Напрямки покращення стану основного капіталу підприємства

Теоретичні аспекти формування основного капіталу підприємства та політика управління ним. Фінансово–економічна характеристика діяльності підприємства, оцінка складу та структура капіталу. Аналіз ефективності та напрямки покращення, правове забезпечення.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 06.03.2012
Размер файла 66,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Напрямки покращення стану основного капіталу підприємства

Зміст

  • Вступ
  • 1. Теоретичні аспекти формування основного капіталу підприємства
    • 1.1 Сутність основного капіталу підприємства
  • 1.2 Політика управління основним капіталом підприємства
    • 1.3 Показники ефективності використання основного капіталу
    • 1.4 Інформаційно-правове забезпечення формування основного капіталу підприємства
  • 2. Оцінка ефективності використання основного капіталу підприємства ВАТ «Бобровицький молокозавод»
    • 2.1 Фінансово - економічна характеристика діяльності підприємства
    • 2.2 Оцінка складу та структури основного капіталу підприємства
    • 2.3 Аналіз ефективності використання основного капіталу підприємства
  • 3. Напрямки покращення стану основного капіталу підприємства ВАТ «Бобровицький молокозавод»
  • Висновки
  • Література
  • Додатки
    • Вступ
      • Останніми роками в обговореннях проблеми відтворення вартості основних фондів основна увага приділяється припливу вільних капіталів. Тим часом у розвинутих країнах, незважаючи на переконливі суми інвестицій, що надходять у вигляді вільного капіталу, основний обсяг інвестицій в основні фонди становлять власні амортизаційні фонди підприємств, їх роль ще більше зростає в періоди економічних криз, особливо таких, що супроводжуються інфляцією. В ці періоди різко знижується місткість ринку довгострокових кредитів і основним джерелом поновлення капіталу стають амортизаційні фонди. Економічна криза в Україні призвела не тільки до падіння ВВП більш як у 2 рази, а й до ще більшого падіння капітальних вкладень. У 1998 році обсяг капітальних вкладень становив лише 23% (тобто знизився більш як у 4 рази) від рівня 1990 року. Якщо врахувати, що наприкінці 80-х років процес відтворення основних фондів у важких галузях промисловості, особливо у вугільній, електроенергетиці (крім атомної), чорній металургії, уповільнився в цілому в СРСР, а в Україні особливо, то подальше його падіння швидшими темпами, ніж виробництво, значно ускладнює наступну стабілізацію і піднесення економіки.
      • Слід зазначити, що вже в 1990 році структура капітальних вкладень за формою наближалася до характерної для розвинутих країн. Так, у 1980 році 80% усіх капітальних вкладень були централізованими. Через десять років, у 1990 році, в результаті "перебудови", різноманітних експериментів із розширенням самостійності підприємств, спроб стимулювати науково-технічний прогрес структура капітальних вкладень в основні фонди кардинально змінилася. В 1990 році централізовані капітальні вкладення становили 27%, капітальні вкладення підприємств і організацій -- 73%. При цьому основну частку капітальних вкладень самих підприємств становили не їх прибуток, а амортизаційні відрахування. Чому було акцентовано увагу на зміні структури "за формою", а не за змістом? Незважаючи на загальне послаблення централізованого планування і управління підприємствами, за галузевими міністерствами залишалося право дозволяти (не дозволяти) капітальні вкладення, нове будівництво, централізувати й перерозподіляти частину прибутку й амортизаційних відрахувань тощо.
      • Така псевдоцентралізація економіки не досягла поставлених цілей стимулювати ініціативу керівників підприємств, зробити їх сприйнятливими до науково-технічного прогресу, інновацій, розкриття резервів і підвищення ефективності, оновлення складу основних фондів.
      • У 1998 році структура капітальних вкладень уже не тільки за формою, а й за змістом стала цілком децентралізованою: 84,8% становили фонди підприємств, у тому числі 60,2% підприємств недержавної власності, 12,7% -- централізовані державні капітальні вкладення і 2,5% -- зарубіжні інвестиції. Незважаючи на сучасну структуру капітальних вкладень, їхній обсяг став вдвічі меншим за необхідний для простого відтворення основного капіталу. Можна стверджувати, що в процесі ринкового реформування економіки в Україні вчасно не звернулися до амортизаційних джерел подолання інвестиційної кризи. Більше того, одним із напрямів антиінфляційної політики уряду в 1992--1998 роках було примусове зменшення амортизаційних відрахувань із метою збільшення частини прибутку підприємств, яка оподатковується. Зниження амортизаційних фондів, які відносяться на собівартість продукції, здійснювалося двома шляхами: несвоєчасною і неповною індексацією залишкової вартості основних фондів і штучним збільшенням терміну їх зношування за допомогою впровадження знижуючих коефіцієнтів на норми амортизаційних відрахувань. Це призвело до тяжких наслідків в економіці України, а головне - до втрати основної частини основних фондів, які морально застаріли та зносилися. Тому в даній економічній ситуації дуже актуальним є питання щодо вдосконалення політики використання основних фондів підприємства.
      • Останніми роками в обговореннях проблеми використання основних фондів основна увага приділяється ефективності використання наявного потенціалу українських підприємств та можливості прийняття важливих управлінських рішень на основі даних аналізу.
      • Задачами даної курсової роботи є:
      • розкриття сутності методики та принципів проведення аналізу основних фондів;
      • здійснення розрахунку комплексу показників, що характеризують стан основних фондів ВАТ “Бобровицький молокозавод”, показників структури основних фондів, ефективності їх використання;
      • відображення впливу стану та структури основних фондів, ефективності їх використання на виробничо-господарську та фінансову діяльність підприємства;
      • визначення найбільш ефективних шляхів підвищення ефективності використання основних фондів ВАТ “Бобровицький молокозавод”.

Тому метою курсової роботи є дослідження методики аналізу стану та структури основних фондів, визначення шляхів розвитку та покращення функціонування основних фондів вітчизняних підприємств, визначення способів підвищення ефективності використання основних фондів підприємства ВАТ “Бобровицький молокозавод”.

