9

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Побудова організаційної структури державної податкової інспекції

2. Основні структурні підрозділи ДПІ та їх основні функції

3. Основні напрями модернізації податкових органів базового рівня

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Процес управління економікою будь-якої країни пов'язується з впливом держави на різні сфери економічного життя. Основними цілями державного впливу є досягнення стійкого економічного росту в країні, забезпечення стабільності цін на товари і послуги, зайнятість працездатного населення, забезпечення високого рівня життя населення та багато інших. Вказані цілі взаємопов'язані між собою і одночасне досягнення їх практично неможливе. Досягнення збалансованості в управлінні економікою є основою економічної політики держави. Одним із головних інструментів державного регулювання є податкова політика. Податкова система України представляється сукупністю податків, зборів, мита та інших платежів, які збираються у встановленому порядку з платників - юридичних і фізичних осіб на території країни. Всі збори, податки, мита та інші платежі поступають в бюджетну систему і формують грошові прибутки держави. Державі ці кошти потрібні для виконання соціальної, оборонної, правозахисної та інших покладених на неї функцій. Перехід до ринкових умов господарювання призвів до необхідності реформування державної податкової служби, яка стала державним механізмом впливу на економіку через систему податків та зборів.

Ефективне функціонування податкової системи може здійснюватися тільки у випадку використання передових інформаційних технологій. Для цього в органах податкової служби створюється автоматизована інформаційна система, яка призначається для автоматизації функцій всіх рівнів податкової служби для забезпечення збору податків та інших обов'язкових платежів в бюджет та позабюджетні фонди, проведення комплексного оперативного аналізу матеріалів по оподаткуванню, забезпечення органів управління та відповідних рівнів податкових служб достовірною інформацією.

Державну податкову службу України (ДПС) було створено рішенням Ради Міністрів УРСР вiд 12.04.90 р. N 70. У грудні того ж року Верховна Рада УРСР ухвалила Закон “Про державну податкову службу в Українській РСР”, а в 1993 роцi -- Закон “Про внесення змiн i доповнень до Закону України “Про державну податкову службу в Українi”.

У лютому 1998 року Верховна Рада України схвалила нову редакцiю Закону України “Про державну податкову службу в Українi” та Закон України “Про внесення змiн i доповнень до Кримiнально-процесуального кодексу України та деяких iнших законодавчих актiв України у зв'язку з утворенням податкової мiлiцiї”.

Таким чином, було створено якiсно нову державну податкову службу, до складу якої увiйшли:

- Державна податкова адмiнiстрацiя України;

- Державнi податковi адмiнiстрацiї в АР Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi;

- Державнi податковi iнспекцiї в районах, мiстах, районах у мiстах.

1. Побудова організаційної структури державної податкової інспекції

Структура і склад державної податкової служби відповідає адміністративно - територіальному поділу України. Податкова служба будується таким чином, щоб забезпечити єдність цілей, при якій окремі системи одного рівня функціонують по одній схемі, вирішують певний набір задач по заздалегідь розробленій методології і технології обробки даних.

Базовою ланкою ДПС є податкові інспекції, які безпосередньо виконують податкову роботу.

Так, нижній рівень державної податкової служби виконує наступні функції:

· контроль за дотриманням законодавства про податки та інші види платежів в бюджет;

· забезпечення правильності нарахування податків та платежів і контроль за своєчасністю поступлення в бюджет;

· перевірка достовірності та контроль за своєчасністю представлення платникам бухгалтерської звітності та розрахунків, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та платежів у бюджет;

· взаємодія з органами виконавчої влади, правоохоронними, фінансовими і кредитними органами для контролю за правильністю представлених документів та дотриманням чинного законодавства;

· накладення фінансових санкцій, передбачених законодавством за його порушення і забезпечення правильності їх застосування;

· складання, аналіз і представлення в районні та міські фінансові служби про фактичні поступлення податків та платежів у бюджет;

· ведення у встановленому порядку діловодства та інші функції.

