Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка ефективності планування і прогнозування прибутку

Зміст

• Вступ
• 1. Теоретичні основи формування та прогнозування прибутку підприємства
• 1.1 Економічна сутність прибутку підприємства
• 1.2 Механізм планування і прогнозування прибутку підприємства
• 1.3 Інформаційно-правове забезпечення процесу планування і прогнозування прибутку підприємства
• 2. Оцінка ефективності планування і прогнозування прибутку ЗАТ “Корюківська поліграфічна фабрика”
• 2.1 Фінансово-економічна характеристика підприємства
• 2.2 Оцінка ефективності діяльності підприємства
• 2.3 Аналіз процесу планування і прогнозування прибутку підприємства
• 3. Резерви збільшення прибутку ЗАТ “Корюківська поліграфічна фабрика”
• Висновки
• Література
• Додатки
• Вступ

Прибуток відображає результати підприємницької діяльності, ефективність виробництва, обсяг та якість продукції. Також прибуток виконує стимулюючу функцію, тому що він впливає на формування доходів підприємства та є джерелом фінансування його розвитку.

На процес управління прибутком підприємства впливають такі фактори:

сфера діяльності підприємства;

діюче законодавство;

ефективність виробничої діяльності підприємства.

Від правильного управління прибутком залежить кінцевий результат діяльності підприємства, достатність його власних фінансових ресурсів, перспективи розвитку виробництва, можливість залучення додаткових джерел фінансування.

Отже, прибуток - це найголовніший елемент, котрий стимулює підприємців для більш ефективної діяльності в умовах жорсткої конкуренції.

Отримання прибутку є головною метою діяльності всіх суб'єктів господарювання, результатом їх виробничої діяльності.

Отриманий підприємством прибуток є результатом кругообігу засобів, вкладених у підприємство, і належить до власних фінансових ресурсів підприємства. Але отриманий прибуток не залишається повністю в розпорядженні підприємства, його значна частина у вигляді відповідних податків вилучається державою до бюджету. Причому вилучення в підприємств цієї частини прибутку до бюджету виконується першочергово, у відповідності до діючих законодавчих актів. У цьому виявляється державний вплив на вибір напрямів і обсягів використання прибутку (доходу) підприємства. Так виникають фінансові відносини підприємства з державою з приводу розподілу чистого доходу (прибутку).

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, розподіляється на його розсуд. Оскільки цей прибуток є багатоцільовим джерелом фінансування потреб підприємства, він використовується ним на накопичення та споживання, тобто на створення резервів, виробничий розвиток, на соціально-культурні потреби, на матеріальне стимулювання робітників підприємства і т.д. Пропорції у розподілі прибутку на накопичення і споживання визначають перспективи розвитку підприємства.

Для отримання додаткових джерел фінансових ресурсів підприємство може притягувати на основі повернення запозичені кошти: довгострокові кредити банків, облігаційні позики та ін. Джерелом повернення цих запозичених коштів є прибуток підприємства.

Для отримання додаткових доходів підприємство може придбати також цінні папери інших підприємств і держави, вкладати кошти в статутний капітал знов створюваних підприємств, або розташувати вільні кошти на депозитних рахунках у банках, вступаючи в даному випадку у взаємовідносини з відповідними суб'єктами господарювання.

Об'єктом дослідження курсової роботи виступає закрите акціонерне товариство “Корюківська поліграфічна фабрика”.

Метою курсової роботи є вивчення механізму формування операційного прибутку підприємства та виявлення резервів його збільшення.

Виходячи з мети курсової можна виділити наступні завдання:

Дослідження теоретичних основ формування і використання прибутку підприємства.

Дослідження методики аналізу операційного прибутку підприємства.

Розгляд інформаційно - правового забезпечення процесу формування і використання прибутку підприємства.

Аналіз і оцінка ефективності формування і використання прибутку досліджуваного підприємства.

Пошук шляхів та резервів збільшення прибутку підприємства.

Управління операційним прибутком являє собою процес постійного аналізу прийняття фінансових рішень, вибір найбільш оптимальних варіантів, визначення економічного ефекту від їх впровадження в життя, оскільки від правильності вибору досить часто залежить майбутнє самого підприємства.

1. Теоретичні основи формування та прогнозування прибутку підприємства

1.1 Економічна сутність прибутку підприємства

Прибуток - економічна категорія. Визначення його суті у багатьох літературних джерелах зводиться до того, що прибуток - це частина вартості додаткового продукту, додатковий продукт, виражений у грошах, частина чистого доходу, одна з його форм тощо.

Прибуток як економічна категорія - це грошовий вираз вартості реалізованого чистого доходу, основна форма грошових накопичень господарюючих суб'єктів. Він характеризує доходність підприємства від проведення відповідних заходів, окупність вкладених витрат і використаного майна в результаті проведення заходів.[25]

У здійсненні виробничо-фінансової діяльності господарюючих суб'єктів бере участь велика кількість взаємопов'язаних організаційних, трудових, матеріальних і фінансових факторів. Мета кожного господарюючого суб'єкта - якомога ефективніше використати ці фактори.

Ефективність використання факторів виробництва виражається в кінцевому підсумку в фінансових результатах діяльності господарюючих суб'єктів.

Таким чином, фінансові результати - це економічний підсумок виробничої діяльності господарюючих суб'єктів, виражений у вартісній (грошовій) формі.

Фінансові результати діяльності підприємств характеризуються такими економічними показниками як валовий доход, чистий доход, прибуток. Зміст цих показників як економічних категорій і загальна схема їх розрахунку такі.[22]

Вироблена господарюючими суб'єктами валова продукція включає вартість спожитих засобів виробництва та новостворену живою працею вартість - валовий доход. «Валовий доход, - писав К. Маркс, - є та частина вартості та вимірювана частина валового продукту, яка залишається за вирахуванням частини вартості та вимірюваної частини всього виробленого продукту, який відшкодовує вкладений у виробництво і спожитий у ньому постійний капітал».[9]

Отже, валовий доход - це частина вартості валової продукції за вирахуванням матеріально-грошових затрат, крім оплати праці.

