Державне казначейство та організація виконання державного бюджету в Україні

Внесення змін до територіального розпису на рівні управлінь та відділень Державного казначейства проводиться відповідно до порядку, визначеному для Державного казначейства.

Внесення змін до розпису за спеціальним фондом має певні особливості:

- протягом кварталу розпорядники вносять зміни до кошторису доходів і видатків спеціального фонду за власними надходженнями установ на підставі довідки змін до кошторису, затвердженої керівником установи, що затвердила кошторис, без внесення відповідних змін до розпису за спеціальним фондом. Органи Державного казначейства ведуть окремий облік таких змін на підставі даних довідок щодо внесення змін до кошторису спеціального фонду за власними надходженнями установ та організацій;

- головні розпорядники до 15 числа наступного після закінчення кварталу місяця (у кінці року - не пізніше 15 грудня) проводять звірку зведених показників довідок про внесення змін до кошторису доходів і видатків спеціального фонду за власними надходженнями із звітними даними Державного казначейства України та подають відповідним управлінням Міністерства фінансів України матеріали з належним обґрунтуванням про необхідність внесення змін до розпису за спеціальним фондом або проводять перерозподіл показників зведених кошторисів у межах наданих їм прав без внесення змін до розпису. При цьому перезатвердження кошторисів не здійснюється.

Державне казначейство з метою ефективного управління коштами державного бюджету консолідує інформацію, одержану від територіальних органів, щодо наявності неоплачених фінансових зобов'язань для прийняття відповідних рішень про виділення асигнувань головним розпорядникам коштів.

2.2 Перерахування бюджетних коштів через органи Державного казначейства

Перерахування бюджетних коштів через органи Державного казначейства включає організацію роботи зі здійснення видатків:

1) у Державному казначействі України;

2) у територіальних органах Державного казначейства.

Державне казначейство України здійснює фінансування видатків державного бюджету шляхом переказу коштів територіальним управлінням.

Організація роботи зі здійснення видатків у Державному казначействі побудована за такою схемою:

На підставі ресурсного балансу на відповідний період, бюджетних призначень та з урахуванням неоплачених фінансових зобов'язань складаються пропозиції про виділення асигнувань із загального фонду державного бюджету в розрізі головних розпорядників коштів. Державне казначейство України згідно пропозицій головних розпорядників коштів готує розпорядження про виділення бюджетних асигнувань.

Виділені бюджетні асигнування зараховуються на зведені особові та/або особові рахунки головних розпорядників коштів. Головні розпорядники коштів подають Державному казначейству України розподіли виділених бюджетних асигнувань за територіями у розрізі розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів. Державне казначейство України реєструє розподіли виділених бюджетних асигнувань у журналі реєстрації.

Перевірені розподіли групуються Державним казначейством України за територіями і складаються реєстри на виділення бюджетних асигнувань, які передаються територіальним управлінням Держказначейства. На підставі реєстрів складається зведений реєстр у розрізі управлінь Державного казначейства.

На підставі інформації територіальних управлінь про залишки коштів на рахунках, відкритих у відповідних органах Державного казначейства, платіжного календаря відповідної області Державне казначейство України видає розпорядження про перерахування коштів.

Механізм підкріплення коштами реєстрів під виділені бюджетні асигнування встановлюється у кожному конкретному випадку окремо відповідно до порядку, встановленого нормативними документами Державного казначейства України.

Державне казначейство України складає реєстри на виділення бюджетних асигнувань, які передає до територіальних управлінь Державного казначейства.

Управління Державного казначейства на підставі реєстрів на виділення бюджетних асигнувань готує меморіальні документи щодо зарахування виділених бюджетних асигнувань на відповідні рахунки розпорядників коштів та/або одержувачів, а також надають виписку з рахунків головним розпорядникам коштів за результатами операційного дня.

Кошти державного бюджету, які передбачаються для одержувачів, повинні бути враховані в показниках зведеного кошторису та плану асигнувань відповідного розпорядника коштів. Одержувачі бюджетних коштів включаються до мережі відповідного розпорядника коштів. На їхнє ім'я в органі Державного казначейства відкриваються відповідні рахунки. Розпорядник виділяє одержувачу бюджетних коштів річні призначення та помісячні плани асигнувань на відповідний період, що відображається в реєстрі змін до зведеного кошторису доходів і видатків та помісячних планів асигнувань розпорядника. Зазначені документи подаються до органів Державного казначейства в установленому порядку.

Одержувач подає до органів Державного казначейства план використання бюджетних коштів, погоджений з розпорядником коштів. Він є основним плановим документом, на підставі якого одержувачу перераховуються бюджетні кошти і надається право на їх використання.

При складанні цього документа застосовуються назви повної економічної класифікації видатків, але без зазначення їх цифрових кодів. Звітність одержувачами коштів складається тільки за тим кодом, за яким їм були передбачені Кошти відповідним розпорядником бюджетних коштів.

У разі відсутності на відповідній території розпорядника коштів II ступеня одержувач бюджетних коштів, який має власну мережу, за згодою головного розпорядника коштів може бути прирівняний до розпорядника II ступеня. У цьому випадку дії одержувача бюджетних коштів за касовим виконанням бюджету за видатками аналогічні діям розпорядника бюджетних коштів II ступеня.

