Аналіз фінансового стану малих підприємств (на матеріалах МП ВКП "Килим")

* постачальників цікавлять ціна, режим та інші умови поставок, платоспроможність підприємства;

* покупці зацікавлені у низькому рівні реалізаційних цін та високій якості продукції, пільговому режимі оплати продукції;

* податкові органи цікавлять фінансовий стан підприємства. Рівень менеджменту щодо дотримання податкового законодавства.

Аналіз ділової активності передбачає розробку заходів щодо підвищення її. Ними можуть бути:

* підвищення питомої частки прибутку в обороті. Це передбачає попередній і оперативний контроль за формуванням витрат на виробництво з метою зниження їх рівня;

* зростання оборотності активів з метою посилення позитивного впливу підвищення рентабельності та ін.

Підприємства не здійснюють господарську дяльність лише заради власного задоволення. Мета підприємства - одержувати прибуток. Прибуток підприємства визначають відніманням його видатків від його доходів. Якщо витрати більші за доходи, підприємство замість прибутку зазнає збитків.

З цього випливає, що основою отримання прибутку є додержання співвідношення, щоб вартість використаних ресурсів була менша ніж вартість проданих товарів, тобто підприємство може отримати прибуток у тому разі, коли воно виконує три корисні функції:

* це свого роду сигнал про те, де можна здійснювати підприємницьку діяльність;

* сприяє виправленню помилок у підприємницькій діяльності за умови одержання збитків;

* це стимул інвестування ресурсів у підприємницьку діяльність.

Чистий прибуток, як показник ділової активності підприємства, використовується одним з трьох способів:

* зростання активів - всього, що має цінність і належить підприємству. Будь-яке зростання активів - це формування чистого прибутку;

* зменшення зобов'язань. Всі доходи, які надходять на підприємство, можуть використовуватись для зменшення зобов'язань;

* виплата дивідендів - доходу власникам підприємства.

Необхідність регулювання результативності діяльності підприємства визначається її значною роллю у розвитку підприємства і гармонійному забезпеченні інтересів його власників, персоналу та держави.

Планування результативності діяльності підприємства можна здійснювати, використовуючи такі три головні його системи: 1) прогнозування рівня результативності діяльності підприємства та його використання; 2) поточне планування рівня результативності діяльності підприємства та його використання; 3) оперативне планування рівня результативності діяльності підприємства та його використання. Кожній з цих систем властиві свої форми реалізації.

Початковим етапом планування є розробка політики регулювання результативності діяльності підприємства, яка покликана визначати завдання і параметри поточного її планування. Під такою політикою розуміють визначення системи довгострокових цілей формування рівня результативності діяльності підприємства у відповідності із завданнями розвитку підприємства та вибір найефективніших шляхів їх досягнення.

Прибуток відображає загальний фінансовий результат виробничо-господарської діяльності підприємства. Найважливіший складник загальної величини прибутку - це прибуток від реалізації продукції, величина якої формується під впливом таких показників-факторів: обсяг реалізації; структура продукції; відпускні ціни на сировину, матеріали, паливо, тарифи на енергію та перевезення; рівень витрат матеріальних і трудових ресурсів тощо. Найважливіші умови зростання прибутку від реалізації продукції такі: збільшення обсягу забезпечення ритмічності виробництва та відвантаження, зниження її собівартості, підвищення якості, конкурентоздатності і т.ін.

Проведемо факторний аналіз прибутку - це оцінювання впливу окремих факторів на результативний показник. Застосуємо метод елімінування. Суть цього методу полягає в тому, що абстрагуючись від взаємовпливу факторів, послідовно розглядається вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів. Застосуємо цей метод на підставі вихідних даних табл. 3.11. і визначимо вплив кожного фактора на прибутковість реалізації.

Вплив факторних показників на прибуток (результативний показник) можна представити у вигляді адитивної моделі:

П = В - С - АВ - ЗВ - ІОВ + ФД - ФВ - ПНП.

Розмір виручки від реалізації залежить від таких факторів, як ціна на реалізовану продукцію (прейскурант на послуги), питома вага кожного виду продукції (послуг) у загальному обсязі реалізації і кількість реалізованої продукції (послуг). Таку залежність можна записати у вигляді такої формули: В = N х Z х Ц,

де, Z - показник структури реалізованої продукції (послуг);

N - обсяг реалізованої продукції (наданих послуг),

Ц - ціна продукції (тариф на послуги).

