Інвестиційний менеджмент

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

«Інвестиційний менеджмент»

2011р.

Завдання

1. Інвестиційний ринок та його учасники.

2. За фінансовою звітністю (балансом і звітністю про фінансові результати) визначити витрати підприємства (у відсотках і тис. грн.) по дебіторській заборгованості, якщо річний темп інфляції склав 25%.

3. Проект розрахований на 15 років, потребує інвестицій в розмірі 150 тис. грн.. Протягом перших 5 років ніяких доходів не очікується, а наступні 10 років щорічний доход складе 50 тис. грн. Чи доцільно прийняти цей проект, якщо коефіцієнт дисконтування 14%.

4. Облігації номінальною вартістю 10 тис. грн. і терміном погашення 5 років продаються за 6301 грн. Проаналізувати доцільність придбання цих облігацій, якщо є можливість альтернативного інвестування з нормою річного прибутку 12%.

Відповіді

1. Інвестиційний ринок та його учасники

Інвестиційний ринок -- це економічна категорія, що являє собою збалансованість попиту та пропозиції на інвестиції. Інвестиційний ринок формує суб'єкт -- інвестор, тобто господарюючий суб'єкт, в якого виникає попит на інвестиції та інвестиційні товари.

У країнах з розвинутими ринковими відносинами інвестиційний попит і пропозиція збалансовані через механізм ціноутворення на базі зрівноважених цін на інвестиції та інвестиційні товари. Система зрівноважених цін формується мікроекономічними пропорціями у процесі виробництва та збуту, головною з яких є співвідношення «інвестиції -- приріст інвестиційних товарів (капітального майна)». При цьому ринок характеризується випереджаючим розвитком інвестиційної пропозиції та відносно стабільним попитом.

Для стимулювання інвестиційного попиту товаровиробників і розвитку конкуренції між ними держава застосовує систему заходів антимонопольного регулювання.

Механізм дії ціни зрівноваженості полягає у такому. Інвестор, вкладаючи кошти, розраховує отримати максимальний прибуток за мінімальних витрат. Він віддає перевагу найприбутковішим активам (інвестиційним товарам) з найвищою нормою прибутку на вкладений капітал. Ця ефективна галузь залучає більшу масу капіталу. Відповідно попит на інвестиційні товари починає перевищувати пропозицію, та їх ціна збільшується. Висока ринкова ціна таких товарів є індикатором їх привабливості для інвесторів з точки зору віддачі інвестицій -- їх дохідності.

Перелив інвестицій у зазначену галузь призведе, врешті-решт, до підвищення пропозиції цього інвестиційного товару та, як наслідок, до зниження його ціни. Інвестиції ж спрямовуватимуться на нові високоприбуткові виробництва, що у майбутньому неминуче призведе до розширення попиту на інвестиційні товари, виробництва їх нових видів і стимулювання діяльності інвесторів у використанні прибутку та нагромадженні капіталу, а також до створення умов для розвитку будівельних фірм, які виступають на ринку основними продавцями інвестиційного товару. У примітивному розумінні, фінансовий ринок капіталу -- це місце зустрічі, де підприємці та фірми, які прагнуть запозичити гроші, зустрічаються з тими, в кого вони є вільними.

Інвестиційна діяльність завжди починається з ринку, оскільки заощаджень і поточних доходів потенційному інвестору, як правило, не вистачає. Крім цього, інвестор зазвичай намагається залучити акціонерний капітал з метою зменшення ризику та розподілу відповідальності. На рис. 1 наведена схема ринкових відносин, суб'єктом яких є інвестор.

Сегментація інвестиційного ринку -- це сукупність ринку споживчих товарів, ринку споживчого кредиту, ринку інвестиційних товарів і ринку фінансових ресурсів.

Ринок реальних активів (інколи вживається термін «матеріальні чи фізичні активи») пропонує такі інвестиційні товари та послуги: нерухомість, ділянки під будівництво (іпотечний ринок); обладнання, будівельні матеріали, дослідницькі, конструкторські, будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи і послуги (підрядний ринок); нові технології, ліцензії, патенти на винаходи і відкриття, досвід, знання, ноу-хау, інжинірингові послуги (ринок інтелектуальних цінностей). На цьому ринку як інвестиційний товар реалізується також робоча сила, тобто продається здатність до праці за наймом.

Ринок фінансових ресурсів поділяється на: грошовий ринок (ринок цінних паперів -- боргових свідоцтв з термінами погашення менше одного року); ринок капіталів (довгострокових цінних паперів та корпоративних акцій); кредитний ринок (боргових зобов'язань за довгостроковими кредитами). Іноді цей ринок називають ринком позичкового капіталу.

Ринок капіталів, у свою чергу, класифікується як первинний (розміщення нових цінних паперів) та вторинний (торгівля цінними паперами, які були випущені раніше і перебувають в обігу). Фондові біржі є вторинними ринками капіталів, оскільки на них котируються цінні папери, які вже перебувають в обігу. Корпорація, акціями якої здійснюється торгівля на фондовій біржі, не бере участі в операціях на вторинному ринку і, відповідно, не отримує будь-якого прибутку від їх продажу. Також існують вторинні ринки для інших фінансових активів.

