Коефіцієнт забезпечення запасів власними оборотними коштами визначається на початок і на кінець звітного періоду як відношення величини власного оборотного капіталу до розміру запасів:

Платоспроможність підприємства найважливіший показник характеризуючи фінансове положення підприємства.

Оцінка платоспроможності провадиться за даними балансу на основі розрахунку таких показників:

коефіцієнт грошової платоспроможності;

коефіцієнт розрахункової платоспроможності;

коефіцієнт ліквідної платоспроможності.

1.Кгп =

2.Крп =

3.Клп =

2.Економічна характеристика діяльності підприємства.

ГЖЕД-11 Жовтневого р-н м. Полтави -- це державне комунальне підприємство, сфера діяльності якого визначена Статутом і складається в наступному: Експлуатація, ремонт і реконструкція житлового фонду, організація санітарного обслуговування приміщень і території перед будинками, проведення спортивно-оздоровчої культурно-виховної роботи з дітьми ГЖЕД -11 здійснює свою діяльність, використовуючи державне комунальне майно, що передане йому в повне господарське ведення.

Це одна з житлово - эксплуатаційних організацій м. Полтави

з наступними техніко - економічними показниками, що характеризують його господарську діяльність.

У основі аналізу господарської діяльності ГЖЕД-11 лежить система техніко - економічних показників:

- число будинків - 28

- експлуатована площа житлового фонду - 102552,3 кв.м

- житлова площа житлового фонду - 94886 кв.м

приведена площа територій при будівлях - 95563,7 кв.м.

Таблиця 1. Динаміка господарської діяльності ГЖЕД-11 за 1997-1999рр.

На підставі данних таблиці 1 ми можемо зробити наступний висновок: з 1997 року площа житлових будинків залишилася без зміни, темп росту за 1999 р. до 1997 р. дорівнює 100%; за три останні роки спостерігається тенденція зменшення загальної площі житлового фонду, та житлової площі житлового фонду. Це відбулося у результаті продажу ГЖЕД-11 житлового фонду. Також спостерігається зменшення середньоспискової частини працівнеків у результаті скорочення штату. Це позитивно вплинуло на господарську діяльність ГЖЕД-11 зменшив витрати по статті заробітна плата працівнеків.

До технічної характеристики підприємства, що аналізується потрібно додати той важливий факт, що експлуатаційний житловий фонд відносно “молодої" - споруди період 1983-1991 р., з підвищеним рівнем благоустрою.

Специфіка діяльності підприємства пов'язана з тим, що знаходиться в районі непромислового типу. Значне видалення від ділового центра міста, обумовлює пониження ділової активності в районі, а отже, кількість орендарів з високою платоспроможністю. Саме цей чинник впливає на прибуткову базу ГЖЕД, одним з джерел якої є збори з орендаторів.

Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця №11

Полтавського управління житлово-експлуатаційного господарства утворена постановою Ради Міністрів України № 199 від 27.07.1988 року на основі наказу обласного управління житлово-комунального господарства від 23.04.1990 м. № 99 по узгодженню з виконавчим комітетом міської Ради.

ГЖЕД -11 є планово-збитковим підприємством з частковою дотацією з міського бюджету.

ГЖЕД -11 проводить роботу з мешканцями. У всіх будинках проведені збори мешканців, на яких вибрані (старші по будинку) будинкові комітети.

Спільно з будинковими комітетами ведеться робота по благоустрою територій перед будинками, обладнані дитячі майданчики і майданчики для відпочинку, озеленення мікрорайону “Сади-1"

У складі аналізу господарської діяльності житлово - експлуатаційної дільниці лежить система техніко-економічних показників.

На відміну від комунальних підприємств, де обсяг виробництва може мати кількісне вираження, тут своєрідним визначенням об'єму робіт є показники характеризуючи величину господарства.

- число будов.

- розміри площі, що експлуатується (житлова, нежила);

- характеристика будов (етажність, матеріал стін, рівень благоустрою);

- розмір території, закріпленої за господарством.

