Ринок цінних паперів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Приватний вищий навчальний заклад «МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ»	1993	Private institution of higher education «INTERNATIONAL UNIVERSITY OF FINANCE»

КАФЕДРА ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

Домашня контрольна робота

На тему:

«Ринок цінних паперів в Україні»

з предмету «Політична економія»

освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»

зі спеціальності 6.030509 «облік і аудит»

Бессараб Марії Ігорівни

І курсу, групи О - 01

Керівник від університету

Київ-2010

Зміст

Вступ

Розділ І. теоретичні основи побудови ринку цінних паперів

1.1 Зміст та види ринку цінних паперів

1.2 Функції ринка цінних паперів

1.3 Організаційна структура ринку цінних паперів

Розділ ІІ. Сучасний стан РЦП в Україні

2.1 Розвиток та сучасний стан на ринку цінних паперів за 2005-2010 рр.

2.2 Структурний аналіз операцій на ринку цінних паперів з 2005-2010 рр.

Розділ ІІІ. Шляхи вдосконалення організаційної структури ринку цінних паперів

3.1 Проблеми та пропозиції з питань функціонування ринку цінних паперів в Україні

3.2 Пропозиції щодо розвитку ринку цінних паперів в Україні

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Тема «ринок цінних паперів», на мою думку, є дуже актуальною, бо: сучасний світ характеризується високим поділом праці, в результаті чого обмін продуктами праці, торгівля стали суспільною необхідністю.

Виникнення та обіг капіталу, представленого у цінних паперах, тісно пов'язаний із функціонуванням ринку реальних активів, тобто ринку, на якому відбувається купівля-продаж матеріальних ресурсів. З появою цінних паперів (фондових активів) відбувається нібито роздвоєння капіталу. З однієї сторони, існує реальний капітал, представлений виробничими фондами, з іншої - його відображення у цінних паперах.

Поява цього різновиду капіталу пов'язана з розвитком потреби у залученні все більшого об'єму кредитних ресурсів внаслідок ускладнення та розширення комерційної та виробничої діяльності.. Таким чином, фондовий ринок історично починає розвиватися на основі позичкового капіталу, так як купівля цінних паперів означає не що інше, як передачу частини грошового капіталу у позику.

Розділ І. теоретичні основи побудови ринку цінних паперів

1.1 Зміст та види ринку цінних паперів

Ринок цінних паперів - це ринкові відносини, які встановлюються та діють в межах певної країни з приводу певних цінних паперів, випущених емітентами, зареєстрованими відповідно до законодавства цієї країни, причому учасниками [1].

Ринок цінних паперів являє собою досить широку сукупність суспільних відносин, які виникають та існують з приводу цінних паперів, включаючи та державне та інституційно-правове їх регулювання [1].

Ринок цінних паперів доповнює систему банківського кредиту і взаємодіє з нею. Наприклад, банки надають посередникам ринку цінних паперів кредити для підписки на цінні папери нових випусків, а ті продають банкам великі блоки цінних паперів для перепродажу або по іншим причинам. В деяких європейських країнах основну посередницьку роль на ринку цінних паперів відіграють найбільші комерційні банки.

Ринок цінних паперів охоплює (об'єднує) частину кредитного ринку (зокрема, ринок позикових боргових інструментів, або ринок боргових зобов'язань) і повністю ринок інструментів власності. Іншими словами, цей ринок інтегрує операції щодо випуску та обігу боргових інструментів, інструментів власності, а також їхніх похідних.

До боргових інструментів належать, насамперед, облігації, векселі, сертифікати.

До інструментів власності - всі види акцій, а до їх похідних - їїх опціони, ф'ючерси та інші аналогічні цінні папери. Отже, ринок інструментів позики, будучи елементом кредитного ринку, є сферою відносин, що стосуються позикового капіталу, в той час як ринок інструментів власності стосується відносин щодо власного капіталу, тобто пайових внесків власників у статутних фондах підприємств.

Ринок цінних паперів можна розмежувати на:

1. первинний ринок.

2. вторинний ринок.

3. біржовий ринок.

4. позабіржовий ринок.

Первинний ринок - це ринок перших і повторних емісій (випусків) цінних паперів, на якому здійснюється їх початкове розміщення серед інвесторів. Тобто рамки первинного ринку фактично обмежуються найпершим актом купівлі - продажу того чи іншого цінного паперу. На цій стадії емітент (організація, що випустила цінні папери) передає майнові права на свою власність (чи частину власності) іншим особам, одержуючи натомість грошові кошти для інвестицій. У процесі випуску цінних паперів, у результаті зазначених угод, цінні папери, що випускаються, купуються інвесторами або дилерами вперше. Тому й ринкові відносини, які виникають в процесі випуску цінних паперів називають первинним ринком.

Первинні ринки існують як відносно нетривкі ринкові відносини з приводу конкретних цінних паперів, тобто вони є тимчасовими ринками. Сторонами таких угод завжди є емітент та інвестор. Доходи від випуску належать емітенту.

Як правило, більшість цінних паперів (отже, і майнові права, що в них виражені) згодом переходять від одного власника до іншого - відбувається наступна їхня купівля - продаж, інші операції, що залежать і впливають на кон'юнктуру ринку. Іншими словами, цінні папери надходять у обіг. Обіг цінних паперів - це прерогатива вторинного ринку. Між первинним та вторинним ринком цінних паперів є певні розбіжності. Наприклад, предметом угод купівлі-продажу на вторинному ринку є цінні папери, які були придбані в процесі випуску. Тобто на вторинному ринку здійснюється подальший перепродаж цінних паперів. Доходи від продажу цінних паперів належать власнику ( інвестору або дилеру), який виступає на вторинному ринку в ролі продавця.

