Главная
Коллекция "Otherreferats"
Финансы, деньги и налоги
Концепції походження грошей та їх функції. Грошова система України
Концепції походження грошей та їх функції. Грошова система України
Характеристика концепцій походження грошей - раціоналістичної та еволюційної. Функції грошей, їх вартість як капіталу. Особливості грошового обороту на макро- та макрорівні. Механізм збалансування грошових потоків. Становлення грошової системи України.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | шпаргалка |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.06.2011 |
| Размер файла | 109,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Содержание
- 1. В чому полягає сутність раціоналістичної та еволюційної концепції походження грошей?
- 2. Перелічіть та охарактеризуйте етапи еволюції форм грошей
- 3. Назвіть та охарактеризуйте функції грошей
- 4. Що являє собою вартість грошей як грошей та вартість грошей як капіталу?
- 5. Дайте визначення грошового обороту та розкрийте його особливості на макрорівні та макрорівні
- 6. Дайте визначення грошового потоку. Охарактеризуйте основні потоки та механізм їх збалансування
- 7. Сформулюйте закон грошового обігу та назвіть чинники, що впливають на швидкість руху грошей
- 8. Охарактеризуйте склад грошових агрегатів України
- 9. Дайте визначення та охаракт. структуру грошового ринку
- 10. Дайте загальне визначення попиту на гроші та розкрийте основні фактори, що впливають на нього
- 11. Розкрийте зміст показників, що формують пропозицію грошей
- 12. Поясніть, що таке рівновага на грошовому ринку
- 13. Що являє собою грошова система? Її призначення, типи та складові елементи
- 14. Охзарактеризуйте основні етапи становлення сучасної грошової системи України
- 15. У чому полягає суть інфляції? Поясніть різницю між відкритою та прихованою інфляцією
- 16. Розкрийте сутність та види грошових реформ
- 17. Охарактер. фінансов. посередників як суб'єктів грошового ринку
- 18. Розкрийте сутність та структуру кредитної системи
- 19. Поясніть суть державн. регулювання фін. посередництва
- 20. Проаналізуйте необхідн. та шлях розвитку ЦБ
- 21. Охаракт. базові функції ЦБ
- 22. Дайте визначення грошово-кредитній політиці
- 23. Поясніть форми організації ЦБ
- 24. Проаналіз. структуру сучасного КБ
- 25. Поясніть особливості діяльності різних видів КБ
- 26. У чому суть пасивних та активних операцій КБ
1. В чому полягає сутність раціоналістичної та еволюційної концепції походження грошей?
В економічній науці традиційно виділяються дві основні концепції походження грошей: 1) раціоналістична; 2) еволюційна. Раціоналістична концепція виходить з того, що гроші виникли як результат певної раціональної угоди між людьми, через необхідність виділення спеціального інструмента для обслуговування сфери товарного обігу і підвищення ефективності її функціонування. Конкретна грошова форма виникає тоді, коли люди усвідомлюють її необхідність і організаційно забезпечують її впровадження у господарський оборот. Прихильником цієї концепції був Арістотель. Еволюційна концепція підкреслює об”єктивний характер виникнення грошей, які виділяються із загальної товарної маси, оскільки вони найбільш придатні для виконання функціональної ролі грошового товару. Виділяється загальна маса окремих товарів, які і стають грошима в межах певної суспільної форми товарного виробництва й обігу. Прихильник еволюційної концепції - А. Сміт.
2. Перелічіть та охарактеризуйте етапи еволюції форм грошей
Еволюція Гр поділяється на 3 етапи: повноцінні Гр, змішані форми, неповноцінні Гр. Повноцінні - перші товарні Гр, спочатку предмети 1ї необхідності до предметів розкоші. Форми: 1) товарні Гр предметів, 2) предмети розкоші, 3) металеві Гр поділяються на Гр з недорогих металів (кусків металу) до благородних; та на монети (мідні, срібні, золоті). Змішані форми (19-поч 20 ст) - металеві повноцінні Гр, неповноц. Гр. Процес демонетизації золота (переходу повноцін, метал Гр до неповноцінних) пояснюється недоліками золотих Гр: 1) обмеження запасу золота в природі, 2) високі витрати (дорогі Гр, витрати труда, знос), 3) слабка схильність регулюванню і впливу держави (19ст.), 4) незручність у використанні (важкі). Процес демонетизації завершився в середині 70х. "Ямайська угода" - 4 валютна система, погодилися, що золото - грошовий товар і припинили фіксувати до золота. Неповноцінні - це Гр, які не мають власної вартості. Це білонна (розмінна) монета, паперові Гр, банк. зобов'язання, депозитн. вклади, квазігроші. Класифікація по критеріям: форма існування: паперові, монети, депозитні Гр, електронні Гр. у залежності від статусу елемента Гр. і хар-ра емісії: казначейські Гр. - Гр, які емітують державу в особі казначейства для покриття державних витрат; банківські Гр. - Гр, які випускаються в обіг банк. системою на кредитній основі, що обумовлює хар-р сталості цих Гр., тобто банкноти - прості векселя банків. У основі лежать розписки банкірів про золото, які вони прийняли на збереження, а також комерційні векселя, білонна монета - розмінна монета, яка чеканітся з недраг металів, депозитні Гр - Гр, які існують у вигляді записів на рахунках економ суб'єктів у банках по платіжним дорученням, чеках, плат вимогам, пластиков карткам., електронні Гр., квазігроші - майже гроші, по своїх параметрах не дотягає до грошей: термінові банківські депозити - термінові банк депозити, види держ ЦП із високою ліквідністю.
Зол. запас як страхувальник нагромаджень вартості від інфляції. Держ. запаси офіційно включаються до золот. резервів країні і є резервом світових Гр. Держава може використовувати свій зол. запас: продати на міжнар ринку, збільшуючи валютний резерв світових Гр.; купувати на світ. ринку товари та посл., необхідні на внутрішн. ринку, для погашення боргів; одержати міжнар. позику. Гр маси є єдиним цілим і легко переміщуються із нагромаджень в обіг і навпаки. В сучасний час існують такі форми накопичування: готівкові форми - не втрачають дохід, якщо не розташувати на вкладах; але знецінюються під інфляцією. Накопичення на вкладах - дохід в вигляді депозитного %, але все залежить від ступеня стійкості банківської системи; нагромадження у формі золота.