Всі економічні показники в більшій або меншій мірі залежать від характеристики господарства, з визначення якої потрібно почати аналіз господарської діяльності ГЖЕД -11.

До числа будов відносяться окремі будівлі, що знаходяться на балансі господарства, а також будівлі, що використовуються повністю або частково для потреб торгівлі, побутового обслуговування і інших цілей. Всі будови прийнято ділити на дві укрупнені групи: житлові будинки і нежилі будови.

Одним з показників, що характеризує господарство, є площа, що експлуатується, розрізнюється по видам:

1. житлова площа - площа житлових приміщень (спільних кімнат, спальних і т.д.)

2. підсобна площа - площа всіх допоміжних приміщень ( кухонь, коридорів, ванних і туалетних кімнат, кладовищ і інших);

3. корисна площа - сума житлової і підсобної площ житлових квартир, цінність даного показника витікає із залежності прибутків по статті “квартирна плата" від величини корисної площі;

4. нежила площа - другий (після корисної) показник величини господарства, так як здача в оренду нежилої площі є джерело прибутків житлової організації по статті “Орендна плата".

приведена площа - сума жилої і нежилої площі, скоректированої з розрахунку: 3 м. кв. нежилої площі прирівнюється до 1 м. кв. жилої.

3. Оцінка фінансового стану підприємства.

Ціль кожного підприємства - одержання прибутку. Для досягнення цієї цілі робить продукцію, робить послуги , виконує роботи. Розмір прибутку підприємства від основної діяльності залежить від 3-х чинників :

- об'єму реалізації в натуральному вираженні;

- зниження собівартості;

- тарифу (ціни).

Основу фінансового результату складає результат від реалізації. Для визначення кінцевого фінансового результату складають звіти форми № 1 і №2. Форма №1 (баланс) - це основна форма звіту, в якій узагальнюються і групуються фінансові ресурси підприємства на перше число.

Визначення фінансового результату господарської діяльності проводиться шляхом зіставлення прибутків і витрат. У результаті такого співставлення можливо три варіанти:

1.прибутки більші, ніж витрати, отже, підприємство має прибуток;

2.прибутки рівні витратам , що означає нульовий фінансовий результат , тобто підприємству вдалося покрити витрати , але в нього немає засобів для подальшого розвитку і матеріального заохочення робітників;

3.прибутки менші ніж витрати , це свідчить про негативний фінансовий результат або про збиток, тобто у підприємства не тільки немає засобів для розвитку , але їх не вистачає і для покриття поточних витрат.

Переходячи до аналізованого підприємства, потрібно сказати, що є третій варіант розвитку протягом всього аналізованого періоду.

Для ГЖЕД-11 м. Полтава фінансовий результат господарської діяльності зводився до збитків , що очевидно з таблиці .

Таблиця 2.Оцінка фінансово-господарської діяльності ГЖЕД-11 за 1997-1999рр.

(тис.грн.)

У 1997 році збиток склав 168,3 тис.грн. не покриття витрат майже 30%, у зв'язку зі збільшенням тарифів по квартирній платі і передачі розрахунків із орендарями з міськвиконкому у ведення ГЖЕД збільшилися прибутки, що дало можливість скоротити збитки до 38,7 тис.грн., безверхі витрати склали 5%.

У даному розділі ми проводимо розрахунок показників фінансового стану підприємства по таких групах показників, із використанням форм №1,№2.

фінансової звітності:

- показники ліквідності ГЖЕД -11;

- показники ділової активності;

- показники рентабельності.

Показники ліквідності підприємства:

Таблиця 3. Оцінка ліквідності ГЖЕД-11 за 1997,1999рр.

Дані розрахунки дають змогу побачити зріст чи зниження розрахованих показників і відхилення 1997 р. від 1999р.

Коефіцієнт загальної ліквідності на початок року зріс на 0,07, а на кінець на 0,05, що свідчить про зменшення його темпу росту на даному протязі часу.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності на початок року збільшився на 0,18, на кінець на 0,8 - що свідчить про значний зріст за останні 2 роки.

