Становлення та розвиток податкової системи України. практичні завдання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство праці та соціальної політики України

Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України

Контрольна робота

з навчальної дисципліни Фінанси

Становлення та розвиток податкової системи України

Київ - 2010

Зміст

Вступ

1. Становлення та розвиток податкової системи України

1.1 Податкова система України

1.2 Податковий кодекс України

2. Практичні завдання

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Податки - це обов'язкові платежі в бюджет, які збирає держава з юридичних і фізичних осіб. Вони виникли давним-давно, коли виникла держава. За допомогою податків забезпечується близько 90% надходжень у центральний державний бюджет і більше 70%-у місцевий. Таким чином, у бюджеті акумулюється 40-60% національного доходу.

Важливу роль у формуванні ефективної податкової політики належить обґрунтуванню оптимальних принципів оподаткування. А.Сміт сформулював чотири фундаментальні принципи або "закони", що стали класичними і придатні для будь-якої економічної системи: перший - піддані держави повинні брати участь в утримуванні уряду відповідно до свого доходу, яким вони користуються під захистом держави; другий - податок який зобов'язана сплачувати кожна окрема особа має бути точно визначений (строк оплати, спосіб платежу, сума платежу); третій - податок повинен стягуватися в той час і таким способом, які найзручніші для платника; четвертий - податок має бути розроблений таким чином, щоб він стягувати з народу як найменше грошей понад те, що необхідно для формування державного бюджету.

Таким чином, при формуванні податків необхідно в сучасних умовах дотримуватись таких принципів, як визначеність; простота і зручність; однократність; стабільність; обов'язковість; справедливість та інші.

1. Становлення та розвиток податкової системи України

1.1 Податкова система України

Податкова система -- це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку. Складається з прямих і непрямих податків. Прямі встановлюються безпосередньо на дохід або власність платника податків, непрямі включаються у вигляді надбавки до ціни товару і сплачуються споживачем.

Суспільне призначення податків проявляється в їх функціях. Їх дві - "фіскальна" й "економічна".

Фіскальна функція полягає в формуванні грошових доходів держави. Гроші потрібні їй на утримання державного апарату, армії, розвитку науки і техніки, підтримку дітей, літніх і хворих людей. Із зібраних у вигляді податків коштів держава покриває витрати на освіту, будує школи, вищі учбові заклади, дитячі будинки, платить зарплату викладачам і стипендію студентам. Частина коштів йде на охорону здоров`я. З цього ж джерела і витрачаються гроші на будівництво державних підприємств, споруд, доріг, захист навколишнього середовища.

Економічна функція податків полягає у впливі через податки на суспільне відтворення, тобто охоплює будь-які процеси в економіці країни, а також соціально-економічні процеси в суспільстві. Податки в цій функції можуть відігравати стимулюючу, обмежуючу і контролюючу роль. Наприклад, не обкладати податком частину прибутку, яка піде на впровадження нової техніки, що сприяє науково-технічному прогресу. А не обкладаючи податком частину прибутку, яка йде на благодійну діяльність, держава стимулює підприємства до вирішення соціальних проблем. Значне підвищення податків здатне не тільки обмежити, але й зробити беззмістовною підприємницьку діяльність.

Функції податків взаємозв`язані. Ріст податкових поступлень у бюджет, тобто реалізація фіскальної функції, створює матеріальну можливість для здійснення економічної ролі держави, тобто економічної функції податків. У той же час досягнуте в результаті економічного регулювання прискорення розвитку і росту дохідності виробництва дозволяє державі отримати більше коштів. Це означає, що економічна функція податків сприяє здійсненню фіскальної, зміцнює її.

Кожний податок має обов`язкові елементи. До них відносяться:

§ суб`єкт податку або платник -- особа, на яку законом покладено обов`язок сплачувати податок;

§ об`єкт податку -- доход або майно, з якого нараховується податок (заробітна плата, прибуток, майно, цінні папери і т.п.);

§ джерело податку -- дохід, за рахунок якого сплачується податок;

§ ставка податку -- розмір податку, який припадає на одиницю оподаткування (грошова одиниця доходу, одиниця земельної площі і т.п.). У практиці оподаткування розрізняють тверді, пропорційні, прогресивні і регресивні ставки податків.

