Контроль нарахування та сплати податку на додану вартість

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

на тему "Контроль нарахування та сплати податку на додану вартість"

податок додана вартість

Зміст

Вступ

1. Теоретичні засади стягування ПДВ

2. Методика проведення перевірки податку на додану вартість

Висновки

Література

Вступ

Податком на додану вартість (ПДВ) є непрямий податок, який включається у вигляді надбавки до ціни товару, є частиною новоствореної вартості, що створюється на всіх стадіях виробництва, надання послуг або після митного оформлення, і сплачується до Державного бюджету.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 р. № 168 / 97 - ВР з подальшими змінами і доповненнями платники податку - це особи, які зобов'язані здійснювати утримання і внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, чи особи, що імпортують товари на митну територію України.

Платниками ПДВ є:

Особи, обсяг оподатковуваних податком операцій із продажу товарів (робіт, послуг) яких протягом якого-небудь періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Особи, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України або одержують від нерезидента роботи (послуги) для їх використання чи споживання на території України.

Особи, що здійснюють на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти, незалежно від обсягу продажу, за винятком фізичних осіб, що здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору.

1. Теоретичні засади стягування ПДВ

Об'єкт оподатковування охоплює: оборот від реалізації товарів (робіт, послуг); від реалізації з частковою оплатою чи без сплати вартості товарів усередині підприємства; від передачі товарів в обмін на інші товари, без оплати їхньої вартості; оборот з передачі товарів безкоштовно чи з частковою оплатою іншим підприємствам чи особам.

Розрахунок розмірів доданої вартості може здійснюватися двома методами.

Перший - метод, за яким розмір доданої вартості розрахову-ється додаванням заробітної плати і прибутку.

Другий - метод, при якому від повної вартості віднімають вартість сировини, матеріалів і послуг виробничого характеру.

Найбільш поширеним є другий метод, який називається «сальдовим», чи залишковим.

Об'єкти оподаткування, за винятком операцій, звільнених від оподатковування, і операцій, до яких застосовується нульова ставка, обкладаються податком за ставкою 20%. Податок становить 20% від бази оподатковування і додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Нульова ставка застосовується стосовно експортованих товарів; до товарів і послуг, передбачених для офіційного використання іноземних дипломатичних і прирівняних до них представництв і до робіт, пов'язаних з ліквідацією Чорнобильської катастрофи.

Система пільг з ПДВ містить три групи звільнень.

Перша включає майно, товари, роботи, послуги, на які не нараховується податок на додану вартість (товари спеціального при- значення для інвалідів; реалізація НБУ дорогоцінних металів, каменів та інших цінностей, імпорт банкнот).

Друга група містить звільнення під час переміщення майна й імпортних матеріальних цінностей через митний кордон України.

Третя група припускає звільнення для визначених підприємств. (Звільняються іноземні дипломатичні представництва в Україні і дипломатичні представництва України за кордоном).

Суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету чи відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, і сумою податкового кредиту звітного періоду.

Оплата податку здійснюється не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом.

У терміни, передбачені для сплати податку, платник податку подає податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, виник у звітному періоді податковий обов'язок чи ні. Платник податку зобов'язаний надати покупцю належним чином оформлену податкову накладну. Податкова накладна -- це звітний податковий документ, що підтверджує виникнення податкового обов'язку платника податків у зв'язку з продажем товарів, і одночасно підтверджує право на податковий кредит у покупця -- платника податку у зв'язку з придбанням таких товарів (робіт, послуг).

Суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету і використовуються в першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість і формування бюджетних сум, що направляються як субвенції місцевим бюджетам.

2. Методика проведення перевірки податку на додану вартість

Під час проведення податкової перевірки правильності розрахунку і своєчасності сплати податку встановлюється, чи зареєстрований суб'єкт платником ПДВ, для чого вивчаються матеріали Реєстру платників ПДВ. Далі з'ясовується вид діяльності платника.