Побудова організаційних структур ДПА та ДПІ здійснюється на основі типових структур, які затверджуються відповідним наказом ДПА України, та, в окремих випадках, шляхом розроблення індивідуальних організаційних структур.

Для ДПІ залежно від їх функціональних повноважень передбачено три типові структури:

ДПІ в містах з внутріміськими податковими інспекціями (Львів, Маріуполь);

ДПІ в районах, містах без внутріміських інспекцій, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекціях;

спеціалізовані державні податкові інспекції по роботі з великими платниками податків або, що обслуговують платників певних галузей (далі - СДПІ).

Організаційна структура ДПІ та СДПІ (у т.ч. індивідуальна організаційна структура ДПІ та СДПІ, що обслуговують платників певних галузей) затверджується головою відповідної ДПА за погодженням з підрозділом організаційно-розпорядчої роботи цієї ДПА щорічно у термін до 15 грудня. (наказ ДПА України від 20.01.06 №25).

Індивідуальні організаційні структури можуть затверджуватись для:

ДПІ з кількістю зареєстрованих платників податків - юридичних осіб понад 4 тис. або якщо населення території, що обслуговується інспекцією, складає понад 200 тисяч чол.;

ДПІ штатною чисельністю до 70 одиниць (без урахування чисельності відділень та податкової міліції);

ДПІ штатною чисельністю до 30 одиниць (без урахування чисельності відділень); (наказ ДПА України від 20.01.06 №25)

спеціалізованих державних податкових інспекцій, що обслуговують платників певних галузей.

У складі ДПІ утворюються такі структурні підрозділи:

управління, до складу якого входить не менше ніж два відділи. Штатна чисельність відділу у складі управління не менше як 5 одиниць. Начальник управління може мати не більш як одного заступника - начальника відділу;

самостійний відділ - з чисельністю працівників не менш як 3 одиниці,

самостійний сектор - з чисельністю працівників не менш як 2 одиниці,

„відділення - структурний підрозділ у складі міжрайонної, об'єднаної державної податкової інспекції на правах самостійного відділу, утворений на базі ліквідованої державної податкової інспекції/ (18.07.08 № 477)

У разі необхідності та достатньої чисельності може вводитися посада начальника відділу (відділення).

У разі необхідності та за наявності достатньої штатної чисельності у складі відділу або відділення можуть утворюватись сектори за напрямами роботи.

„У разі недостатньої чисельності замість секторів у складі відділення вводяться посади за напрямами його роботи. Відділення функціонально підпорядковується відповідним структурним підрозділам міжрайонної, об'єднаної державної податкової інспекції.”

Посада заступника начальника відділу або відділення вводиться при штатній чисельності не менш як 7 одиниць (без урахування чисельності секторів).

Індивідуальна організаційна структура ДПІ з кількістю зареєстрованих платників податків - юридичних осіб понад 4 тисячі (або якщо населення території, що нею обслуговується, складає понад 200 тисяч чоловік) розробляється з урахуванням таких вимог:

1. забезпечення у повному обсязі виконання функцій і процедур, покладених на ДПІ чинним законодавством;

2. дотримання основних принципів побудови організаційної структури та розподілу функцій і процедур між структурними підрозділами, визначених для типових структур;

3. дотримання принципу вертикальної побудови структурних підрозділів органів державної податкової служби, якщо це передбачено типовою організаційною структурою, а також збереження назв цих підрозділів.

Індивідуальна організаційна структура ДПІ штатною чисельністю до 70 одиниць (без урахування чисельності відділень та податкової міліції), розробляється з урахуванням таких вимог:

забезпечення у повному обсязі виконання функцій і процедур, покладених на ДПІ чинним законодавством;

обов'язкове включення до складу ДПІ самостійних структурних підрозділів:

§ юридичного відділу (сектора);

§ відділу (сектора) персоналу;

§ організаційно-розпорядчого відділу (сектора);

§ фінансового відділу (сектору) (наказ ДПА України від 03.11.2006 №667)

У разі недостатньої чисельності для утворення відповідного відділу (сектора) можуть вводитись такі посади:

спеціаліст з питань роботи персоналу;

головний бухгалтер.