3. Назвіть та охарактеризуйте функції грошей
Функція Гр. - це певна дія чи “робота" Гр. щодо обслуговування руху варт в процесі суспільн. відтворення. Існує 5 функцій Гр: міри вартості, засоби обігу, засобу платежу, засобу нагромадження вартості і світових Гр. Традиційно в економічній науці виділяють п”ять основних функцій грошей: 1) міра вартості; 2) засіб обігу; 3) засіб платежу; 4) засіб нагромадження; 5) світові гроші.
1) Міра варт - це функція, в якій Гр забезпечують вираження і вимірювання варт товарів, надаючи їй форму ціни. Гр виконують ідеально функцію міри варт. Виробних визначає ціну на товар, але встановлює її остаточно після зустрічі з покупцем і наявністю реальних Гр у нього. Ціна визначається в момент операції купівлі-продажу. Гр. як міра варт використовуються як рахункові (одиниця рахування) на мікрорівні, як визначення підприємством своїх витрат і доходів від реалізації пр-ції, так і на макрорівні - показники обсягу нац. доходу, ВНПр, інвестицій тощо.
2) Засіб обігу - це функція, в якій Гр є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг. Обмін товару йде за схемою Т-Г-Т. Участь грошей вносить зміну: виникає продаж (Т-Г) і купівля (Г-Т). При продажу (Т-Г) продавець отримує Гр, але може їх не відразу використати. Розрив схеми має велике значення: 1) з'являється можливість затримувати Гр. і нагромаджувати варт. розширює цілі і розвиток вир-ва; 2) поширюються межі бартеру: товар може продатися не тільки продавцеві, але й тому, хто має в ньому потребу розвиток конкуренції товаровир-ків. 3) власник Гр може придержувати Гр, використати на інш. ринку розширення ринк. відносин. Тобто розвиваються ринкові відносини, повноцінні Гр продажу за гр., коли гр. стали носієм капіталу і знаходяться в центрі ринку, коли на ринку розвивалася конкуренція (за покупця, за робоч. місце тощо), на ринку, де основна боротьба іде за отримання більшої суми гр. доходів.
грошовий потік система україна
3) Засіб платежу - це функція, в якій Гр обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами ек. відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення. Історично ця ф-ція походить з товарообороту. Поява була зумовлена продажем товарів в кредит. Виникав борг, погашення якого здійснювалась Гр. Тому варт платежу не завжди дорівнювала варт товарів, реалізованих у борг або варт Гр, які були віддані в борг. Гр як засіб платежу обслуговує більшу частину екон. обороту. Сфера охоплює: платежі організацій за боргов. зобов'язаннями; платежі по оплаті праці; платежі до фондів; платежі банку, отримання від нього позичок, погашення їх; платежі по виплатам, судові та ін. З цього зростають можливості під-ва, знімають обмеження, прискорюють обіг капіталу та ін. Основна вимога до Гр у функції засобу платежу - фактор часу, уникнення знецінення Гр під час користування кредитом. % ставка коригує знецінення Гр.
4) Засіб нагромадження - це функція, в як. Гр обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення. Нагромадження з'явилось тоді, коли товаровиробник міг відкласти Гр на майбутнє від виручки. Поначалу нагромадження Гр мало лише одну мету - збереження вартості в драг. металі. Така форма називалась скарбом. Але людина не хотіла приховувати свої доходи, а навпаки показувати їх, виникла естетична форма скарбу (предмети розкоші). Це було, як компенсація за те, що скарб не може стати капіталом і приносити прибуток. Згодом з'явилась ще одна ціль нагромадження скарбу - резерв платіжних засобів, як збереження і зростання прибутку. Так скарб став активно забезпечувати потреби суспільного відтворення, як регулятор Гр обігу. Розширюється вир-во й товаровиробники одержують додатковий прибуток у вигляді %%, дивідендів. Гр знаки (паперові, депозитні, електронні) успішно виконували роль багатства взагалі.
5) Світові Гр - це функція, в якій гр. обслуговують рух вартості в міжнародн. ек. обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. Історичне виведення цієї функції пов'язано з виникненням держави - суб'єкта ек. відносин. Тут гр. виконують ф-ції загального плат. засобу, загальн. купівельного засобу і засобу перенесення багатства з однієї країни в іншу. Функціонування Гр обмежене їх нац. кордонами. При виході держ. на світ. ринок їм потрібні інші Гр. Якщо світ. гр використовуються для погашення боргів, то вони виконують ф-цію засобу платежу, для негайної купівлі товарів - функція купівельного засобу, але тут повинно бути попереднє нагромадження гр. Також св. гр функціонують як міра варт та рахункові одиниці, оскільки нац. ціни країн не задовольняють потреби світ. ринку, на ньому формується своя система цін.
4. Що являє собою вартість грошей як грошей та вартість грошей як капіталу?
Вартість повноцінних Гр. визначається вартістю товару, що виконує роль грошей, або вартістю матеріалів із який виготовлені гроші. В неповноцінних Гр. розрізняють 2 аспекти в питанні про варт Гр: варт гр як гр. і варт гр. як капіталу. Гр. як капітал визначається під впливом попиту і пропозиції на грош. ринку і виступає у формі %. Вартість Гр як грошей формується в процесі їх обігу, коли Гр. обмінюються на товари та визначається їх мінова вартість - купівельна спроможність. Саме купівельна спроможність обумовлює специфічну форму вартості при забезпеченні довіри до неповноцінних грошей. При наявності цієї довіри суб'єкти ринку довіряють таким Гр і власники їх можуть придбати товари, послуги, валюту тощо. Чим ціни вищі, тим менше товарів можна купити на Гр. одиницю, і навпаки. Отже, між варт. кредитн. гр. та рівнем цін на товари існує обернена залежність. Вартість Гр. обчислюється за формулою: Iв. г. = 1\Iц,. де Iв. г зміна варт Гр., Iц - індекс середнього рівня цін за певний період. Рівень варт Гр. не може залишатися незмінним. Зниження варт Гр. - інфляція, збільшення - дефляція.
5. Дайте визначення грошового обороту та розкрийте його особливості на макрорівні та макрорівні
Вартість повноцінних Гр. визначається вартістю товару, що виконує роль грошей, або вартістю матеріалів із який виготовлені гроші. В неповноцінних Гр. розрізняють 2 аспекти в питанні про варт Гр: варт гр як гр. і варт гр. як капіталу. Гр. як капітал визначається під впливом попиту і пропозиції на грош. ринку і виступає у формі %. Вартість Гр як грошей формується в процесі їх обігу, коли Гр. обмінюються на товари та визначається їх мінова вартість - купівельна спроможність. Саме купівельна спроможність обумовлює специфічну форму вартості при забезпеченні довіри до неповноцінних грошей. При наявності цієї довіри суб'єкти ринку довіряють таким Гр і власники їх можуть придбати товари, послуги, валюту тощо. Чим ціни вищі, тим менше товарів можна купити на Гр. одиницю, і навпаки. Отже, між варт. кредитн Гр. та рівнем цін на товари існує обернена залежність. Вартість Гр. обчислюється за формулою: Iв. г. = 1\Iц,. де Iв. г зміна варт Гр., Iц - індекс середнього рівня цін за певний період. Рівень варт Гр. не може залишатися незмінним. Зниження варт Гр. - інфляція, збільшення - дефляція.