За формою оподаткування всі податки поділяються на прямі і непрямі.

Прямі податки сплачуються суб`єктами податків безпосередньо й прямо пропорційно платоспроможності. Прямі поділяються на реальні та особисті. До реальних відносяться податки на землю, будинки, промислові, торгові, банківські установи та грошовий капітал. До особистих - податки на доходи фізичних та юридичних осіб (податковий, помайновий, із спадщини тощо).

На відміну від прямих, непрямі податки не зв`язані з розмірами доходів чи вартістю майна платника податків. Непрямі податки виступають у трьох видах: "акцизи", "фіскальні монопольні податки", "митні збори".

Акциз -- різновид непрямого податку переважно на товари масового споживання (цигарки, алкогольні напої, сіль, цукор, сірники, автомобілі, холодильники, парфумерні вироби тощо), а також різні комунальні, транспортні, культурні та інші послуги, які мають широке розповсюдження (телефон, транспортні перевезення, авіа- і залізничні квитки, демонстрація фільмів). У більшості країн Заходу непрямі податки на товари і послуги внутрішнього ринку забезпечують біля 25% всіх податкових надходжень у бюджет. Індивідуальні чи вибіркові акцизи стягуються за твердими ставками з одиниці товару. Фіскальні монопольні податки поповнюють казну за рахунок непрямого оподаткування товарів масового попиту, виробництво і реалізація яких монополізовані державою. Виник цей податок з "реалії", тобто привласнення державою виключного права на той чи інший вид діяльності. Наприклад, існує в державі монополія на виробництво алкогольних виробів. Напередодні антиалкогольної компанії цей вид монопольної державної діяльності забезпечував надходження в бюджет більше третини його суми. Практично завжди об`єктом державної монополії було також виробництво і реалізація виробів з хутра і золота.

Митні збори -- це непрямі податки на імпортні, експортні і транзитні товари, тобто такі, які пересікають кордони країни. Вони сплачуються всіма, хто здійснює зовнішньоекономічні операції. В залежності від цих цілей, які переслідує держава, митні збори поділяються на "фіскальні", "протекційні", "антидемпінгові" і "пільгові".

1.2 Податковий кодекс України

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їхнього адміністрування, платників податків та зборів, їхні права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження й обов'язки їхніх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

18 листопада 2010 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому новий Податковий кодекс України. Це рішення підтримало 269 народних депутатів. Але цей кодекс частково заветував президент України і його відправлено на доопрацювання для змін та внесення поправок

Документ містить такі розділи: загальні положення; адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів); податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; збір за першу реєстрацію транспортного засобу; екологічний податок; рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні; плата за користування надрами; місцеві податки і збори; плата за землю; спеціальні податкові режими; збір за користування радіочастотним ресурсом України; збір за спеціальне використання води; збір за спеціальне використання лісових ресурсів; особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції; прикінцеві та перехідні положення.

Документом, зокрема, визначено, що встановлення і скасування податків та зборів, а також пільг їхнім платникам здійснюється Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до Податкового кодексу і в межах їхніх повноважень щодо цього, визначених Конституцією та цим Кодексом. В Україні установлюються загальнодержавні та місцеві податки і збори.

Згідно з Кодексом до загальнодержавних податків та зборів належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; збір за першу реєстрацію транспортного засобу, екологічний податок; рентна плата; плата за користування надрами; плата за землю; збір за користування радіочастотним ресурсом України; збір за спеціальне використання води; збір за спеціальне використання лісових ресурсів; фіксований сільськогосподарський податок тощо.

До місцевих податків належить податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; єдиний податок; до місцевих зборів -- збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір.

Документ містить положення про податковий контроль -- систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Органи прокуратури, Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їхні службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі в проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.

Кодексом передбачено створення системи обліку в розрізі платників податків, їхніх відокремлених підрозділів та об'єктів оподаткування. Зокрема, центральний орган державної податкової служби визначає порядок обліку платників податків в органах державної податкової служби та порядок формування реєстру великих платників податків на відповідний рік.

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом державної податкової служби.

