Експрес-аналіз фінансового стану підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсовая работа по теме:

Експрес-аналіз фінансового стану підприємства

Вступ

Актуальність обраної теми полягає в тому, що експрес-аналіз фінансового стану підприємства грає важливу роль у з'ясуванні позитивної чи негативної оцінки діяльності підприємства. Основний етап в експрес-аналізі - третій, тобто читання балансу. Він передбачає попереднє загальне ознайомлення з результатами роботи підприємства і його фінансовим станом безпосередньо за бухгалтерським балансом, а також розрахунок коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан підприємства.

Баланс - це групування інформації на початок і кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських операцій на певну звітну дату. Тому, вивчаючи баланс, керівники підприємства набувають уявлення про місце свого підприємства в системі аналогічних підприємств, пересвідчуються у правильності вибраного стратегічного курсу, ефективності використання ресурсів тощо.

Важливу інформацію з балансу черпають і аудитори, які мають змогу вибирати правильне рішення щодо проведення перевірок, виявлення слабких місць у системі обліку, різних помилок у зовнішній звітності клієнта. І нарешті, аналітики для аналізу фінансового стану підприємства використовують передовсім дані балансу. Для аналізу фінансового стану підприємства важливо вміти читати баланс, тобто знати зміст кожної зі статей, спосіб її оцінки, взаємозв'язок з іншими статтями, якісну характеристику.

Уміння читати баланс дає можливість:

одержати необхідний обсяг інформації про підприємство;

розрахувати рівень забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

установити, за рахунок яких чинників змінилася величина оборотних коштів;

оцінити фінансовий стан підприємства за звітний період.

Отже, можна сказати, що баланс відповідає на запитання: "Яким є фінансовий стан підприємства на даний момент?", але відповідь на значно важливіше запитання: "Чому саме склався такий стан?" можна одержати, тільки користуючись методами економічного аналізу фінансового стану.

Аналіз балансу відповідно до П(С)БО № 2. Новий баланс можна характеризувати як побудований за принципом нетто-балансу - основні засоби та матеріальні активи враховуються за залишковою вартістю; дебіторська заборгованість - за відрахуванням резерву сумнівних боргів; запаси - за відрахуванням недостач, уцінок, знижок; власний капітал - за фактично вкладеною сумою з відрахуванням непокритих збитків.

Аналіз фінансового стану за звітний період починається з його загальної оцінки за даними балансу. А для того, щоб проаналізувати всі питання фінансового стану підприємства, необхідний етап, що передує проведенню аналізу, тобто приведення звітного балансу до такої форми, що, з одного боку, уможливлює об'єктивний аналіз, а з другого - є максимально зручною для проведення аналітичних розрахунків. Аналіз балансу (ф.1) починається з експрес-аналізу, метою якого є поточна і достатньо швидка оцінка фінансового стану і динаміки розвитку підприємства.

Мета курсової роботи - провести експрес-аналіз підприємства.

1. Загальна характеристика підприємства

Дочірне підприємство Луганський цегельний завод далі по тексту "Підприємство", створюється відповідно до чинного законодавства України за рішенням Загальних зборів членів споживчого товариства "Луганськбудматеріали" - протокол від 2 від 29 серпня 2001 року - та "Положення про порядок створення, реорганізації і ліквідації дочірніх підприємств СТ „Луганськбудматеріали”, шляхом перетворення структурної виробничої одиниці споживчого товариства „Луганськбудматеріали” Луганський цегельний завод - правонаступник Луганського цегельного заводу, що входив до складу ВАТ „Луганськбудматеріали”.

Підприємство має статус юридичної особи і здійснює свою діяльність на основі господарського розрахунку, договірних відносин, набуває пов'язані з його господарською діяльністю права і обов'язки.

Підприємство має розрахунковий та інші рахунки в банку, круглу печатку з позначенням своєї назви, а також інші необхідні печатки та штампи.

Трудові відносини працівників Підприємства регулюються діючим законодавством про працю. Споживче товариство „Луганськбудматеріали” не відповідає по зобов'язаннях Підприємства, Підприємство не відповідає по зобов'язаннях засновника.

Між Підприємством та засновником укладатися договір, яким визначається господарська, фінансова та інші сторони їх взаємовідносин.

Засновник Підприємства - Споживче товариство „Луганськбудматеріали”.

Мета та предмет діяльності.

Підприємство створено з метою:

Одержання прибутку що базується на об'єднанні фінансових та матеріальних засобів.

2. Забезпечення сприятливих умов для подальшого-розвитку виробництва будівельних матеріалів, випуску високоякісної конкурентноспроможної продукції, виконання робіт, надання послуг.

