожвавлення процесу залучення інтелектуальних ресурсів у виробництво відбувається формування нової складової фінансової політики держави - фінансова політика управління інтелектуальною власністю, яку можна характеризувати як сукупність заходів держави з організації та використання фінансів для забезпечення інноваційного розвитку.

З урахуванням специфіки об'єктів права інтелектуальної власності, а саме дифузії їх у всі сфери економіки країни, яка впливає на формування фінансової політики держави, що знайшло відтворення у структурі фінансової політики управління інтелектуальною власністю та у її зв'язку з іншими напрямами фінансової політики, а саме: політикою державного регулювання, банківською політикою, політикою господарських товариств, політикою відтворення новацій, зовнішньою інноваційною політикою.

Головним інструментом реалізації фінансової політики управління інтелектуальною власністю є фінансовий механізм управління інтелектуальною власністю, формування якого підкоряється загальним законам та принципам формування фінансового механізму взагалі. В дисертації обґрунтовано, що фінансовий механізм управління інтелектуальною власністю - це сукупність форм і методів фінансового впливу на соціально-економічний та інноваційний розвиток, що охоплює систему фінансового забезпечення, фінансового та нормативно-правового регулювання, інформаційного забезпечення, формування та використання інтелектуальної власності, а також систему фінансових індикаторів та фінансових інструментів, які дають змогу оцінити цей вплив.

Враховуючи специфіку інтелектуальної власності, автором в дослідженні розроблено загальну структуру фінансового механізму управління інтелектуальною власністю та обґрунтовано його складові (рис. 1).

Управління інтелектуальною власністю - це діяльність, спрямована на отримання кінцевого фінансового результату - прибутку або іншого доходу внаслідок створення та використання об'єктів права інтелектуальної власності в усіх галузях економіки. Завданнями управління інтелектуальною власністю є створення, виявлення та вибір виду правової охорони, забезпечення ефективного використання й захисту прав на об'єкти права інтелектуальної власності. Ефективне управління інтелектуальною власністю передбачає щонайменше узгодження інтересів її творців, споживачів та суспільства.

В сучасних умовах в Україні проголошено курс на розвиток інноваційної економіки, що знайшло відтворення у відповідних указах Президента України і постановах Уряду. В рамках цього напрямку передбачено спрямовувати на інноваційне інвестування державних підприємств не менше 25% коштів, отриманих від приватизації майна, тощо. Ці фінансові ресурси мають бути спрямовані на скорочення технологічних витрат виробництва, реалізацію енергозберігаючих технологій, інноваційне оновлення матеріально-технічної бази підприємств тощо, що сприяло би формуванню у загальній структурі фінансового ринку країни нової складової - ринку інтелектуальної власності.

Ринок інтелектуальної власності (нематеріальних активів) - це сукупність трансформованих продуктів інтелектуальної власності, які комерціалізуються для отримання прибутку (фінансового результату).

Ринок інтелектуальної власності (нематеріальних активів) у сфері фінансів - це сфера обернення інтелектуального капіталу, який може одночасно розглядатись як фінансовий ресурс (інтелектуальний потенціал), що знаходиться у постійному русі: пошуку, розробці, випробуванні, використанні, вартість якого змінюється під впливом попиту та пропозиції, які залежать від темпів розвитку науково-технічного прогресу.

Використання інтелектуальної власності в господарській діяльності підприємств або трансформація інтелектуальної власності в інноваційний продукт з економіко-фінансових позицій пов'язана з комерціалізацією, що містить в собі правові, технологічні, економічні, виробничі та інші питання. Концептуальні засади такої трансформації базуються на процесах перетворення наукової ідеї в інтелектуальну власність, а потім в інноваційний продукт, який, лише після його впровадження, дозволяє власнику отримати відповідні прибутки (рис. 2).

