Бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Бюджет розглядається з трьох сторін його прояву:

· за економічним критерієм - це грошові відносини між державою та юридичними та фізичними особами з приводу розподілу валового продукту для формування грошових коштів для задоволення державних потреб;

· за формою - це основний фінансовий план держави;

· за матеріальним змістом - це централізований фонд фінансових ресурсів.

Ринкова економіка за усього розмаїття її моделей характеризується соціально-орієнтованим господарством, яке доповнюється державним регулюванням. Значну роль як у самій структурі ринкових відносин, так і у механізмі їхнього регулювання з боку держави відіграє державний бюджет. Він - невід'ємна частка ринкових відносин і водночас є важливим інструментом реалізації державної політики. Тому важливо усвідомити природу державного бюджету, особливості його формування та функціонування, способи використання в інтересах ефективного розвитку суспільного виробництва.

Державний бюджет як одна з ланок фінансової системи України є економічною категорією і відображає грошові відносини, які виникають між державою, з одного боку, і підприємствами, організаціями, установами всіх форм власності і фізичними особами - з іншого, з приводу утворення централізованого фонду грошових коштів держави і його використання на розширене відтворення, підвищення рівня життя і задоволення інших потреб.

Завдяки бюджету відповідно до Конституції України держава повинна мати можливості зосередити фінансові ресурси на важливих ділянках економічного та соціального розвитку.

Сутність бюджету кожної країни визначається природою та функціями держави. Через держбюджети розподіляється від 20 до 60% національного доходу. Централізація коштів має важливе економічне і політичне значення, оскільки доходи, які мобілізуються до державного бюджету, є втіленням у життя державних заходів. Це надає можливість маневрувати коштами, зосереджувати їх у важливих галузях економічного та соціального розвитку, здійснювати єдину економічну і фінансову політику на території України.

В цілому державний бюджет виконує слідуючи основні функції:

· перерозподіляє національний доход;

· стабілізує процес суспільного відтворення;

· здійснює державну соціальну політику.

Бюджет являє собою основний засіб впливу на стан економіки. Розмір бюджету (особливо його дефіциту), характер податкової політики та структура видатків допомагають визначити темпи економічного зростання, тенденції змін зайнятості, процентні ставки та цінові зміни.

Державний бюджет - важливий інструмент впливу на розвиток економіки та соціальної сфери. Нині завдяки державному бюджетові України між галузями та регіонами, а також серед населення перерозподіляється майже 50% від усього обсягу валового внутрішнього продукту.

За умов переходу до ринкових відносин кошти державного бюджету України повинні скеровуватись насамперед на фінансування структурної перебудови економіки, комплексних цільових і науково-технічних програм, соціальний розвиток та соціальний захист населення.

Розглядаючи бюджет як економічну категорію, слід відзначити, що він є складовою грошових відносин, пов'язаних з розподілом і перерозподілом валового внутрішнього продукту і національного доходу України.

Призначення бюджету в державі виявляється через систему економічних відносин, структура яких така:

· між державою і підприємницькими структурами в процесі мобілізації доходів, накопичень і фінансування з бюджету;

· між державою і населенням у процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту;

· між ланками бюджетної системи при бюджетному регулюванні.

Економічний зміст бюджету і його ланок розкривається в розподільчих відносинах, які за своєю сутністю дуже різноманітні і охоплюють усі рівні державного управління.

Суть державного бюджету полягає в тому, що він виступає найважливішим засобом розподілу та перерозподілу грошових коштів між виробничою та невиробничою сферами і реалізується через розподільчу і контрольну функції. Дякуючи першій, здійснюється концентрація грошових коштів в руках держави та її використання для задоволення загально державних потреб; друга дозволяє упізнати наскільки своєчасно і повно фінансові ресурси надходять в розпорядження держави, як фактично складаються пропорції в розподілі бюджетних коштів, чи ефективно вони використовуються.

Діюча в Україні система взаємовідносин господарських суб'єктів з бюджетом включає податок на доходи, плату за землю, податок з власників транспортних засобів, вивізне мито, плату за воду, податок на майно, відрахування на геологорозвідувальні роботи. Ці платежі повною мірою відповідають наведеним раніше вимогам, проте через недосконалість порядку обчислення і стягнення не виконують належних функцій.

Другим важливим напрямом впливу бюджету на економічні та соціальні процеси в державі є видатки. Вони беруть участь у формуванні кінцевої величини фондів споживання і нагромадження. Найзначніші суми бюджетних ресурсів призначені для формування фонду споживання. В останні роки на ці цілі направляється більше ніж 50% усіх видатків бюджету. Спостерігається тенденція зростання їх [6, c. 123].