Факторну модель собівартості реалізованої продукції (наданих послуг) можна представити у вигляді виразу: С = N х Z х З_зм,

де, Z - показник структури виробленої продукції;

N - обсяг виробництва продукції (наданих послуг);

З_зм - змінні затрати на виробництво одиниці продукції.

Використовуючи дані Звіту про фінансові результати, визначити вплив всіх вказаних факторів на фінансовий результат неможливо, так як нам не відомий питомий показник реалізованої і виробленої продукції, ні цін, ні собівартості одиниці. В той же час, знаючи середній індекс цін, можна визначити вплив на розмір чистого пибутку змін цін, обсягу реалізованої продукції. Допустимо, що ціни на послуги у звітному році зросли на 5%, тобто індекс цін склав 1,05.

Визначимо вплив факторів на зміну виручки від реалізації. Загальні зміни виручки від реалізації знаходимо за формулою:

ДВ_заг = В₁ - В_о = 307,7 - 205,3 = 102,4 тис. грн.

Тобто за звітний період виручка від реалізації продукції (наданих послуг) збільшилась на 102,4 тис.грн. Ці зміни є результатом впливу двох факторів: ціни реалізації і обсягу реалізованих послуг. Розрахунок впливу цих факторів можна визначити наступним чином:

ДВ_ц = В₁ - В₁: І_ц = 307,7 - 307,7: 1,05 = 307,7 - 293,05 = 14,65

ДВ_NZ = В_1: І_ц - Во = 307,7: 1,05 - 205,3 = 293,05 - 205,3 = 87,75.

Таким чином, ріст цін сприяв збільшенню виручки від реалізації на 14,65 тис.грн., а збільшення обсягу випуску на 87,75 тис.грн. Як випливає з розрахунків - на підприємстві спостерігається розширення виробництва.

Аналогічно розраховується вплив факторів на зміну собівартості реалізованої продукції (наданих послуг):

ДС_заг = С₁ - С_о = 180,2 - 125,0 = 55,2 тис.грн.

Припустимо, що собівартість одиниці продукції змінилась тільки за рахунок зовнішніх факторів, а саме за рахунок загальної зміни цін, тоді

ДС_ц = С₁ - С₁: І_ц = 180,2 - 180,2: 1,05 = 180,2 - 171,62 = 8,58 тис.грн.

ДС_NZ = С₁: І_ц - С_о = ДС_заг - ДС_ц = 55,2 - 8,58, = 46,62 тис.грн.

Таким чином, за рахунок збільшення обсягу випуску собівартість продукції (послуг) збільшилась на 46,62 тис.грн., за рахунок змін цін - на 8,58 тис.грн.

Як слідує з розрахунків, зміна цін повпливала на чистий прибуток у складі двох показників: виручки і собівартості. Причому вплив зміни цін на розмір чистого прибутку у складі виручки і собівартості носить різнобічний характер: ріст виручки від реалізації сприяє зростанню чистого прибутку, а ріст собівартості сприяє зменшенню прибутку. Враховуючи це, вплив зміни цін на розмір чистого прибутку можна визначити наступним чином:

ДП_ц =ДВ_ц - ДС_ц =14,65 - 8,58 = 6,07 тис.грн.

За рахунок росту цін чистий прибуток підприємства збільшився на 6,07 тис.грн.

Кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності його господарської діяльності: загальним обсягом одержаного прибутку та в розрахунку на одиницю ресурсів. Прибуток та відносний показник прибутку - рентабельність є основними показниками ефективності роботи підприємства, які характеризують інтенсивність господарювання.

Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

Р = П: В (А, К) х 100,

де Р - рентабельність, %; П - прибуток; В (А, К) - витрати (активи, ресурси, капітал).

При аналізі ефективності господарської діяльності за показниками фінансової звітності ставлять такі основні завдання: вивчити обсяг і структуру абсолютної величини чистого прибутку підприємства; визначити показники відносної прибутковості або рентабельності. Кошти можна поділити на дві групи: показники прибутковості вкладених коштів (ресурсів) у підприємницьку діяльність (активи підприємства) та прибутковості понесених підприємством витрат в процесі господарювання. Дослідження цих показників разом дає змогу комплексно оцінити ефективність господарської діяльності МП ВКП „Килим” (табл. 3.12.).

