Гармонізована система опису та кодування товарів

Значення гармонізованої системи описування й кодування товарів, її застосування. Структура Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Правила описування і кодування товарів. Порядок взяття проб і зразків при визначенні коду товару.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 03.03.2011
Размер файла 27,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

МІНІСТЕРСВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Реферат

з дисципліни „Митна логістика”

на тему: „Гармонізована система опису та кодування товарів”

Виконав ст. гр. ЛГ V- 1

Захарчук Артем Вадимович

Перевірив викладач:

Чепурко Оксана Андріївна

Київ 2010

1. Значення гармонізованої системи описування та кодування товарів, її застосування

Оскільки існує необхідність в розмежуванні великої кількості видів товарів, які обертаються у міжнародному товарообігу з метою встановлення заходів тарифного та нетарифного регулювання, а також ведення статистичного обліку зовнішньоторгівельних операцій, необхідних певним чином впорядкований перелік цих товарів. Таким переліком і є товарна номенклатура Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС).
Робота з розроблення ГС почалася на початку 70-х років Радою митного співробітництва (інша назва цієї організації - Всесвітня митна організація (ВМО)). В основу побудови ГС покладені Брюсельська митна номенклатура, Стандартна міжнародна торгова класифікація ООН (СМТК ООН) та інші міжнародні класифікаційні системи.

ВМО у 1988 році було запропоновано країнам, які приєдналися до Міжнародної Конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (Брюссель, 14 червня 1983 року), використовувати ГС. На сьогоднішній день на базі ГС побудовано більшість товарних номенклатур. ГС в якості єдиної основи класифікаторів товарів використовується у світовій торговій практиці більше 150 країн і відповідає потребам статистичних служб, митних органів, зовнішньоекономічної та комерційної діяльностей.

Згідно з статтею 1 зазначеної конвенції ГС означає Номенклатуру, яка включає в себе товарні позиції, підпозиції і цифрові коди, які їм належать; примітки до підрозділів, груп та підпозицій; а також Основні Правила інтерпретації (класифікації) Гармонізованої системи.

З метою забезпечення належного рівня участі України в міжнародних торговельно-економічних відносинах та наближення нормативно-правової бази України до системи загальновизнаних норм міжнародного права Указом Президента від 17.05.2002р. №466/2002 встановлено приєднатися до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14 червня 1983 року (зі змінами, внесеними Протоколом від 24 червня 1986 року).

Митні органи України для цілей кодування товарів при митному оформленні використовують товарну номенклатуру Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України „Про Митний тариф України” від 03.04.2001р. №2371-111. В основу товарної номенклатури Митного тарифу України покладено ГС (перші шість знаків товарного коду) та Комбіновану номенклатуру Європейського Співтовариства (КН ЄС) - сьомий та восьмий знаки товарного коду.

Товарний код за ГС побудовано на шести знаках, тому всі коди товарних номенклатур, які базуються на ГС, співпадають на рівні перших шести знаків.

Згідно ст. 312 МКУ ведення УКТЗЕД передбачає:

- вiдстежування змін та доповнень до міжнародної основи УКТЗЕД, пояснень та iнших рiшень по тлумаченню цiєї основи, що приймаються Всесвiтньою митною органiзацiєю;

- деталiзацiю УКТЗЕД на нацiональному рiвнi та введення додаткових одиниць вимiру;

- розроблення пояснень та рекомендацiй з метою забезпечення однакового тлумачення i застосування УКТЗЕД;

- прийняття рiшень щодо класифiкацiї та кодування товарiв в УКТЗЕД;

- поширення iнформацiї про застосування УКТЗЕД;

- ведення та зберiгання еталонного примiрника УКТЗЕД (у паперовому та електронному виглядi);

- органiзацiю роботи з видання i поширення УКТЗЕД та пояснень до УКТЗЕД;

- здiйснення iнших функцiй, необхiдних для ведення УКТЗЕД.

Відповідно до цієї статті Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002р. №1863 затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

2. Структура УКТ ЗЕД

Відповідно до ст. 311 МКУ Українська класифiкацiя товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi (далi - УКТЗЕД) складається на основi Гармонiзованої системи опису та кодування товарiв.

