Система статистичних показників

Статистика - один з найважливіших інструментів керування народним господарством. Суть і види статистичних показників. Зв’язок статистичної моделі показника та вірогідності інформації. Абсолютні та відносні величини. Іноземні інвестиції зарубіжних країн.

Рубрика Экономико-математическое моделирование
Вид курсовая работа
Язык русский
Дата добавления 30.10.2012
Размер файла 261,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

Навчально-науковий інститут гуманітарних технологій

Курсова робота

з навчальної дисципліни: Статистика

тема: Система статистичних показників

Київ, 2011

Вступ

У сучасному суспільстві статистика стала одним з найважливіших інструментів керування народним господарством. Вона збирає інформацію, що характеризує розвиток економіки країни, культури і життєвого рівня народу. За допомогою статистичної методології вся отримана інформація узагальнюється, аналізується й у результаті дає можливість побачити струнку систему взаємозв'язків в економіці, яскраву картину і динаміку розвитку, дозволяє робити міжнародні зіставлення.

Статистичну науку неможливо представити без застосування статистичних показників. Вони стали засобом наукового узагальнення.

Виразність, дохідливість, лаконічність, універсальність, ось не останні переваги тієї системи, до якої входять статистичні показники. Кожний показник отримав свою назву від події чи предмету яку від характеризує.

Значення статистичних показників в аналізі й узагальненні даних дуже велике. Статистичні показники використовують не тільки для ефективного представлення певних величин і відношень, вони також використовуються для кращого сприймання графічних схем. Графічне зображення насамперед дозволяє здійснити контроль вірогідності статистичних показників, тому що, представлені на графіку, вони більш яскраво показують інформацію про розміри, пропорції, зміни в часі, і інші закономірності соціально-економічних явищ. У них більш виразно виявляються порівнювані характеристики і чітко видні основні тенденції розвитку і взаємозв'язку, властивому досліджуваному явищу чи процесу.

Розділ І. Статистичні показники

1.1 Суть і види статистичних показників

Для виміру і оцінки варіації використовують систему абсолютних та відносних характеристик. Інформація про розміри, пропорції, зміни в часі, інші закономірності cоціально-економічних явищ створюється, передається і зберігається у вигляді cтатистичних показників.

З філософського погляду статистичний показник -- це міра, тобто єдність якісного і кількісного відображення певної властивості соціально-економічного явища чи процесу.

Якісний зміст показника визначається суттю явища і відбивається в його назві: народжуваність, урожайність, прибутковість тощо. Кількісна сторона подається числом та його вимірником. Оскільки статистика вивчає суспільні явища в конкретних умовах простору і часу, значення будь-якого показника визначається щодо цих атрибутів. У цьому сенсі говорять, наприклад, що капітал певної фірми на початок 2000 року становив 4400 млн грн.

Сполучною ланкою між якісним змістом і числовим вираженням є правило побудови -- модель показника, яка розкриває його статистичну структуру, установлюючи, що, де, коли і як має бути виміряне. У моделі обґрунтовуються одиниці, узяті для вимірювання, технологія збирання даних, обчислювальні операції.

Модель показника має надзвичайно важливе значення для забезпечення вірогідності статистичної інформації. Як видно з рис. 4.1, від обґрунтованості моделі залежать обидва аспекти вірогідності такої інформації, адекватність відображення явища і точність вимірювання.

Рис. 4.1 Зв'язок статистичної моделі показника та вірогідності інформації

Адекватність розглядається як здатність показника відбити саме ту властивість, яка передбачена програмою дослідження. Адже для однієї й тієї самої якісної категорії можна побудувати кілька показників. Наприклад, рентабельність виробництва можна оцінити на основі балансового або чистого прибутку, стосовно капіталу чи активів.

Точність і повнота вимірювання залежать від можливостей обліку, організації збирання та обробки даних. Отже, щоб показник відповідав своєму призначенню й виконував покладені на нього функції, на стадії його проектування потрібно з усіх боків логічно та статистично обґрунтувати модель.

Показники розрізняють за способом обчислення, ознакою часу та аналітичними функціями.

За способом обчислення розглядають первинні і похідні показники. Первинні визначаються зведенням даних статистичного спостереження й подаються у формі абсолютних величин (кількість і сума вкладів у Ощадний банк). Похідні показники обчислюються на базі первинних або похідних показників. Вони мають форму середніх або відносних величин (середня заробітна плата, індекс середньої заробітної плати).

За ознакою часу показники поділяються на інтервальні та моментні. Інтервальні характеризують явище за певний час (день, декаду, місяць, рік). Прикладом може бути обсяг виробленої продукції, уведення в дію житла, споживання свіжої води і т. ін. До моментних відносять показники, що дають кількісну характеристику явищ на певний момент часу: площа виноградних і цитрусових насаджень, протяжність нафтопроводів на кінець року тощо. Інтервальні та моментні показники можуть бути як первинними, так і похідними. Наприклад, площа зрошуваних земель -- первинний моментний показник, а частка таких земель у загальній площі -- похідний моментний показник; спожита електроенергія в галузі -- первинний інтервальний показник, а в розрахунку на одиницю робочого часу -- похідний.

Інтервальні показники залежать від довжини періоду, за який вони обчислюються. Особливістю первинних інтервальних показників є адитивність, тобто можливість підсумовування. Похідні показники здебільшого неадитивні.

Серед статистичних показників існують пари взаємообернених показників, які паралельно характеризують одне й те саме явище. Прямий показник х зростає з підсиленням явища, обернений 1/х, навпаки, зменшується. Прикладом можуть бути такі показники:

а) купівельна спроможність грошової одиниці -- прямий показник, ціна одиниці товару -- обернений;

б) продуктивність праці за одиницю часу -- прямий показник, трудомісткість одиниці продукції -- обернений і т. д.