2.2. Для досягнення своєї мети Підприємство здійснює різні, не заборонені законодавством, види господарської діяльності (в тому числі на основі ліцензії), включаючи:

2.2.1. Виробництво будівельна матеріалів та їх реалізацій.

2.2.2. Виконання ремонтно-будівельних робіт,

2.2.3. Маркетингова, брокерська, дилерська, маклерська та лізингова діяльність, агентські та рекламні послуги,

2.2.4. Торгівельна діяльність у сфері оптової І роздрібної торгівлі, в тому числі реалізація по роздрібним цінам через магазини Підприємства товарів народного споживання (продовольчих і непродовольчих),

2.2.5. Торгівля нерухомістю та посередницька діяльність на ринку нерухомості,

2.2.6. Міжнародні перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом.

2.2.7. Підприємство самостійно здійснює господарську, комерційну, зовнішньоекономічну діяльність (в тому числі на основі валютної самоокупності і самофінансування) шляхом проведення усіх видів діяльності, платних операцій, що не суперечить законодавству.

2.2.8. Підприємство має право за рахунок своїх валютних надходжень, валютних кредитів і валютних коштів контрагентів; закупати по імпорту обладнання, матеріали, товари народного споживання, сільськогосподарську продукцію, технології та технічну документацій, транспортні засоби, обладнання і технологічні лінії, комплектуючі вироби, запасні частини, друкарську продукція, здійснювати кооперацію та товарообмінні операції по прямих операціях з іноземними фірмами.

2.2.9. Виконання інших робіт, що не суперечить діючому законодавству.

Підприємством керує директор, якого призначає Правління споживчого товариства на контрактній основі.

Керівник Підприємства на основі Статуту веде господарську і адміністративну роботу, від імені Підприємства на базі довіреності заключає договори, підписує банківські та фінансові документи, представляє Підприємство у взаємовідносинах з іншими підприємствами і організаціями. Накази та розпорядження директора є обов'язковими для працівників Підприємства.

Фінансові ресурси Підприємства формується за рахунок:

- доходів від реалізації продукції;

- банківських кредитів;

- інших джерел, не заборонених законодавчими актами України. Прибуток після сплати податків, обов'язкових платежів, встановлених чинним законодавством, залишається в розпорядженні Підприємства і використовується самостійно. Основні економічні показники діяльності підприємства надані у таблиці 1.1.

2. Теоретичні аспекти експрес-аналізу бухгалтерської звітності

Експрес-аналіз балансу проводиться в кілька етапів:

підготовчий;

попередній огляд бухгалтерської звітності;

читання балансу.

Мета першого етапу - переконатися в тому, що баланс готовий до читання. Для цього проводиться проста рахункова перевірка балансу за формальними ознаками і по суті. На цьому етапі необхідно перевірити правильність заповнення граф, наявність усіх необхідних форм і додатків, перевірити валюту балансу і всі проміжні підсумки, а також перевірити, чи всім вимогам П(С)БО відповідає складений баланс. Експрес-аналіз показників балансу підприємства здійснюється в динаміці за допомогою персональних комп'ютерів. При цьому застосовується проста система аналітичних таблиць, послідовний перегляд яких даватиме повну інформацію про фінансовий стан підприємства.

Це можуть бути:

господарські засоби підприємства (величина господарських засобів, основні засоби, нематеріальні активи, оборотні кошти);

основні засоби підприємства та їх структура (вартість основних фондів, у тому числі активної частини за первісною та остаточною вартістю, коефіцієнти зносу та відновлення);

структура і динаміка оборотних коштів (підсумок розділу 2 активу балансу);

основні результати господарської діяльності підприємства (подаються в динаміці): обсяг реалізації, прибуток, рентабельність;

ефективність використання фінансових ресурсів (містить показники відсотків усіх фінансових ресурсів, у тому числі власних і залучених, а також рентабельності фінансових ресурсів).

Залежно від цілей аналізу фінансового стану можна одержати (за допомогою комп'ютерів) і цілу низку інших аналітичних таблиць (деякі з них подано далі в тексті).

На другому етапі необхідно ознайомитись з примітками до звіту, оцінити тенденції основних показників діяльності, можливу якісну модифікацію в майбутньому фінансового стану підприємства.

Основний етап в експрес-аналізі - третій, тобто читання балансу. Він передбачає попереднє загальне ознайомлення з результатами роботи підприємства і його фінансовим станом безпосередньо за бухгалтерським балансом, а також розрахунок коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан підприємства.

Під час читання балансу з'ясовують:

характер зміни підсумків балансу і його окремих розділів і статей;

доцільність розміщення майна підприємства;

поточну платоспроможність і ліквідність підприємства.