1. Теоретичні аспекти формування основного капіталу підприємства

1.1 Сутність основного капіталу підприємства

Підвищення ефективності використання основних фондів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Основні фонди -- це матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності підприємства протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію, та вартість яких зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. Основні фонди підприємства включають основні виробничі фонди й невиробничі основні фонди.[12] Також можна навести і інше визначення сутності основних фондів.

До основних фондів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні фонди визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 7 "Основні фонди".

Виробничі основні фонди є частиною основних фондів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих фондів переноситься на вироблений продукт поступово, частинами, у міру використання. Поновлюються основні виробничі фонди через капітальні вкладення.

Невиробничі основні фонди -- це житлові будинки та інші об'єкти і соціально-культурного й побутового обслуговування, які не використовуються у господарській діяльності і перебувають на балансі підприємства.

На відміну від виробничих основних фондів невиробничі основні фонди не беруть участі в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. Незважаючи на те, що невиробничі основні фонди безпосередньо не впливають на обсяг виробництва, збільшення цих фондів пов'язане з поліпшенням добробуту працівників підприємства. Це в кінцевому рахунку позитивно позначається на результатах діяльності підприємства, на зростанні продуктивності праці.[10]

Основні виробничі фонди з урахуванням специфіки їх виробничого призначення поділяються на такі групи:

1) Земельні ділянки;

2) Капітальні витрати на поліпшення земель;

3) Будинки та споруди;

4) Машини та обладнання;

5) Транспортні фонди;

6) Інструменти, прилади та інвентар;

7) Робоча та продуктивна худоба;

8) Багаторічні насадження, інші основні фонди.

Співвідношення окремих груп основних виробничих фондів становить їх структуру. Поліпшення структури основних виробничих фондів, передовсім підвищення питомої ваги активної їх частини, сприяє зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню грошових нагромаджень підприємства.[9]

основний капітал

Рис. 1.1 Склад основних виробничих фондів підприємств

Згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування, вартість капітального поліпшення землі);

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4.

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали).

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал):

група 1-2 відсотки;

група 2-10 відсотків;

група 3-6 відсотків;

група 4-15 відсотків.

Підприємству не байдуже, в яку групу основних виробничих фондів вкладати кошти. Воно зацікавлене в оптимальному підвищенні питомої ваги машин, устаткування, тобто активної частини основних фондів, які обслуговують процес виробництва і характеризують виробничі можливості підприємства. Ясна річ, що для забезпечення нормального функціонування активних елементів основних виробничих фондів необхідні будівлі, споруди, інвентар, тобто пасивна частина основних фондів.[13]

Структура основних виробничих фондів є різною в різних галузях промисловості, народного господарства. Наприклад, частка будівель у загальній вартості основних виробничих фондів найвища в легкій та харчовій промисловості (близько 44%); споруд -- у паливній промисловості (17%); передавальних пристроїв -- в електроенергетиці (32%); устаткування та робочих машин -- на підприємствах машинобудівного комплексу (45%).

1.2 Політика управління основним капіталом підприємства

Основними факторами, які впливають на структуру основних виробничих фондів підприємств, є:

рівень автоматизації і механізації;

рівень спеціалізації і кооперування;

кліматичні та географічні умови розміщення підприємств.

Кожний фактор по-різному впливає на структуру виробничих фондів. Поліпшити структуру основних виробничих фондів можна за рахунок:

оновлення та модернізації устаткування;

ефективнішого використання виробничих приміщень установленням додаткового устаткування на вільній площі;

ліквідації зайвого й малоефективного устаткування.[2]

Відтворення основних виробничих фондів -- це процес безперервного їх поновлення. Розрізняють просте та розширене відтворення.

Просте відтворення основних фондів здійснюється в тому самому обсязі, коли відбувається заміна окремих зношених частин основних фондів або заміна старого устаткування на аналогічне, тобто тоді, коли постійно відновлюється попередня виробнича потужність.

Розширене відтворення передбачає кількісне та якісне збільшення діючих основних фондів або придбання нових основних фондів, які забезпечують вищий рівень продуктивності устаткування.

Процес відтворення основних виробничих фондів має низку характерних ознак, зокрема:

основні виробничі фонди поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію;

у процесі відтворення основних виробничих фондів одночасно відбувається рух їхньої споживної вартості та вартості;

нарахуванням амортизаційних відрахувань здійснюється нагромадження в грошовій формі частково перенесеної вартості основних виробничих фондів на готову продукцію;

основні виробничі фонди поновлюються в натуральній формі протягом тривалого часу, що створює можливість маневрувати коштами амортизаційного фонду.

У процесі господарської діяльності кругообіг основних виробничих фондів проходить три стадії. На першій стадії відбувається продуктивне використання основних виробничих фондів та нарахування амортизаційних відрахувань. На цій стадії основні виробничі фонди в процесі експлуатації зношуються й нараховується сума зносу. Вона є підставою для списання суми амортизаційних відрахувань на витрати після завершення процесу виробництва. На першій стадії кругообігу основних виробничих фондів втрачається споживна вартість фондів праці, їхня вартість переноситься на вартість готової продукції.[13] На другій стадії відбувається перетворення частини основних виробничих фондів, які перебували в продуктивній формі, на грошові кошти через нарахування амортизаційних відрахувань. На цій стадії формується амортизаційний фонд. На третій стадії в процесі виробництва відбувається поновлення споживної вартості частини основних виробничих фондів. Це поновлення здійснюється заміною зношених основних виробничих фондів на нові за рахунок амортизаційного фонду. Обіг основних виробничих фондів показано на рис. 1.2.

Рис. 1.2 Обіг основних виробничих фондів на підприємстві

Просте відтворення основних виробничих фондів здійснюється у двох формах:

1) заміна зношених або застарілих основних виробничих фондів;

2) капітальний ремонт діючих основних фондів.

За простого відтворення у кожному наступному циклі відбувається створення основних виробничих фондів у попередніх обсягах та з однаковою якістю. Джерелом фінансування заміни зношених основних фондів є нарахована сума амортизації. За розширеного відтворення кожного наступного циклу здійснюється кількісне і якісне зростання основних виробничих фондів. Джерелом фінансування таких змін є використання частини створеного додаткового продукту.[9] Необхідність оновлення основних виробничих фондів за ринкових відносин визначається передовсім конкуренцією товаровиробників. Саме конкуренція спонукує підприємства здійснювати прискорене списання основних виробничих фондів з метою нагромадження фінансових ресурсів для наступного вкладання коштів у придбання більш прогресивного устаткування, впровадження нових технологій та іншого поліпшення основних виробничих фондів.