1.2 Абсолютні величини

Абсолютні величини характеризують розміри соціально-економічних явищ. Ідеться про обсяги сукупності чи окремих її частин (кількість елементів) та відповідні їм обсяги значень ознаки. Так, на товарній біржі це кількість заявок і обсяги попиту на купівлю товару.

Абсолютні величини являють собою іменовані числа, тобто кожна з них має свою одиницю виміріювання: штуки, тонни, кіловати, гривні тощо. Натуральні вимірники відбивають притаманні явищам фізичні властивості. Так, видобуток вугілля вимірюється в тоннах, газу -- у кубічних, виробництво тканин -- у квадратних метрах і т. д. Іноді використовують комбіновані натуральні вимірники: вантажооборот транспорту в тонно-кілометрах, споживання електроенергії -- у кіловат-годинах і т. д. Якщо постає потреба звести воєдино кілька різновидів одного явища, то беруть умовно натуральні вимірники. При цьому роль спільної міри, еталона для розрахунків і порівнянь відіграє один різновид. Перерахунок в умовні одиниці виконується за допомогою спеціальних коефіцієнтів-сумірників. Так, у тоннах умовного палива складається паливний баланс. Перерахунок натурального палива в умовне здійснюється згідно з калорійним еквівалентом. Еталоном є кам'яне вугілля, теплотворна здатність якого становить 7000 калорій на 1 кг. Для донецького вугілля калорійний еквівалент -- 0,87 ... 0,90, для торфу -- 0,37 ... 0,40, для газу -- 1,2 і т. д.

Для визначення обсягу трудових ресурсів чи затрат праці на виробництво продукції, оцінювання трудомісткості продукції використовуються трудові вимірники (людино-година, людино-день).

Узагальнюючи облікові дані навіть на рівні окремого суб'єкта господарювання, а тим паче на рівні галузей чи економіки в цілому, використовують вартісні (грошові) вимірники. За одиницю беруть національну валюту, валютні еквіваленти на зразок євро, валюту інших держав. Не завжди абсолютна величина є результатом зведення фактичних даних по сукупності в цілому чи за окремим її складовим. Часом вона визначається за певним правилом, певною методикою на основі інших показників. Так обчислюють валовий внутрішній продукт, національний дохід, прогнози тощо.

Існує певна множина абсолютних величин, які обліковуються у формі балансу. Така форма передбачає розрахунок показника за джерелами формування та напрямками використання, а це дає змогу визначити не лише сумарний показник, а й усі його компоненти. Складаються баланси підприємств, матеріальні баланси найважливіших продуктів, палива, трудових ресурсів і т. ін. Широко використовуються також динамічні баланси за схемою:

Залишок на початок періоду + Надходження - Витрати = = Залишок на кінець періоду.

1.3 Відносні величини

Абсолютні статистичні величини мають незаперечне значення в системі управління, проте поглиблений соціально-економічний аналіз фактів потребує різного роду порівнянь. Порівнюються значення статистичних показників у часі (за одним об'єктом), у просторі (між об'єктами), співвідносяться різні ознаки одного й того самого об'єкта.

Порівняння -- душа статистики. Результатом порівняння є відносна статистична величина, яка характеризує міру кількісного співвідношення різнойменних чи однойменних показників.

Кожна відносна величина являє собою дріб, чисельником якого є порівнювана величина, а знаменником -- база порівняння. Відносна величина показує, у скільки разів порівнювана величина перевищує базисну або яку частку перша становить щодо другої, іноді -- скільки одиниць однієї величини припадає на 100, на 1000 і т. д. одиниць іншої, базисної величини.

Різноманітність співвідношень і пропорцій реального життя для свого відображення потребує різних за змістом і статистичною природою відносних величин. Відповідно до аналітичних функцій відносні величини можна класифікувати так.

А. Відношення однойменних показників

1) Відносні величини динаміки;

2) відносні величини просторових порівнянь;

3) відносні величини порівняння зі стандартом;

4) відносні величини структури;

5) відносні величини координації.

Б. Відношення різнойменних показників

Відносні величини інтенсивності.

Відносні величини динаміки

Динамікою називається зміна соціально-економічного явища в часі, а відносна величина динаміки характеризує напрям та інтенсивність зміни. Відносні величини динаміки визначаються співвідношенням значень показника за два періоди чи моменти часу. При цьому базою порівняння може бути або попередній або більш віддалений у часі рівень. Наприклад, інвестиції в галузь становили, млн грн.: у 1995 р. -- 420, у 1999 р. -- 588. Порівнюючи значення показника, дістаємо темпи зростання інвестицій: 588 : 420 = 1,4.

Якщо значення показника зменшується, відносна величина динаміки буде меншою за одиницю.

Передумовою обчислення відносних величин динаміки є порівнянність даних за одиницею вимірювання (для вартісних показників -- порівнянність цін), методикою розрахунку показника, масштабом об'єкта.

Відносні величини просторових порівнянь

Найчастіше це регіональні чи міжнародні порівняння показників економічного розвитку або життєвого рівня. Вибір бази порівняння довільний. Головне, щоб методика розрахунку показників, що порівнюються, була однаковою.

Наприклад, на початку 90-х років в Україні з 1 га ріллі отримували продукції вдвічі менше, ніж у США.

