Лізинг як метод інвестування

Вступ

Дослідження проблем інвестування є одним з найбільш актуальних завдань економічної науки. У сучасних умовах України інвестиції мають статі найважливішим засобом забезпечення виходу з довготривалої економічної кризи, досягнення реальних структурних зрушень у народному господарстві, технічного переозброєння, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- та макрорівнях і, головні, життєвого рівня населення. Активізація інвестиційного процесу є вирішальною умовою продовження соціально-економічних перетворень.

У зв'язку з цим важливого значення набуває вивчення дисципліни "Інвестування".

Позначка контрольної роботи - закріплення теоретичних знань, отриманих під час лекцій, вивчення додаткового матеріалу за курсом та придбання практичних навичок рішення завдань.

Завдання контрольної роботи:

- залучення студентів до самостійної творчої роботи з економічною літературою: навчити підбирати, обробляти та аналізувати конкретний матеріал, робити правильні висновки;

- набуття практичних навичок у рішенні завдань;

- набуття вмінь використовувати закономірності й механізм інвестиційних відносин держави, підприємств та фізичних осіб у практиці інвестування.

Лізинг як метод інвестування

Самі ранні документи про оренду датуються приблизно 2000 долею до н.е. Глиняні таблички, знайдені в древньому шумерському місті Ур, утримують інформацію про оренду сільськогосподарських орудій, землі та водні джерела, волів та інших тварин. Лізинг у древності не був обмежений орендою тільки якихось конкретних типів власності, як вважають багато людей. Фактично з історії відомо, що орендувались не тільки різноманітні типи сільськогосподарського та й робітничого обладнання, а й «військова техніка». Так, наприклад, в 1066 році два великих флоти вторгнення (один норвежський, другий нормандський) досягли берегів Англії. Алі ні норвежський король, ні нормандський герцог не володіли достатніми економічними ресурсами для фінансування настільки великих проектів. Щоб забезпечити необхідне число судів, екіпажів та знаряджання, обидва смороду використовували особисту форму фінансового лізингу.

Історія свідчить, що прототип лізингових відносин є найдревнішою формою фінансування будь-яких угод по придбанню або отриманню в оренду різноманітного майна. Так що, лізингові операції давно стали невід'ємною частиною економіки розвинутих країн.

Термін «лізинг» виник від англійського дієслова «to lease», що означає «орендувати» або «брати в оренду».

Європейська федерація національних асоціацій по лізингу обладнання Євроліз пояснює лізинг як договір заводу, промислових товарів, обладнання, нерухомості для використання їх у виробничих цілях орендатором, у тієї час як товари покупаються орендодавцем , та він зберігає за собою право власності.

Учасники лізингових відносин:

Лізингодавець (банк, лізингова компанія) - дає згоду на лізинг обладнання та сплачує його вартість постачальнику;

Лізингоотримувач (підприємство любої власності) - знаходить лізингову компанію, оформляє заявку на лізинг обладнання, при задовільному рішенні всіх організаційних питань получає обладнання від постачальника та проводити по графіку лізингові платежі.

Постачальник або виробник обладнання - постачає обладнання лізингоотримувачу.

Економічний ефект від лізингових угод багато зависить від компетентного оформлення взаємовідносин між партнерами.

Підготовка до лізинговій угоді ( укладанню договору ) починається з аналізу клієнта (орендатора), у тому разі:

- оцінки фінансових можливостей орендатора виконувати орендні платежі;

- оцінки запиту на продукцію, послуги, які виробляються на орендованому обладнанні.

Аналізується також первинна вартість товару, орендних платежів, термін контракту, періодичність платежів, остаточна вартість та інші аспекти.

При міжнародному лізингу важливий вибір валюти контракту, оцінка ризику зміни її курсу, митний режим країни орендатора, а також відсоток податків, який застосовується до орендодавця, наявність угод про невикористання подвійного оподаткування між країнами.

При лізингу з додатковим залученням коштів аналізуються питання заставі, страхування. Важливі умови надання технічних гарантій виробником.