При цьому одержувач бюджетних коштів у свою мережу може включати тільки ті установи та організації, які безпосередньо йому підпорядковані та знаходяться з ним на одній території. За умови розташування одержувача бюджетних коштів на іншій території, він включається до мережі вищого розпорядника коштів.

Якщо ж підприємство (установа, організація) не є одержувачем коштів, а відповідно до укладених угод виконало для бюджетної установи або одержувача відповідні роботи (надало послуги тощо), то оплата виконаних робіт здійснюється на підставі рахунків, рахунків-фактур, акта виконаних робіт тощо шляхом перерахування належних коштів на поточний рахунок підприємства (установи, організації), відкритий в установі банків.

Здійснення видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів відповідно до кошторисів доходів і видатків, планів асигнувань або планів використання бюджетних коштів органами Державного казначейства України з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів проводиться шляхом проведення платежів з цих рахунків, відкритих в органах Державного казначейства. Відповідно до поставлених завдань Державне казначейство контролює цільове скерування бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі документів, наданих розпорядниками бюджетних коштів.

Підставою для здійснення видатків розпорядників бюджетних коштів є платіжні доручення, підготовлені власниками рахунків, та документи, які підтверджують цільове направлення коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконання робіт, звіти про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти тощо), порядок оформлення і подання яких органам Державного казначейства регламентується вимогами щодо обліку зобов'язань. Згідно з зобов'язаннями розпорядник коштів бюджету як споживач повинен сплатити належну суму виконавцю за умови реалізації цих зобов'язань.

Документи приймаються органами Державного казначейства від розпорядників бюджетних коштів:

- за загальним фондом та іншими доходами спеціального фонду - відповідно до зареєстрованих в органах Державного казначейства зобов'язань, згідно з кошторисними призначеннями та помісячними планами асигнувань, у межах залишку коштів на рахунку за всіма кодами економічної класифікації видатків;

- за спеціальним фондом (крім інших доходів спеціального фонду) - відповідно до кошторису призначень та у межах загального залишку коштів на спеціальному реєстраційному рахунку за всіма кодами економічної класифікації видатків.

Підставою для здійснення видатків одержувачів коштів є платіжні доручення, підготовлені власниками рахунків, та підтверджувальні документи, які приймаються в межах зареєстрованих в органах Державного казначейства зобов'язань, відповідно до плану використання бюджетних коштів та в межах залишків коштів на рахунку.

Здійснення видатків інших клієнтів органами Державного казначейства проводиться на підставі платіжних доручень, підготовлених власниками рахунків, що приймаються в межах загального залишку коштів на їх рахунку, без додавання підтверджувальних документів, за винятком деяких напрямків видатків, що визначаються Державним казначейством України та головними розпорядниками бюджетних коштів.

Окремі видатки Міністерства оборони України та інших органів виконавчої влади (перелік яких узгоджується з Державним казначейством України та відповідним органом виконавчої влади), якщо вони містять відомості, що становлять державну таємницю, незалежно від суми разового платежу здійснюються тільки на підставі платіжних доручень.

Платіжні доручення подаються до органів Державного казначейства в двох примірниках або в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Дата платіжного доручення повинна відповідати даті його фактичного подання або даті наступного дня, якщо документи надійшли після операційного часу.

Платіжні доручення та інші розрахункові документи містять такі реквізити:

- назву документа;

- номер документа, число, місяць, рік його складання;

- назви та коди (номери) установи платника та отримувача коштів, номери рахунків за дебетом та кредитом;

- назву установи банку, органу Державного казначейства України (отримувача та платника коштів) і номер коду;

- суму платежу (цифрами та літерами).

А у призначенні платежу зазначаються:

- назва/вид товарів (робіт, послуг), за які здійснюється оплата, номер і дата документа, на підставі якого здійснюється платіж (договір, рахунок, товарно-транспортний документ тощо), номера і дати, коди бюджетної класифікації;

- коди бюджетної класифікації доходів та видатків при здійсненні видатків із бюджету, перерахуванні коштів до бюджету або перерозподілі бюджетних коштів;

- додаткові реквізити, визначені Державним казначейством України.

Органи Державного казначейства визначають порядок та строки зберігання розрахункових документів згідно з чинним законодавством, забезпечують їх зберігання.

Строк дії платіжного доручення розпорядників бюджетних коштів, одержувачів та інших клієнтів установлений у межах 10 календарних днів з дня його виписки. День заповнення платіжного доручення не враховується.

Виплата готівки розпорядникам бюджетних коштів, одержувачам коштів державного бюджету та іншим клієнтам відбувається наступним чином.

Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, видатків на службові відрядження та інших коштів, що видаються на видатки, які не можуть бути проведені безготівковою оплатою, розпорядники бюджетних коштів, одержувачі коштів державного бюджету та інші клієнти подають до органів Державного казначейства заявку на видачу готівки.

Заявки подаються органам Державного казначейства в двох примірниках, один з яких, після видачі готівки, повертається розпоряднику бюджетних коштів, одержувачу коштів державного бюджету та іншим клієнтам з відповідним відбитком штампа казначея, зберігається як обов'язковий документ і є додатком до бухгалтерських регістрів, що підтверджують обсяг та цільове направлення бюджетних коштів.