Показники рівня ефективності господарської діяльності МП ВКП „Килим” представлені в табл. 3.12.

Таблиця 3.12.

Оцінка ефективності господарської діяльності

МП ВКП „Килим” за 2002 - 2004 роки в %

Показник	2002	2003	2004	Абсолютне відхилення, +/?	Відносне відхилення, %
				2003/ 2002	2004/ 2003	2003/ 2002	2004/ 2003
Рентабельність (прибут-ковість) основної діяльності	3,22	3,72	4,08	+0,5	+0,36	15,5	9,7
Рентабельність (прибут-ковість) підприємства	0,18	1,41	1,45	+1,23	+0,04	6,8р.	2,8
Чиста рентабельність (прибутковість) вируч-ки від реалізації про-дукції (товарів, робіт, послуг)	0,17	1,36	1,40	+1,19	+0,04	7,0р.	2,9
Валова рентабельність (прибутковість) виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг	39,8	39,1	41,4	-0,7	+2,3	-1,8	5,9
Рентабельність активів	0,5	4,3	5,2	+3,8	+0,9	7,6р.	20,9
Крефіцієнт покриття виробничих витрат	0,60	0,61	0,58	+0,01	-0,03	1,6	4,9
Коефіцієнт окупності виробничих витрат	1,66	1,64	1,70	-0,02	+0,06	1,2	3,6
Коефіцієнт покриття активів	0,34	0,31	0,27	-0,03	-0,04	8,8	12,9
Коефіцієнт окупності активів	3,0	3,2	3,7	+0,2	+0,5	6,6	15,6
Рентабельність власного капіталу	0,9	7,3	10,3	+6,4	+3,0	7,1р.	41,1
Загальна економічна рентабельність	9,0	11,4	13,4	+2,4	+2,0	26,7	17,5
Комерційна рентабель-ність	3,1	3,5	3,8	+0,4	+0,3	12,9	8,6

З даних табл.3.12. видно, що рентабельність основної діяльності підприємства у звітному році зросла проти минулого періоду на 0,36 пункти і становить 9,7%; валова рентабельність виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зросла на 2,3 пункти, що становить 5,9%. Збільшення розміру цих показників свідчать про підвищення ефективності господарювання підприємства, показник рентабельності основної діяльності забезпечує високі доходи працівникам і власникам.

Підприємство з кожною гривнею, що надходить від покупців, одержує 1,4 коп. прибутку. Зниження цього показника свідчить про наявні резерви у використанні основних засобів, виробничих запасів і трудових ресурсів у господарській діяльності, зниження собівартості і формуванні цін на продукцію. Рівень рентабельності активів показує на оптимальну наявність і структуру залучених активів для господарської діяльності підприємства, збільшення обсягів чистого доходу та поліпшення його ділової активності.

Рівень ефективності господарської діяльності в сфері оптимізації активів підприємства визначається за показниками покриття та окупності активів в цілому, а також тієї частини, яка формує власний капітал. На досліджуваному підприємстві коефіцієнт покриття зменшився.

Оцінка ефективності формування витрат в сфері управління суб'єктом господарювання та збуту продукції здійснюється за коефіцієнтами їх окупності та покриття. Коефіцієнт покриття характеризує рівень виробничих витрат на 1 грн. чистого доходу підприємства. Для того, щоб одержати 1 грн. чистого доходу виробничі витрати підприємства складали в минулому періоді 61 коп., а у звітному періоді - 58 коп., тобто менше на 3 коп, або 4,9%. Тенденція до зменшення витрат за показником окупності витрат показує на наявні ресурси в роботі спеціалістів підприємства по управлінню витратами в сфері виробництва та продажу продукції.

Досліджуване підприємство здійснює свою діяльність при участі позиченого капіталу. При певних умовах підприємству вигідно використовувати позичені активи, оскільки при цьому підвищується рентабельність власного капіталу. Зростання рентабельності власного капіталу (табл. 3.12.) відбулося внаслідок збільшення чистого прибутку підприємства та збільшення додаткового капіталу за рахунок реінвестування його у господарську діяльність.