Чистий оборотний капітал має значно гірший вигляд тому що, за усі три роки показники мають від'ємне значення ; на початок року він зменшився на (-352,4), на кінець року він дещо зріс і має відхилення (-5,3).

Протягом аналізованого періоду коефіцієнт ліквідності незадовільний тому, що значна частина активів підприємства не включається в оборот по наданню послуг.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності - показує , що протягом аналізованого періоду розмір відношення дебіторської заборгованості до короткострокових зобов'язань не змінювався.

Чистий оборотний капітал - це різниця між сумою поточних активів і

сумою короткострокових зобов'язань.

2)Показники ділової активності підприємства

Коефіцієнт обороту активів характеризує швидкість обороту активів. Він розраховується як відношення суми зроблених послуг до середньорічної суми активів. Коефіцієнт дебіторської заборгованості характеризує скільки разів у середньому протягом року дебіторська заборгованість перетворюється в грошові ресурси або в реалізовану продукцію.

Таблиця 4.Ділова активність ГЖЕД-11 за 1997-1999 рр.

Аналізуючи данні цієї таблиці можна зробити такі висновки, що 1997р. і 1998р. від 1999р. мають такі відхилення:

- коефіцієнт обертання за 1997р. активів має від'ємне значення (-0,06), що свідчить про повільний оборот активів; на 1998р. стан дещо покращився і коефіцієнт зріс на 0,0014.

- тривалість одного циклу обертання : за 1997р. має відхилення (-352056), що свідчить про значне скорочення терміну обертання у 1999 році.

- коефіцієнт дебіторської заборгованості: за 1997р. має від'ємне відхилення (-0,06), що свідчить про повільне перетворення дебіторських заборгованостей у гроші чи ресурси; у 1998р. ситуація змінилася на краще і зріст цього коефіцієнту дорівнює (+0,25).

- тривалість дебіторської заборгованості за 1997р. була на 169 днів довшою, що уповільнило отримання грошових коштів; у 1998р. згідно даних можливо зробити висновок, що тривалість дебіторської заборгованості зменшилася на 32 дня.

3) Показники рентабельності

Показники рентабельності підприємства характеризують скільки прибутку отримує підприємство з кожної гривні. Коефіцієнти рентабельності характеризують успішне функціонування підприємства, тобто його спроможність отримувати прибуток.

Рп = Д х 100 / С ,

де Рп - рентабельність продукції (зроблених послуг);

Д - прибуток;

С - собівартість зроблених послуг.

Таблиця 5.Рентабельність ГЖЕД-11 за 1997-1999рр.

Аналізуючи цю таблицю можна сказати, що відхилення 1997р. і 1998р. від 1999р. такі:

собівартість з кожним роком підвищувалась (але необхідно враховувати темпи росту інфляції) і у 1997р. вона була меншою на 233,3 тис. грн. (41,8 %); на 1998р. собівартість була нижче на 22,5 тис. грн. (2,9%);

прибуток у 1997 році був меншим на 362,9 тис. грн. (93,2%); у1998 році він зріс на 42,9 тис. грн.(6,0%);

- рентабельність на 1997 рік була нижче на 36,2%; на 1998 рік також була меншою на 3,0%.

Рентабельності продукції по ХЖЭУ-11 розрахуємо з урахуванням дотації з міського бюджету.

За 1997 р. Рп = 389,1 х 100 / 557,4 = 69,8 %

За 1998 р. Рп = 709,1 х 100 / 768,2 = 92,3 %

За 1999 р. Рп = 752,0 х 100 / 790,7 = 95,1 %

Аналіз фінансового стану підприємства є обов'язковою і дуже важливою стадією прийняття управлінських рішень.

Фінансовий аналіз - процес дослідження фінансового стану й основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою визначення резервів підвищення ринкової вартості підприємства.

Показники ліквідності характеризують спроможність підприємства ліквідувати свої короткострокові зобов'язання протягом деякого періоду часу за рахунок власних джерел.

Показники ділової активності характеризують стан підприємства в безпосередній залежності від того, наскільки швидко його активи перетворяться в реальні кошти.