Проте К. Маркс зазначав, що «валова виручка, чи валовий продукт, є весь відтворений продукт». Отже, у виручці від продажу продукції та послуг у масштабі всього народного господарства виражена вартість валового продукту, який розподіляється на фонд відшкодування спожитих засобів виробництва та новостворену вартість, тобто валовий доход.

Валовий доход є узагальнюючим показником, який характеризує результати діяльності підприємств. Його розмір залежить від кількості виробленої продукції та використаних на її виробництво матеріально-грошових коштів, крім оплати праці.

Основними факторами підвищення валового доходу є збільшення виробництва продукції та зниження матеріально-грошових затрат.

Валовий доход, що створюється на підприємстві, є джерелом оплати праці робітників сфери матеріального виробництва і накопичень, однією з форм яких є чистий доход.

Чистий доход - це частина вартості продукту, яка залишається після відшкодування затрат живої та уречевленої праці. К. Маркс писав: «Чистий же доход є додаткова вартість, отже - додатковий продукт, який залишається за вирахуванням заробітної плати...». Таким чином, чистий доход є додатковим продуктом, тобто валовий доход за вирахуванням оплати праці.

Чистий доход, який створюється на підприємстві, ділиться на дві частини. Одна його частина вилучається в доход бюджету через механізм цін, друга - залишається на підприємстві і визначається як різниця між вартістю продукції та затратами на її виробництво. Ця частина чистого доходу є чистим доходом підприємства.[15]

Чистий доход підприємства, в свою чергу, складається з реалізованого чистого доходу і чистого доходу, який залишається в залишках продукції, призначеної для внутрішньогосподарського використання.

Чистий доход у залишках продукції, яка використовується на внутрішньогосподарські потреби, визначається як різниця між вартістю продукції за цінами реалізації та її собівартістю.

Реалізований чистий доход розраховується за проданою продукцією, і тому він тотожний прибутку підприємства, отриманого від продажу продукції.

Отже, прибуток - це частина чистого доходу, одна з його форм. За розміром прибуток від продажу продукції, хоч і тотожний реалізованому чистому доходу, однак менший чистого доходу підприємства на суму, яка залишається в залишках продукції, використаної на внутрішньогосподарські потреби.

Крім прибутку від продажу, на підприємствах розраховується прибуток від основної діяльності, прибуток від інвестиційної діяльності, прибуток від фінансової діяльності, прибуток (збиток) від звичайної діяльності, загальний прибуток, чистий прибуток. Кожен з цих видів прибутку має свою схему розрахунку та розмір.[23]

Разом з тим потрібно відрізняти загальний прибуток від реалізованого чистого доходу. Загальний прибуток може бути більше або менше реалізованого чистого доходу. Це пов'язано з тим, що в загальному прибутку, крім прибутку від продажу, враховуються різні позареалізаційні доходи і витрати, надходження та збитки.

Таким чином, загальний прибуток - це прибуток від продажу продукції та послуг, інших цінностей і нематеріальних активів, інвестиційної та фінансової діяльності, скоригований на суму надзвичайних доходів і витрат.

Чистий прибуток - це частина загального прибутку після сплати з нього відповідних податків і платежів до бюджету.

Прибуток є найважливішим показником, який дає узагальнену характеристику всій виробничо-фінансовій діяльності підприємства. В отриманому прибутку знаходить відображення досягнення таких важливих якісних показників, як підвищення продуктивності праці, зниження собівартості та підвищення якості продукції, використання виробничих фондів. Крім того, прибуток є основним джерелом розширення основних і обігових фондів, діючим фактором, який стимулює (за допомогою створення та використання фондів економічного стимулювання) досягнення більш високих показників виробництва, джерелом доходів Держбюджету.[8]

Сума отриманого прибутку - показник, який характеризує результативність роботи підприємства, фінансовий результат його підприємницької діяльності.

У Законі України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 16 січня 2004 року говорилося, що прибуток є основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємств. Підприємство здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку (доходу). Отже, підприємець повинен завжди ставити за свою мету отримання прибутку, але не завжди йому це вдається. Наприклад, коли виручка дорівнює собівартості проданої продукції, то вдалося лише відшкодувати затрати на виробництво та продаж продукції. Продаж відбувся без збитків, але не було отримано й прибутку. У випадках перевищення затрат над виручкою, підприємство отримує негативний фінансовий результат - збитки, що ставить його в складне фінансове становище, не виключаючи банкрутства.[4]

Прибуток - одне з основних джерел фінансових ресурсів підприємств, формування централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів. За рахунок прибутку відбувається формування в значному обсязі бюджетних ресурсів держави, здійснюється фінансування розширення підприємств, матеріальне стимулювання робітників, фінансування соціально-культурних заходів тощо. У зв'язку з цим в отриманні прибутку повинні бути зацікавлені не тільки трудові колективи підприємств, але й держава в цілому.

Багатоканальне використання прибутку посилюється з переходом економіки держави на основи ринкового господарства. В цих умовах господарюючі суб'єкти, отримавши фінансову самостійність і незалежність, мають право вирішувати, на які цілі й в яких розмірах використовувати прибуток, який залишається після сплати до бюджету встановлених податків і платежів.

Прибуток як кінцевий фінансовий результат діяльності господарюючих суб'єктів формується внаслідок взаємодії багатьох компонентів як з позитивним, так і з негативним значенням.

У цілому, формування прибутку має багатосторонні аспекти. Прибуток як найважливіша категорія ринкових відносин виконує такі функції: оцінювальну, стимулюючу та госпрозрахункову. Разом із тим не виключена можливість наділення прибутку й іншими функціями.[25]

Зміст згаданих вище функцій розкривається в таких аспектах.

Оцінювальна функція прибутку полягає в тому, що прибуток використовується як основний критерій економічної ефективності виробництва і використання основних виробничих фондів. Використання прибутку в цій функції дає підприємцю дійовий засіб контролю за раціональним використанням наявних матеріальних і трудових ресурсів.

Розглядаючи функцію як міру ефективності виробництва, необхідно враховувати, що прибуток не збігається зі своєю об'єктивною основою - вартістю доданого продукту, а є її перетвореною (похідною) формою. Для підприємства прибуток означає, по-перше, надбавку до собівартості продукції, по-друге, приріст авансованої вартості.