В УКТЗЕД товари систематизовано за роздiлами, групами, товарними позицiями, товарними пiдпозицiями, найменування i цифрові коди яких унiфiковано з Гармонiзованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнiшої товарної класифiкацiї використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десяти знакового цифрового кодового позначення товарiв в УКТЗЕД включає код групи (першi два знаки), товарної позицiї (першi чотири знаки), товарної пiдпозицiї (першi шiсть знакiв), товарної категорiї (першi вiсiм знакiв), товарної пiдкатегорiї (десять знакiв).

Структура УКТ ЗЕД:

21 розділ, 97 груп, 77 група - зарезервована на майбутнє. В код товару закладена сукупність різних ознак, таких як матеріал виготовлення товару, ступінь його обробки, призначення і т. д. В УКТ ЗЕД існує 5 рівнів деталізації товарів:

§ група;

§ товарна позиція;

§ товарна підпозиція;

§ товарна категорія;

§ товарна під категорія.

Структура десятизначного коду товару в УКТ ЗЕД

кодування описування товар проба зразок

Митнi органи класифiкують товари, тобто вiдносять товари до класифiкацiйних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Рiшення митних органiв щодо класифiкацiї товарiв для митних цiлей є обов'язковими для пiдприємств i громадян.

3. Основні правила описування та кодування товарів

Невід'ємною складовою частиною товарної номенклатури є Основні правила інтерпритації класифікації товарів. Ці правила служать комплексним керівництвом для віднесення товару до певного класифікаційного угрупування. Таких правил шість.

Перші чотири правила регламентують порядок визначення товарної позиції (перші чотири знаки коду) та визначають порядок віднесення товару до певної товарної позиції.

П'яте правило стосується класифікації упаковки, футлярів, тари тощо.

Шосте правило застосовується після того, як визначено товарну позицію, і регулює віднесення товару до відповідних підпозицій, категорії та підкатегорії.

Застосовуються перші чотири правила виключно послідовно, переходячи від правила 1 до правила 2(а), від правила 2(а) до правила 2(б) і так далі. Не можна застосовувати правило 3(а), не застосувавши послідовно правила 1, 2(а), 2(б). Лише у випадку неможливості застосування попереднього правила при класифікації товару допускається застосування наступного. Шосте правило може бути застосовано при необхідності визначення угрупування в рамках визначеної товарної позиції.

Класифікація товару в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товару в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено інше, відповідно до таких положень;

2. (a) Будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного вибору за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), пред'явленого незібраним чи розібраним.(наприклад, розібрані меблі);

(b) Будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається з цього матеріалу чи речовини, проводиться відповідно до положень правила 3.(наприклад, труби, можуть бути металеві, а можуть бути з іншого матеріалу)

3. Якщо, коли згідно з правилом 2 (б) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд можна віднести до двох чи більше товарних позицій, то його класифікація проводиться таким чином:

(a) Перевага надається тій товарній позиції, яка описує товар більш конкретно порівняно з товарними позиціями, що дають більш загальний опис. Однак, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції розглядаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо одна з них має повніший або точніший опис цього товару.(наприклад: текстильні килимки для салону автомобіля необхідно класифікувати не як частину салону автомобіля в товарній позиції 8708, а в товарній позиції 5703, де вони більш конкретно описані як килими)

(b) Суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може проводитися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, які визначають основні властивості цих товарів за умови, що цей критерій можна застосувати. (наприклад, суп "Мівіна" класифікується, як макаронні вироби)

(c) Товар, класифікацію якого не можна провести відповідно до правила 3 (а) або 3 (б), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, які розглядаються. (наприклад, кіндер-сюрприз (шоколад-18група, іграшка-95група) класифікується як іграшка; ручка-годинник (ручка-96група, годинник- 91група))

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з положеннями вищенаведених правил, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільш подібні тим, що розглядаються. (прищепки для білизни)

5. У доповнення до наведених положень застосовуються такі положення до зазначених нижче товарів:

(a) Футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас, подібна тара (упаковка), яка має спеціальну форму й призначена для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання й пред'явлені разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Однак це правило не поширюється на тару (упаковку), яка становить разом з виробом одне ціле й надає останньому істотно іншої властивості. (коробочка для ювелірних виробів)

(b) Відповідно до правила 5 (а) тару (упаковку), пред'явлену разом із товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом з цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка звичайно використовується для впакування цих товарів. Однак це положення є необов'язковим, коли ця тара (упаковка) придатна для повторного використання. (якщо багаторазова тара, то в контракті повинно бути записано про повернення тари і оформляється 2 ВМД: одна на товар, інша на тару)

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях, товарних підкатегоріях повинна проводитися відповідно до назви останніх, а також приміток, які стосуються їх, з урахуванням певних застережень, положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. У цілях цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Література

1. Митний Кодекс України ст. 75, 311- 314.