Загальна економічна рентабельність характеризує ефективність господарської діяльності підприємства створеним прибутком і активами, які приймали участь у формуванні фінансового результату. На загальну економічну рентабельність можна впливати шляхом збільшення комерційної рентабельності та швидкості обертання активів. Як видно з даних табл.3.12., ці показники покращились.

Оскільки узагальнюючі показники ефективності роботи підприємства - це величина прибутку і рівень загальної рентабельності, необхідно враховувати фактори, які впливають на величину і швидкість оборотності оборотних коштів: масштаби діяльності підприємства; характер діяльності (галузева належність); тривалість виробничого циклу; кількість і різноманітність споживаних видів ресурсів; географія постачальників і споживачів продукції; система розрахунків за продукцію; платоспроможність клієнтів; якість банківського обслуговування; темпи зростаня виробництва і реалізації продукції; інфляція і т.п.

Отже, за звітний 2004 рік МП ВКП „Килим” поліпшило ділову активність, збільшивши дохід від реалізації продукції. Ефективність господарської діяльності зросла, показник рентабельності основної діяльності забезпечує високі доходи працівникам і власнику.

Висновки і пропозиції

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Інформаційною базою аналізу фінансового стану є внутрішня і зовнішня звітність підприємства, статистичні дані загальноекономічного характеру, інформація про конкурентів і споживачів продукції, підприємства та інші відомості.

На сьогодні відсутня єдина методологія оцінки фінансового стану підприємства на основі форм річної звітності, складеними за національними стандартами бухгалтерського обліку.

В курсовій роботі на матеріалах МП ВКП „Килим” проводився аналіз фінансового стану підприємства за напрямами та методикою, описаними у вітчизняних періодичних виданнях та науковій літературі.

Третій розділ даної роботи присвячений дослідженню фінансового стану МП ВКП „Килим”, для розрахунку показників використана фінансова звітність, що складається з Балансу і Звіту про фінансові результати (ф. №1-м і №2-м) та дані аналітичного обліку.

Зробивши оцiнку майнового стану побачили, що вартiсть майна підприємства збільшилась за 2004 р. на 28,3 тис.грн, або на 41,6%. Це було забезпечено за рахунок приросту оборотних активів. Темп приросту мобільних коштів у 2003 р. виявився у 1,39 раза, а у 2004 р ? у 1,5 раза вищим, ніж іммобілізованих. Це говорить про те, що нові залучені фінансові ресурси було в основному вкладено у більш ліквідні активи, що підвищує ділову активність підприємства. Становище, яке склалось на підприємстві, формує тенденцію до прискорення оборотності всієї сукупності активів підприємства і створює сприятливі умови для його фінансової діяльності.

Аналізуючи ліквідність та платоспроможність досліджуваного підприємства, можна зробити висновок про те, що підприємство перебуває у кризовому стані. Коефіцієнт ліквідності і покриття значно нижчі нормативної величини. Коефіцієнт покриття знизився за аналізований період. Це зумовлено тим, що темпи зростання короткострокових зобов'язань випереджають темпи зростання ліквідних коштів. Підприємству необхідно залучати позикові кошти, але в певних межах залежно від обсягу власних фінансових ресурсів. Низька ліквідність підприємства може призвести до банкрутства, тому необхідно збільшувати обсяг реалізації продукції.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності свідчить про те, що на звітну дату 4,8% поточних зобов'язань підприємство може негайно погасити. Слід відзначити, що коефіцієнт абсолютної ліквідності знаходиться в межах значно менших, ніж визначений норматив.

Про задовільний стан платоспроможності підприємства свідчить коефіцієнт швидкої ліквідності, який на кінець звітного періоду складав 0,15 проти 0,18 на початок. Коефіцієнт зменшився на 0,03 пункти. Загальний коефіцієнт платоспроможності на підприємстві перевищує одиницю на початок звітного періоду, на кінець звітного періоду він зменшився і вже нижчий за нормативне значення. Це означає, ліквідаційна вартість оборотних активів була на 86,7% вища платіжних зобов'язань. За звітний період загальний коефіцієнт покриття зменшився на 0,14 пункти.