Біржовий ринок нерозривно пов'язаний з поняттям фондова біржа, власне, ці терміни тотожні. Під обома ними розуміють ринок з найвищим рівнем організації (як правило, вторинний), що максимально сприяє підвищенню мобільності капіталу та формуванню реальних ринкових цін на фінансові вклади, які перебувають в обігу.

Позабіржовий ринок охоплює, як видно з його назви, операції з цінними паперами поза біржею. У більшості випадків на цьому ринку відбувається первинне розміщення, а також перепродаж цінних паперів тих емітентів, які не бажають з об'єктивних причин не можуть виставити свої активи на біржу.

Крім наведеної класифікації, ринок цінних паперів можна диференціювати ще за такими ознаками (за кожною ознакою ринок розподіляється на сегменти):

v за категоріями емітентів (ринок цінних паперів корпорацій, ринок державних цінних паперів).

v за строками випуску (ринок цінних паперів без установленого строку обігу, ринок цінних паперів з установленим строком обігу, ринок безстрокових цінних паперів).

v За територією розповсюдження (інтернаціональний, національний, регіональний).

v За видами (категоріями) цінних паперів (ринок акцій, в тому числі за їх видами, облігацій, інших цінних паперів).

Принципи функціонування цивілізованого ринку цінних паперів:

1. Прозорість;

2. Відкритість та доступність;

3. Впорядкованість;

4. Конкурентність.

В Україні, як і в інших країнах з перехідною економікою, оборот цінних паперів стає однією з основних галузей фінансової сфери, без якої даремно сподіватися на нормальне функціонування складного механізму ринкової економіки. Реформування власності супроводжується структурною перебудовою народного господарства і зумовлює удосконалення ринку цінних паперів, а це, в свою чергу, сприяє закріпленню результатів цього процесу.

Конкретна ефективність ринку цінних паперів залежить від забезпечення таких цілей і розв'язання таких завдань:

1. Акумуляція коштів населення та підприємств (заощаджень, нагромаджень, тимчасово вільного капіталу).

2. Концентрація коштів, створення умов для формування великого капіталу, здатного вирішувати складні економічні завдання.

3. Збільшення частки капітальних вкладень у валовому національному продукті та національному доході, що сприяє оздоровленню й зміцненню фінансової системи держави і створенню необхідних резервів капіталу.

4. Залучення вітчизняного та іноземного капіталу в економіку України в результаті створення механізму інвестування й розширення сфери впливу капіталу на економічні процеси.

5. Оптимізація галузевої, виробничої та регіональної структури з допомогою:

а) міграції капіталу - відтоку з галузей, де є його надлишок, у галузі, де його бракує;

б) переливання капіталу з малорентабельних галузей і регіонів у високорентабельні;

в) вирівнювання норми прибутку на вкладений капітал.

6. Баланс попиту і пропонування капіталу, а відтак і баланс виробництва та споживання матеріальних цінностей.

7. Сприяння приватизації на її завершальному етапі, формування інституту власників і менеджерів, здатних найефективніше розпоряджатися власністю акціонерних товариств.

8. Узгодження майнових державних, інституціональних та індивідуальних інтересів у процесі обігу цінних паперів.

9. Стимулювання виникнення нових господарських інститутів, що відповідають новим економічним відносинам.

10. Стабілізація курсу національної валюти через стримування інфляції, захист інтересів населення і підприємств.

11. Створення конкуренції системі банківського кредиту, що забезпечує поліпшення якості обслуговування клієнтів.

12. Економія суспільних витрат обігу, поліпшення системи взаєморозрахунків підприємств, зниження їх заборгованості, розвиток товарообороту.

13. Сприяння реалізації науково-технічних досягнень шляхом впровадження заходів для заохочення використання нової технології.

14. Сприяння збільшенню ефективності управління підприємством, передовсім акціонерним.

15. Сприяння розвиткові самоуправління.

16. Створення умов для інтеграції у світову економічну систему, завдяки репродукуванню загальноосвітніх принципів і стандартів функціонування ринку цінних паперів.

Нині розвиток ринку цінних паперів відбувається за такими трьома основними напрямками:

§ відбувається подальша автоматизація фондових операцій - окремі комп'ютерні системи поєднуються у всесвітню мережу електронної комунікації;

§ триває робота над створенням нових видів і модифікацій цінних паперів (насамперед безпаперових), у тім числі гібридних і паперів другого та наступного порядків;

§ збільшується інтернаціоналізація фондової діяльності, відповідно до загального процесу економічної інтеграції країн.

Ринки в розвинутих країнах в основному оперують такими інструментами, як акції, облігації та похідні від них, сертифікатами.

Торгівля цінними паперами на біржовому ринку здійснюється через фондову біржу. Фондова біржа - це постійно діючий ринок, у якому присутній елемент вторинного ринку цінних паперів. Взагалі біржі як такі - це місця, де компанії, продаючи свої «долі в підприємствах», забезпечують собі фінансову можливість розширяти виробництво і послуги, робити споживацький продукт більш якісним.

1.2 Функції ринку цінних паперів

ринок цінний папір

З аналізу літературних джерел, можемо навести наступні функції ринку цінних паперів:

Конкурентність - спроможність боротися за залучення фінансових ресурсів потенційних інвесторів під час випуску цінних паперів; конкуренція між комерційними банками під час виконання біржових угод з цінними паперами; можливість конкуренції за здійснення функцій інфраструктурних учасників ринку цінних паперів.