Оскільки любу лізингову угоду потрібно роздивлятися як взаємовідносини 3-х учасників: орендатора (лізингоотримувача), орендодавця (лізингової фірми) і постачальника, ті лізингові відносини можуть бути оформлені двома способами:

- єдиним трьохстороннім договором;

- двома взаємозв'язаними договорами - лізинговим договором, укладеним між лізингодавцем та лізингоотримувачем, та договором куплі - продажів, які укладаються між постачальником і лізинговою фірмою (лізингодавець). У всякому випадку, всі три сторони одночасно зв'язані друзів з іншому, та любий0 обов'язок можна представити як обов'язок за участю третьої особини.

В 1952 році американська компанія «Юнайтед Стейтс лізинг корпарейшн » заснувала перше товариство, для котрого лізинг ставши предметом основної діяльності. Це з'явилося потужним імпульсом для виникнення лізингових компаній, котрі стали находити виробнику шляхи продажів їх товарів засобом здачі товарів в оренду, а також фінансування догоди та пов'язаним з цим ринки. Пізніше смороду одержали назву « фінансово-лізингових товариств». У теперішній час у США ринок лізингових послуг повністю наповнений, розвивається зарубіжний лізинг.

На частку США доводитися половина світового обороту товарів, які постачаються по лізингу. В 1986 році в США було поставлено в лізинг обладнання на 85 млрд діл. США (28% всіх інвестицій в обладнанні в державі). Також успішно функціонують філіали лізингових компаній у країнах Західної Європи. Наприклад, лізингова компанія «Юнайтед Стейтс лізинг Інтернешнл », являючись дочірньою фірмою американської «Юнайтед Стейтс Стейтс X», сама має філіали в 13 країнах, причому її найкрупніша дочірня компанія «Мерчентайл лізинг» займала 2 місто в Англії по вартості зданого в оренду обладнання. Власні дочірні лізингові фірми мають також такі відомі компанії як «Крайслер», «Форд Моторз» та інші.

На сьогоднішній день лізинг є одним з основних фінансових інструментів, що дозволяють здійснювати великомасштабні капітальні вкладення в розвиток матеріально-технічної бази будь-якого виробництва. У порівнянні з іншими способами придбання встаткування (оплата по факті поставки, покупка з відстрочкою оплати, банківський кредит і т.д.) лізинг має ряд істотних переваг.

1. Лізинг дає можливість підприємству-орендареві розширити виробництво й налагодити обслуговування встаткування без великих одноразових витрат і необхідності залучення позикових засобів.

2. Зм'якшується проблема обмеженості ліквідних засобів, витрати на придбання встаткування рівномірно розподіляються на весь термін дії договору. Вивільняються засоби для вкладення в інші види активів.

3. Не залучається позиковий капітал, і в балансі підприємства підтримується оптимальне співвідношення власного й позикового капіталів.

Орендні платежі виробляються після установки, налагодження й пуску встаткування в експлуатацію, і тім самим орендуюче підприємство має можливість здійснювати платежі йз засобів, що надходять від реалізації продукції, виробленої на орендованому встаткуванні.

Лізингові догоди можуть передбачати зобов'язання орендодавця зробити ремонт і технологічне обслуговування встаткування. Це особливо важливо при лізингу складного встаткування, що вимагає залучення висококваліфікованого персоналу для пусконаладочних робіт, ремонту й обслуговування. Практично на умовах лізингу можна одержати об'єкт «під ключ», надавши здійснення всіх формальностей лізингової компанії, і завдяки цьому сконцентрувати зусилля на рішенні інших питань.

Лізинг дозволяє орендареві періодично обновляти морально старіюче встаткування.

Через ті, що лізингові платежі здійснюються за графіком, підприємство-орендар має більші можливості координувати витрати на фінансування капітальних вкладень і надходження від реалізації продукції, що, чим це має місце, наприклад, при купівлі-продажу встаткування. Всі це сприяє стабільності фінансових планів орендаря.

