Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

Кафедра : економіки і права

Контрольна робота

з дисципліни “Інвестування”

Особливості залучення іноземного інвестування

Київ 2010

6. Залучення іноземного капіталу

Капітал -- це чинник виробництва у вигляді вартості, здатної приносити прибуток або збиток.

До системи податкових і митних пільг входять "податкові канікули", зниження ставок оподаткування в разі реінвестування отриманого прибутку чи інвестування у певні регіони та галузі, захист від подвійного оподаткування, а також звільнення від митних зборів на імпорт новітніх машин та обладнання, технологій, ноу-хау, експорту продукції власного виробництва для покриття валютних витрат або зменшення цих зборів.

Підприємці США вважають, що інвестиції у країни з високим рівнем політичних, географічних, валютних, фінансових, інвестиційних та інфляційних ризиків повинні мати мінімальну норму прибутку -- щонайменше 25 %. В Україні ця норма, за нашими розрахунками, майже вдвічі нижча, до того ж має великий термін окупності капіталу. Згідно з оцінками західних дослідників, норма прибутку на капітал, вкладений, наприклад, у будівництво заводу, у Західній Європі становить 38,6 %, строк окупності -- 6 років, а в Україні ці показники дорівнюють відповідно 21 % і 11 років.

Крім того, існують інші негативні моменти: насамперед це бюрократичні перешкоди та легітимна невизначеність у процесі приватизації; відсутність реальної приватизації та закону про приватизацію землі; обіг на внутрішньому ринку грошових одиниць західних країн; відсутність правового забезпечення кредитування, страхування, валютного обігу; обмеженість каналів репатріації прибутку (здебільшого через вивезення продукції видобувних та сировинних галузей, що має попит на світових ринках).

В Україні розроблено законодавство про іноземні інвестиції, до якого входять понад 100 різних правових і нормативних документів (законів, постанов, указів, положень, інструкцій та ін.). До них належить також прийнятий у квітні 1996 р. Закон України "Про режим іноземного інвестування". У ньому є позитивні моменти, пов'язані з особливостями режиму іноземного інвестування, чітким визначенням видів іноземних інвестицій і форм їх здійснення, а також системи державних гарантій захисту іноземного капіталу. Для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої діяльності. Зазначається, що для інвестиційних проектів із залученими іноземними інвестиціями, які реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери та територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності.

Як свідчить досвід інших країн, до формування системи регулювання міжнародної спільної підприємницької діяльності на національному рівні застосовуються два підходи:

1. Прийняття єдиного акта, що регулює допуск іноземного капіталу в економіку країни;

2. Регулювання різних аспектів іноземної інвестиційної та підприємницької діяльності сукупністю правових актів.

Вибір одного з цих підходів зумовлюється позицією, яку та чи інша країна займає на світовому ринку капіталів. Якщо країна є активним експортером капіталу, то, як правило, використовується другий підхід до формування законодавчої бази щодо участі іноземних інвесторів у національному господарстві. Країни, які переважно імпортують капітал, прагнуть прийняти єдиний законодавчий акт щодо міжнародної підприємницької діяльності.

Стратегія залучення іноземних інвестицій

Нині Україна, безумовно, є державою, яка залучає іноземний капітал на свою територію. Виходячи з тенденцій, що склалися, доходимо висновку: вона залишиться такою ще тривалий час. Тому недоліком Закону України "Про режим іноземного інвестування" є перехрещення двох зазначених вище підходів до формування правової бази. Більшість статей цього Закону містять формулювання "згідно з чинним законодавством" без конкретних посилань. У зазначеному Законі відсутні будь-які конкретні положення щодо найважливіших об'єктів регулювання, пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери й територій, що заплутує розв'язання проблем пільгового режиму інвестування, а також положення про кваліфікаційний мінімум іноземної інвестиції, які, на наш погляд, були б необхідні для системи іноземного інвестування. У ст. 1 розд. 1 Закону визначається тільки частка іноземної інвестиції у статутному фонді підприємства з іноземними інвестиціями (щонайменше 10 %).

Законодавча база процесу іноземного інвестування повинна охоплювати всі аспекти цієї багатогранної діяльності. На сучасному етапі в Україні законодавчо не визначені процеси іноземного кредитування, створення кредитних співтовариств, концесій, надання прав власності на землю; не розроблено також механізми державного страхування іноземних інвестицій, створення страхових фондів. І хоча зараз здійснюються певні заходи щодо створення автоматизованої інформаційної системи оперативного пошуку іноземних інвесторів, усе це перебуває в зародковому стані.

Виходом із цієї ситуації, на наш погляд, є обґрунтування раціональної інвестиційної політики, в якій чільне місце посядуть система державного регулювання й реформування структури власності на основі приватизації та концепція технічного переоснащення промислового виробництва із залученням коштів іноземних інвесторів. Така концепція забезпечить підвищення інвестиційної активності, але за наявності певних економічних передумов:

* залучення іноземних інвестицій з урахуванням мети та завдань структурної трансформації промислового комплексу, цільових програм міжгалузевого розвитку, конверсії;

* збільшення обсягів інвестиційних ресурсів, які формують виробничий потенціал на новій науково-технічній базі;

* ефективного використання інвестицій;

* обґрунтування вибору пріоритетних секторів матеріального виробництва, які визначають конкурентні позиції країни на світових ринках;

* створення динамічного експортного потенціалу, який може швидко адаптуватися до кон'юнктури зовнішнього ринкового середовища;

* розвитку внутрішньої та зовнішньої продукції виробничо-технічного призначення.