1.3 Показники ефективності використання основного капіталу

Для забезпечення відтворення основних виробничих фондів важливе значення має вивчення їхнього стану та використання. Стан і використання основних виробничих фондів є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства.

У процесі виробництва основні фонди зношуються фізично і старіють морально. Ступінь фізичного зносу основних фондів визначається в процесі нарахування амортизації. Цей процес можна розглядати в кількох аспектах:

по-перше, як метод визначення поточної оцінки не зношеної частини основних фондів.

по-друге, як спосіб віднесення на готову продукцію одноразових витрат на основні фонди.

по-третє, як спосіб нагромадження фінансових ресурсів для заміщення виведених з виробничого процесу основних фондів або для вкладання коштів у нові виробництва.

Показники стану й ефективності використання основних фондів можна об'єднати в три групи, які характеризують:

забезпечення підприємства основними фондами;

стан основних фондів;

ефективність використання основних фондів (рис. 1.3).

До показників, які характеризують забезпеченість підприємства основними фондами, належать: фондомісткість, фондоозброєність, Фондомісткість є величиною зворотною до фондовіддачі. Цей показник дає можливість визначити вартість основних фондів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними фондами. За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість -- до зменшення.[10].

Рис. 1.3 Показники стану й ефективності використання основних фондів

Забезпеченість підприємства основними виробничими фондами визначається рівнем фондоозброєності праці. Останню розраховують як відношення вартості основних виробничих фондів до чисельності працівників підприємства. Збільшення рівня фондоозброєності є позитивним фактором.[12]

Стан основних виробничих фондів характеризують через такі коефіцієнти: знос основних фондів; придатність; оновлення; вибуття (приросту) основних фондів (див. рис. 1.3).

Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних фондів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах. Коефіцієнт зносу визначається відношенням суми зносу основних фондів до балансової вартості основних фондів.

Показник зносу основних фондів може визначатись також у відсотках на початок і на кінець звітного періоду і дає змогу оцінити стан основних фондів. Коефіцієнт оновлення основних фондів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних фондів. Він показує частку введених основних фондів за визначений період у загальній вартості основних фондів на кінець звітного періоду.

Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних фондів, тобто ступінь вибуття тих основних фондів, які або морально застаріли, або зношені й непридатні для дальшого використання. Позитивною в діяльності підприємства є ситуація, коли вартість введених в дію основних фондів перевищує вартість вибулих основних фондів. Для цього розраховується коефіцієнт приросту основних фондів.

До показників, які характеризують ефективність використання основних фондів, належать: фондовіддача, рентабельність основних фондів, сума прибутку на одну гривню основних фондів.

Найбільш загальним показником, який характеризує ефективність використання основних фондів, є фондовіддача.

Абсолютним показником ефективності використання основних фондів є сума прибутку на одну гривню основних фондів.

До показників ефективності використання основних фондів можна також віднести показник питомої ваги активної частини основних фондів у їх загальній сумі.

1.4 Інформаційно-правове забезпечення формування основного капіталу підприємства

Здійснюючи свою господарську діяльність, підприємства керуються нормативно-правовими документами, котрі її регламентують. Зокрема основними такими документами являються Ї статут підприємства, Закон України “Про власність”, Закон України “Про господарські товариства”, Закон України “Про систему оподаткування”, Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Основним документом на основі якого підприємства здійснюють свою діяльність є статут підприємства, котрий затверджується установчими зборами засновників ( що стосується підприємств котрі функціонують на підставі статуту, зокрема підприємства, фінансову стійкість якого ми будемо аналізувати). В ньому зазначаються:

Ї мета та предмет діяльності;

Ї юридичний статус підприємства;

Ї права та обов'язки учасників;

Ї статутний фонд та порядок внесення змін до нього;

Ї порядок розподілу прибутків та покриття витрат;

Ї органи управління підприємством, їх права та обов'язки;

Ї форми обліку та звітності.

Даний документ являється найголовнішим безпосередньо для кожного підприємства і його вимоги не підлягають порушенням.

Закон України “Про власність” зазначає, що українська держава є суверенною в регулюванні всіх відносин власності на своїй території. Метою цього Закону є забезпечення вільного економічного самовизначення громадян, щодо використання природного, економічного, науково-технічного та культурного потенціалів України для підвищення рівня життя її народу.

Закон України ”Про господарські товариства” визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників.

Основними розділами даного Закону є :

загальні положення щодо підприємництва (суб'єкти, свобода, обмеження принципи та організаційні форми);

умови здійснення підприємництва (державна реєстрація, право наймання працівників і соціальні гарантії, відповідальність суб'єктів, припинення діяльності);

стосунки підприємця і держави (гарантії прав, державна підтримка і регулювання, діяльність іноземних підприємств).

Даний закон визначає підприємство як основну організаційну ланку народного господарства України, самостійний господарюючий суб'єкт, що має права юридичної особи і здійснює будь - які види виробничої, науково - дослідної та комерційної діяльності, якщо вони не заборонені законодавством і відповідають цілям, що передбачені статутом підприємства.

Важливе значення даного законодавчого акту полягає у створені рівних правових умов діяльності підприємств різних форм власності, забезпеченні їх господарської самостійності.

Закон України “ Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні “ визначає засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні відповідно до нових С(п)БО.

В Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначаються платники податку, об'єкт оподаткування, ставка податку, правила ведення податкового обліку, порядок нарахування та сплати податку, відповідальність платників податку. В законі дається визначення і порядок формування валового доходу платника податку, валових витрат платника, визначається сутність амортизації і порядок її нарахування.

Закон України ”Про систему оподаткування”, визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі), які підлягають внесенню до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

На підставі даного Закону, підприємства мають певне коло юридичних обов'язків. Зокрема вони зобов'язані:

вести бухгалтерський і податковий облік;

складати звітність про фінансово - господарську діяльність;

сплачувати належні суми податків та обов'язкових платежів у встановлені законодавством терміни;

допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для отримання прибутку, а також для перевірок із питань обчислення та сплати податків.