Функція інформаційної прозорості - основне завдання цієї функції - організація «зустрічі» власників капіталу та його споживачів, надання достовірної, обґрунтованої, своєчасної, актуальної інформації про діяльність ринку цінних паперів.

Інформаційна функція - передбачає формування єдиної ринкової ціни, що є результатом взаємодії попиту та пропозиції на цінні папери, створює передумови для прогнозування його майбутньої кон'юнктури та дає змогу його суб'єктам відповідним чином корегувати власні господарські плани і приймати ефективні рішення щодо подальших кроків на ринку цінних паперів.

Функція перерозподілу полягає у тому, що фінансові ресурси, вивільнені на окремих стадіях відтворювального процесу, спрямовуються на прискорення обігу капіталу, що, в свою чергу, створює можливості для введення новітніх технологій ( наприклад, перехід до електронного обігу цінних паперів на ринку).

Функція санації - вилучення з обігу цінних паперів підприємств, які неспроможні конкурувати з іншими та звільнення місць для більш сильних, конкурентоспроможних підприємств.

Функція регулювання - забезпечує впорядковані дії емітентів з приводу купівлі - продажу цінних паперів та в такий спосіб сприяє встановленню цін на цінні папери, котрі зрівноважують попит і пропозицію на них.

1.3 Організаційна структура ринку цінних паперів

Ринок цінних паперів - це частина фінансового ринку (інша його частина - ринок банківських кредитів).

Ринок цінних паперів доповнює систему банківського кредиту і взаємодіє з нею. Наприклад, банки надають посередникам ринку цінних паперів кредити для підписки на цінні папери нових випусків, а ті продають банкам великі блоки цінних паперів для перепродажу і по іншим причинам. В деяких європейських країнах основну посередницьку роль на ринку цінних паперів відіграють найбільші комерційні банки.



Національний ринок цінних паперів - у випадку України, національним ринком цінних паперів вважається первинний та вторинний ринки цінних паперів, на яких укладаються угоди купівлі - продажу цінних паперів українських емітентів [1].

Міжнародний ринок цінних паперів - як правило, називаються ринки країн, на яких знаходяться цінні папери, випущені іноземними емітентами. В іншому випадку, цей термін може охоплювати ринки, участь у яких можуть вільно приймати як і національні інвестори, так і іноземні. Нарешті, поняттям «міжнародний ринок» також можуть охоплюватись випадки, коли одні й ті ж самі цінні папери знаходяться в обігу різних (декількох) країн.

Первинний ринок цінних паперів - як було зазначено раніше, це ринок, як5ий виникає з приводу певних цінних паперів.

Вторинний ринок - це ринок, на якому відбувається обіг цінних паперів.

До вторинного ринку належать біржовий та позабіржовий ринки цінних паперів.

Під біржовим ринком розуміють торгівлю цінними паперами, яка здійснюється на фондових біржах. У наш час, фондова біржа являє собою:

а. складну систему торгівлі, яка більшою мірою базується на комп'ютерних засобах;

б. систему виявлення курсів акцій;

в. інститут, що відповідає за впорядкування ринкових відносин з приводу будь-яких цінних паперів;

г. систему торгівлі, яка є досить сприятливою для прискорення обігу цінних паперів.

Позабіржовий ринок цінних паперів - являє собою складну та впорядковану систему торгівлі акціями, проте має певні відмінності у введенні процедур купівлі-продажу цінних паперів. Зокрема, це відмінності, що стосуються:

а. участі у системі введення торгівлі цінними паперами;

б. принципів здійснення торгівлі;

в. завдання виявлення курсової вартості акцій;

г. співвідношення брокерських та дилерських функцій.

Кредитний ринок - це механізм відносин між юридичними особами, які потребують коштів для свого розвитку та громадянами, які можуть ці кошти надати (позичити).

Валютний ринок - це механізм встановлення правових та економічних відносин між споживачами та продавцями валют.

Розділ ІІ. Сучасний стан ринку цінних паперів в Україні

2.1 Розвиток та сучасний стан ринку цінних паперів за 2005 - 2009 рр.

Для формування ринку цінних паперів Україна використала зарубіжний досвід та почала створювати власний ринок цінних паперів, історія якого починається від моменті прийняття Закону України «Про цінні папери і фондову біржу».

1992 - 1993 роки - період появи перших українських акцій і перших торгівців цінними паперами, а також Української фондової біржі (1991 р.). наступним етапом розвитку біржі була масова приватизація 1994-1996 рр. З'являються такі фондові біржі: Київська міжнародна фондова біржа, Донецька фондова біржа, Перша фондова торгівельна система (ПФТС), Українська асоціація інвестиційного бізнесу, Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв.

Функціонування ринкової економіки ґрунтується на функціонуванні різноманітних ринків, які можна згрупувати в два основні класи: ринки виробленої продукції (товарів та послуг) та ринки трудових і фінансових ресурсів. Найбільш розвинутим елементом фінансового ринку є ринок цінних паперів.

Розвиток ринку цінних паперів є індикатором лібералізації економіки та успішного проведення ринкових реформ, створює важливий компонент сучасного механізму економічного регулювання, надає економіці певної гнучкості й мобільності, забезпечуючи можливість швидкого переливу ресурсів із одних галузей в інші та здійснення структурної перебудови виробництва.