6. Дайте визначення грошового потоку. Охарактеризуйте основні потоки та механізм їх збалансування
У основі руху грошей лежать платежі, що здійснюють ек. суб'єкти. Сукупність платежів, що обслуговують окремий етап процесу розширеного відтворення, називається гр. потоком. Виходячи з цього грошовий обіг - це сукупність грошових потоків. Існують основні ринки гр. потоку: ринок продуктів - реалізується створений фірмами нац. прод., ринок ресурсів - фірми купують ресурси для вир-ва (роб. силу, ділянки тощо), грош. ринок - реалізуються вільні гр. кошти. Це внутрішні ринки, а також існує і світовий ринок. Для розгляду сукупного гр. обороту наведемо припущення: 1) Всі ресурси, необхідні ф-мам для вир-ва і для самих фірм, знаходяться у власності дом. гос-в; 2) весь прибуток надходить дом. гос-вам, тому податки тільки від дом. гос-в. 3) фірми засоби для розширення своєї дія-ті мобілізують на внутрішньому гр. ринку: весь прибуток дом. гос-вам 4) ек-чна збалансованість припускає рівність нац. продукту і нац. прибутку. Існують схеми гр. потоку: 1. Оплата фірмами необхідних ресурсів,2. Формування прибутків дом. госп-в від реалізації ресурсів (формування нац. прибутку) 3. Витрати дом. гос-в на купівлю товарів і послуг 4. Сплата податків (чистих) 5. Формування сімейних заощаджень і надходження їх на гр. ринок. 6. Фірми звертаються на гр. ринок і мобілізують засоби для інвестицій (для розширення своєї дія-ті). 7. Витрати фірм на купівлю необхідних інвестиційних товарів 8. Мобілізація державою відсутніх коштів на гр. ринках: розміщає держ. ЦП. 9. Витрати держ. на оплату держ. закупівель 10. Витрати на оплату імпорту. 11. Надходження грошей від експорту. Якщо 10=11 - автоматична збалансованість 12. Прибутки фірм від реалізації зроблених товарів: весь нац. продукт 12=2. Для нормальної, збалансованої роботи всіх потоків на внутр ринку повинен бути нормальний гр. ринок. Разбалансированість гр. обігу виникає коли: в ек-ці імпорт менше, ніж експорт, гр. із внутрішнього обігу на зовнішній ринок пішло більше, ніж від експорту. Гр. в обігу менше, ніж необхідно для реалізації зроблених товарів і послуг (труднощі в покупців на ринку + тривалість перебування їх у бюджетн установах. Якщо вони затримують платежі, то збільшується тривалість обороту гр., зменшується швидкість обігу. Чинники, які впливають на швидкість обігу гр. поділяють на 2 групи: з боку платоспроможного попиту (зміна попиту на гр., споживання, потреби населення) і з боку пропозиції (розвиток вир-ва, ринкові відносини, інфраструктура ринку тощо). На швидкість гр. обігу впливають: розвиток кредитних і банківськ. відносин, нагромадження, ек. інфраструктура (транспорт, оптова та роздрібна торгівля, ринок ЦП тощо). Поліпшення швидкості гр. обігу приводить до прискорення доставки товарів до покупця, передача гр. від платника до одержувача. Ек. наслідки V: вплив на пропозицію гр., на платоспроможний попит і на витрати обігу; регулює гр. обіг; змінює інтенсивність ек. процесів. Але V важко прогнозувати та регулювати.
7. Сформулюйте закон грошового обігу та назвіть чинники, що впливають на швидкість руху грошей
Швидк. обігу грошей - характ. частоту з якою кожна одиниця наявн. в обороті грошей викор. в сер., для реаліз. товарів та послуг за певний період (V-швидк. Q-кільк. P-сер. рів цінM-сер. маса грош, що перебув в обороті). Швидкість обігу грошей прямо пропорційна з обсягом виготов. нац. продукт. і обернено-пропорційн. до маси грошей.
Закон: Суть в тому, що кількість грошей необхідна для обігу товарів, прямопропорц. сумі їх цін і обернено пропорц. швидкості обігу грошової одиниці. Q*P=V*M/
8. Охарактеризуйте склад грошових агрегатів України
Грошові агрегати - види грошей та грошових засобів, які відрізняються один від одного своєю ліквідністю, тобто можливістю швидкого перетворення в готівку, показники структури грошової маси.
Грошові агрегати це зобов'язання депозитних корпорацій перед іншими секторами економіки, крім сектора загального державного управління та інших депозитних корпорацій. Складовими грошових агрегатів є фінансові активи у формі готівкових коштів у національній валюті, переказних депозитів, інших депозитів, коштів за цінними паперами, крім акцій, що емітовані депозитними корпораціями та належать на правах власності іншим фінансовим корпораціям, нефінансовим корпораціям, домашнім господарствам та некомерційним організаціям, що обслуговують домашні господарства. Залежно від зниження ступеня ліквідності фінансові активи групують у різні грошові агрегати М0, М1, М2 та М3. [1]
Відповідно до методологічних правил НБУ виділяють грошові агрегати різного складу:
§ M0 включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями.
§ М1 грошовий агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті.
§ М2 грошовий агрегат М1 та переказні депозити в іноземній валюті й інші депозити.
§ М3 (грошова маса) - грошовий агрегат М2 та цінні папери, крім акцій.