Комерціалізація об'єктів права інтелектуальної власності здійснюється за наступною моделлю: створення об'єктів права інтелектуальної власності - впровадження їх у виробництво - реалізація. Налагодження виробництва наукомісткої конкурентоспроможної продукції, просування її на внутрішньому та зовнішньому ринках є неодмінною умовою комерціалізації об”єктів права інтелектуальної власності і в одночас основою формування фінансового механізму управління інтелектуальною власністю.

У розділі 2 “Фінансове забезпечення та правове регулювання фінансового механізму управління інтелектуальною власністю” проаналізовано процес формування фінансового забезпечення та фінансово-правового регулювання управління інтелектуальною власністю. Запропоновано загальну модель фінансового механізму з урахуванням його інформаційного забезпечення.

Фінансове забезпечення інноваційної діяльності при управлінні інтелектуальною власністю є однією з важливіших складових формування фінансового механізму управління інтелектуальною власністю і, в подальшому, вдалої реалізації загальної фінансової політики держави.

Фінансове забезпечення управління інтелектуальною власністю - це забезпечення фінансовими ресурсами напрямів діяльності щодо формування та використання інтелектуальної власності, яке реалізується на підставі встановленої системи фінансування, що може здійснюватись за рахунок таких форм: самофінансування, у тому числі амортизаційних накопичень; залучення акціонерного капіталу; кредитування; бюджетних асигнувань.

За результатами аналізу даних про використання об'єктів промислової власності, зокрема по місту Києву, зроблено висновок, що кількість поданих заявок та отриманих охоронних документів на винаходи скоротилась майже вдвічі, а корисних моделей збільшилась у 1,9 рази. Це пов'язано з тим, що із введенням у 2005 році в дію Цивільного кодексу України виведені з цивільного обороту деклараційні патенти на винаходи (табл. 1).

Сутність фінансового впливу на управління інтелектуальною власністю через систему фінансового забезпечення полягає у виборі форм фінансування і встановленні оптимального співвідношення між ними, причому витіснення чи звуження сфери дії якоїсь окремої форми фінансування заради розвитку іншої неможливе. Тому наявність декількох форм фінансування дає можливість всебічного фінансового впливу.

Фінансове забезпечення та регулювання управління інтелектуальною власністю здійснюється за допомогою спеціальних фінансових інструментів, якими виступають елементи розподільних відносин. Фінансові інструменти управління інтелектуальною власністю - це різні форми короткострокового та довгострокового інвестування нових або об'єктів інтелектуальної власності, що оновлюються, оцінка яких визначається на фінансових ринках.

Дієвість фінансового механізму управління інтелектуальною власністю досягається наступними регуляторними заходами: 1) формування системи пільгового кредитування науково-інноваційних досліджень; 2) зменшення податкового навантаження на підприємства, які виробляють інноваційну продукцію; 3) підвищення ефективності використання коштів державного і місцевого інноваційних фондів та забезпечення повернення інноваційних позик; 4) запровадження регіонального механізму реінвестування доходів, одержаних від реалізації інноваційної продукції.

Таблиця 1

Основні показники діяльності підприємств і організацій міста Києва по створенню і використанню об'єктів права інтелектуальної власності та раціоналізаторських пропозицій

Показник	Роки
	1995	2003	2004	2005	2006
Чисельність винахідників та авторів інтелектуальних розробок, тис. осіб	2,7	4,4	3,9	3,9	10,8
Подано заявок на видачу охоронних документів: винаходи	516	1912	956	590	615
корисні моделі	12	39	535	1031	1388
промислові зразки	22	55	48	35	27
Отримано охоронних документів: винаходи	636	1727	1543	531	527
корисні моделі	12	49	270	1017	1359
промислові зразки	37	44	42	57	75
Кількість використаних: винаходів	172	1107	1309	1292	370
корисних моделей	-	23	103	455	480
промислових зразків	21	83	56	82	73
раціоналізаторських пропозицій	1237	891	793	945	8346
Витрати, що пов'язані з охороною прав на об'єкти промислової власності, тис. грн.	35752,0	1585,6	2599,3	13748,7	24714,8
Прибуток (дохід) від використання ОПІВ	260165,0	13355,1	31739,1	57146,5	- *
у тому числі від використання
винаходів	6464,0	8454,6	25064,4	47284,4	-
корисних моделей	-	200,4	187,0	2,2	-
промислових зразків	4088,0	1464,2	20,0	21,9	-
раціоналізаторських пропозицій	249613,0	3235,9	6467,7	9838,0	-