Основу функціонування ринку цінних паперів становить діяльність емітентів. На початок 2006 року в Україні зареєстровано 33507 акціонерних товариств. На початку 2006 року розподіл власності виглядав так: нерезиденти володіють 21,8% акцій українських емітентів на загальну суму 27,6 млрд. грн., що на 1,4% менше, ніж у попередньому році; фізичні особи були власниками 23,3% акцій на загальну суму 29,5 млрд. грн., що на 2% більше, ніж аналогічний показник 2005 року.

Протягом 2000-2005 років спостерігається тенденція щодо стабілізації обсягів випуску цінних паперів. В 2005 року загальний обсяг випусків цінних паперів становив 62 млрд. грн.

Проблемою українського ринку є невеликі терміни обігу боргових інструментів. Так, термін обігу кооперативних облігацій становить 6-12 місяців, державних облігацій - два-три роки, а термін обігу єврооблігацій - три - п'ять років. На відміну від акцій і облігацій, поява яких зумовлена безпосередніми потребами відтворювального процесу, виникнення похідних цінних паперів викликане необхідністю перерозподілу цінових ризиків, основна економічна функція яких - надання суб'єктам механізму страхування від зміни цін на ринку капіталів. Ринок похідних цінних паперів - найбільш динамічний сегмент світових фондових ринків. В Україні процес реєстрації похідних цінних паперів розпочався 2000 року.

Професійну діяльність, крім основних учасників (емітентів та інвесторів), на вітчизняному організованому ринку цінних паперів на початок 2006 року здійснювали 1349 інфраструктурних учасників, що на 3,2% менше, ніж на початок 2005 року, але на 4,6% більше, ніж на початок 2001 року. На початок 2006 року діяло 10 саморегульованих організацій, з них 8 бірж і 2 торговельно-інформаційні системи; 142 зберігача цінних паперів; 352 реєстратори власників іменних цінних паперів; Національна депозитарна система та електронні торговельні системи, сформовані контрольні органи та органи захисту прав акціонерів

Торговельний оборот українського фондового ринку значно поступався сукупному торговельному обороту всіх ринків (крім валютного) Московської міжбанківської валютної біржі, а також відповідному показникові Варшавської фондової біржі. Винятком становила лише російська фондова біржа, але у 2006 році вона випередила за обсягом торговельного обороту весь фондовий ринок України.

Для українського ринку цінних паперів найвдалішим виявився 2007 рік. Саме в цьому році збільшився попит на акції підприємств у галузі металургії та енергетики. Також не менш важливим фактором для України є те, що попит на акції українських емітентів з боку іноземних фондів збільшився. Обсяг торгів у 2007 році становив 32,25 млрд. грн., що на 4,26 млрд. грн. більше ніж у 2006 році.

2008 рік для світових фінансових ринків розпочався недосить вдало, адже американські фондові індекси почали знижуватись дуже швидкими темпами. Саме ця ситуація негативно позначилася як на азіатських так і на європейських ринках. Український фондовий ринок виявився незалежним від світових організацій із-за слабкого зв'язку з ними. Більшість експертів були впевнені, що саме у 2008 році український фондовий ринок продовжив свій розвиток. Науковці вважають, що саме за рахунок кризи на фондовому ринку гроші з розвинутих країн надходитимуть до країн, що розвиваються.

Наразі ринок корпоративних цінних паперів розвивається виключно на базі приватизації, наслідком чого є дефіцит ліквідних цінних паперів. Вторинні емісії, через свій незначний обсяг, не стимулюють збільшення його обігу на ринку. А це один із головних каталізаторів, що може дати новий імпульс для розвитку національного фондового ринку. В такій ситуації доцільно було б використання зарубіжного досвіду щодо впровадження такого виду цінних паперів, як „золота акція”. Питання впливу на діяльність акціонерних товариств є вкрай важливим. В Україні вже давно точаться дискусії про необхідність упровадження в акційні відносини „золотої акції”.

Використовується цей вид цінних паперів передусім для підвищення ефективності економіки у процесі приватизації. „Золота акція” дає уряду право зберігати за собою одну акцію, яка не голосує, що дає змогу заборонити подальший продаж основного капіталу або реорганізацію підприємства. Маючи „золоту акцію”, держава завжди буде готова втрутитися в галузь, яка працює неефективно, але при цьому має стратегічне значення для країни.

Держава повинна створити довгострокову концепцію щодо розвитку ринку цінних паперів, має знайти шляхи до поєднання ресурсів держави і приватного сектору з метою його формування, а також впорядкувати низку найважливіших нормативно-правових актів.

На мою думку, є три основні проблеми щодо стратегічного розвитку ринку цінних паперів в Україні та оптимізації конкуренції на ньому: розвиток та удосконалення діяльності біржової системи; розбудова депозитарно-клірингової інфраструктури; формування механізму активного залучення широких верств населення до участі в діяльності ринку цінних паперів через становлення на ньому рейтингової інфраструктури.

Стійкий, що стабільно функціонує, біржовий ринок цінних паперів є одним із чинників, що визначають інвестиційний клімат у країні, сприяють залученню й перерозподілу інвестиційного капіталу у найбільш перспективні сфери економіки. Все це актуалізує проблему виведення біржового ринку України з кризи, проведення суттєвих перетворень у технології організації і програмно-апаратному забезпеченні вітчизняних фондових бірж, підвищенні їх конкурентоспроможності.

Формування ефективної системи інфраструктурного забезпечення ринку цінних паперів в Україні є необхідною умовою для забезпечення ефективності його функціонування, а також підвищення привабливості для інвесторів.

2.2 Структурний аналіз операцій на ринку цінних паперів з 2005-2010рр.

