Вплив демографічних та економічних факторів на формування пенсійних фондів в країнах Центральної та Східної Європи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ ДЕМОГРАФІЧНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ФАКТОРІВ НА ФОРМУВАННЯ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ В КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ

О.В. Женчак, аспірантка

Львівський національний університет імені Івана Франка

Постановка проблеми

На сьогодні проведення пенсійної реформи є одним з основних напрямів удосконалення загальної системи соціального захисту населення. Процес старіння населення відбувається не так швидко в країнах з перехідною економікою, як у європейських країнах з ринковою економікою. Тим не менше, навантаженість систем пенсійного забезпечення, тобто співвідношення кількості пенсіонерів до платників податків, досягли безпрецедентного рівня в 1990 році. Це є результатом різкого скорочення виробництва і зайнятості, що супроводжується значною хвилею раннього виходу на пенсію. Характерні проблеми існуючої солідарної розподільчої пенсійної схеми істотно не відрізняються від аналогічних схем у інших частинах Європи. Крім цього, економічна криза серйозно загострила недоліки, поставила під загрозу фінансову стабільність, підвищила ступінь непрозорого перерозподілу і призвела до подальшого ослаблення зв'язку між внесками і соціальною допомогою, до зниження впевненості в майбутніх пенсіях та до стимулювання ухилення від сплати внесків із заробітної плати.

Аналіз останніх наукових досліджень. Основні теоретичні засади покращення соціального забезпечення та реформування пенсійної системи у світі висвітлено у працях зарубіжних дослідників: П. Болле, М. Вінера, Е. Джеймса та інших. Даної тематики торкалися багато авторів серед українських фахівців, а саме: Б. Надточий, А. Якимів, Н. Бахмач, Е. Лібанова, О. Макарова. Але значна частина проблемних питань цієї складної та багатогранної теми потребує докладнішого науково-теоретичного та прикладного опрацювання.

Цілі статті

Розглянути вплив та розвиток демографічних та економічних факторів на формування пенсійних фондів в країнах Центральної та Східної Європи. Виявити залежність між показником ВВП на душу населення та середньою тривалістю життя. Звернути увагу на загальний стан розвитку фінансового сектора у вказаних країнах.

Викладення основного матеріалу дослідження

фінансовий демографічний пенсійний реформа

Головна причина необхідності пенсійних реформ - зменшення кількості працівників при одночасному збільшенні пенсіонерів. Це загальнолюдська проблема старіння населення. Особливо це актуально для розвинених країн, яким притаманне зниження народжуваності й збільшення середньої тривалості життя. За даними демографічних прогнозів, старіння населення в розвинених країнах прогресуватиме протягом наступних чотирьох десятиліть [1]. Таким чином, необхідність радикальної пенсійної реформи стала очевидною. Під впливом неоліберальних традицій економічної теорії і при значній підтримці від Світового банку керівні органи в ряді перехідних країн висловилися за впровадження змішаних пенсійних систем: при збереженні скороченої солідарної схеми як обов'язкові запроваджуються накопичувальні пенсійні фонди у якості другого рівня. Сфери охоплення та фінансування витрат реформи однак залишилися невизначеними. Остаточна законодавча легалізація пенсійних реформ можливо надасть їм життєздатності і стабільності [4]. Розглянемо довгострокові тенденції по ряду окремих країн, які наведено в таблиці 1.

У країнах з ринковою економікою без винятку смертність продовжувала знижуватися і в 1970-х, і в 1980-х роках, в результаті чого сталося подальше значне збільшення тривалості життя. У контрасті, за винятком Чеської Республіки, смертність серед чоловіків у країнах з перехідною економікою перестала скорочуватися, а навіть навпаки збільшилася в цей період. Варто звернути увагу на приклад України та Російської Федерації, що виділяється в гірший бік: тривалість життя чоловіків в даний час нижча, ніж на початку 1950-х років. У більшості країн продовжується, хоч і дуже незначно, підвищення тривалості життя жінок. Незважаючи на значний обсяг наукових досліджень, причини цих несприятливих тенденцій залишаються невиясненими.

Таблиця 1 Середня тривалість життя в постсоціалістичних країнах Європи, років

Джерело: власні розрахунки на основі бази даних ООН http://data.un.org/

Відзначається лише незначне поліпшення або погіршення показників смертності в країнах з перехідною економікою, а коливання в загальному коефіцієнті народжуваності більш сильні, ніж у західних країнах з ринковою економікою [2].