Зв'язок вартості додаткового продукту зі своїм джерелом - живою абстрактною працею - виражений прямо, безпосередньо, а в прибутку він представлений опосередковано та перетворено. І як такий прибуток виступає як результат руху всієї авансованої вартості. Для підприємства економія будь-якої частини витрат виробництва (матеріальних або трудових) означає збільшення прибутку. Отже, через те, що прибуток виступає як похідна форма й виражає результат руху всієї авансової вартості, в ньому відбивається результативність затрат як живої, так і уречевленої праці, тобто ефективність виробництва.

Стимулююча функція прибутку полягає в тому, що він є джерелом матеріального заохочення робітників, розширення виробництва та вирішення соціальних проблем на підприємствах, а також джерелом сплати прямих податків до бюджету. Тому в отриманні прибутку повинні бути зацікавлені як держава, так і підприємства.

Госпрозрахункова функція прибутку полягає в тому, що госпрозрахунок, який є основним методом господарювання підприємств, передбачає не тільки покриття своїх витрат своїми доходами, але й отримання нагромаджень (прибутку) для стимулювання робітників і вирішення інших питань. В умовах ринкової економіки отримання прибутку орієнтує товаровиробника на збільшення обсягів виробництва продукції, зниження затрат на виробництво. Цим досягається як мета підприємництва, так і задоволення суспільних потреб.[23]

Абсолютна величина прибутку важлива, коли йде мова про фінансові ресурси, які можуть бути використані підприємствами, суспільством. Але для характеристики ефективності господарювання цього абсолютного показника недостатньо. Отже, щоб оцінити результати господарювання, його ефективність, ефективність використання складових процесу виробництва, за допомогою яких отримано прибуток, його суму потрібно віднести до відповідних показників. У підсумку буде отриманий показник ефективності, або рентабельності.

1.2 Механізм планування і прогнозування прибутку підприємства

Управління операційним прибутком підприємства включає такі складові :

визначення обсягу продаж, який забезпечує беззбиткову операційну діяльність;

використання операційного лівериджу в обґрунтуванні шляхів збільшення прибутку;

проведення операційного аналізу для оцінки впливу різних факторів на обсяг прибутку.

При плануванні прибутку від операційної діяльності необхідно визначити точку беззбитковості, яка відповідає такому обсягу продаж, при якому надходження від реалізації продукції дорівнюють витратам на виробництво і реалізацію цієї продукції.[15]

Якщо обсяг продаж нижче точки беззбитковості, виробляти такий товар невигідно, збитково. Кожна одиниця товару, продана понад точку беззбитковості, збільшує прибуток.

Розрахуємо точку беззбитковості в натуральних одиницях можна знайти за формулою:

( 1.1 )

З формули (1.1) видно, що на обсяг продаж в точці беззбитковості впливають обсяги постійних витрат і їх співвідношення зі змінними витратами та ціною.

Підвищення цін може зменшити обсяги продаж та привести до збитків і, навпаки, при зниженні цін, прибутковість може бути досягнута за рахунок нарощування обсягів продаж.

Скорочення постійних і змінних витрат знизять обсяг виробництва, необхідний для досягнення беззбитковості. Але вплив кожного з цих елементів буде визначатись співвідношенням між постійними і змінними витратами у собівартості продукції.

Розрахунки беззбиткового обсягу продаж за допомогою формули (1.1) можливі для кожного конкретного виробу окремо. Якщо ж необхідно здійснити розрахунки в цілому для підприємства, то беззбитковий обсяг продаж визначається за допомогою валової маржі.[14]

Валова маржа, або маржинальний прибуток розраховується як різниця між обсягами реалізованої продукції і обсягами змінних витрат за формулою:

ВМ= РП - ЗВ (1.2)

де ВМ - валова маржа.

Послідовність розрахунків така:

1. Визначається відсоток валової маржі в обсязі реалізованої продукції (або коефіцієнт валової маржі) за формулою:

(1.3)

2. Розраховується поріг рентабельності, тобто такий обсяг реалізованої продукції, при якому всі витрати покриваються, збитків немає, але немає й прибутків.

(1.4)

де ПР - поріг рентабельності.

3. Визначається запас фінансової міцності (ЗФМ). Це сума, на яку підприємство може знизити обсяг реалізації до моменту появи збитків.

ЗФМ = РП - ПР (1.5)

або у відсотках: (1.6)

Запас фінансової міцності у відсотках показує, на скільки відсотків підприємство може знизити обсяг реалізації, не зазнаючи при цьому збитків.

Ця різниця обумовлена тим, що витрати на виробництво і реалізацію продукції діляться на змінні і постійні. Наявність постійного елементу в складі витрат при зростанні обсягів продаж викликає непропорційне збільшення прибутку. Таким чином, темпи збільшення (зменшення) прибутку випереджають темпи збільшення (зменшення) обсягів продаж. В цьому проявляється ефект операційного лівериджу або операційного важеля.

Щоб визначити силу дії ефекту операційного лівериджу, розраховується відповідний коефіцієнт сили дії або ефекту операційного лівериджу за формулою:

(1.7)

Цей коефіцієнт показує, у скільки разів збільшиться (зменшиться) прибуток підприємства при збільшенні (зменшенні) на один відсоток обсягу реалізації.[8]

Наведені формули свідчать про той факт, що співвідношення між постійними і змінними витратами впливає на значення точки беззбитковості та інтенсивність зміни прибутку в залежності від зміни обсягу продаж. Для оцінки цього впливу визначається коефіцієнт операційного лівериджу (Кол) за формулою:

(1.8)

Чим більша питома вага постійних витрат у собівартості продукції, тим інтенсивніше змінюється прибуток по відношенню до змін обсягів продаж. Механізм операційного лівериджу дозволяє регулювати рівень постійних витрат з метою збільшення прибутку. Для кожного конкретного значення коефіцієнта операційного лівериджу можна розрахувати показник ефекту операційного лівериджу (Ке.о.л.) за формулою:

(1.9)

Д П - темп приросту прибутку від операційної діяльності, %;

Д РП - темп приросту обсягів реалізації, %.

