Платники єдиного податку та акцизного збору

1. Види ставок податків. Методи їх встановлення

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, що перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового і безготівкового розрахунків коштами.

Виторгом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок чи (і) в касу за здійснення операцій із продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

При здійсненні операцій із продажу основних фондів виторгом від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, і їхньою залишковою вартістю на момент реалізації.

Для юридичних осіб

Суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:

- 6 відсотків суми виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору при сплаті податку на додану вартість відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»;

- 10 відсотків суми виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у випадку включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше ніж 20 числа наступного місяця на окремий рахунок Державної Скарбниці України.

Відділення Державної Скарбниці України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку в таких розмірах:

у Державний бюджет України - 20 %;

у місцевий бюджет - 23 %;

у Пенсійний фонд України - 42 %;

на обов'язкове соціальне страхування - 15 % (у тому числі в Державний фонд сприяння зайнятості населення - 4 %) для відшкодування витрат, здійснюваних у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням і похованням.

Платник єдиного податку - юридичні особи ведуть податковий облік за тими податкам, платниками яких вони є.

Для фізичних осіб

Суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом одержання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їхньої державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше як 20 гривень і більше як 200 гривень на місяць.

У тому випадку, якщо фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, вона отримує одне свідоцтво і сплачує єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

У випадку, якщо платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці чи з участю в підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, що сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування і перерахування в державні цільові фонди зборів, зв'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, що перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше ніж 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державної Скарбниці України.

Відділення Державної Скарбниці України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку в таких розмірах:

у місцевий бюджет - 43 %;

у Пенсійний фонд - 42 %

на обов'язкове соціальне страхування - 15 % (у тому числі в Державний фонд сприяння зайнятості населення - 4 %) для відшкодування витрат, здійснюваних у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням і похованням.

Запровадження єдиної ставки податку в розмірі 15 % (до 01.01.2007 р. діятиме ставка 13 %), фіксованої ставки податку на доходи, що будуть підлягати кінцевому оподатковуванню при їх виплаті.

Запровадження з 01.01.2005 р. порядку:

Оподаткування операцій з продажу (обміну, інших видів відчуження) об'єктів нерухомого майна 1 %, 5 % або 13 % залежно від термінів придбання такого майна.

Оподаткування відсотків на банківський депозит, на депозитні сертифікати 5 %.

Оподаткування дивідендів, роялті 13 %.

Оподаткування операцій з інвестиційними активами 13 %.

Оподаткування доходів, отриманих у зв'язку з довгостроковим страхуванням життя і недержавного пенсійного страхування 13 %.

Оподаткування доходів, отриманих внаслідок прийняття в спадщину коштів - 0 %, 5 %, 13 %, 26 % залежно від родинних відносин і видів успадкованого майна.

7. Оподаткування доходів, отриманих як подарунки і як спадщина.

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги. Соціальні пільги застосовуються за умови, якщо дохід платника становить менше як 382 (прожитковий мінімум з 01.01.2004 р.) 1,4.

На 150 % соціальної пільги мають право такі особи:

- самотні матері або батьки, у яких перебувають на утриманні діти до 18 років,

-батьки, що утримують дитину-інваліда 1-ї чи 2-ї групи віком до 18 років,

батьки, що мають троє і більше дітей до 18 років,

вдова чи вдівець,

особи, що постраждали після Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1-ї чи 2-ї категорії,

особи, що є студентами, аспірантами, ординаторами,

інваліди 1-ї і 2-ї групи, у тому числі з дитинства,

особи, яким присвоєна довічна стипендія, як громадянину, що переслідувався за правозахисну діяльність.

На 200 % соціальної пільги мають право такі особи:

особи, що є Героями України, Героями Радянського Союзу або повними кавалерами Ордена Слави чи Трудової Слави,

учасники бойових дій,

колишні в'язні концтаборів,

- особи, що були насильно вивезені за межі колишнього СРСР,

- особи, що перебували на блокадній території колишнього Ленінграда.