9. Дайте визначення та охаракт. структуру грошового ринку
Гр. ринок - це особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж та формується попит, пропозиція та цій на цей товар. Специфіка гр., як товару полягає в тому, що попит на гр. приймає форму попиту на кредит, пропозиція гр. приймає форму пропозиції кредиту, а ціна на гр. - форму %. Коли гр. є вільними, то передача гр. від одного суб'єкта до іншого набуває сенсу. Продавець гр. (кредитор) не втрачає право власності на гр., а втрачає тільки право розпоряджуватися гр. Покупець гр. здобуває право розпоряджуватися гр. на поворотній основі. Ціль проведення операції на гр. ринку - отримання додаткового доходу, що називається %. Тут продаж гр. як передача гр. у тимчасове користування при збереженні права власності на ці гр., одержання % доходу в обмін на спец інструменти, а саме: зобов'язання покупців. Купівля гр. - одержання суб'єктом суми гр. в обмін на інструменти. 2 групи зобов'язань: неборгові (акції) - за продавцем право власності на гр. і розпорядження ними. Продавець - емітент - купує гр. у інвесторів, фіз та юр осіб. Продавець - емітент - купує гр. у інвесторів, фіз та юр осіб. Боргові зобов'язання - покупець повертає продавцю одержану від нього суму і сплачує по розміщенні кред. ресурсів, цінні папери - прямі відносини між покупцями та продавцями, валютні цінності - відносини між власниками 2-х різних валют. Останні 2 мають здатність до обігу, тут відокремлюють 2 самостійні ринки - цін. папер та валютний. Ціна має форму %, вартість її за споживчою варт - дохід для задоволення потреб. На гр. ринку, як і на товарному, діють сили попиту та пропозиції., їх рівновага - стабільний %, як ціни гр. Суб'єкти його: юр та фіз особи, їх поділяють на 3 групи: 1) з продажу гр., 2) з купівлі гр., (сім. гос-ва, фірми, держ управління), 3) посередницькі операції: банки, інвест. та фін. КО, страх. фонди, ПФ тощо.
За інстутиційними ознаками гр. потоків виділяють: фондовий ринок - переміщення небанк. позичкового капіталу за допомогою фондових цінностей (акції, облігації). Цей ринок - широкі можливості для інвестицій; ринок банк. кредитів - прийом гр. від клієнтів та вклади, кредити й створення нових плат. елементів, розрах. між клієнтами банків, ринок послуг небанківських фін-кредитних установ - страх. компаній, ПФ, ліз. компанії, інвестиц. фонди.
За ек. призначенням гр., що купуються на ринку: ринок гр. - гр. купуються на строк до 1 року. Вони використовуються для руху накопиченого капіталу. Це короткострокові кредити банків, операції на міжбанк. ринку, казначейські операції; ринок капіталу - гр. на строк більше 1 року. Придбані гр. використовуються для звеличення основного та оборотного капіталу, для інвестиційних цілей (купівля житла). Основні операції: довгострокові кредити, облігації, акції.
та нові вимоги. Це банки, страх., інвестиц. КО тощо. Банки - ключові посередники тому що вони не тільки можуть акумулювувати кошти, а й створювати депозитні гр. Вони здійснюють розрах-касов обслуговування фін-кредитн. інститутів, тому можуть мобілізувати і використовувати вільні кошти.
10. Дайте загальне визначення попиту на гроші та розкрийте основні фактори, що впливають на нього
Попит на гр. - запас високоліквідних гр., який прагнуть мати у своєму розпорядженні ек. суб'єкти на певну дату. При зростанні попиту на гр. вони будуть довше перебувати у окремого ек. суб'єкта і тим повільніше обіг, і навпаки. Тобто: при зростанні швидкості гр. із-за падіння попиту може компенсуватися дефіцит плат. засобівспад кризи неплатежів; при падінні швидкості обігу гр. через зростання попиту на них та зменшення маси гр. послаблює інфляція. Попит на гр. складається з 2-х аспектів: 1) запас гр., які суб'єкти хочуть мати в своєму розпорядженні для здійснення поточних платежів (поточна каса гр.) 2) мотиви - накопичення гр. як капіталу, як багатства в вигляді %. Тобто попит поділяється на: на поточний запас плат. засобів; на запас як багатства; на тривалий запас для майбутній платежів та доходу. Існує 3 групи мотивів попиту на гр. від суб'єктів: трансакційний мотив - гр. в запасі для поточних платежів, які придатні для негайного використання тобто наявні. Тобто ці гроші - поточна каса, яка визначає ліквідність, мотив завбачливості - суб'єкти мають запас гр., який би задовольняв їх купівельні потреби, непередбачувальні потреби (хвороба, поломка а\м тощо - як страхове призначення); спекулятивний момент - запас гр. для перетворення їх в високодохідні фін. інструменти при сприятливих умовах, та уникнення ризику при зниженні дохідності.
Ек. суб'єкти, які формують збереження в формі гр. несуть витрати в сумі доходу, які вони би отримали, якщо б розмістили свої збереження на строкових депозитах або ж в ЦБ. Цій дохід отримав назву “альтернативна вартість зберігання гр." Наприклад, облігація приносить дохід 10% річних, якщо заощадження в готівковій формі в сумі 100$, ви кожний рік втрачаєте дохід 10$. Ці 10$ - альтернативна вартість зберігання гр.
Фактор визначає попит на гр., як на заощадження - це зміна норми очікуваного прибутку або зміни альтернативної вартості збереження гр. Загальний попит на гр. формується під впливом чинників: 1) зміна номінального обсягу ВНП, МD=f (Q), Q - номінальн. ВНП, MD - обсяг попиту на гр. На ВНП впливають абсолютний рівень цін та реальний обсяг вир-ва, як MD=f (Y,P), Y - фіз. обсяг ВНП, P - рівень цін. 2) зміна % - МD=f (R), R - норма доходу на капіталізовані активи, яка залежить від %. 3) накопичення багатства зріст попиту на гр. 4) рівень інфляції та інфляц. очікування - гр. знецінюються, попит на гр. падає, підвищується % ставка зростає альтернативна варт. гр., скорочення попиту на гр. 5) очікування погіршення кон'юнктури ринків - зміна циклів ринку накопичення багатства у товарн. формі, а не в гр., попит на гр. скорочується.
Золотовалютн. резервів держави. визначення нац. органів, які виконують завдання проведення вал. політики: в Укр: Кабмін, НБУ, податкова, митний комітет, Мін. зв'язку. Комбанки - в ролі агентів вал. контролю. визначення держ. органів, які уповноважені регулювати гр. оборот в країні.