При отриманні заробітної плати та прирівняних до неї платежів разом із заявкою на видачу готівки розпорядники бюджетних коштів, одержувачі коштів державного бюджету та інші клієнти повинні подавати платіжні доручення на одночасне перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів, або документально підтверджувати їх сплату раніше. У заявках на видачу готівки вказуються суми прибуткового податку з громадян, суми нарахувань до Фонду соціального страхування України та суми страхових внесків до Пенсійного фонду України, інші податки і обов'язкові платежі, які утримані та нараховані на фонд заробітної плати відповідно до чинного законодавства.

Після отримання матеріальних цінностей, придбаних за готівку, до органів Державного казначейства України надаються документи, які підтверджують здійснені видатки та взяття на облік (при потребі) матеріальних цінностей (акт придбання матеріальних цінностей, прибуткова накладна, роздавальна відомість з підписами осіб, що отримали матеріальні цінності тощо). На підставі перевіреної заявки органи Державного казначейства України виписують на уповноважених осіб, указаних у заявці, грошові чеки на отримання готівки. Уповноважені особи розпорядників бюджетних коштів, одержувачів коштів державного бюджету та інших клієнте, на підставі належно оформлених грошових чеків, отримують готівку з поточних рахунків, відкритих в установах банків на ім'я органів Державного казначейства України. Кошти на балансові рахунки зараховуються на підставі узагальнених заявок розпорядників коштів.

Грошові чекові книжки на отримання готівки в установах банків органами Державного казначейства України можуть передаватися розпорядникам бюджетних коштів, одержувачам коштів державного бюджету та іншим клієнтам за умови попередньої їх реєстрації в журналі реєстрації виданих чекових книжок із зазначенням номерів чеків та особи, яка отримала чекову книжку.

При застосуванні системи безготівкової виплати заробітної плати кошти перераховуються (за згодою працівників установ та організацій) на вкладні рахунки (рахунки фізичних осіб, які відкриті в установах банків). Обслуговування таких операцій здійснюється за окремим порядком, визначеним відповідним органом Державного казначейства України та погодженим з банком (який обслуговує ці операції). При цьому до органів Державного казначейства подаються платіжні доручення, до яких додається реєстр з переліком номерів рахунків фізичних осіб.

З метою своєчасного отримання готівки в установах банків органи Державного казначейства готують касові заявки на отримання готівки. Для цього за 55 днів до початку кварталу, розпорядники бюджетних коштів, одержувачі коштів державного бюджету та інші клієнти подають до органів Держказначейства України, у яких їм відкриті реєстраційні (спеціальні реєстраційні) рахунки, касові заявки на отримання готівки, де вони звіряються з Кошторисами доходів і видатків установ та узагальнюються. Зведена касова заявка передається до установ уповноважених банків не пізніше 45 днів до початку кварталу або в строки, установлені угодою між органами казначейства та установами банків за формою, установленою Національним банком України.

Органи Держказначейства встановлюють ліміти залишку готівки в касі установам та організаціям, які ними обслуговуються. Ліміт каси протягом року може бути змінений органом Державного казначейства в разі письмового звернення установи чи організації. Для цього обслуговуючому органу Державного казначейства установою подається лист і, за умови його обґрунтованості, встановлений раніше ліміт каси має бути переглянутий.

3. Напрямки вдосконалення казначейського виконання державного бюджету

3.1 Сучасні інформаційно-обчислювальні технології в системі казначейства

Інформаційно-технічне забезпечення здійснення казначейської роботи полягає у впровадженні комп'ютерних технологій в діяльність казначейства, що удосконалює процес одержання та обробки інформації. Так, раніше не йшлося про одержання картини руху державних коштів упродовж одного дня вже на наступний день, не кажучи про негайне проведення розрахунків, а з моменту використання автоматизованих систем виконання бюджету це стало можливим.

Головним критерієм Автоматизованої системи казначейського виконання бюджету є критерій інформативності. За одиницю інформації в системі прийнятий платіж конкретного підприємства, організації, підприємця по одному з державних чи місцевих податків за конкретний період. Кожному підприємству відкритий свій рахунок в Казначейському банку для оплати конкретного податку і цей рахунок закріплений за цим підприємством на весь час його існування. Закріплюється і вся аналітична інформація про саме підприємство, що дає можливість надходження різних аналітичних даних як по підприємствах, так і по його платежам. Наявність такої інформації в системі дозволяє не тільки констатувати та аналізувати факти по оплаті податків конкретним підприємством, але й робити в майбутньому на основі його платежів аналіз його діяльності, а також прогнозувати майбутні бюджетні надходження.

Автоматизована підсистема виконання бюджету за видатками - це розробка, виповнена на базі WEB-технологій. Всі підсистеми задовільняють методологічним вимогам Управління Державного казначейства України.

Головна мета, яку ставилась при розробці системи - побудова централізованої системи управління обласними фінансовими потоками. Створення системи спрямовано, в першу чергу, на покращення фінансового стану області та підвищення ефективності управління обласними фінансами.

Технології, закладені в автоматизовану систему казначейського виконання бюджету, дозволяють створити структуру управління областями, яка відповідає наступним принципам:

- централізація інформації. Вся інформація про всі розрахунки всередині бюджетної сфери, як грошові, так і негрошові, по всім рівням бюджету, від установ та розпорядників кредитів різного рівня до фінансового управління міститься в одній базі;

- централізація та збільшення зворотності фінансових потоків всередині бюджетної сфери;

- при тому, що рахунки різних рівнів бюджету знаходяться в Казначейському банку, відсотки нараховуються по всьому бюджету в цілому, незалежно від місцезнаходження засобів у даний конкретний момент часу. Кожний платіж є економічним та функціональним класифікатором видатку, а також класифікатором статті доходу та автоматично відображається в бюджеті області в цілому до відмови платежу у випадку перевищення ліміту по статті витрачання;

- здійснення фінансування безпосередньо: казначейство -бюджетоотримувач.