Підсумки діяльності Української фондової біржі за 2005 рік

Незважаючи на збереження у 2005 році провідних позицій на біржовому ринку України обсяг торгівлі на УФБ у 2005 році зменшився в 1,9 рази у порівнянні з попереднім роком і склав 780,6 млн. грн. (відповідний показник 2004 року - 1,5 млрд. грн.).

Суттєве падіння обсягів торгівлі у 2005 році спричинено низкою як ринкових, так і політичних чинників:

- скорочення обсягів об'єктів приватизації, що пропонувались до продажу на УФБ протягом року;

- відсутність торгів у секторі приватизації протягом перших чотирьох місяців 2005 року у зв'язку з введенням Верховною Радою України мораторію у сфері приватизації;

- падіння обсягів торгівлі похідними цінними паперами;

- збереження тенденції низької активності на вторинному біржовому ринку цінних паперів.

В той же час, у 2005 році суттєво змінилась структура торгів за видами фінансових інструментів, яка розширилась за рахунок корпоративних облігацій. Якщо в 2004 році 98,5% від обсягу торгівлі на УФБ займали похідні цінні папери і 1,5% - акції, у 2005 році на ринок акцій припадає 62,5% від річного обсягу біржової торгівлі, похідні цінні папери займають 33%, 4,5% - ринок корпоративний облігацій.

Станом на кінець 2005 року інфраструктура членів УФБ представлена 117 брокерськими конторами членів біржі, які водночас є членами саморегулівної організації УФБ. Протягом 2005 року зі складу членів СРО УФБ були виключені 17 торговців цінними паперами, увійшли до складу СРО - 12. Члени СРО УФБ в структурному розрізі представлені 31 банківською установою та 86 торговцями цінними паперами.

Біржовий лістинг

На кінець звітного періоду у біржовому реєстрі налічуються цінні папери 87 емітентів: у відділенні неофіційного котирування біржі - цінні папери 78 емітентів, 9 емітентів знаходяться у відділеннях офіційного котирування УФБ. Структура офіційного лістингу біржі протягом року не змінилася та представлена акціями 3 банків та 6 ВАТ, які створені в процесі приватизації.

Біржова активність

Протягом 2005 року на УФБ та її філіях відбулось 64 торговельних сесії (у 2004 році - 259 сесій). Середньомісячний обсяг торгівлі склав 65 млн. грн. (у 2004 році - 125 млн. грн.), за торговельну сесію - 12,2 млн. грн. (в 2004 році - 5,8 млн. грн.).

За звітний період на УФБ та її філіях укладено 170 угод (в середньому 3 угоди за одну торговельну сесію). Найбільша кількість угод була зафіксована у січні - 25. Найбільший обсяг торгів зафіксований у травні - 475,3 млн. грн., що обумовлено укладанням значних за вартістю угод у секторі приватизації. В розрізі фінансових інструментів найбільшу кількість угод (143) було укладено з похідними цінними паперами (опціонами на купівлю товарів) [3].

Аналітичний огляд діяльності Української фондової біржі за 2006 рік

Біржовий обсяг торгів за 2006 рік склав 239,4 млн. грн. (відповідний показник 2005 року - 780,6 млн. грн.). Зниження обсягів торгівлі у порівнянні з 2005 роком обумовлене різким зниженням у 2006 році активності на ринку похідних цінних паперів (у 2005 році на цей сектор припадало 33% біржового обігу) та зниженням обсягів продажу в секторі приватизації.

Біржова інфраструктура

На кінець 2006 року інфраструктура членів УФБ представлена 112 брокерськими конторами членів біржі, які водночас є членами саморегулівної організації УФБ. Члени СРО УФБ в структурному розрізі представлені 29 банківськими установами та 83 торговцями цінними паперами.

Біржовий реєстр

На кінець звітного періоду у біржовому реєстрі налічувались цінні папери 54 емітентів: у відділенні неофіційного котирування біржі - цінні папери 45 емітентів, 9 емітентів знаходяться у відділеннях офіційного котирування УФБ.

Структура офіційного лістингу біржі залишилась незмінною та представлена акціями 3 банків та 6 ВАТ, які створені в процесі приватизації [4].

Аналітичний огляд діяльності Української фондової біржі за 2007 рік

За підсумками діяльності УФБ протягом 2007 року біржовий обсяг торгів склав 84,79 млн. грн. (відповідний показник 2006 року - 239,4 млн. грн.). Зниження обсягів торгівлі в звітному році пояснюється суттєвим падінням активності на ринку корпоративних облігацій та зниженням більш ніж вдвічі обсягів торгівлі на ринку акцій.

Біржова інфраструктура

Станом на кінець 2007 року інфраструктура членів УФБ представлена 100 учасниками, які водночас є членами саморегулівної організації УФБ. З початку поточного року зі складу членів СРО УФБ були виключені 26 торговців цінними паперами, увійшли до складу СРО Ї 12.

Члени СРО УФБ в структурному розрізі представлені 30 банківськими установами та 70 торговцями цінними паперами.

Біржовий список

На кінець звітного періоду у біржовому списку налічуються цінні папери 52 емітентів, з них, цінні папери двох емітентів перебувають у біржовому реєстрі, решта, 50 емітентів, знаходиться у позалістинговому котируванні.

Зменшення кількості лістингових цінних паперів пов'язане із введенням в дію нових нормативів лістингових вимог, які встановлені затвердженим ДКЦПФР Положенням про функціонування фондових бірж. Таким чином, на станом на кінець 2007 року в лістингу УФБ перебувають акції прості іменні ВАТ «Західенерго» і АКБ «Укрсоцбанк».