11. Розкрийте зміст показників, що формують пропозицію грошей
Розрізняють пропоз. гр. на мікро та макрорівнях. На мікро- той запас гр., який є в розпорядженні ек. суб'єктів на певну дату, і які вони згодні продати (запропонувати) за певними умовами. Наприклад, фактичний запас гр. по ек суб'єктам вище, ніж попит на гр. в умовах росту альтернативної варт збереження гр. На маркорівні - пропозиція гр. визначається загальною масою гр., яка знаходиться в обігу. MS = C+D. Чинники, які впливають на пропозицію гр. видно з формули: М1=мМб, М1 - пропозиція гр. - готівка поза банками та депозитами на поточн. рах., Мб - гр. база. = С+R, контроль банку через операції на відкритому ринку, фінансування ком. банків, валютні інтервенції. м - мультиплікатор, він визначається не тільки ЦБ, а й нормами обов'язкового резервування - м=1/r, r - норма обов'язкового резервуваннячим нижче r, тим вище м і більше обсяг гр. пропозиції, і навпаки.; обліковою ставкою - вона впливає на гр. базу, а отже і на рівень м, ринковою % ставкою - з її ростом розширюються позички зріст гр. бази, банк. резерви і м зріст пропозиц. гр.; зміною багатства - зміна співвідношення між депозитн. гр. та готівкою, при рості багатства, зріст депозитн гр., що посилює м і збільшує пропоз. гр.; тінізацією підприємницької дія-ті - зростає запас готівки, зменшення депозиту, кредитування, мультиплікатора, зниження пропозиції гр.; низьким станом довіри до банків - зниження депозитів і м, банки змушені збільшувати резерви і скорочувати кредитування, щоб підсилити свою ліквідність. Обсяг пропоз. гр. формується під впливом 4-х суб'єктів: ЦБ, ком. банками, банк. вкладниками та позичальниками.
12. Поясніть, що таке рівновага на грошовому ринку
Ринок грошей, як і будь-який ринок, залежить від попиту і пропозиції. Між попитом та пропозицією грошей завжди є певне співвідношення. Найбільш бажаною на цьому ринку є рівновага між попитом на гроші (Md) та їх пропозицією (Мз). Іншими словами, рівновага наступає тоді, коли Md = Мз. Саме за такої рівноваги створюються умови для ефективного розвитку суспільного виробництва, якщо ж така рівновага порушується, то сфера грошового обігу дестабілізується і у виробництві виникають певні труднощі. Тому в сучасній ринковій економіці держава через свою банківську систему намагається створювати таку ситуацію на грошовому ринку, яка б характеризувалась його стійкою рівновагою, або ж наближалась до неї.
13. Що являє собою грошова система? Її призначення, типи та складові елементи
Розвиток гр. с-ми України проходив в 3 етапи. 1й - введення укр. крб. в 1992 р. Після виходу з СРСР в Укр. використовували 2 валюти: укр. купоно-крб. багаторазового використання та попередні рублі. Емісія НБУ закріплена була тільки за купонами, як паралельними, допоміжними гр. Обставини використання 2 валют: РФ перестали надсилати рос. готівкупотреба готівці в обороті; зріст цін при попиті на рос. готівку; Україна не мала бази для виготовлення власних гр. Недолік двовалютної с-ми: складнощі управління та організації внутрішнім, зовнішнім готівковим та банківських резервів, розвиток комбанків, операцій на відкритому ринку; розмежування фіскально - бюджетної та гр-кредитної політики; створення с-ми ел. платежів, документів на міжбанківському рівні; формування валютного регулювання: валютний курс, золотовалютний резерв; регулювання інфляції. Але тимчасові гр. не можуть виконувати важливу функцію нагромадження. Нема накопичування - джерел інвестування, ек. зростання, зниження ефективності антиінфляційної політики. Була потреба в постійній гр. одиниці - гривні. 3й етап - введення грн. та копійки в 1996 р., прийняття З-ну про НБУ в 1999 щодо регулювання обороту, забезпечення стабільності грн., вдосконалення інструментів гр. с-ми.
Гр. системи розділяють на 3 групи: I) залежно від форми, в якій функціонують гр., II) за хар-ром ек. сис-ми; III) за хар-ром регулювання нац. вал. сис-ми. За I) розрізняють 2 форми: саморегульовані гр. с-ми - базуються на використанні повноцінних гр. та банкнот, які розмінюються на повноцінні гр. (вже не існує). Тут роль держави незначно проявляється: визначає масштаб цін (фіксація вагомого металу в гр. один), порядок обміну банкнот на повноцінні гр. саморег. сис-ми виступали в 2 формах: біметалізму - роль гр. товару одночасно виконувало 2 метала (срібло та золото), монети карбувалися та оберталися на рівні, банкноти розмінювались на них. Європа 16-18 ст. Монометалізму - роль гр. товару в 1-му металі, більш розповсюджена форма - золотий монополізм в 3-х видах: (але в Росії 1843-1857 - срібний): 1) золотомонетний стандарт - в обігу і металеві гр., і банкноти, розміняні на золото; встановлена чеканка золотих гр.; емісія банкнот була централізована емісійним банком; вал. курс на основі золотого паритету (порівняння в ваговій категорії 2-х валют). Це існувало до 1 світ. війни. Англія - 1 країна в кінці 18 ст. золотозливковий стандарт - відсутність зол. монети в обігу, обмін банкнот на золот. зливки з певним обмеженням. Золотодевізний стандарт - відсутній обіг зол. монет, обмін банкнот на ін. валюту (девізи), яка обмінюється на золото. Сис-ма золотого стандарту в внутрішньому обороті до сер 30-х років. США забезпечували обмін $ на золото для ЦБ та казначейств інш. країн до 1971 по офіційній фіксованій вартості: 35$ за 31 гр. Зв'язок гр. з золотом був через $ до 1971.1976 - країни МВФ підписали угоду про припинення зв'язку з золотом. Регульовані гр. с-ми - в залежності від емісії гр. відокремлюють 2 с-ми: 1) с-ма, в якій проходить емісія - для покриття дефіциту держ. бюджету; 2) для кредитування реального сектору ек. За II) в залежності від втручання держави поділяються на неринкову та ринкову гр. с-му. Неринкові були притаманні командно-адміністративній с-мі, розмежування гр. на готівку і безготівку. Для ринкових - ек. методи та інструменти регулювання гр. обігу. За III) є відкриті гр. с-ми - нема валютн. обмежень для суб'єктів, min втручання держави, конвертованість валюти. Закриті - валютн. обмеження. Гр. с-ма України регульована (за характером функціонування), перехідна (ми відійшли від неринкової та закритої, але не прийшли до ринковій та відкритої).
14. Охзарактеризуйте основні етапи становлення сучасної грошової системи України
Становлення України як незалежної, суверенної держави обумовило необхідність створення власної грошової системи, яка забезпечувала б можливість українським владним структурам самостійно керувати грошовим оборотом та грошовим ринком в інтересах розвитку національної економіки. Організаційно-правові засади створення грошової системи України були закладені в Законі України “Про банк” і банківську діяльність”, ухваленому Верховною Радою України 20 березня 1991 р. Цим законом Національному банку України надавалося монопольне право здійснювати емісію грошей на території України та організовувати їх обіг, забезпечувати стабільність грошей, проводити єдину грошово-кредитну політику тощо. Це означало, що ніякі інші органи нашої країни, а тим більше інших країн, не мали права втручатися в цю сферу. Відтак оборот грошей на нашій території ставав підвладним виключно органам української держави.
