Ведення обліку та оподаткування доходів фізичних осіб суб’єктів підприємницької діяльності

ЗАГАЛЬНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ

Доходи та витрати

Оподатковуваним доходом суб'єкта підприємницької діяльності вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій і натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Саме факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд видатків, а тільки тієї частини, яка відповідає цьому доходу. Валовий дохід у суб'єкта підприємницької діяльності виникає виключно за фактом одержання коштів або натуральної оплати.

Відповідно до розділу IV Декрету, якщо витрати не можуть бути підтверджені підприємцем документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, визначеного у додатку N 6 до Інструкції.

Суми плати за патент і суми податку, сплачені протягом року за місцем виплати доходу та у вигляді авансових платежів, пред'явлених податковими органами, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту сплати (п. 3 ст. 14 Декрету).

Вартість ліцензії, яка діє протягом року, включається у витрати за підсумками звітного року (лист ДПАУ від 15.12.05 N 9296/ч/17-2315).

Сплата авансових платежів

Відповідно до п. «б» п. 1, п. 3 ст. 14 р. IV Декрету платники на загальній системі оподаткування, які вперше залучаються до сплати сплачують авансові платежі в розмірі 25 % суми, обчисленої їм податковими органами на підставі декларації, поданої громадянином за оціночним доходом на поточний рік.

Для сплати авансових платежів податку встановлені такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податку податковим органом може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, що не настали (у бік збільшення або у бік зменшення).

Остаточний розрахунок проводиться за наслідками підсумкової декларації за рік. Нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання повідомлення від податкового органу.

Книга обліку доходів та витрат

Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.01 N 1269 «Порядок ведення Книги обліку доходів та витрат» до книги заносяться такі відомості:

1) порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом;

2) сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника;

3) сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг);

4) сума виручки від продажу товарів (надання послуг) -- з підсумком за день.

Листом ДПА України від 05.11.1997 N 17-0117/10-8886 «Про порядок ведення книги ф. 10» визначено заповнення граф книги, зокрема: гр. 1, 2, 3 та 7 заповнюються громадянами на момент виготовлення продукції, наданих послуг; а також придбання усієї групи товарів і підраховуються лише в кінці кварталу для співвідношення сум між придбанням і реалізацією товарів для подання декларації про отримані суми доходу. При здійснені торгівельної діяльності гр. 1, 2, 3, 4, 5 і 6 заповнюють за кожний день реалізації з виведенням підсумків по закінченні кожного дня, при цьому в гр. 2 зазначається товар, який призначено для продажу в цей день. Показники гр. 4, 5 і 6, заповнюються безпосередньо на місці реалізації після кожного факту продажу. Наприкінці робочого дня підбиваються підсумки всіх сум, отриманих за реалізований товар, і виводиться денна сума валового доходу. На кінець кварталу підраховуються суми між придбаним і реалізованим товаром та витрат і визначається сума отриманого чистого доходу, на підставі яких заповнюється декларація.

Подання декларації

Податкові декларації складають наростаючим підсумком з початку року: за квартал; півріччя, три квартали, рік.

Декларації подаються до податкового органу щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (не пізніше: 10 травня -- за І квартал, 9 серпня -- за перше півріччя, 9 листопада -- за 9 місяців, 9 лютого наступного року -- за звітний рік -- пп. 14.5 п. 14 Інструкції).

При подачі квартальної декларації заповнюються дані про самого підприємця, у пункті 1.3 розділу І відображаються дані про доходи від здійснення підприємницької діяльності (загальні суми фактично отриманого валового доходу, витрат, чистого доходу та сплаченого авансом або утриманого податку з доходів за звітний податковий період). Підставою для заповнення декларації є підсумкові суми виручки, витрат, чистого доходу з Книги обліку доходів та витрат.

Реєстрація платником ПДВ

Суб'єкти підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування повинні реєструватися платником ПДВ:

1) якщо загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 грн. (без урахування податку на додану вартість) -- пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону про ПДВ;

2) при поставці товарів (послуг) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж -- пп. 2.3.3 п. 2.3 ст. 2 Закону про ПДВ;

3) при здійснені операцій з реалізації конфіскованого майна -- пп. 2.3.4 ст. 2 Закону про ПДВ.

