Аналіз ефективності економічної політики України щодо забезпечення економічної безпеки: проблеми та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет митної справи та фінансів

Аналіз ефективності економічної політики України щодо забезпечення економічної безпеки: проблеми та перспективи

Саричев Володимир Іванович доктор економічних наук, доцент, професор кафедри економіки та економічної безпеки, факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин,

Гапєєва Ольга Миколаївна доктор економічних наук, доцент, професор кафедри економіки та економічної безпеки факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин,

Бикова Адель Леонідівна кандидат економічних наук, доцент, завідувачка кафедри економіки та економічної безпеки, факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин

Анотація

Економічна безпека дотепер є однією з найбільш актуальних і складних проблем. Вона є гарантом державної незалежності та провідним фактором для економічного зростання, що робить її важливим національним пріоритетом. Економічна безпека охоплює численні аспекти - від добробуту громадян і суспільства до економічної стабільності держави зокрема. Недостатня увага до стану економічної безпеки може спричинити серйозні проблеми: занепад галузей економіки, банкрутство підприємств, зниження якості життя населення і загрозу суверенітету держави. Для досягнення належного рівня економічної безпеки країни необхідно запровадити єдину державну економічну політику, підґрунтям якої стали б дієві заходи, що були б здатні вчасно нейтралізувати внутрішні й зовнішні загрози. Дотепер, незважаючи на війну, державою запроваджено низку заходів для забезпечення національної економічної безпеки. Простежується підвищення рівня реального ВВП, що є важливим фактором збільшення доходів і зменшення безробіття. Протягом першого півріччя 2023 року відслідковується динаміка зниження показника інфляції. З огляду на спад інфляції, стабільність на валютному ринку, високий обсяг міжнародних резервів і результативність попередніх заходів для збільшення привабливості гривневих активів, Національний банк розпочав цикл зниження облікової ставки. Продовження такої тенденції було закладено і в майбутні плани за умов збереження стійкості валютного ринку. Також регулятор ретельно підготувався до переходу до керованої гнучкості обмінного курсу, впровадженої восени 2023 року, із залученням міжнародних експертів і найкращого світового досвіду. Національний банк приділяє особливу увагу збереженню високої привабливості гривневих активів на етапі послаблення валютних обмежень. Головним ризиком для економічного прогнозування на сьогодні залишається тривалість й інтенсивність війни. Задля зміцнення економічної безпеки регулятор заклав ґрунтовні рішення й здійснив макропрогноз, позитивні результати якого простежуються вже сьогодні. Отже, держава докладає значні зусилля і приймає конструктивні рішення з метою зміцнення економічного й фінансового сектору України, що дозволяє охарактеризувати впроваджену економічну політику в умовах війни достатньо ефективною.

Ключові слова: економіка, економічна політика, національна безпека, війна, загрози й виклики, економічні проблеми, перспективи покращення.

Abstract

Sarychev Volodymyr Ivanovich Doctor of Economic Sciences, Professor at the Department of Economics and Есonomic Security, Faculty of Economics, Business and International Relations, University of Customs and Finance

Hapieieva Olha Mykolaivna Doctor of Economic Sciences, Professor

Bykova Adel Leonidivna PhD in Economics, Head of Department of Economics and Economic Security, Faculty of Economics, Business and International Relations, University of Customs and Finance

ANALYSIS OF THE UKRAINIAN ECONOMIC POLICY EFFICIENCY TO ENSURING NATIONAL ECONOMIC SECURITY: PROBLEMS AND PERSPECTIVES

Economic security is still one of the most pressing and complex issues. It is a guarantee of state independence and a key factor for economic growth, making it an important national priority. Economic security encompasses numerous aspects - from the welfare of citizens and society to the economic stability of the state in particular. Insufficient attention to the state of economic security can lead to serious problems: the decline of economic sectors, bankruptcy of enterprises, a decline in the quality of life of the population and a threat to the sovereignty of the state. To achieve an adequate level of economic security, the country needs to introduce a unified state economic policy based on effective measures that would be able to neutralise internal and external threats in a timely manner. So far, despite the war, the state has taken a number of measures to ensure national economic security. Real GDP is growing, which is an important factor in increasing incomes and reducing unemployment. In the first half of 2023, the inflation rate was on the decline. Given the decline in inflation, stability in the foreign exchange market, high levels of international reserves, and the effectiveness of previous measures to increase the attractiveness of hryvnia assets, the NBU has started a cycle of key policy rate cuts. The NBU plans to continue this trend in the future, provided that the FX market remains stable. The regulator has also thoroughly prepared for the transition to managed exchange rate flexibility, which will be introduced in autumn 2023, with the involvement of international experts and best international practices. The NBU pays particular attention to maintaining the high attractiveness of hryvnia assets as currency restrictions are eased. The main risk to economic forecasting today remains the duration and intensity of the war. In order to strengthen economic security, the regulator has taken sound decisions and made a macroeconomic forecast, the positive results of which are already evident. Thus, the state is making significant efforts and taking constructive decisions to strengthen Ukraine's economic and financial sectors, which allows us to characterise the economic policy implemented in the context of the war as quite effective.