Читання балансу починають зі встановлення зміни валюти балансу за період, що аналізується. Для цього порівнюється валюта балансу за звітній і попередній періоди. Таке порівняння уможливлює визначення загального спрямування зміни балансу. Коли валюта балансу збільшується - це оцінюється позитивно, зменшується - негативно.

Збільшення валюти балансу свідчить, як правило, про зростання виробничих можливостей підприємства. Але при цьому необхідно враховувати фактор інфляції. Зменшення валюти балансу означає спад у господарській діяльності підприємства (зниження попиту на продукцію, брак сировини, матеріалів тощо). Треба зазначити, що валюта балансу відображає орієнтовну оцінку суми коштів, які є в розпорядженні підприємства. Ця оцінка є обліковою і не відображає реальної суми коштів, які можна отримати за майно, наприклад у разі ліквідації підприємства. Поточна "ціна" активів залежить від ринкової кон'юнктури і може відхилятися в будь-який бік від звітної, особливо в період інфляції.

Для загальної оцінки динаміки фінансового стану необхідно встановити співвідношення динаміки балансу з динамікою обсягу виробництва, реалізації продукції, а також прибутку підприємства.

Прискорений темп зростання обсягу виробництва, реалізації продукції і прибутку проти темпу зростання валюти балансу свідчить Про поліпшення використання засобів підприємства. Відставання темпу зростання цих показників від темпів зростання суми балансу свідчитиме про погіршання використання засобів підприємства. Для розрахунку темпів зростання використовуються звіти про виробництво продукції, про прибутки і збитки, складений баланс.

Дані ф. 1 та ф. 2 дають можливість під час читання балансу порівнювати їх із даними попередніх періодів, з аналогічними показниками других підприємств, а також із загальновживаними, стандартними значеннями показників: прибутку, випущеної і реалізованої Продукції в розрахунку на 1 гривню, середньорічної (квартальної) вартості майна. У державах ринкової економіки ці показники використовуються для характеристики ділової активності керівництва підприємства. Для зарубіжних підприємств ці показники розробляються фінансовими, податковими службами, а також різними підприємницькими союзами та фірмами. У СНД такі показники поки що розробляються тільки на замовлення підприємств і відомств.

Отже, розглянуту методику загальної оцінки валюти балансу можна доповнити розрахунком коефіцієнтів приросту валюти балансу, коефіцієнтів виручки від реалізації продукції, коефіцієнтів приросту прибутку від реалізації, прибутку від інших видів діяльності підприємства. Ці коефіцієнти також дають змогу зробити загальну оцінку фінансового стану підприємства. Якщо коефіцієнт приросту виручки від реалізації (прибутку від реалізації та інших видів діяльності) буде вищим за коефіцієнт приросту майна, то це свідчить про поліпшення ситуації з коштами на підприємстві проти попереднього звітного періоду, і навпаки.

Насамкінець, крім зміни валюти балансу в цілому, необхідно проаналізувати характер зміни окремих статей балансу, тобто провести горизонтальний та вертикальний аналізи балансу.

Горизонтальний аналіз балансу полягає в порівнянні кожної статті балансу і розрахунку змін абсолютних і відносних величин, а також якісній характеристиці виявлених відхилень.

Вертикальний аналіз балансу передбачає розрахунок відносних показників. Завдання вертикального аналізу - розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній сумі валюти балансу й оцінка змін питомої ваги. За допомогою вертикального аналізу можна здійснювати міжгосподарські порівняння. Крім того, відносні показники пом'якшують негативний вплив інфляційних процесів.

Горизонтальний (динамічний) аналіз цих показників дає можливість установити абсолютні відхилення й темпи зростання за кожною статтею балансу, а вертикальний (структурний) аналіз балансу - зробити висновки про співвідношення власного й позичкового капіталу, що свідчить про рівень автономності підприємства за умов ринкових відносин, про його фінансову стабільність. Горизонтальний та вертикальний аналіз може проводитися за кілька звітних періодів.

Отже, можна назвати основні риси, наявність яких у балансі дає можливість віднести його до "позитивного":

1) збільшення валюти балансу в кінці звітного періоду проти його початку;

2) зростання темпів приросту усіх активів над темпами приросту необоротних активів;

3) перевищення власного капіталу підприємства над позичковим і збільшення темпів його зростання проти темпів зростання залученого капіталу;

4) приблизно однакові темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості;

5) перевищення частки власних оборотних коштів понад 10 %.

Після розгляду основних напрямків аналізу балансу необхідно ознайомитись також із впливом інфляції на валюту балансу. Відомо, що для порівняння даних балансу на початок і кінець року номенклатуру статей балансу за попередній звітний рік треба привести в повну відповідність з номенклатурою та групуванням розділів і статей бухгалтерського балансу на кінець року. Крім того, для порівняння даних на початок і кінець звітного періоду необхідно враховувати вплив інфляції.