Біржова активність

Протягом 2007 року на УФБ та її філіях відбулося 32 торгівельні сесії (за аналогічний період 2006 року Ї 43 сесії). Середньомісячний обсяг торгівлі склав 7,06 млн. грн. (відповідний показник 2006 року Ї майже 20 млн. грн.), за торгівельну сесію Ї 2,65 млн. грн. (в 2006 році Ї 5,56 млн. грн.).

За звітний період на УФБ та її філіях укладено 816 угод (в середньому 25 угод за торговельну сесію), з них 803 угоди укладено на УФБ, решта Ї на філіях біржі. В розрізі фінансових інструментів найбільшу кількість угод (776) було укладено з похідними цінними паперами. Слід також зазначити, що найбільша активність на ринку похідних цінних паперів проявилася протягом грудня 2007 року Ї було укладено 704 біржові угоди.

Найбільша біржова активність спостерігалася у березні звітного року. Обсяг торгів у березні склав 45,94 млн. гривень, що становить майже 54,2% від загального обсягу торгівлі за звітний період. Різке зростання обсягу торгів обумовлено продажем у секторі приватизації 0,17%-го пакету акцій ВАТ «Метал Стіл Кривий Ріг», вартість якого склала 45,38 млн. гривень [5].



Підсумки діяльності Української фондової біржі за 2008 рік

За підсумками діяльності УФБ протягом 2008 року біржовий обсяг торгів склав 114,53 млн. грн. (відповідний показник 2007 року - 84,79 млн. грн.). Збільшення обсягів торгівлі в звітному році пояснюється підвищенням активності на ринку похідних цінних паперів та зростанням обсягів торгівлі на вторинному ринку акцій.

Біржова інфраструктура

Станом на кінець 2008 року інфраструктура членів УФБ представлена 98 учасниками, які водночас є членами саморегулівної організації УФБ. З початку поточного року зі складу членів СРО УФБ були виключені 19 торговців цінними паперами, увійшли до складу СРО - 18. Члени СРО УФБ в структурному розрізі представлені 26 банківськими установами та 72 торговцями цінними паперами.

Біржовий список

На кінець звітного періоду біржовий список складається з 83 цінних паперів та інших фінансових інструментів, які перебувають

у позалістинговому котируванні. У першому кварталі 2008 року, у зв'язку із введенням в дію нових нормативів лістингових вимог, які встановлені затвердженим ДКЦПФР Положенням про функціонування фондових бірж, з лістингу УФБ було виключено акції прості іменні ВАТ «Західенерго» і АКБ «Укрсоцбанк».

Біржова активність

Протягом 2008 року на УФБ та її філіях відбулося 53 торгівельні сесії (за аналогічний період 2007 року - 32 сесії). Середньомісячний обсяг торгівлі склав 9,54 млн. грн. (відповідний показник 2007 року - 7,06 млн. грн.), за торгівельну сесію - 2,16 млн. грн. (в 2007 році - 2,65 млн. грн.).



ількість укладених у 2008 році угод збільшилася у 12 разів у порівнянні із 2007 роком. За звітний період на УФБ та її філіях укладено 9813 угод (в 2007 році - 816 угод), в середньому 185 угод за торговельну сесію; з них 9802 угоди укладено на УФБ, решта - на філіях біржі. В розрізі фінансових інструментів найбільшу кількість угод (9740) було укладено з похідними цінними паперами.

Найбільший обсяг торгів був зафіксований у серпні звітного року і склав 38,03 млн. гривень, що становить 33,2% від загального обсягу торгівлі за звітний період. Найбільша кількість угод була укладена на ринку похідних цінних паперів у січні та грудні (4459 та 5201 угода відповідно).

В звітному періоді частка вторинного ринку у загальному обсязі торгів становила 92,96%, у 2007 році - 4,52% від загального обсягу торгів [6].

Аналітичний огляд діяльності Української фондової біржі за 2009 рік

За підсумками діяльності РЦП протягом 2009 року біржовий обсяг торгів склав 58,83 млн. грн. (відповідний показник 2008 року - 114,53 млн. грн.). Зменшення обсягів торгів в 2009 році у порівнянні з 2008 роком обумовлене падінням активності на первинному ринку та ринку корпоративних облігацій.

Біржова інфраструктура

Станом на кінець 2009 року члени РЦП представлені 78 учасниками. З початку поточного року зі складу членів РЦП було виключено 26 торговців цінними паперами, увійшли до складу - 6.

Члени УФБ в структурному розрізі представлені 24 банківськими установами та 54 торговцями цінними паперами.

Біржовий список

На кінець звітного періоду у біржовому списку налічуються цінні папери 53 емітентів, які перебувають у позалістинговому котируванні. В вересні 2009 року, у зв'язку із введенням в дію змін до Положення про функціонування фондових бірж, пов'язаних з умовами перебування цінних паперів у біржовому списку, з біржового списку УФБ було виключено цінні папери 31 емітента.

Біржова активність

Протягом 2009 року на УФБ та її філіях відбулося 36 торгівельних сесій (за аналогічний період 2008 року - 53 сесії). Середньомісячний обсяг торгівлі склав 4,9 млн. грн. (відповідний показник 2008 року - 9,54 млн. грн.), за торгівельну сесію - 1,6 млн. грн. (в 2008 році - 2,16 млн. грн.).