Розглянувши і проаналізувавши фінансовий стан підприємства можна сказати, що його стан не дуже стійкий. Ділянка є планово-збитковою . Фактична собівартість одного кв.м. житла досить висока з того , що всі будинки висотні і скрізь є ліфти , а в 14-ти поверхових будинках при кожному підїзді по два ліфта. Також щомісяця витрачаються засоби на утримання електричних плит, ціна яких у планову копійку вартості 1кв.м. не закладена.

У наше лихоліття , пов'язане з кризою платежів, навіть зберегти старий рівень не дуже легко.

Утримання житлового фонду обходиться державі дорожче, ніж встановленні тарифи населенню на квартирну плату. Збитки покриваються з місцевого бюджету. Фінансування ділянки з місцевого бюджету не стабільне, збитки 1997, 1998, і 1999 років залишилися не покриті.

Технічний стан житлового фонду бажає бути кращим, але причиною такого стану є фінансування з міського бюджету не в повному обсязі. У зв'язку із сформованим сьогодні економічним положенням по ділянці є велика заборгованість по квартирній платі і комунальним послугам. Зараз ведеться велика робота зі зменшення заборгованості, проводяться бесіди , провадяться взаємозаліки, розрахунки матеріалами.

Питання поліпшення технічного стану житлового фонду може вирішити тільки новий “Житловий закон”, де собівартість 1кв.м. площі повинна відповідати фактичним витратам , де буде прийнятий закон про те, що той хто не може оплачувати багатокімнатні упоряджені квартири буде переселений у менші квартири з частковими зручностями, що будуть коштувати дешевше. І саме основне - це необхідно вирішити соціально - економічний добробут людей.

4.Основні шляхи стабілізації фінансового стану підприємства.

Вихід з економічної кризи нерозривно пов'язаний з адаптацією підприємства до роботи в нових умовах. Достатньо тривалий час ми знаходилися у полоні ринкового романтизму, ілюзорних надій на те, що ефективність виробництва зросте як би природним шляхом, сама собою. Але життя показало марність усіх спроб зупинити спад виробництва, залишаючи без кардинальних змін принципи і методи господарської діяльності. Сьогодні цілком негожі моделі і структури керування виробництвом, які споконвічно не володіють інноваційною, конкурентною і підприємницькою реакціями й у силу цього не відповідають вимогам ринку. Практика показала, що без фундаментальної реорганізації системи внутрі - фірмового керування вижити, а тим більше успішно працювати, просто неможливо. Старі системи керування підприємствами не в змозі забезпечити перехід від “держпланового минулого” у “ринкове дійсне”, вони можуть лише продовжити депресію.

Не підлягає сумніву, що визначальним у формуванні нової

економічної системи в Україні, а також у комунальному господарстві, являється реформування відношень власності.

Основою і рушійними силами еволюції форм підприємства є протиставлення в самій приватній власності. Як відомо, одне з таких протиставлень - протиріччя між потребою в безмежному рості грошових ресурсів (капіталу) підприємства й обмеженими можливостями єдиного власника підприємства. Для цього необхідно: створення нового господарського механізму, що відповідає інтенсивному типу розширеного виробництва і дозволяючого повніше реалізувати потенціал функціонуючих виробничих відношень, роздержавлення власності, формування системи ринкових відносин, перетворення значних державних підприємств в акціонерні товариства, свобода підприємництва, забезпечення конвертованості гривні. Корінній перебудові потрібні громадські стосунки на всіх стадіях виробництва, розподілу, обміну і вживання.

У спадщину від Радянського Союзу нашій країні залишився житловий фонд, який, в основному, належав одноосібному власнику - ісполкому міських рад і обслуговувався житлово - експлуатаційними організаціями, створеними при тих же радах. Тобто ГЖЕД, яким міські ради передоручили управляти й обслуговувати житло, були одночасно і заказниками і виконавцями робіт з обслуговування. Технічний стан господарчого житлового фонду з роками став усе більше незадовільним, житлова політика не відповідала економічним перетворенням у країні.