Збільшується частка коштів на капітальні вкладення та інші витрати на розширення виробництва. Вона перевищує 30%, що має позитивний вплив на темпи і пропорції економічного розвитку.

Досліджуючи бюджет у системі планів, слід відзначити, що він посідає центральне місце. Це зумовлюється тим, що бюджет, будучи центральною ланкою фінансової системи повинен забезпечувати усі розподільчі та перерозподільчі процеси в Україні. Тобто бюджет як основний фінансовий план повинен забезпечувати мобілізацію грошових коштів держави, здійснювати їхній розподіл за основними напрямками на відповідні цілі згідно з соціально-економічною політикою держави.

На кожному етапі розвитку цивілізованої держави органи державної влади й управління повинні розробити такий бюджетний механізм, який забезпечив би втілення поставлених завдань. За умов розбудови Української держави реалізація специфічних завдань вимагає нетрадиційних підходів до розробки бюджетного механізму.

З економічної точки зору бюджетний механізм - це сукупність певних видів бюджетних відносин, специфічних методів мобілізації та використання бюджетних коштів. Бюджетний механізм повинен бути реальним втіленням основ бюджетної політики, відображати певну спрямованість бюджетних відносин на вирішення економічних і соціальних завдань на певному етапі розвитку держави.

Державний бюджет - це надзвичайно складне й чутливе соціально-економічне явище, що є головною ланкою фінансової системи держави. Вона опосередковує понад 70% усіх фінансових відносин і містить різні фінансові інститути, за допомогою яких держава здійснює свою фінансову діяльність і перерозподіляє значну частку ВВП.

Сконцентровані у бюджеті кошти призначаються для здійснення державної соціально-політичної політики, забезпечення оборони та безпеки держави. За допомогою бюджету виконуються державні та місцеві програми з розвитку і успішного функціонування галузей економіки, з проведення конверсії військово-промислового комплексу, охорони здоров'я, зміцнення науково-технічного потенціалу й культури, покращення матеріального становища населення та окремих його груп, підтримки соціально-економічного розвитку регіонів.

Акумуляція у бюджетній системі значних грошових фондів створює можливість для забезпечення рівномірного розвитку економіки і культури на усій території країни. Бюджет є могутнім інструментом державного управління.

Значення державного бюджету обумовлено не лише обсягом коштів, які зосереджено у ньому. В безпосередньому взаємозв'язку з бюджетом і під його впливом функціонують усі інші ланки фінансової системи.

Наявність бюджету створює можливість для маневрування при розподілі коштів на потреби суспільства з урахуванням їхньої пріоритетності протягом певного проміжку часу.

У майбутньому роль державного бюджету зростатиме. Обумовлено це тим, що саме бюджетні кошти у сукупності з позабюджетними фондами є фінансовим підґрунтям для здійснення соціальних перетворень, переходу на новий вищий рівень соціального обслуговування населення. Крім того, державний бюджет покликаний нівелювати соціальні наслідки розшарування громадян за їхніми матеріальними статками, що викликано переходом до ринкових умов господарювання.

2. Виконання бюджету як складова бюджетного процесу

Організація бюджетного процесу в Україні здійснюється на підставі. Бюджетного Кодексу України від 21 червня 2001 року №2542, Закону України «Про бюджетну систему України «від 25 червня 1995 року №235/95-ВР, рішень уряду Автономної Республіки Крим, обласних і міських державних адміністрацій, інших виконавчих органів.

У зазначеному законі статті 5 дається визначення бюджетного процесу, а саме: «Бюджетний процес - регламентований законодавством порядок складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх виконання і контроль за їх виконанням, затвердження звітів про виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи України».

Державний бюджет України затверджується законом України.

Бюджетний процес визначається Конституцією України, Бюджетним Кодексом, Законом «Про бюджету систему України» та іншими законодавчими і нормативними актами.

Від початку складання бюджетів до затвердження звітів про їхнє виконання весь бюджетний процес проходить під контролем Верховної Ради України та місцевих органів влади. Це дисциплінує роботу всіх органів управління, пов'язаних з бюджетним процесом.

Бюджетний процес по структурі складається із бюджетного планування та виконання бюджету.

Бюджетне планування - це комплекс організаційно-технічних, методичних і методологічних заходів з визначення доходів і видатків бюджету в процесі складання, розгляду і затвердження бюджету.

Розрізняють такі етапи бюджетного процесу:

складання проекту бюджету;

розгляд бюджету;

затвердження бюджету;

виконання бюджету;

складання, розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету.

У бюджетному процесі значну роль відіграє бюджетне планування, складання проекту бюджету, його розгляд і затвердження, оскільки від правильного визначення планових показників бюджету залежить також і якість його виконання.