Відносні величини порівняння зі стандартом

Важливу роль у статистичному аналізі відіграє порівняння фактичних значень показника з певним eталоном -- нормативом, стандартом, оптимальним рівнем. Такими відносними величинами порівняння є виконання договірних зобов'язань, використання виробничих потужностей, додержання норм витрат електроенергії тощо. Будь-яке відхилення відносної величини від 1 чи 100% свідчить про порушення оптимальності процесу.

Наприклад, для проведення своїх операцій та підтримки ліквідності фірма протягом року має тримати в обороті щонайменше 120 тис. грн. Фактично в обороті фірми 108 тис. грн., що становить 90% від потреби (108 : 120 = 0,90).

Для показників, які не мають визначеного еталона (захворюваність, злочинність тощо), базою порівняння може бути максимальне чи мінімальне значення або середня по сукупності в цілому.

Відносні величини структури

Статистичні сукупності структуровані, у них завжди можна виявити певні складові. Відносні величини структури характеризують склад, структуру сукупності за тією чи іншою ознакою. Вони визначаються відношенням розмірів складових частин сукупності до загального підсумку. Скільки складових, стільки відносних величин структури. Кожну з них окремо називають часткою, або питомою вагою, виражають простим чи десятковим дробом або процентом. Наприклад, певна частина сукупності становить 1/4, або 0,25, або 25% загального обсягу сукупності.

Відносні величини структури адитивні. Сума всіх часток дорівнює одиниці. Якщо частку j-ї складової сукупності позначити dj, то dj = 1 або, у процентах, 100  dj = 100%. Припустимо, що частка власних коштів фірми становить 68%, залучених -- 32%. Разом вони складають 68 + 32 = 100%.

За допомогою відносних величин структури можна оцінити структурні зрушення, тобто зміни у складі сукупності за певний період часу. Така оцінка ґрунтується на порівнянні часток dj за два періоди. Аналогічно можна порівняти структуру різних за обсягом сукупностей. Різницю між відповідними частками двох сукупностей називають процентним пунктом (п. п.).

Відносні величини координації

Поглиблений аналіз структури передбачає оцінювання співвідношень, пропорцій між окремими складовими одного цілого. Такий різновид порівнянь називають відносною величиною координації. Вона показує, скільки одиниць однієї частини сукупності припадає на 1, 100 і 1000 одиниць іншої, узятої за базу порівняння. За даними попереднього прикладу на одиницю власних коштів припадає 0,47 залучених:

32 : 68 = 0,47.

Комплексне використання відносних величин динаміки, структури та координації розглянемо на прикладі матеріальних запасів умовної фірми за 2 квартали (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 Матеріальні запаси фірми

Матеріальні запаси

Запаси, тис. грн., на кінець кварталу

ІV квартал, % до ІІІ квар- талу

Структура запасів, % до підсумку кварталу

Структурні зрушення, п.п.

ІІІ

ІV

ІІІ

ІV

Сировина та напівфабрикати

119

122

102,5

68

62

-6

Готова продукція

56

74

132,1

32

38

+6

Разом

175

196

112,0

100

100

0

За ІV квартал матеріальні запаси в цілому зросли в 1,12 раза або на 12%. Оскільки запаси складаються з двох функціонально відмінних складових, то потрібно оцінити динаміку кожної з них. Так, запаси сировини і напівфабрикатів зросли лише на 2,5%, а запаси готової продукції -- на 32,1%. Нерівномірність динаміки окремих складових зумовила зміни в структурі матеріальних запасів. Якщо в ІІІ кварталі частка сировини та напівфабрикатів становила 68%, то в ІV кварталі зменшилась до 62%, тобто на 6 п. п. Відповідно на стільки ж зросла частка готової продукції. Внаслідок структурних зрушень змінились пропорції між складовими частинами: у ІІІ кварталі на 1 грн. запасів готової продукції припадало 2,125 грн. запасів сировини і напівфабрикатів (119 : 56 = = 2,125), у ІV кварталі їх співвідношення зменшилося до 1,65 (122 : 74 = 1,65).

Відносні величини інтенсивності

Особливим видом відносних показників є результат порівняння різнойменних абсолютних величин: у чисельнику -- обсяги певного явища (кількість подій, фактів), у знаменнику -- обсяг середовища, якому це явище (подія) властиве. У кожному конкретному випадку таке співвідношення характеризує інтенсивність поширення явища в середовищі, а тому називається відносною величиною інтенсивності. На відміну від відносних величин групи А відносні величини інтенсивності іменовані одиницями вимірювання чисельника і знаменника співвідношення. Наприклад, густота населення в регіоні -- 82,5 осіб на 1 км2, виробництво електроенергії -- 5627 кВт · год на душу населення і т. ін.

У формі відносних величин інтенсивності обчислюється низка показників технічного рівня виробництва (електроозброєність праці), ефективності використання ресурсів (фондовіддача), економічного розвитку країни (валовий внутрішній продукт на душу населення), життєвого рівня населення (забезпеченість сімей товарами культурно-побутового призначення), інших аспектів суспільного життя.

Якщо обсяги явища незначні відносно обсягів середовища, то результат їх співвідношення збільшується в 100, 1000 і більше разів. Так, демографічні явища (народжуваність, смертність, шлюбність) розраховуються на 1000 осіб, забезпеченість лікарями, підприємствами громадського харчування -- на 10 000 осіб, захворюваність, злочинність -- на 100 000 осіб. Такі показники називаються відповідно промілле, продецимілле, просантимілле.

У порівняльному аналізі використовуються кратні співвідношення не лише абсолютних величин. Комплексна й всебічна характеристика закономірностей суспільного життя передбачає порівняння середніх і відносних величин

1.4 Система статистичних показників

Соціально-економічні явища надзвичайно складні й багатогранні. Будь-який показник відтворює лише одну грань предмета пізнання. Комплексна характеристика останнього передбачає використання системи показників, що має дві особливості: 1) все- бічність кількісного відображення явищ; 2) органічний взаємозв'язок окремих показників, причому саме вони перетворюють групу показників на єдиний комплекс характеристик складного явища чи процесу.