Коефіцієнт ефекту операційного ліверіджу, розрахований за формулою (1.9), теж показує, на скільки збільшиться прибуток при зростанні обсягів реалізації продукції на заданий відсоток приросту.

Чим вище значення коефіцієнту сили дії операційного лівериджу, тим вищій ризик підприємницької діяльності, оскільки незначні коливання в обсягах продаж викликають суттєві зміни в розмірах прибутку. В умовах економічної кризи, зниження попиту на ринку необхідно оптимізувати співвідношення між постійними і змінними витратами.

Таким чином, управління операційним прибутком базується на використанні елементів операційного лівериджу та врахуванні впливу їх змін на результати фінансової діяльності підприємства.

1.3 Інформаційно-правове забезпечення процесу планування і прогнозування прибутку підприємства

Правові основи фінансів окремих суб'єктів господарювання перш за все базуються на конституційних нормах. Конституція України є важливим джерелом фінансового права і віддзеркалює в концентрованому вигляді правовий простір, в якому здійснюється розвиток підприємництва в нашій країні. Конституцією України регламентується право громадян на здійснення будь-якого виду підприємницької діяльності, не забороненої законом. Водночас, держава забезпечує розвиток конкуренції в підприємницькій діяльності, здійснює антимонопольне, кредитне, бюджетне та податкове регулювання, захищає права споживачів, контролює якість і безпеку продукції і всіх видів послуг та робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності.

Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.

Господарський Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Під господарською діяльністю у Господарському Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.

Здійснюючи свою господарську діяльність, підприємства керуються нормативно-правовими документами, котрі її регламентують. Зокрема основними такими документами являються Ї статут підприємства, Закон України “Про власність”, Закон України ”Про господарські товариства”, Закон України ”Про систему оподаткування”, Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні “, Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”

Розглянемо сутність зазначених нормативно-правових актів.

Основним документом на основі якого підприємства здійснюють свою діяльність є статут підприємства, котрий затверджується установчими зборами засновників ( що стосується підприємств котрі функціонують на підставі статуту, зокрема підприємства, фінансову стійкість якого ми будемо аналізувати). В ньому зазначаються:

Ї мета та предмет діяльності;

Ї юридичний статус підприємства;

Ї права та обов'язки учасників;

Ї статутний фонд та порядок внесення змін до нього;

Ї порядок розподілу прибутків та покриття витрат;

Ї органи управління підприємством, їх права та обов'язки;

Ї форми обліку та звітності.

Даний документ являється найголовнішим безпосередньо для кожного підприємства і його вимоги не підлягають порушенням.

Закон України “Про власність” зазначає, що українська держава є суверенною в регулюванні всіх відносин власності на своїй території. Метою цього Закону є забезпечення вільного економічного самовизначення громадян, щодо використання природного, економічного, науково-технічного та культурного потенціалів України для підвищення рівня життя її народу.

Для процесу управління прибутком підприємства важливе значення має Закон України «Про власність” від 7 лютого 1991 року № 697. Так стаття цього Закону № 25 визначає, що об'єктом права власності акціонерного товариства є майно, придбане за рахунок продажу акцій, одержане в результаті його господарської діяльності, а також інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом.

Закон України ”Про господарські товариства” визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників.

Закон України “ Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні “ визначає засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні відповідно до нових С(п)БО.

Стосовно внутрішніх джерел формування фінансових коштів підприємства діє багато законодавчих актів. Так, суму прибутку, як основного джерела, розраховують згідно з Законом України « Про внесення змін та доповнень В Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 16 січня 2004 року. Ставка податку на прибуток підприємства закріплено в статті 10 ( прибуток платників податку оподатковується за ставкою 25% до об'єкта оподаткування ).

При формуванні власних фінансових ресурсів можуть бути використані кошти від продажу цінних паперів. Ці операції врегульовані Законом України « Про цінні папери та фондову біржу» від 09.07.96 року №238.

Інформаційною базою для проведення аналізу формування та використання власних фінансових ресурсів підприємства є:

Баланс підприємства ( форма № 1) , який показує фінансове становище у даний період часу. Актив балансу показує структуру майна підприємства, а пасив - структуру джерел їх фінансування;

Звіт про фінансові результати ( форма № 2), який містить інформацію про результати діяльності підприємства за певний звітний період, та інформацію про прибуток і витрати підприємства;

Звіт про рух грошових коштів ( форма №3);

Звіт про власний капітал ( форма № 4);

В Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначаються платники податку, об'єкт оподаткування, ставка податку, правила ведення податкового обліку, порядок нарахування та сплати податку, відповідальність платників податку. В законі дається визначення і порядок формування валового доходу платника податку, валових витрат платника, визначається сутність амортизації і порядок її нарахування.

Закон України ”Про систему оподаткування”, визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі), які підлягають внесенню до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

На підставі даного Закону, підприємства мають певне коло юридичних обов'язків. Зокрема вони зобов'язані:

вести бухгалтерський і податковий облік;

складати звітність про фінансово - господарську діяльність;

сплачувати належні суми податків та обов'язкових платежів у встановлені законодавством терміни;

допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для отримання прибутку, а також для перевірок із питань обчислення та сплати податків.

2. Оцінка ефективності планування і прогнозування прибутку ЗАТ “Корюківська поліграфічна фабрика”

2.1 Фінансово-економічна характеристика підприємства

ЗАТ “ Корюківська поліграфічна фабрика” заснована в 1961 році, як картонажна фабрика на якій випускалася пакувальна продукція.

В 1988 р. вона перейменовується в Корюківську поліграфічну фабрику.

ЗАТ “Корюківська поліграфічна фабрика” зареєстрована 18 травня 1994 року Корюківською районною державною адміністрацією. Юридична адреса: Чернігівська обл. м. Корюківка, вул. Індустріальна, 20.

Метою діяльності згідно до статуту є задоволення потреб ринку в картонажно-поліграфічній продукції, інших товарах, послугах і одержання на цій основі прибутків інтересах учасників.

