Фінансова діяльність підприємства "Донбасенерго"

Фінансовий стан підприємства "Донбасенерго", проблеми його фінансової діяльності. Характеристика майна підприємства: основних і оборотних коштів. Шляхи удосконалення фінансової діяльності підприємства з застосуванням концепції фінансового оздоровлення.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид дипломная работа
Язык русский
Дата добавления 03.07.2010
Размер файла 226,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

загальна величина основних джерел формування запасів і витрат.

Розраховані показники приведені в таблиці 2.16

Таблиця 2.16- Визначення типу фінансового становища підприємства

Показники

2002 рік

2003 рік

На початок року

На кінец року

На початок року

На кінец року

1

2

3

4

5

Загальна величина запасів і витрат (ЗВ)

123337

151260

139495

170672

Власні оборотні кошти (ВОК)

-255018

-262779

-358293

-379895

Функціонуючий капітал (КФ)

-173958

-139883

-174253

-180192

Загальна величина джерел (ЗД)

-171258

-137045

-17145

-131568

Надлишок (+) або нестача(-) власних оборотних коштів ВОК (Фс=ВОК-ЗВ)

-378355

-414039

-497787

-550567

Надлишок (+) або нестача(-) власних і довгострокових позичкових коштів (Фк=КФ-ЗВ)

-297295

-291143

-313668

-350864

Надлишок (+) або нестача(-) загальної величини джерел

(Фо=ЗД-ЗВ)

-294595

-289305

-310640

-302340

Трьом показникам наявності джерел формування запасів і витрат відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат джерелами формування:

Тобто жодного з вищеперелічених джерел не вистачало а ні на початок, а ні на кінець року.

За допомогою цих показників визначається трьохкомпонентний показник типу фінансової ситуації

S(Ф)={1, якщо Ф>0 ,

0, якщо Ф<0, (2.1)

Можливе виділення 4-х типів фінансового становища:

1.Абсолютна стійкість. Цей тип ситуації зустрічається надто рідко, являє собою крайній тип фінансової стійкості і відповідає наступним умовам:

Фс>0; Фк>0; Фо>0; тобто S={1,1,1}, (2.2)

2. Нормальна стійкість, яка гарантує платоспроможність S={0,1,1}.

3.Нестійке фінансове становище, зв'язане з порушенням платоспроможності, але при якому все зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів за рахунок скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів, S={0,0,1}.

4. Кризове фінансове становище, при якому підприємство знаходиться на грані банкрутства, оскільки в даній ситуації грошові кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості, S={0,0,0}.

У ВАТ „Донбасенерго” трьохкомпонентний показник фінансової ситуації S={0,0,0} як в 2002, так і в 2003 роках. Таким чином, фінансову стійкість протягом двох років можна назвати критичною, а фінансовий стан кризисним.

2.4 Аналіз формування і використання фінансових результатів діяльності підприємства.

Важливим в ході оцінки рентабельності є виявлення чинників, що вплинули на величину досягнутих фінансових результатів. Ідентифікація цих чинників виконується як відносно прибутку, так і відносно коефіцієнтів рентабельності. Основний апарат це жорстко детерміновані факторні моделі.

Відносно показників прибутку нескладним, але вельми ефективним по своїх аналітичних можливостях є вертикальний аналіз звіту про прибутки і збитки. Її призначення - це характеристика динаміки питомої ваги основних елементів валового прибутку, коефіцієнтів рентабельності продукції, впливу чинників на зміну в динаміці чистого прибутку.

Аналіз проводиться на основі даних форми №2 «Звіт про фінансові результати». Для аналізу прибутку сформуємо та згрупуємо дані форми №2 [ 2 С.125 -137] і розмістимо їх в таблиці 2.17.

Таблиця 2.17 - Аналіз фінансових результатів

№ п/п

Показники

2002 рік

2003 рік

Зміни , %

тис.грн.

%

тис.грн.

%

1

2

3

4

5

6

7

1.

Всього доходів

2262546

100

3374433

100

149,15

2.

Всього витрат2

2081010

91,97

2794909

82,824

134,35

3.

Чистий доход2

2117578

93,59/100

2231111

66,12/

100

105,56

4.

Собівартість реалізованої продукції3

1879451

88,75

2056792

92,19

109,44

7.

Валовий прибуток3

238127

11,24

174319

7,81

73,20

5.

Адмін. Витрати3

44766,5

2,11

26264

1,18

58,67

6.

Витрати на збут3

0

0

4674

0,23

8.

Інші операц. Доходи2

57182

2,53

561897

16,65

982,65

9.

Інші операц.витрати4

146264,5

7,03

673795

24,11

460,67

10.

Фінансові доходы2

0

0

2

0

11.

Финансові витрати4

10385

0,50

15862

0,57

152,74

12.

Інші доходи2

0

0

22696

0,67

13.

Інші витрати4

143

0,007

17522

0,63

12339,

14

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування2: прибутокЗбиток

93750

4,14/

100

20797

0,62/

100

22,18

15

Податок на прибуток5

61432

65,53

19780

95,5

32,2

16.

Чистий: прибуток2збиток

32318

1,43

1017

0,03

3,15

2- в % до стр. 1.

3- в % до стр. 3

4- в % до стр. 2

5 в % до стр. 14.

У 2003 році зросли практично всі види доходів. Витрати зросли за винятком адміністративних, які знизилися на 9,5%. Однак всі види прибутку поменшали. Це пов'язано, насамперед, із зростанням собівартості продукції на 9,44%, в той час як реалізація збільшилася тільки на 5,56%. Внаслідок чого валовий прибуток поменшав на 26,80%, в результаті чистий прибуток поменшав в 31,78 раз. Однак це можуть бути і не зовсім об'єктивні дані, оскільки при переході на нові стандарти бухгалтерського обліку ще не завжди однозначно відбиваються деякі дані.

У цьому випадку можна зробити загальний висновок про те, що підприємство працює прибутково, але рівень прибутковості (тобто рентабельність) не високий.

За даними внутрішнього обліку на підприємстві можемо провести наближений факторний аналіз валового прибутку. Основні види продукції і відповідні показники представлені в таблиці 2.18

Таблиця 2.18 - Факторний аналіз прибутку від основного виду діяльності

Показники

Одиниці вирміру

2002 рік

2003 рік

Зміни

В т.ч. за рахунок

1

2

3

4

5

6

Прибуток

в тому числі:

Тис.грн.