* У 2006 році змінено форму державного статистичного спостереження № 4-нт „Звіт про набуття прав інтелектуальної власності та використання об'єктів права інтелектуальної власності”

Удосконалення фінансово-правової бази є важливим напрямом розвитку фінансового механізму управління інтелектуальною власністю, спрямованим на забезпечення ефективного захисту прав на об'єкти права інтелектуальної власності та створення умов для підвищення ефективності використання інтелектуальних ресурсів нації.

Запропоновано модель фінансового механізму управління інтелектуальною власністю з урахуванням всіх складових фінансового механізму управління інтелектуальною власністю на кожному етапі створення, використання та реалізації інтелектуальної власності (рис. 3).

Доведено, що інформаційне забезпечення фінансового механізму управління інтелектуальною власністю та розв'язання задачі доступу країни на ринки технологій неможливе без наявності інформаційних технологій, відповідної інфраструктури та програмного забезпечення, комп'ютерної грамотності та високого загальноосвітнього рівня населення, відповідного сучасному етапу еволюції цивілізації рівня інформаційного та рівня людських ресурсів, а й наявності можливостей ефективного їх використання.

Дотримання таких умов може створити основу для зростання конкурентоспроможності національних фірм, ключових галузей національної економіки, а тим самим і завоювання країною міцних позицій на світових ринках технологій і науково-технологічних розробок.

У розділі 3 “Удосконалення та реалізація фінансового механізму управління інтелектуальною власністю” досліджено концепцію стратегічного розвитку фінансового механізму управління інтелектуальною власністю в умовах економіко-фінансового зростання діяльності підприємств та переходу України до інноваційної моделі розвитку.

Інноваційний характер розвитку сучасного виробництва на сьогодні визначає високу значимість інноваційної діяльності, процесу її планування та управління. Найважливіші цілі та ключові орієнтири таких інноваційних процесів повинні формуватись в межах відповідної інноваційної стратегії як окремого підприємства так і держави в цілому.

Інноваційна модель сучасного економічного зростання змінює основу фінансового механізму: рушійною силою розвитку стає не просто промислове виробництво, а і залучені до нього наукові розробки та технології. Інтелектуальній складовій відводиться провідне місце серед виробничих чинників.

Стратегія розвитку фінансового механізму управління інтелектуальною власністю, як пріоритет національного економічного розвитку, має бути спрямована на досягнення наступних ключових цілей: по-перше, на зростання рівня доходів і якості життя населення за рахунок створення та реалізації конкурентоспроможної наукомісткої продукції, розвитку секторів економіки, покликаних формувати інтелектуальний та людський капітал; по-друге, на технологічну та інтелектуальну модернізацію та заміну основних фондів у провідних галузях економіки; по-третє, на забезпечення ресурсозбереження, що послабить залежність вітчизняної економіки від імпорту енергетичних і сировинних матеріалів. Виходячи з цього запропоновано такі етапи стратегічного розвитку фінансового механізму управління інтелектуальною власністю в умовах переходу економіки України до інноваційної моделі розвитку: 1) удосконалення або впровадження законодавчих на нормативних актів щодо управління інтелектуальною власністю в частині пільгового оподаткування такої діяльності; 2) розбудова сучасної інфраструктури інноваційної діяльності; 3) розвиток науково-технічного потенціалу та кадрового забезпечення інноваційної діяльності; 3) створення механізмів переорієнтації інвестиційних потоків до високотехнологічних сфер виробництва; 4) створення та розвиток Державного інноваційного банку; 5) створення виробництв, що формують та реалізують інтелектуальну власність, 6) закріплення позитивних тенденцій інноваційного розвитку, створення науково-технічних та інституційних передумов для кардинального технологічного переозброєння економіки та збільшення частки сучасної високотехнологічної, конкурентоспроможної на світовому рівні продукції.