Результати цих тенденцій можна побачити, порівнюючи нинішній профіль віку населення з розрахунковим. Молоде покоління знаходиться нижче стандартизованої позначки, тому що загальні показники народжуваності знижуються. В цілому, угорське і польське населення в середньому молодше, ніж можна судити по їх справжньому вікові смертності. Інакше кажучи, рівень навантаження людей похилого віку на робочу силу, хоча і значно зріс протягом двадцятого століття, але все ще залишається відносно низьким [4].

Протягом періоду дослідження відзначаються такі загрозливі тенденції, як різке скорочення частки дітей та нарощування частки людей похилого віку. Низька частка дітей у структурі призведе до того, що в майбутньому робоча сила перейде до групи людей похилого віку, але не буде можливості гідно замінити її.

Навантаження пенсіонерів на робочу силу зростає, що ставить під загрозу PAYG систему нарахування та виплат пенсій. Найменшою тривалістю життя відзначаються Росія та Україна, країни із найменшим рівнем ВВП на душу населення. На основі цих даних нами проведено регресійнокореляційне моделювання залежності середньої тривалості життя населення від середнього рівня добробуту в країні - показника ВВП на душу населення (рис. 1).

У дослідженні охоплено показники постсоціалістичних країн Європи за 1990-2007 роки. Дослідження показало тісний прямий кореляційний зв'язок між показником ВВП на душу населення та середньою тривалістю життя.

Коефіцієнт детермінації складає 0,8305, а це значить що середня тривалість життя на 83% залежить саме від рівня економічного добробуту населення та на 17% - від інших неврахованих факторів. Розрахованій аналітичній залежності у = 0,0005х + 66 можна дати таку інтерпретацію: при зростанні ВВП на душу населення (табл. 2-3) на $ 1000 середня тривалість життя (табл. 1) подовжується на півроку.

Джерело: власні розрахунки на основі бази даних ООН http://data.un.org/

Рис. Залежність середньої тривалості життя від ВВП на душу населення в постсоціалістичних країнах Європи протягом 1990-2007 років

Таблиця 2. Критичні точки падіння ВВП країн з перехідною економікою

Дані висновки за демографічними факторами обумовлюють продовження досліджень саме в площині економіки. У країнах з перехідною економікою домінуючим фактом 1990-х років було катастрофічне скорочення виробництва і зайнятості, зниження масштабів, яких не було з часів Великої депресії (табл. 2).

Польща і Словенія є єдиними країнами з перехідною економікою, де вихід з кризи швидко досяг і перевищив рівень 1989 року. Оцінити прірву між двома групами країн можна, якщо взяти до уваги, що у 1989 році співвідношення ВВП на душу населення (у рамках купівельної спроможності) склало 1:4 (у країнах з перехідною економікою в порівнянні із західноєвропейськими), то до 1997 року таке ж співвідношення було набагато ближче до 1:7 (рис. 5). З 1997 року розпочався деякий підйом виробництва в країнах Східної Європи і Балтії, але рівень зайнятості не має тенденції до відновлення.

Таблиця 3 Динаміка ВВП на душу населення в країнах Європи з перехідною економікою, дол. США

Джерело: власні розрахунки на основі бази даних ООН http://data.un.org/

Рис.2. Динаміка індексу ВВП на душу населення

Джерело: власні розрахунки на основі бази даних ООН http://data.un.org/

Рис.3. Динаміка індексу перевищення ВВП на душу населення у Великобританії по відношенню до України

Література

1. European Economy: Aging and Pension Expenditure Prospects in the Western World / European Commission, Directorate for Economic and Financial Affairs. -- 1996. -- № 3. -- Р. 212.

2. Marco Cangiano. Pension Developments and Reforms in Transition Economies / Marco Cangiano, Carlo Cottarelli, Rihard Hemming // IMF Working Papers98/151. -- Washington: International monetary Fund, 1998.

3. OECD. Pensions in a Financial Crisis - How should retirement-income systems respond to nancial market turmoil? OECD, Paris, 2008.

4. Pension reform: issues and prospects for non-nancial dened contribution (NDC) schemes / edited by Robert Holzmann, Edward Palmer. -- Р. 95.

5. http://data.un.org/

Размещено на Allbest.ru