За звітний період на УФБ та її філіях укладено 5296 угод (в середньому 147 угод за торговельну сесію), з них 5269 угоди укладено на УФБ, решта - на філіях біржі. В розрізі фінансових інструментів найбільшу кількість угод (5197) було укладено з похідними цінними паперами(опціонні сертифікати на купівлю).

Найвища біржова активність спостерігалася у грудні звітного року. Обсяг торгів у грудні склав 38,01 млн. гривень, що становить 64,6% від загального обсягу торгівлі за звітний період [7].

Підсумки діяльності Української фондової біржі за 9 місяців 2010 року

За підсумками діяльності УФБ протягом 9 місяців 2010 року біржовий обсяг торгів склав 7,23 млн. грн. (відповідний показник 2009 року - 19,94 млн. грн.). Зменшення обсягів торгів за 9 місяців 2010 року у порівнянні з відповідним періодом 2009 року обумовлене падінням активності на первинному ринку та ринку корпоративних облігацій.

Структура учасників ринку

Станом на кінець вересня 2010 року члени УФБ представлені 71 учасниками. З початку поточного року зі складу членів УФБ було виключено 15 торговців цінними паперами, увійшли до складу - 7. Члени УФБ в структурному розрізі представлені 21 банківською установою та 50 торговцями цінними паперами.

Біржовий список

23.09.2010 року до Котирувального списку "Б" (2 рівень лістингу) Біржового реєстру УФБ було включено акції іменні прості АТ "БАНК ТАВРИКА".

На кінець звітного періоду у біржовому списку налічується 38 цінних паперів та інших фінансових інструментів, які перебувають у позалістинговому котируванні. Переважну більшість в структурі біржового списку займають акції (89% від загальної кількості фінансових інструментів).

Біржова активність

За 9 місяців 2010 року на УФБ відбулося 28 торгівельних сесій (за аналогічний період 2009 року - 22 сесії). Середньомісячний обсяг торгівлі склав 0,8 млн. грн. (відповідний показник 2009 року -2,2 млн. грн.), за торгівельну сесію - 0,26 млн. грн. (в 2009 році -0,91 млн. грн.).

За звітний період на УФБ укладено 1377 угод, з них 1375 угод укладено на УФБ, решта - на філіях біржі. В розрізі фінансових інструментів найбільшу кількість угод (1288) було укладено на ринку похідних цінних паперів.

Найбільший обсяг торгів був зафіксований на ринку похідних фінансових інструментів і склав 4,25 млн. гривень, що становить 58,71% від загального обсягу торгівлі за звітний період.

Структура торгівлі на УФБ за фінансовими інструментами та видами ринків за 9 місяців 2010 року суттєво змінилася у порівнянні з аналогічним періодом 2009 року. Якщо в 2009 році в структурі торгів фінансовими інструментами домінували акції (99,92% від обсягу торгів), то у 2010 році - похідні цінні папери (58,71%). Протягом звітного періоду 2009 року питома вага вторинного ринку складала лише 2% обсягу торгів, у 2010 році вторинний ринок став основним сектором біржової активності (86% загального обсягу торгів).

Розділ ІІІ. Шляхи вдосконалення організаційної структури ринку цінних паперів

3.1 Проблеми та пропозиції з питань функціонування ринку цінних паперів в Україні

За останні декілька років фондовий ринок України наочно продемонстрував, що він може виступати ефективним джерелом залучення коштів.

Але в Україні існує проблема обмеженої пропозиції фінансового інструмента,і ця проблема є дуже актуальною для розв'язання, бо це дасть змогу знайти нові шляхи доступу національних компаній до світових ринків, що сприятиме економічному зростанню країни.

Щоб ринок цінних паперів працював на повну силу, не достатньо лише внутрішніх інвестицій, необхідні також і зовнішні. Такими являються іноземні інвестиції.

Серед нових способів залучення іноземних інвестицій на особливу увагу заслуговує ІРО (initial public offering) - первинне розміщення акцій. По суті, це вихід в обіг нових цінних паперів, які не були доступні інвесторам раніше, наприклад, поява на біржі акцій корпорації, яка до того часу існувала у формі ЗАТ.

Поки що Україна відстає від країн-сусідів - Польщі, Росії, країн Балтії у використанні цього методу залучення капіталу, який у світі вважають найефективнішим і найпростішим.

У другому кварталі 2008 року Україна за цим показником випередила Росію, оскільки лише одна російська компанія розмістила свої акції. Такий стан речей пов'язують з кризою та невпевненістю компаній щодо отримання необхідних коштів.

Статистика свідчить, що із семи розміщень акцій українськими підприємствами на закордонних біржах, п'ять розміщені на Лондонській біржі, і по одній на Франкфуртській та Варшавській біржах.[90]

Причиною відсутності зацікавленості Української біржі з Американською є надто високі вимоги американських емітентів до усіх інших.

Тому сьогодні емітенти вважають за краще розміщувати свої цінні папери на фондових ринках Великобританії.

Отже, враховуючи усе вищесказане, у майбутньому варто очікувати зростання кількості ІРО на ринку США, та відповідно зниження на Лондонській біржі. А саме тому США можуть розраховувати на відплив емітентів з Лондонської біржі, та приплив, відповідно, до фондової біржі США [9].

Загалом ІРО є важливим іміджевим чинником. Компанію, чиї акції котируються на міжнародних фондових біржах, сприймають як серйозного партнера, що відповідає вимогам провідних бірж, і завдяки своїй прозорості є привабливим клієнтом для великих банків. Адже ІРО передбачає зміну самої стратегії ведення бізнесу.