У разі недостатньої чисельності функції організаційно-розпорядчого відділу (сектора) покладаються на працівника (головного державного податкового інспектора), призначеного наказом ДПІ. Такий працівник підпорядковується безпосередньо начальнику ДПІ.

Індивідуальна організаційна структура ДПІ штатною чисельністю до 30 одиниць (без урахування чисельності відділень) розробляється з урахуванням таких вимог:

забезпечення у повному обсязі виконання функцій і процедур, покладених на ДПІ чинним законодавством;

обов'язкове включення до складу ДПІ самостійних структурних підрозділів:

· відділ оподаткування юридичних осіб (можуть додатково покладатися функції економічного аналізу, зв'язків з громадськістю, ЗМІ та масово-роз'яснювальної роботи, адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів);

· сектор оподаткування фізичних осіб;

· сектор обліку та звітності;

· сектор аудиту юридичних осіб (наказ ДПА України від 03.11.2006 №667) (можуть додатково покладатися функції контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД, розгляду скарг платників податків);

Можливе утворення об'єднаних підрозділів з виконанням декількох функцій: сектор інформатизації процесів оподаткування, реєстрації та обліку платників податків.

У разі достатньої чисельності замість секторів утворюються як об'єднані, так і самостійні структурні підрозділи.

Якщо на обліку знаходиться понад 800 платників податків юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, взятих на облік за місцем реєстрації, утворюється самостійний підрозділ реєстрації та обліку платників податків.

У разі недостатньої чисельності замість секторів вводяться посади:

спеціаліста з адміністративно-господарських питань;

головного бухгалтера;

головного державного податкового інспектора з питань юридичної роботи;

головного державного податкового інспектора з питань організаційно-розпорядчої та кадрової роботи.

Зазначені посади не включаються до будь-яких структурних підрозділів ДПІ та підпорядковуються керівництву ДПІ.

державний податковий інспекція

2. Основні структурні підрозділи ДПІ та їх основні функції

Основні структурні підрозділи, які діють у податкових інспекціях наведені у таблиці 2.1.

Табл.2.1.

Назва структурного підрозділу
Керівництво
Адміністративно-господарське управління (відділ)
Загальний відділ
Відділ матеріально-технічного та речого забезпечення
Відділ (сектор) персоналу
Фінансовий відділ (сектор)
Слідче відділення (група) податкової міліції
Юридичне управління (відділ)
Відділ супроводження актуальних та резонансних справ у судах
Відділ представництва інтересів у судах та взаємодії із структурними підрозділами
Сектор інформаційно-аналітичного забезпечення та звітності
Організаційно-розпорядчий відділ (сектор)
Управління (відділ) оподаткування юридичних осіб
Відділ адміністрування податку на прибуток
Відділ адміністрування ПДВ
Відділ адміністрування платежів за землекористування, місцевих податків і зборів, ресурсних (рентних) та неподаткових платежів
Управління (відділ) оподаткування фізичних осіб
Відділ адміністрування податків з фізичних осіб
Відділ адміністрування майнових податків
Відділ контрольно-перевірочної роботи
Відділ (сектор) обліку та звітності
Відділ обліку та звітності
Відділ обробки податкової звітності
Відділ (сектор) економічного аналізу та прогнозування
Управління (відділ) податкового контролю юридичних осіб
Відділ (сектор) організації податкового аудиту, відбору платників та аналізу їх діяльності;
Відділ (сектор) проведення податкового аудиту платників податків.
Відділ (сектор) контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД
Управління (відділ) погашення прострочених податкових зобов'язань
Відділ організації погашення податкового боргу
Відділ організації роботи з безхазяйним Майном
Відділ (сектор) апеляцій
Головний відділ (відділ) податкової міліції
Управління (відділ) інформатизації процесів оподаткування
Відділ (сектор) супроводження інформаційних систем податкового блоку та АРМів
Відділ (сектор) супроводження баз даних
Відділ (сектор) інформаційних технологій в оподаткуванні
Відділ (сектор) ведення та захисту податкової звітності
Відділ (сектор) реєстрації та обліку платників податків
Відділ (сектор) масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян
Відділення

Згідно з Наказом ДПА № 722 Про організаційну структуру органів державної податкової служби основними функціями державних податкових інспекцій є функції, показані у таблиці 2.2.

