Податок з власників транспортних засобів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Податок з власників транспортних засобів

Зміст

1. Класифікація податків

2. Податок з власників транспортних засобів

Використана література

1. Класифікація податків

Велике значення при дослiдженнi податкової системи, впливу внутрiшнiх i зовнiшнiх чинникiв, при розробцi податкової полiтики держави вiдirpaє класифiкацiя податкiв за рiзними ознаками. ЇЇ необхiднiсть визначається рiзними видами податкових форм i застосуванням рiзних податкових режимiв. При цьому враховуються особливості їх розрахунку, сплати, вiднесення на витрати виробничої дiяльності тощо.

В Україні податки класифікують за такими ознаками:

1. Належнiсть до рiвня суб'єктiв, якi встановлюють податки: загальнодержавнi та мiсцевi податки. Розподiл за цiєю ознакою визначається згiдно з Законом України "Про систему оподаткування" вiд 25 червня 1991 р. N2 1251-12 в редакцiї Закону вiд 18.02.97 р. N2 77/97-ВР з наступними змiнами та доповненнями.

Перелiк загальнодержавних податкiв, зборiв та обов'язкових платежiв подано в ст. 14 вищезгаданого Закону:

1. Податок на додану вартiсть.

2. Акцизний збiр.

3. Податок на прибуток пiдприємств.

4. Податок на доходи фiзичних осiб.

5. Мито.

6. Державне мито.

7. Податок на нерухоме майно (нерухомiсть).

8. Плата (податок) на землю.

9. Peнтні платежi.

10. Податок з власникiв транспортних засобiв та iнших самохiдних машин і механізмів.

11. Податок на промисел.

12. Збiр на геологорозвiдувальнi роботи, якi виконуються за рахунок державного бюджету.

13. Збiр на спецiальне використання природних pecypciв.

14. Збiр за забруднення навколишнього середовища.

15. Збiр на обов'язкове соцiальне страхування.

16. Збiр на обов'язкове державне пенсiйне страхування.

17. Плата за торговий патент на деякi види пiдприєсмницької дiяльностi.

18. Фiксований сiльськогосподарський податок.

19. Збiр на розвиток виноградарства, садiвництва та хмелярства.

20. Єдиний збiр, що справляють у пунктах пропуску через державний.

21 Збір за використання радіочастотного ресурсу України.

Перелiк мiсцевих податкiв, зборiв та обов'язкових платежiв визначається ст. 15 цього ж Закону. До них належать два податки:

1. Податок з реклами.

2. Комунальний податок.

А також 12 мiсцевих зборiв та обов'язкових платежiв:

1. Збiр на паркування автотранспорту.

2. Ринковий збiр.

3. Збiр за видачу ордера на квартиру.

4. Курортний збiр.

5. Збiр за участь у бiгах на iподромi.

6. Збiр за виграш у бiгах на iподромi.

7. Збiр з осiб, якi беруть участь у rpi на тоталiзаторi на iподромi.

8. Збiр за право використання мiсцевої символiки.

9. Збiр за право проведення кіно- i телезнiмання.

10. Збiр за проведення мiсцевого аукцiону, конкурсного розпродажу i лотерей.

11. Збiр за видачу дозволу на розмiщення об'єктiв торгiвлi та сфери послуг.

12. Збiр з власникiв собак.

Загальнодержавні й місцеві податки запроваджуються на основі законів що приймаються Верховною Радою. Вона наділена повноваженнями встановлювати види і ставки загальнодержавних податків та визначати перелік видів і встановлювати порядок визначення ставок місцевих податків. Встановлення конкретних видів та ставок місцевих податків здійснюють місцеві ради відповідно до законодавства.

Загальнодержавні податки стягуються з фізичних та юридичних осіб, які одержують доходи, володіють майном, а також із продажу товарів та послуг на всій території країни. Загальнодержавні податки можуть зараховуватись як до державного, так і до місцевих бюджетів, пропорції розподілу затверджуються Законом про державний бюджет на поточний рік. До них відносяться прибутковий податок, податок на прибуток корпорацій, збори в Пенсійний фонд, податок на додаткову вартість, акцизний збір, мита й ін.

На відміну від загальнодержавних місцеві податки надходять тільки у місцеві бюджети або в спеціальні регіональні фонди, їх сплачують юридичні або фізичні особи, які одержують доходи, володіють майном на території даної адміністративної одиниці.