Реформування податкової системи є однією з важливих проблем удосконалення правової бази діяльності підприємства. Особливо актуальним для України є прийняття нового податкового кодексу, який би виправив суттєві недоліки існуючого податкового законодавства, зменшив податковий тиск на суб'єктів підприємництва, урегулював кількість податків та спростив порядок їх стягнення. Водночас, з метою підвищення дієвості податкового механізму необхідно в більшій мірі задіяти стимулюючу функцію податків через систему таких пільг: як зміна об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, диференціація податкових ставок, запровадження спеціального податкового режиму. В цьому випадку будуть створені правові передумови для проведення на підприємствах ефективної податкової політики, спрямованої на збільшення фінансових ресурсів суб'єктів господарювання.

В цілому характеризуючи існуюче законодавство в сфері регулювання управління підприємницькою діяльністю в Україні, необхідно відмітити його нестабільність, декларативний характер більшості положень, практичну відсутність механізмів реалізації, прагнення місцевих органів влади до власної нормотворчої діяльності.

Для того, щоб законодавча система країни сприяла розвитку суб'єктів господарювання, вона повинна надійно захищати інтереси підприємців, мати дійовий механізм реалізації, бути несуперечливою, стабільною і передбачуваною.

2. Оцінка ефективності використання основного капіталу підприємства ВАТ «Бобровицький молокозавод»

2.1 Фінансово - економічна характеристика діяльності підприємства

Відкрите акціонерне товариство «Бобровицький молокозавод» засновано відповідно до протоколу зборів засновників і установленого договору засновників.

Товариство створюється з метою одержання прибутку на основі здійснення виробничої, комерційної, посередницької та іншої діяльності у відповідності і на умовах визначених чинним законодавством.

Предметом діяльності товариства є:

закупівля молочної сировини, її переробка та виробництво з неї молочної продукції;

комерційна, торгівельна, торгівельно-закупівельна, постачальницько-збутова, посередницька діяльність як на території України так і за її межами;

оптова, дрібнооптова та роздрібна реалізація продукції власного і невласного виробництва, комісійна, комерційна торгівля в т. ч. через мережу власних магазинів, торгівельних точок, баз, тощо;

операції з імпорту та експорту товарів, робіт, послуг здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

технічне обслуговування, прокат та лізинг, оптова або роздрібна реалізація та придбання обладнання для переробки молочної сировини виробництва і реалізації продукції;

будь які інші види діяльності, що не заборонені чинним законодавством України.

Фінансово - економічні показники діяльності підприємства ВАТ “Бобровицький молокозавод“ представлені в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Динаміка фінансово-економічних показників діяльності ВАТ “Бобровицький молокозавод” за 2002 - 2004 рр.

Показники

2002

2003 р.

2004 р.

Обсяг основних засобів

Тис. грн.

4114,1

4431,8

4325,5

Темпи зростання до 2002 р., %

100,0

107,8

105,2

Обсяг оборотних коштів

Тис. грн.

5071,6

5065,9

4503,0

Темпи зростання до 2002 р., %

100,0

99,8

88,8

Чисельність працюючих

Чоловік

458

450

469

Темпи зростання до 2002 р., %

100,0

98,3

102,5

Обсяг реалізованої продукції

Тис. грн.

18086,8

26260,8

31735,5

Темпи зростання до 2002 р., %

100,0

145,2

175,5

Продуктивність праці

Тис. грн./ чол.

39,5

58,3

67,6

Темпи зростання до 2002 р., %

100,0

147,6

174,5

Собівартість реалізованої продукції

Тис. грн.

13155,1

23252,7

29955,7

Темпи зростання до 2002 р., %

100,0

176,8

227,1

Прибуток (збиток)

Тис. грн.

1405,6

93,4

(178,1)

Темпи зростання до 2002 р., %

100,0

6,6

-

Витрати на 1 грн. реалізованої продукції

Грн.

0,73

0,88

0,94

Фондовіддача

Грн.

4,4

5,9

7,3

Рентабельність продукції

%

10,6

0,4

-

Як видно з даних таблиці 2.1 в цілому за останні роки підприємство має непогані показники діяльності. Але в порівнянні з попередніми роками в звітному періоді відбулося зростання вартості основних фондів на 5,2% в 2004 році, що свідчить про їх оновлення та покращення виробничого процесу. В той же час відбулося зменшення вартості оборотних активів на 11.2% в порівнянні з 2002 роком. Позитивним явищем було збільшення вартості реалізованої продукції на 75,5%., що свідчить про підвищення його фінансової стійкості.

Також це говорить про нарощення темпів виробництва на підприємстві, що може позитивно відобразитися на фінансовому стані підприємства. Також позитивною тенденцією звітного року було збільшення продуктивності праці в порівнянні з попередніми роками на 47,6% в 2003 році та 74,5% в 2004 році., що свідчить про підвищення ефективності діяльності підприємства та ефективність збутової політики.

Також за звітний період зросла сума виручки від реалізації робіт, товарів та послуг на 75,5%, що говорить про збільшення обсягів реалізації. Ці явища позитивно вплинули і на показники фондовіддачі основних фондів, які зросла на 1,4 грн. в 2004 році, тобто підприємство ВАТ “Бобровицький молокозавод” почало ефективніше використовувати власні виробничі фонди. Але в той же час в зв'язку з подорожчанням виробничих запасів зросла собівартість реалізованої продукції на 227,3% в 2004 році. Негативним моментом є те, що темпи зростання собівартості продукції перевищують темпи зростання виручки від реалізації, що свідчить про подорожчання продукції.

В даному випадку відбулося зростання витрат на одну гривню реалізованої продукції на 0,06 грн. Це призвело до значного зниження ефективності виробництва та отримання збитків від діяльності в 2004 році, що є свідченням погіршення ефективності використання ресурсів підприємства.