Податкова соціальна пільга не може застосовуватися щодо інших доходів платником податків, якщо він одержує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи:

плата за виконання громадських робіт, що цілком чи частково фінансується за рахунок бюджету,

стипендія, грошове чи майнове (речове) забезпечення, отримане учнями, студентами, аспірантами, ординаторами, ад'ютантами, військовослужбовцями строкової служби, що виплачуються з бюджету,

заробітна плата під час відбуття покарання у вигляді позбавлення волі,

заробітна плата, нарахована (виплачена) за виконання роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, що перебуває за межами території України, її територіальних вод (виняткової економічної зони), у т. ч. на якірних стоянках, і належить резиденту на правах власності чи перебуває в його тимчасовому (строковому) користуванні або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України,

заробітна плата державних службовців,

доходи осіб від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

У перехідний період до 2007 року будуть застосовуватися такі розміри соціальної пільги:

р. - ЗО %,

р. - 50 %,

р. - 80 %,

р. - 100 %.

2. Акцизний збір

Акцизний збір застосовується в Україні на підставі Декрету КМУ «Про акцизний збір» № 4393 від 30.04.1993 р., Закону України «Про внесення змін у Декрет України "Про акцизний збір"» № 3113-ІИ від 07.03.2002 р.

Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається в ціну цих товарів (продукції).

Платниками акцизного збору є:

а) суб'єкти підприємницької діяльності, а також їхні філії, відділення (інші відособлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також замовники, з доручення яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, що сплачують акцизний збір виробнику,

б) нерезиденти, що здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг) на митній території України чи безпосередньо через їхні постійні представництва або осіб, прирівняних до них відповідно до законодавства,

в) будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їхні філії, відділення, інші відособлені підрозділи, що імпортують на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності вкладених у них іноземних інвестицій,

г) фізичні особи - резиденти чи нерезиденти, що ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжуваного багажу, а також фізичні особи, що одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (спрямовані) через митний кордон України у вигляді поштових чи інших відправлень або несупроводжуваного багажу, в обсягах чи вартістю, що перевищує норми безмитного провозу (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством, д) юридичні чи фізичні особи, що купують (одержують) в інші форми володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари в податкових агентів. Об'єктом оподаткування є:

а) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), у тому числі з давальницької сировини шляхом їх продажу, обміну, безкоштовної передачі чи передачі з частковою оплатою,

б) обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки, а також для своїх працівників,

в) митна вартість товарів (продукції), імпортованих на митну територію України, у тому числі в межах бартерних операцій без оплати їх вартості або з частковою оплатою.

Акцизний збір обчислюється:

1) за ставками у відсотках до обороту з продажу:

товарів, реалізованих за вільними цінами, виходячи з їхньої вартості за цими цінами, без урахування акцизного збору, без ПДВ,

товарів, реалізованих за державними фіксованими і регульованими цінами, виходячи з їхньої вартості за цими цінами без урахування торгових знижок, а також сум ПДВ,

імпортованих товарів, виходячи з митної вартості, збільшеної на суму ввізного мита, без урахування акцизного збору.

2) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції). Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України.

Якщо ставка встановлена в грошовому еквіваленті, акцизний збір визначається таким чином:

1. При застосуванні ставки акцизного збору в гривнях

А = СК,

де С - ставка акцизного збору, К - кількість товару, визначена у фізичних одиницях вимірювання.

2. При застосуванні ставки акцизного збору в євро

А = СЄК,

де: Є - курс гривні до євро за станом на перший день відповідного кварталу.

Якщо ставка встановлена у відсотках,

А = СаВ,

де: Са - ставка акцизного збору, В - вартість.

Датою виникнення податкових зобов'язань із продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається яка-небудь з подій, що настали раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплати товарів (продукції), що продаються, а при продажу товарів (продукції) за готівку - дата їх оприходування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівки банківській установі, що обслуговує платника акцизного збору,

- або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції). Акцизний збір не стягується при реалізації підакцизних товарів (продукції) на експорт за іноземну валюту.

Не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких здійснюється органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція та ін.) згідно з переліком, обумовленим КМУ.