Складання проекту Державного бюджету має бути підпорядкованим принципу, що Державний бюджет забезпечує необхідними коштами фінансування заходів економічного розвитку держави. Через нього здійснюється перерозподіл частини фінансових ресурсів між адміністративно-територіальними одиницями задля вирівнювання їх фінансового стану і належного забезпечення.

Другий і третій етапи бюджетного процесу (розгляд і затвердження бюджету) забезпечується Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами. Так, проект Державного бюджету України розглядається на засіданнях комітетів та на сесійних засіданнях Верховної Ради України і затверджується законом про державний бюджет України.

Формування бюджету, тобто узагальнення процедур планування доходів і видатків, складання проектів бюджетів і проекту закону про бюджет, а також розгляд і затвердження закону про бюджет парламентом, є основою бюджетного процесу, необхідною умовою його вдалого завершення.

Але, не менш важливим етапом та найтривалішим за часом є четвертий етап бюджетного процесу - виконання бюджету, який охоплює бюджетний рік (з 1 січня по 31 грудня). Організовують виконання бюджету Кабінет Міністрів України, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконкоми місцевих рад за допомогою органів оперативного управління фінансами: Міністерства фінансів України та його органів на місцях, органів Державного казначейства, Державної податкової адміністрації, Державної контрольно-ревізійної служби України. У виконанні бюджету беруть участь підприємства, організації та установи всіх форм власності, а також громадяни, пов'язані з бюджетом за доходами та видатками.

Виконання Державного бюджету провадиться за розписом доходів і видатків з поквартальним розподілом, що складається Міністерством фінансів відповідно до показників цього бюджету, затвердженого Верховною Радою України. Державний бюджет виконується за видатками в тих самих пропорціях щодо загальної суми видатків бюджету, які затверджені Верховною Радою України. Контроль за пропорційним фінансуванням здійснюється щокварталу.

П'ятий етап бюджетного процесу забезпечують органи виконавчої влади у процесі складання звіту про виконання бюджету та органи законодавчої влади і місцевого самоврядування у процесі розгляду й затвердження звіту про виконання бюджету.

Звіт про виконання Державного бюджету складає Міністерство фінансів України, до нього в обов'язковому порядку додається пояснювальна записка щодо всіх відхилень від затвердженого бюджету як по доходах, так і видатках.

Доповідь по звіту про виконання Державного бюджету на засіданні Верховної Ради робить Міністр фінансів України. По звіту приймається постанова про його затвердження.

Бюджети всіх рівнів виконуються та формуються згідно бюджетної класифікації. Вірно побудована, вона розкриває характер бюджету, дозволяє визначити цілі фінансування бюджетних засобів, встановити задачі та курс фінансової політики уряду.

Бюджетна класифікація - це обов'язкове групування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками з чіткою системою розміщення і присвоєння окремим підрозділам бюджету певних найменувань і порядкових номерів.

Чітка система розміщення і групування доходів та видатків дає змогу одержати необхідні уявлення про структуру бюджету, джерела його доходів, склад платників, цільове призначення бюджетного асигнування.

Бюджетна класифікація повинна відповідати вимогам здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування і проведення необхідного аналізу щодо організаційних, функціональних та економічних категорій.

Діюча бюджетна класифікація України містить наступні розділи:

доходи бюджету;

видатки бюджету;

фінансування бюджету;

державний борг.

Структура бюджетної класифікації доходів бюджету складається з п'яти основних статей:

податкові надходження, а саме: податок на прибуток та доход, податок на додану вартість, непрямі внутрішні податки, податок на власність, тарифи, митні збори, платежі за використання природних ресурсів, які знаходяться в державній (комунальній) власності, місцеві податки і збори;

неподаткові надходження, а саме: плата за надання державних послуг (включаючи консульські збори, плату за надання ліцензій, патентів, інших державних дозволів), адміністративні збори та платежі, податкові та адміністративні штрафи;

надходження від операцій з капіталом;

бюджетні трансферти;

доходи державних цільових бюджетних фондів.

Доходи бюджету в більшості країн класифікуються по джерелам (надходження від податків та зборів, від державних підприємств та майна, від займів та т.п.) та по видам (наприклад, у Великобританії - податок на прибуток та доход, податок на прибуток корпорацій, податок на додану вартість, митні збори та ін.).

Доходи державних підприємств та майна, як правило, відображаються в кошторисах різних відомств.

У бюджетній класифікації України по видатках запроваджено новий підхід, який дає змогу визначити не лише сам факт використання міністерствами та відомствами бюджетних коштів, а й пов'язати ці видатки з використанням програмних завдань держави та мірою відповідальності у цьому кожного відомства.

У другому розділі діючої бюджетної класифікації передбачена класифікація видатків за трьома ознаками:

функціональна класифікація;

відомча класифікація;

економічна класифікація.