Ядром казначейської системи є бюджет області, зведений на центральному комп'ютері в Комп'ютерному інформаційному центрі обласного управління Державного казначейства. Ліміти по статтям, а також класифікацію статей доходів та видатків можна оперативно змінювати при необхідності. В кожний момент часу електронний бюджет відображає реальну картину отриманих та витрачених засобів по класифікаторам на всіх рівнях бюджетування.

Трансакційна автоматизована система казначейства (ТАСК) введена в дію в Україні з 2001р. Схожі системи вже функціонують у розвинутих країнах, в Україні ж робота такого масштабу виконується вперше. Трансакційна автоматизована система казначейства поєднує в собі функції виконання бюджету, контролю і обліку; звітність може бути сформовано як щодня, так і за більші проміжки часу. ТАСК має вимоги до інформації, що вводиться, - дуже деталізоване кодування рахунків: кожен вид операцій має свій рахунок і не буває неоднозначності трактування напряму використання коштів. Система потребує закінчення всіх операцій того ж дня (закриття операційного дня, відкриття операційного дня), вона налаштована на режим банківської системи, а також має можливість розширюватися і вдосконалюватися без перепрограмування. Учасниками ТАСК є казначейство, установи та організації, що утримуються за рахунок коштів державних і місцевих бюджетів, спеціальні та інші власні кошти бюджетних установ та організацій і цільові фонди, виконання яких здійснюється органами казначейства.

Трансакційна автоматизована система казначейства складається з двох частин: потужного сервера, який забезпечує об'єднання, обробку та зберігання інформації та клієнтської частини. Робота з ТАСК передбачає надання користувачами бюджетних коштів інформації в електронному вигляді, хоча у нестандартних випадках можливе введення інформації вручну.

Основними принципами системи є: збереження і обробка інформації у табличному вигляді; побудова таблиць за правилом подвійного запису бухгалтерського обліку; кореспонденція вмісту таблиць між собою, що потребує введення інформації не більше одного разу; вбудована система перевірки, яка керується балансовим критерієм бухгалтерського обліку; неможливість вилучення безслідно із системи раніше введених даних - існує система виправлення (сторнування, позначення символами “вилучено” тощо).

Трансакційна автоматизована система казначейства поєднує в собі функції виконання бюджету, контролю і обліку; звітність може бути сформовано як щодня, так і за більші проміжки часу. ТАСК має вимоги до інформації, що вводиться, - дуже деталізоване кодування рахунків: кожен вид операцій має свій рахунок і не буває неоднозначності трактування напряму використання коштів. Система потребує закінчення всіх операцій того ж дня (закриття операційного дня, відкриття операційного дня), вона налаштована на режим банківської системи, а також має можливість розширюватися і вдосконалюватися без перепрограмування.

При впровадженні автоматизованих систем виконання бюджету виникає необхідність суворої конфіденційності доступу до мережі, створення дуже досконалої системи кодування. Воднораз державні органи, які співпрацюють із Державним казначейством, змушені будуть створити власні інформаційні системи. Тому і законодавча, і виконавча влада повинна продовжувати комп'ютеризацію своєї діяльності й застосування новітніх технологій.

3.2 Досвід касового виконання державного бюджету у світовій практиці

Роль казначейства тісно пов'язана з виконанням національного бюджету, але роль казначейства у виконанні бюджету може бути як пасивною (коли казначейство тільки виділяє ресурси бюджетним установам для виконання їх програм), так і активною (коли казначейство має право встановлювати обмеження на зобов'язання або оплату урядових видатків). Головним призначенням національних казначейств є сприяння оптимальному фінансовому управлінню державними ресурсами шляхом забезпечення своєчасного отримання бюджетними установами необхідних ресурсів для успішного функціонування державних служб при одночасному зменшенні видатків на державне фінансування. Казначейство також відповідає за управління державними фінансовими активами і зобов'язаннями.

У Франції уся повнота фінансових повноважень покладається на старшого казначея. Він відповідає також за операції, що здійснює податкове та митне управління. Старший казначей також контролює різні організації, що фінансуються за рахунок державних фондів.

На місцевому рівні працівники відділень Державного казначейства керують фінансовими коштами місцевих органів влади: вони займаються збиранням грошових коштів, контролюють і оплачують видатки, ведуть бухгалтерський облік [ 2 ]. Багато працівників Державного казначейства виконують функції бухгалтерів в організаціях та установах публічно-правового сектору, а іноді вони працюють за кордоном в адміністративних органах.

Працівники казначейства Франції виконують функції юридичних і фінансових радників при мерах і головах генеральних або регіональних рад. За завданням депутатів місцевих органів влади вони роблять фінансові звіти і виконують аналіз фінансового становища.

Бухгалтерські та фінансові операції, що стосуються виконання бюджету, кошторису доходів та витрат державних установ, знаходяться у компетенції державних казначеїв. Ці операції стосуються доходів, видатків, казни та майна. Вони фіксуються в бухгалтерському обліку і контролюються кваліфікованими представниками влади. Державні бухгалтери готують річний звіт органам фінансової юрисдикції. Органи фінансової юрисдикції перевіряють ці звіти і приймають відповідне рішення про затвердження звіту або про його відхилення. Якщо видатки були перераховані неправильно і без причини не надійшли доходи, то відповідальність несе державний бухгалтер, який і компенсує борг за рахунок власних коштів.