Місцеві податки здебільшого пов'язані з фінансуванням економічної та соціальної інфраструктури, що знаходиться в управлінні місцевої адміністрації.

Співвідношення між державними та місцевими податками за роки ринкового реформування в Україні неодноразово змінювалося залежно від функцій, що виконуються різними рівнями державного управління. І хоча часто такі зміни відбувалися спонтанно, спостерігалася загальна тенденція до розширення сфери діяльності місцевої влади й децентралізації управління, що потребує зменшення частки державних і збільшення місцевих податкових надходжень.

Нині в Україні частка місцевих податків порівняно з загальнодержавними незначна, тому потреби місцевих бюджетів у додаткових надходженнях компенсуються за рахунок загальнодержавних податків і централізованих субсидій.

У ряді країн державні податки стягуються місцевими органами керування і передаються в державну скарбницю. Так, прибутковий податок із заробітної плати збирається урядом земель ФРН і у визначеному відсотку передається федерації. В Україні всі податки стягуються місцевими органами. Частина з них по встановлених нормативах перелічується в державний бюджет.

В останні роки з'явився особливий вид міждержавних податків. До їхнього числа відноситься податок, що діє в країнах ЄС, на імпортну сільськогосподарську продукцію; засоби, отримані від цього податку, надходять у бюджет ЄС.

2. Мiсце податкiв, зборiв та обов'язкових платежiв у цiнi виробу або послуги. За цiєю ознакою видiляють такі види:

1) Податки, якi входять у собiвартiсть:

збiр на обов'язкове соцiальне страхування;

збiр на обов'язкове державне пенсiйне страхування;

збiр до державного iнновацiйного фонду;

плата за землю;

плата за торговий патент на деякi види пiдприємницької дiяльності;

податок на промисел;

фiксований сiльськогосподарський податок;

податок на рекламу;

комунальний податок тощо.

2) Податки, збори та обов'язковi платежi, якi сплачуються з прибутку підприємства:

податок на прибуток пiдприємства;

податки з власникiв транспортних засобiв та iнших самохiдних машин і механізмів;

збiр за забруднення навколишнього середовища;

державне мито тощо.

3) Податки та збори, якi входять як надбавка до цiни виробу:

податок на додану вартість;

акцизний збiр.

3. За економічним змістомоб'єкта оподаткування:

на доходи;

на споживання;

на майно.

4. За методом розрахунку ставок оподаткування:

регресивні;

пропорцiйнi;

прогресивні.

5. За засобом вилучення:

Прямi податки - їх розмір залежить від масштабів об'єкта оподаткування (податок на прибуток пiдприємств, на землю, з власникiв транспортних засобiв та iнших самохiдних машин i механiзмiв, на нерухоме майно (нерухомiсть)).

В свою чергу, прямі податки поділяються на дві групи: особисті та реальні.

Особисті податки встановлюються персонально для конкретного платника. Видами особистих податків є прибутковий, майновий, на спадщину та дарування.

Реальні податки передбачають оподаткування майна за зовнішніми ознаками. До них належать земельний, домовий, промисловий, на грошовий капітал.

Непрямi податки - встановлюються як надбавка до ціни товарів і послуг, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів.

У світовій практиці існують три види непрямих податків: акцизи, фіскальна монополія і мито. Нині в Україні стягуються акцизи, які в свою чергу складаються з універсального та специфічних акцизів. Непрямі податки на відміну від прямих:

- ефективніші в фіскальному аспекті, оскільки оподатковують споживання, яке в свою чергу є більш стабільною і негнучною величиною, ніж прибутки;

- від них важко ухилитись і досить легко контролювати їх сплату;

- регресивні в соціальному аспекті і здійснюють досить значний вплив на загальні процеси ціноутворення.

Специфічні акцизи виникли раніше, ніж універсальні. Характерними їх рисами є обмежений перелік товарів, по яких вони стягуються, та диференційовані ставки по окремих групах товарів. Універсальні акцизи відрізняються від специфічних універсальними ставками на всі групи товарів та ширшою базою оподаткування.

Фіскальна монополія - це прибуток держави від реалізації монополізованих державою товарів. При частковій монополії держава монополізує або тільки процес ціноутворення, або ціноутворення і реалізацію. При повній монополії держава залишає за собою виключне право на виробництво і реалізацію окремих товарів за встановленими нею цінами.

