Методика аналізу і оцінки фінансового стану підприємства

2.7 Аналіз і оцінка стану ринкової активності підприємства

За умов ринкового господарювання вартість акціонерних товариств залежить від рівня ефективності їх операційно-інвестиційної діяльності. На фінансовому ринку вартість акціонерних товариств оцінюється наступними показниками:

1) балансова (облікова) вартість акції;

2) коефіцієнт котирування акції;

3) прибуток на звичайну акцію;

4) цінність акції;

5) дохідність акції;

6) коефіцієнт виплати дивідендів (дивідендний вихід).

Розрахунок показників ринкової активності підприємства проводиться з використанням даних таблиці 3 форми №2.

Балансова (облікова) вартість однієї акції показує вартість чистих активів підприємства в розрахунку на одну звичайну акцію. Розраховується за формулою:

(2.7.1)

На початок періоду на 1 звичайну акцію приходилося 1,05 грн., а на кінець періоду спостерігається значне зростання - 117,6 грн. Привілейовані акції на підприємстві відсутні.

Коефіцієнт котирування характеризується співвідношенням ринкової і балансової вартості однієї акції. Зростання цього коефіцієнта характеризує збільшення ринкової вартості акціонерного товариства.

(2.7.2)

Прибуток на одну акцію показує, яка частка чистого прибутку припадає на одну звичайну акцію. Прибуток на акцію належить до найбільш важливих показників, що впливають на формування ринкової вартості акції.

Розраховується за формулою:

(2.7.3)

Цінність акції характеризує відношення між корпорацією та її акціонерами. Цей коефіцієнт показує, скільки грошових одиниць згодні заплатити за одну грошову одиницю чистого прибутку підприємства. Розраховується таким чином:

(2.7.4)

Дохідність акції залежить від суми виплачуваних дивідендів та різниці між ціною продажу і купівлі однієї акції. Розраховується за формулою:

(2.7.5)

Коефіцієнт виплати дивідендів показує, яка частина чистого прибутку спрямовується на виплату дивідендів. Величина цього коефіцієнта регулюється залежно від завдань, які розв'язує корпорація на відповідному етапі свого розвитку. Розраховується за формулою:

(2.7.6)

2.8 Комплексний аналіз і оцінка фінансового стану підприємства

Аналіз й оцінка фінансового стану - це обов'язкова складова підготовки управлінських рішень на відповідний період діяльності підприємства. Залежно від змісту цілей відповідного періоду діяльності підприємства визначається і зміст фінансового аналізу. При проведенні комплексного аналізу необхідно також врахувати зміст мети і задач з діяльністю підприємства, як в поточній так і довгостроковій перспективі його діяльності. Для проведення комплексного аналізу стану підприємства ми сформували зведену таблицю показників фінансового стану підприємства для дослідження реального фінансово-господарського стану та оцінка відповідності (чи невідповідності) його змісту задач поточного і стратегічного розвитку підприємства.

Рівень довготривалої платоспроможності підприємства залежить від структури капіталу, зокрема, співвідношень між власним і позиковим капіталом.

Підприємство вважається платоспроможним, якщо питома вага його власного капіталу перевищує 50-55% загальної вартості капіталу підприємства.

За результатом проведених розрахунків можна зробити висновок, що підприємство є платоспроможним в зв'язку з достатніми обсягами власного капіталу відносно обсягів поточних зобов'язань.

Для проведення комплексного аналізу фінансового стану підприємства попередньо розраховані фінансові показники необхідно представити у зведеній таблиці за наступною схемою.

Таблиця 2. Комплексна характеристика фінансового стану підприємства

Отже, розрахувавши всі показники, можна зробити висновок, що підприємство має стабільний фінансовий стан.