Аналізуючи фінансове становище підприємства, робимо висновок, що воно погіршилося, оскільки коефіцієнт автономії зменшився порівняно з минулим періодом. Значення цього коефіцієнта на кінець звітного періоду менший від критичних оцінок, які прийняті в світовій практиці.

Кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності його господарської діяльності. За звітний 2004 рік МП ВКП „Килим” поліпшило ділову активність, збільшивши дохід від реалізації продукції. Ефективність господарської діяльності зросла, показник рентабельності основної діяльності забезпечує високі доходи працівникам і власнику.

З метою уникнення кризових явищ у виробничо-фінансовій діяльності та для забезпечення стійкого економічного зростання треба розвивати ділову активність підприємства, що мінімізує ризик неуспіху в умовах економічної нестабільності ринкового середовища та конкуренції. Ділова активність доволі широке поняття й охоплює практично всі аспекти роботи підприємства.

Дуже важливий елемент підприємницької діяльності - планування, у тому числі фінансове. Обгрунтування фінансових показників фінансових операцій, як і результативність багатьох господарських рішень, досягається у процесі фінансового планування та прогнозування.

Фінансове планування являє собою процес розробки системи фінансових планів і планових (нормативних) показників для забезпечення розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищення ефективності його фінансової діяльності у перспективі.

Без прогнозу показників фінансового господарства підприємство не має змоги планувати розвиток своєї матеріально-технічної бази, робити витрати, віддача від яких віддалена в часі від їх проведення, розумно будувати свої господарські відносини з покупцями й постачальниками, банками, іншими партнерами.

Досліджуваному підприємству пропонується здійснювати прогнозування фінансового стану, під яким розуміють передбачення обсягу та розміщення фінансових ресурсів підприємства на певний термін наперед шляхом вивчення динаміки розвитку підприємства як суб'єкта господарської діяльності на фоні реалій економічного життя суспільства. Об'єктом прогнозування має бути насамперед обсяг фінансових ресурсів, які надійдуть у розпорядження підприємства за період, стосовно якого складається прогноз

Знаючи з більшою чи меншою мірою ймовірності обсяг власних фінансових ресурсів, що надійдуть у майбутньому, можна зробити прогноз їх розміщення в активи підприємства у розрахунку на додержання вже досягнутого рівня ліквідності і пратоспроможності, або на поліпшення показників, що їх характеризують. Це досягається шляхом розробки прогнозних балансів доходів та видатків і прогнозних сальдових балансів, де, зокрема, мають бути враховані всі резерви мобілізації фінансових ресурсів, які завантажені у нераціональні витрати (наприклад, мова може йти про реалізацію зайвого для підприємства устаткування, залучення у виробництво наднормативних запасів сировини й матеріалів, стягнення дебіторської заборгованості тощо). Ці розрахунки мають також передбачати всі додаткові витрати, пов'язані, наприклад, з капіталовкладеннями, приростом нормативу оборотних коштів та іншими потребами підприємства на прогнозований період.

Важливе значення для забезпечення умов невпинного зростання прибутку і рентабельності має якість їх планування. Це складний і багатогранний процес, який включає в себе глибокий економічний аналіз виробничих і фінансових показників за період, що передував плановому періоду, досягнення максимальної узгодженості з кількісними і якісними показниками плану випуску продукції (виконання робіт, послуг), її реалізації, собівартості, врахування наявних резервів збільшення випуску продукції, зниження витрат на виробництво, особливо непродуктивних і позареалізаційних витрат і збитків.

Щоб вистояти у конкуренції виробників на ринку, щоб гарантувати своєму підприємству фінансовий успіх, потрібно не лише скорочувати витрати виробництва з метою отримання максимального прибутку. В сучасному світі, коли ринкова конкуренція стає все жорсткішою, але не за рахунок фактора цін, а в результаті виникнення витонченіших методів і форм суперництва фірм на ринку, головна мета керівника підприємства вже не може полягати лише у прагненні знижувати витрати виробництва. Виживання підприємства все частіше зумовлюється дією факторів більш довгострокового порядку, ніж просто економія яких-небудь видів прямих або накладних витрат. За таких обставин варто більше часу приділяти таким сферам, як реалізація і збут продукції, збільшення доходів і поліпшення свого фінансового стану, ніж управлінню виробництвом з метою зниження витрат. Тому аналіз повинен входити до системи маркетингу, який даватиме інформацію про вироби.

