Пенсійні фонди України

Пенсійні фонди України

Пенсійні фонди - це спеціалізовані фінансові посередники, які на договірній основі акумулюють кошти юридичних і фізичних осіб у цільові фонди, з яких здійснюють пенсійні виплати громадянам після досягнення певного віку.

За механізмом функціонування вони нагадують компанії страхування життя. У них внески у фонд здійснюються систематично протягом тривалого часу, в результаті чого накопичуються великі суми грошового капіталу.

Оскільки строки виходу на пенсію відомі, фонду легко спрогнозувати розміри пенсійних виплат в часі і відповідно розмістити вільні кошти в довгострокові дохідні активи. Ними можуть бути корпоративні облігації, акції, державні цінні папери, довгострокові кредити. Надійне та дохідне розміщення коштів фонду є запорукою його успішного функціонування. За рахунок додаткових доходів вони не тільки покривають свої операційні витрати, а й виплачують пенсії понад суми пенсійних внесків.

Пенсійні фонди бувають державні та недержавні (приватні). Державні фонди, як правило,створюються за ініціативою центральних і місцевих органів влади. Вклади до них здійснюються шляхом нарахувань на заробітну плату всіх чи певних категорій працівників, або ж відрахувань з відповідних бюджетів. Тому й розміщення коштів цих фондів здійснюється переважно в державні цінні папери.

Приватні пенсійні фонди створюються, як правило, за ініціативою певних фірм, страхових компаній тощо для виплат пенсій та допомог своїм працівникам. Кошти їх формуються за рахунок відрахувань із заробітної плати працівників, відрахувань з прибутку при його розподілі, з доходів від розміщення коштів в активи.

Приватні фонди можуть існувати як самостійні структури, а можуть управлятися самими корпораціями, що їх створили, чи за їх дорученням комерційними банками, трастовими чи страховими компаніями. Переважна частина коштів цих фондів розміщується в цінні папери тих фірм, що їх створили. Тому вони нерідко дістають можливість контролювати самі фірми-засновники.

Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001, бюджет Пенсійного фонду України формується за рахунок таких надходжень:

- збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачується підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами в порядку, визначеному законодавством;

- коштів Державного бюджету України;

- коштів, що надходять за регресними вимогами (до 1 січня 2003 р.);

- добровільних внесків і пожертвувань підприємств, установ, організацій та громадян;

- сум пені, фінансових санкцій, штрафів, передбачених за порушення порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- банківських кредитів;

- інших, не заборонених законодавством надходжень.

Основним джерелом доходів Пенсійного фонду є збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачується підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами в порядку, визначеному законодавством (власні доходи).

У Пенсійний фонд зараховуються:

- кошти Державного бюджету України у формі трансфертних платежів - для виплати державних пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, державним службовцям, надбавок до пенсій та їх підвищень окремим категоріям громадян - ветеранам війни, жителям гірських населених пунктів;

- кошти Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення - для виплати пенсій по інвалідності, на випадок втрати годувальника, за віком (до досягнення загальновстановленого пенсійного віку), додаткових пенсій і надбавок до пенсій, які призначаються відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- кошти Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття - для виплати пенсій, призначених відповідно до Закону України -Про зайнятість населення - за період до настання пенсійного віку.

Одним із джерел надходження коштів до Пенсійного фонду України є частка сплачених до бюджету загальнодержавних податків. Це єдиний податок, що справляється з суб'єктів малого підприємництва, фіксований сільськогосподарський податок, фіксований податок з громадян. Наступного дня після надходження єдиного податку відділення Державного

казначейства України перераховують його у таких розмірах таб.1:

Таб.1. Напрями перерахування єдиного податку

Платники фіксованого сільськогосподарського податку сплачують до Пенсійного фонду через відділення Державного казначейства України 68% від суми фіксованого сільськогосподарського податку. До Пенсійного фонду України відділення Державного казначейства України перераховують 10% від суми фіксованого податку.

Згідно з п. 8.5 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України» - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спосіб оподаткування у вигляді фіксованого, єдиного податку та фіксованого сільськогосподарського податку, не звільняються від обов'язку утримання та перераховування до Пенсійного фонду 1 або 2% від сукупного оподатковуваного доходу найманих працівників, які перебувають з ними в трудових відносинах, та подання розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

З метою забезпечення погашення заборгованості з виплати пенсій збільшення надходжень до Пенсійного фонду Указом Президента «Про невідкладні заходи щодо погашення заборгованості з виплати пенсій» введено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, а саме:

- з операцій із купівлі-продажу валюти;

- з продажу ювелірних виробів;

- з операцій відчуження легкових автомобілів.