Запропонована також класифікація типів фінансово-економічного зростання з урахуванням інтелектуальної складової.

Проведено теоретичне обґрунтування використання класичної макроекономічної моделі та застосовано її для описання залежностей на загальнодержавному рівні вимог розвитку фінансового механізму управління інтелектуальною власністю з метою отримання прибутку.

Для з'ясування зростання технічного прогресу при використанні інтелектуальної власності та його різноманітних видів у фінансово-економічній теорії створюються та економічно перевіряються різноманітні гіпотези, перевага яким віддається в разі здатності впливати на збільшення ефективності. Для сучасної економіки України, в якій зростання технічного прогресу при використанні інтелектуальної власності здійснюється (T`=To+Tів) під тиском національної та міжнародної конкуренції, особливо простою гіпотезою, яка часто використовується, є те, що зростання технічного прогресу від використання інтелектуальної власності є функція часу, і те, що існує до деякого ступеня залежності постійного приросту технічного прогресу від терміну управління інтелектуальною власністю .

Загальна функція виробництва має вигляд:

, (1)

Це означає, що за допомогою інтелектуального активу (де T`=To+Tів), який зі своєї сторони є зростаючою функцією часу, при інших рівних умовах постійно збільшується економічний виробничий потенціал:

(2)

, (3)

де, t - час.

За наступною виробничою функцією визначається гіпотеза отримання соціального продукту, пов'язаного з безперервним використанням інтелектуальної власності:

(4)

В цій макроекономічній моделі реальний соціальний продукт є результатом інноваційної діяльності, який отримується при використанні оновлених основних засобів виробництва з урахуванням постійного приросту технічного прогресу від корисного використання інтелектуальної власності :

, (5)

де, - рівень технічного прогресу на момент часу t=0, тобто до моменту використання інтелектуальної власності; w - константа.

За цією гіпотезою припускається, що завдяки зростанню дії технічного прогресу від використання інтелектуальної власності соціальний інноваційний продукт безперервно зростає з річною нормою прибутку:

, (6)

При здійсненні розрахунку рентабельності управління інтелектуальною власністю визначають відношення прибутку до загального обсягу інновацій у промисловості.

У прогнозований період фінансові результати діяльності при управлінні інтелектуальною власністю будуть становити :

1. Прибуток від використання інтелектуальної власності у промисловості при рівномірному зростанні обсягів інновацій складе за період 2006-2010 рр. - 66,4 млн. грн.

2. Надходження до Державного бюджету України у вигляді податку на прибуток за період 2006-2010 рр., на рівні 25% складе 16,61 млн. грн.

Реалізацію запропонованого фінансового механізму управління інтелектуальною власністю проведено в галузі оборонно-промислового комплексу. Найбільш пріоритетними видами озброєнь в Україні сьогодні залишаються високотехнологічні авіаційні, танкові, радіоелектронні засоби озброєння і техніка, зразки нової високоточної зброї. Одним із пріоритетних напрямків розвитку оборонно-промислового комплексу України є не тільки експорт військової техніки, а й експорт технологій та озброєнь, який містить в собі нові розробки та удосконалення існуючих зразків.

На практиці одним із основних показників ефективності використання об'єктів права інтелектуальної власності є прибуток, який визначається згідно з чинним законодавством України. Прибуток, одержаний від використання інтелектуальної власності, визначається шляхом порівняння результатів діяльності підприємства у базовому (останній період до початку використання інтелектуальної власності) та розрахунковому (після початку використання інтелектуальної власності) періодах.