Види діяльності:

1. виробництво і реалізація картонажно-поліграфічної продукції;

2. переробка, зберігання, виготовлення сільськогосподарської, харчової продукції;

3. випуск товарів народного споживання і продукції виробничо-технічного призначення;

4. переробка відходів виробництва;

5. торгівля, громадське харчування;

6. інша діяльність не заборонена законодавством України і відповідаючи меті створення Товариства.

Для більш детальної оцінки виробничо-господарської діяльності підприємства розрахуємо основні фінансово - економічні показники за даними річних звітів підприємства за останні три роки його діяльності.

Основні фінансово - економічні показники підприємства представлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Основні фінансово - економічні показники діяльності підприємства ЗАТ “Корюківська поліграфічна фабрика” за 2004 - 2006 рр.

Найменування показника	Значення показника
	2004 р.	2005 р.	2006 р.
Середньорічний обсяг основних засобів	Тис. грн.	676,4	686,9	673,9
	Темпи зростання до 2004 року, %	100,00	101,6	99,6
Середньорічний обсяг оборотних коштів	Тис. грн.	249,9	254,3	281,4
	Темпи зростання до 2004 року, %	100,00	101,8	112,6
Чисельність працюючих	Чоловік	118	119	120
	Темпи зростання до 2004 року, %	100,00	100,85	100,84
Обсяг реалізованої продукції	Тис. грн.	1509,1	2080,7	1842,3
	Темпи зростання до 2004 року, %	100,00	137,88	122,08
Продуктивність праці	Тис. грн. / чол.	12,79	17,48	15,35
	Темпи зростання до 2004 року, %	100,00	136,67	120,02
Собівартість реалізованої продукції з врахув. адм. витр., витр. на збут	Тис. грн.	1514,5	1967,8	1785,9
	Темпи зростання до 2004 року, %	100,00	130,0	118,0
Операційний прибуток (збиток)	Тис. грн.	(5,4)	112,9	56,4
	Темпи зростання до 2004 року, %	-	-	-
Прибуток (збиток) до оподаткування	Тис. грн.	(5,4)	69,7	33,9
	Темпи зростання до 2004 року, %	-	-	-
Витрати на 1 грн. реалізованої продукції	Грн.	1,00	0,94	0,97
Фондовіддача		1,81	3,03	2,73
Рентабельність продукції	%	-	5,74	3,16
Загальна рентабельність	%	-	7,14	3,52

Як видно з таблиці 2.1, обсяг продажу продукції стрімко збільшився в 2005 р. порівняно з 2004 р. на 571,6 тис. грн. ( на 37.8%), але в 2006 р. темп росту обсягів продажу продукції показує зменшення продажу порівняно з 2005 роком і збільшився на 22,1% порівняно з 2004 р. Темпи зміни обсягів виробництва обумовили зміну показників, які показують ефективність використання основних фондів та робочої сили підприємства. Фондовіддача збільшилася в 2005 р. на 0,8 гривні, а в 2006 р. цей показник зменшився на 0,3 грн. порівняно з 2005 р. Виробіток на одного працюючого, або продуктивність праці одного працюючого збільшилась на 4,69 тис. грн. на 1 працюючого порівняно з 2005 роком, або на 36,67% порівняно з 2004 р., а в 2006 р. виробіток на одного працюючого зменшився на 2,13 тис. грн. на 1 працюючого, але збільшився порівняно з 2004 роком на 20,02 %. Слід звернути увагу на те, що в 2005 р., спостерігається зростання собівартості реалізованої продукції, при цьому темпи зростання собівартості менші за темпи зростання обсягу продажу. Це стало причиною зменшення витрат на 1 грн. товарної продукції в 2005 р. на 0,06 грн. порівняно з 2004 р., а в 2006 році відбулося незначне збільшення на 0,03 грн. Аналіз показників рентабельності активів та продукції засвідчив їх зниження, тобто відбулося погіршення використання активів підприємства.

З даних проведеного аналізу основних фінансово-економічних показників підприємства можна зробити загальний висновок про збільшення обсягів виробництва та продажу продукції в 2005 р. порівняно з рівнем 2004 р., яке викликало збільшення показників, що характеризують ефективність господарсько-виробничої діяльності. В 2006 р. спостерігається падіння обсягів виробництва та реалізації продукції та зменшення показників рентабельності підприємства.

Традиційно структура і джерела утворення майна підприємства досліджується за допомогою порівняльного аналітичного балансу. Щоб отримати порівняльний аналітичний баланс, треба вихідний баланс доповнити показниками структури, абсолютної та структурної динаміки вкладень (активи) і джерел кошті в (пасиви) підприємства за звітний період.

Таблиця 2.2

Агрегований порівняльний аналітичний баланс підприємства ЗАТ “Корюківська поліграфічна фабрика” за 2005 - 2006 роки

Номер рядка	Стаття балансу	На кінець 2005 року	На кінець 2006 року	Темп зростання, %
		Сума, тис. грн	Питома вага, %	Сума, тис. грн	Питома вага, %
Активи
1	Майно разом	957,9	100,0	965,9	100,0	100,8
1.1	Необоротні активи	698,7	72,8	660,6	68,3	94,5
1.2	Оборотні активи	257,5	26,8	305,3	31,6	118,7
1.2.1	Запаси	177,0	18,4	177,7	18,3	100,4
1.2.2	Дебіторська заборгованість	77,1	8,1	119,3	12,3	154,8
1.2.3	Грошові кошти	3,0	0,3	8,3	0,8	276,6
1.2.4	Інші оборотні активи	-	-	-	-	-
Пасиви
2	Джерела майна разом	957,9	100,0	965,9	100,0	100,8
2.1	Власний капітал	720,6	75,2	291,3	30,2	40,4
2.1.1	Статутний капітал	306,6	31,9	307,6	31,8	100,3
2.1.2	Нерозподілений прибуток (збиток)	-83,7	-	-49,8	-	…
2.1.3	Інші джерела	237,3	24,7	674,6	69,7	284,4
2.2	Позиковий капітал	236,9	24,6	674,6	69,7	284,4
2.2.1	Поточні зобов'язання	236,9	24,9	208,9	21,5	88,2

Зазначимо, що за 2006 рік загальна вартість майна підприємства збільшилась на 0,8%, в порівнянні з 2005 роком, при цьому необоротні активи за рік зменшилися на 5,5%, а оборотні активи зросли на 18,7%. Збільшення оборотних активів відбулося за рахунок зростання запасів на 0,4%, зростання дебіторської заборгованості на 54,8%, разом з тим відбулися значні зростання в грошових коштах на 176,6%

Що ж стосується питомої ваги, то на кінець року необоротні активи складали 72,8% від вартості майна підприємства, а вже на кінець року питома вага їх у майні підприємства зменшилась до 68,3%, відповідно на таку величину зросли оборотні активи.