Табл.2.2.

№ з/п	Назва функцій
1.1.	Функція “Керівництво”
1.5.	Функція “Організація роботи податкової інспекції, планування та координація робіт структурних підрозділів”
1.6.	Функція “Податкове супроводження великих платників податків”
1.8.	Функція “Облік та контроль за використанням коштів на утримання державної податкової інспекції”
1.9.	Функція “Робота з персоналом”
1.10.	Функція “Здійснення заходів щодо забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби”
1.11.	Функція “Правове забезпечення діяльності податкової інспекції”
1.19.	Функція “Забезпечення взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації”
1.20.	Функція “Роз'яснення податкового законодавства”
1.21.	Функція “Організація та контроль за роботою із зверненнями громадян”
1.22.	Функція “Організація особистого прийому громадян посадовими особами державної податкової інспекції”
1.23.	Функція “Забезпечення захисту прав і законних інтересів платників податків при первинному оскарженні ними рішень органів державної податкової служби в адміністративному порядку”
1.28.	Функція “Адміністрування акцизного збору і контроль за виробництвом та обігом підакцизних товарів”
1.31.	Функція “Контрольно-перевірочна робота із оподаткування фізичних осіб”
1.32.	Функція “Відбір платників податків для документальних перевірок”
1.33.	Функція “Контроль за розрахунковими операціями у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”
1.34.	Функція “Контроль за декларуванням валютних цінностей та застосування санкцій до порушників валютного законодавства”
1.35.	Функція “Документальний контроль за банками, страховими компаніями, торговцями цінними паперами, трастами, ломбардами, кредитними спілками, недержавними пенсійними фондами, професійними учасниками фондового ринку та іншими фінансовими установами”
1.36.	Функція „Здійснення валютного контролю, контролю за своєчасністю проведення розрахунків та оподаткуванням у сфері ЗЕД” (наказ ДПА У від 19.02.08 № 96)
1.37.	Функція “Контроль за діяльністю суб'єктів господарювання, які здійснюють її у сфері грального бізнесу та лотерей”
1.38.	Функція “Стягнення податкового боргу”
1.39.	Функція “Контроль за справлянням податку на прибуток”
1.40.	Функція “Контроль за справлянням податків суб'єктами господарської діяльності, що здійснюють діяльність у СЄЗ”
1.41.	Функція “Адміністрування податку на додану вартість”
1.42.	Функція “Контроль за справлянням місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів з юридичних осіб”
1.43.	Функція “Контроль за справлянням єдиного податку суб'єктами господарювання - юридичними особами та плати за торговий патент”
1.44.	Функція “Справляння податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на майно, плати за землю з фізичних осіб, державного мита, єдиного та фіксованого податку фізичних осіб та податку на промисел”
1.45.	Функція “Забезпечення контролю за виробництвом та обігом спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і сировини, парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового”
1.47.	Функція “Документальна перевірка платників податків”
1.49.	Функція “Здійснення перевірок з відшкодування податку на додану вартість платникам податків”
1.50.	Функція “Виявлення шляхів ухилення від оподаткування в зовнішньоекономічній сфері, банківській системі та фінансових установах, а також у сфері валютного регулювання”
1.51.	Функція “Виявлення, облік, збереження та реалізація безхазяйного майна та майна, що перейшло у власність держави, скарбів, контроль за надходженням коштів до державного бюджету від реалізації такого майна”