Бюджетні повноваження в США поділяються між виконавчою владою і Конгресом. Президентський бюджет складає Адміністративно-бюджетне управління, але остаточний вид бюджету подає Конгрес, який упродовж дев'ятимісячного бюджетного процесу стежить за його відповідністю встановленим лімітам асигнувань і контрольним цифрам дефіциту. Адміністративно-бюджетне управління стежить за виконанням відомствами щоквартально, але протягом року воно зобов'язано надати відомствам всю асигновану суму [ 58 ].

Основним призначенням національного казначейства є сприяння оптимальному фінансовому управлінню державними ресурсами. Казначейство забезпечує своєчасне отримання бюджетними установами необхідних ресурсів для функціонування державних служб при одночасному доведенні до мінімуму видатків на фінансування держави.

На Державне казначейство США покладено виконання таких завдань: формування доходної частини бюджету за рахунок внутрішніх доходів; збір податків та обслуговування платників податків; розробка інструкцій та інших нормативних актів із питань оподаткування; контроль та єдина інтерпретація податкового законодавства; організація та забезпечення діяльності митних органів; збір митних доходів; контроль за виконанням митного законодавства та митних правил; здійснення контролю за виконанням законодавства з питань реалізації алкогольних напоїв, тютюнових виробів та вогнепальної зброї, а також за надходженням доходів від продажу цих предметів; випуск внутрішніх державних позик; виготовлення монет, медалей, орденів, грошових знаків, емісія грошових знаків; управління внутрішнім та зовнішнім державним боргом; контроль за організацією грошового обігу; нагляд дозволів на утворення національних банків; переведення банків, які мають статус банків штатів, до категорії національних, об'єднання національних банків, відкриття філіалів національних банків; розробка зовнішньої фінансової політики та фінансової стратегії зовнішньої торгівлі США; складання платіжного балансу; розробка та здійснення політики щодо управління грошовими ресурсами США за кордоном; координація іноземних капітальних вкладень в економіку США та американських інвестицій за кордоном.

Управління казначейства Великобританії організовує свою діяльність за наступними напрямами:

1. Збирання податків та державних доходів (податок на доходи населення, підприємств, збір на заробітну плату, штрафи, податки місцевих органів, збір за аудіо-відеотехніку тощо). Рівень збору - 95% від прогнозу [ 2 ].

2. Забезпечення оплати рахунків (видача заробітної плати державним службовцям, капітальні вкладення, матеріально-технічне забезпечення, контроль за правильністю здійснюваних операцій).

3. Ведення бухгалтерського обліку та звітності.

4. Забезпечення загального міжнародного співробітництва.

5. Виконання функції заощадження.

6. Виконання різних фінансових завдань (консультації місцевим органам, допомога підприємствам тощо).

Казначейство Латвійської республіки здійснює організацію казначейської роботи наступним чином:

1) розробляє і доводить до виконавців державного бюджету і бюджету самоврядування правила про реєстрацію розрахунків у бухгалтерських регіонах і погоджує відповідність регістрів виконавців державного бюджету бухгалтерським регістрам казначейства;

2) розробляє і видає інструкції: по бухгалтерських звітах і повідомленнях про виконання бюджету, по звітах і повідомленнях про доходи та видатки; по дефіциту бюджетів самоврядування та його фінансуванню; по позиках, обсягах боргу та наданих гарантіях;

3) розробляє та впроваджує правила про складання місячних, квартальних і річних звітів бюджетів самоврядування та спеціальних бюджетів;

4) контролює методологічні питання введення бухгалтерських регістрів у міністерствах і інституціях;

5) керує роботою бухгалтерської методичної комісії бюджетних установ.

Крім цих функцій в галузі інвестицій казначейство Латвії у відповідності з наданими йому Міністерством фінансів повноваженнями для керівництва грошовими ресурсами здійснює короткостроковий інвестиційний депозит або депозит у вигляді латвійських державних цінних паперів. З цією метою казначейство використовує грошові кошти, які знаходяться на бюджетних рахунках казначейства. Такі операції казначейство проводить на такий термін та на таких умовах, які воно вважає за потрібне, і ліквідує ці інвестиції за умови забезпечення касового виконання державного бюджету [ 2 ].

Згідно з постановою уряду Російської Федерації, основними завданнями органів казначейства в сфері організації казначейської роботи є: організація, здійснення і контроль за виконанням республіканського бюджету Російської Федерації; управління доходами і видатками бюджету на рахунках казначейства у банках; регулювання фінансових відносин між республіканським бюджетом Російської Федерації і державними позабюджетними фондами, контроль за надходженням і використанням цих фондів; здійснення короткострокового прогнозування обсягів державних фінансових ресурсів та оперативне управління цими ресурсами; управління і обслуговування спільно з центральними банками державного внутрішнього і зовнішнього боргу Російської Федерації; розробка методологічних та інструктивних матеріалів, порядку ведення облікових операцій з питань, що відносяться до компетенції казначейства, ведення операцій з обліку державної казни Російської Федерації; збір та аналіз інформації про стан державних фінансів, надання вищим законодавчим та виконавчим органам державної влади і управління звітності про фінансові операції уряду по республіканському бюджету.