193702

149105

-44597/

76,96%

по електроенергії

Тис.грн.

214381

159037

-55342,91

по теплоенергії

Тис.грн.

-20679

-9955

10674,25

Обсяг виробництва

електроенергії

КВт.г

18169873

19397618

106,7%

14487,89

Ціна (тариф)

грн./кВт г.

0,1133

0,1115

98,41%

-34915,71

Собівартість електроенергsи

грн./кВт.г

0,1015

0,1033

101,77%

-34915,72

Корисний відпуск теплоенергии

Гкал.

617,065

577,457

93,6%

1586,696

Ціна (тариф)

Грн./Гкал.

40,18

48

119,46%

4515,697

Собівартість теплоенергії

Грн./Гкал.

80,24

65,24

81,31%

8661,855

Основна продукція електроенергія. Теплова енергія і інші складають до 5% в загальному обсязі виробництва. Теплова енергія протягом 5 років залишається збитковою. Про це через відсутність даних можна сказати тільки в загальних словах. Однак припинити випуск теплоенергії підприємство не може оскільки забезпечує всю комунальну сферу пристанційних селищ і міст теплом і альтернативних джерел теплопостачання на сьогоднішній день не має. Тому факторний аналіз будемо проводити тільки по електроенергії, це дозволить виявити вплив чинників, які підприємство може контролювати.

По методу ланцюгових підстановок визначимо вплив рівня оптових цін, собівартості реалізованої продукції, зміни фактичного обсягу реалізованої продукції.

П = V(Ц- С/в), (2.3)

1р 18169873х( 0,1133 - 0,1015)=214404,5

2р 19397618х( 0,1133 - 0,1015) =228891,89

3р 19397618х(0,1115 - 0,1015) =193976,18

4р 19397618х(0,1115 - 0,1033) =159060,46

Валовий прибуток зріс за рахунок збільшення обсягу виробництва на 12875,8 тис. грн., за рахунок збільшення оптових цін на 547136,7 тис. грн., збільшення собівартості зменшило величину прибутку на 488969,1 тис. грн.

З розглянутих вище чинників, собівартість продукції є для ВАТ «Донбасенерго» найбільш керованою величиною. Тому необхідно розглянути склад собівартості продукції і чинники що впливають на її зміну.

Таблиця 2.19 -Динаміка витрат на виробництво продукції

Елементи витрат

2002 рік

2003 рік

Зміни

1

2

3

4

5

6

1.Виробничі послуги

3607

0,19

5521

0,27

153,06

2. Сировина і матеріали

20237

1,07

25325

1,23

125,14

3.Паливо

1625541

85,31

1745442

85,05

107,38

4.Енергия з сторони

16009

0,85

17924

0,87

111,96

5.Оплата праці

24480

1,28

25867

1,26

105,67

6.Відрахування на соціальні заходи

9047

0,48

9192

0,45

101,60

7.Амортизація

62770

3,29

66475

3,24

105,90

8.Витрати на ремонт обладнання

70013

3,67

96688

4,71

138,10

9.Інші витрати

73718

3,98

57045

2,78

77,38

10.Всього витрат

1905422

100

2052189

100

107,70

11.Не валові витрати

10925

0,57

10515

0,51

96,25

12.Виробнича собівартість

1894497

99,43

2041674

99,49

107,77

Можна зазначити, що 85% собівартості складають витрати на паливо, тому основний шлях зниження собівартості або зменшення ціни за одиницю умовного палива, або застосування більш ефективних методів і установок по спаленню палива.

2.5 Аналіз рентабельності

Показниками ефективності роботи підприємства є різні показники рентабельності. Склад показників рентабельності досить широкий, тому представимо тільки найбільш поширені з них.

Виділяють дві групи коефіцієнтів рентабельності:

-рентабельність продажу;

-рентабельність інвестицій (капіталу).

Рентабельність продажу показує, який прибуток з однієї гривні продажу отримало підприємство. Цей показник можна розраховувати по валовому, прибутку до сплати податків, чистому прибутку, у вітчизняній практиці найбільш широке поширення отримав показник, розрахований по чистому прибутку. Є сенс розрахувати рентабельність і по прибутку до оподаткування і по чистому прибутку. Ці показники наочно відібражають як впливають на рентабельність витрати не пов'язані з виробництвом і податки. Дані розрахунків представлені в таблиці 2.20.

Таблиця 2.20 - Розрахунки показників рентабельності

№№

Показники

2001 рік

2002 рік

2003 рік

1

2

3

4

5

1.

Чистий доход, тис.грн.

1441629

2117578

2231111

2.

Валовий прибуток, тис.грн.

156067

238127

174319

3.

Прибуток до оподаткування, тис.грн.

-22904,6

93750

20797

4.

Чистий прибуток, тис.грн.

-36209,6

32318

1017

5.

Середня вартість основних виробничіх фондів, тис.грн.

2279473

2390097

2468472

6.

Середня вартість матеріальних оборотних засобівв, тис.грн.

125561,5

137299,15

160966,5

7.

Рентабельність продаж:

по валовому прибутку

10,83%

11,25%

7,8%

по прибутку до оподаткування

-

4,43%

0,93%

по чистому прибутку

-

1,53%

0,045%

8.

Рентабельність виробництва:

по валовому прибутку

6,49%

9,42%

8,35%

по прибутку до оподаткування

3,71%

0,99%

по чистому прибутку

1,28%

0,04%

9.

Рентабельність активов

1,2%

0,03%

10.

Рентабельність власного капіталу

3%

0,011%

Рентабельність основної діяльності, розраховується як відношення прибутку від реалізації до затрат на виробництво реалізованої продукції, які складаються з собівартості реалізованої продукції, адміністративних витрат та витрат на збут.

Рентабільність капіталу визначається такими основними показниками.

Рентабельність виробництва тобто рентабельність виробничих фондів визначається як відношення прибутку до середньої вартості основних фондів і матеріальних оборотних коштів.

На зміну рентабельність виробничих фондів впливає зміни рівнів фондовіддачи виробничих фондів і оборотності матеріальних оборотних коштів, а також рентабельність реалізованої продукції.

Рентабельність активів характеризує наскільки ефективно підприємство використало свої активи для отримання прибутку, тобто який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства. Визначається як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості активів. Цікаво розрахувати по всіх «видах» прибутку.