Основною ознакою інфляції є зростання цін у середньому, тобто збільшення середньої ціни всієї номенклатури товарів, які було взято за базу для виявлення рівня інфляції. У теорії і на практиці виділяють кілька рівнів інфляції: 1) низька інфляція, за зміни цін протягом року не більше ніж на 1 %; 2) повзуча - на 10 %; 3) галопуюча - на 100 %; 4) гіперінфляція - на 1000 %; 5) суперінфляція - на 10000% та більше. При цьому індекси інфляції становлять відповідно 1,01; 1,1; 2; 11 та 101. Невелика інфляція є допустимою і навіть корисною, бо сприяє зростанню активності власників грошей, примушує вкладати їх у прибуткові заходи, оскільки гроші, що лежать без руху, втрачають у ціні. Однак висока інфляція негативно впливає на весь виробничий процес і є основним дестабілізуючим чинником виробництва і фінансового стану підприємства. Інфляція знецінює всі доходи й надходження підприємства. Будь-яке відстрочення платежів призводить до того, що підприємство одержує лише частину доходу, який йому належить. Відомо, що баланс, складений за звітний період без урахування впливу інфляції, буде джерелом необ'єктивної інформації і користувачі можуть прийняти рішення, неадекватні реальним процесам, бо різні елементи балансу втрачають свою вартість з різною швидкістю. Наприклад, гроші та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість, тобто вимога виплатити фіксовану суму в майбутньому, у зв'язку з інфляцією втрачають свою вартість і спричиняють збитки підприємства на суму зменшення купівельної спроможності грошей. І навпаки, підприємства, які збільшують свою кредиторську заборгованість, тобто несвоєчасно оплачують рахунки постачальників та інші зобов'язання (з оплати праці, розрахунків з бюджетом, страховими органами тощо), матимуть вигоду, бо згодом можуть розрахуватися грошима зі зниженою купівельною спроможністю. Тому об'єктивно оцінити фінансовий стан підприємства можна, тільки коригуючи дані балансу та інших форм бухгалтерської звітності з урахуванням інфляції.

Таблиця 2.1 - Аналітичний баланс

Найбільш ліквідні активи (А1)	суми за всіма статтями коштів, що можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. У цю групу включають також короткострокові фінансові вкладення (цінні папери).	Найбільш термінові зобов'язання (П1)	кредиторська заборгованість, розрахунки за дивідендами, інші поточні зобов'язання.
Активи, що швидко реалізуються (А2)	активи, для перетворення яких у грошові кошти потрібний певний час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати), інші оборотні активи.	Короткострокові пасиви (П2)	короткострокові кредити банків та інші позики, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати.
Активи, що повільно реалізуються (А3)	найменш ліквідні активи - це запаси, дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати), довгострокові фінансові інвестиції тощо.	Довгострокові пасиви (П3)	довгострокові позики та інші довгострокові пасиви - статті 3 розділу пасиву балансу “Довгострокові зобов'язання”.
Активи, що важко реалізуються (А4)	активи, що призначені для використання в господарській діяльності протягом відносно тривалого періоду часу. У цю групу можна включити статті 1 розділу активу балансу “Необоротні активи”, за винятком тих статей, що відносяться до попередньої групи.	Постійні пасиви (П4)	статті 1 і 2 розділу пасиву балансу.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А1 П1	А2 П2	А3 П3	А4 П4

Цей вид аналізу припускає незначні витрати часу для одержання результату і наступне проведення додаткових аналітичних досліджень по виділених напрямках. Експрес-діагностика підприємства припускає вивчення поточних (тактичних) аспектів діяльності компанії.

Схема експрес-аналізу і побудови звіту.

1. Оцінка і аналіз економічного потенціалу підприємства.

1.1.Оцінка майнового стану

1.1.1. Вертикальний аналіз балансу

1.1.2. Горизонтальний аналіз балансу.

1.1.3. Аналіз якісних змін у майновому стані.

1.1.4. Аналіз структури і динаміки оборотних коштів.

1.2. Оцінка наявності негативних статей у звітності.

1.3. Оцінка фінансового стану.

1.3.1. Оцінка ліквідності.

1.3.2. Оцінка фінансової стійкості.

2. Оцінка і аналіз результатів фінансово-господарської діяльності підприємства.

2.1. Оцінка ділової активності.

2.2. Оцінка рентабельності.

2.3. Оцінка положення на ринку цінних паперів.

2.4. Вертикальний аналіз фінансових результатів.

2.5. Комплексна оцінка результатів діяльності по методиці “Дюпон”

3. Висновки та рекомендації.

Фінансовий блок експрес-діагностики являє собою набір універсальних показників, що розраховуються на базі основних форм бухгалтерської звітності.