Keywords: economy, economic policy, national security, war, threats and challenges, economic problems, prospects for improvement.

Постановка проблеми

В умовах сучасних геополітичних викликів і загроз, економічна безпека стає ключовим фактором для забезпечення життєво важливих потреб нації. Істотні економічні перетворення, глобалізація, технологічний прогрес, кризи й війна ускладнюють забезпечення стійкості національної економіки сьогодні. Важливість економічної безпеки полягає в тому, що вона не тільки гарантує стабільність економіки, але й визначає соціальний та політичний розвиток України. Недостатній рівень безпеки може спричинити економічний спад, безробіття, соціальну напругу й інші загрози для нашої держави. Сталий економічний розвиток і вирішення соціальних завдань набувають надзвичайної важливості в сучасних умовах. Дослідження ефективності економічної політики й засобів досягнення економічної безпеки потрібні для забезпечення довгострокового благополуччя й стійкості нашої країни, а також вони сприяють розвитку інновацій суб'єктами господарю - вання, збільшують конкурентоспроможність і забезпечують внутрішню й зовнішню стабільність. Отже, для зміцнення національного потенціалу й захисту вітчизняних інтересів набуває значимості аналіз економічної безпеки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сьогодні економічна безпека України є, безперечно, одним з найпоширеніших об'єктів вивчення в наукових роботах дослідників, економістів, фінансистів тощо. Її актуальність безперечна з огляду на нестабільну ситуацію в нашій державі, яка почалася з введення режиму воєнного стану 24 лютого 2022 року й триває нині.

Корнієнко Т. [1], Гарькава В. [2], Правдивець О. [3] та Москвін Б. [4] досліджували сутність поняття «економічна безпека», її основні елементи, принципи й функції, рівень економічної безпеки України на державному й регіональному рівнях, аналізували перспективи підвищення економічної безпеки тощо. Водночас Б. Москвін [4] запропонував інтегральний, ресурсний і цільовий підходи до трактування сутності досліджуваного поняття.

Васильців Т. та інші [5] провели системний аналіз засобів реалізації економічної безпеки України, розробили інструментарій її зміцнення. Автори зазначили, що для стабільної й конкурентоспроможної національної економіки України важливо, щоб інструменти й механізми її забезпечення орієнтувалися на фінансову та економічну безпеку суб'єктів пріоритетних галузей.

Романовська Ю. [6] й Онищенко С. [7] у своїй працях проаналізували наявні загрози й виклики, які перешкоджають забезпеченню економічної безпеки на державному рівні. Автори виокремили застарілу законодавчу базу, екологічні проблеми, складну демографічну ситуацію, низький рівень життя, зубожіння населення, «відтік мізків» тощо.

Карпенко О. [8], Полозова Т. та інші [9] досліджували економічну безпеку України на глобальному рівні, ґрунтуючись на сучасних міжнародних рейтингах.

Зеліско Н. [10] запропонувала стратегії покращення (відновлення й підтримання) економічної безпеки, етапи й шляхи їхньої реалізації для протидії зовнішнім і внутрішнім загрозам, з якими стикається національна безпека.

Аналіз останніх досліджень і публікації підтверджує, що економічна безпека є актуальним питанням, проте вона недостатньо досліджена з погляду оцінки ефективності державної політики, яка спрямована на її забезпечення.

Мета статті - проаналізувати ефективність економічної політики України з огляду на забезпечення національної економічної безпеки, дослідження її проблем та перспектив.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні важливість забезпечення економічної безпеки держави зростає. Економічна безпека є основним елементом збереження національної незалежності, вона охоплює всі аспекти суспільного, економічного, політичного й екологічного життя країни. Відсутність належної уваги до стану економічної безпеки може призвести до серйозних наслідків, включно із занепадом галузей економіки, банкрутством підприємств і порушенням національного суверенітету. Її забезпечення на державному рівні вимагає затвердження єдиної державної політики й системи координованих заходів, призначених для нейтралізації внутрішніх і зовнішніх загроз.

Важливою основою такої політики є принципи верховенства закону, балансу економічних інтересів, взаємної відповідальності різних суб'єктів за економічну безпеку й використання дієвих засобів для вирішення конфліктів. Важливим аспектом цієї політики є також інтеграція національної економічної безпеки в міжнародну. Тому забезпечення ефективності політики економічної безпеки стає справою національного значення й вимагає комплексного підходу, системних рішень і відповідальності всіх владних структур за її реалізацію.