Проведемо зіставлення рівня показників поточної ліквідності і рентабельності, коефіцієнт загальної ліквідності на початок періоду мав значення 0,98грн./грн., на кінець періоду він збільшився до значення 1,33 грн./грн., спостерігаємо покращення ліквідності підприємства, тому можна сказати, що на підприємстві високий рівень платоспроможності, який має тенденцію до зростання. Розрахувавши коефіцієнти рентабельності поточних активів підприємства можемо сказати, що вони високі, а це означає, що підприємство з кожної гривні, вкладеної в активи, отримує на кінець періоду 0,00096 грн./грн. прибутку, тобто підприємство є прибутковим. Провівши зіставлення рівня показників структури капіталу і рентабельності, можемо сказати, що наше підприємство не має дефіциту грошових засобів, тобто вони вчасно сплачують свої поточні зобов'язання. Також ми бачимо, що вся частина діяльності підприємства фінансується за рахунок власного капіталу, тобто підприємство здатне самостійно погасити свої зобов'язання. Розрахувавши показники рентабельності, ми бачимо, що на підприємстві висока прибутковість інвестиційної діяльності, на кінець періоду вона дорівнює 0,0044 грн./грн., це позитивний показник і означає, що підприємство досить ефективно використовує свої активи.

ВАТ «Лубнифарм» має високий рівень ділової активності і досить ефективно використовує свій економічний потенціал. Про це свідчить період обігу активів, який складав на кінець періоду - 341 діб., а тривалість операційного циклу становить 139 діб, це пов'язане з особливістю діяльності підприємства.

Загалом, фінансовий стан підприємства можна вважати стабільним.

Показники ділової активності позитивні, рівень рентабельності високий. Уся частина діяльності підприємства фінансується за рахунок власного капіталу, отже фінансовий ризик не буде зростати. Висока прибутковість інвестиційної діяльності. Рівень ліквідності високий.

Висновок

Метою виконання даної курсової роботи було закріплення і поглиблення теоретичних знань, отриманих при вивченні курсу “Фінанси підприємства ”. Курсова робота складається з двох частин: теоретична та практична частини.

Курсова робота була виконана на основі реально існуючого підприємства ВАТ «Лубнифарм».

У Господарському кодексі України йдеться, що прибуток є основним узагальню вальним показником фінансових результатів господарської діяльності підприємств. Підприємство здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою отримання відповідного продукту та прибутку (доходу). Отже, підприємець повинен завжди ставити за мету отримання прибутку, але не завжди йому це вдається. Наприклад, коли виручка дорівнює собівартості проданої продукції, то вдалося лише відшкодувати затрати на виробництво та продаж продукції. Продаж відбувся без збитків, але не було отримано й прибутку. У випадках перевищення затрат над виручкою, підприємство отримує негативний фінансовий результат -- збитки, що ставить його в складне фінансове становище, не виключаючи банкрутства

Прибуток є об'єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.

Водночас, прибуток -- це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Прибуток синтезує в собі всі найважливіші сторони роботи підприємства. Для зростання прибутку підприємство зобов'язане:

- нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг;

- розширювати, орієнтуючись на ринок, асортимент, підвищувати якість продукції;

- впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників;

- зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) продукції (тобто її собівартість);

- з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, в тому числі фінансові ресурси;

- зі знанням справи вести цінову політику, бо на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;

- грамотно будувати договірні відносини з постачальниками й покупцями;

- вміти найдоцільніше розміщувати (вкладати) одержаний раніше прибуток задля досягнення оптимального ефекту.

Важливе значення для забезпечення умов невпинного зростання прибутку і рентабельності має якість їх планування. Це складний і багатогранний процес, який включає в себе глибокий економічний аналіз виробничих і фінансових показників за період, що передував плановому періоду, досягнення максимальної узгодженості з кількісними і якісними показниками плану випуску продукції (виконання робіт, послуг), її реалізації, собівартості, врахування наявних резервів збільшення випуску продукції, зниження витрат на виробництво, особливо непродуктивних і позареалізаційних витрат і збитків.

Якщо план із прибутку складено на належному рівні, професійно грамотно, підприємство має змогу правильно визначити обсяг платежів у державний бюджет і суму прибутку, що залишається в його розпорядженні з метою створення фінансової бази для розвитку виробництва, необхідних витрат на розвиток соціальної сфери, матеріальне заохочення праці.