Вище приведені основні аспекти аналізу показників, які необхідно оцінити в ході експрес-діагностики. Вони описують різні сторони діяльності компанії, дозволяючи визначити найбільш серйозні її проблеми.

Дуже важливо розглядати всі показники в динаміку, оскільки це дає можливість зіставити дані й оцінити тенденції їхньої зміни.

3. Експрес-аналіз фінансового стану підприємства

Проводити експрес-аналіз фінансового стану рекомендується за допомогою порівняльного аналітичного балансу, що утворюється з вихідного балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки і структурної динаміки активів підприємства і джерел їх формування.

Порівняльний аналіз балансу фактично включає показники горизонтального і вертикального аналізу, активно використовувані в практиці вітчизняних та зарубіжних фірм.

Фінансові ресурси не присутні в явному вигляді в балансі підприємства, але розрахунок їх суми дуже важливий для оцінки фінансового стану.

Порівняння суми фінансових ресурсів і витрат підприємства на виробництво продукції дозволяє зробити висновок про їх достатність для забезпечення відтворювального процесу.

Розрахунок суми фінансових ресурсів підприємства „Луганський цегельний завод”, оцінка їх структури і динаміки зміни в аналізованому періоді приведені в таблиці 3.1.

Як видно з таблиці 3.1 частка власних фінансових ресурсів в загальній сумі фінансових ресурсів підприємства в 2008 році складала 7,3% і збільшилася до 13,6% в 2008 році. Темп зростання власних фінансових ресурсів склав 192,4%. Частка власних фінансових ресурсів зростала в аналізованому періоді тільки за рахунок зростання суми амортизації, яка була єдиним джерелом власних фінансових ресурсів підприємства. На всьому протязі досліджуваного періоду у підприємства нерозподіленого прибутку не було.

Таблиця 3.1 - Структура і динаміка зміни фінансових ресурсів підприємства „Луганський цегельний завод”

Найменування показника	2008р.	2007р.	2008р.	Абс. відх.	Темп росту, %
	Сума, тис. грн.	Пит. вага, %	Сума, тис. грн.	Пит. вага, %	Сума, тис. грн.	Пит. вага, %
1. Чистий прибуток	0		0		0		0
2. Амортизація всього	1 358	7,3	2 537	12,3	2 613	13,6	1 255	192,4
2.1.Амортизація основних засобів	1 357	7,3	2 535	12,3	2 611	13,6	1 253	192,3
2.2.Амортизація нематеріальних активів	0,6	0,0	1,2	0,0	2,4	0,0	2	407,1
3. Цільове фінансування	270	1,5	270	1,3	310	1,6	40	114,8
4.Короткострокові кредити і позики	6 248	33,6	5 888	28,5	6 240	32,6	-8	99,9
5. Інші короткострокові пасиви	0	0,0	0,46	0,002	0,46	0,002	0
6.Довгострокові кредити і позики	0		0		0		0
7.Кредиторська заборгованість	10 725	57,7	11 993	58,0	9 994	52,2	-730	93,2
Разом фінансових ресурсів	18 601	100,0	20 688	100,0	19 158	100,0	557	103,0
Витрати на відтворення	18 126		19 083		15 198		-2928	83,8
Коефіцієнт співвідношення фінансових ресурсів і витрат на відтворення %	97		92		79

Вся сума привернутих фінансових ресурсів - це цільове фінансування (дотації) Центру зайнятості за працевлаштованих працівників.

Привернуті засоби підприємства збільшилися з 270 тис. грн. на початку аналізованого періоду до 310 тис. грн. в 2008 році. Темп зростання привернутих фінансових ресурсів склав 114%.

Частка привернутих фінансових ресурсів в загальної суми фінансових ресурсів підприємства незначна. Цим пояснюється незначний вплив зростання привернутих фінансових ресурсів на загальну суму фінансових ресурсів підприємства.

Найбільша частка у фінансових ресурсах підприємства належить позиковому капіталу, частка якого в загальній сумі фінансових ресурсів в 2007 році складала 91,2% від загальної і зменшилася в 2008 році до 84,7%. Позиковий капітал підприємства формується в основному за рахунок короткострокових кредитів і кредиторської заборгованості.

Короткострокові кредити і позики на початку аналізованого періоду складали 6248 тис. грн. і трохи зменшилися до кінця аналізованого періоду до 6240 тис. грн. Так само зменшилася кредиторська заборгованість. На початку періоду вона складала 10725 тис. грн., а до кінця аналізованого періоду вже 9994 тис. грн.