1.52.	Функція “Робота з податковими ризиками”
1.53.	Функція “Оперативний облік податків і зборів”
1.55.	Функція “Формування звітів та зведених інформацій за даними оперативного обліку”
1.56.	Функція “Контроль за своєчасним нарахуванням та сплатою платежів до бюджетів усіх рівнів”
1.58.	Функція “Економічний аналіз та прогнозування податкових надходжень”
1.63.	Функція “Документальні перевірки суб'єктів господарської діяльності, які отримують податкові пільги”
1.64.	Функція “Проведення дослідчих перевірок”
1.65.	Функція “Оперативно-розшукова робота в сфері оподаткування”
1.67.	Функція “Проведення роботи щодо вилучення з незаконного обігу підакцизних та інших товарів”
1.69.	Функція “Боротьба з фіктивними суб'єктами господарської діяльності,“конвертаційними” центрами та незаконним відшкодуванням податку на додану вартість”
1.71.	Функція “Розслідування кримінальних справ і організація досудового слідства”
1.74.	Функція “Боротьба з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом”
1.75.	Функція “Формування та ведення баз даних державної податкової служби районного рівня”
1.76.	Функція „Забезпечення реєстрації та обліку платників податків”
1.78	Функція „Формування та ведення інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб районного рівня”
1.79.	Функція “Контроль за повнотою та достовірністю інформаційних ресурсів державної податкової служби України”
1.80.	Функція “Інформаційна робота з органами державної податкової служби і зовнішніми організаціями”
1.81	Функція „Забезпечення функціонування автомаизованих інформаційних систем”
1.82.	Функція „Розробка програмного забезпечення автоматизованих інформаційних систем за дорученням ДПА України”
1.83.	Функція „Адміністрування обладнання автоматизованих робочих місць та забезпечення технічного рівня інформаційної системи”
1.84	Функція „Забезпечення функціонування обладнання та системного програмного забезпечення автоматизованих робочих місць”
1.86	Адміністрування локальних та корпоративних мереж і корпоративної ІР - телефонії”.
1.87	Функція „Адміністрування обладнання податкових баз даних та супроводження роботи серверного приміщення”
1.88.*	Функція “Організація та контроль за роботами, пов'язаними з державною таємницею”
1.89.	Функція “Забезпечення режиму секретності”
1.90.	Функція “Розробка та здійснення системи допуску до державної таємниці”
1.91.	Функція “Забезпечення робіт з матеріальними носіями інформації, віднесеної до державної таємниці”
1.92.*	Функція ”Організація та здійснення заходів з технічного захисту інформації”
1.94.	Функція “Адміністрування безпеки автоматизованих систем”
1.95.	Функція “Антивірусний захист податкової інформації”
1.99.	Функція “Здійснення заходів щодо військово-мобілізаційної роботи, військового обліку та бронювання військовозобов'язаних”
1.100.	Функція “Загальне діловодство”
1.101.	Функція “Збереження податкових документів на паперових носіях”
1.102.	Функція “Адміністративно-господарська діяльність”
1.106.	Функція “Приймання, реєстрація та комп'ютерна обробка звітних документів платників податків”
1.107.	Функція “Введення даних до системи автоматизованої обробки даних (АОД)”
1.108.	Функція “Модернізація державної податкової служби України
1.114	Функція „Приймання податкової звітності платників податків засобами телекомунікаційного зв'язку”
1.118	Функція: Адміністрування збору за забруднення навколишнього природного середовища з фізичних осіб”