З урахуванням моделі створення об'єктів права інтелектуальної власності, впровадження їх у виробництво та реалізацію виконані розрахунки приросту прибутку при застосуванні продукту по ліцензії та нової технології на підприємствах (КП “Житомирський ремонтно-механічний завод” та інші).

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення, обґрунтовано та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо формування та розвитку фінансового механізму управління інтелектуальною власністю. Результати дослідження дозволили зробити висновки теоретичного, методичного та практичного характеру, які зводяться до наступного:

1. З позиції історичного зрізу становлення та розвитку фінансової науки органічною її складовою є формування фінансової політики, яка є зрізом реального економічного життя в сфері суспільної діяльності та відтворюється через сукупність заходів, спрямованих на мобілізацію і концентрацію на найважливіших напрямах економічного і соціального розвитку фінансових ресурсів. Фінансова політика управління інтелектуальною власністю - це відносно самостійна сфера діяльності держави та суб'єктів господарювання в сфері фінансово-інноваційних відносин. Ця діяльність спрямована на забезпечення інноваційними продуктами або інтелектуальним капіталом державної інноваційно-інвестиційної програми, спрямованої на розвиток підприємництва в Україні.

2. Фінансовий механізм управління інтелектуальною власністю - це сукупність форм і методів фінансового впливу на соціально-економічний та інноваційний розвиток, що охоплює систему фінансового забезпечення, фінансового та нормативно-правового регулювання, інформаційного забезпечення, а також система фінансових індикаторів та фінансових інструментів, які дають змогу оцінити цей вплив. Фінансовий механізм управління інтелектуальною власністю є головним інструментом реалізації фінансової політики управління інтелектуальною власністю.

3. Враховуючи специфіку інтелектуальної власності, автором цього дослідження розроблено загальну модель фінансового механізму управління інтелектуальною власністю. Управління інтелектуальною власністю - це діяльність, спрямована на отримання кінцевого фінансового результату - прибутку або іншого доходу внаслідок створення, використання та реалізації об'єктів права інтелектуальної власності в усіх галузях економіки.

4. Ринок інтелектуальної власності (нематеріальних активів) - це сукупність трансформованих продуктів інтелектуальної власності, які комерціалізуються для отримання прибутку (фінансового результату); ринок інтелектуальної власності (нематеріальних активів) у сфері фінансів - це сфера обернення інтелектуального капіталу в процесі інноваційного підприємництва, і, одночасно, може розглядатись як фінансовий ресурс (інтелектуальний потенціал), який знаходиться у постійному русі: пошуку, розробці, випробуванні, використанні, вартість якого змінюється під впливом попиту та пропозиції. Ринок інтелектуальної власності може бути первинним і вторинним. Автором запропонована загальна структура ринку інтелектуальної власності.

5. Автором цього дослідження запропоновано концептуальні засади формування моделі трансформації інтелектуальної власності в інноваційний продукт. Трансформація інтелектуальної власності в інноваційний продукт - це процес перетворення наукової ідеї в інтелектуальну власність, а потім в інноваційний продукт, який після впровадження, реалізації або надання у користування дозволяє власнику отримати прибутки, а державному бюджету - податки.

6. Фінансове забезпечення управління інтелектуальною власністю - це забезпечення фінансовими ресурсами напрямів діяльності щодо формування та використання інтелектуальної власності. На думку автора, фінансове забезпечення управління інтелектуальною власністю реалізується на підставі встановленої системи фінансування, яке може здійснюватись за рахунок таких форм: самофінансування, у тому числі амортизаційних накопичень; залучення акціонерного капіталу; кредитування; бюджетних асигнувань, що дозволить залучити фінансові інвестиції в інноваційний сектор економіки.