Найважливішою складовою ринку інвестицій є ринок інвестиційних товарів. Виробництво і рух цих товарів на ринку забезпечується елементами інвестиційної інфраструктури. У країнах з розвинутою ринковою економікою мережа таких елементів є надзвичайно широкою. Головне завдання інвестиційної інфраструктури -- обслуговування інвестиційної сфери, задоволення інвестиційного попиту. Основним інвестиційним товаром є продукція проектно-дослідницьких, будівельних, монтажних підприємств, фірм і постачальників матеріально-технічних ресурсів, яка в основному забезпечує інвестиційний процес.

На інвестиційному ринку працює велика кількість різних посередників, які створюють його інфраструктуру. Саме взаємодіями цих посередників і характеризується стан інвестиційного ринку.

Інвестиційний ринок-- це система, що включає:

1) суб'єктів (інвесторів, підрядників, замовників, проектні і науково-дослідні організації та ін.);

2) об'єктів (матеріальні і нематеріальні, права, ліцензії, патенти, ноу-хау та ін.);

3) інфраструктуру ринку (банки, біржі, пенсійні фонди, страхові компанії, інвестиційні фонди, інженерно-консультаційні фірми, суд, арбітраж та ін.);

4) ринковий механізм;

5) контроль з боку держави за дією ринкового механізму.

2. За фінансовою звітністю (балансом і звітністю про фінансові результати) визначити витрати підприємства (у відсотках і тис. грн.) по дебіторській заборгованості, якщо річний темп інфляції склав 25%.

3. Проект розрахований на 15 років, потребує інвестицій в розмірі 150 тис. грн.. Протягом перших 5 років ніяких доходів не очікується, а наступні 10 років щорічний доход складе 50 тис. грн. Чи доцільно прийняти цей проект, якщо коефіцієнт дисконтування 14%.

інвестиційний ринок дисконтування облігація

Розв'язання

Необхідно порівняти загальний прибуток за 15 років і обсяг інвестицій (150 тис. грн.). Визначимо сумарну за 15 років вартість очікуваного прибутку, привівши кошти кожного року до умов того часу, коли ми маємо витратити 150 тис. грн.

Запишемо в таблицю розрахунки поточної дисконтованої вартості майбутніх платежів та надходжень, пов'язаних з кредитом інвестора та його погашенням

Про дисконтувавши надходження за роки, бачимо що загальна сума кредиту в 150 тис. грн. перевищує майбутні та продисконтовані до початкового року надходження на 14,5 тис. грн. Ця величина називається чистою дисконтованої вартістю. Вона має від'ємне значення.

Загальний прибуток за 15 років складає 135,45 тис. грн.. менша за обсяг інвестицій на 14,55 тис. грн., а це означає, що даний проект не доцільно прийняти з коефіцієнтом дисконтування 14%.

4. Облігації номінальною вартістю 10 тис. грн. і терміном погашення 5 років продаються за 6301 грн. Проаналізувати доцільність придбання цих облігацій, якщо є можливість альтернативного інвестування з нормою річного прибутку 12%.

Розв'язання

Облігації засвідчують внесення їх власником коштів і підтверджують зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цих цінних паперів у передбачений строк з виплатою відсотків (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Методи оцінки вартості облігацій побудовані на наступних вихідних параметрах: а) номінал облігації; б) сума проценту, що виплачується по облігації; в) очікувана норма валового інвестиційного прибутку (норма доходності по облігаціям); г) кількість періодів та термін погашення облігації.

Існують наступні моделі оцінки вартості облігацій:

1. базисна модель оцінки вартості облігацій;

2. модель оцінки вартості облігацій з виплатою всієї суми процентів при її погашенні;

3. модель оцінки вартості облігацій, реалізуємої з дисконтом без виплати процентів.

Скористаємося 3-ою моделлю. Вона має наступний вигляд

де СО_д - реальна вартість облігацій, реалізуємих з дисконтом без виплати процентів по ній;

Н_о - номінал облігацій;

НП - очікувана норма валового інвестиційного прибутку (норма доходності по облігаціям), виражена дробом;

n - число періодів.

Знайдемо НП та порівняємо його з альтернативним проектом (12% річних).

Отже, доцільніше буде інвестування з нормою річного прибутку в 12%.

Можна спочатку визначити суму, яку інвестор отримає в кінці 5-ти років при виборі 2-гої альтернативи. Так як не вказано що відсоток складний, будемо вважати простим.

грн.,

що більше за 10000 грн.

Отже, доцільніше буде інвестування з нормою річного прибутку в 12%.

Література

1. Бланк І.А. «Інвестиційний менеджмент»

2. Федоренко В.Г. «Інвестиційний менеджмент». Навчальний посібник.

Размещено на Allbest.ru