Частка короткострокових кредитів і позик в сумі позикових фінансових ресурсів в 2008 році складала 37% і збільшилася в 2008 році до 38%. Відповідно, частка кредиторської заборгованості, що складала на початок аналізованого періоду 63% зменшилася до 62% до кінця досліджуваного періоду. Частка як короткострокових кредитів і позик, так і кредиторської заборгованості в загальній сумі фінансових ресурсів за аналізований період трохи зменшилася, але загальна сума позикового капіталу все ж таки займає значну частину фінансових ресурсів підприємства.

Висока частка позикового капіталу у фінансових ресурсах підприємства в поєднанні із зменшенням об'ємів виробництва продукції - негативний чинник що свідчить про високу залежність підприємства від постачальників і кредиторів і його низької платоспроможності.

4. Аналіз фінансової стійкості. Розрахунок узагальнюючих показників фінансової стійкості підприємства

фінансовий стійкість підприємство

Фінансова стабільність підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона залежить від структури зобов'язань підприємства і характеризується співвідношенням власного і залученого капіталу.

Фінансова стійкість передбачає те, що ресурси, вкладені у підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а одержаний прибуток забезпечувати самофінансування і незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування майна (активів).

Фінансова стійкість - це стан активів підприємства, що гарантує йому постійну платоспроможність.

Однієї з найважливіших характеристик стійкості фінансового стану підприємства, його незалежності від позикових джерел засобів є коефіцієнт автономії, рівний довше джерел засобів у загальному підсумку балансу.

Для підприємства цей показник на початку періоду рівний 0,88 і до кінця періоду зменшився до 0,7, при нормальному обмеженні 0,5.

Отже підприємство достатньо незалежно від кредиторів, але зниження цього коефіцієнта говорить про тенденцію підвищення залежності підприємства, що не можна розцінити позитивно.

Таблиця 4.1 - Коефіцієнти фінансової стійкості підприємства

Показники	Нормальне обмеження	1.01.04 р.	1.01.05 р.	1.01.06 р.	1.01.07 р.
1. Коефіцієнт автономії	Ka>=0,5	0,88	0,73	0,70	0,65
2. Коефіцієнт співвідношення власних і позикових засобів	Кзс<=1	0,13	0,37	0,44	0,53
3. Коефіцієнт співвідношення мобільних і іммобілізованих активів	-	0,16	0,32	0,35	0,42
4. Коефіцієнт маневреності	Км=0,5	0,02	0,01	0,02	0,04
5. Коефіцієнт забезпеченості запасів власними джерелами фінансування	Ко>=0,6-0,8	0,34	0,08	0,19	0,29
6.Коефіцієнт майна виробничого призначення	Кп.им>=0,5	0,85	0,71	0,65	0,60
7. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів	-	0,00	0,00	0,00	0,00
8. Коефіцієнт короткострокової заборгованості	-	0,23	0,10	0,39	0,32
9. Коефіцієнт автономії джерел формування запасів і витрат	-	0,43	0,04	0,05	0,07
10. Коефіцієнт кредиторської заборгованості і інших пасивів	-	0,63	0,90	0,60	0,68

Коефіцієнт автономії доповнює коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів, рівний відношенню величини зобов'язань підприємства до величини його власних засобів.

На початку аналізованого періоду на підприємстві цей показник був рівний 0,13 і збільшився до кінця періоду до 0,44 при нормативному обмеженні 1. Хоча значення цього показника не стало більше одиниці спостерігається тенденція постійного його збільшення, що може привести до небезпечного збільшення залежності підприємства від кредиторів.

Відповідно до тієї визначальної ролі, яку грають для оцінки фінансової стійкості абсолютні показники забезпеченості підприємства засобами джерел формування запасів і витрат, одним з головних відносних показників стійкості фінансового стану є коефіцієнт забезпеченості власними засобами, рівний відношенню величини власних оборотних коштів до вартості запасів і витрат підприємства.

Для підприємства цей коефіцієнт на 1.01.04 р. складав 0,55 і зменшився в кінці аналізованого періоду до 0,23, при нормативному значенні 0,6-0,8. Зниження цього коефіцієнта говорить про зменшення фінансової стійкості підприємства.

Важливу характеристику структури засобів підприємства дає коефіцієнт майна виробничого призначення, рівний відношенню суми вартостей основних засобів, капітальних вкладень, устаткування, виробничих запасів і незавершеного виробництва до підсумку балансу. На основі даних господарської практики нормальним вважається нижнє обмеження показника 0,5.

На підприємстві на початку аналізованого періоду цей коефіцієнт складав 0,85, а до кінця аналізованого періоду зменшився до 0,60. Хоча значення цього коефіцієнта знаходиться в межах норми його зниження говорить про зменшення майна виробничого призначення підприємства.