З 1993 року почалася приватизація державного житлового фонду і на сьогоднішній день в Україні вже приватизовано більше половини державного житлового фонду. Але умови проживання населення і якість житла від цього майже не змінилося.

Співвласники приватизованих квартир продовжують вносити ту ж саму плату за житло і комунальні послуги, часами очікують сантехніка і ходять по неприбраних східцях при несправному ліфті.

Головною перевагою приватизованого житла є можливість розподіляти засоби, сплачені за його обслуговування, планування робіт по утриманню території перед будівлями, будинків і умонтованого інженерного обладнання, визначаючи конкретно кому, скільки і за що сплачувати.

Приватизація хоча б однієї квартири в багатоквартирному будинку дає її співвласникам можливість загальної власності на частину сходових кліток, ліфтів, стріх, сміттєпроводів, комунікацій і т.д.. Одночасно виникає проблема взаємовідносин між власниками житлових і нежилих приміщень багатоквартирних будинків в організації утримання і ремонту. В обов'язковому порядку потрібно угода й участь усіх співвласників для рішення цих проблем.

Одним із найбільше поширених шляхів оптимальної організації утримання житла і території при будівлях є створення об'єднань власників багатоквартирних будинків і демополізація сфери обслуговування житлового фонду. Це знаходить висвітлення в Концепції державної житлової політики, затвердженої Верховною Радою України 30.06.1995 р. “... обов'язкове об'єднання співвласників квартир у багатоповерхових будинках у товариства (об'єднання) із метою забезпечення належного утримання будинків і території при будівлях”, “... поступовий, у міру проведення економічних реформ, перерозподіл функцій між органами державної виконавчої влади, органами міського самоврядування, підприємствами, організаціями в сфері... утримання житла з метою їхньої децентралізації”.

З метою прискорення процесів прийняття рішень на місцях із питань створення об'єднань та регулюванню їхньої діяльності 31.07.1995 р. Постановою Кабінетом Міністрів України №588 було затверджено “Положення про порядок створення і діяльності таких товариств”. Для виконання цієї постанови старий Держжитлокомунгосп у квітні 1997 р. розробив і підписав Типовий статут об'єднань і Положення про порядок їх державної реєстрації, а спільним рішенням старих держкомітетів земельних ресурсів, містобудівництва та архітектури, житлово- комунального господарства та Фонду державного майна в той же час був затверджений Положенням про порядок встановлення та закріплення між територіями при будівлях, представляє їх у спільну власність або спільне користування об'єднанням (товариствам) власників житлових багатоквартирних будинків.

ВИСНОВОКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Для об'єктивного і всебічного аналізу виробночо -господарської

діяльності ГЖЕД-11 м. Полтави в курсовій роботі були використані різні джерела статистичної інформації.

Комплексне використання цих джерел, їхнє правильне сполучення дало можливість всебічно і глибоко вивчити діяльність підприємства, виявити

невикористані резерви і запропонувати заходи щодо ефективності його роботи.

У основі аналізу господарської діяльності ГЖЕД-11 лежить система техніко - економічних показників:

- число будинків - 28;

- експлуатована площа житлового фонду - 102552,3 кв.м;

- житлова площа житлового фонду - 94886 кв.м;

- приведена площа територій при будівлях - 95563,7 кв.м.

З 1997 року площа житлових будинків залишилася без зміни. Рівень

благоустрою житлових будинків складає 100%.

Аналізуючи структуру основних фондів , можна зробити висновок , що житловий фонд займає основну частку і складає 99% . Інші основні фонди по питомій вазі складають менше 1% у загальній структурі. Зробивши аналіз основних фондів необхідно відзначити , що коефіцієнт гідності поступово зменшується, а коефіцієнт зносу росте. Це пов'язано з недофінансуванням організації, а також великою заборгованістю мешканців.

Аналіз показників по праці і заробітній платі показує, що фактична чисельність спеціалістів і службовців нижче нормативної в зв'язку із суміщенням професій . Таке ж положення з чисельністю робітників і МОП із збільшенням обсягів обслуговування в 1,5 - 2,0 рази.