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно, виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за встановленими ставками.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що імпортують підакцизні товари (продукцію), в обов'язковому порядку при перетині кордону їх декларують і надають органам митного контролю декларацію в двох екземплярах, один із яких ці органи направляють у податкові інспекції за місцезнаходженням суб'єктів підприємницької діяльності для стягування акцизного збору.

Власник готової продукції, на яку встановлено ставку акцизного збору у твердих сумах, виготовленої на давальницьких умовах, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше від дня відвантаження готової продукції замовнику чи з його доручення іншій особі.

Умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, її власнику чи з його доручення іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок виробника (переробника).

Акцизний збір сплачується в бюджет у терміни, визначені Законом України «Про акцизний збір»:

Підприємства - виробники алкогольних напоїв сплачують акцизний збір на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які одержують спирт етиловий для переробки на іншу підакцизну продукцію, що підлягає маркуванню, зобов'язані видати органами податкової служби податковий вексель, сплачують суми акцизного збору при придбанні марок акцизного збору протягом не більше ніж 90 календарних днів із дня одержання спирту етилового.

Підприємства вторинного виноградного виноробства сплачують акцизний збір при придбанні акцизних марок на суму, розраховану зі ставок акцизного збору на готову продукцію.

Підприємства - виробники тютюнових виробів сплачують щомісяця до 16 числа наступного за звітним місяця, виходячи з фактичного обсягу реалізації.

Власники тютюнових виробів, виноматеріалів, виготовлених у межах України і з використанням тютюнової сировини, сплачують акцизний збір не пізніше від дня одержання готової продукції.

Центральний податковий орган визначає порядок нарахування сум акцизного збору виходячи з норм закону з питань оподаткування окремим видом акцизного збору.

Податковий агент зобов'язаний включити в ціну товару акцизний збір у порядку і за ставками, передбаченими законом, отримати його з платника акцизного збору і перерахувати його в бюджет. Зазначене перерахування здійснюється протягом 7 календарних днів, що йдуть за датою продажу (відчуження) акцизного товару (продукції).

Датою продажу (інших видів відчуження) підакцизного товару (продукції) є дата відвантаження (передачі) податковим агентом підакцизних товарів (продукції) чи дата одержання податковим агентом коштів або інших видів компенсацій вартості підакцизних товарів (продукції) залежно від того, яка подія відбулася раніше. Якщо податкові агенти передають підакцизні товари (продукцію) іншим особам відповідно до умов договорів комісії, консигнації, доручення, інших цивільно-правових договорів, що не передбачають переходу права власності таким особам, датою продажу підакцизних товарів (продукції) є дата, коли така передача починається.

3. Відрахування та утримання автодоріг

Податок із власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів є джерелом фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування і проведення природоохоронних заходів на водоймах.

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи й організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни й особи без громадянства, що мають зареєстровані в Україні відповідно до законодавства особисті транспортні засоби, що є об'єктами оподаткування.

Такими об'єктами оподаткування є:

трактори (колісні), крім тих, що на гусеничному ходу;

автомобілі, призначені для перевезення не менш як 10 осіб, включаючи водія;

автомобілі легкові;

автомобілі вантажні;

автомобілі спеціального призначення, крім тих, котрі використовуються для перевезення пасажирів і вантажів (крім автомобілів спеціального призначення швидкої допомоги і пожежних);

мотоцикли (включаючи мопеди) і велосипеди із встановленим двигуном, крім тих, котрі мають об'єм циліндра двигуна до 50 куб. см;

яхти і судна вітрильні з допоміжним двигуном чи без нього (крім спортивних);

човни моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних);

інші човни (крім спортивних).

Транспортні засоби, що не є об'єктом оподаткування:

трактори на гусеничному ходу;

мотоцикли (включаючи мопеди) і велосипеди із встановленим двигуном з об'ємом циліндра двигуна до 50 куб. см;

тільки автомобілі спеціального призначення швидкої допомоги і пожежні;

транспортні засоби вантажні, самохідні, використовувані на заводах, складах, у портах і аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані;

машини і механізми для сільськогосподарських робіт;

тільки яхти, судна вітрильні і човни спортивні.