Глибша оцінка платоспроможності підприємства проводиться за допомогою коефіцієнтів ліквідності, що є відносними величинами. Розрахунок коефіцієнтів ліквідності приведений в таблиці 4.2

Таблиця 4.2 - Коефіцієнти ліквідності, тис. грн.

Показники	Нормативні значення	1.01.04 р.	1.01.05 р.	1.01.06 р.	1.01.07 р.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Кал >= 0,2-0,5	0,03	0,04	0,01	0,02
Коефіцієнт швидкої ліквідності	Ккл >= 1	0,58	0,44	0,49	0,45
Коефіцієнт поточної ліквідності	Ктл >= 2	1,20	0,86	0,80	0,77

Коефіцієнт абсолютної ліквідності рівний відношенню величини найбільш ліквідних активів до суми найбільш термінових зобов'язань і короткострокових пасивів. Цей показник характеризує платоспроможність підприємства на дату складання балансу.

Як видно з таблиці коефіцієнт абсолютної ліквідності для підприємства на 1.01.04 р. складав 0,03, а на 1.01.07 р. зменшився до 0,02, при нормативному значенні більше або рівному 0,2-0,5.

Отже, всі коефіцієнти ліквідності на підприємстві нижче за нормативні значення, отже підприємство не платоспроможне і фінансово нестійке.

У таблиці 4.3 приведена характеристика фінансової стійкості підприємства Луганський цегельний завод в абсолютних величинах, яка дозволяє виявити ступінь покриття запасів і витрат підприємства джерелами засобів і визначити тип його фінансової стійкості.

Таблиця 4.3 - Характеристика фінансової стійкості підприємства

Показники	Сума, тис. грн.	Абс. відхилення.	Т.Р., %
1.Власні оборотні кошти	215,9	48,4	143,3	286,0	70,1	132
2. Власні оборотні кошти і довгострокові зобов'язання	215,9	48,4	143,3	286,0	70,1	132
3. Запаси і витрати	395,4	772,1	918,1	1218,4	823,1	308
4. Нормальні джерела формування запасів і витрат	497,4	1133,8	2884,7	3895,3	3397,9	783
5. Надлишок (недолік) власних оборотних коштів	-179,5	-723,8	-774,9	-932,4	-752,9
6. Надлишок (недолік) власних ОС і довгострокових зобов'язань	-179,5	-723,8	-774,9	-932,4	-752,9
7. Надлишок (недолік) загальної величини нормальних джерел формування запасів і витрат	102,0	361,7	1966,5	2676,9	2574,9

Як видно з розрахунків власні оборотні кошти підприємства зросли з 215,9 тис. грн. на 1.01.04 р. до 286 тис. грн. на 1.01.07 р. Темпу зростання власних оборотних коштів склав 132%. Запаси і витрати підприємства зростали швидше за власні оборотні кошти. За аналізований період вони збільшилися на 831 тис. грн. Темп зростання запасів і витрат склав 380%. В той же час сума нормальні джерел формування запасів і витрат зросла до кінця досліджуваного періоду на 3397,9 тис. грн. Темп зростання нормальних джерел формування запасів і витрат найбільший зі всіх показників. За аналізований період він склав 783%.

У таблиці 4.4 приводиться визначення типу фінансової стійкості підприємства за період з 1.01.04 р. по 1.01.07 р.

Таблиця 4.4 - Визначення типу фінансової стійкості підприємства „Луганський цегельний завод”

Тип фінансової стійкості	Нормативне співвідношення	1.01.04 р.	1.01.05 р.	1.01.06 р.	1.01.07 р.
Абсолютна	СОС>ЗЗ	216<395	48<772	143<918	286<1218
Нормальна	СОС<ЗЗ<=ИФЗ	216<395<497	48<772<1134	143<918<2885	286<1218<3398
Не стійке положення	ЗЗ<=ИФЗ	395<497	772<1134	918<2885	1218<3398
Критична	ЗЗ<ИФЗ+ПКЗ	395<497	772<1134	918<2885	1218<3398

Отже, в перебігу всього досліджуваного періоду сума власних оборотних коштів залишалася менше суми запасів і витрат підприємства, а сума нормальних джерел формування запасів і витрат завжди перевищувала суму запасів і витрат. З цього можна зробити висновок, що всі три роки фінансова стійкість підприємства залишалася нормальною.

Висновки

На практиці ми знаємо, що підвищення рівня платоспроможності підприємства залежить від поліпшення результатів його виробничої та комерційної діяльності. Водночас надійний фінансовий стан залежить також і від раціональної організації використання фінансових ресурсів. Тому за умов ринкової економіки здійснюється не тільки оцінка активів і пасивів балансу, а й поглиблений щоденний аналіз стану й використання господарських засобів. Інформаційною базою для такого аналізу є дані управлінського обліку.