У ході перевірки вивчаються книги обліку придбання та обліку продажу, що ведуться винятково особами, зареєстрованими як платники ПДВ. Вони повинні бути прошнуровані, пронумеровані, зареєстровані в державній податковій адміністрації за місцем реєстрації платника.

У ході перевірки книги обліку досліджується правильність її ведення відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 червня 1997 р. № 165, а саме окремий облік операцій, пов'язаних із придбанням товарів із правом включения в податковий кредит і без права включення в податковий кредит сум податку, облік операцій, вартість яких не входить до складу валових витрат виробництва чи не підлягає амортизації, й операцій, пов'язаних із придбанням імпортних товарів, на які оформляється податковий вексель.

Далі перевіряється книга обліку продажу, до якої заносяться дані щоденного обліку операцій із продажу і визначається підстава для віднесення до податкових зобов'язань сум ПДВ, нарахованих у складі ціни покупцю у звітному періоді у зв'язку з продажем товарів як власного виробництва, так і придбаних для подальшого продажу.

У ході перевірки встановлюється правильність визначення дати виникнення податкових зобов'язань із продажу товарів, встановлюється правомірність відображення в бухгалтерському обліку сум податкових зобов'язань зі сплати ПДВ. Посадовою особою податкової служби встановлюється правомірність встановлення податкових періодів з огляду на те, що визначення податкового періоду для кожного платника здійснюється на початку кожного календарного року з урахуванням поданої податкової звітності за попередній рік. Податковий період може дорівнювати одному календарному місяцю чи кварталу.

Важливим питанням під час перевірки є правомірність використання підприємством пільг з ПДВ. З цією метою перевіряються документи, що дають право на пільги.

Одним з напрямів податкової перевірки ПДВ є правильність заповнення податкової накладної. Найбільш поширеними порушеннями при виписуванні податкової накладної є:

- відсутність усіх необхідних реквізитів покупця (особливо кодів);

- не вказується форма проведення розрахунків;

- відсутність арифметичних підсумків у розрахунковій частині накладної;

- відсутність печатки підприємства, підпису і прізвища керівника й головного бухгалтера;

- не заповнення покупцем заключної частини (№ і дата одержання накладної).

Потрібно враховувати, що податкове зобов'язання виникає у продавця навіть при неправильному оформленні податкової накладної - за фактом операції продажу.

У ході перевірки ретельно вивчається звітна декларація з ПДВ, складена на підставі матеріалів бухобліку і даних книг податкового обліку. Крім цього, вивчаються необхідні додатки, надані в податкові органи разом із декларацією.

Інформація, наведена в декларації, повинна відповідати даним бухгалтерського обліку та книг податкового обліку. Податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників. Після реєстрації в підрозділі державної податкової інспекції, в якій здійснюється приймання звітності, у день реєстрації податкові декларації передаються до відділу обліку, де дані щодо нарахування чи відшкодування ПДВ, визначені платником, заносяться до особового рахунка платника.

Відомості про проведення даних щодо нарахування чи відшкодування податку в особовому рахунку відображаються в четвертому розділі декларації, після чого декларація передається для здійснення перевірки щодо відповідності розміру податку, зазначеного у декларації, розміру податку, що випливає з поданих рахунків. Особливу увагу під час перевірки ПДВ інспектор приділяє відображенню податкового кредиту, що відображається платником у другому розділі декларації. Для встановлення достовірності податкового кредиту необхідно:

- упевнитися в наявності всіх підстав, які дають право підприємству на включення сум до податкового кредиту. Так, підставою для виникнення податкового кредиту за товарами (роботами, послугами), придбаними у резидента, є виключно податкова накладна, за імпортованими товарами - вантажна митна декларація, а при імпорті робіт, послуг -- акт приймання робіт, послуг або банківський документ, що підтверджує перерахування коштів в оплату їх вартості. Всі операції мають бути відображені у книзі придбання товарів (робіт, послуг);

- перевірити правильність відображення сум ПДВ за придбаними товарами, використаними на невиробничі потреби. У цьому разі ПДВ має відображатися за рахунок відповідних джерел фінансування;