Згідно із завданнями, покладеними на Федеральне казначейство, воно виконує такі основні функції: організовує бюджетне і фінансове виконання республіканського бюджету та фінансове виконання державних позабюджетних фондів; здійснює управління доходами та видатками республіканського бюджету як у рублях, так і в іноземній валюті; організовує здійснення взаєморозрахунків між республіканським бюджетом і бюджетами республік що входять до складу Російської Федерації, країв, областей, м. Москви і м. Санкт-Петербурга; організовує і здійснює облік операцій з руху коштів республіканського бюджету та державних позабюджетних фондів на рахунках казначейства; організовує і здійснює ведення операцій з обліку державної казни; запроваджує і забезпечує ефективне використання єдиної телекомунікаційної інформаційної системи казначейства; взаємодіє з Центральним банком РФ, Державною податковою службою, іншими центральними органами державної влади і управління з метою удосконалення організації роботи і посилення контролю за виконанням республіканського бюджету; спільно з Центральним банком РФ бере участь у розробці і реалізації погодженої кредитно-грошової політики; спільно з Центральним банком РФ забезпечує управління і обслуговування державного внутрішнього і зовнішнього боргу Російської Федерації.

Для виконання функцій ефективного управління державними фінансами Федеральне казначейство має єдині рахунки, які відкриті у Центральному банку Російської Федерації. З цього рахунку проводяться всі операції органів державного управління і на ньому консолідуються всі державні фінансові ресурси.

Розпорядниками бюджетних коштів у Російській Федерації є федеральні міністри або уповноважені ними особи, які приймають зобов'язання по видатках, у межах кредитів, що надані бюджетом та готують розпорядження про сплату державних видатків. Після цього розпорядження про сплату надсилаються розпорядниками державному бухгалтеру, який не залежить від міністерства, яке здійснює видатки.

Роль державного бухгалтера виконують федеральні казначейства, які мають центральні та місцеві підрозділи і власний бухгалтерський облік та звітність.

Державний казначей забезпечує здійснення надходжень, а також здійснює платежі та сплату державних видатків.

Крім діяльності з фінансового управління, казначейство на всіх етапах витрачання коштів здійснює контроль за виконанням бюджетів усіх рівнів. Казначейський контроль, що передує касовому витрачанню державних коштів, є ефективним засобом забезпечення їх цільового використання, оскільки дозволяє не тільки виявити порушників фінансової дисципліни, але й запобігти цим порушенням.

Висновки

В результаті проведеного дослідження були зроблені наступні висновки та обгрунтовані такі пропозиції:

Функціонування казначейської системи за видатками бюджетів полягає в забезпеченні того, щоб усі трансакції з бюджетними коштами були належно санкціоновані, задокументовані, зареєстровані в інформаційній системі і, головне, не перевищували обсягів встановлених бюджетних призначень та відповідали їм.

Видатки бюджету класифікуються за трьома ознаками: призначенням або функцією, з виконанням якої пов`язані видатки (функціональна класифікація - КФК), економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація - КЕКВ), а також відомством, яке є головним розпорядником бюджетних коштів (відомча класифікація - видатків КВК). У 2002р. був запроваджений код програмної класифікації (КПК).

За соціальним призначенням видатки бюджету України поділяються на: соціальний захист населення; фінансування науки, народного господарства і державних капітальних вкладень, фінансування національної оборони; правоохоронної діяльності та забезпечення безпеки держави; утримання органів законодавчої, виконавчої та судової влади; фінансування зовнішньополітичної діяльності; заходів, пов`язаних із ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи; видатків з обслуговування державного зовнішнього та внутрішніх боргів та інші видатки. Співвідношення видатків між окремими групами визначається спрямованістю бюджетної політики. Забезпечення збалансованості бюджету потребує скорочення його видаткової частини, яке може здійснюватися як на етапі складання бюджету, так і в ході його виконання. На практиці під час формування показників бюджету на плановий рік може застосовуватися пропорційне скорочення видатків і скорочення в конкретних галузях.

Практичну дієвість бюджетної системи України у розрізі фінансового функціонування забезпечує касове виконання державного бюджету за доходами і видатками. Його суть полягає в організації роботи щодо прийому та зарахування коштів, які надходять на рахунки відповідних бюджетів, зберіганні грошових коштів, видачі цих коштів на заходи, передбачені бюджетом на відповідний рік, здійсненні обліку та складанні звітності про касове виконання бюджетів.

Порядок виконання державного бюджету за видатками за умови функціонування внутрішньої платіжної системи забезпечується наказом Державного казначейства України за №40 від 10.08.2001р. Дія цього порядку поширюється на органи Державного казначейства, які здійснюють видатки бюджету за умови функціонування внутрішньої платіжної системи. На інші органи Державного казначейства поширюється дія Порядку касового виконання державного бюджету за видатками, затвердженого наказом Державного казначейства від 22.01.2001 р. №3.

Інформаційно-технічне забезпечення здійснення казначейської роботи полягає у впровадженні комп'ютерних технологій в діяльність казначейства, що удосконалює процес одержання та обробки інформації.