Платоспроможність підприємства, як відомо, можна оперативно визначити за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Коефіцієнти ліквідності можуть бути різними за назвою, але сутність їх в основному однакова як на українських підприємствах, так і в зарубіжних фірмах та компаніях.

Розглянемо поліпшення платоспроможності підприємства та підвищення ефективності використання грошових коштів на основних показниках ліквідності:

1. Загальний коефіцієнт ліквідності (коефіцієнт покриття, коефіцієнт поточної ліквідності) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства.

Він показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Логіка цього показника полягає в тому, що підприємство погашає короткострокові зобов'язання в основному за рахунок поточних активів. Отже, якщо поточні активи перевищують поточні зобов'язання, підприємство вважається ліквідним. Розмір перевищення задається коефіцієнтом покриття. Значення цього показника залежить і від галузі, і від виду діяльності. Скорочення величини коефіцієнта покриття може статися під впливом двох факторів: збільшення поточних активів і значного зростання короткострокових зобов'язань.

Для з'ясування причин зміни цього показника необхідно проаналізувати зміни в складі джерел коштів та їх розміщенні, порівнюючи з початком року.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності - цей коефіцієнт за смисловим значенням аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюється для вужчого кола поточних активів, коли з розрахунку виключено найменш ліквідну їх частину - виробничі запаси.

Тому для оцінки фактичної ліквідності треба проаналізувати тенденції зміни цього показника за певний період. Так, якщо зростання коефіцієнта швидкої ліквідності було пов'язане в основному зі зростанням невиправданої дебіторської заборгованості, то це свідчить про серйозні фінансові проблеми підприємства.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності - цей коефіцієнт показує, яку частину короткострокових позикових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно. На практиці фактичні середні значення коефіцієнтів ліквідності бувають значно нижчими, але це ще не дає підстави висновувати про неможливість підприємства негайно погасити свої борги, бо малоймовірно, щоб усі кредитори підприємства одночасно пред'явили йому свої боргові вимоги.

Ліквідність підприємств характеризує також показник маневреності власних оборотних коштів (капіталу, що функціонує). Він визначається як відношення грошових коштів до капіталу, що функціонує. Цей показник характеризує ту частину власних оборотних коштів, які перебувають у формі грошових коштів, що мають абсолютну ліквідність.

Список використаної літератури

1. Бернстайн Л.А. Анализ финансовой отчетности / Теория, практика и интерпритация / Фин. ред. Я.В.Соколов. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 624 с.

2. Бланк И.А. Стратегія і тактика керування фінансами. - Київ: ИТЕМлтд, АДЕФ-Украина, 2003 р.

3. Бланк И.А. Управление денежными потоками. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2002. - 736 с.

4. Бланк И.А. Финансовая стратегия предприятия. - К.: Эльга, Ника-Центр, 2008. - 720 с.

5. Бланк І.О.Управління підприємством. Підр.- М., “Тандер”, 1998.

6. Бойчік І.М., Харів М.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства. Навч. пос. - К., 2001.

7. Бутинець Ф.Ф., Мних Е.В., Олійник О.В. Економічнй аналіз. Практикум, Навчальний посібник для студентів вузів, - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 416 с.

8. Валевич Р.П. Давыдова Г.А. Экономика торгового предприятия Учеб.пос. - Мн.,” Высшая школа”, 1996.

9. Василенко Л.П., Головатчук Т.І., Мороз Л.В., Полянко В.В. Економіка торговельного підприємства. Навч.пос. - ЧФ КДТЕУ, 1998.

10. Винсент Дж. Лав. Пособие ЭРНСТ энд ЯНГ. Как понимать и использовать финансовую отчетность / Пер. с англ. - М.: “Джон Уайли энд Санз” , 2002.- 352 с.

11. Ворст Й., Ревентлоу П. Економіка фірми. Пров. із датського - М. Вища школа, 2001 р.

12. Газета “Все про бухгалтерський облік” № 5 від 19.01. 2007року, стор.4 - 11.

13. Газета “Все про бухгалтерський облік” №103 від 06.11.2007 року (спецвипуск).

14. Герасимчук В.Г. Розвиток підприємства: діагностика, стратегія, ефективність. - К., Вища школа, 1995.

15. Глушенко В.В. Менеджмент. Системні основи. - М.: НПЦ «Крила», 2002 р.

16. Горицкая Н. Показатели деятельности предприятия и порядок их расчета на основе форм финансовой отчетности, установленных П(С)БО // Бухгалтерия. Налоги. Бизнес. -2000. - №39. - С. 34-41.

17. Гребельный В.И. Финансы предприятий: Учеб. пособие. - К.: Изд-во Европ. Ун-та, 2008. - 232 с.

Размещено на Allbest.ru