Деталізація даних функцій також наведена у Наказі ДПА України від 24.12.2004р. «Про організаційну структуру органів державної податкової служби» № 722.

3. Основні напрями модернізації податкових органів базового рівня

Стратегічним завданням для державної податкової служби України є забезпечення максимально можливої координації діяльності даних підрозділів. Вирішення такого завдання має принципове значення для проекту модернізації податкової служби, оскільки його результати безпосередньо залежать від розробки нових методичних матеріалів щодо відбору платників податків для документальних перевірок і ефективного збирання неплатежів (недоїмки). Необхідно здійснити експериментальне впровадження розробок функціональних управлінь державної податкової служби України у районних податкових органах, об'єктивно оцінити їх ефективність на практиці.

Особливої уваги заслуговує подальший розвиток податкової адміністрації у сфері інформатизації. Розробка системи електронної обробки даних при модернізації податкової служби відіграватиме важливу, але допоміжну роль, оскільки вона є лише інструментальним засобом доступу до інформаційних ресурсів податкового органу. Такий підхід до проектування системи електронної обробки даних базується на міжнародному досвіді інформатизації органів управління, що передбачає головним завданням модернізацію самих об'єктів управління з урахуванням вимоги інформатизації. Виконання такого завдання дозволяє значно спростити та стандартизувати розробки систем електронної обробки даних, зменшити затрати в цій галузі й ефективно використати вже нагромаджений досвід інформатизації податкових органів.

Вирішення потребують наступні проблеми:

- забезпечення ефективного обліку юридичних та фізичних осіб;

- удосконалення механізму нарахування і стягнення податків;

- досягнення повнішого обліку бази оподаткування;

- забезпечення контролю за додержанням податкової дисципліни;

- відбір платників податків для документальних перевірок і планування контрольної роботи;

- організації збирання (ліквідації) недоїмки;

- застосування штрафів і нарахування пені;

- обробка банківської інформації;

- розвиток статистичної звітності, розробка засобів економічного аналізу та прогнозування;

- організація функціональної та інформаційної взаємодії податкових органів з іншими державними установами.

У результаті розробки цих проблем мають бути підготовлені пропозиції щодо вдосконалення діючого податкового законодавства та інших нормативно-правових актів. Усі ці заходи потребують відповідного фінансування.

У випадку обмеження фінансових ресурсів модернізація податкової служби України може мати істотні негативні риси, зокрема: модернізація податкової служби може обмежитися лише посиленням контролю за загальнодержавними податками; виникнуть певні ускладнення в реорганізації роботи з фізичними особами та із справлянням місцевих податків і зборів; скоротяться можливості підготовки висококваліфікованого персоналу; певною мірою будуть згорнуті роботи в напрямі розширення взаємодії податкових органів з іншими організаціями; під час проектування системи електронної обробки даних стримуватиметься розвиток регіональної і централізованої обробки інформації (обробка первинної податкової інформації на районному рівні, забезпечення міжрайонного інформаційного обміну на обласному рівні, передача зведеної податкової інформації на регіональні та центральний рівні); у цей період не буде поштовхів для розвитку засобів зв'язку і телекомунікацій, що відповідно стримає розвиток системи електронної обробки даних.

Перераховані особливості не відповідатимуть комплексному підходу до розвитку податкової служби, оскільки зберігатимуться функції, що не змінюються. Крім того, підтримка модернізації міжнародними організаціями може мати жорстке обмеження та регламентацію позики.

Подальший розвиток функціональної структури державної податкової служби у будь-якому з напрямів модернізації неминуче призведе до необхідності вирішення вищезазначених обмежень і вимагатиме додаткових фінансових ресурсів.

У зв'язку з підвищенням рівня інформатизації податкових органів районної і обласної ланки виникне ряд специфічних проблем правового й інформаційного характеру: невизначеність юридичного статусу інформації на електронних носіях, здобутої у результаті електронної обробки даних із паперових документів; захист інформації у системі електронної обробки даних та під час її передачі каналами зв'язку; забезпечення ефективного контролю за доступом до інформації у системі електронної обробки даних.

Проблема невизначеності юридичного статусу інформації при електронній обробці даних носить правовий характер, і можливості її вирішення обмежені лише підготовкою пропозицій до законодавства та відповідних рекомендацій.

Концепція модернізації податкових органів передбачає виділення основних і допоміжних видів функціональної діяльності податкових органів. Кожний такий вид включає в себе конкретний набір функцій і може розглядатися як функціональний блок.