Риси: - утрата зв'язку з золотом, унаслідок витісн його з обороту; - випуск грошей в обіг, не тільки на кредит госп-ва, а й для кред. держ. - широкий розв. безготобігу, веде до зменш. готівки. - хронічна інфляція - держ. регулювання грошов. обігу.
15. У чому полягає суть інфляції? Поясніть різницю між відкритою та прихованою інфляцією
Інфляція - це тривале і швидке знецінення гр. внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті. Вона виявляється в зростанні цін на товари, тарифи, послуги, у падінні вал. курсу нац. гр., у товарному дефіциті. Ін-я - прояв знецінення гр. незалежно від зв'язків між гр. і товарами на ринку. Ще в епоху повноцінних гр. ін-я просліджувалася в псуванні монет, зниженні варт. золота. Але розмах отримала при обсязі неповноцінних гр. Форми прояву: 1) цінова - зростання цін, 2) девальвація - падіння курсу через розрив між цінами на внутрішн. ринку та на ринках інш. країн 3) ін-я заощаджень товарний дефіцит, ін-йні очікування. Закономірності ін-го процесу - в залежності від співвідношення темпів росту пропозиції гр. та темпів знецінення гр.: 1 стадія - темп зросту пропозиції опереджає темпи знецінення гр. 2 - темпи знецінення гр. випереджають темпи зростання їх пропозиції. Вимірювання ін-і: 1) індекс цін: споживчих товарів\цін (ІСЦ) = вартість “споживчого кошика” в поточному році (P1G0) / на базовий рік (Р0G0), G - кільк. товарів у кошику базового періоду; на засоби вир-ва (ІЦВ= (P1G0/ (Р0G0); ВВП або дефлятор ВВП. За темпами знецінення гр. ін-я: 1) повзуча - зріст цін на 5% за рік; 2) помірна або відкрита - до 20%, підвищення цін за зріст попиту. 3) галопуюча - до 100% непередбачене підвищення цін, яке не регулюється 4) гіперін-я - більше 100% - падає роль гр., поширюється бартер, стихійні процеси в ек. За ек. змістом: 1) ін-я витрат - тиск на ціни з боку зростання виробничих витрат. Це зріст виробничих затрат (на з\пл, ел\ен), падіння продуктивності праці тощо. 2) ін-я попиту - тиск на ціни з боку гр. із-за зростання їх пропозиції від банків,.
джерело, за рах. якого покривається різниця між загальною потребою під-ва в оборотному капіталі та обсягом коштів, які воно має у своєму розпорядженні на конкретну дату.
Відкрита інфляція присущя країнам з ринковою економікою, де вільна взаємодія попиту та пропозиції сприяє відкритому, нічим не стиснутому росту цін у результаті падіння купівельної спроможності грошової одиниці.
Хоча відкрита інфляція і спотворює ринкові процеси. Проте вона зберігає за цінами роль сигналів, що показують виробникам і покупцям сфери вигідного додатка капіталів. Тим самим відкрита ін Подавлена інфляція притаманна економіці з адміністративним контролем над цінами і доходами. Вона тому-те і називається "подавленої", що твердий контроль над цінами і доходами не дозволяє відкрито проявитися інфляції в єдино доступній їй формі - у росту грошових цін. У такій ситуації інфляція приймає "підпільний" характер: зовні ціни стабільні, але оскільки маса грошей фактично зросла, надлишок грошей трансформується в товарний дефіцит і цим дезорієнтується регулювання економіці.
Надлишок грошей прикидається недоліком товарів, і тоді здається,. що рішення економічних проблем однозначно зв'язано зі зростанням виробництва, збільшенням пропозиції. Однак постійно надлишкова емісія не може бути компенсована не поспіває за нею зростанням виробництва. фляція сама виступає свого роду антиінфляційним коштом.
16. Розкрийте сутність та види грошових реформ
Гр. реформи - повна чи часткова перебудова гр. с-ми, яку проводить держава з метою оздоровлення гр., чи поліпшення механізму регулювання гр. обороту стосовно нових соц-екон. умов, чи одне і друге водночас. Мета - стабілізація гр. обороту. За глибиною реформаційних заходів: 1) структурна (повна) гр. реформа - перехід від біметалізму до золотого монометалізму, до паперово-гр. чи кредитн. обігу. Зміна в виді гр., в структурі економіки, держ. фінансів, банк. та валютн. системах (СРСР). 2) реформи часткового типу - зміни в гр. обороті, окремих елементів гр. с-ми, в масштабі цін, виду, номіналу, в емісії. Поділяються на формальні р-ми - зміна купюри на інший зразок, але масштаб цін не змінюється, та деномінаційні р-ми (зміна 100$ та 50 $) - збільшення гр. одиниці (масштаб цін). За хар-ром обміну старих гр. на нові: 1) неконфіскаційні р-ми - уцінка запасу гр., доходів, цін 2) конфіскаційні р-ми - встановлюються критерії обміну: скільки можна обміняти одному ек. суб'єкту, депозитні гр. на нові та їх норми. 3) нуліфікація - всі старі гр. недійсні і вилучаються з обігу. 4) обмін по курсу, який знецінюють старі. За порядком введення в обіг нових гр.: 1) одномоментні р-ми: обмін гр. за 7-15 днів. 2) реформи паралельного типу - ЦБ емітує нові гр. та в обороті є старі, існують одночасно і паралельно. рухоме, ЦП, валютні цінності), зобов'язання 3-ї особи в погашенні боргу кредитору (гарантії, поручительства). Це захист від К. рисків. 5) платність користування - повернення кредитору власних гр. з %, який компенсує кредитору втрату доходу від позичених гр., стимулює позичальника до ефективного використання кредитн. гр.
Принципи кредитування.