Крім того, придбання встаткування по лізингу дозволяє рентабельним підприємствам істотно зменшити оподатковувану базу шляхом оптимізації податкових відрахувань.|

По рядок використання майна й пов'язаним з їм умовам амортизації розрізняють: лізинг із повною окупністю й, відповідно, з повною амортизацією майна, коли рядків договору рівняється нормативному терміну служби майна й відбувається повна виплата лізингодавцю вартості лізингового майна; лізинг із неповною окупністю й, відповідно, неповною амортизацією майна, при якому рядків договору менше нормативного терміну служби майна, і протягом його дії окупається тільки частина вартості лізингового майна. Остання ознака - рядків договору й ступінь окупності (амортизації) лізингового майна є одним з основних критеріїв розмежування лізингу на фінансовий і оперативний.

Фінансовий лізинг. Лізингові догоди цього типу являють собою операцію по спеціальному придбанню майна у власність і наступну здачу його в тимчасове володіння й користування на рядків, що наближається по тривалості на термін його експлуатації й амортизації всієї або більшої частини вартості майна. Протягом рядок договору лізингодавець за рахунок лізингових платежів повертає собі всю вартість майна й дістає прибуток від фінансової догоди.

Основні ознаки, що характеризують фінансовий лізинг, полягають у наступному:

- лізингодавець здобуває майно не для власного використання, а спеціально для передачі його в лізинг;

- э право вибору майна і його продавця належить користувачеві;

- продавець майна знає, що майно спеціально здобувається для здачі його в лізинг, майно безпосередньо поставляється користувачеві й приймається їм в експлуатацію;

- претензії по якості майна, його комплектності, виправленню дефектів у гарантійний рядків лізингоотримувач направляє безпосередньо продавцеві майна;

- ризик випадкової загибелі й псування майна переходити до лиіингоотримувача після підписання акту приймання-здачі майна в експлуатацію.

Фінансовий лізинг має кілька різних видів, які одержали самостійну назву.

Класичний фінансовий лізинг характеризується тристороннім характером взаємин і відшкодуванням повної вартості майна. За заявкою лизингоотримувача лізингодавець здобуває в постачальника необхідне встаткування й передає його в лізинг лізингоотримувачю, відшкодовуючи свої фінансові витрати й дістаючи прибуток через лізингові платежі.

2. Поворотний лізинг. Різновидом лізингових угод є «поворотний лізинг». По суті він являє собою двосторонню лізингову угоду. Особливістю подібного роду договорів лізингу є ті, що лізингоотримувач є одночасно й «постачальником» лізингуємого встаткування, інакше кажучи, власник устаткування продає його лізинговій компанії й одночасно містить із нею договір лізингу на це ж устаткування в якості лізингоотримувача.

Угода відбувається в наступній послідовності:

1 - полягає лізингова угода між орендодавцем і орендарем;

2 - лізингова фірма купує встаткування в орендаря - власника встаткування;

3 - орендар регулярно виплачує орендні платежі відповідно до розумів лізингового контракту.

Переваги такої догоди для первісного власника, а згодом лізингоотримувача полягають у наступному:

- він може вдатися до послуг лізингової компанії у випадках, уже після покупки встаткування, коли стало очевидним, що відволікання значних засобів - обороту на закупівлю цього встаткування привело або може привести до погіршення його фінансового становища;

- він одержує від лізингової компанії повну вартість устаткування, повертає витрачені на закупівлю встаткування засоби, зберігаючи при цьому за собою право володіння й користування цим устаткуванням;

- він може вести переговори з лізинговою компанією (які іноді можуть забирати тривалий година), уже маючи необхідне йому встаткування й використовуючи його.

Крім того:

- орендні платежі віднімаються із суми оподатковуваного прибутку підприємства й ураховуються, як поточні оперативні витрати;

- від орендаря потрібно представити менше, чим при одержанні банківського кредиту додаткове гарантійне забезпечення догоди (акцій, облігацій, банківської поруки або яких - не будь інших форм гарантій).

Таким чином, навіть ті компанії, які на момент покупки встаткування за якимись причинами не хотіли, не могли або попросту не знали про можливості лізингу, мають можливість використовувати всі його переваги (включаючи прискорену амортизацію, віднесення лізингових платежів на собівартість і т.д.) уже після придбання встаткування. Ця схема лізингу часто використовується саме з метою одержання податкових пільг, передбачених для договору фінансової оренди.