У 2002 році рентабельність активів становила 0.012, тобто кожна гривня активів принесла прибуток 1,2 копійки, в 2003 році цей показник знизився до 0,3 копійки.

Рентабельність власного капіталу. Характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує власний капітал. Показник визначається як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості власного капіталу. Значення цього показника також знизилося з 3% в 2002 до 0,011% в 2003 році. Використовуючи детерміновану модель Дюпона, рентабельність власного капіталу можна представити:

Rk = Rk х Кфз, (2.4)

де Rk - рентабельність капіталу;

Rk - рентабельність активів;

Кфз - коефіцієнт фінансової залежності.

Використовуємо цю залежність для аналізу причин зміни рентабельності власного капіталу і представимо у таблиці 2.21.

Таблиця 2.21 - Рентабельність власного капіталу

Роки

Рентабельність капіталу

Рентабельність активів

Коефіцієнт фінансової залежності

1

2

3

4

2002

0,03=

0,012х

2,43702

2003

0.00011=

0.0003х

3,218197

Аналогічну модель можна представити і для коефіцієнта рентабельності активів:

Rа = Rп х Коа, (2.5)

де Rа - рентабельність активів;

Rп - рентабельність продажу;

Коа - коефіцієнт оборотності активів.

Таблиця 2.22 - Рентабельність активів

Роки

Рентабельність активів

Рентабельність продажу

Коефіцієнт оборотності активів

1

2

3

4

2002

0,012=

0,0153х

0,8099

2003

0.0003=

0.0005х

0.7358

Бачимо, що рентабельність активів зменшилася на 97,5% в наслідок зменшення рентабельності продажу на 67,32% і зменшення коефіцієнта оборотності активів на 9,15%.

Рентабельність власного капіталу поменшала на 99,63% через зменшення рентабельності активів на 97,5%, збільшення коефіцієнта фінансової залежності не відіграло позитивного результату, тобто залучення додаткових коштів є невиправданим ризиком.

На основі представленого раніше фінансового аналізу можна зробити наступні висновки. Підприємство має достатні, але дуже зношені виробничі фонди, що забезпечують прибуткову роботу підприємства. Рентабельність виробництва складала за 2001 р. 6,49%, а за 2002 - 9,42% і 6,23% в 2003 році. По чистому прибутку ці показник за 2002 рік дорівнював 1,28%, в в 2003 - 0,04%. Випуск основної продукції має рентабельність 10,4%. Загалом підприємство працює з низькою рентабельністю.

Якість активів залишає бажати кращого. Частка основних засобів зменшилась до 41,56%, знос становить 49% що не є позитивним для промислових підприємств. Позитивним можна відмітити те, що поменшала частка незавершеного будівництва.

Оборотні кошти зросли за рахунок зростання дебіторської заборгованості. Частка дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду становить 49,92% від усіх активів і 85,51% в оборотних активах. Доля просроченої дебіторської заборгованості складає 96,08%. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів поменшав, а час обороту збільшився на 58,6 діб і становить в 2002 році 276,52 діб. Тобто використання оборотних коштів стало менш ефективним. На це вплинуло уповільнення оборотності дебіторської заборгованості не дивлячись на прискорення оборотності запасів. Внаслідок такого уповільнення було потрібне додаткове залучення оборотних коштів в сумі 161406,5 тис. грн. Власних оборотних коштів підприємство не має. Позитивним можно визначити лише зростання грошових коштів, які на кінець 2003 року складають 1,5% оборотних коштів проти 0,2% на початок року. Оборотні кошти сформовані за рахунок позикових коштів, сума яких зросла на 53,08% за звітний період. Зростання сталося за рахунок збільшення кредиторської заборгованості. Питома вага кредиторської заборгованості в сумі джерел коштів становить 59,33%. Частка просроченої кредиторської заборгованності складає 90,59%. Час обороту кредиторської заборгованості збільшився - у 2003 році він становить 313,8 діб, тобто збільшився термін погашення кредиторської заборгованості. Час обороту кредиторської заборгованості перевищує час обороту дебіторської. При інших обставинах це б могло бути і позитивним чинником. Але всі коефіцієнти ліквідності нижче прийнятих нормативних значень, робочий капітал є від'ємним значенням. Все це говорить про те, що підприємство неплатоспроможно і має неліквідний баланс.

Аналізуючи фінансову стійкість можна зробити висновок, що підприємство фінансовий нестійке і за звітний період зросла залежність від кредиторів. Його фінансове становище характерізується як крізісне. Підприємство знаходиться під загрозою банкрутства.

Згідно з Російскою методікою оцінки фінансового стану підприємств і встановлення незадовільної структури балансу структура балансу підприємства признається незадовільної, а підприємство неплатоспроможним, якщо виконується одна з наступних умов:

- коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду має значення менше за 2;

- коефіцієнт забезпеченості власними коштами на кінець звітного періоду має значення менше за 0,1.

Визнання підприємства неплатоспроможним не означає визнання його неспроможним, не спричиняє за собою настання цивільно-правової відповідальності власника. Цей лише зафіксований стан фінансової нестійкості. Тому нормативні значення критеріїв встановлені так, щоб забезпечити оперативний контроль за фінансовим положенням підприємства і завчасно здійснювати заходи по попередженню неспроможності, а також по усуненню негативних наслідків, які вона може спричинити.

У випадку, якщо хоч би один з вказаних коефіцієнтів не відповідає встановленим вище вимогам, розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності за майбутній період (6 місяців). Якщо коефіцієнт поточної ліквідності більше або рівний 2, а коефіцієнт забезпеченості власними коштами більше або рівний 0,1, то розраховується коефіцієнт можливої втрати платоспроможності за майбутній період (3 місяці). Таким чином, наявність реальної можливості у підприємства найближчим часом відновити (або втратити) свою платоспроможність в течії певного, зазделегідь призначеного періоду з'ясовується за допомогою коефіцієнта відновлення (втрати) платоспроможності. Для ВАТ “Донбасенерго” обидва показники мають значення менш ніж критичне. Тоді згідно з Методикою розраховують коефіцієнт відновлення платоспроможності.