Державна стратегія залучення іноземних інвестицій має спиратися на класифікацію галузей промисловості залежно від наявності потенційних джерел фінансування. Можна видокремити кілька таких груп галузей (виробництв):

* галузі, розвиток яких забезпечується централізованими державними капіталовкладеннями;

* виробничі об'єкти переважно приватного капіталу;

* галузі (виробництва), які на певному етапі потребують кредитних субсидій;

* пріоритетні галузі для залучення та використання іноземних інвестицій;

* виробництва, у фінансуванні яких участь іноземних інвесторів має певні обмеження;

* галузі (виробництва), які є закритими для іноземного інвестування, що пов'язано з національною безпекою, збереженням національного багатства.

Для України прийнятна класична схема сучасного індустріального розвитку країни, що складається з трьох етапів:

* створення імпортозамінних виробництв;

* формування конкурентоспроможного експортного потенціалу;

* розвиток наукомістких галузей.

Така схема подальшого розвитку індустрії потребує органічного поєднання іноземного капіталу з національними ресурсами, обґрунтування та селекції сфер інвестування, експертної оцінки щорічної потреби в іноземних інвестиціях, визначення потенційної місткості українського ринку для іноземних інвесторів.

Практика показала, що за минулий період, коли використовувалися традиційні підходи до інвестування, іноземний капітал неістотно впливав на ефективність функціонування промислового комплексу, його структурну перебудову, упровадження прогресивних технологій і технічне оновлення виробництва. Очевидно, необхідно знайти економічний механізм, який дав би змогу збалансувати норму прибутку, рівень ризику, стимули та гарантії для залучення іноземних інвестицій у процес приватизації й розвитку експортного потенціалу, забезпечив би бажаний кінцевий результат інвестування, тобто зробив би помітний внесок у розвиток економіки, підвищення ефективності її функціонування, упровадження сучасних технологій і методів управління.

З огляду на викладене важливо обрати такі пріоритети в інвестиційному процесі, які б забезпечили найвищий рівень його ефективності. Це об'єктивно зумовлює необхідність вжиття таких заходів:

* звуження напрямів інвестування та впровадження проектів з урахуванням існуючого інноваційного потенціалу;

* включення в інвестиційний процес як державних, так і приватних ресурсів;

* залучення іноземних партнерів до впровадження інвестиційних проектів, пов'язаних з використанням інноваційного і промислового потенціалу;

* створення нових організаційних форм інтеграції фінансового і промислового капіталу;

* розробка та впровадження регіональних програм інвестування. При цьому іноземні кредити під державні гарантії необхідно спрямовувати насамперед у пріоритетні сфери -- фінансування інвестиційних проектів, що забезпечать розвиток експортного потенціалу, і галузі, де терміни окупності виробничих інвестицій порівняно малі.

Наведений тут науково обґрунтований і рекомендований для практичного використання комплексний механізм залучення іноземних інвестицій спрямований на створення сприятливого інвестиційного клімату та підвищення інвестиційної активності.

Варіант 7

Задача1.

Компанія розглядає можливість інвестування в проект, що за 4 роки принесе грошові доходи відповідно 800, 200, 300 та 500. Чи схвалили б ви цей проект, якщо його дисконтна ставка становить 30%, а початкові інвестицій 1200 грн.

іноземне інвестування капітал

Розв'язання:

Розв'яжемо задачу динамічним методом.

1) Розрахуємо чистий приведений дохід:

,

де - грошові надходження в рік ,

- інвестиційні витрати в рік ,

- ставка дисконтування,

- кількість періодів отримання дивідендів.

Так як, інвестиції є лише початкові, то формула спрощується:

.

Цей проект не є ефективним, тому що .

2) Визначимо індекс рентабельності інвестицій:

.

Цей проект не є ефективним тому що .

3) Визначимо внутрішню норму рентабельності:

,

де - ставка дисконтування, за якої ;

- ставка дисконтування, за якої ;

;

.

Отже, маємо і .

Приймемо . Розрахуємо .

або 23,7%.

Так як < ніж норма дисконту (30%), то проект не є ефективним.

Період окупності не розраховуємо, тому що проект не є ефективним, так як .

Задача 2.

Знайти майбутню вартість 4200 грн. вкладених на 3 роки, при умові що відсотки нараховуються поквартально при ставці 22% річних.

Розв'язання

Розв'яжемо задачу за формулою складних відсотків:

,

де - майбутня вартість грошей;

- теперішня вартість грошей;

- відсоток за період;

- кількість періодів.

Майбутня вартість складе 7985 грн.

Список літератури

1. Світова економіка: Підручник / А. Філіпенко, О. Рогач, О. Шнирков та ін. -- К.: Либідь, 2000. -- 582 с.

2. Солунский А.М. Организационно-экономические методы совершенствования инвестиционной деятельности в условиях рыночной экономики // Экономика стр-ва. -- 1990. -- № 2. -- 94 с.

3. Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. - К.: ООО Либра, 1996. - 344с.

4. Покропивный С. Инновационный менеджмент в рыночной системе хозяйствования // Экономика Украины. - 1995. - №2. - С.34-38.

5. Яковец Ю. Инновационное инвестирование: новые подходы // Экономист. - 2005. - №1. - С.31-33.

6. Федоренко В.Г. Інвестиційний менеджмент. --К.: МАУП, 1999.Пересада А.А. Інвестування: Навчальний посібник.-К. КНЕУ, 2004.-250с.

Размещено на Allbest