Коло властивостей, що вивчаються, а отже, і показників системи залежить від мети дослідження. У кожній системі можна вирізнити певні множини показників, які детальніше відтворюють той чи інший бік явища. Систему показників визначають як ієрархічну структуру, на нижньому щаблі якої -- узагальнюючий інтегральний показник, на верхньому -- рівновагомі ознаки, які безпосередньо вимірюються. Схематично ієрархію системи показників для m = 3 зображено на рис. 4.2. Як видно зі схеми, показники j-го рівня ієрархії визначаються відповідно множиною ознак (j + 1)-го рівня.

Рис. 4.2. Схема ієрархії системи показників

Кожний показник системи має самостійне значення і водночас є складовою узагальнюючої властивості. Наприклад, при вивченні конкурентоcпроможності продукції в шинній промисловості безпосередньо вимірюються твердість, опір стиранню, модуль еластичності, міцність протектора, а також пробіг шин до ремонту. Ці ознаки визначають надійність і довговічність продукції, які, у свою чергу, є параметрами якості. Інші ознаки формують блок ефективності виробництва шин. Якість та ефективність визначають конкурентоспроможність продукції.

Надмірна складність окремих суспільних явищ (ефективність виробництва, життєвий рівень населення тощо) зумовила появу інтегральних комплексних оцінок, які обчислюються комбінуванням показників верхніх щаблів. Конструювання інтегральних оцінок ґрунтується на стандартизації показників, зведенні їх до одного виду. З-поміж інтегральних оцінок, побудованих на стандартизованій системі, широко використовуються рейтингові оцінки у вигляді багатовимірних середніх. Суть багатовимірної середньої полягає в заміні індивідуальних значень множини показників j-го елемента сукупності xіj відносними величинами Pіj. Базою порівняння можуть бути середні значення показників по сукупності в цілому або еталонні значення xi,st (норма, стандарт):

Середню арифметичну з відношень Pіj називають багатовимірною. Вона визначається для кожного j-го елемента і є інтегральною оцінкою певного явища саме для цього елемента:

де m -- число показників.

Серед показників системи вирізняють стимулятори і дестимулятори. Показники-стимулятори свідчать про високий рівень і-го параметра при Pіj > 1, дестимулятори -- при Pіj < 1. Щоб звести їх до однозначної характеристики, для дестимуляторів відношення Pіj обчислюють як обернену величину.

Якщо показники вважаються різновагомими, кожному з них надається певна вага і розрахунок виконується за формулою середньої арифметичної зваженої:

,

де dі -- вага і-го показника; визначається вона, як правило, експертами так, щоб .

Розглянемо розрахунок багатовимірної середньої на прикладі інвестиційної привабливості цінних паперів (акцій). Система показників містить:

1) рентабельність активів (x1, норм > 20%);

2) коефіцієнт капіталізації (х2, норм < 10%);

3) оборотність активів (х3, норм = 0,67 обороту);

4) коефіцієнт заборгованості (х4, норм < 0,7).

Значення показників для п'яти емітентів наведено в табл. 4.3. Усі вони мають певні нормативи, а тому при стандартизації за базу порівняння доцільно взяти нормативи. Серед показників х1 і х3 -- стимулятори (норматив має нижню межу), х2 та х4 -- дестимулятори (норматив має верхню межу). Припустимо, що вплив цих показників на інвестиційну привабливість акцій однаковий. Тоді інтегральна оцінка визначається як середня арифметична проста. За розрахунками найбільш привабливим для інвестора є перше підприємство, для якого багатовимірна середня становить

Таблиця 4.3 Багатовимірні середні інвестиційної привабливості цінних паперів

Nn

Значення показників

Відносні величини

х1

х2

х3

х4

1 2 3 4 5

76,0 47,2 23,5 36,3 16,5

4,6 3,9 12,8 10,1 2,8

6,4 0,5 1,1 1,4 1,2

0,22 0,34 0,75 0,58 0,43

3,80 2,36 1,17 1,82 0,83

2,17 2,56 0,78 0,99 3,57

9,55 0,74 1,64 2,09 1,79

3,18 2,06 0,89 1,21 1,63

4,67 2,88 1,12 1,53 1,96

Статистичний аналіз, що розкриває зміст і значення показників, поглиблюючи уявлення про предмет дослідження і властиві йому закономірності, виконують у двох напрямах:

1) замість ізольованих характеристик окремих сторін предмета розглядають зв'язки і відношення, виявляють фактори, які впливають на рівень і варіацію показників, оцінюють ефекти їх впливу;

2) вивчають динаміку показників, напрям і швидкість змін, визначають характер і рушійні сили розвитку.

Необхідною умовою правильного застосування абсолютних і відносних величин є їх комплексне використання. Їх слід обов`язково застосовувати разом, тому що іноді без урахування зміни одночасно абсолютних і відносних величин не можна зробити висновок про реальні тенденції явища. Тільки тоді, коли вони вивчаються сумісно, ми дійсно зможемо одержати характеристику явища з різних сторін залежно від мети дослідження.

Значну увагу слід приділяти й вибору бази порівняння, тому що залежно від того, який рівень буде взято за базу порівняння, можна одержати зовсім різні результати з одного й того ж масиву первинних даних.