Нарешті, поворотний лізинг часто є найбільш ефективним і відносно дешевіємо способом поліпшення фінансового становища підприємства. Величина орендних платежів при даному виді лізингу залежить в основному від поточної вартості кредиту й вартості орендованого встаткування за винятком амортизації.

Різниця між покупною ціною встаткування й ціною його реалізації лізингодавець звичайно не виплачується орендареві, а враховується в амортизації, або пропорційно розподіляється через орендні платежі. У випадку, якщо ринкова ціна на момент висновку догоди нижче, ніж неамортизована залишкова вартість устаткування, різниця враховується на балансі орендаря як збитки. Важливою перевагою поворотного лізингу є використання вже, що перебуває в експлуатації встаткування, як джерело фінансування споруджуваних нових об'єктів.

Поворотний лізинг дає можливість рефінансувати капітальні вкладення з меншими витратами, чим через залучення банківських позичок, особливо якщо платоспроможність підприємства ставитися організаціями, що кредитують, під сумнів через несприятливе співвідношення між його статутним і позиковим фондами й можливістю одержати додаткові позикові засоби, тільки під ризиковий (більше високий) позичковий відсоток. Варто також підкреслити, що даний лізинг є джерелом середньо- і довгострокового рефінансування, у тієї година як комерційні банківські кредити видаються, як правило, на рядків в 1,5 долі з необхідністю їхнього послідовного поновлення.

Левередж (кредитний, пайовий, роздільний) лізинг або лізинг із додатковим залученням засобів найбільш складний, тому що пов'язаний із багатоканальним фінансуванням і використовується, як правило, для реалізації дорогих проектів. Відмітною рисою цього виду лізингу є ті, що лізингодавець, купуючи встаткування, виплачує зі своїх засобів не всю його суму, а тільки частина. Іншу суму він бере в позичку в один або декількох кредиторів. При цьому лізингова компанія продовжує користуватися всіма податковими пільгами, які розраховуються з повної вартості майна.

Іншою особливістю цього виду лізингу є ті, що лізингодавець бере позичку на певних умовах, які не дуже характерні для вітчизняних фінансово-кредитних відносин. Кредит береться без права обігу покличу на активи лізингодаіця. Тому, як правило, лізингодавець оформляє на користь кредиторів застава на майно до погашення позики й уступає їм права на одержання частини лізингових платежів у рахунок погашення позички.

Таким чином, основний ризик по угоді несуть кредитори - банки, страхові компанії, інвестиційні фонди або інші фінансові встанови, а забезпеченням повернення позички служать тільки лізингові платежі й здаване в лізинг майно. На Заході більше 85% всіх великих лізингових угод побудовані на основі левериджу лізингу.

4. Лізинг допомога у продажах являє собою здійснення збуту майна з використанням лізингу на підставі спеціальної догоди, укладеного між постачальником (продавцем) майна й лізинговою компанією. Ці догоди мають різні форми. У найпростішому випадку назва лізингової компанії, її адреси, телефон і основні умови лізингу вказуються в рекламних матеріалах постачальника, і всі питання по лізингу майна з потенційним користувачем безпосередньо вирішує лізингова компанія. Однак найчастіше угода між постачальником і лізинговою компанією передбачає можливість висновку самим постачальником від імені лізингової компанії лізингового договору. При цьому в угоді між постачальником і лізинговою компанією передбачено, що у випадку банкрутства лізингоотримувача постачальник зобов'язаний викупити майно в лізингової компанії.

5. Сублізинг. Часто лізинг здійснюється не на пряму, а через посередника. Схематично це виглядає так. Є основний лізингодавець, що через посередника, як правило, також лізингову компанію, здає встаткування в оренду лізингоотримувачу. При цьому в договорі передбачається, що у випадку тимчасової неплатоспроможності або банкрутстві посередника лізингові платежі повинні надходити основному лізингодавцю. Подібні догоди одержали назву «сублізинг».