7. Дієвість фінансового механізму управління інтелектуальною власністю досягається наступними регуляторними заходами: 1) формування системи пільгового кредитування науково-інноваційних досліджень; 2) зменшення податкового навантаження на підприємства, які виробляють інноваційну продукцію; 3) підвищення ефективності використання коштів державного і місцевого інноваційних фондів та забезпечення повернення інноваційних позик; 4) запровадження регіонального механізму реінвестування доходів, одержаних від управління інтелектуальною власністю. До основних складових фінансового регулювання відносин між суб'єктами господарювання при управлінні інтелектуальною власністю віднесено: правові, фінансові і облікові (економічні) та організаційні заходи.

8. Запропоновано модель фінансового механізму управління інтелектуальною власністю з урахуванням всіх складових фінансового механізму управління інтелектуальною власністю на кожному етапі створення, використання та реалізації інтелектуальної власності з урахуванням інформаційного забезпечення.

9. На погляд автора стратегія розвитку фінансового механізму управління інтелектуальною власністю, як пріоритет національного економічного розвитку, має бути спрямована на досягнення наступних ключових цілей:1) зростання рівня доходів і якості життя населення за рахунок створення та реалізації конкурентоспроможної наукомісткої продукції, розвитку секторів економіки, покликаних формувати інтелектуальний і людський капітал; 2) технологічну і інтелектуальну модернізацію та заміну основних фондів у провідних галузях економіки; 3) забезпечення ресурсозбереження, що послабить залежність вітчизняної економіки від імпорту енергетичних і сировинних матеріалів.

10. В дисертаційній роботі автором запропоновано наступні етапи стратегічного розвитку фінансового механізму управління інтелектуальною власністю в умовах переходу до інноваційної моделі розвитку України: 1) удосконалення або впровадження законодавчих на нормативних актів щодо управління інтелектуальною власністю в частині пільгового оподаткування такої діяльності; 2) розбудова сучасної інфраструктури інноваційної діяльності; 3) розвиток науково-технічного потенціалу та кадрового забезпечення інноваційної діяльності; 4) створення механізмів переорієнтації інвестиційних потоків до високотехнологічних галузей виробництва; 5) створення та розвиток Державного інноваційного банку; 6) створення підприємств, що створюють та реалізують інтелектуальну власність, 7) закріплення позитивних тенденцій інноваційного розвитку.

11. Запропоновано математичну виробничу модель визначення величини постійного приросту технічного прогресу від використання нематеріальних активів та здійснено прогнозні показники використання нематеріальних активів за 2006-2010 роки. Прибуток від використання інтелектуальної власності у промисловості при рівномірному зростанні обсягів інновацій складе за вказаний прогнозний період - 66,4 млн. грн., надходження до бюджету - 16,61 млн. грн.

12. Запропонована та реалізована модель створення об'єктів права інтелектуальної власності, впровадження їх у виробництво та реалізацію, на підставі якої виконані розрахунки приросту прибутку при використанні інтелектуальної власності у виробництві нової техніки на підприємствах.

СПИСОк ОпублікОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статі у наукових фахових виданнях:

1. Борко Ю.Л. Окремі аспекти формування фінансової політики України / Ю.Л. Борко // Наукові праці НДФІ. - 2002. - № 3(18). - С. 59-65.

2. Борко Ю.Л. Фінансовий механізм використання нематеріальних активів - засіб реалізації фінансової політики держави” / Ю.Л. Борко // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). - 2004. - № 3-4. - С 410-424.

3. Борко Ю.Л. Становлення фінансового ринку нематеріальних активів в Україні / Ю.Л. Борко // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. - 2004. - Т. 1, № 195. - С. 19-28.

4. Борко Ю.Л. Фінансове забезпечення трансформації інтелектуальної власності в інноваційний продукт / Ю.Л. Борко // Економіка та підприємство: Зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. - 2004. - № 13. - С. 115-127.