Функціональна класифікація групує видатки бюджету відповідно до основних функцій, які виконує держава. Функції, що виконуються державою, можна поділити на три категорії. До першої категорії видатків належать державні послуги державного призначення, до другої - суспільні та соціальні послуги та до третьої категорії - державні послуги, пов'язані з економічною діяльністю.

Відомча класифікація видатків бюджету передбачає розподіл видатків по головним розпорядникам коштів. В класифікації зазначено біля 80 головних розпорядників коштів, які фінансуються із державного бюджету.

Важливою відмінністю нової бюджетної класифікації є розмежування видатків за економічними ознаками, тобто видатки зведені до єдиної економічної категорії, що відображає розмежування коштів, спрямованих на поточні або капітальна видатки. Це детальніший розподіл коштів за їхніми предметними ознаками порівняно з існуючим порядком у частині розподілу бюджету на захищені та незахищені статті. Такий розподіл забезпечує єдиний підхід до всіх дотримувачів з точки зору виконання бюджету.

Як вже було зазначено раніше, виконання державного бюджету є дуже важливим етапом бюджетного процесу та являє собою забезпечення повного і своєчасного надходження доходів по кожному джерелу і безперебійне фінансування усіх передбачених бюджетом заходів.

Від своєчасного і повного надходження доходів залежить безперебійне фінансування усіх галузей господарства держави і в першу чергу соціально-культурних заходів.

Принципами виконання бюджету є:

забезпечення надходження доходів в цілому та по кожному джерелу окремо;

фінансування заходів в межах сум, затверджених по бюджету і на протязі бюджетного року;

виділення коштів підприємствам, організаціям, установам тільки при умові використання попередньо наданих коштів;

фінансування юридичної особи тільки з одного боку;

забезпечення ефективного і цільового використання коштів, виділених із бюджету; та ін.

Найважливішими факторами виконання бюджету є найбільш повна мобілізація резервів, інвестування виробництва по пріоритетних напрямах для одержання додаткових доходів бюджету, а також жорсткий режим економії матеріальних і фінансових ресурсів.

При виконанні бюджету в самостійну окрему сферу виділяють касове його виконання.

Під касовим виконанням бюджету слід розуміти організацію та здійснення розрахунково-касових операцій (прийом, зберігання і перерахування) щодо виконання бюджету відповідного рівня.

В основі каcового виконання бюджету покладено принцип єдності каси, який означає, що всі доходи бюджету концентруються в одній касовій установі, яка виконує даний бюджет. З цієї ж касової установи в установчому порядку здійснюється й видача грошових коштів всім організаціям, що фінансуються з даного бюджету.

Сутність касового виконання бюджету полягає в наступному:

прийом розрахункових документів на сплату податків, зборів та інших обов'язкових платежів на користь бюджету;

зарахування доходів на рахунки відповідних бюджетів;

зберігання грошових засобів бюджету;

видача грошових коштів бюджету на визначені заходи, державні програми;

ведення відповідного обліку та звітності.

Діюча система касового виконання доходної частини Державного бюджету передбачає відкриття відповідних рахунків, на яких акумулюються кошти державного бюджету.

Розподіл загальнодержавних доходів між державним та місцевим бюджетами здійснюють органи Державного казначейства. За платіжними дорученнями останніх установи банків здійснюють перерахування коштів з рахунку «Кошти бюджетів до розподілу «на рахунок «Кошти Державного бюджету України «.

Закінчення бюджету полягає в закритті рахунків, по яким здійснюється виконання доходної та видаткової частин бюджету. Закінчення бюджету проходить 31 грудня, після чого ніякі виплати із закінченого бюджету не проводяться, так як і не проводиться зарахування бюджетних доходів на його рахунки. Виключенням є операції по зобов'язанням, прийнятим у рамках бюджету, на завершення яких законодавством передбачений додатковий пільговий період, який дорівнює одному місяцю.

бюджет державний планування фінансовий

Список джерел

1. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник для студ. вищ. навч. закл. - К.: Центр Навчальної Літератури, 2003. - 310 с.

2. Словник термінів з курсу «Фінанси» для студентів базової освіти з напрямів «Економіка і підприємництво», «Менеджмент», «Право» / Уклад.: М.В. Гуминська, К.В. Бакун. - К.: КНТЕУ, 2003. - 70 с.

3. Фінанси: Методичні вказівки до ситуаційних вправ: Навч.-методичний посібник / Упоряд.: О.І. Сидоренко, П.С. Редько. - К.: Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні, 2005. - 451 с.

4. Фінанси: Ситуаційні вправи: Навч. посібник для студентів вищих навч. Закладів / Упоряд.: О.І. Сидоренко, П.С. Редько. - К.: Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні, 2005. - 423 с.

Размещено на Allbest.ru