- встановити правильність розподілу сум ПДВ за придбаними товарами, які використовуються для виробництва пільгових товарів або товарів (робіт, послуг), що не є об'єктом оподаткування, а також товарів (робіт, послуг), що оподатковуються у звичайному порядку. Якщо облік товарів та сплачених за них сум ПДВ в зазначених випадках не ведеться окремо, то розподіл здійснюється, виходячи з питомої ваги оподатковуваних операцій (без урахування ПДВ) у загальному обсязі операцій (без урахування ПДВ). Отже, під час перевірки потрібно упевнитися, що в податковий кредит не потрапили суми ПДВ за придбану сировину та матеріали, що використовуються для виробництва пільгових товарів або товарів, які не є об'єктом оподаткування. Цю норму не відносять до ПДВ, сплаченого за придбаними основними фондами виробничого призначення, якщо вони використовуються в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях. У такому разі всю суму ПДВ відносять до складу податкового кредиту у періоді їх придбання.

Під час проведення документальної перевірки правильності нарахування ПДВ насамперед необхідно встановити повноту податкових зобов'язань з ПДВ. Для цього потрібно:

- здійснити контроль обігу відвантаження товарів, надання послуг, виконання робіт та відображення їх у податковому обліку. Для цього використовуються податкові накладні, книга продажу товарів (робіт, послуг), а також укладені угоди купівлі-продажу та міни.

Необхідно упевнитися, що усі суми ПДВ, відображені у податкових накладних та в книзі продажу, були відображені в декларації з ПДВ. При цьому звертається увага на те, щоб номер податкової накладної збігався з порядковим номером відповідної операції в книзі продажу. З метою виявлення випадків відвантаження товарів, обороти з яких не включено в базу нарахування ПДВ, потрібно перевірити документи складського обліку, а саме накладні, що засвідчують відпуск продукції зі складу підприємства. Крім того, за допомогою платіжних документів необхідно встановити випадки надходження коштів на поточний рахунок у порядку попередньої оплати, які не було включено в об'єкт оподаткування ПДВ;

- у разі встановлення випадків відвантаження товарів без оплати або з частковою оплатою в межах бартерних операцій, натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах із платником податку, передачі товарів у межах балансу платника для невиробничого, використання, а також під час реалізації товарів (робіт, послуг) пов'язаній особі необхідно впевнитися в правильності визначення бази оподаткування. В таких випадках база оподаткування визначається, виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої від звичайної ціни;

- особливу увагу потрібно звернути на випадки відчуження об'єктів застави. Таке відчуження відбувається, коли підприємство не виконує у встановлений термін боргових зобов'язань. У такому разі відчуження об'єкта застави прирівнюється до продажу такого об'єкта з нарахуванням ПДВ. Перевіркою позичкових рахунків та кредитних угод необхідно встановити, чи надавалися підприємству кредити і як вчасно вони були повернені;

- якщо підприємство імпортує товари критичного імпорту для власних виробничих потреб, необхідно упевнитися, що ці товари не було реалізовано «на сторону». При встановленні таких випадків перевірити правильність визначення бази оподаткування і суми ПДВ;

- якщо підприємству, що перевіряється, були надані послуги (виконані роботи) нерезидентами (міжнародний аудит, оренда міжнародних каналів зв'язку) на митній території України, то необхідно встановити, що вартість таких послуг (робіт) включено у базу нарахування податкового зобов'язання з ПДВ. До суми податкового кредиту зазначений ПДВ має бути віднесений у наступному податковому періоді;

- якщо підприємство виробляє підакцизну продукцію, необхідно перевірити, чи включений акцизний збір у базу нарахування ПДВ. Це положення стосується також інших податків і зборів, що входять до ціни продукції.

Під час перевірки ПДВ увага повинна звертатися також на відшкодування цього податку. Відповідно до чинного законодавства існує три види відшкодування ПДВ: експортне, бюджетне відшкодування протягом місяця та бюджетне відшкодування в загальному порядку.