Кредит - це суспільні відносини, що виникають між ек. суб'єктами у зв'язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності. Принципи к-ня: 1) цільове призначення позички - базова передумова забезпечення інтересів сторін. Позичальник чітко визнає ціль, на яку будуть позичені кошти. Вони погоджуються 2-ма сторонами і вступають в кр. відносини. 2) строковість позички - чітко визнаний строк користування позичкою. 3) поверненість позиченої вартості - повернення кредитору всього обсягу одержаної позички. 4) забезпеченість - заходи, що гарантують повернення позички у визначенні строки. Забезпеченням може бути: майно (нерухоме,
кредитоспроможність, прогнозування ризику при укладі угоди, стимулювання кредитора до прискорення обігу капіталу, нарощування вільних коштів, ек. їх витрачення. Функція капіталізації вільних гр. доходів - трансформація з допомогою К. нагромаджень та заощаджень юр. та фіз. осіб у дохід, тобто в позичковий капітал. Маса позиченої вільної вартості не змінюючи власника, приносить йому дохід в формі позичкового капіталу. Ця ф. притаманна лише К., виражає його ознаки: зворотність і платність.
Принципи кредитування.
Кредит - це суспільні відносини, що виникають між ек. суб'єктами у зв'язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності. Принципи к-ня: 1) цільове призначення позички - базова передумова забезпечення інтересів сторін. Позичальник чітко визнає ціль, на яку будуть позичені кошти. Вони погоджуються 2-ма сторонами і вступають в кр. відносини. 2) строковість позички - чітко визнаний строк користування позичкою. 3) поверненість позиченої вартості - повернення кредитору всього обсягу одержаної позички. 4) забезпеченість - заходи, що гарантують повернення позички у визначенні строки. Забезпеченням може бути: майно (нерухоме,
кредитоспроможність, прогнозування ризику при укладі угоди, стимулювання кредитора до прискорення обігу капіталу, нарощування вільних коштів, ек. їх витрачення. Функція капіталізації вільних гр. доходів - трансформація з допомогою К. нагромаджень та заощаджень юр. та фіз. осіб у дохід, тобто в позичковий капітал. Маса позиченої вільної вартості не змінюючи власника, приносить йому дохід в формі позичкового капіталу. Ця ф. притаманна лише К., виражає його ознаки: зворотність і платність.
17. Охарактер. фінансов. посередників як суб'єктів грошового ринку
Фінансовий посередник як суб'єкт грошового ринку. Грошовий ринок за характером зв'язку між кредиторами та позичальниками розділяється на два сектори: сектор прямого фінансування та сектор непрямого (опосередкованого) фінансування, про що мова йшла в підрозділі 3. 2. У секторі непрямого фінансування поряд з кредиторами і позичальниками, які умовно можна назвати базовими суб'єктами ринку, з'являється третій - економічний посередник, який є самостійним і рівноправним суб'єктом грошового ринку. Подібно до базових суб'єктів він формує власні зобов'язання та вимоги і на цій підставі емітує власні фінансові інструменти, які стають інструментом торгівлі на грошовому ринку. Вказані суб'єкти називаються фінансовими посередниками, а їх діяльність з акумуляції вільного грошового капіталу та розміщення його серед позичальників-витратників називається фінансовим посередництвом. Фінансове посередництво істотно відрізняється від брокерсько-дилерської діяльності. Особливість останньої полягає в тому, що брокери і дилери не створюють власних вимог і зобов'язань, а діють за дорученням клієнтів, одержуючи дохід у вигляді комісійної плати (брокери) чи різниці в курсах купівлі і продажу (дилери). Фінансові посередники діють на ринку зовсім по-іншому - від свого імені і за власний рахунок, створюючи власні зобов'язання і власні вимоги. Тому їх прибутки формуються як різниця між доходами від розміщення акумульованих коштів і витратами, пов'язаними з їх залученням. Так, страхова компанія, акумулюючи кошти своїх клієнтів, створює нове зобов'язання - страховий поліс, а розміщуючи ці кошти в банках чи цінних паперах, створює нову вимогу до позичальника.
18. Розкрийте сутність та структуру кредитної системи
К. сис-ма - совокупність фін. посередників гр. ринку та сам гр. ринок, тобто фін. посередництво. Гр. ринок за хар-ром зв'язку між кредиторами та позичальниками поділяється на сектор прямого та непрямого фінансування. Саме у секторі непрямого фін-ня з'являється третій ек. суб'єкт. Вони називаються фін. посередниками, а їх дія-ть з акумуляції вільного гр. капіталу та розміщення його серед позичальників-витратників наз. фінансовим посередництвом. Вони базуються на одному фін. ринку з одним суб'єктом - вільними гр. коштами. Основні фін посередники - банки та небанківські фін-кред. установи. Загальне для них: 1) всі фін посередники працюють в секторі непрямого фін-ня, 2) вони акумулюють гр. кошти та розміщають їх в доходні активи від свого ім'я. При цьому вони створюють власні зобов'язання та вимоги. Банк, як позичальник створює свої зобов'язання перед вкладниками. 3) прибуток фін. посередн. формується, як різниця між доходами від розміщення акумулюючих гр. коштів та витратами, які пов'язані з їх залученням. Відмінність: 1) банки не тільки акумулюють тимчасово вільні кошти, а й самі створюють гр. в процесі депозитно-кредитн. дія-ті. А установи - тільки акумулюють. 2) банки здійснюють розрах-кас. обслуговування всіх інших фін-кредитн. посередників, тому можуть використовувати їх вільні гр. Класифікація груп: 1) Банки - від цільового призначення: центральні та комерційні. Небанківські - 2 критерії: 1) хар-р залучення вільних коштів: на договірній основі (страхування, ПФ); емісія та розміщення власних ЦП (інвестиційні компанії розміщують свої ЦП). 2) хар-р наданих послуг: страх Ко, ПФ, К. товариства, лізингові Ко, інвестиційні Ко. Економічне призначення посередників: забезпечення суб'єктів гр. ринку максимально сприятливими умовами для їх успішного функціонування, на підвищення ефективності їх дія-ті. Переваги: 1) оперативне розміщення вільних коштів в доходні активи для кредиторів, мобілізування додаткових коштів для вир-ва та повернення їх для позичальника. 2) скорочення витрат суб'єктів на формування вільних коштів, розміщення їх та запозичення податкових. 3) послаблення фін. ризиків для суб'єктів, вона перекладається на посередників збільшення дохідності позичкового капіталу, скорочення витрат на фін. операції. 4) надання додаткових послуг посередниками, як страхування, пенсійне забезпечення, права власності. Посередники позитивно впливають на кругообіг капіталу в призначені Радою, 7 - Президентом Укр на 7 років). Вона розробляє основні засади гр-кредитн політики та контроль за ними, її методи та інструменти, дохід та витрати банку. 2) Правління НБУ - реалізація монетарної політики, організація дія-ті банку, склад формується Головою НБУ при затвердженні Ради НБУ. Голова визначається ВР на 5 років. Голова Ради обирається на 3 роки. Принципи НБУ: 1) незалежність банку - органи виконавч. та держ. влади не мають право втручатися. 2) контроль парламенту та президента за дія-тю банку 3) економічна самостійність - видатки за рах. власних доходів 4) централізація сис-м - реалізація єдиної держ. монетарної політики в усім регіоні. 5) єдність сис-ми - спільність цілей та завдань. 6) Вертикальна структура управління банком - посади за наказами управлінь НБУ. Функції: 1) емісійний центр - організація і регулювання гр. обігу, прогнозує його, зберігання гр. та інкасація. 1992 - гр. реформа укр. крб., емісія грн. 2) визначає дизайн, номінал, сис-му захисту, ознаки 3) забезпечує комбанки готівкою, розрах і кредитне обслуговування. 4) банк банків - СЕП при міжбанк розрах. З 1994 - кредитні аукціони, 1996 - ломбардне кредитування комбанків під облігації внутрішньої держ. позики. 1997 - рефінансування через ЦП на управління ліквідністю гр. ринку та кредитування уряду для вирішення бюджетних проблем. 5) банк. регулювання та нагляд через службу банк. нагляду у складі центрального апарату. 6) кредитування та розрах-касове обслуговування уряду, 7) платіжний агент уряду стосовно зовнішнього боргу - розпорядник кредитів від МВФ, складає платіжн. баланс та звітність про борг України. 8) провідник монетарної політики - управління гр. обігом, забезпечування ек. та фін стабільності нац валюти. 1994 - НБУ встановив офіційну % ставку, розмір обов'язкового резервування. 1999 - скасування валютн. обмежень, отримання кредитів від МВФ. Політика НБУ повинна бути направленою на: 1) внутрішня та зовнішня стабільність грн. 2) стійкість банк. с-ми 3) стимулювання кредитно-інвестиційної дія-ті комбанків.