Крім того відповідно п. 2.4 ст. 2 Закону про ПДВ при імпорті товарів (супутніх послуг) на митну територію України передбачено обов'язковість сплати ПДВ. Для таких осіб не передбачено обов'язкової реєстрації платником ПДВ, але вони мають право за власним рішенням зареєструватись платником ПДВ та зобов'язані в обов'язковому порядку зареєструватись такими платниками лише у випадках, передбачених для обов'язкової реєстрації платником ПДВ.

Підпунктом «а» п. 2.1 ст. 2 Закону про ПДВ передбачена реєстрація платником ПДВ за добровільним рішенням платника податку.

Реєстратори розрахункових операцій

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції Закону України від 01.06.2000 N 1776-ІII (далі -- Закон N 1776) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій формі повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування відповідно до п. 3 ст. 3 цього Закону.

ДІЯЛЬНІСТЬ ЗА ФІКСОВАНИМ ПОДАТКОМ

Умови для здійснення діяльності

Платником фіксованого податку відповідно до статті 14 Декрету може бути фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг тільки на ринках та є платником ринкового збору. При цьому для здійснення діяльності повинні виконуватися такі умови:

-- кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким громадянином - платником податку, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує п'яти;

-- валовий дохід такого громадянина від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (119 тис. грн.);

-- заборона на здійснення торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.

Ставки

Розмір фіксованого податку не може бути меншим ніж 20 грн. та більшим ніж 100 грн. за календарний місяць, при цьому для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність на всій території України, фіксований податок встановлюється у розмірі 100 грн.

У разі, коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Одержання патенту

Для одержання патенту приватний підприємець подає до податкового органу (п. 14.2 ст.14 р. IV Інструкції):

заяву, яка повинна містити інформацію про місце здійснення підприємницької діяльності; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, та їх ідентифікаційні номери або членів його сім'ї, які беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, і їх ідентифікаційні номери, інформацію про його доходи від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців або про неотримання таких доходів. Підставою для видачі податковим органом патенту є документ, що засвідчує сплату фіксованого податку.

Податковий орган зобов'язаний видати патент протягом трьох робочих днів з дня прийняття заяв.

Платники фіксованого податку звільняються від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат.

Вимоги до здійснення діяльності

Платники, які здійснюють підприємницьку діяльність за фіксованим патентом повинні позначати ціни на товари на ярликах цін (цінниках), клейких стрічках або іншим способом та видавати товарний чек на вимогу покупця, у якому зазначаються: найменування суб'єкта господарювання та ринку, ряд та номер торговельного місця, найменування товару, ціна товару, дата продажу, прізвище, ініціали продавця та його підпис (п. 26, п. 27 спільного наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України від 26.02.02. N 57/188/84/105 «Про затвердження Правил торгівлі на ринках» -- (далі -- Наказ N 57).

Платники фіксованого податку (продавці) під час проведення перевірок повинні пред'являти (п.16 Наказу N 57):

-- свідоцтво про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;

-- патент за фіксованим розміром податку;

-- документи про сплату ринкового збору та послуг ринку;

-- особисту медичну книжку в разі продажу продовольчих товарів;

-- копії документів, що підтверджують якість та безпеку продукції та товарів;

-- копії документів, що підтверджують походження та проходження фітосанітарного контролю при реалізації тропічних плодів;

-- висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку при продажі продуктів тваринного рослинного походження.

Патент може бути скасований (з його вилученням) за рішенням керівника податкового органу до закінчення строку його дії в разі (п. 14.2 п. 14 р. IV Інструкції):

-- при здійснені торгівлі особою, відомості про яку не внесені до патенту;

-- при здійснені торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.

При цьому, підприємець позбавляється права застосовувати фіксовану ставку податку протягом 12 календарних місяців, наступних за місяцем вчинення порушення, та сплачує штраф у розмірі повної суми фіксованого податку в розрахунку за місяць за кожну особу, відомості про яку не внесені до патенту.