Основна порада, яку варто взяти до уваги вітчизняним емітентам, які бажають вийти на світовий ринок цінних паперів - це визначити власні пріоритети щодо управління компанією: чи варто й економічно доцільно для фірми докорінно змінювати стратегію, назавжди відмовляючись від тіньових схем, чи можливо, варто знизити очікування від емісії ІРО, виводячи свої акції на вторинні майданчики, на яких вимоги не такі суворі.

3.2 Пропозиції щодо розвитку ринку цінних паперів в Україні

Розвиток фондового ринку України відбувається за кількома напрямами, які передбачають: формування цінних паперів з новими властивостями та реквізитами; розвиток вторинного ринку; удосконалення процедури та документального супроводу обігу цінних паперів; раціональний розподіл функцій між учасниками фондового ринку; забезпечення конкурентного середовища; створення оптимальної інфраструктури; упорядкування обліку та звітності на підставі репродукування стандартів світового фондового ринку; спрощення процесу оформлення документів на всіх стадіях емісії та обігу цінних паперів; упровадження електронних інформаційних систем; зниження ризику інвестицій у цінні папери; запобігання порушенням правил і норм; узгодження фондового законодавства з іншими (суміжними) державними актами.

На даний час на ринку цінних паперів властива активність на високому рівні, що перш за все пояснюється пропозиціями Фонду державного майна України з продажу державних пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, які займають монопольне становище на загальнодержавному ринку відповідних товарів України, а також тих, що мають стратегічне значення для економіки України. У порівнянні з січнем, в лютому та березні результативність торгових сесій з продажу державних пакетів акцій у Києві значно зросла. На регіональному рівні найвищі об'єми продажу на ринку грошової приватизації були зафіксовані в лютому. Відчутно активізувався вторинний біржовий ринок цінних паперів. На ринку векселів суттєвих коливань не спостерігалося.

Зокрема Українська фондова біржа багато робить для заложення фундаменту інтеграції національного ринку цінних паперів у Європейський і світовий ринки. Достатньо згадати співробітництво з Організацією французьких бірж і Національним депозитарієм Франції, яке дало можливість у короткий термін створити при Українській фондовій біржі Центральний депозитарій і ввести в дію систему електронного обігу цінних паперів. Результативною є робота з Організацією сприяння розвитку фондових і фінансових ринків Східної і Центральної Європи (Німеччина), об'єднанням німецьких фондових бірж (німецька фірма АГ) і Франкфуртської фондової біржі. Ділові відносини налагодились між Українською фондовою біржею та керівництвом Федерації європейських фондових бірж, Нью-Йоркської, Чикагської, Торонтівської, Афінської, Будапештської, Празької, Варшавської, Братиславської, Литовської, Російської, Токійської, Корейської фондовими біржами. Це співробітництво сьогодні більше носить характер інформаційного обміну, що, звичайно, важливо, адже це, в першу чергу, обмін досвідом. Проте найважливішим являється те, що створено фундамент для багатогранної спільної праці і ділової інтеграції. І цей обмін досвідом, мабуть можна виділити як головне, на що варто спиратися (враховуючи особливості нашої економіки) при подальшому розвиткові ринку цінних паперів на Україні.

Висновок

Ринок цінних паперів - це складна система ринкових відносин, яка включає у собі не менш прості підсистеми, які спрощують діяльність ринку цінних паперів.

Хоч Українська фондова біржа існує вже на протязі майже 20 років, її становлення досі не завершилось. На фондовій біржі необхідно втілювати новітні технології та залучати іноземних інвесторів.

Проаналізувавши діяльність Української фондової біржі, ми бачимо, що необхідно зрівнювати баланс коливань біржових обсягів торгів. Зараз ситуація виглядає так: протягом 2005 - 2006 рр. відбувся різкий спад, тільки протягом 2007 року відбулося певне покращення, а потім знову обсяг попиту пішов на спад.

Також для покращення стану ринку цінних паперів необхідно співпрацювати з фондовими біржами інших країн.

Список використаних джерел

1. Мельник В.А. Ринок цінних паперів, довідник керівника підприємства, спеціальний випуск. - К.: А.Л.Д., 1998. - С. 107- 112.

2. В.В. Оскольський. Фондовий ринок України. К.: УФБ - 1994 р.

3. www.ukrse.сom.ua підсумки діяльності УФБ за 2005 рік.

4. www.ukrse.сom.ua підсумки діяльності УФБ за 2006 рік.

5. www.ukrse.сom.ua підсумки діяльності УФБ за 2007 рік.

6. www.ukrse.сom.ua підсумки діяльності УФБ за 2008 рік.

7. www.ukrse.сom.ua підсумки діяльності УФБ за 2009 рік.

8. www.ukrse.сom.ua підсумки діяльності УФБ за 9 місяців 2010 року.

9. Карпенко Г.В. «Фінанси України»,// «проблеми та перспективи залучення іноземного інвестування» //. Київ, 10'2008. [89-94].

10. Гладкова О.В., Борисенко А.Т., Інвестиційна діяльність та фондові ринки. Сучасний стан фондового ринку України.

11. Горячева А.А, Сучасний стан та перспективи розвитку ринку цінних паперів України.

12. Конспект лекцій «Портфельне інвестування». Сучасні тенденції розвитку цінних паперів.

13. Лихолай Л.Є. контрольна робота на тему: «Ринок цінних паперів та перспективи розвитку в Україні».

14. Мозговий О.Н. Фондовий ринок України. К.: - Фенікс, 1997 р.

15. Алексеев Ю.І. Ринок цінних паперів. М.: - 1992 р.

Размещено на Allbest.ru