Основними видами функціональної діяльності податкового органу мають стати керівництво державною податковою інспекцією; робота з платниками податків, що включає: облік платників податків; прийом податкових документів та інформування платників податків; навчання платників податків; інформаційну роботу із зовнішніми організаціями; інформатизацію, що включає введення даних у ПК; облік податкових нарахувань і платежів; контроль за податковими нарахуваннями і платежами; формування статистичних звітів; відбір платників податків для документальних перевірок; відбір порушників податкової дисципліни; експлуатацію системи електронної обробки даних і системно-технічне обслуговування; документальні перевірки; виявлення і попередження порушень податкової дисципліни; збирання (ліквідацію, стягнення) недоїмки; контроль за використанням ЕККА; аналітичну й статистичну роботу; правове забезпечення податкової інспекції; зберігання паперових документів.

Включення традиційних податкових функцій (облік податкових нарахувань і платежів, контроль за податковими нарахуваннями і платежами, формування статистичних звітів, відбір платників для перевірок та відбір порушників податкової дисципліни) до окремого блоку функціональної діяльності - “Інформатизації” пов'язане з необхідністю повної автоматизації цих функцій (їх виконання забезпечує система електронної обробки даних).

До допоміжних видів, що забезпечують функціональну діяльність податкового органу, слід віднести: адміністративно-господарську діяльність; фінансову діяльність; забезпечення відомчого режиму.

Вищенаведені напрями діяльності податкового органу можуть виглядати як набір спеціалізованих функцій або одна комплексна функція. Кожна функція податкової інспекції складається з набору процедур, виконання яких і дозволяє реалізувати її на практиці.

Чітке виділення функцій податкової інспекції та податкової адміністрації та складу процедур є найважливішим елементом змісту модернізації податкової служби.

Нами наведені функції податкової служби районної ланки та процедур для кожної функції. Для їх систематизації був використаний практичний досвід, а також пропозиції і рекомендації обласних державних податкових адміністрацій. Велика методична й інформаційна допомога при їх підготовці була надана з боку міжнародних фінансових організацій, що дозволило використати світовий досвід розвитку податкової служби.

У даний час зазначені функції повністю або частково виконуються спеціалістами державних податкових інспекцій. Автоматизація цих функцій надасть змогу звільнити спеціалістів від рутинної роботи й використати їх на складніших ділянках роботи податкової інспекції (планування і здійснення документальних перевірок, ліквідація недоїмки, роз'яснювальна робота з платниками податків тощо).

Оскільки у діючій системі податкових органів країни передбачені додаткові рівні системи управління (міський, окружний) і значна кількість обласних податкових адміністрацій частково виконують функції районних державних податкових інспекцій (займаються нарахуванням і стягненням податків з платників), то вдосконалення податкової системи дозволить забезпечити необхідну інтеграцію функцій районного й обласного рівнів.

На підставі досвіду практичної роботи районних податкових органів можна виділити ряд функцій, які за своєю природою невластиві системі нарахування і стягнення податків, зокрема: ведення Державного реєстру підприємств; контроль за використанням ЕККА в торгівлі; розподіл податкових надходжень щодо бюджетів; забезпечення статистичної звітності у галузевому розрізі й за статтями бюджету; боротьба з контрабандою; повернення кредитів; викриття нелегального виробництва спиртних напоїв; контроль за формуванням цін; контроль за реєстрацією юридичних осіб (визнання реєстрації недійсною); контроль за порушенням валютного законодавства; надання консультацій із питань, що виходять за межі податкової системи (бухгалтерський облік тощо).

Державні податкові інспекції вимушені виконувати зазначені функції поряд з основною роботою - забезпеченням нарахувань і стягнень податків, що є значним додатковим навантаженням на персонал. При підготовці пропозицій із удосконалення податкового законодавства й інших нормативно-правових документів необхідно передбачити поступове скорочення подібних функцій.

Діяльність працівників податкової служби пов'язана із взаємостосунками з людьми - представниками різноманітних організацій-платників податків. У психологічній площині ці взаємостосунки відрізняються підвищеною емоційною напругою ділових партнерів, тому що внутрішньо вони готуються до протистояння можливим претензіям, потенційній конфліктній ситуації при здійсненні контролю, оскільки на суб'єктивному рівні контроль більшістю людей сприймається як прояв недовіри. Отже, для ефективного виконання своїх посадових обов'язків працівнику податкової служби необхідно знати психологію поведінки людини в діловій ситуації. Тому очевидно, що в податкових інспекціях має працювати психолог.