Кодексом передбачено створення цілісної системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної податкової служби.

Згідно з документом органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Кодексом вводиться вичерпний перелік фінансових санкцій, котрі можуть бути застосовані до платників податків у зв'язку з порушенням податкового законодавства. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна.

Зі слів М. Азарова - податковий кодекс передбачає значне скорочення малоефективних податків: майже в два рази скоротили кількість чинних податків в Україні, знизили ставки оподаткування з основних видів податків. Упродовж чотирьох років ставка податку на прибуток поетапно знизиться з 25 до 16%. Передбачається знизити ставку ПДВ на 1% у рік, скасувати багато адміністративних процедур, спростити їх, законодавчо забезпечили рівність платників податків перед законом, вирішення практично всіх питань віднесено до компетенції суду".

2. Практичні завдання

Задача №1

Умова задачі: У звітному періоді на підприємстві склалася фінансово - економічна ситуація, що характеризується даними таблиці. На їх основі необхідно виконати такі завдання:

1. Розрахувати чисту виручку підприємства, суму податку на додану вартість, операційний прибуток (збиток) від реалізації продукції;

2. Проаналізувати структуру загальної виручки від реалізації продукції та зробити висновок, що частки операційних витрат та операційного прибутку;

3. Розробити стратегію зниження операційних витрат за рахунок статті кошторису «Адміністративні витрати» з метою зростання прибутку.

Рішення:

1) Визначаємо суму ПДВ:

780 - 120%

Х - 20%

Х = 780 / 6 = 130 тис. грн.;

2) Визначаємо чисту виручку підприємства:

780 тис. - 130 тис. = 650 тис. грн.;

3) Операційний прибуток від реалізації продукції:

650тис. - 390 тис. = 260 тис. грн.;

4) Визначаємо частку операційних витрат (%):

390 / 650 * 100 = 60 %;

5) Визначаємо частку адміністративних витрат у складі операційних витрат:

390 * 18 % : 100 % =70,2 тис. грн.;

6) Частка операційних витрат в структурі загальної виручки складає:

390 : 780 = 0,5;

7) Частка операційного прибутку буде складати:

260 : 780 = 0,33.

Висновок: Для збільшення операційного прибутку та зменшення операційних витрат необхідно зменшити адміністративні витрати.

Задача №2

Умова задачі: Визначити фінансові наслідки від зниження ціни товару А на підприємстві за таких умов:

1) Відома діюча ціна товару А;

2) Передбачається зниження ціни до відповідного рівня;

3) Відповідний фактичний обсяг реалізованих товарів за діючою ціною;

4) Відомий рівень коефіцієнта еластичності (Е, %);

На основі розрахунку прийняти управлінське рішення, обравши альтернативу:

А. Знизити ціну товару;

Б. Не знижувати ціну товару.

Критерій прийняття управлінського рішення:

1. Збереження базового обсягу прибутку від реалізації продукції;

2. Збільшення обсягу прибутку.

Рішення:

1. Проектна знижена ціна товару складає:

9 : 8,5 = 1,05 = 5%

2. Визначаємо збільшення суми реалізації товарів за рахунок зниження ціни товару А:

12 * 5% : 100% = 600 грн.;

3. Визначаємо збільшення суми реалізації за рахунок еластичного попиту:

12 * 2,5% : 100% = (0,300) 300,00 грн. (збільшилась сума реалізації за рахунок еластичного попиту);

4. Визначаємо загальну суму від реалізації товару з урахування зменшення ціни товару і еластичного попиту:

12 тис. грн. + 600 грн. + 300,00 грн. = 12.9 тис.грн.

5. Визначаємо рівень рентабельності:

12900,00 : 12000,00 * 100% = 1,075%,

7,5 % становить рівень рентабельності за рахунок зменшення ціни товару на еластичність попиту), а проектна рентабельність виручки становить 11,5 %. Таким чином рівень рентабельності виручки зменшився на 2%.

Управлінське рішення:

Реальна ціна повинна залишатися 9,5 грн. При діючій ціні обсяг реалізації товару становить 12000 грн., при зниженні ціни обсяг реалізації збільшується (становить 12900 грн.), але рівень рентабельності зменшився на 2% в порівнянні з проектною ціною.