У міжнародній сфері сублізингові угоди, що одержали назву «дабл диппинг» (double dipping), використовують комбінацію податкових вигід у двох і більше країнах. Ефективність таких угод пов'язана з тім, що вигоди від податкових пільг, наприклад, у Великобританії більше, якщо лізингодавець має право власності, а в США - якщо лізингодавець має право володіння. З огляду на дані особливості, лізингова угода може бути побудоване за наступною схемою.

Лізингова компанія у Великобританії купує встаткування (право власності) і віддає його в лізинг американської лізингової компанії (право володіння), що у свою чергу передає їх у лізинг місцевим лізингоотримувачам.

6. Оперативний лізинг. Цей вид лізингу застосовується при невеликих рядках оренди встаткування, при якому тривалість життєвого циклу виробу значно більше контрактного рядок оренди. При оперативному лізингу встаткування не повністю амортизується за годину оренди, і може бути знову здане в оренду або повернено орендодавцеві. На практиці догоди оперативного лізингу не перевищують трирічного періоду. Орендар у даних угодах зберігає за собою право анулювати контракт за умови попереднього повідомлення орендодавця. Ця форма лізингу передбачає більшу відповідальність орендаря за схоронність об'єкта оренди. Орендар бере на собі зобов'язання самостійно містити контракти з фірмою-постачальником на ремонт і технічне обслуговування встаткування.

Для оперативного лізингу характерні наступні ознаки:

- строк договору лізингу значно менше нормативного терміну служби майна, внаслідок чого лізингодавець не розраховує відшкодувати вартість майна за рахунок надходжень від одного договору;

- майно в лізинг здається багаторазово;

- у лізинг здається не майно, що здобувається спеціально по заявці лізингоотримувача, а наявне в лізинговій компанії. Іншими словами, лізингова компанія, здобуваючи майно, не знає його конкретного користувача.

У зв'язку із цим лізингові компанії, що спеціалізуються на оперативному лізингу, повинні добрі знаті кон'юнктуру ринку лізингового майна - як нового, так і колишнього у вживанні:

- обов'язку по технічному обслуговуванню, ремонту, страхуванню лежати на лізинговій компанії;

- лізингоотримувач може розірвати договір, якщо майно в силу непередбачених обставин виявиться в стані, непридатному для використання;

- ризик випадкової загибелі, втрати, псування лізингового майна лежить на лизингодавці;

- розміри лізингових платежів при оперативному лізингу вище, ніж при фінансовому лізингу, оскільки лізингодавець винний ураховувати додаткові ризики, зв'язані, наприклад, з відсутністю клієнтів для повторної здачі майна, можливим псуванням або загибеллю майна;

- по закінченні строку договору майно, як правило, вертається лізингодавцю.

За бажанням лізингоотримувач має право продовжити договір на нових умовах і навіть придбати його у власність. Якщо фінансовий лізинг по своїй економічній сутності можна зрівняти з довгостроковим фінансуванням капітальних вкладень, те при оперативному лізингу орендні платежі порівнянні з поточними оперативними витратами.

Формування й розвиток даного виду лізингу стає можливим з появою вторинного ринку лізингуємого встаткування, оскільки в орендодавця з'являється проблема реалізації майна по закінченні рядок лізингу. Ця нова проблема викликає необхідність роботи в області керування майном і перепродаж майна, що повернулося до лізингодавцю.

Лізингодавець змушений здавати лізингуєме встаткування в тимчасове користування кілька разів і для нього зростає ризик по відшкодуванню залишкової вартості об'єкта лізингу при відсутності попиту на нього. Ризик, пов'язаний з керуванням майном, не обмежується проблемою, що робити з майном по закінченні рядок лізингу - при оперативній оренді рядків договору рідко буває порівняємо зі строком «життя» майна. Ріст ринку оперативної оренди викликаний тім, що орендодавці шукають нові можливості в області позабалансового фінансування, захисту проти ризиків, пов'язаних із залишковою вартістю й зменшенням періодичних платежів. Орендодавці під тиском конкуренції змушені розраховувати обсяги платежів на базі прибутку після оподатковування й переносити податкові пільги володіння майном на орендаря у формі зменшення лізингових платежів. Майно, здаване в оперативну оренду, різноманітно: від автомобілів (саме цей вид майна в першу чергу диктує необхідність створення «вторинного» ринку) до комп'ютерів, з якими зв'язаний ризик технологічного старіння.