2.2 Оцінка складу та структури основного капіталу підприємства

Одним з важливих ресурсів виробництва на промислових підприємствах є основні фонди. Для забезпечення відтворення основних виробничих фондів важливе значення має вивчення їхнього стану та використання. Стан і використання основних виробничих фондів є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства.

Задачі аналізу - визначити забезпеченість підприємства і його структурних підрозділів основними засобами і рівень їх використання по загальним і частковим показникам, а також встановити причини їх змін, розрахувати вплив використання основних фондів на об'єм виробництва продукції, вивчити степінь використання виробничої потужності підприємства і устаткування виявити резерви підвищення ефективності використання основних фондів.

Аналіз починається з вивчення об'єму основних фондів, їх динаміки і структури. Фонди підприємства ділять на промислово-виробничі і непромислові, а також фонди невиробничого призначення. Виробничу потужність підприємства визначають промислово-виробничі фонди. Крім того, прийнято виділяти активну частину (робочі частини і обладнання), а також пасивну частину фондів, а також окремі підгрупи в залежності від їх функціонального призначення.

ВАТ «Бобровицький молокозавод» на кінець 2004 року мало основних фондів на суму 4325,5 тис. грн. Середньорічна вартість основних виробничих фондів склала 4378,7 тис. грн., з них активна частина 2545,5 тис. грн.

Для аналізу складу основних фондів необхідно розглянути структуру основних фондів за 2004 рік.( див. табл. 2.2)

По даним таблиці, вартість основних фондів підприємства на кінець звітного періоду зменшилася по відношенню до початку 2004 року. Це відбулося за рахунок зменшення долі будівель.

Також збільшилась вартість інформаційних систем, а також активної частини основних фондів, але питома вага цих фондів знизилась. Підприємство має великі невикористані резерви основних виробничих фондів.

Таблиця 2.2

Структура основних фондів ВАТ «Бобровицький молокозавод» за 2003 - 2004 роки

Показники

На кінець 2003 року

На кінець 2004 року

Темп росту, %

тис.

грн.

Питома вага, %

тис.

грн.

Питома вага, %

Основні фонди, всього

1. Будівлі, споруди, з них

- Будівлі

- споруди

- передавальні пристрої

2. Транспортні фонди

- транспортні фонди

- прилади

- інформаційні системи

3. Інші основні фонди

всього, з них

машини і обладнання

4431,8

3553,8

2891,8

445

217

439

206

60

173

2513

100

80,1

65,2

10,0

4,9

9,9

4,6

1,3

3,9

56,7

4325,5

3149,5

2487,5

445

217

588

315

88

185

2578

100

72,8

57,5

10,3

5,1

13,6

7,3

2,1

4,3

59,6

97,6

88,6

86,1

100,0

100,0

133,9

152,9

146,6

106,9

102,6

В 2004 році за рахунок кооперації з підприємствами АПК Чернігівської області збільшилися поставки сировини підприємству. Це дозволило більш повно загрузити основні потужності, але вони все одно використовувалися неефективно. Наявної сировини для нормальної роботи підприємства ВАТ «Бобровицький молокозавод» не вистачало, особливо в осінній період, коли підприємство отримувало 20 - 25 тонн в день і виробничі потужності використовувались на 10-15%.

За 2004 рік використання виробничих потужностей по маслу склало всього 17%, при встановленій потужності 12 тон в зміну; по незбираному молоку 11,7% від встановленої потужності 89 тон в зміну; по морозиву 93% від загальної встановленої потужності 3,6 тон в зміну і по казеїну 100% від встановленої виробничої потужності 0,6 тони в зміну. Загальна виробнича потужність підприємства ВАТ «Бобровицький молокозавод» складає 104,2 тони в зміну в даний момент часу підприємство отримує сировини в розмірі 50 тон в день, що значно менше необхідного об'єму.

Важливе значення має аналіз вивчення руху і технічного стану основних виробничих фондів, для цього важливе значення має аналіз вивчення руху і технічного стану основних виробничих фондів, для цього розраховуються наступні показники:

Коефіцієнт оновлення (Кобн)

Вартість надійшовших ОВФ

Кобн = -- -;( 2.1 )

Вартість ОВФ на кінець періоду

Коефіцієнт вибуття (Кв)

Вартість вибувших ОВФ

Кв = --- ;( 2.2 )

Вартість ОВФ на початок періоду

Коефіцієнт приросту (Кпр)

Сума приросту ОВФ

Кпр = ---- ;( 2.3 )

Вартість ОВФ на початок періоду

Коефіціент зносу (Кзн)

Сума зносу ОВФ

Кзн = ---- ; ( 2.4 )

Початкова вартість

Середньорічна вартість ОВФ

Фондоозброєність праці = ----- ;(2.5)

Середньоспискова чисельність працівників

Рівень технічної Вартість виробничого устаткування

фондоозброєності = ---- ( 2.6 )

праці Середньоспискова чисельність

Таблиця 2.3

Показники технічного стану основних виробничих фондів ВАТ «Бобровицький молокозавод» за 2003 - 2004 роки.

Показники

Умовні позначення.

На кінець 2003 р.

На кінець 2004 р.

Відхилення

Коефіцієнт обновлення

Коефіцієнт вибуття

Коефіцієнт приросту

Коефіцієнт зносу

Фондоозброєність праці

Рівень технічної фондоозброєності

праці

Кобн

Кв

Кпр

Кзн

Фп

Рфо

0,03

0,002

0,03

0,02

22,1

6,82

0,05

0,02

0,03

0,02

22,4

7,3

0,02

0,018

-

-

0,3

0,48

Таблиця 2.4

Склад та структура основних виробничих фондів

«Бобровицький молокозавод» за 2003 рік

Показники

На початок

Надійшло за рік

Вибуло за рік

Наявність на кінець

тис.

грн.

Питома

Вага, %

тис.

грн.

Питома

вага, %

тис.

грн.

Питома

вага, %

тис.

грн.

Питома вага, %

Виробничо-промислові ОФ

4114,1

100

340

100

22,3

100

4431,8

100

Виробничі ОФ інших галузей

-

-

-

-

-

-

-

-

Невиробничі ОФ

-

-

-

-

-

-

-

-

Всього ОФ

В т.ч. активна частина

4114,1

2518

100

61,2

340

203

100

59,7

22,3

5

100

22,4

4431,8

2716

100

61,2

Таблиця 2.5

Склад та структура основних виробничих фондів «Бобровицький молокозавод» за 2004 рік

Показники

На початок

Надійшло за рік

Вибуло за рік

Наявність на кінець

тис.