Перш ніж розпочинати обчислення відносних величин обов`язково слід перевірити сумісність порівнювальних величин. У правовій статистиці треба перевірити чи не відбувалися зміни законодавства за час, який ми бажаємо вивчати, чи не змінювалась активність практичної діяльності правоохоронних органів щодо застосуванню методів боротьби з цими видами правопорушень, чи не провадилися територіальні зміни, чи не змінювалися одиниці виміру, а також методика обчислення показників. Якщо мали місце такі зміни, що можуть обумовити несумісність порівнювальних величин, то застосування відносної величини динаміки провадиться лише після перетворення рядів динаміки. Деякі інші види відносних величин в цьому разі обчислити зовсім неможливо.

Розділ 2. Розрахункова частина

2.1 Розрахунки прямих іноземних інвестицій зарубіжних країн у промисловість в тому числі в економіку України

На основі даних наведених в таблиці №1, що характеризують прямі іноземні інвестиції зарубіжних країн в економіку України у промисловості в тому числі за період 2009-2012 рр. необхідно зробити прогноз рівня інвестицій на наступні два роки з урахуванням розрахованих показників динаміки: абсолютні прирости, темпи зростання, темпи приросту, середньорічний абсолютний приріст, середньорічні темпи зростання і приросту рівня іноземних інвестицій, а також розрахувати показники виконання плану, планового завдання, проаналізувати структурні зрушення, що відбулись в галузі промисловості в тому числі за період 2009-20010 рр.

Таблиця №1 Прямі іноземні інвестиції зарубіжних країн в економіку України за видом економічної діяльності. (На початок року; млн.дол.США)

Вид економічної діяльності

2009

2010

2011

2012 (прогноз)

Промисловість у тому числі

2063,2

2443,6

2821,5

3314,6

Всього

3875,0

4555,3

5471,8

6657,6

Представимо дані наведені в таблиці №1, графічно, за допомогою гістограми (мал.№1):

Розрахуємо абсолютні та відносні показники, що характеризують рівні іноземних інвестицій в економіку Україну

1. Абсолютні показники:

1.1. Ланцюгові абсолютні прирости визначаються за формулою (1):

(1)

де - ланцюговий абсолютний приріст;

- фактичний рівень іноземних інвестицій в і-му періоді;

- фактичний рівень іноземних інвестицій в (і-1)-му періоді.

1)2443,6-2063 = 380,4 (млн. дол.)

2) 4555,3 - 3875,0 = 680,3 (млн. дол.)

1) 2821,5- 2443,6 = 377,9 (млн. дол. )

2) 5471,8 - 4555,3 = 916,5 (млн. дол.)

1) 3314,6 - 2821,5= 493,1 (млн. дол.)

2) 6657, 6 - 5471,8 =1185,8 (млн. дол.)

1.2.Базисні абсолютні прирости визначаються за формулою (2):

(2)

де - фактичний рівень інвестицій в і-му періоді;

- рівень надходження інвестицій в базовому періоді.

1) 2443,6 - 2063,2 = 380,4 (млн. дол.)

2) 4555,3 - 3875,0 = 680,3 (млн. дол.)

1) 2821,5 - 2063,2 = 758,3 (млн. дол.)

2) 5471,8 - 3875,0 = 1596,8 (млн. дол.)

1) 3314,6 - 2063,2 = 1251,4 (млн. дол.)

2) 6657, 6 - 3875,0=2782,6 (млн. дол.)

Зобразимо графічно (мал.№2), за допомогою гістограми, результати ланцюгових та базисних абсолютних приростів по відношенню до загальних абсолютних приростів рівня інвестицій в Україну за період 2009-2012:

2. Відносні показники (темпи росту і приросту):

2.1 Ланцюговий темп росту визначаємо за формулою (3):

% (3)

де - рівень інвестицій в поточному періоді;

- рівень надходження інвестицій в базовому періоді.

Ланцюгові темпи приросту інвестицій визначаються на основі визначених темпів зростання за формулою (4):

% (4)

де - ланцюговий темп зростання (у вигляді відсотка) в і-му періоді

Результати розрахунків ланцюгових темпів зростання і темпів приросту інвестицій в економіку України наведені в таблиці №2, №3, №4:

Таблиця №2

,млн. дол.

,млн.дол.

,%

,%

1

2063,2

2443,6

118,43

18,43

2

3875,0

4555,3

117,56

17,56

Таблиця №3

,млн.дол.

,млн.дол.

,%

,%

1

2443,6

2821,5

115,46

15,46

2

4555,3

5471,8

120,12

20,12

Таблиця №4

,млн.дол.

,млн.дол.

,%

,%

1

2821,5

3314,6

117,47

17,47

2

5471,8

6657,6

121,67

21,67

2.2 Базисні темпи росту визначаємо за формулою (5):

Тбзрі = Р1 / Рб (5)

де - рівень інвестицій в поточному періоді;

- рівень інвестицій в базовому періоді.

Базисний темп приросту визначаємо за формулою(6):

% (6)

де - базисний темп зростання (у вигляді відсотка)в і-му періоді.

Результати розрахунку базисних темпів росту і базисних темпів приросту надходження іноземних інвестицій в Україну представлені в таблицях №5, №6, №7:

Таблиця №5

,млн. дол.

,млн.дол.

%

%

1

2063,2

2443,6

118,43

18,43

2

3875,0

4555,3

117,56

17,56

Таблиця №6

,млн. дол.

,млн. дол.

,%

,%

1

2063,2

2821,5

136,75

36,75

2

3875,0

5471,8

120,12

20,12

Таблиця №7

,млн. дол.

,млн.дол.