Вартість майна ЗАТ “Корюківська поліграфічна фабрика” практично не змінилася на протязі останнього звітного року. Але відбулися значні зміни в структурі джерел фінансування підприємства. Зокрема, значно зменшився власний капітал. На протязі останнього періоду відбулося зростання вартості позикового капіталу, це пов'язано насамперед зі збільшенням суми насамперед за рахунок того, що підприємство отримало довгострокові кредити. Розмір поточних зобов'язань протягом звітного періоду практично не змінився.

2.2 Оцінка ефективності діяльності підприємства

Різні напрямки основної діяльності, що пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції - товарів, робіт, послуг, а також фінансової та інвестиційної діяльності дістають остаточну грошову оцінку в сукупності показників фінансових результатів. Основним узагальнюючим показником є чистий прибуток , який підприємство отримало за звітний період.

В ринковій економіці чистий прибуток є основою економічного та соціального розвитку підприємства. Постійне збільшення чистого прибутку - це таке джерело фінансування розвитку підприємства, виплати дивідендів, створення резервних фондів, задоволення соціальних та виробничих потреб працівників підприємства. Чистий прибуток - це найважливіший показник для оцінки виробничої та фінансової діяльності, оскільки відбиває ступінь його активності та фінансового благополуччя та ефективності менеджменту. За чистим прибутком визначається прийнятий для інвестора рівень доходності активів підприємства для порівняння з альтернативними варіантами напрямку інвестування. Постійне збільшення прибутку за умови припустимого ризику, тобто в разі залучення додаткових позикових коштів чи додаткового розміщення акцій, зміцнює конкурентні позиції підприємства на ринку капіталу.

Першочерговим завданням аналізу фінансових результатів є оцінювання динаміки прибутку, виявлення і кількісне оцінювання впливу різних чинників на його розмір, а також оцінювання резервів збільшення прибутку.

Проведемо аналіз фінансових результатів діяльності підприємства ЗАТ “Корюківська поліграфічна фабрика” за допомогою таблиці 2.3 Проаналізуємо зміну чистого доходу, собівартості та прибутку від реалізації продукції.

Як свідчать дані таблиці 2.3, за звітний період чистий дохід від реалізації продукції, робіт, товарів та послуг збільшився на 22,1%. Це свідчить про збільшення обсягів реалізації продукції, а отже і підвищення ефективності операційної діяльності підприємства.

В той же час зросла і собівартість продукції на 13,9%. Причому темп зростання собівартості був нижчим за темпи зростання чистого доходу, що свідчить про підвищення ефективності виробництва в звітному періоді. В зв'язку з ростом чистого доходу відбулося і зростання суми валового прибутку, та як наслідку чистого прибутку.

Це свідчить про підвищення ефективності виробничої діяльності підприємства. Позитивним явищем в звітному періоді є зростання чистого грошового потоку, тобто чистого прибутку та амортизаційних відрахувань, які можуть направлятися на розвиток підприємства. При цьому також слід зазначити, що темпи проросту чистого прибутку був більшим за темп проросту чистого грошового потоку.

Таблиця 2.3

Аналіз фінансових результатів ЗАТ “Корюківська поліграфічна фабрика” за 2004 - 2006 роки

Показники	2004 р.	2005 р.	2006 р.	Темп росту до 2004 року, %	Абсолютне відхилення
				2005 р.	2006 р.	2005 р.	2006 р.
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	1509,1	2080,7	1842,3	137,8	122,1	571,6	333,2
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	1339,1	1621,7	1526,4	121,1	113,9	282,6	187,3
Валовий прибуток (збиток)	170,0	459,0	315,9	270,0	185,8	289	145,9
Адміністративні витрати	62,5	84,9	96,2	135,8	153,9	22,4	33,7
Витрати на збут	81,6	148,5	71,9	182,7	88,8	66,9	-9,7
Інші операційні витрати	31,3	112,7	91,4	360,0	292,0	81,4	60,1
Фінансові результати від операційної діяльності Прибуток	-5,4	112,9	56,4	-	-	118,3	169,3
Фінансові резу-льтати від звичай-ної діяльності до оподаткування	-5,4	112,9	56,4	-	-	118,3	169,3
Чистий прибуток (збиток)	(5,4)	69,7	33,9	-	-	75,1	39,3