грн.

Питома

Вага,%

тис.

грн.

Питома

вага, %

тис.

грн.

Питома

вага, %

тис.

грн.

Питома

вага, %

Виробничо-промислові ОФ

4431,8

100

372

100

478,3

100

4325,5

100

Виробничі ОФ інших галузей

-

-

-

-

-

-

-

-

Невиробничі ОФ

-

-

-

-

-

-

-

-

Всього ОФ

В т.ч. активна частина

4431,8

2716,0

100

61,2

372

208

100

55,9

478,3

346,0

100

72,4

4325,5

2578,0

100

59,6

По даним розрахунків показників технічного стану основних виробничих фондів видно, що наявність фондів на кінець 2004 року зменшилася на 106,3 тис. грн. Це обумовило зниження коефіцієнту обновлення основних фондів на 0,02%.

Але збільшився і коефіцієнт вибуття, порівняно з 2003 роком. Це пов'язано з більшим вибуттям старого обладнання і заміною цього новим. Коефіцієнти приросту і зносу основних фондів залишилися незмінними.

В цілому за 2003 році було введено на 340 тис. грн. основних фондів, що збільшило активну частину основних виробничих фондів на 203 тис. грн. В 2004 році було введено машин і обладнання на 372 тис. грн., встановлено автомат фасовки молочних продуктів в пакети по 0,5 і 1 літр, а також були встановлені додаткові автомати по розливу молока, закуплено два автомобілі. Освоєно нові продукти. Серед них такі як сімейне морозиво, сир адигейський, йогурт з різними добавками і різним процентом жирності. Це говорить про обновлення основних фондів підприємства.

2.3 Аналіз ефективності використання основного капіталу підприємства

Для загальної характеристики ефективності використання основних фондів використовують показники фондовіддачі (відношення вартості виготовленої продукції до балансової вартості основних виробничих фондів), фондомісткості ( показник, обернено пропорційний фондовіддачі), рентабельності (відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів). З метою більш широкого аналізу ефективності використання основних виробничих фондів показник фондовіддачі визначається по всім основним засобам, та активній їх частині (машинам і обладнанню)(див. табл. 2.6).

Показник загальної фондовіддачі (Фз):

Чиста виручка

Фз = ----- ; 2.7 )

Вартість ОВЗ

Фондовіддача активної частини ОВЗ (Фа):

Чиста виручка

Фа = ------ ;( 2.8 )

Вартість акт.частини ОВЗ

Показник фондомісткостіє):

Вартість ОВЗ

Фє = ------ ; ( 2.9 )

Чиста виручка

Рентабельність основних виробничих фондів (Фв):

Чистий прибуток

Фв = ----- ;( 2.10)

Вартість ОВЗ

Таблиця 2.6

Показники ефективності використання основних виробничих фондів ВАТ «Бобровицький молокозавод» за 2003 - 2004 роки

Показники

2003 рік

2004 рік

Темп росту, %

Фондовіддача, Фз

Фондовіддача активної частини, Фа

Фондомісткість

Рентабельність ОВФ, Рв

5,9

9,6

0,17

2,1

7,3

12,3

0,14

-

123,7

128,1

82,3

-

Як показують розрахунки у 2004 році порівняно з 2003 роком, збільшилась фондовіддача, це пов'язано зі збільшенням вартості чистої виручки від реалізації продукції. Значно зросла фондовіддача активної частини, що говорить про ефективне використання основних фондів. Про це свідчить і зниження фондомісткості на 3 коп., тобто тепер на 1 грн. основних фондів приходиться більше товарної продукції.

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, доходність різних направлень діяльності (виробничої, підприємницької, інвестиційної). Вони більш повно, чим прибуток, характеризують останні результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення ефекту з наявними і використаними ресурсами. Їх застосовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні.

Показники рентабельності розраховуються на основі прибутку від реалізації продукції і чистого прибутку.

Рентабельність виробничої діяльності характеризується шляхами відношення валового (Прп) або чистого (ЧП) прибутку до суми витрат по реалізованій чи виробленій продукції (И)

Rз =Прп : И, або Rз = ЧП : И.

Таблиця 2.7

Показники рентабельності підприємства ВАТ “ Бобровицький молокозавод” за 2002 - 2004 роки

Показники

2002 р.

2003 р.

2004 р.

Темп зростання до 2002 року, %

2003 р.

2004 р.

Чистий прибуток

( збиток), тис. грн.

1405,6

93,4

- 178,1

6,7

-

Виручка від реалізації, тис. грн.

18086,8

26260,8

31735,5

145,2

175,5

Середня сума капіталу, тис. грн.

11018,8

15853,7

16324,7

143,8

148,2

Власний капітал,

тис. грн.

12383,9

12424,2

12284,6

100,3

99,2

Позиковий капітал, тис. грн.

2639,2

4259,8

3680,8

161,4

139,5

Собівартість продукції, тис. грн.

13155,1

23252,7

29955,7

176,8

227,8

Рентабельність активів, %

12,8

0,6

-

4,7

-

Рентабельність власного капіталу, %

11,3

0,8

-

7,1

-

Рентабельність позикового

капіталу, %

53,3

2,2

-

4,2

-

Рентабельність продаж, %

7,7

0,35

-

4,5

-

Рентабельність продукції, %

10,6

0,4

-

3,8

-

Коефіцієнт оборотності капіталу

1,64

1,65

1,94

100,6

118,3

Розрахунок показників ефективності використання капіталу підприємства показав, що в цілому капітал ВАТ “Бобровицький молокозавод” використовується дуже неефективно.

Рентабельність продаж та рентабельність продукції в 2003 році погіршилися в порівнянні з 2002 роком. А звітному періоді підприємство взагалі отримало збитки від виробничої діяльності. Тому на основі проведеного аналізу можна зробити висновок про неефективне використання капіталу підприємства, недосконалість його фінансової структури капіталу та необхідності пошуку резервів підвищення ефективності фінансово - господарської діяльності.