Зосередимо увагу на формуванні рекомендацій для подолання фінансових труднощів підприємства.

Оскільки неплатоспроможність підприємства викликається нестачею грошових коштів, а не обігових коштів взагалі, добрі результати дають цілеспрямовані дії щодо поліпшення структури обігових коштів. Для цього достатньо зменшити залишки непотрібних або надмірних виролничих запасів товарно-матеріальних цінностей через їх реалізацію або обмеження придбання при звичайних обсягах їх використання. Ефект буде однаковим, проте різним за часом.

Скорочення понаднормативних залишків незавершеного виробництва і готової продукції на складі потребує вжиття інших за своєю суттю заходів. Це і прискорення виконання замовлень покупців, і вдосконалення оперативного планування виробництва й відвантаження продукції, перегляд ціноутворення і маркетингових засад підприємства. Інколи вивільнення коштів із цих залишків можливо тільки частково, оскільки без певної уцінки це не обходиться. Проте нехтувати такими заходами не слід, а їх своєчасне і масове проведення дає життєво потрібні грошові кошти і оздоровче діє на виробничі неподобства і винних осіб.

Якщо підприємство має великі суми дебіторської заборгованості і насамперед несплачені своєчасно товари відвантажені, то слід запровадити комплекс заходів, починаючи з можливого вибіркового припинення відвантаження продукції замовникам-боржникам до рішучих вимог повернення коштів у судовому порядку. Наполеглива робота з дебіторами, диференційний підхід до кожного партнера обов'язково дасть певні сплачені суми, що приведе до збільшення платіжних можливостей самого підприємства.

Пошук грошових коштів може бути пов'язаний також із зміною співвідношення основного й оборотного капіталу на користь останнього. При цьому реалізуються найбільш ліквідні види основних фондів (нові сучасні верстати, автомобілі, комп'ютери, окремі будівлі), а виторг зараховується на поточний рахунок і використовується як обігові кошти. Доречним і суттєвим джерелом надходження коштів може бути здавання в оренду виробничих і складських приміщень, виробничих потужностей. Це не змінює структуру капіталу, проте дає змогу за рахунок вільних потужностей одержати додаткові грошові надходження на поточний рахунок.

Тимчасовим заходом стабілізації фінансового стану є одержання банківських позик. Однак у більшості випадків позичені кошти не вирішують фінансових проблем, а лише зволікають їх розв'язання у часі. До того ж це дає змогу залучати в обіг підприємства кошти, коли фінансові негаразди незначні і є наслідком випадкових і в основному зовнішніх чинників.

Нарешті, якщо всі перелічені вище заходи, що переважно мають одноразовий характер, не забезпечують одержання достатньої грошової суми, слід зосередити увагу на можливостях докорінного поліпшення рентабельності та якості продукції, впровадження нової техніки і технології, реорганізації виробництва і управління тощо.

Список використаних джерел

Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України. Прийнятий 16.07.1999 року №996-ХІV (зі змінами і доповненнями).

Про державну підтримку суб'єктів малого підприємництва: Закон України від 19.10.2000 р. №2063-ІІІ // Бухгалтерія. ? 2001.? №38.

Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва: Указ Президента України від 28.06.99 р. №746/99 // Бухгалтерія. ? 2001. ? №38.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87 // Все про бухгалтерський облік. 2005. №13.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №25 „Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва”, затверджено наказом Міністерства фінансові України від 25.02.2000 р. №39 // Все про бухгалтерський облік. ? 2005. ? №13.

Методичні рекомендації з перевірки порівняності показників річної фінансової звітності: Лист Міністерства фінансів України від 31.12.2003 р. №31-04200-20-5/8622 // Бухгалтерський облік і аудит. ? 2005. ? №1.

Білик М.Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств // Фінанси України. ? 2005. ? №3. ? с.117-128.

Бень Т.Г., Довбня С.Б. Інтегральна оцінка фінансового стану підприємства // Фінанси України. - 2002. - №6. - с.53-60.

Бланк И.А. Основи фінансового менеджменту. - К.: Ника-Центр, Эльга, 1999.

Богиня Д. Комплексное исследование проблем малого предпринимательства // Економіка, фінанси, право. ? 2003. ? №1.