,%

%

1

2063,2

3314,6

160,65

60,65

2

3875,0

6657,6

121,67

21,67

3. Показники виконання плану

3.1 Показники виконання плану визначаються за формулою (7):

% (7)

де - рівень інвестицій фактично досягнутих в і-періоді;

- рівень інвестицій за планом в і-періоді.

Результати розрахунків виконання плану надходження інвестицій в економіку України наведені в таблиці №8:

Таблиця №8

Вид економічної діяльності

2 0 1 2

План,млн.дол.

Факт,млн.дол.

,%

1

Промисловість в тому числі

3314,6

181,5

181,69

2

Всього:

6657,6

2982,3

175,19

4.Показники виконання планового завдання

4.1 Показники виконання планового завдання визначаються за формулою (8):

% (8)

де - рівень надходження інвестицій за планом в і-му періоді;

- рівень інвестицій в базовому періоді.

Результати розрахунків показників планового завдання наведені у таблицях №9, №10, №11:

Таблиця №9

,млн. дол.

,млн. дол.

,%

1

2063,2

3314,6

160,65

Всього

3875,0

6657,6

171,80

Таблиця №10

,млн.дол.

,млн.дол.

,%

2

2443,6

3314,6

176,24

Всього

4555,3

6657,6

146,15

Таблиця №11

,млн.дол.

,млн.дол.

,%

3

2821,5

3314,6

117,47

Всього

5471,8

6657,6

121,67

5.Показники структури

5.1 Показники структури визначаються за формулою (9):

Розрахуємо показники структури за періодами динамічного ряду:

2009 рік

1) (2063,2/3875,0)*100%=52,24%

2010 рік 1)(2443,6/4555,3)*100%=53,64%

2011 рік 1)(2821,5/5471,8)*100%=51,56%

2012 рік 1)(3314,6/6657,6)*100%=49,78%

6.Середньорічний абсолютний приріст

Середньорічний абсолютний приріст іноземних інвестицій в економіку України в цілому () обчислюється за формулою середньої арифметичної простої (10):

; (10)

де - ланцюговий абсолютний приріст;

n- кількість ланцюгових приростів

(млн.. дол.)

7. Середньорічний темп зростання

Середньорічний темп зростання іноземних інвестицій в Україну розраховується за формулою середньої геометричної простої (11):

(11)

статистика показник абсолютний інвестиція

де -- добуток ланцюгових темпів зростання (у вигляді коефіцієнтів);

n - кількість ланцюгових темпів зростання.

= =1,1711

8.Середньорічний темп приросту

Середньорічний темп приросту інвестицій в цілому в Україні визначається за формулою (12):

% (12)

де - середній темп зростання у вигляді коефіцієнта

%

9. Прогнозування рівня надходження інвестицій в економіку України

Визначимо прогнозні показники рівня інвестицій в економіку України в цілому за формулою (13):

(13)

де - рівень інвестицій в останньому часовому інтервалі ряді динаміки;

- середньорічний темп зростання рівня надходження інвестицій в економіку України(у коефіцієнтному виразі)

Зробимо прогноз рівня інвестицій в 2013 і 2014 році:

=3314,6*1,1711 = 3881,7281 (млн. дол.)

=388,7281*1,1711 = 455,2394 (млн. дол.)

10. Результати проведеного розрахунку показників динаміки

Результати розрахунку показників динаміки інвестування і прогнозних показників представлені в таблиці (14):

Таблиця №14 Показники динаміки прямих іноземних інвестицій в економіку України в промисловості в тому числі за період 2009-2014 рр.

Рік

Фактичні іноземні інвестиції, млн. дол.

Абсолютний приріст,млн.дол.

Темп зростання,%

Темп приросту,%

Прогноз рівня надходження іноземних інвестицій в економіку України (а саме у промисловості в тому числі),млн..дол.

Ланцюговий

Базисний

Ланцюговий.

Базисний

Ланцюговий

Базисний

2009

2063,2

-

-

-

-

-

-

-

2010

2443,6

380,4

380,4

118,43

118,43

18,43

18,43

-

2011

2821,5

377,9

758,3

115,46

136,75

15,46

36,75

-

2012

3314,6

493,1

1251,4

117,47

160,65

17,47

60,65

-

2013

-

-

-

-

-

-

-

3881,7281

2014

-

-

-

-

-

-

-

455,2394

1)Фактичні прямі інвестиції країн світу в економіку України у галузь промисловості з 2009 по 2012 рік зростали в середньому на 417,13 тис. дол., середньорічний темп зростання інвестицій становив 1,1711% ,а середньорічний темп їх приросту дорівнює 17,11%.

2)Фактичні іноземні інвестиції в економіку України в цілому порівняно з плановим рівнем становили 175,19%, а саме у промисловості - 181,69%.

3)Показники виконання планового завдання свідчать про те, що в цілому в 2012 році плановий рівень надходження інвестицій в Україну випереджав фактично досягнутий рівень у 2009 році на 137,23%.

4)Структурні зрушення, що характеризують надходження іноземних інвестицій в економіку України за період 2009 - 2012р.р. були: 2009-2010 роки інвестиції збільшилися на 380,4 млн.дол., 2009-2011 на 758,3 млн.дол., 2009-2012 збільшилися на 1251,4 млн.дол. Таким чином можна зробити висновок стосовно стабільності надходження іноземних інвестицій в економіку України(а саме у галузь промисловості) і враховуючи середньорічний темп зросту інвестицій (1,1711), можна зробити прогноз надходження інвестицій на наступні два роки.