З метою підвищення ефективності зазначених перетворень запропоновані заходи визначають напрями та межі накресленої модернізації податкових органів.

Практична реалізація зазначених заходів передбачає необхідне технічне забезпечення державних податкових органів, упровадження сучасних засобів захисту інформації, розвиток системи телекомунікацій, правове забезпечення передачі інформації на машинних носіях і каналами зв'язку. Уся сукупність даних проблем може бути повністю вирішена лише в межах державного проекту модернізації податкової служби і для цього необхідні довгострокові та значні обсяги інвестицій. Упровадження проекту включає розробку типових рішень щодо розв'язання проблем у податкових органах, де здійснюватиметься експеримент, що в перспективі дозволить забезпечити планування і цілеспрямоване виділення коштів.

Висновок

Суспільне призначення податкової служби полягає в забезпеченні єдиної державної податкової політики, ефективного здійснення своїх завдань і функцій шляхом сумлінного виконання податківцями покладених на них службових повноважень. Визначальним у позиції податкової служби є те, що вона працює в суспільній сфері та є державною установою, призначеною дотримуватися та здійснювати контроль за виконанням вимог закону.

На етапі становлення податкової системи України в умовах розвитку ринкових відносин первісно сформувалася централізована вертикальна система податкових органів із чіткою спеціалізацією за видами податків. Така організаційна структура податкових органів України є об'єктивною необхідністю в період розробки та вдосконалення податкового законодавства країни, створення методологічної бази його реалізації на практиці та налагодження механізму нарахування та сплати податків

Подальший розвиток державної податкової служби України в умовах перетворень, що проходять в нашому суспільстві, має здійснюватись на усвідомленні необхідності докорінної зміни філософії спілкування з платниками податків з фіскальної на добровільну сплату податків, що потребує переходу до світових цивілізованих норм в оподаткуванні.

Податкова служба в сучасних умовах повинна стимулювати економічний розвиток країни, сприяти створенню умов для залучення інвестицій, розвитку приватного бізнесу, сприяти зниженню податкового тягаря, отриманню сталих доходів до державного бюджету. Необхідно трансформувати податкову службу в провідну демократичну та підзвітну суспільству високоефективну державну установу, яка діє на правових засадах та користується довірою і підтримкою суспільства.

Список використаної літератури:

1. Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 24.12.1993р.// Все про бухгалтерський облік. - 2004. - №7. - С.3-15.

2. Наказ ДПА України від 24.12.2004р. «Про організаційну структуру органів державної податкової служби» № 722.

3. Антонов В.М. Модернізація податкової служби. Моделі. Методи. АРМ.: Навчальний посібник - Київ: КНТ,2006 - 220с

4. Боднар Л. Модернізація податкової служби: врахування інтересів платників податків та економічне зростання держави.// Вісник податкової служби України. - 2007. - №20. - С.7-10.

5. Бречко О.В. Реалізація стратегії партнерства в оподаткуванні: Навчальний посібник. - Тернопіль: Воля, 2006. - 231с.

6. Германова О. Модернізація ДПС: пройдено півшляху // Вісник податкової служби України. - 2008. - №18-19. - С.2.

7. Данілов О.Д., Фліссак Н.П. Податкова система та шляхи її реформування. - К.: Парламентське вид., 2001. - 216 с.

8. Іванов Ю.Б., Крисоватий А.І., Десятнюк О.М. Податкова система. Підручник. - К.: Атіка, 2006. - 920с.

9. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. - Ірпінь, Академія державної податкової служби України, 2001. - 364 с.

10. Модернізація державної податкової служби України. Навчальний посібник для працівників ДПС Тернопільської області. - Тернопіль: ДПА в Тернопільській області, 2004. - 38с.

11. Соколовська А.М. Податкова система держави : теорія і практика становлення. - К.: Знання-Пресс, 2004. - 454 с.

Размещено на Allbest.ru