Технології, закладені в автоматизовану систему казначейського виконання бюджету, дозволяють створити структуру управління областями, яка відповідає принципам: по-перше, централізації інформації. Вся інформація про всі розрахунки всередині бюджетної сфери, як грошові, так і негрошові, по всім рівням бюджету, від установ та розпорядників кредитів різного рівня до фінансового управління міститься в одній базі; по-друге, централізації та збільшенню зворотності фінансових потоків всередині бюджетної сфери; по-третє, при тому, що рахунки різних рівнів бюджету знаходяться в Казначейському банку, відсотки нараховуються по всьому бюджету в цілому, незалежно від місцезнаходження засобів у даний конкретний момент часу. Кожний платіж є економічним та функціональним класифікатором видатку, а також класифікатором статті доходу та автоматично відображається в бюджеті області в цілому до відмови платежу у випадку перевищення ліміту по статті витрачання; по-четверте, здійснення фінансування безпосередньо: казначейство - бюджетоотримувач.

Ядром казначейської системи є бюджет області, зведений на центральному комп'ютері в Комп'ютерному інформаційному центрі обласного управління Державного казначейства. Ліміти по статтям, а також класифікацію статей доходів та видатків можна оперативно змінювати при необхідності. В кожний момент часу електронний бюджет відображає реальну картину отриманих та витрачених засобів по класифікаторам на всіх рівнях бюджетування.

Підсумовуючи все зазначене щодо процесу виконання бюджету за видатками можна зробити наступні пропозиції:

обов'язково має існувати відповідна нормативно-правова база в законодавстві про бюджетну систему для вирішення проблем реалізації бюджету, яка б відповідала вимогам теорії і практиці існуючого бюджетного процесу;

- для ефективного управління державними фінансами треба чітко визначити та розмежувати функції між учасниками бюджетного процесу, насамперед між Державним казначейством і Міністерством фінансів, зокрема з управління зовнішніми та внутрішніми боргами. Потребують свого розв'язання міжвідомчі відносини Державного казначейства з органами законодавчої та виконавчої влад, які відповідальні за здійснення контролю за виконанням державного і місцевих бюджетів;

- входження Держказначейства в систему електронних платежів Національного банку України, запровадження Внутрішньої платіжної системи Державного казначейства та відкриття системи кореспондентських рахунків в Національному банку України потребує вирішення ряду організаційних, технічних і технологічних питань: створення нових підрозділів у структурі Державного казначейства - операційних управлінь; впровадження нової бухгалтерської моделі та відповідного програмного забезпечення; здійснення інших заходів для забезпечення функціонування Єдиного казначейського рахунка та оптимізації процесу виконання бюджетів.

Основними проблемами органів казначейства на сьогодні є:

- недостатнє фінансування на господарські проблеми;

- недостатній рівень технічної оснащеності працівників;

- недосконала нормативно-правова база.

Список використаних джерел

1. Буковинський С.А. Концептуальні засади управління бюджетними коштами в Україні // Фінанси України. - 2001. - №5.

2. Булгакова С.О. Казначейство зарубіжних країн: Навч. посібник. - К.: КНТЕУ, 2000.

3. Бюджетний Кодекс України від 21.06.2001р. - К., 2001. - 80 с.

4. Даневич О. Оптимізація процесу управління бюджетними коштами // Казна. - 2001. - №7-8. - С. 10-12.

5. Дерев'янко В. Забезпечуємо прозорість і стабільність бюджетної системи // Казна. - 2002. - Квітень. - С. 4-5.

6. Дерлиця А.Ю. Регулювання бюджетного процесу // Фінанси України. - 2001. - №10.

7. Жибер Т.В. Державне казначейство України: становлення, проблеми, перспективи // Фінанси України. - 2001. - №1.

8. Інструкція про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державного казначейства: Наказ Державного казначейства України від 28.11.2000р. №119.

9. Іскрижицька Ф. Здобутки та перспективи розвитку // Казна. - 2002. Липень. - С. 12-13.

10. Ісмаїлов А.Б. Бюджетний процес та напрями його удосконалення // Фінанси України. - 2002. - №8.

11. Казначейська система виконання бюджету: Підручник / С.О.Булгакова, Л.В.Єрмошенко, Н.І.Сушко, О.О.Чечуліна, Т.А.Шаповал, Н.П Шульга. - К.: КДТЕУ, 2000.

12. Кірєєв 0.1. Новація перевірена на Придніпров'ї, з наступного року стане державною доктриною // Казна. - 2000. - Листопад. - С. 2-5.

13. Кіреєв О.І. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів: проблеми та шляхи розвитку // Фінанси України. - 2001. - №5. - С. 34-40.

14. Коломис В. Нові аспекти в управлінні коштами Державного бюджету України // Вісник НБУ. - 1999. - №5.

15. Копитов С.М. Функції казначейства з виконання державного та місцевих бюджетів // Фінанси України. - 2001. - №5.

16. Косолапов А. Фінансові інструменти формування Державного бюджету України // Банківська справа. - 2000. - №4.

17. Кулик В.В., Кулик А.В. Моделювання соціально-економічної ефективності державних видатків // Фінанси України. - 2002. - №4. - С.44-53.

18. Луніна І.О. Державні видатки: тенденції і фактори зростання // Фінанси України. - 2001. - №4. - С. 104-110.

19. Мітюков І.О. Бюджетна реформа й основні напрями удосконалення бюджетної політики // Фінанси України. - 2001. - №8.

20. Мітюков І.О. Про основні особливості бюджету // Фінанси України. - 2001. - №3.