Герасименко С. Передбачення фінансового стану підприємства при оцінці його здатності до проведення діяльності // Актуальні проблеми економіки. ? 2003ю ? №4. ? с.2-4.

Говорушко Т.А., Тимченко О.І. Фінансові технології у сфері малого бізнесу // Економіка, фінанси, право. ? 2004. ? №9.

Голов С. Гармонізація фінансової звітності відповідно до плану дії „Україна ? ЄС” // Бухгалтерський облік і аудит. ? 2005. ? №4.

Захарченко В.О. Сучасні методи оцінки фінансового стану підприємства // Вісник ДДФЕІ. ? 2001. ? №2 (6). ? с.72-75.

Захарченко В.О., Счасна С.І. Систематизація методів оцінки фінансового стану підприємства // Фінанси України. ? 2005. ? №1. ? с.137-144.

Іонін Є.Є. Розв'язання питань методологічного обгрунтування понять „платоспроможність” і „ліквідність” // Актуальні проблеми економіки. ? 2004. ? №6.

Кононенко О. Аналіз фінансової звітності. - Х.: Фактор, 2002. - 144 с.

Конторщикова О. Аналіз фінансового стану як передумова ефективного управління підприємством // Економіка, фінанси, право. - 2002. - № 6. - с.3-5.

Котляр М.Л. Аналіз фінансового стану підприємства // Фінанси України. ? 2004. ? №5.

Котляр М.Л. Оцінка фінансової стійкості підприємства на базі аналітичних коефіцієнтів // Фінанси України. ? 2005. ? №1.

Король В. Методологічні розбіжності оцінки ліквідності і платоспроможності в системі аналізу фінансового стану підприємств // Економіка, фінанси, право. ? 2003. ? №5. ? с.22-26.

Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування - К.: ЦНЛ, 2003.- 224 с.

Кручок С.І. Оцінка фінансового стану підприємств // Фінанси України. - 2002. - №8. - с.42-44.

Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства. - Е.: Знання, 2002. - 378 с.

Махмудов А.Г. Проектирование эффективной деятельности // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №1. - с. 27-29.

Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. ? К.: Вища шк., 2003.

Мних Є.В., Біленька Н. Оцінка фінансового стану підприємства за умов застосування методів точкової статистичної експертитзи // Бухгалтерський облік і аудит. ? 2004. ? №2.

Островська О. Оцінка фінансового стану підприємств в умовах стандартизації фінансової звітності // Бухгалтерський облік і аудит. - 2003. - №2. - с. 28-29.

Павлюк К.В. Прогнозування показників балансу фінансових ресурсів // Фінанси України. - 2003. - №4. - с. 42-46.

Плікус І.Й. Система моніторингу для фінансового прогнозу діяльності підприємства // Фінанси України. - 2003. - №4. - с.35-37.

Побережна Г. Удосконалення управління діяльності малих та середніх підприємств // Економіка АПК. ? 2002. ? №3.

Поліщук Н.В. Методи аналізу діяльності підприємства // Фінанси України. - 2001. - №1. - с. 39-42.

Роговець А.М. Спрощена система оподаткування малого підприємництва // Фінанси України. ? 2005. ? №4.

Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. ? 2005. ? К.: Знання, 2005.

Терещенко О. Дискримінантна модель інтегральної оцінки фінансового стану підприємства // Економіка України. ? 2003. ? №8.

Турило А.М. Анализ и систематизация статистических критериев оценки эффективного развития предприятия // Актуальні проблеми економіки. - 2002. - №6. - с. 17-19.

Фінансова діяльність підприємства /За ред. О.М. Бандурка. Підручник. - К.: Либідь, 2002. - 400 с.

Фінанси підприємств: Підручник / Кер. Авт. Кол. і наук ред проф. Поддєрьогін А.М. ? К.: КНЕУ. ? 2004.

Федоренко В. Оцінка та діагностика фінансового стану підприємства // Економіка та держава. ? 2004. ? №1.

Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємтсва та її аналіз. - К.: ЦУЛ, 2002. - 360 с.

Цигилик І.І. Економічний аналіз - основний чинник підвищення ефективності підприємницької діяльності // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №7. - с. 17-18.

Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С., Негашев Е.В. Методика финансового анализа. ? М.: ИНФРА. ? 2001.

Шило В.П., Верхоглядова Н.І. Аналіз фінансового стану виробничої та комерційної діяльності підприємства. ? К.: Кондор, 2005.

Додаток

Порівняльний аналіз Балансу згідно з П(С)БО 25 та скороченою формою Балансу, передбаченою Четвертою директивою ЄС

П(С)БО 25	Четверта директива ЄС (стаття 11)
А К Т И В
І. Необоротні активи	С. Основні активи
-	І. Нематеріальні активи
Незавершене будівництво	-
Основні засоби:	ІІ. Матеріальні активи
залишкова вартість
первісна вартість
знос
Довгострокові фінансові інвестиції	ІІІ. Фінансові активи
Інші необоротні активи	-
Усього за розділом І
ІІ Оборотні активи	D. Поточні активи
Виробничі запаси	І. Запаси
Готова продукція
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:	ІІ. Дебіторська заборгованість
чиста реалізаційна вартість
первісна вартість
резерв сумнівних боргів
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом
Інша поточна дебіторська заборгованість
Поточні фінансові інвестиції	ІІІ. Інвестиції
Грошові кошти та їх еквіваленти:	ІV. Кошти в банку та касі
в національній валюті
в іноземній валюті
Інші оборотні активи
Усього за розділом ІІ
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	Е. Передплата та нарахований дохід
Б А Л А Н С
ПАСИВ
І. Власний капітал	А. Капітал і резерви
Статутний капітал	І. Підписний капітал
Додатковий капітал	ІІ. Рахунок премії по акціях ІІІ. Резерв переоцінки
Резервний капітал	ІV. Резерви
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	V. Прибуток або збиток минулих періодів VІ. Прибуток або збиток за звітний період
Неоплачений капітал	-
Усього за розділом І	х
ІІ. Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування	В. Забезпечення
ІІІ. Довгострокові зобов'язання	С. Кредиторська заборгованість
ІV. Поточні зобов'язання Короткострокові кредити банків
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з бюджетом
зі страхування
з оплати праці
Інші поточні зобов'язання
Усього за розділом ІV	х
V. Доходи майбутніх періодів	D. Нараховані витрати та доходи майбутніх періодів
Б А Л А Н С	х

Додаток

Порівняльний аналіз Звіту про прибутки та збитки, встановленого Четвертою директивою ЄС, з формою Звіту про фінансові результати, встановленою П(С)БО 25

П(С)БО 25	Четверта директива ЄС (стаття 24)
	В. Дохід
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
Непрямі податки та інші вирахування з доходу
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	1. Чистий оборот
-	2. Збільшення запасів готової продукції та незавершеного виробництва
	3. Роботи, виконані для власних потреб і капіталізовані
Інші операційні доходи	4. Інший операційний дохід
Інші звичайні доходи	5. Дохід від участі в капіталі
	6. Дохід від інших інвестицій та позик
	7. Інший процент, що підлягає отриманню, і подібний дохід
-	8. Прибуток або збиток від звичайної діяльності після оподаткування
Надзвичайні доходи	9. Надзвичайний дохід
Разом чисті доходи	10. Прибуток або збиток зва фінансовий рік
	А. Витрати
Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції	1. Зменшення запасів готової продукції та незавершеного виробництва
Матеріальні витрати	2. а) Сировина і витратні матеріали б) Інші зовнішні витрати
Витрати на оплату праці	3. а) Зарплата б) Витрати на соціальне забезпечення
Відрахування на соціальні заходи
Амортизація	4. а) Коригування вартості матеріальних і нематеріальних основних активів
Інші операційні витрати	5. Інші операційні витрати
Інші звичайні витрати	6. Коригування вартості фінансових активів та інвестицій
	7. Процент, що підлягає сплаті, та подібні витрати
-	8. Податок на прибуток або збиток звичайної діяльності
-	9. Прибуток або збиток звичайної діяльності після оподаткування
Надзвичайні витрати	10. Надзвичайні витрати
-	11. Податок на надзвичайний прибуток або збиток
Податок на прибуток	12. Інші продатки, не відображені у наведених вище статтях
Чистий прибуток (збиток)	13. Прибуток або збиток за фінансовий рік