2. Указ Президента України від 17.05.2002р. №466/2002 “Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів”.

3. Постанова КМУ від 31.08.1998р. №1354 “Про Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності” (зі змінами та доповненнями).

4. Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України від 12.12.2002р. №1862 "Про затвердження Порядку взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками" (зі змінами та доповненнями).

5. Постанова КМУ від 12.12.2002р. №1863 “Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності” (зі змінами та доповненнями).

6. Наказ ДМСУ від 23.12.2002р. №719 “Про затвердження Нормативів відбору проб і зразків товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) митними лабораторіями.

7. Наказ ДМСУ від 04.04.2005р. №238 «Про затвердження Порядку прийняття попередніх рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД».

8. Наказ ДМСУ від 18.04.2005р. № 302 «Про затвердження форми акта про взяття проб і зразків товарів».

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Висвітлення форм податкового контролю, які застосовуються органами Державної фіскальної служби України у практичній діяльності, пов'язаній із обігом товарів. Проблеми, що виникають при здійсненні податкового контролю у сфері обігу підакцизних товарів.

    статья [21,4 K], добавлен 17.08.2017

  • Рух готівкових грошей у процесі обігу товарів, технологія організації грошового обігу. Стійкість готівковою обігу при збалансуванні платоспроможного попиту населення та пропозиції товарів і послуг. Роль доходів та витрат населення як складової балансу.

    реферат [27,4 K], добавлен 23.05.2010

  • Платники та база оподаткування підакцизних товарів. Мінімальне акцизне податкове зобов'язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби. Особливості обчислення податку за адвалерними ставками. Оподаткування нафтопродуктів, вироблених в Україні.

    курсовая работа [40,5 K], добавлен 27.03.2012

  • Функції грошової системи країни. Безперервний рух товарів і послуг. Національно-державна обумовленість та призначення грошової системи. Національний та комерційні банки, їх роль у виконанні функцій грошової системи. Національна валютна система.

    курсовая работа [40,4 K], добавлен 02.12.2010

  • Державне регулювання у валютній сфері. Основні нормативні акти та механізм контролю над зовнішньоекономічними операціями. Відкриття валютного рахунку підприємством. Перечень документів, необхідних при таможеному оформленні експорту та імпорту товарів.

    реферат [33,0 K], добавлен 07.06.2010

  • Історія становлення та теоретичні засади податку на додану вартість. Обчислення податку на додану вартість при переміщенні товарів через митний кордон України. Платники та об’єкти податку на додану вартість. Дата виникнення податкового зобов’язання.

    курсовая работа [54,2 K], добавлен 27.03.2012

  • Функції грошей як засобу обігу та особливого товару, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Історія виникнення грошей. Особливості функціонування грошової системи. Сутність закону грошового обігу. Гривня - національна валюта України.

    презентация [10,2 M], добавлен 19.02.2013

  • Види грошей. Грошові агрегати. Еволюція грошей у xx столітті. Значення вивчення грошей для розуміння функціонування ринкової системи економіки. Необхідність грошей для функціонування економіки. Вплив їх на ринок товарів і послуг.

    курсовая работа [24,7 K], добавлен 11.07.2007

  • Організаційно-економічна характеристика підприємства та методика розрахунку його прибутків. Аналіз доходів ЗАТ "ВАГЕР" від реалізації товарів і виробленої продукції. Вдосконалення діяльності фірми за рахунок підвищення культури обслуговування покупців.

    курсовая работа [129,6 K], добавлен 22.02.2012

  • Два основні класи фінансових ринків: ринки виробленої продукції (товарів та послуг) та ринки трудових і фінансових ресурсів. Функції та структура фінансових ринків. Класифікація фінансових ринків: кредитний, фондовий та валютний. Роль та значення.

    курсовая работа [137,2 K], добавлен 09.01.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.