Податок із власників наземних і водних транспортних засобів, що сплачуються по місцезнаходженню юридичних осіб і місцю проживання фізичних осіб, зараховується в бюджети місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські).

З цієї суми 90 % використовується на покриття витрат на експлуатацію і утримання автомобільних доріг, на проведення природоохоронних заходів на водоймах, а 10 % - для зміцнення матеріально-технічної бази органів, що здійснюють реєстрацію, перереєстрацію і технічний огляд цих транспортних засобів.

Від сплати податку звільняються:

підприємства автомобільного транспорту громадського користування;

установи й організації, що фінансуються з Державного бюджету України;

особи, віднесені відповідно до законодавства України до таких категорій: потерпілі внаслідок Чорнобильської аварії, ветерани війни, ветерани праці та інші громадян похилого віку в Україні;

4) на 50 % - сільськогосподарські підприємства-товаровиробники за трактори колісні, автобуси і спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць не меншою ніж 10. Податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується перед реєстрацією, перереєстрацією чи технічним оглядом транспортних засобів. Сплата здійснюється за період до наступного технічного огляду.

Власники транспортних засобів зобов'язані пред'явити органам Державної автомобільної інспекції чи іншим органам, що здійснюють їхню реєстрацію, перереєстрацію або технічний огляд, квитанції, платіжні доручення про сплату податку, а платники, звільнені від сплати цього податку - відповідну довідку (документ), що дає право на користування цими пільгами.

У випадку відсутності документів про сплату податку реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортного засобу не здійснюється.

Податок із власників транспортних засобів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів проводиться виходячи з об'єму циліндрів чи потужності двигуна кожного виду і марки транспортного засобу, а податок із власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу. Податок сплачується у валюті України і розраховується за валютним курсом Національного банку України на перший день кварталу, в якому здійснюється сплата податку, та залишається незмінним протягом кварталу.

У порядку і строки, визначені податковими органами, юридичні особи подають за місцем свого перебування в державну податкову адміністрацію, але не пізніше 15 березня року, що йде за звітним, на підставі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за затвердженою формою.

Якщо транспортні засоби придбані в другому півріччі, то податок сплачується в половинному розмірі встановленої суми.

Перерахунок неправильно сплаченого податку допускається не більш ніж за два попередніх роки.

У випадку приховування об'єктів оподаткування з юридичних осіб у дохід відповідного бюджету податковими органами стягується сума прихованого (заниженого) податку і штраф у дворазовому розмірі тієї ж суми. Сума прихованого податку і штраф вносяться у відповідний бюджет за рахунок прибутку (доходу), що залишається в розпорядженні підприємств.

За відсутності обліку об'єктів оподаткування чи ведення цього обліку з порушенням встановленого порядку, а також за неподання, несвоєчасне надання податковим органам розрахунків та інших документів, необхідних для нарахування і сплати податку, юридичні особи сплачують у відповідний бюджет додатково 50 % належних сум податків.

Список використаної літератури

1) Податковий кодекс України і стимулювання вільних підприємців: концепції, програми, технології: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 10-11 берез. 2000 р./ ЄУФІМБ. - К.: ЄУФІМБ, 2000. -141с.

2) Завгородний В.П. Налоги й налоговий контроль в Украина -Киев: «А.С.К.»,2000.-639с.

3) Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. №283

4) Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів. - Закон України від 22.12.1994р. № 320/94-ВР. 23.Про митний тариф України. - Закон України від 05.04.2001 р. № 2371 -III.

5) Податкова система України: теорія та практика становлення/ А.М. Соколовська. - К.: НДФІ, 2001. - 372 с.

6) Буряковський В.В.та ін. Податки: Учбовий посібник-Дніпропетровськ: Пороги, 2001-611с.

7) Касьяненко М.М., Гринюк М.В., Цимбал П.В. Організація роботи тауправління органами державної податкової служби України: Навчальний посібник - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. - 229с.

8) Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами. - Закон України від 20.12.2000р. №2181-III.

9) Васильченко 3. М. Доходи бюджету в системі управління економікою // Фінанси України. - 2003. - № 10. - С. 25-32.