Темпи росту чисельності робітників незначні . Найбільша вага в загальній структурі чисельності займає категорія МОП - 33,4%, робітники - 45,4 %. Використання робочого часу аналізованого періоду можна вважати рівномірним по рокам і складає 60%.

У 1997 році середньомісячна зарплата на 1% нижче , чим у 1999 році, а фонд потреби на одного робітника на місяць майже не змінюється по роках за рахунок того, що в 1997 році було більше виплат із фонду матеріального заохочення. Середньомісячна зарплата на одного робітника в 1999 році зросла на 1,05 % по

порівнянню з 1996 роком.

Відповідно до законодавства всі експлуатаційні витрати покриваються за рахунок своїх прибутків. Фактичні прибутки в 1998 і 1999 роках склали 709,1 тис.грн. і 752,0 тис.грн. відповідно по роках і зросли в порівнянні з 1996 роком на 1,8 % і 1,9 %.

У 1997 році планувалася робота зі збитками в сумі 168,3 і в 1998 і 1999 роках планувалося одержання дотації з бюджету відповідно 59,1 і 38,7 тис. грн. Загальний розмір витрат визначається обсягом проведених робіт зі збереження житлового фонду і створення нормальних умов для проживаючих . Експлуатаційні витрати склали в 1999 році 790,7 тис. грн. і зросли в порівнянні з 1997 роком на 1,42 %.

Витрати збільшилися за рахунок збільшення витрат по поточному ремонту.

Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна ділянка №11, планово-збиткове підприємство . У 1997 році збиток склав 168,3 тис. грн, у 1998 р. - 59,1 тис. грн., а в 1999 р. -38,7 тис. грн.

Працюючи в умовах формуючого ринку, госпрозрахунковій житлово - експлуатаційній ділянці № 11 необхідно було шукати шляхи підвищення ефективності господарської діяльності .

Для одержання додаткових прибутків госпрозрахункова житлово--експлуатаційна ділянка здала в оренду колясочну по вул. Г.Сталінграда 34/24, корп.1 під'їзд №10 м. Полтава під перукарню площею 7,4 кв.м.

Річна орендна плата склала 191,00 грн. Вирішуючи питання в частині покращення надання населенню комунальних послуг і утримання житлових будинків, розроблено заходи щодо можливого створення об'єднання співвласників житлового будинку по вул. Г.Сталінграда 34/24 м. Полтави.

Створивши об'єднання співвласників госпрозрахунковий житлово-експлуатаційна ділянка № 11 одержить велику можливість:

- більш ефективно укладати договори на обслуговування і співробітничати з єдиною юридичною особою, а не з безліччю мешканців;

- своєчасно одержувати оплату за зроблені послуги відповідно до договору;

- розвивати конкурентну спроможність і маючи широке коло клієнтів, отримувати додаткові прибутки;

- забезпечити дотримання інтересів усіх членів товариства домовласників

при встановленні умов і порядку володіння і користування загальною власністю, розподілити між членами витрат на утримання майна, яке в загальній власності;

- забезпечити належний санітарний, технічний і протипожежний стан

нерухомого майна в житловій сфері.

Список використаних джерел

1. Конституція України, Київ, 1992 р.

2. Закон про охорону праці , Київ, 1992 р.

3. Житлове законодавство України , Київ, Юринком Інтер, 1998р.

4. Закон України про пожежну безпеку, Київ 1992 р.

5. Акционкс. П. Теория перехідного періоду до ринку. - Москва, SVR - Apryc.1995г.

Алов А.Н. і ін. Господарські зв'язки. - Москва, Економіка, 1986 р.

Грузинов В. П. Економіка підприємств і підприємництва. - Москва,

Софіт, 1994 р.

8. Дамарк Р. Финансы і підприємництво. - Москва, Періодика, 1993 р.

Економіка підприємства: В 2т./ За ред. С.Ф.Покропивного,-К.:Хвиля-Прес,1995р.

Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: Стратегія, організація, ефективність.-К.:КНЕУ, 1998р.