5. Борко Ю.Л. Зростання фінансово-економічного потенціалу підприємств в умовах впровадження інтелектуальної власності / Ю.Л. Борко //Економіка і організація управління: Зб. наукових праць. - 2008. - № 3. - С.103 -109.

В інших виданнях:

6. Практичний посібник з оподаткування нематеріальних активів / О.Б. Бутнік-Сіверський, Ю.Л. Борко, В.В. Клявлін, О.Д. Святоцький, П.П. Крайнєв, Н.П. Лебідь. - К. - 2000. - 348 с. (Особистий внесок здобувача: розроблено методичне забезпечення оподаткування операцій з придбання та продажу нематеріальних активів.)

7. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів / О.Б. Бутнік-Сіверський, Ю.Л. Борко, В.В. Клявлін, О.Д. Святоцький, П.П. Крайнєв, Н.П. Лебідь. - К. - 2000. - 348 с. (Особистий внесок здобувача: розроблено методичне забезпечення та практичні рекомендації з бухгалтерського обліку та фінансової звітності операцій з нематеріальними активами та їх амортизації і інвентаризації.)

8. Борко Ю.Л. Оподаткування операцій з нематеріальними активами / Ю.Л. Борко // Проблеми бюджетної політики України в умовах перехідної економіки : наук.-теор.конф. - К. - 2001. - С. 10-14.

9. Борко Ю.Л. Становлення та розвиток ноу-хау як об`єкта фінансово-господарських відносин / Ю.Л. Борко // Митне оформлення та оцінка інтелектуальної власності в умовах ринкової економіки: міжнар. наук.-практ. семінар: тези допов. - К. - 2001. - С. 52-59.

10. Борко Ю.Л. Строк корисного використання нематеріальних активів та їх амортизація / Ю.Л. Борко //Актуальні проблеми охорони інтелектуальної власності. - Алушта. - 2002. - С. 92-94.

11. Борко Ю.Л. Формування собівартості об'єктів інтелектуальної власності та їх рентабельність / Ю.Л. Борко //Проблеми розвитку фінансової системи України. - К. - 2002. - С. 43-48.

12. Борко Ю.Л. Амортизаційна політика нематеріальних активів та фінансовий механізм її реалізації / Ю.Л. Борко // Інтелектуальний капітал. - 2003. - № 4. - С. 31-39.

13. Борко Ю.Л. Формирование финансовой и учетной политики использования нематериальных активов / Ю.Л. Борко // Защита прав интеллектуальной собственности : проблемы и пути решения. - Алушта.- 2003. - С. 61-71.

14. Борко Ю.Л. Удосконалення первинного обліку нематеріальних активів у господарській діяльності підприємства / Ю.Л. Борко // Інтелектуальна власність - ключ до успіху в бізнесі. - Алушта. - 2004. - С. 65-75.

15. Борко Ю.Л. Фінансова стратегія інноваційної діяльності / Ю.Л. Борко // Питання інтелектуальної власності. Збірник наукових праць. - 2005. - № 3. - С. 384-392.

16. Борко Ю.Л. Теоретичні засади формування фінансової політики / Ю.Л. Борко // Питання інтелектуальної власності. Збірник наукових праць. - 2006. - № 4. - С. 386-419.

17. Економіко-правові проблеми в сфері інтелектуальної власності: Монографія / О.П. Орлюк, О.Б. Бутнік-Сіверський, С.Ф. Ревуцький, В.І. Нежиборець, Л.Ю. Федченко, Ю.К. Лапшов, Ю.Л. Борко. - К.: НДІ інтелектуальної власності АПрН України. - 2006.- 364 с. (Особистий внесок здобувача: розроблено формування фінансової та облікової політики інноваційної діяльності та механізм її реалізації.)

АНОТАЦІЯ

Борко Ю.Л. Фінансовий механізм управління інтелектуальною власністю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит. - Донецький національний університет, Донецьк, 2008.