Коефіціент відновлення платоспроможності визначається як відношення розрахункового коефіцієнта поточної ліквідності до його встановленого значення. Розрахунковий коефіцієнт поточної ліквідності визначається, як сума фактичного значення коефіцієнта поточної ліквідності на кінець звітного періоду і значення цього коефіцієнта між закінченням і початком звітного періоду в перерахунку на період відновлення платоспроможності (6 місяців). Формула для розрахунку коефіцієнта відновлення платоспроможності має вигляд:

Кв = (К1ф+ 6/Тх(К1ф-К1н)/ 2, (2.6)

де К1ф - фактичне значення (на кінець звітного періоду) коефіцієнт поточної ліквідності К1;

К1н - значення коефіцієнта поточної ліквідності на початок звітного періоду;

2 - нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності;

6 - нормативний період відновлення платоспроможності в місяцях;

Т - звітний період в місяцях.

Коефіцієнт відновлення платоспроможності, що приймає значення більше 1, розрахований на нормативний період, рівну 6 місяцям, свідчить про наявність реальної можливості у підприємства відновити свою платоспроможність. Якщо цей коефіцієнт менше 1, то у підприємства немає найближчим часом реальної можливості відновити свою платоспроможність.

Для ВАТ “Донбасенерго” коефіцієнт відновлення платоспроможності на кінець 2003 року становитиме 0,47, що є меньшим за одиницю.

При наявності підстав для визнання структури балансу підприємства незадовільною, але у разі виявлення реальної можливості у підприємства відновити свою платоспроможність у встановлені терміни, приймається рішення відкласти визнання структури балансу незадовільної, а підприємство неплатоспроможним на термін до 6 місяців. При відсутності основ для визнання структури балансу незадовільної з урахуванням конкретного значення коефіцієнта відновлення (втрати) платоспроможності робиться один з двох висновків:

- при значенні коефіцієнта відновлення (втрати) платоспроможності більше 1 структура балансу незадовільна, однак підприємство ще не неплатоспроможне;

- при значенні коефіцієнта відновлення (втрати) платоспроможності менше 1 структура балансу не є незадовільною, а підприємство неплатоспроможним, однак в зв'язку з реальною загрозою втрати даним підприємством платоспроможності йому необхідно приділяти підвищену увагу.

У випадку ВАТ “Донбасенерго” можливо зробити такі висновки : структура балансу є незадовільою, а підприємство неплатоспроможним.

При визначенні ознак неплатоспроможності та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивно банкрутства чи доведення до банкрутства згідно Української методики розраховуються наступні показники:

- показник поточної платоспроможності (Пп) при наявності просроченої кредиторської заборгованості

Пп = А040+А045+А220+А230+А240 - П620 (2.7)

де А040,А045,А220,А230,А240 - відповідні рядки активу балансу;

П620 -підсумки IV розділу пасиву балансу.

Для ВАТ “Донбасенерго” цей показник становитиме:

- на початок 2003 року Пп=-1713944;

- на кінець 2003 року Пп=-1965215.

Від'ємний результат алгебраїчної суми зазначених статей балансу свідчить про поточну неплатоспроможність суб'єкта підприємницької діяльності.

Ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, мають місце, якщо на початку і в кінці звітного періоду мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття (Кп) і коефіціент забезпечення власними засобами (Кз) у кінці звітного кварталу менше їх нормативних значень - 1,5 і 0,1 відповідно. Причому коецієнт покриття розраховується за формулою:

Кп= А260:П620 (2.8)

де А260 -підсумок ІІ розділу активу балансу.

А коефіцієнт забезпечення власними засобами визначається за формулою:

Кз=(П380-А080):А260 (2.9)

де П380-підсумок розділу І пасиву балансу,

А080 - підсумок розділу І активу балансу.

Якщо в кінці звітного кварталу хоча б один із зазначених показників (Кп або Кз) перевищує його нормативне значення або протягом звітного кварталу спостерігається їх зростання, перевага, згідно Методики, повинна надаватися позасудовим заходам відновлення платоспроможності або його санації в процесі провадження справи про банкрутство.

Для ВАТ “Донбасенерго” на кінець 2003 року ці показники меньше нормативних значень. Тобто підприємство має ознаки потенційного банкрута. Якщо протягом терміну, встановленого планом санації боржника, забезпечується позитивний показник поточної платоспроможності і перевищення нормативного значення коефіціента покриття (Кп> 1,5) при наявності тенденції зростання рентабельності, платоспроможність боржника може вважатися відновленою (відсутні ознаки потенційного банкрутства).

Якщо за підсумками року коефіцієнт покриття менше 1 і підприємство не отримало прибутку, то такий його фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, коли задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

З метою своєчасного виявлення тенденцій формування незадовільної структури балансу у прибутково працюючого суб'єкта підприємницької діяльності і вжиття запобіжних заходів пропонується проводити систематичний моніторінг за допомогою коефіцієнта Бівера. Коефіцієнт Бівера розраховується, як відношення різниці між чистим прибутком і нарахованою амортизацією до суми довгострокових і поточних зобов'язань, за формулою:

Кб=(Ф220-Ф260):(П480+П620) (2.10)

де Ф220, Ф260 -чистий прибуток і амортизація, наведені у рядках 220 і 260 форми №2 “Звіт про фінансові результати”;

П480, П620 -довгосрокові і поточні зобов'язання, наведені у рядках 480 і 620 форми №1 «Баланс».

Ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове становище підприємства, коли протягом тривалого часу (1,5-2 роки) Коєфіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що відібражає небажане скорочення частки прибутку, яка спрямовується на розвиток виробництва. Така тенденція призводить до незадовільної структури балансу, коли підприємство починає працювати в борг і його коєфіцієнт забезпечення власними засобами стає меньшим 0,1. Коєфіцієнт Бівера для ВАТ «Донбаенерго» у 2002 і 2003 роках є від'ємним значенням.

З вищевикладеного ясно, що підприємству необхідно прийняти ряд термінових заходів по подоланню кризового стану на підприємстві.

Особливе занепокоїння викликає обсяг просроченої кредиторської заборгованості, абсолютний розмір якої є зрівняним з виручкою від реалізації за рік роботи підприємства. З другого боку бачимо, що причинами такого кризового становища на підприємстві є неповернення дебіторської зоборгованості за поставлену електроенергію. Тому підприємство повинно негайно застосувати процедуру санації, з метою погашення або реструктуризації свого боргу, як єдиний можливий засіб запобігання банкрутству.

Зрозуміло, що санація виявиться неефективною, якщо не буде усунута причина неплатоспроможності підприємства.