3. Напрямки покращення стану основного капіталу підприємства ВАТ «Бобровицький молокозавод»

Аналіз виробничої діяльності ВАТ «Бобровицький молокозавод» виявив основні проблеми, які впливають на загальні показники роботи підприємства. Серед основних проблем - це недостатнє забезпечення підприємства необхідними ресурсами. До них відноситься недостатність власних оборотних коштів, недостатність коштів на встановлення нового обладнання, ремонт існуючого обладнання, виникають у підприємства проблеми і з фінансовим становищем, а саме існує велика сума дебіторської і кредиторської заборгованості, тобто підприємство велику частину ресурсів у вигляді грошових коштів сковує в розрахунках.

Основною проблемою для підприємства являється збут своєї продукції через низьку купівельну спроможність населення продукти підприємства важко реалізувати на ринку Чернігівської області та міста Чернігова. Необхідно виявити бажання покупців. Адже тут можливості заводу великі: є автомати для розфасовки в скляну тару, пластикову, паперові і поліетиленові пакети. Розфасовка в пакети різної ємкості додатково привабить покупців до продукції ВАТ «Бобровицький молокозавод».

Необхідно правильно і повноцінно оцінити можливість самого підприємства, його потужності, їх стан, перспективи випуску старої та нової продукції, можливості модернізації обладнання, встановлення менш енергоємного, використання ресурсозберігаючих технологій.

Великою проблемою для ВАТ «Бобровицький молокозавод» являється і затрати на виробництво продукції. В даний час вижити такому підприємству дуже тяжко. Адже його потужності розраховані на дуже великий об'єм сировини, а одержує підприємство дуже і дуже мало. Це веде до зростання собівартості виробництва, а це впливає на цінову політику підприємства. Як відомо, висока ціна продукції створює перешкоди по її реалізації.

В минулому підприємства створювалися в великих масштабах, тобто заводи-гіганти. Але як показує досвід ринкових відносин, такі великі виробництва не потрібні на даний час. Адже устаткування цих підприємств застаріле, не підлягає модернізації та оновленню. Це приводить до великого росту постійних витрат. Великої потребує дане виробництво і організаційної структури, тобто підприємство має безліч різних служб і нерівних ланок. Але управління підприємством здійснюється на основі застарілих принципів і форм.. Зараз на ринку впевненіше ведуть мінізаводи по виробництву молочних продуктів, які мають великі мобільні можливості по зміні асортименту продукції, упаковці, а також випускають невеликі об'єми продукції. Перевагою їх є також те що їх технології по переробці більш економічні ніж на ВАТ «Бобровицький молокозавод».

На ВАТ «Бобровицький молокозавод» встановлено обладнання застарілого зразка яке не підлягає модернізації для рівня сучасних вимог. Це змушує підприємство нести великі постійні витрати на експлуатацію цього обладнання. Також на підприємстві встановлені неекономічні джерела енергії, які споживають багато палива для виробництва необхідних ресурсів.

Підприємству необхідно встановити постійний контроль за витратами на виробництво продукції, врахувати економічну ефективність використання різних ресурсів, знаходити інші, більш дешевші шляхи виробництва продукції.

Але основною проблемою, яка дуже гостро стоїть на даному етапі перед ВАТ «Бобровицький молокозавод» - є проблема забезпечення підприємства одним із основних видів необхідних для виробничої діяльності ресурсів - сировини для виготовлення своєї продукції. Сировина для виробничої діяльності ВАТ «Бобровицький молокозавод» має свою специфічну рису - вона має дуже короткий термін зберігання, а в літню пору її практично неможливо перевозити без охолодження. Тому підприємство не має запасів сировини і комунікацій, необхідних для її зберігання. Підприємство ВАТ «Бобровицький молокозавод» працює з коліс, тобто кількість сировини, яку воно отримало за день, необхідно в той же день переробити на готову продукцію, а готову продукцію продати в дуже короткий період часу, тому що термін її зберігання дуже малий, до 36-и годин, крім масла, яке зберігається на протязі значного часу. В цьому й полягає специфіка діяльності, тобто підприємство не зможе прийняти більше сировини, чим переробити за добу. Але головна проблема не в тому, що підприємство не зможе переробити більше, проблема в недостатку сировини.

Зараз підприємство отримує в середньому 50 тон за добу, але це тільки третина необхідного. Це призводить до того, що виробничі потужності заводу використовуються тільки на 10-15 відсотків, тобто за 2003 рік при встановленій потужності 12 тон в зміну, по вершковому маслу потужності були використані на 17%, по незбираному молоку на 11,7% при встановленій потужності 89 тон в зміну, по морозиву використання потужностей склало 93% при встановленій потужності 3,6 тон в зміну. Повне завантаження обладнання відбулася лише по одному найменуванню продукції - казеїну, який користується широким попитом на ринку України та Росії.

ВАТ «Бобровицький молокозавод» повинно шукати нових постачальників сировини для потреб свого виробництва. Але як вже зазначалося, сільськогосподарські виробники молочної сировини не бажають співпрацювати. Тому необхідно здійснювати інтеграцію назад, створювати надійну сировинну базу для свого підприємства. Створення бази може відбутися різними шляхами, але найбільш надійнішим і вигіднішим буде заключення довгострокових договорів.

Висновки

В Україні на даний момент часу не вироблено такої політики, яка дала б змогу стимулювати ефективне використання одного з найбільших інвестиційних ресурсів - основних фондів. Сумнівна з погляду економічної теорії і сучасних потреб практики новація з централізації частини амортизаційних відрахувань посилюється її відміною. Проекти з використання обіцяних державних інвестицій зупинені на різноманітних стадіях реалізації від проектування до виготовлення обладнання, будівництва і навіть пусконалагоджувальних робіт. З'явилися чергові довгобуди, довгозасвоєння нової техніки. Але ж у ринковій економіці несвоєчасний вихід на ринок із новою продукцією може обернутися її незатребуваністю. Ще раз продемонстровано вітчизняним і зарубіжним інвесторам нестабільність і непослідовність податкового законодавства. Зменшення нормативів амортизації знижує не тільки інвестиційний капітал самих підприємств, а й їхню привабливість для вільного капіталу. Як правило, інвестор прагне поділити ризики капіталовкладення, і найпривабливішим у цьому плані є пайова участь самого об'єкта вкладення інвестиції.