2.2 Розрахунки прямих інвестицій з України в економіку країн світу у легкій промисловості (текстильна промисловість,пошиття одягу,виробництво шкіри та шкіряного взуття)

За даними наведеними в таблиці №1, що характеризують прямі інвестиції з України в економіку країн світу у легкій промисловості (текстильна промисловість,пошиття одягу,виробництво шкіри та шкіряного взуття) серед запропонованих видів економічної діяльності за період 2009-2012 рр. необхідно зробити прогноз рівня інвестицій на наступні два роки з урахуванням розрахованих показників динаміки: абсолютні прирости, темпи зростання, темпи приросту, середньорічний абсолютний приріст, середньорічні темпи зростання і приросту рівня інвестицій, а також розрахувати показники виконання плану, планового завдання, проаналізувати структурні зрушення, що відбулись в галузі легкій промисловості (текстильна промисловість,пошиття одягу,виробництво шкіри та шкіряного взуття) за період 2009-2012 рр.

Таблиця №1 Прямі інвестиції з України в економіку зарубіжних країн за видом економічної діяльності (На початок року; млн.дол.США)

Вид економічної діяльності

2009

2010

2011

2012 (прогноз)

Інше виробництво ,не віднесене до інших угруповань

0,3

0,3

0,3

0,0

Всього

170,3

155,7

144,3

163,5

Зобразимо дані наведені в таблиці №1 у вигляді графіку(мал.№1):

Розрахуємо абсолютні та відносні показники, що характеризують рівні інвестицій з Україну в економіку іноземних країн:

1.Абсолютні прирости

1.1. Ланцюгові абсолютні прирости визначаються за формулою( 1):

(1)

де - ланцюговий абсолютний приріст;

- фактичний рівень інвестицій в економіку країн світу в і-му періоді;

- фактичний рівень інвестицій в (і-1)-му періоді.

1)0,3 - 0,3= 0 (млн. дол.)

2) 155,7 - 170,3= -14,6 (млн. дол.)

1) 0,3- 0,3= 0 (млн. дол. )

2) 144,3 - 155,7= -11,4 (млн. дол.)

1) 0,0 - 0,3= -0,3 (млн. дол.)

2) 163,5 - 144,3= 19,2(млн. дол.)

1.2.Базисні абсолютні прирости визначаються за формулою (2):

(2)

де - фактичний рівень інвестицій в і-му періоді;

- рівень інвестицій України в економіку країн світу в базовому періоді.

1) 0,3 - 0,3 = 0 (млн. дол.)

2) 155,7 - 170,3= -14,6 (млн. дол.)

1) 0,3 - 0,3= 0 (млн. дол.)

2) 144,3 - 170,3= -26 (млн. дол.)

1) 0,0 - 0,3= -0,3 (млн. дол.)

2) 163,5 - 170,3= -6,8 (млн. дол.)

Проілюструємо графічно, за допомогою гістограм (мал.2, мал.3), результати ланцюгових та базисних абсолютних приростів по відношенню до загальних абсолютних приростів рівня інвестицій України в економіку країн світу в сферу легкій промисловості (текстильна промисловість,пошиття одягу,виробництво шкіри та шкіряного взуття) за період 2009-2012:

2. Відносні показники (темпи росту і приросту):

2.1 Ланцюговий темпи росту визначаємо за формулою (3):

% (3)

де - рівень інвестицій в поточному періоді;

- рівень надходження інвестицій з України в економіку країн світу в базовому періоді.

Ланцюгові темпи приросту інвестицій визначаються на основі визначених темпів зростання за формулою(4):

% (4)

де - ланцюговий темп зростання(у вигляді відсотка)в і-му періоді

Результати розрахунків ланцюгових темпів зростання і темпів приросту рівня надходження інвестицій з України наведені в таблиці №2, №3, №4:

Таблиця №2

,млн.дол.

,млн. дол.

,%

,%

1

0,3

0,3

100

0

2

170,3

155,7

91,43

-8,57

Таблиця №3

,млн.дол.

,млн.дол.

,%

,%

1

0,3

0,3

100

0

2

155,7

144,3

92,68

-7,32

Таблиця №4

,млн.дол.

,млн.дол.

,%

,%

1

0,3

0,0

0

0

2

144,3

163,5

113,31

13,31

2.2 Базисні темпи росту визначаємо за формулою (5):

Тбзрі = Р1 / Рб (5)

де - рівень надходження інвестицій в поточному періоді;

- рівень надходження інвестицій в базовому періоді.

Базисний темп приросту визначаємо за формулою(6):

% (6)

де - базисний темп зростання (у вигляді відсотка)в і-му періоді.

Результати розрахунку базисних темпів росту і базисних темпів приросту надходження інвестицій з України представлені в таблицях №5, №6, №7:

Таблиця №5

,млн.дол.

,млн.дол.

%

%

1

0,3

0,3

100

0

2

170,3

155,7

91,43

-8,57

Таблицят №6

,млн.дол.

,млн.дол.

,%

,%

1

0,3

0,3

100

0

2

170,3

144,3

84,73

-15,27

Таблиця №7

,млн.дол.

,млн.дол.

,%

%

1

0,3

0,0

0

0

2

170,3

163,5

96,01

-3,99

3.Показники виконання плану

3.1 Показники виконання плану визначаються за формулою(7):

% (7)

де - рівень інвестицій фактично досягнутих в і-періоді;

- рівень інвестицій за планом в і-періоді.

Результати розрахунків виконання плану надходження інвестицій в економіку країн світу з України наведені в таблиці №8:

Таблиця №8

Вид економічної діяльності

2 0 1 2

План,млн.дол.

Факт,млн.дол.