21. Огданский Н. В добрый путь, КазнаДніпро // Казна. - 2001. - Квітень. - С. 8-11.

22. Огданський М. Створення єдиної платіжної системи на основі однобанківської моделі // Казна. - 2000. - Листопад. - С. 6-7.

23. Огданский Н. Учимся управлять финансово-бюджетными потоками // Казна. - 2001 - Травень. - С. 15-18.

24. Осипчук Л. Інститут казначейства як гарант фінансового забезпечення економічних реформ в Україні // Економіка. Фінанси. Право. - 2000. - №12.

25. Павлюк К.В. Організація виконання Державного бюджету // Фінанси України. - 1998. - №3. - С. 37-15.

26. Петрашко П. Прозорість бюджетного процесу та контроль за цільовим спрямуванням коштів // Казна. - 2001. - Липень-серпень. - С. 4-9.

27. Положення про Єдиний казначейський рахунок: Наказ Головного управління Державного казначейства України №28 від 21.03.1997р.

28. Положення про Єдиний казначейський рахунок: Наказ Головного управління Державного казначейства України №122 від 26.06.2002р.

29. Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державного казначейства України: Наказ Державного казначейства України від 28.11.2000р. №119.

30. Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів: Наказ Державного казначейства України 04.11.2002р. №205.

31. Порядок касового виконання державного бюджету за видатками: Наказ Державного казначейства України №3 від 22.01.2001р.

32. Порядок управління єдиним казначейським рахунком: Наказ Державного казначейства України від 11.02.2002р. №23 із змінами, внесеними наказами Державного казначейства України від 28.02.2002р. №38, від 10.05.2002р. №81, від 07.11.2002р. №210.

33. Про бюджетну класифікацію та її запровадження: Наказ Міністерства фінансів України №604 від 27.12.2001р.

34. Про впровадження казначейської системи виконання Державного бюджету: Постанова Кабінету Міністрів України №13 від 14.01.1997р.

35. Про Державне казначейство України: Указ Президента України №335/95 від 26.04.1995р.

36. Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету: Наказ Міністерства фінансів України №57 від 28.01.2002р.

37. Про затвердження інструктивної бази: Наказ Державного казначейства України №119 від 28.11.2000р.

38. Про затвердження Інструкції про порядок складання у 2002 році місячної фінансової звітності установами та організаціями, які отримують кошти державного та/або місцевих бюджетів: Наказ Державного казначейства України №18 від 31.01.2002р.

39. Про затвердження положення про Державне казначейство України: Постанова Кабінету Міністрів №590 від 31.07.1995р.

40. Про затвердження положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків: Постанова Кабінету Міністрів України №180 від 21.02.1997р.

41. Про затвердження Порядку виконання Державного бюджету за доходами: Наказ Державного казначейства України №131 від 19.12.2000р.

42. Про затвердження Порядку виконання державного бюджету за видатками за умови функціонування внутрішньої платіжної системи: Наказ Державного казначейства України №140 від 10.08.2001р.

43. Про затвердження порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням міжбюджетних трансфертів: Наказ Державного казначейства України №17 від 31.01.2002р.

44. Про затвердження Порядку касового виконання Державного бюджету за видатками: Наказ Державного казначейства України №3 від 22.01.2001р.

45. Про надання звітів про касове виконання державного бюджету за доходами: Наказ Державного казначейства №06-06/597 від 17.05.2001р.

46. Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства України: Постанова Кабінету Міністрів України №1721 від 15.09.1999р.

47. Пуховкіна М., Ковалик В. Роль Національного банку у касовому виконанні Державного бюджету // Вісник НБУ. - 1998. - №1. - С.56-58.

48. Стоян В.І. Казначейська система виконання бюджетів // Фінанси України. - 2002. - №9. - С. 56-64.

49. Тентюк В. Створення Державного казначейства - крок до порядку в державних фінансах // Голос України. - 1996. - №110.- С.4-5.

50. Тігова Т., Осипчук Л. До питання удосконалення бюджетних взаємовідносин // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - №9. - С. 109-110.

51. Тігова Т., Осипчук Л. Шляхи врегулювання взаємовідносин між Державним казначейством та Міністерством фінансів України // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - №8. - С. 120-121.

52. Чечуліна 0.0, Булгакова С.О. Платіжна система виконання Державного бюджету // Банківська справа. - 1998. - №3. - С. 8-11.

53. Чечуліна 0.0. Державне казначейство: правовий статус і напрямки діяльності // Економіка. Фінанси. Право. - 2000. - №12.

54. Чечуліна 0.0. Передумови створення Державного казначейства України // Вісник КДТЕУ. - 1997. - №3. - С. 29-44.

55. Чечуліна 0.0. Становлення і завдання Державного казначейства України // Бухгалтерський облік і аудит. - 1997.- №4. - С. 15-17.

56. Чечуліна О. Перспективи удосконалення структури // Казна. - 2000. - Листопад. - С.8-9.

57. Чечуліна О. Шляхи удосконалення управління видатками // Казна. - 2001. - Червень. - С.9-11.

58. Юрій С.І. Стоян В.І., Мац М.Й. Казначейська система: Підручник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 590с.

59. Юрій С.І., Бескид Й. М. Бюджетна система України: Навчальний посібник. - Київ : НІОС, 2000.

60. Юрій С.І. Концептуальні засади сутності бюджету // Фінанси України. - 2001. - №10.

Размещено на Allbest.ru