Надана авторська точка зору щодо формування фінансового механізму управління інтелектуальною власністю, як засобу реалізації фінансової політики України. Визначено управління інтелектуальною власністю, як особливого об'єкту фінансових відносин. Проаналізовано процес формування структури і характеру дії фінансового механізму управління інтелектуальною власністю та побудована його загальна модель. Визначено ринок інтелектуальної власності та запропоновано його структуру. Детально розглянуті і проаналізовані складові фінансового механізму управління інтелектуальною власністю: фінансове забезпечення, фінансово-правове регулювання та інформаційне забезпечення. Досліджена стратегія розвитку фінансового механізму управління інтелектуальною власністю в умовах переходу України до інноваційної моделі розвитку. Запропоновано математичну виробничу модель визначення величини постійного приросту технічного прогресу від використання інтелектуальної власності та здійснено прогнозні показники за 2006-2010 роки. Здійснено реалізацію фінансового механізму управління інтелектуальною власністю в оборонно-промисловій галузі.

Ключові слова: фінансова політика, фінансовий механізм, управління інтелектуальною власністю, ринок інтелектуальної власності, стратегія розвитку, економіко-фінансове зростання.

АННОТАЦИЯ

Борко Ю.Л. Финансовый механизм управления интеллектуальной собственностью. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности - 08.00.08 - Деньги, финансы и кредит. - Донецкий национальный университет, Донецк, 2008

Диссертация посвящена теоретико-методическому обоснованию и формированию финансового механизма.

Представлена авторская точка зрения относительно формирования финансовой политики, ее генезис, выделено новую составляющую финансовой политики - финансовую политику управления интеллектуальной собственностью.

Рассмотрен финансовый механизм управления интеллектуальной собственностью в контексте современного развития экономики Украины. Представлена характеристика управления интеллектуальной собственностью, как особого объекта финансовых отношений. Даны определения «управление интеллектуальной собственностью», «финансовая политика управления интеллектуальной собственностью», «финансовый механизм управления интеллектуальной собственностью».

В работе показано, что на современном этапе развития финансов в Украине одним из главных элементов новой стратегии финансовой политики должен стать экономически обоснованный выбор приоритетных отраслей народного хозяйства и развитие инновационной составляющей - финансового механизма управления интеллектуальной собственностью, как способа реализации общегосударственной финансовой политики.

Дано определение трансформации интеллектуальной собственности в инновационный продукт и предложена ее модель.

В диссертации определен рынок интеллектуальной собственности в сфере финансов, его структура. Дано определение первичного и вторичного рынка интеллектуальной собственности и состав его участников.

Автором предложена общая модель финансового обеспечения управления интеллектуальной собственностью, которая опирается на возможные формы мобилизации свободных финансовых ресурсов, направленных на рост технического прогресса при использовании интеллектуальной собственности.

В диссертации получило свое развитие финансово-правовое регулирование управления интеллектуальной собственности с учетом информационного обеспечения.

Диссертантом предложена общая модель финансового механизма управления интеллектуальной собственностью.

Представлена классификация объектов права интеллектуальной собственности и лицензионных договоров по различным признакам. Рассмотрены и проанализированы научные, инновационные и другие статистические показатели по г. Киеву.

Исследована стратегия развития финансового механизма управления интеллектуальной собственностью в условиях перехода Украины к инновационной модели развития в различных направлениях.

Предложена математическая производственная модель определения величины постоянного прироста технического прогресса при использовании интеллектуальной собственности за 2006-2010 года.

Рассмотрена реализация финансового механизма управления интеллектуальной собственностью в оборонном комплексе. Определена модель создания объектов права интеллектуальной собственности, внедрение их в производство и реализацию, на основании которой произведены расчеты прироста прибыли при использовании интеллектуальной собственности и новой технологии на предприятиях.