Незважаючи на ті, що вже з'явилася практика оперативного лізингу, залишаються сумніви щодо відповідності цього поняття російській нормативно-правовій базі. На думку багатьох експертів, лізингова угода може бути укладена у відношенні того або іншого встаткування тільки один раз -- у момент його придбання лізингодавцем для лізингоотримувача. У випадку, коли предмет оперативного лізингу вертається орендодавцем (або вимагається їм до закінчення терміну закінчення договору фінансового лізингу), цей предмет, знову переданий в оренду, буде предметом поточної оренди. При цьому відбувається перетворення лізингових відносин у відносини із приводу поточної оренди. Таким чином, оперативний лізинг є добрі відома всім оренда.

7. Мокрий і чистий лізинг. По обсязі обслуговування переданого майна лізинг підрозділяється на «чистий» і «мокрий».

Мокрий лізинг (wet leasing) припускає обов'язкове технічне обслуговування, його ремонт, страхування й інші операції, за які несе відповідальність лізингодавець. Крім цих послуг з бажання лізингоотримувача лізингодавець може взяти на собі обов'язку по підготовці кваліфікованого персоналу, маркетингу, поставці сировини й ін. Якщо технічне обслуговування встаткування, його ремонт, страхування та ін. лежать на лизингодавці, то говорять про «лізинг, що включає додаткові зобов'язання» (wet leasing). Предметом такого виду лізингу, як правило, бувають складне спеціалізоване встаткування. Wet leasing звичайно використовують або виготовлювачі цього встаткування, або оптові організації; фінансові установи й банки рідко звертаються до цього виду лізингу, оскільки в їхньому розпорядженні відсутня необхідна технічна база.

У зв'язку з тим, що в Україні поки ще не зложився ринок лізингових послуг і практично немає лізингових компаній, які могли б забезпечити якісне технічне обслуговування об'єктів лізингу, найпоширенішим видом лізингу є чистий. Чистий лізинг (net leasing) - це відносини, при яких всі обслуговування майна бере на собі лізингоотримувач. Тому в цьому випадку витрати по обслуговуванню встаткування не включаються в лізингові платежі. У відносинах «чистого лізингу» беруть долю банки, страхові компанії й інші фінансові організації, що займаються лізинговим бізнесом.

Висновок

Таким чином, на наш погляд, прийшов час більше серйозних економічних досліджень і більше гнучкого й грамотного застосування українського господарсько-податкового законодавства з метою цивілізованого підвищення ефективності інвестиційного процесу, і тім самим залучення в російський виробничий сектор іноземного капіталу стратегічних консервативних інвесторів.

Список використаних джерел

1. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991.

2. Закон Украины «О ценных бумагах и фондовом рынке» от 23.02.2006

3. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. - К.: МП «ИТЕМ ЛТД», «Юнайтед Лондон Трейд Лимитед», 1995. - 436с.

4. Козаченко Г.В., Антшов О.М., Ляшенко О.М., Дібніс Г.Л. Управління інвестиціями на підприємстві - К.: Лібра, 2004. - 368 с.

5. Пересада А.А. та інші Інвестування: Нав. - метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни. / А.А. Пересада, О.О. Смірнова, С.В. Онікієнко, О.О. Ляхова. - К.: КНЕУ, 2001.-251 с.

6. Управление инвестициями: В 2-х т. / В.В. Шеремет, В.М. Павлюченко, В.Д. Шапиро. - М.: Высш. шк., 1998. - 546 с.

7. Управление инвестициями: Учебное пособие. Авторы А.В.Козаченко, А.П.Осыка. - Луганск: Изд-ва ВУГУ, 1996. - 136 с.