Задача №3

Умова задачі: В угоді між банком і позичальником зазначені фінансові умови: розмір позики, строк позики, реальну доходність операції (% річних), річний рівень інфляції за фактичним станом.

Визначити:

a) просту ставку відсотків;

б) суму платежу по поверненню основної суми боргу та відсотків за кредит;

в) хто поніс втрати від інфляції (кредитор чи позичальник);

г) величину втрат, зумовлених упущенням фінансового менеджера однією з сторін при заключенні кредитного договору, де не було включено умов розрахунків з врахуванням інфляції.

Рішення:

1. Визначаємо суму платежу за користуванням кредиту при реальній дохідності:

160000,00 грн. * 8% : 100% = 12800,00 грн.;

2. Визначаємо суму яку підприємство повинно повернути банку:

160000,00грн. + 12800,00 грн. = 172800,00 грн.;

3. Визначаємо суму платежу за користування позикою з урахуванням інфляції:

160000,00 грн. * 6 % : 100% = 9600,00 грн. ;

4. Визначаємо суму повернення підприємством банку з урахуванням відсотків при інфляції:

160000,00 грн. + 9600,00 тис. грн. = 169600,00 грн.;

5. Визначимо на скільки днів підприємство взяло позику:

Таблица.

Березень 2010	- 19 днів
Квітень 2010	- 30 днів
Травень 2010	- 31 день
Червень 2010	- 30 днів
Липень 2010	- 31 день
Серпень 2010	- 31 день
Вересень 2010	- 30 днів
Жовтень 2010	- 31 день
Листопад 2010	- 30 днів
Грудень 2010	- 24 дня
Всього	- 287 днів

6. Розрахуємо ставку плати позики за один день без інфляції:

16000,00 грн. : 365 кал. дн. = 43,83 грн.

7. Розрахуємо ставку плати позику за один день з урахуванням інфляції:

9600,00грн. : 365 кал. дн. = 26,30 грн.;

8. Визначаємо суму платежу за взяту позику без інфляції:

43,83 * 287 кал. дн. = 12579,21грн.;

9. Визначити суму платежу за взяту позику без інфляції, яку повинні повернути банку:

160000,00 грн. + 12579,21 грн. = 172579,21 грн.;

10. Визначити суму платежу за кредит з урахуванням інфляції:

26,30 грн. * 287 кал. дн. = 7548,10 грн.;

11. Визначити суму платежу за кредит, яку повинні повернути банку з урахуванням інфляції:

160000,00 грн. + 7548,10 грн. = 167548,10грн.

Висновок: Втрати від інфляції поніс банк на суму ( 12579,21 грн. - 7548,10 грн. = 5031,11 грн.).

Якщо по вині фінансового менеджера при заключні кредитного договору не було включено умов розрахунків з урахуванням інфляції то втрати від інфляції понесе кредитор.

Висновок

В Україні створено податкову систему, яка дає змогу мобілізувати кошти в розпорядження держави, здійснювати їхній розподіл і перерозподіл на цілі економічного й соціального розвитку, порядок обчислення та сплати різних видів податків і відрахувань регулюється багатьма законами. Конституцією України закріплено положення про те, що система оподаткування встановлюється лише законами України. Це потребує приведення усього податкового законодавства у відповідність із Конституцією України і водночас створює підґрунтя для удосконалення системи оподаткування.

Організаційна основа податкової системи будь-якої держави, тобто правильне обчислення податків, своєчасна їх сплата, неможливість ухилення від оподаткування забезпечуються добре продуманою системою обліку й звітності. Звідси -- нагальна необхідність у вдосконаленні обліку й звітності в Україні.

податковий система бюджет акциз

Список використаних джерел

1. Григорук А.А., Палюх М.С., Литвин Л.М., Літвінова Т.Д. Основи економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Григорука А.А., Палюха М.С. - Тернопіль, 2002.

2. Газета «Праця і зарплата» №44 від 24.11.2010

3. Слав'юк Фінанси підприємства

4. Коваленко Л.О.,Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент:Навч.пос.-3-тє вид.,випр. і доп.-К.:Знання,2008

Размещено на Allbest.ru