Декретом не передбачено звільнення від подання декларації платників фіксованого податку, тому вони подають річну декларацію на загальних підставах (лист ДПАУ від 07.11.07 N 11175/6/17-0416).

СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ

Загальні вимоги

Фізична особа - підприємець може обрати спрощену систему, якщо відповідає критеріям:

а) обсяг виручки підприємця від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з початку не повинен перевищувати 500 тис. грн.;

б) кількість осіб, які перебувають із ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї (маються на увазі члени сім'ї, котрі беруть участь у підприємницькій діяльності), не перевищує 10.

Ставка єдиного податку встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності та незалежно від місця її здійснення та не може становити менше 20 і більше 200 грн на місяць. Для платника єдиного податку, який займається підприємницькою діяльністю з використанням найманої праці або за участі в його діяльності членів його сім'ї, розмір єдиного податку збільшується на 50 % за кожного працівника.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктами підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або до каси від здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг -- п. 1 Указу N 746), тобто застосовується касовий метод.

Фізичним особам - підприємцям на єдиному податку заборонено займатися:

1) діяльністю у сфері грального бізнесу; обміну іноземної валюти;

2) виробництвом, експортом, імпортом, оптовим продажем підакцизних товарів;

3) видобутком і виробництвом дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінних каменів органогенного утворення;

4) оптовою, роздрібною торгівлею промисловими виробами із дорогоцінних металів, які підлягають ліцензуванню;

5) торгівлею лікеро-горілчаними, тютюновими виробами, та паливно-мастильними матеріалами.

Платники єдиного податку можуть торгувати вроздріб винами, коньяком, шампанським та пивом (за винятком опту). При цьому для торгівлі вином, коньяком, шампанським у будь-якому випадку потрібно отримати ліцензію. Торгівля вином, коньяком, шампанським позбавляє можливості не застосовувати при розрахунках РРО.

Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податків і зборів (обов'язкових платежів), які перелічено п. 6 Указу N 746.

Отримання Свідоцтва

Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

При здійсненні кількох видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, придбавається одне Свідоцтво і сплачується єдиний податок за більшою ставкою за цими видами діяльності.

На підставі заяви і платіжного документа про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше календарного місяця підприємцю в податковому органі видається Свідоцтво про сплату єдиного податку (протягом 10 робочих днів після подання заяви).

Свідоцтво видається підприємцям безкоштовно на визначений у заяві строк, але в межах календарного року.

Платник єдиного податку може відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності та повернутися до загальної системи оподаткування або перейти на сплату фіксованого податку з початку нового кварталу при подачі до податкового органу заяви не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного кварталу. При цьому підприємець може прийняти рішення про перехід на сплату єдиного податку не більше одного разу за календарний рік.

При здійснені підприємницької діяльності із використанням найманої праці, на кожну особу, включаючи членів його сім'ї, видається довідка про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку.

Після закінчення терміну дії Свідоцтва воно підлягає поверненню разом з усіма довідками у 5-денний строк до податкового органу, що їх видав.

Ведення книги обліку доходів та витрат

Для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно з додатком 10 до наказу ГДПІ України від 21.04.1993 N 12 «Про затвердження Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю».

При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий дохід» -- п. 8 наказу ДПА України від 29 жовтня 1999 року N 599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі» (далі -- Порядок N 599).

Згідно з п. 3 постанови КМУ від 16.03.2000 N 507 «Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727» (далі -- Постанова N 507) книги обліку доходів і витрат додатково отримуються суб'єктом малого підприємництва - фізичною особою, яка провадить торговельну діяльність, на кожного найманого працівника, що займається реалізацією товарів.

Із книг найманих працівників інформація має вноситися до книги самого підприємця.

У книзі ф. N 10, яку веде найманий працівник, має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, прізвище, ім'я, по батькові найманого працівника, а також серію та номер виданої останньому Довідки про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку.