У плануванні прибутку беруть участь (за умови організаційної відповідальності за цю справу фінансової служби) всі виробничі і функціональні підрозділи підприємства. Тільки в такому разі план може правильно віддзеркалювати внутрішньогосподарські резерви виробництва на базі більш раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

В практичній частині йдеться мова про аналіз та оцінку фінансового стану підприємства ВАТ «Лубнифарм». Ми розглянули стан ліквідності підприємства, ділову активність підприємства, процеси формування та розподіл прибутку підприємства, рентабельність підприємства, структуру капіталу підприємства, а також комплексний аналіз та оцінка фінансового стану підприємства.

Фінансовий стан -- це одна з найважливіших характеристик кожного підприємства.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Період, який ми аналізували, підприємство закінчило з прибутком 20 тис. грн., збитки минулих років погашені повністю, через що підприємство і має такі високі показники фінансового стану.

Чистий оборотний капітал підприємства: тис. грн., Чок^кр = 2956,4 (тис. грн.).

Підприємство має достатньо високі показники ліквідності, що обумовлено високим рівнем кредиторської заборгованості підприємства. Спостерігається збільшення всіх показників ліквідності протягом року при одночасному збільшенні кредиторської заборгованості, що свідчить про високий рівень ділової активності підприємства та ефективне використання фінансових засобів при забезпеченні діяльності підприємства.

Ефективність використання активів підприємством є достатньою. В цілому, підприємство достатньо ефективно використовує свої ресурси, виходячи з поточної ринкової ситуації.

Дані про трансформацію дебіторської заборгованості свідчать про досить жорстку політику підприємства щодо його замовників, тому період інкасації дебіторської заборгованості складає 53 доби.

Список використаної літератури

1. Аранчій В. І. Фінанси підприємств. Навчальний посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2004. - 304с.

2. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства : Підручник. - К.: Либідь, 1998. - 312 с.

3. Банковское дело : Учебник / Под ред. О.И. Лаврушина. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 576 с.

4. Бухвальд Б. Техника банковского дела. Справочная книга и руководство к изучению банковских и биржевых операций. Пер. с нем. А.Ф. Каган-Шабшай. - М.: АО «ДИС», 1994. - 234 с.

5. Деньги, кредит, банки : Учебник / Под ред. О.И. Лаврушина. - М.: финансы и статистика, 1998. - 448 с.

6. Журнал « Фінанси України». 3'2007.

7. Закон України ” Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі ” від 6 липня 1999 року N 826-XIV//Відомості Верховної Ради.-1999.- N 34.- Ст.290.

8. Зятковський І. В. Фінанси підприємств: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: Кондор - 2003. - 364 с.

9. Конвенція про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі. Підписана в Женеві 7 червня 1930 року / League of Nations, Treaty Series, vol.CXLIII, No.3314 (1933-1934)//http://zakon 1.rada.gov.ua/cgi- bin/laws/main.cgi.

10. Конвенція про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів. Підписана в Женеві 7 червня 1930 року / League of Nations, Treaty Series, vol.CXLIII, р.339, No.3315 (1933-1934)//http://zakon 1.rada.gov.ua/cgi- bin/laws/main.cgi.

11. Конвенція, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі. . Підписана в Женеві 7 червня 1930 року / League of Nations, Treaty Series, vol.CXLIII, р.259, No.3313 (1933-1934)//http://zakon 1.rada.gov.ua/cgi- bin/laws/main.cgi.

12. Коробкіна С. Безготівкові розрахунки та шляхи вдосконалення їх // Банківська справа. - 2000. - №1. - с.49-52.

13. Моргачев В. Очарование акредитива // Бизнес. - 1997. - №3. - с.8-10.

14. Опорний конспект лекцій з дисципліни «Фінанси підприємств».

15. Павлова Л.Н. Финансы предприятий : Учебник для вузов. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998. - 639 с.

16. Слав'юк Р. А. Фінанси підприємств: Навч. посібник - Київ: ЦУЛ, 2002 - 460 с.

17. Федоренко В. Бартер в економіці України // Економіка. Фінанси. Право. - 2000. - №3. - с.49-52.

18. Філімоненко Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2005. - 400с.

19. Фінанси підприємств: Підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. проф.

А. М. Поддєрьогін. - 4-те вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 571с., іл.

20. Яковлев В.И. Некоторые особенности вексельных отношений // Финансы. - 1998. - №2. - с.24-25.

Размещено на Allbest.ru