Мито встановлюється при переміщенні товарів через митний кордон держави, тобто при ввезенні, вивезенні або транспортуванні транзитом. На відміну від інших непрямих податків стягнення мита має за мету не стільки фіскальні потреби держави, скільки формування раціональної структури експорту і імпорту. Залежно від мети введення розрізняють наступні види мита: статистичне, фіскальне, протекціоністське, антидемпінгове, преференційне, зрівняльне.

6.За суб'єктами сплати:

а) юридичнi особи - вони сплачують прямi, непрямi податки, збо ри в цiльовi фонди;

б) фiзичнi особи сплачують:

Податок на доходи фiзичних осiб;

податок на промисел;

плату за землю;

податок з власникiв транспортних засобiв та iнших самохiдних машин і механізмів;

мито;

державне мито;

внески (iндивiдуальнi) на державне пенсiйне страхування;

внески на страхування на випадок безробiття;

торговельний патент;

єдиний податок (для тих фiзичних осiб, якi здiйснюють пiдприємницьку дiяльнiсть за спрощеною формою сплати податку та бухгалтерського облiку);

мiсцевi податки та збори.

2. Податок з власників транспортних засобів

Законодавчо-нормативна база:

Закон України від 11.12.91 р. № 1963-ХП "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" в редакції Закону України від 18.02.97 р. № 75/97-ВР із змінами та доповненнями.

Податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин І механізмів є джерелом фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах.

Платники

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є:

- підприємства, установи та організації, які є юридичними особами;

- іноземні юридичні особи;

- громадяни України;

- іноземні громадяни;

- особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби.

Об'єкти оподаткування

Об'єкти оподаткування - транспортні засоби та інші самохідні машини й механізми, а саме:

- трактори (колісні) - код за Гармонізованою системою опису та кодування товарів (далі - код) 87 01, крім тих, що на гусеничному ходу, - 87 01 ЗО;

- автомобілі, призначені для перевезення щонайменше 10 осіб, включаючи водія, код 87 02;

- автомобілі, легкові - код 87 03;

- автомобілі, вантажні - код 87 04;

- автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, - код 8705 (крім автомобілів спеціального призначення швидкої допомоги та пожежних);

- мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном - код 87 11, крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 куб. см, - код 87 11 10;

- яхти і судна вітрильні з допоміжним двигуном чи без нього (крім спортивних) - код 890391;

- човни, моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних), - код 89 03 92;

- інші човни (крім спортивних) - код 89 03 99.

Транспортні засоби, що не с об'єктами оподаткування

- трактори на гусеничному ходу - код 87 01 ЗО;

- мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном з об'ємом циліндра двигуна до 50 куб. см - код 87 11 10;

тільки автомобілі спеціального призначення швидкої допомоги та пожежні - код 87 05;

- транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, кл; портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, - код 87 09;

- машини й механізми для сільськогосподарських робіт - коди 8432; 8433;

- тільки яхти, судна вітрильні та човни спортивні - коди 890391; 89 03 92; 89 03 Механізм справляння податку з власників транспортних засобів та і самохідних машин і механізмів наведений на схемі 1:

Структурно - логічна схема механізмів

Пільги

Від сплати податку звільняються:

1. Підприємства автомобільного транспорту загального користування - стосовно; транспортних засобів, зайнятих на перевезенні пасажирів, на які в установленої законом порядку визначено тарифи оплати проїзду (незалежно від форм власності);

2. На 50% -- сільськогосподарські підприємства -- товаровиробники за трактор колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць менше десяти;

3. Навчальні заклади, які повністю фінансуються з бюджетів, стосовно учбових транспортних засобів при умові використання та за призначенням.

Порядок обчислення та сплати податку

Податок сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а за придбані протягом року - перед їх реєстрацією по строках сплати (кварталах), які не настали, починаючи з кварталу, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. Розрахунок суми податку на такі инсиортні засоби подається в десятиденний термін після їх реєстрації. За транспортні *и. зняті протягом року з обліку, податок не повертається.

Юридичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють реєстрацію, перереєстрацію або технічний огляд транспортних засобів доручення про сплату податку з написом (поміткою) установи банку про оподаткування податку по наземним транспортним засобам - до територіальних дорожніх фондів, а по водним - до відповідних бюджетів місцевого самоврядування.