• З таблиці 2.3 можна також зробити висновок, що єдиною складовою в загальній сумі прибутку підприємства є прибуток від операційної діяльності. Тобто підприємство за рахунок прибутку від операційної діяльності не тільки формує практично всю суму прибутку від звичайної діяльності, але й покриває за рахунок цього джерела збитки, які отримало підприємство в результаті фінансової діяльності. Тобто можемо зробити висновок, що формування прибутку ЗАТ “Корюківська поліграфічна фабрика” відбувається лише за рахунок прибутку від операційної діяльності підприємства, тобто від виготовлення та реалізації продукції.
• Також для оцінки ефективності фінансової діяльності необхідно розглянути, скільки коштів витратило підприємство на 1 грн. чистого доходу в звітному та попередньому періоді.
• Затрати на 1 грн. = Собівартість / Чистий дохід (2.4)
• Затрати₂₀₀₄ = 1514,5 / 1509,1 = 1,00 грн.
• Затрати₂₀₀₅ = 1967,8 / 2080,7 = 0,94 грн.
• Затрати₂₀₀₆ = 1785,9 / 1842,3 = 0,97 грн.
• Тобто, відбулося незначне підвищення ефективності виробничої діяльності за рахунок скорочення витрат на одну гривню чистого доходу в порівнянні з 2004 роком.
• Для оцінки ефективності використання майна підприємства проведемо дослідження показників рентабельності.
• Для оцінки рівня рентабельності підприємства розрахуємо показники рентабельності:
• Рентабельність активів (Ra) - показує ефективність використання активів. Рентабельність активів розрахуємо як відношення чистого прибутку до суми активів ЗАТ “Корюківська поліграфічна фабрика”.
• Ра = Чистий прибуток / Сума активів підприємства
• Рентабельність активів становитиме:
• в 2005 р.: Ra = 69,7*100 / (993,1+957,9)/2 = 7,14 (%)
• в 2006 р.: Ra = 33,9*100/ (965,9+957,9)/2 = 3,52 (%)
• Розраховані показники означають, що в 2005 р. на кожну гривну вартості майна підприємство отримувало 0,0714 грн. прибутку (або 7,14% рентабельності), а в 2006 р. цей показник зменшився до 0,0352 грн. (або 3,52% рентабельності). Отже ефективність використання майна підприємства зменшилась в 2006 р.
• Рентабельність капіталу (Rк) визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до загальної суми капіталу підприємства
• Рк = Чистий прибуток / Сума капіталу
• в 2005 р.: Rк = 69,7*100 / (993,1+957,9)/2 = 7,14 (%)
• в 2006 р.: Rк = 33,9*100/ (965,9+957,9)/2 = 3,52 (%)
• Як видно з розрахунків рентабельність капіталу зменшилась на 3,62% в 2006 р..
• Рентабельність власного капіталу (Rе) - показує ефективність використання власного капіталу.
• Рвк = Чистий прибуток / Сума власного капіталу
• Рентабельність власного капіталу становитиме
• в 2005 р.: Rе = 69,7*100 / (700+720,6) /2 = 9,81 (%)
• в 2006 р.: Rе = 33,9*100/ (291,3 + 720,6) / 2 = 6,7(%)
• Розраховані показники означають, що в 2005 р. на кожну гривну вартості власного капіталу підприємство отримувало 0,0981 грн. прибутку (або 9,81% рентабельності), а в 2006 р. цей показник зменшився до 0,067 грн. (або 6,7% рентабельності). Отже ефективність використання власного капіталу підприємства зменшилася в 2006 р.
• Валова рентабельність реалізованої продукції (Rg) визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до виручки від реалізації:
• в 2005 р.: Rg = 112,9*100 / 2080,7 = 5,4 (%)
• в 2006 р.: Rg = 56,4*100/ 1842,3 = 3,0(%)
• Як видно з розрахунків валова рентабельність реалізованої продукції зменшилася зменшилась на 2,4% в 2006 р..
• Рентабельність продукції (Rп) визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до собівартості продукції з врахуванням витрат на збут, інших операційних та адміністративних витрат
• в 2005 р.: Rп = 69,7 / 1967,8 *100% = 3,54 (%)
• в 2006 р.: Rп = 33,9/ 1785,9*100% = 1,9(%)
• Як видно з розрахунків рентабельність продукції зменшилась на 1,64% в 2006 р..
• Рентабельність позикового капіталу (Rпк) визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до загальної суми позикового капіталу підприємства
• в 2005 р.: Rпк = 69,7 / (236,9+293,7) / 2 *100% = 29,7(%)
• в 2006 р.: Rпк = 33,9/ (674,6 + 236,9) / 2 *100% = 7,45(%)
• Як видно з розрахунків рентабельність позикового капіталу зменшилась на 22,25% в 2006 р..
• Дані фінансової звітності підприємства ЗАТ “Корюківська поліграфічна фабрика” свідчать, що отриманий збиток в результаті діяльності в 2004 р. є результатом неефективного використання активів підприємства.
• Але в 2005 р. підприємство отримало прибуток, що спричинило підвищення показників рентабельності. Зниження ефективності використання активів підприємства в 2006 р. зумовлене зменшенням обсягу реалізації продукції та зростанням валових витрат на виробництво та реалізацію продукції.
• прибуток планування прогнозування поліграфічний

2.3 Аналіз процесу планування і прогнозування прибутку підприємства

В зарубіжній та вітчизняній практиці прогнозному аналізу приділяється більш уваги, ніж ретроспективному. Керівники фірм більш схильні до того, щоб порівнювати різні варіанти отримання прибутку в майбутньому, ніж витрачати час на аналіз результатів фактично виконаних стандартних рішень. Отже з цією метою розраховують:

Ї беззбитковий обсяг продажу, при якому забезпечується повне повернення постійних витрат підприємства;

Ї обсяг продажу, котрий гарантує підприємству необхідну суму прибутку;

Ї запас фінансової стійкості ( зону безпеки підприємства ).

Для того щоб розрахувати всі вище згадані показники потрібно попередньо всі затрати підприємства розбити на дві групи в залежності від об'єму виробництва і реалізації продукції: постійні і змінні. Змінні затрати змінюються в залежності від об'єму виробництва продукції. Це витрати сировини, матеріалів, енергії, палива, заробітна плата, податки, відрахування. Постійні затрати не залежать від об'єму виробництва і реалізації продукції. До них відносяться амортизація основних засобів і нематеріальних активів, суми виплачених процентів, орендна плата, витрати на управління і організацію виробництва, заробітна плата персоналу і т.д.

Постійні витрати разом з прибутком складають маржинальний дохід підприємства. Поділ витрат на постійні і змінні і використання маржинального доходу дозволяє розрахувати поріг рентабельності, тобто суму виручки, яка необхідна для того, щоб покрити всі постійні витрати підприємства. Прибуток при цьому відсутній, але не буде і збитків. Рентабельність при такій виручці буде рівна нулю.

Розраховується поріг рентабельності відношенням суми постійних витрат в складі собівартості реалізованої продукції до долі маржинального доходу в виручці

Поріг рентабельності = (2.1)

Якщо відомий поріг рентабельності, то можна вирахувати запас фінансової стійкості (ЗФС)

ЗФМ = Виручка - Поріг рентабельності (2.2)

ЗФС = (2.3)

Така модель управління операційним прибутком дозволить фінансовому менеджеру моделювати різні фінансові ситуації та події, з метою дослідження їх впливу на рівень запасу фінансової стійкості підприємства. Розробляючи різні варіанти, фінансовий менеджер за допомогою цієї моделі зможе отримати таку послідовність фінансових дій підприємства, яка на кожному етапі їх реалізації забезпечить оптимальній рівень прибутку.