Якщо здійснюватиметься торгівля підакцизними товарами, не забороненими чинним законодавством, такому підприємцю слід зареєструвати в податковому органі Книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) на кожного реалізатора та Розрахункову книжку (РК) з розрахунковими квитанціями і здійснювати торгівлю з веденням цих розрахункових книжок.

Звітність та сплата податку

Відповідно до п. 9 Порядку N 599 протягом 5 днів після закінчення звітного періоду (кварталу) платник єдиного податку подає звіт згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Звіт подається особисто платником єдиного податку або надсилається поштою до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації його як суб'єкта підприємницької діяльності. При особистому поданні звіту датою подання вважається дата реєстрації його в органі державної податкової служби, а при надсиланні звіту поштою -- дата відправки на штампі відділення зв'язку.

Сплата єдиного податку здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за тим, в якому здійснена попередня сплата єдиного податку.

Реєстратори розрахункових операцій

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону N 1776 платники єдиного податку не застосовують реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Статус платника ПДВ

Суб'єкт малого підприємництва не є платником податку на додану вартість, але у разі здійснення операцій з імпорту товарів на митну територію України сплачує податок на додану вартість у визначеному Законом N 168 порядку (п. 8 Постанови N 507).

При переході на єдиний податок, якщо платник був зареєстрований платником ПДВ, можливо подання заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ (виняток для підприємців, які здійснюють операції з імпорту товарів). При цьому необхідно погасити суму податкових зобов'язань чи податкового боргу з ПДВ за їх наявності. Якщо в обліку на день анулювання реєстрації значаться товарні залишки чи основні фонди, щодо яких було нараховано податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, потрібно визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами і збільшити суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання (п. 9.8 ст. 9 Закону про ПДВ) та виписати на себе податкову накладну у двох примірниках і зробити позначку у верхній лівій частині оригіналу: «Визнання умовного продажу при анулюванні реєстрації платника ПДВ».

Якщо підприємці на спрощеній системі оподаткування бажають реєструватися добровільно платниками ПДВ, то як податковий період для сплати ПДВ можуть обрати місячний або квартальний за вибором (лист ДПАУ від 27.10.05 N 21067/7/16-1517-26).

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДЛЯ УСІХ ПІДПРИЄМЦІВ

Подання декларацій

Якщо останній день терміну подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем терміну вважається наступний за вихідним або святковим робочий день (пп. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181). Платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, надіслати декларацію на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення (пп. 4.1.7 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181).

Використання найманої праці суб'єктами підприємницької діяльності

Відповідно до ст. 46 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року N 436-IV, підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці та відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року, вести трудові книжки на працівників, які працюють понад 5 днів.

Форма трудового договору між працівником і фізичною особою СПД та порядок його реєстрації затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.01 N 60 «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою і порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою». Відповідно до п. 2 Порядку трудовий договір у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи повинен бути зареєстрований у державній службі зайнятості за місцем проживання фізичної особи -СПД.

Для реєстрації трудового договору, який подається у трьох екземплярах, необхідно також подати:

1) фізичною особою - СПД: паспорт, свідоцтво про реєстрацію підприємницької діяльності, довідку про ідентифікаційний номер;

2) найманим працівником: паспорт, трудову книжку (за наявності), ідентифікаційний номер.

Суб'єкти підприємницької діяльності є податковими агентами (п. 1.15 ст. 1 Закону про ПДФО) і зобов'язані відобразити нараховані (сплачені) доходи найманим працівникам та нарахований (перерахований) податок у податковому розрахунку за формою N 1ДФ та подати його протягом 40 календарних днів, наступних за звітним кварталом податковому органу за місцем свого розташування згідно з вимогами п. 19.2 «б» ст. 19 Закону про ПДФО.

Зміна адреси

Відповідно до ст. 39 Закону України від 28.12.07 N 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у разі зміни юридичної адреси суб'єктів підприємницької діяльності платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного року.

Нормативна база

1. Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 N 13-92.

2. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 N 889-ІV.

3. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 N 168/97-ВР.

4. Закону України від 21.12.2000 N 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

5. Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затверджена наказом ГДПІУ від 21.04.1993 N 12.

6. Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.1999 N 746/99.