3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА З ЗАСТОСУВАННЯМ КОНЦЕПЦІЇ ФІНАНСОВОГО ОЗДОРОВЛЕННЯ

3.1 Шляхи санації підприємства

Виходячи з результатів аналізу фінансового стану підприємства, був зроблений висновок, що ВАТ “Донбасенерго” потребує санації.

Санація це - система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості і конкурентоспроможності підприємства боржника в довгостроковому періоді.

Особливе місцем у процесі санації посідають заходи фінансово-економічного характеру, які відбивають фінансові відносини, що виникають у процесі мобілізації та використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємств. Джерелами фінансування санації можуть бути кошти, залучені на умовах власності; поворотній або безповоротній основі.

Метою фінансової санації є покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності й платоспроможності підприємства, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

Процес організації фінансової санації підприємств можна подати трьома основними функціональними блоками:

- розробка санаційної концепції та плану санації;

- проведення санаційного аудиту;

- менеджмент санації.

При розробці плану санації слід користуватися такими принципами:

-завершеність - врахування всіх найважливіших обставин справи (усі позиції плану мають базуватися на цілком перевірених даних);

-змістовність - розгляд лише тих обставин, які стосуються процессу санації;

-правильність - правдиве висвітлення проблематики кризи з відображенням усіх передумов та безперервного, логічного ланцюга аргументів;

-ясність - правдиве та однозначне висвітлення й відтворення інформації;

-об'ективність - чітке розмежування між фактичними даними, власним поглядом контролера та висновками.

План санації може складатися зі вступу та чотирьох розділів, який представлено у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - План санації підприємства

Загальна характеристика підприємства

ВСТУП

-правова форма організації бізнесу та форма власності

-організаційна структура

-сфера діяльності

-історична довідка

Аналіз вихідних даних

РОЗДІЛ І

-оцінка навколишнього середовища

-аналіз фінансово-господарського стану підприємства

-аналіз причин кризової ситуації та слабких місць

-стан ринків збуту продукції наявний потенціал обгрунтування доцільності санації

Стратегія санації, оперативна программа

РОЗДІЛ ІІ

-стратігічні цілі (дерево цілій)

-каталог оперативних заходів із відновлення ліквідності

План санаційних заходів

РОЗДІЛ ІІІ

-план маркетингу та оцінка ринків збуту

-план виробництва та капіталовкладень

-організаційний план

-фінансовий план

Ефективність санації та заходи щодо реалізації плану

РОЗДІЛ IV

-організація реалізації плану

-критерії оцінювання ефективності

-оперативний санаційний контролінг

-імоворні ризики у процессі виконання

-суми можливих збитків

-можливі позитиви і додаткові прибутки

Сукупний капітал підприємства складається з власного та позичкового капіталу. Отже, фінансувати санацію можна за рахунок власних коштів підприємства (само фінансування), фінансових засобів власників, за допомогою кредиторів. У виняткових випадках може надаватися державно фінансова підтримка.

За формальними ознаками розрізняють два види санації:

-санація без залучення на підприємство додаткових фінансових ресурсів;

-санація із залученням нового фінансового капіталу.

У першому випадку санація може набирати таких форм:

-зменшення номінального капіталу підприємства;

-конверсія власності в борг;

-конверсія боргу у власність;

-пролонгація строків сплати заборгованості;

-добровільне зменшення заборгованості;

-само фінансування.

У другому випадку можливі такі форми:

-альтернатавна санація;

-зменшення номінального капіталу з подальшим його збільшенням;

-безповоротна фінансова допомога власників;

-безповоротна фінансова допомога персоналу;

-емісія облігацій конверсійної позики;

-залучення додаткових позик.

Окремий вид санації підприємств - це санація за державної фінансової підтримки. Держава може фінансувати санаційні заходи. Іноді вона може вдатися до непрямих методів сприяння санації суб'ектів господарювання: податкові пільги, створення особливих умов підприємницької діяльності.

Головним критерієм прийняття рішення щодо санації чи ліквідації підприємства є його санаційна спроможність.

Санаційна спроможність - це наявність у підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації. До загальних передумов санаційної спроможності відносять наявність у підприємства ефективної санаційної концепції та потенціалу для майбутньої успішної діяльності.

Оцініючи позитивні і негативні сторони діяльності ВАТ «Донбасенерго» с точки зору санаційної спроможності до позитивних можливо віднести:

-постійний ринок збуту продукції;

-рентабельність основної продукції;

-рентабельність діяльності в цілому;

-наявність сировинної бази;

-наявність додаткових виробничих потужностей;

-наявність кваліфікованого персоналу.

Негативні моменти слідуючи:

-неповна оплата за електроенергію, як наслідок зростання дебіторської і кредиторської заборгованості;

-недостатній вибір енергоносіїв;

-великий вплив неринкових методів управління в електроенергетиці;

-великий знос основних фондів;

-наявність невиробничих підрозділів;

-витрати на утримання соціальної інфраструктури.

Тобто є багато моментів, які потребують реорганізації, модернізації, нових капіталовкладень для подальшої прибуткової роботи компанії. Але головний чинник що привів до неплатоспроможності, яка може призвести до банкрутства ВАТ це неплатежі за електроенергію і, як наслідок прострочені боргові зобов'язаня.

Отже, санація ВАТ “Донбасенерго” повинна бути направлена на відновлення платоспроможності, ліквідності та погашення боргу.

У рамках санації на підприємстві треба застосовувати всі механізми антикризісного управління.

Основна роль в системі антикризового управління підприємством відводиться широкому використанню внутрішніх механізмів фінансової стабілізації. Фінансова стабілізація підприємства в умовах кризової ситуації послідовно здійснюється по таких основних етапах:

-усунення неплатоспроможності;

-відновлення фінансової стійкості;

-забезпечення фінансової рівноваги в тривалому періоді.

Кожному етапу фінансової стабілізації підприємства відповідають певні внутрішні механізми, які в практиці фінансового менеджменту прийнято поділяти на оперативний, тактичний і стратегічний.

Оперативний механізм фінансової стабілізації являє собою систему заходів, направлену з одного боку, на зменшення розміру поточних зовнішніх і внутрішніх фінансових зобов'язань підприємства в короткостроковому періоді, а з іншого боку, - на збільшення суми грошових активів, що забезпечують термінове погашення цих зобов'язань. Принцип відсікання зайвого, лежачий в основі цього механізму, визначає необхідність скорочення розмірів як поточних потреб, так і окремих видів ліквідних активів (з метою їх термінової конверсії в грошову форму).