Експортне відшкодування ПДВ, що мають право на експортне відшкодування:- місячні платники ПДВ, що звітують за повною формою декларації з ПДВ, і ті, що здійснюють протягом звітного періоду в загальному обсязі операцій експортні операції, що оподатковуються за 0% ставкою.

Механізм здійснення відшкодування:

- платник має право на експортне відшкодування протягом 30 календарних днів від дати подачі декларації з ПДВ. Платник повідомляє в декларації порядок здійснення відшкодування.

Документ, у якому відображається сума відшкодування:

- рядок 6 додатка 1 «Розрахунок експортного відшкодування» до декларації з ПДВ. Декларація з ПДВ (за повною формою).

Бюджетне відшкодування протягом місяця

Платники ПДВ, що мають право на бюджетне відшкодування протягом місяця:

- місячні і квартальні платники ПДВ, що звітують за повною формою декларації з ПДВ, та ті, що здійснюють в загальному обсязі операцій операції, що оподатковуються податком за 0% ставкою на митній території України.

Механізм здійснення відшкодування:

- платник має право на одержання бюджетного відшкодування протягом місяця після місяця подачі декларації з ПДВ. Платник повідомляє в декларації порядок здійснення відшкодування.

Документ, у якому відображається сума відшкодування:

- рядок 6 додатка 3 «Розрахунок частки бюджетного відшкодування» до декларації з ПДВ. Декларація з ПДВ (за повною формою).

Бюджетне відшкодування в загальному порядку

Платники ПДВ, що мають право на бюджетне відшкодування в загальному порядку - це місячні і квартальні платники ПДВ, що звітують за повною формою декларації з ПДВ, та ті, що здійснюють у загальному обсязі операцій, операції, що оподатковуються податком за 0% ставкою.

Механізм здійснення відшкодування:

- якщо сума негативного значення ПДВ не відшкодовується сумами податкових зобов'язань протягом 3-х наступних звітних періодів, то вона підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України протягом місяця, після місяця подачі декларації з ПДВ за звітний період після виникнення негативного значення податку. Документ, у якому відображається сума відшкодування:

- рядок 25 Декларації з ПДВ (за повною формою).

Якщо за наслідками документальної або камеральної перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у платника виникає заборгованість (або переплата). Сума бюджетного відшкодування, не сплачена у зазначені строки, вважається бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховується пеня па рівні 120% від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення.

Література

1. Податковий менеджмент: Конспект лекцій. У двох частинах / Укладачі: О. В. Зайцев, О. В. Галахова. - Суми: Вид-во СумДУ, 2009. Частина 1. - 136 с.

2.Антология экономической классики / Сост. И. Столяров. - М.; ЭКОНОВ КЛЮЧ, 2007. - 475 с. - (Петти В. Трактат о налогах и сборах; Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов; Рикардо Д. Начала политической зкономии и налогового обложения).

1. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Укранне. - Киев: А.С.К., 2008 - 639 с.

2. Іванов Ю.В. Альтернативні системи оподаткування. Монографія. - Харків: ХДЕУ, Торнадо, 2008. - 517 с.

3. Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.С.Пономаренка - К,: Видавничий центр «Академія», 2007- 544 с.

4. Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2006. - 258 с.

5. Крисоватий А.І. Оподаткування і ринок: умови та можливості поєднання. - Тернопіль: Видавництво Карп'юка, 2007. - 246 с.

6. Куценко Т.Ф. Бюджетно-податкова політика. -- К.: Кондор, 2006. - 256 с.

7. Маглаперідзе А.С., Храпкіна В.В. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - К., 2008.- 328с.

8. Международные соглашения об устранении двойного налогообложения, ратифицированные Верховной Радой Украины. - Интернет: http://www.liga.kiev.ua

9. Мельник Д.Ю. Налоговый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 2008. - 352 с.

10. Рева Т.М. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - К.: ЦНЛ, 2008.- 301с.

11. Самуельсон П., Нордгауз В. Мікроекономіка. / Пер. з англ. - К.: Основи, 2009. - 676 с.

12. Сіренко В.Ф. Податкова застава. - К.: Кондор, 2007.-84 с.

Размещено на Allbest.ru