У разі відсутності документів про сплату податку реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не проводяться.

Підприємствам, які мають транспортні засоби, необхідно подати на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в терміни, визначені законом для річного звітного періоду, а саме: протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Податок обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів за станом на 1 січня поточного року (ставки податку наведені в таблиці 1).

Фізичні особи сплачують податок перед перереєстрацією (реєстрацією) або техоглядом щорічно чи один раз на два роки, але не пізніше першого півріччя року, у якому здійснюють техогляд.

Податок з власників наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів сплачується юридичними і фізичними особами по місцю знаходження юридичних осіб та місцю проживання фізичних осіб.

За приховування (заниження) об'єктів оподаткування, за відсутність обліку об'єктів оподаткування або ведення цього обліку з порушенням установленого порядку, а також за неподання або несвоєчасне подання податковим органам розрахунків та інших документів юридичних та фізичних осіб, які є платниками податку з власників транспортних засобів до них застосовуються санкції згідно з Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-III.

Ставки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

Код	Опис об'єктів оподаткування	Ставки податку на рік (з 100 куб. см об'єму циліндрів двигуна, з 1 кВт потужності двигуна або 100 см довжини)
87 01	Трактори колісні (крім гусеничних код 87 01 30)	2,5 гри. з 100 куб. см
87 02	Автомобілі для перевезення щонайменше 10 осіб, включаючи водія	3,6 грн. з 100 куб. см
8700000 003	Автомобілі легкові (крім автомобілів з електродвигуном код 87 03 90100) з об'ємом циліндрів двигуна:
	До 1 000 куб. см	3 грн. з 100 куб. см
	Від 1 -001 куб. см до 1 500 куб. см	4грн. з 100 куб. см
	Інші (від 1501куб.см)	Від 5 до ЗО грн. з 100 куб. см
87 03 90100	Автомобілі з електродвигуном	0,5 грн. з 1 кВт 1
87 04	Автомобілі вантажні до 8200 куб. см від 8201 куб. см до 15000 куб. см від 15001 куб. см і більше	10 грн. з 100 куб. см 15 грн. з 100 куб. см 20 грн. з 100 куб. см
87 05	автомобілі спеціального призначення (крім пожежних і швидкої допомоги)	3,6 грн. з 100 куб. см
87 11	Мотоцикли (мопеди), велосипеди з двигуном, крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 куб. см, код 87 11 10	2 грн. з 100 куб. см
	Яхти і судна вітрильні з допоміжним двигуном чи без нього (крім спортивних):
89 03 91100	Морські	1 0 грн. з 1 00 см довжини
89 03 91910, 930	інші з довжиною корпусу до 7,5 м інші з масою до 100кг	5 грн. з 100 см довжини
	та інші з довжиною корпусу більше 7,5 м	10 грн. з 100 см довжини
	Човни моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних):
8903 92100	морські	10 грн. з 100 см довжини
8903 92910	інші з довжиною корпусу до 7,5 м	5 грн. з 100 см довжини
8903 92990	інші з довжиною корпусу більше 7,5 м	10 грн. з 100 см довжини
	інші човни (крім спортивних):

3. У січні загальний обсяг продажу продукції власного виробництва підприємства становить 2000 грн (Без суми ПДВ). У цьому ж місяці воно сплатило вартість сировини і матеріалів, вартість яких відноситься до складу валових витрат на суму 1000 грн. (без суми ПДВ)

Визначити суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету

Величина ПДВ = 2000 * 0,2 = 400 грн.

податок платіж власник транспортний засіб

Використана література

Білик М.Д., Золотько І.А. Податкова система України: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення. - К.:КНЕУ, 2000. -192 с.

Закон України "Про державну податкову службу в Україні" зi змiнами та допов. Від 04.12.90 р. №509-ХІІ (у редакції Закону України від 24.12.93 №3813-ХІІ зі змінами та допов.) - ВР // ВВР України. - 1997. - № 36.

Закон України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" в редакцiї Закону вiд 22 05. 1997 р. № 283/97-ВР // ВВР України.1997. - № 27 зi змiнами та допов.

Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці / Держ.подат. адміністрація України; Акад.ДПС України. - Ірпінь:Акад.ДПС України, 2001. -335с.

Размещено на Allbest.ru