Індикатором реальної неплатоспроможності служить коефіцієнт чистої поточної платоспроможності. На відміну від розглянутого раніше коефіцієнта поточної ліквідності, він вимагає додаткового корегування як складу оборотних активів, так і складу короткострокових фінансових зобов'язань.

З складу оборотних активів виключаються наступна неліквідна (в короткостроковому періоді) їх частина:

- безнадійна дебіторська заборгованість;

- неліквідні запаси товарно-матеріальних цінностей;

- витрати майбутніх періодів.

З складу короткострокових фінансових зобов'язань виключається наступна внутрішня їх частина, яка може бути перенесена на період завершення фінансової стабілізації:

- розрахунки по нарахованих дивідендах і процентах, що підлягають виплаті;

- розрахунки з дочірніми підприємствами (філіали).

З урахуванням внесення цих коректива коефіцієнт чистої поточної платоспроможності визначається по наступній формулі:

КЧТП=ОА-ОАн/КФО КФОво; (3.1)

де ОА - сума всіх оборотних активів підприємства;

Оан - сума неліквідних оборотних активів;

КФО - сума всіх короткострокових (поточних) фінансових зобов'язань;

КФОво - сума внутрішніх короткострокових поточних зобов'язань, яка може бути відкладена до завершення його фінансової стабілізації.

З урахуванням отриманого значення цього коефіцієнта визначається механізм фінансової стабілізації підприємства.

При КЧПТ > 1 пропонується забезпечити прискорену ліквідність оборотних активів, що забезпечує зростання позитивного грошового потоку в короткостроковому періоді, досягається за рахунок наступних заходів:

- ліквідація портфеля короткострокових фінансових вкладень;

- прискорення інкасації дебіторської заборгованості;

- зниження періоду надання товарного кредиту;

-збільшення розміру цінової знижки при здійсненні готівкового розрахунку за продукцію, що реалізовується;

- зниження розміру страхових запасів товарно-матеріальних цінностей

- уцінки важколіквідних видів запасів товарно-матеріальних цінностей до рівня ціни попиту із забезпеченням подальшої їх реалізації і інше.

При КЧПТ < 1 забезпечення прискореного часткового дезінвестування оборотних активів, що забезпечує зростання позитивного грошового потоку.

Досягається за рахунок наступних заходів:

-реалізація високоліквідної частини довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфеля;

- проведення операцій поворотного лізингу, в процесі яких придбані раніше у власність основні кошти продаються лізингодавцю з одночасним договором їх фінансового лізингу;

- прискореного продажу невживаного обладнання по цінах попиту на відповідному ринку;

- оренда обладнання, що раніше намічалося до придбання і інший.

При цьому в обох випадках необхідно здійснювати ряд заходів направлених на прискорене скорочення розміру короткострокових фінансових зобов'язань:

- пролонгація короткострокових фінансових кредитів з перекладом окремих в довгострокові;

- відстрочки розрахунків за окремими формами внутрішньої кредиторської заборгованості і інших.

Мета цього етапу фінансової стабілізації вважається досягнутою, якщо усунена поточна неплатоспроможність, тобто обсяг надходженнь грошових коштів перевищив обсяг невідкладних фінансових зобов'язань в короткостроковому періоді. Треба відмитити, що завдяки зусиллям уряду в 2002 роцї значно покращались розрахунки за електроенергію.

Зараз склалися умови відновлення нормальної роботи підприємства. Проблем зі збутом продукції підприємство на даному етапі і у найближчі роки не очікується. Головною проблемою є погашення боргів і недопущення банкрутства. На рішення цієї проблеми і повинна бути націлена концепція санації. Тобто необхідні додаткові заходи спрямовані на досягнення фінансової стійкості у майбутньому періоді. На це націлений тактичний механізм фінансової стабілізації.

У спрощеному вигляді модель фінансової рівноваги підприємства може бути представлена в наступному вигляді:

ОГсфр= ОПсфр, (3.2)

де, ОГсфр - можливий обсяг генерування власних ресурсів підприємства;

ОПсфр - необхідний обсяг споживання власних фінансових ресурсів.

В умовах кризового розвитку відновлення фінансової стійкості можливе лише у випадку коли:

ОГсфр >ОПсфр, (3.3)

Тобто які б заходи не приймало підприємство всі вони повинні бути направлені на здійснення цієї нерівності. Однак на практиці можливості збільшення генерування власних ресурсів обмежені, тому основним напрямом досягнення точки рівноваги в кризових умовах є скорочення об'єму споживання власних фінансових ресурсів

Мета цього етапу фінансової стабілізації вважається досягнутою, якщо підприємство вийшло на рубіж фінансової рівноваги, що передбачається цільовими показниками фінансової структури капіталу і що забезпечує достатню фінансовою стійкість.

У випадку ВАТ “Донбасенерго” треба досягти фінансової стабільності у рамках санаційних заходів, що дає додаткові переваги у короткостроковому терміні.

Концепція санації ВАТ “Донбасенерго” розробляється виходячи з наступного.

Поточні зобов'язання, які мають бути погашені або реструктуризовані протягом терміну санації складають 1 993 394 тисячи гривень.

Згідно з Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” санація вводиться на строк не більше 12 місяців, але може бути подовжена за клопотанням комітету кредиторів для особливо небезпечних підприємств, яким є ВАТ «Донбасенерго», ще на один рік. Виходячи з цього терміну - 2 роки, розрахуємо можливість реструктуризації боргу.

Треба зауважити, оскільки з одного боку основним власником ВАТ «Донбасенерго» є держава, права по управлінню державним пакетом акцій розміром 85,77% статутного фонду передані Мінпаливенерго, а внаслідок цього держава є найбільш зацікавленою у вдалій санації ВАТ. З другого боку діяльність ВАТ залежить від інших установ та закладів державної власності. То є надія, що державні органи, установи і заклади будуть оказувати всіляку підтримку у розробці та втіленні вдалої санаційної концепції.

Виходячи з вищезгаданого пропонуються наступні кроки по реструктуризації заборгованості.

Перший крок. Відповідні державні заклади повинні погодитись з тим, що в умовах неповернення дебіторської заборгованності з Енергорінка, та отстрочки такої заборгованості перед енергорозподільчими компаніями борг перед Держкомрезервов може бути погашений лише за умови повернення минулої заборгованості при 100% оплаті поточної.