Відповідно до цього функція лінійної залежності затрат буде мати вигляд:

Y = a +b*x (2.4)

Де, Y Ї величина всіх витрат; а Ї абсолютна сума постійних витрат; x Ї об'єм реалізації; b Ї змінні витрати на одиницю продукції.

Отже, розробивши модель управління операційним прибутком використаємо її безпосередньо для ЗАТ “Корюківська поліграфічна фабрика”, ввівши необхідні дані в таблицю моделі (див. таблиця 2.4).

Таблиця 2.3

Розрахунок порогу рентабельності та запасу фінансової стійкості

ЗАТ “Корюківська поліграфічна фабрика” за 2004-2006 роки

Показники	Роки
	2004	2005	2006
Виручка від реалізації, тис.грн	1509,1	2080,7	1842,3
Прибуток, тис.грн	- 5,4	112,9	56,4
Повна собівартість, тис.грн	1514,5	1967,8	1785,9
Змінні витрати, тис.грн	1339,1	1621,7	1526,4
Постійні витрати, тис.грн	175,4	346,1	259,5
Маржинальний дохід, тис.грн	170,0	459,0	315,9
% Маржинального доходу в виручці від реалізації	11,3	22,0%	17,1
Точка беззбитковості, тис.грн	1557,7	1573,2	1517,5
Запас фінансової стійкості, тис.грн	-	507,5	324,8
Запас фінансової стійкості, %	-	24,4	17,63

Отже на основі запропонованої моделі ми визначили точку беззбитковості та запас фінансової стійкості. Але все ж таки для того щоб ефективно здійснювати управління операційним прибутком необхідно визначити як буде змінюватися точка беззбитковості та запас фінансової стійкості при змінах вхідних параметрів моделі.

Для цього змінимо вхідні параметри на 10 % і визначимо який буде отримано ефект. Отриманий ефект програма буде також виводити у вигляді таблиці, та графіків відповідно по кожній зміні, разом з координатами вхідних параметрів.

Проведемо розрахунки маржинального доходу, точки беззбитковості та запасу фінансової міцності. Визначимо маржинальний дохід

МД 2004 = 1509,1 - 1339,1 = 170,0

МД 2005 = 2080,7 - 1621,7 = 459,0

МД 2006 = 1842,3 - 1526,4 = 315,9

Проведемо розрахунки відсотку маржинального доходу у виручці

% МД 2004 = 170,0 / 1509,1 * 100% = 11,3%

% МД 2005 = 459,0 / 2080,0 * 100% = 22,0%

% МД 2006 = 315,9 / 1842,3 * 100% = 17,1%

Визначимо точку беззбитковості

ТБ 2004 = 175,4 / 0,113 = 1557,7

ТБ 2005 = 346,1 / 0,22 = 1573,2

ТБ 2006 = 259,5 / 0,17 = 1517,5

Також проведемо розрахунки запасу фінансової міцності в грошовому виразі та відсотках

ЗФМ 2004 = 1509,1 - 1557,7 = 0

ЗФМ 2005 = 2080,7 - 1573,2 = 507,5

ЗФМ 2005 у % = 507,5 / 2080,7 * 100% = 24,4%

ЗФМ 2006 = 1842,3 - 1517,5 = 324,8

ЗФМ 2006 у % = 324,8 / 1842,3 * 100% = 17,6%

Отже, аналіз даних показників, що протягом 2005 - 2006 року підприємство мало запас фінансової міцності на рівні відповідно 24,4% та 17,6%. Це становище не дозволяє зробити висновок про стабільний стан підприємства, адже запас фінансової міцності незначний, та має тенденцію до зменшення.

3. Резерви збільшення прибутку ЗАТ “Корюківська поліграфічна фабрика”

Як вже зазначалось, операційний прибуток в найбільшій мірі залежить від виручки від реалізації продукції, постійних та змінних витрат. Що більшою є виручка від реалізації продукції та чим меншими є витрати на її виробництво то більшим є прибуток підприємства в цілому. Відповідно значним резервом підвищення розміру прибутку є зростання виручки від реалізації.

Досягнути такого зростання підприємство може шляхом:

Ї збільшення обсягів виробництва;

Ї впровадження ефективної маркетингової стратегії;

Ї виходу на нові ринки збуту;

Ї розширення асортименту виготовленої продукції ;

Ї диверсифікації видів діяльності.

Отже у разі збільшення обсягів випуску продукції в супроводі з розумною ціновою політикою темпи зростання виручки будуть значно перевищувати темпи зростання постійних витрат, відповідно буде зростати валова маржа, і формуватимуться умови для зростання операційного прибутку.

Збільшення виручки за рахунок розширення асортименту можна досягнути при використанні класичного та сучасного дизайну виготовляємої продукції, орієнтуючись на який саме сегмент ринку буде розрахована продукція. У разі якщо підприємство найбільш повно визначить потреби споживачів, їх смаки і вподобання, воно отримає значні переваги перед своїми конкурентами, такого ж ефекту можна досягти здійснюючи жорсткий контроль якості продукції що випускається. Зазначені заходи приведуть до того, що підприємство буде отримувати значно більші обсяги виручки, збільшить свій оборот.

Також збільшення прибутку підприємству можна досягти за допомогою ефективного управління витратами. Досягти зменшення постійних та змінних витрат можна шляхом впровадження таких заходів:

1. Підвищення технічного рівня виробництва. Це введення нової прогресивної технології, автоматизація і механізація виробничих процесів, покращення застосування і використання нових видів сировини і матеріалів, зміна конструкцій і технічних характеристик виробів, інші фактори котрі підвищують технічний рівень виробництва.

2. Вдосконалення організації виробництва і праці. Зниження собівартості може відбутися в результаті змін в організації виробництва, формах і методах праці при розвитку спеціалізації виробництва, вдосконалення управлінням виробництвом і скорочення на нього витрат, підвищення ефективності використання основних фондів, вдосконалення матеріально-технічного постачання, скорочення транспортних витрат.