,%

1

Легка промисловості

(текстильна промисловість,пошиття одягу,виробництво шкіри та шкіряного взуття)

0,3

0,0

100

2

Всього:

144,3

163,5

113,31

4.Показники виконання планового завдання

4.1 Показники виконання планового завдання визначаються за формулою (8):

% (8)

де - рівень надходження інвестицій за планом в і-му періоді;

- рівень надходження інвестицій в базовому періоді.

Результати розрахунків показників планового завдання наведені у таблицях №9, №10, №11:

Таблиця №9

,млн.дол.

,млн.дол.

,%

1

0,3

0,0

100

Всього

170,3

163,5

96,01

Таблиця №10

,млн.дол.

,млн.дол.

,%

2

0,3

0,0

100

Всього

155,7

163,5

105,01

Таблиця №11

,млн.дол.

,млн.дол.

,%

3

0,3

0,0

100

Всього

144,3

163,5

113,31

5. Показники структури

5.1 Показники структури визначаються за формулою(9):

Розрахуємо показники структури за періодами динамічного ряду:

2009 рік 1) (0,3/170,3)*100%=0,17%

2010 рік 1)(0,3/155,7)*100%=0,19%

2011 рік 1)(0,3/144,3)*100%=0,20%

2012 рік 1)(0,0/163,5)*100%=0%

6. Середньорічний абсолютний приріст

Середньорічний абсолютний приріст надходження інвестицій з України в економіку країн світу, а саме у легкій промисловості в цілому () обчислюється за формулою середньої арифметичної простої(10):

; (10)

де - ланцюговий абсолютний приріст;

n- кількість ланцюгових приростів

(млн. дол.)

7. Середньорічний темп зростання

Середньорічний темп зростання надходження інвестицій з України розраховується за формулою середньої геометричної простої (11):

(11)

де -- добуток ланцюгових темпів зростання (у вигляді коефіцієнтів);

n - кількість ланцюгових темпів зростання.

=

8. Середньорічний темп приросту

Середньорічний темп приросту інвестицій в цілому з України визначається за формулою (12):

% (12)

де - середній темп зростання у вигляді коефіцієнта

9. Прогнозування рівня надходження інвестицій з України в економіку країн світу у легкій промисловості (текстильна промисловість,пошиття одягу,виробництво шкіри та шкіряного взуття)

Визначимо прогнозні показники рівня надходження інвестицій з України в цілому за формулою(13):

(13)

де - рівень інвестицій в останньому часовому інтервалі ряді динаміки;

- середньорічний темп зростання рівня надходження інвестицій з України(у коефіцієнтному виразі)

Зробимо прогноз рівня інвестицій в 2009 і 2010 році:

= 0,0*0= 0 (млн.дол.)

= 0*0= 0 (млн.дол.)

10. Результати проведеного розрахунку показників динаміки

Результати розрахунку показників динаміки інвестування і прогнозних показників представлені в таблиці(14):

Таблиця №14. Показники динаміки надходження прямих інвестицій з України в економіку країн світу, а саме у інше виробництво, не віднесене до інших угрупувань за період 2005-2010 рр.

Рік

Поточні Інвестиції з

України в економіку країн світу, млн. дол.

Абсолютний приріст,млн.дол.

Темп зростання,%

Темп приросту,%

Прогноз рівня надходження інвестицій з України в економіку країн світу у легкій промисловості (текстильна промисловість,пошиття одягу,виробництво шкіри та шкіряного взуття)ленметалу.,млн.дол

ланцюговий

базисний

ланцюговий.

базисний.

ланцюговий

базисний

2009

0,3

-

-

-

-

-

-

-

2010

0,3

0

0

100

100

0

0

-

2011

0,3

0

0

100

100

0

0

-

2012

0,0

-0,3

-0,3

0

0

0

0

-

2013

-

-

-

-

-

-

-

0

2014

-

-

-

-

-

-

-

0

Висновки

1) Фактичні інвестиції з України в економіку країн світу (а саме у легкій промисловості) за період 2009-2012 роки зросли в середньому на (-0,1) млн.дол., рівень інвестицій по періодах з 2009 по 2012 зростав в середньому в 0 рази, середньорічний темп їх приросту дорівнює (-100)%.

2) Фактичні інвестиції в економіку країн світу в цілому порівняно з плановим рівнем становили 113,31%, а саме у легкій промисловості - 100%.

Показники виконання планового завдання свідчать про те, що в цілому в 2012 році плановий рівень надходження інвестицій з України випереджав фактично досягнутий рівень у 2009 році на 96,1%.

4) Структурні зрушення, що характеризують надходження інвестицій в економіку країн світу з України у легкій промисловості за період 2009 - 2012р.р. були: 2009-2010 роки інвестиції не змінилися., 2009-2011 інвестиція не змінилася., 2009-2012 зменшилися на (-0,3) млн.дол. Таким чином можна зробити висновок стосовно стабільності інвестування і враховуючи середній темп зросту інвестицій який складає 0 млн.дол. не можна зробити прогноз надходження інвестицій на наступні два роки.

Список використаних джерел

1. Статистика: Підручник/За ред, А.В. Головача, А.М. Єріної, О.В. Козирєва. - К.: Вища шк., 2008. - 623 с.

2. Теорія статистики: Навчальний посібник / Вашків П.Г., ПастерП.І., Сторожук В.П., ТкачЄ.І. - К.: Либідь, 2007. - С.119-120.

3. Статистика: Підручник / Герасименко С.С. - К.: КНЕУ, 1998. - С.88,95-100.

4. Уманець Т.В. Загальна теорія статистики: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2006. - С.117-118.

5. Тарасенко І.О. Статистика. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - С.105-112.

6. Статистика: Навчальний посібник / Кривуца В.Г., Михайлюк М.І., Жебка В.В. - К.: 2004. - С.84-97.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.