19. Поясніть суть державн. регулювання фін. посередництва
В цілому розрізняють три моделі спеціального нагляду за діяльністю всіх фінансових установ.
1. Традиційна секторна модель, яка передбачає розподіл повноважень регулятивних органів за секторами фінансового ринку.
2. Дискусійним питанням є створення універсального фінансового регулятора, тобто формування мегарегулятора ринку фінансових послуг країни.
3. Модель перехресного регулювання, яка передбачає передання повноважень з пруденційного нагляду одному органу, а з регулювання комерційних операцій на фінансовому ринку - іншому. Основне завдання такої моделі полягає в розмежуванні функцій пруденційного нагляду і нагляду за проведенням комерційних операцій. [1, с. 104].
У різних країнах використовуються різні підходи до державного регулювання ринку фінансових послуг залежно від інституційних традицій цих країн. Секторна модель поступово втрачає популярність, і країни з розвиненими фінансовими ринками від неї відходять. Таким чином, посилення державного контролю за фінансовим ринком стало передбачуваною реакцією на лібералізацію фінансових операцій і зростання мобільності капіталу в глобальному масштабі. За цих умов традиційний секторний підхід щодо регулювання фінансових ринків стає неефективним, і проблема узгодженості діяльності органів державного регулювання вирішується або через підвідомчі робочі групи та консультативні органи, або через створення єдиного органу комплексного нагляду і регулювання - так званого мегарегулятора.
На розвиток системи державного регулювання фінансового рику в Україні вирішальний вплив має той фактор, що ефективність цього ринку недостатня. Це пояснюється, в першу чергу, непривабливістю фінансового ринку для інвесторів. Причини відомі: політична нестабільність, низький законодавчий захист інвесторів, недостатньо розвинена інфраструктура фінансового ринку, маніпулювання цінами, використання інсайдерської інформації та випадки недобросовісного ставлення фінансових посередників до клієнтів.
Подобные документы
Основна ідея кількісної теорії грошей. Види грошей, випуск сучасних платіжних засобів. Функції грошей, чинники, що підтверджують вартість грошової одиниці. Структура і розміщення грошової маси. Характеристика складових елементів кредитної системи.
курсовая работа [65,8 K], добавлен 23.02.2011Функції грошей в класичній економічній теорії: міра вартості; засіб обігу; утворення скарбів, накопичень і заощаджень; платежу; світових грошей. Характерні ознаки "класичної" банкноти. Особливості формування та напрямки розвитку грошової системи України.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 24.12.2013Еволюція форм вартості. Види грошей та їх розвиток. Сутність грошей та їх роль в економіці. Функції грошей. Поняття грошового обігу та його види. Закон грошового обігу. Грошова маса та грошові агрегати. Проблеми стабілізації грошової системи.
курсовая работа [73,5 K], добавлен 19.10.2002Виникнення та суть товарного виробництва. Просте та розвинене товарне виробництво. Походження грошей. Концепції походження грошей. Розвиток форм грошей. Паперові, електронні гроші. Функції грошей в товарному виробництві. Світові гроші.
курсовая работа [18,1 K], добавлен 20.12.2003Історичний процес виникнення грошей, їх сутність як загального еквівалента. Зміст еволюції грошей, закони функціонування грошових систем. Дія законів грошового обігу, особливості методів його регулювання. Оцінка стабільності грошей і грошових систем.
контрольная работа [37,0 K], добавлен 26.11.2010Типи, функції і підфункції грошей, концепції трактування їх сутності економістами. Історія походження і розвитку грошей, їх еволюція у XX ст. Проблеми розвитку грошових відносин у світовій і вітчизняній теорії і практиці. Поняття грошових агрегатів.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 13.02.2011Функції грошей як засобу обігу та особливого товару, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Історія виникнення грошей. Особливості функціонування грошової системи. Сутність закону грошового обігу. Гривня - національна валюта України.
презентация [10,2 M], добавлен 19.02.2013Види грошей. Грошові агрегати. Еволюція грошей у xx столітті. Значення вивчення грошей для розуміння функціонування ринкової системи економіки. Необхідність грошей для функціонування економіки. Вплив їх на ринок товарів і послуг.
курсовая работа [24,7 K], добавлен 11.07.2007Походження, сутність і функції грошей. Мінова вартість як форма вираження вартості. Сутність грошей проявляється в їхніх функціях. Першою й найбільш важливою є функція грошей як міри вартості. В ній виражена роль грошей як загального еквівалента.
реферат [73,7 K], добавлен 09.07.2008Поняття, розвиток, види та сутність грошей і грошових систем. Еволюція грошових систем, роль золота у грошовій системі. Аналіз сучасної української грошової системи. Економічне значення грошей, центральний банк як провідник банківської системи країни.
курсовая работа [448,9 K], добавлен 15.02.2014