Політика ефективного використання основних фондів повинна стимулювати процес поновлення основних фондів. Нині при всій необхідності прискореного поновлення обладнання різке збільшення амортизаційних відрахувань неможливе для низькорентабельних підприємств базових галузей промисловості. В сьогоднішніх економічних умовах необхідна гнучка система амортизаційних відрахувань. Слід встановити нижні та верхні кордони нормативів амортизації в межах 25--30% і дати змогу саме власникам основних фондів регулювати в цих межах політику капіталоутворення. Потребує вдосконалення механізм списання основних фондів. За сучасних техніко-економічних відмінностей галузей і підприємств усередині галузі доцільна значно більша диференціація нормативів амортизації. Є об'єктивна можливість збільшення інвестиційних ресурсів за рахунок амортизації при впровадженні такої системи.

Необхідно створити таку систему амортизації, яка б у рамках загальнодержавного регламенту дала змогу кожному підприємству обирати найсприятливіші режими відновлення основного капіталу. Це дасть змогу підприємствам, в тому числі і ВАТ “Бобровицький молокозавод” провести реструктуризацію основних фондів підприємства, вивести з використання застарілі та зношені, а головне - замінити енергоємне та неекономічне обладнання. Всі ці заходи позитивно вплинуть не тільки на стан основних фондів підприємства, але й стабілізують загальний фінансовий стан ВАТ “Бобровицький молокозавод”.

Література

Закон України “Про господарські товариства” // Голос України. - 1991. - 19 вересня.

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємства”// Відомості Верховної Ради. - 1995. - № 4.

Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. - К.: МП «ИТЕМ лтд», СП «АДЕФ - Украина», 1996.

Бланк И.А. Финансовый менеджмент. - К.: Ника-Центр - Эльга, 1999.

Быкадоров В.Л., Алексеев П.Д. Финансово-экономическое состояние предприятия. - М.: Приор, 1999.

Быкова Е.В., Стоянова Е.С. Финансовое искусство коммерции. - М.: Перспектива, 1995.

Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия. - М.: Центр экономики и маркетинга, 1997.

Ковалев В.В. Управление финансами. - М.: Пресса, 1998.

Ковалев В.В. Финансовый анализ. - М.: Финансы и статистика, 1998.

Коллас Б. Управление финансовой деятельностью предприятия. - М.: Финансы, 1997.

Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства. - К.: Вік-Глобус, 1996.

Любушин Н.П. й др. Аналіз финансово-зкономической деятельности предприятия: Учебное пособие для вузов / Под ред. Н.П. Любушина - М.: ЮНИТИ, 1999.-470с.

Маркарьян Э.А., Герасименко Г.П. Финансовый анализ. - М.: Приор, 1997.

Моляков Д.С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства. - М.: Финансы и статистика, 1997.

Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Минск, МП «Экоперспектива», 1998.

Самсонов Н.Ф., Баранникова Н.П., Володин А.А. и др. Финансовий менеджмент. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999.


Подобные документы

  • Особливості процесів формування та використання капіталу підприємства. Характерні риси процесу формування капіталу підприємства за рахунок власних та позикових коштів. Основні методологічні та методичні підходи до оцінки вартості капіталу підприємства.

    курсовая работа [81,0 K], добавлен 19.02.2011

  • Загальна характеристика та напрямки діяльності підприємства ВАТ "Електромашина", зарубіжний досвід щодо формування власного капіталу підприємств. Пропозиції щодо підвищення ефективності формування і використання власного капіталу даного підприємства.

    курсовая работа [63,2 K], добавлен 12.04.2010

  • Систематизація видів капіталу підприємства за основними кваліфікаційними ознаками. Характеристика основних принципів і джерел формування капіталу підприємства і його вартості. Визначення основних факторів планування структури капіталу підприємства.

    курс лекций [145,1 K], добавлен 03.12.2010

  • Теоретичні основи формування та розвитку капіталу підприємства в економічній системі держави. Основні джерела і порядок фінансування капітальних вкладень. Показники фінансово-економічної діяльності підприємства. Формування напрямів розвитку капіталу.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 05.11.2011

  • Економічна суть та структура основних виробничих фондів підприємства. Види капіталу: основний і оборотний; власний і позиковий. Витрати капіталу на відтворення основних засобів. Виробнича потужність підприємства та способи покращення його ефективності.

    курсовая работа [287,8 K], добавлен 30.09.2014

  • Економічна сутність і роль оборотного капіталу підприємства. Оцінка фінансового стану ВАТ "Південний ГЗК", аналіз оборотних коштів, структури дебіторської заборгованості. Раціоналізація розміщення, підвищення ефективності використання оборотного капіталу.

    дипломная работа [169,8 K], добавлен 08.11.2010

  • Основні напрямки та інформаційне забезпечення прогнозування фінансового стану підприємства. Визначення коефіцієнту оборотності дебіторської заборгованості та рентабельності, маневреності та достатності робочого капіталу, оборотності власного капіталу.

    курсовая работа [139,9 K], добавлен 21.12.2011

  • Сутність та особливості формування капіталу підприємства, методичні основи оцінки ефективності даного процесу. Загальна характеристика діяльності ВАТ "Укрнафта", дослідження структури капіталу на ньому. Оптимізація структури капіталу на підприємстві.

    курсовая работа [122,0 K], добавлен 20.05.2011

  • Аналіз руху грошових коштів на прикладі ПрАТ "Меркатор". Аналіз фінансової стійкості, формування та використання капіталу підприємства, структури капіталу. Середньозважена вартість капіталу. Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу підприємства.

    курсовая работа [452,8 K], добавлен 16.03.2014

  • Аналіз фінансового стану господарюючого суб’єкта. Оцінка оборотності капіталу. Виявлення й ліквідація недоліків у фінансовій діяльності та пошук резервів покращення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. Аналіз динаміки прибутку.

    курсовая работа [27,4 K], добавлен 16.09.2019

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.