Для поповнення доходів Пенсійного фонду згідно із Законом України -Про внесення змін до Закону У країни «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» - від 15 липня 1999 p., Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» - від 25 серпня 1999 р. № 1549 було розширено перелік операцій, з яких сплачується збір до Пенсійного фонду. До нього увійшли:

- операції з продажу вироблених в Україні або імпортованих тютюнових

виробів;

- операції із купівлі-продажу нерухомого майна;

- вартість послуг стільникового зв'язку.

З 1 січня 2004 р. в Україні пенсійні збори справлятимуть при:

- здійсненні операцій з купівлі валюти;

- торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини, дорогоцінного каміння;

- відчуженні легкових автомобілів;

- придбанні нерухомості;

- наданні послуг стільникового зв'язку.

Недержавні пенсійні фонди (НПФ) є новими фінансовими інституціями для переважної більшості населення. Проте, в світі вони є одними з найбільш популярних засобів здіснення заощаджень, в тому числі на старість, на противагу банківським депозитам та іноземній валюті.

Недержавні пенсійні фонди (НПФ) є елементом третього рівня нової пенсійної системи, що створюється в Україні.

Такі інституції надаватимуть послуги з недержавного пенсійного забезпечення, головною метою якого є забезпечення одержання людьми додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

Недержавний пенсійний фонд (НПФ) є по суті об'єднанням коштів, що надходять до нього на користь майбутніх отримувачів пенсійних виплат - учасників такого фонду.

НПФ є юридичною особою (непідприємницьким товариством), яка має статус неприбуткової організації (тобто прибуток не розподіляється на користь засновників НПФ, а спрямовується на формування пенсійних активів).

Учасником НПФ може бути будь-яка фізична особа як громадяни України, так іноземці та особи без громадянства.

Особа, що сплачує кошти (що називаються пенсійними внесками) на користь учасника НПФ, є вкладником фонду.

Вкладниками будь-якого НПФ можуть бути: сам учасник особисто (тобто на свою користь), родичі учасника фонду, а саме подружжя, батьки, діти, роботодавець, у якого працює учасник фонду, професійне об'єднання, членом якого є учасник фонду.

Гроші, що надходять до НПФ, інвестуються з метою отримання доходу та відповідно примноження суми пенсійних накопичень.

Кожний учасник НПФ є власником своїх пенсійних накопичень, що сформовані за рахунок пенсійних внесків, сплачених на його користь, та частини інвестиційного доходу, отриманого НПФ від інвестування.

Особи, що створюють НПФ, є його засновниками фонду. НПФ може бути створений одним засновником.

Рішення щодо управління НПФ приймають збори засновників (якщо НПФ створений кількома особами) або одноосібний засновник та рада фонду.

НПФ бувають трьох видів: відкриті, корпоративні та професійні.

Учасниками відкритого НПФ можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи. Засновниками такого фонду можуть бути одна чи декілька юридичних осіб з урахуванням обмежень, встановлених для бюджетних організацій. Такий НПФ дозволяє отримати максимально широке коло вкладників та учасників.

Корпоративний пенсійний фонд може бути заснований тільки юридичною особою, що є роботодавцем (або декількома такими юридичними особами) для участі в ньому своїх працівників. До такого фонду можуть приєднуватися роботодавці-платники.

Роботодавець-платник не є засновником корпоративного пенсійного фонду, але користується багатьма правами і обов'язками по відношенню до обслуговування своїх працівників у такому НПФ. Такий роботодавець має укласти договір про участь у корпоративному пенсійному фонді з радою цього фонду.

Учасниками корпоративного НПФ можуть бути виключно фізичні особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з роботодавцями-засновниками та роботодавцями-платниками цього фонду.

Професійний НПФ може бути заснований об'єднанням юридичних осіб-роботодавців, об'єднанням фізичних осіб, включаючи професійні спілки (об'єднання професійних спілок), або фізичними особами, пов'язаними за родом їх професійної діяльності (занять). Учасниками такого фонду можуть бути виключно фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності (занять), визначеної у статуті НПФ.

Роботодавці можуть сплачувати пенсійні внески на користь своїх працівників до НПФ будь-якого виду.

Інші категорії вкладників, в т.ч. учасники на свою користь, також можуть сплачувати пенсійні внески до НПФ будь-якого виду.

НПФ здійснює свою діяльність не самостійно, а обов'язково користуючись послугами інших осіб: послуги з адміністрування надаються адміністратором пенсійних фондів; послуги з управління активами - компанією з управління активами; послуги зі зберігання активів - банком-зберігачем.