Таким чином, заборгованість Держкомрезерву за газ, мазут, вугілля у сумі 573 621 тисяч гривен повинна бути переведена в довгострокову з отсрочкою виплати на 5-10 років та особливими умовами - сплата відбувається за умови поліпшення минулої дебіторської заборгованості або включення спеціальної надбавки до тарифу на електроенергію. Зрозуміло цей варіант є не дуже привабливим ні для Держкомрезерву, ні для ВАТ “Донбасенерго” (до резерв енергоносіїв обліковується також у натуральних показниках і повинен бути повернений у натуральному вигляді. При відстрочки погашення ціна на енергоносії може зрости, а на дебіторську заборгованість не нараховуються штрафні санкції.

Існує другий варіант, це перевод боргу на іншу юридичну особу, тобто ГП «Енергоринок», який з одного боку зменшує свою заборгованість, а з другого може закласти у тарифі незначну цільову надбавку на закладення державного резерву.

Слідуючий великий блок кредиторів - це постачальники вугілля. Сумарна заборгоанність перед ними складає приблизно 316 054 тисячи гривень. Цей блок кредиторів є найбільш зацікавлений у відновленні платоспроможності і продовженні нормальної роботи з ВАТ “Донбасенерго” тому, що вони добувають енергетичне вугілля, яке може бути спожите тільки на ТЕС, та і собівартість та якість такого вугілля не відповідають стандартам і не є пригодними для продажу за межами України. Тому ці кредитори скоріш за все погодяться на реструктуризацію боргових зобов'язань у довгострокові з отсрочкою платежу на 2 років (термін санації) при умові оплати поточних поставок.

Значні кредитори постачальники газу Торговий дім „Газ України” та НЕК Енергетика та паливо. самі мають борги перед власниками природнього газу ( в першу чергу це російський газпром) і зацікавлені в найскорішому поверненні цих боргів, тому на довгострокову розсрочку такі кредитори не погодяться, максимально можливе, це два роки з початку санації. Але російські колеги неодноразово виказували інтерес до приобретення власності на Україні. Тому не лишена сенсу пропозиція: конвертувати свої борги у власність ВАТ “Донбасенерго”. План приватизації ВАТ передбачає продаж на конкурсних засадах 35,77 % пакету акцій ВАТ “Донбассенерго”, номінальна вартість цього пакету складає 84 575,7 тисяч гривень. Але з урахуванням того, що при існуючих боргах (а отже не виплаті дивідендів) інтереси інвесторів як стратегічних так і портфельних до акцій ВАТ «Донбасенерго» не проявляються, це відбувається на ринкову курсі акцій, який впав нижче номінальної вартості акцій, та продовжує знижуватися. У той самий час балансова вартість акцій складає 942 192 тисячи гривень Тому для держави і акціонерного товариства є приваблюючим варіант обміну боргових зобов' язань на акції. Скоріше за все це мог бути Торговий дім “Газ України”, який є зараз найбільшим постачальником природнього газу, у тому числі і російського, а також зацікавлений і подальшому постачанні газу підприємству. Технічно конвертація може бути здійснена декількома шляхами, які можуть потребувати прийняття додаткових урядових постанов. Найпростішим прийомом конвертації може служити продаж акцій за визначеною ціною і направлення суми виручки на погашення кредиторської заборгованості ТД „Газ України”. Можливо і інші варіанти реалізації цього пакету. Але є ще одна обставина, що робить цей пакет непривабливим для інвестора - це наявність контрольного пакету в державній власності. Тому, якщо є бажання досягти успіху по даній операції, треба запропонувати для інвестора якісь умови, що призведуть в подальшому до збільшення його частки до контрольного пакету. Дуже приваблюючим варіантом є випуск конверсійних облігацій під невеликий відсоток. Це дає інвестору можливість знизити ризик вкладання в підприємство, що знаходиться у фінансовій кризі, бо у разі невдалої санації інвестор може претендувати на повернення боргу разом з іншими кредиторами.

У такому разі є сенс запропонувати інвестору внести до підприємства певні інвестиції, але це є ризикованою операцією, тим більш, що новий власник не має контролю над підприємством. Тому доцільно випустити конверсійні облігації на суму 100 млн. гривень строком на 3-5 років під відсоток меньш ніж банківський кредит (наприклад 15% річних, або інфляційний відсоток + 3% річних). Такі облігації можуть по закінченні терміну бути обміняні на акції ВАТ “Донбасенерго”.

Стосовно кредиторської заборгованості перед Мінпаливенерго по резевно-инвестиційному фонду у сумі 12 352 тисячі гривень. Ця кредиторська заборгованість може бути списана кредиторами на беззворотній підставі, в наслідок того що нарахування ії не відповідало економічному становищу ВАТ. Далі сума цієї заборгованності зараховується до резервного фонду і разом з сумою резервного фонду іде на покриття збитків минулих років, що поліпшує структуру балансу.

Розрахунки з бюджетом, а також податкові зобов'язання також мають бути реструктуризовані. Згідно з Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” при укладанні мирової угоди між боржником та органами уповноваженими слідкувати за вірністю та своєчасністю сплати податків та зборів до бюджету , останні зобов'язані погодитися на прощення (списання) заборгованості, що виникла у строк, що передував двом повним календарним рокам до дня подання заяви про банкрутство та прощення (списання) частини заборговнності чи ії розсрочку до шести років, яка виникла на протязі двох останніх років.

Тобто заборгованість у сумі 42381 тисяча гривень списується, а заборгованість у сумі 123 334 тисяч гривень має бути розсрочена на 6 років.

Платежі по короткостроковому кредиту банка у сумі 48624 гривень відкладаються до закінчення санації згідно з діючим мораторієм.

Кредиторська заборгованість по позабюджетним розрахункам (заборгованість до державного інвестиційного фонду, та облавтодору) у сумі 108898 тисяч гривень також реструктуризується на 2 роки з відсрочкою платежів на 1-2 роки.

Кредиторську заборгованість перед іншими кредиторами реструктуризуємо так - 50% буде погашено до кінця терміну санації, а решта рівними частинами протягом наступних 5 років.

Залишок нереструктуризованої заборгованості становить 189 737 тисячі гривень. Це непрострочена кредиторська заборгованість.

В залежності від згоди кредиторів та державних органів можливо декілька варіантів реструктуризації поточної заборгованості. Розглянемо чотири варианти:

Найгірший варіант - коли поточна заборгованість реструктуризується у довгострокову, а списується лише прострочені платежі до бюджету у сумі 42381 тисяча гривень та заборгованість до галузевого резервно-інвестиційного фонду Мінпаливенерго у сумі 12532 тисяч гривень.

Другий варіант. Те саме що в першому варіанті плюс додається те, що борг Держкомрезерву переводиться на іншу юридичну особу - ГП «Енергоринок».

Третій варіант. Те саме що і у другому варіанті плюс додається взаємозалік з вугіллядобувними підприємствами.

Четвертий варіант. Те саме що і у третьому плюс конвертація газового боргу перед Торговим домом “Газ України у власність” та можливість додаткових інвестицій.

Скоріше за усе необхідна буде пролонгація термінів сплати по всім категоріям заборгованості, бо малоімовірне отримання у короткий строк значних сум на погашення боргу.

У таблиці 3.2 надені приклади варіантів можливої реструктуризації існуючого боргу.

Таблиця 3.2 - Реструктуризація заборгованості

Борг

1-й рік

2-й рік

3-й рік

4-й рік

5-й рік

6-й рік

7-й рік

Всього

І варіант

За газ

166782,5

166782,5

0

0

0

0

0

333 656

Бюджету

20555,6

20555,6

20555,6

20555,6

20555,6

20555,6

0

123 334

Кредит банку

24312

24312

0

0

0

0

0

48 624

Позабюджетні платежі

0

0

54447,5

54447,5

108 895

Держрезерву

0

0

81 945,9

81 945,9

81 945,9

81 945,9

81 945,9

573 621

Вугільникам

0

0

63210,8

63210,8

63210,8

63210,8

63210,8

316 054

Інші

122326

122326

48930

48930

48930

48930

48930

489 301

Всього

333976,1

333976,0

266709,6

266709,6

214642,3

214642,3

214642,3

1 994 385

Борг

1-й рік

2-й рік

3-й рік

4-й рік

5-й рік

6-й рік

7-й рік

Всього

ІІ варіант

За газ

166782,5

166782,5

0

0

0

0

0

333 656

Бюджету

20555,6

20555,6

20555,6

20555,6

20555,6

20555,6

0

123 334

Кредит банку

24312

24312

0

0

0

0

0

48 624

Позабюджетні платежі

0

0

54447,5

54447,5

108 895

Держрезерву

0

0

0

0

0

0

0

0

Вугільникам

0

0

63210,8

63210,8

63210,8

63210,8

63210,8

316 054

Інші

122326

122326

48930

48930

48930

48930

48930

489 301

Всього

333976,1

333976,0

188143,6

188143,6

132696,4

132696,4

112140,8

1 392 846

Борг

1-й рік

2-й рік

3-й рік

4-й рік

5-й рік

6-й рік

7-й рік

Всього

ІІІ варіант

За газ

166782,5

166782,5

0

0

0

0

0

333 656

Бюджету

20555,6

20555,6

20555,6

20555,6

20555,6

20555,6

0

123 334

Кредит банку

24312

24312

0

0

0

0

0

48 624

Позабюджетні платежі

0

0

54447,5

54447,5

108 895

Держрезерву

0

0

0

0

0

0

0

0

Вугільникам

0

0

0

0

0

0

0

0

Інші

122326

122326

48930

48930

48930

48930

48930

489 301

Всього

333976,1

333976,1

123933,1

123933,1

69485,6

69485,6

48930

1 103 810

Борг

1-й рік

2-й рік

3-й рік

4-й рік

5-й рік

6-й рік

7-й рік

Всього

ІV варіант

За газ

63 217,5

63217,5

0

0

0

0

0

126 435

Бюджету

20555,6

20555,6

20555,6

20555,6

20555,6

20555,6

0

123 334

Кредит банку

48624

0

0

0

0

0

48 624

Позабюджетні платежі

0

54447,5

54447,5

0

108 895

Держрезерву

0

0

0

0

0

0

0

0

Вугільникам

0

0

0

0

0

0

0

0

Інші

122326

122326

48930

48930

48930

48930

48930

489 301

Всього

254 723,1

260546,6

123933,1

69485,6

69485,6

69485,6

48930

896589

При відсутності санатора, який би взяв на себе фінансування розсроченної заборгованності треба визначити наявність та достатність власних ресурсів для фінансування боргу та потреби у зовнішньому залученні.

3.2 Внутрішні та зовнішні джерела фінансування санації

На підвищення (або відновлення) платоспроможності та ліквідності підприємства насамперед спрямована мобілізація внутрішніх резервів фінансової стабілізації. Цього можна досягти збільшенням обсягів вхідних грошових потоків ( наприклад, за рахунок збільшення виручки від реалізації, продажу частини основних фондів, рефінансування дебіторської заборговнності) або в результаті зменшення витрат, які відносяться на собівартість продукції чи покриваються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства).

Виходячи з моделі рівноваги, яку можно представити наступним чинним у таблиці 3.3:

Таблиця 3.3 Модель фінансової стабілізації ВАТ

Початковий стан резервів ліквідності

+

Чістий грошовий потік

+

Надходження від фінансової діяльності

Інвестиції

+

Погашення заборгованності (основний борг)

+

Виплата дивідендів

+

Формування резервів

Основним внутрішнім джерелом для погашення заборгованності є грошовий потік, утворений чистом прибутком та амортизацією. Планові показники на 2004 рік по розрахункам ВАТ становлять: Прогнозна сума чистого прибутку на 2004 рік за підрахунками підприємства в залежності від очікуваного розміру тарифу представлена у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Прогнозні показники результатів фінансової діяльності на 2004 рік

Показники

Фактичні 2003р., тис. грн.

Планові на 2004р. (при тарифі 11,86 коп.) тис.грн.

Відхаленя план-факт, тис.грн.

Планові на 2004 р. (при тарифі 12 коп.) тис.грн.

Чистий дохід від реалізації

2 231 111

2 343 443

112 332

Собівартість реалізованої продукції

2 056 792

2 123 606

66 814

Валовий прибуток від реалізації

174 319

219 837

45 518

261 696

Операційні доходи

561 897

561354

-543

561354

Операційні витрати

673 795

530 532

143 263

530 532

Адміністративні витрати

26 264

32 573

6 309

32 573

Витрати на збут

4 674

5 579

905

5 579

Фінансові доходи

2

0

-2

0

Фінансові витрати

17 522

25 530


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.