Поняття економічної безпеки визначається як складна багатогранна категорія, що визначає здатність національної економіки до розширення й самовідтворення з метою задоволення потреб населення на певному рівні. Економічна безпека країни може розглядатися на макрорівні (державний) і мікрорівні (підприємства, організації). Важливо відзначити, що ці рівні неодмінно взаємодіють між собою, хоч і можуть забезпечуватися окремо. Вони взаємопов'язані стратегічно, та водночас є незалежними поняттями.

Економічна безпека розглядається як здатність національної економіки зберігати стабільність і стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз, а також забезпечити конкурентоспроможність в глобальному економічному середовищі. Висока конкурентоспроможність і стійке збалансоване зростання є важливими критеріями для оцінки якісних показників національної економіки й стратегічної ефективності економічної політики держави в цій сфері. З огляду на це, постійний аналітичний моніторинг рівнів економічної безпеки та її компонентів залишається надзвичайно актуальним, особливо в умовах зростання загроз, спричинених повномасштабною агресією рф проти України.

Економічна безпека - це основний аспект стабільності й можливості заповнити прогалини, що виникають у різних сферах господарювання. Вона складається з важливих компонентів, кожен з яких відіграє вирішальну роль у забезпеченні життєдіяльності суспільства й держави. Складовими економічної безпеки є виробнича, зовнішньоекономічна, інвестиційно-інноваційна, макроекономічна, продовольча, соціальна й фінансова безпека.

Виробнича безпека визначається можливістю національної економіки створювати умови для стійкого функціонування виробничих секторів. Вона передбачає заходи для підтримки промисловості, запобігання втрат і забезпечення стабільності виробництва.

У виробничій сфері, якщо порівняти з минулими роками, ситуація посупово покращюється, але існує криза промислового виробництва. Це обумовлено тим, що держава й підприємства доклали великих зусиль для підтримки бізнесу та його релокації за кордон. Досі існує загроза спрямування виробництва лише на випуск низькотехнологічної продукції й залежності вітчизняного ринку від імпорту.

Зовнішньоекономічна безпека полягає в здатності країни підтримувати стабільні економічні відносини з іншими країнами й захищати свої інтереси на міжнародному рівні. Вона важлива для створення доступу до зовнішніх ринків і залежить від ефективної торговельної політики.

Наразі ризики для виробничої й інвестиційно-інноваційної безпеки залишають її нестабільною. Логістичні маршрути стають небезпечними у зв'язку із воєнною агресією й можливим їх блокуванням, що впливає на регулярність проведення зовнішньоекономічних операцій. Руйнування виробничих об'єктів і зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі спричиняють також втрати експортного потенціалу.

Інвестиційно-інноваційна безпека означає створення умов для залучення інвестицій у національну економіку й розвитку інноваційних технологій. Вона передбачає сприяння інвестиційному клімату й удосконалення інноваційних секторів.

Сьогодні простежуються позитивні зміни інвестиційної сфери, чому посприяли бюджетні видатки (табл.1), спрямовані на підвищення обороноздатності, відновлення житла й інфраструктури, а також активність реального сектору. Останній фактор викликав покращення фінансових результатів підприємств. Але загалом інвестиційна активність залишається низькою.

Таблиця 1 Класифікація бюджетних видатків станом на 01.10.2023

Джерело: за даними Державної служби статистики [11]

Макроекономічна безпека передбачає заходи для забезпечення стабільності макроекономічних показників: інфляції, обмінного курсу й державного бюджету. Вона передбачає контроль над економічними процесами для запобігання кризам і збереження фінансової стійкості. У 2023 році макроекономічна безпека залишається насамперед чутливою до таких значущих загроз:

зменшення трудового потенціалу внаслідок інтенсивної міграції населення за кордон;

значна кількість внутрішньо переміщених осіб;

втрати цивільного населення внаслідок бойових дій, різке зниження економічної активності у прифронтових зонах у зв'язку із війною;

неможливість ведення бізнесу в регіонах, де ведуться бойові дії або де існує ризик таких дій;

зростання індексу споживчих цін тощо.

Соціальна безпека охоплює здатність суспільства забезпечувати високий рівень життя, доступ до освіти, охорони здоров'я й соціального забезпечення. Вона передбачає заходи для покращення якості життя населення й зменшення соціальної нерівності. Стан соціальної безпеки сильно впливає на макроекономічну безпеку внаслідок очікуваного погіршення економічного становища вразливих верств населення.

Також відсутність достатнього рівня трудової зайнятості й розширення структурних диспропорцій на ринку праці створюють додаткові небезпеки. В умовах війни в Україні демографічна ситуація значно погіршилася, що веде до тривалих негативних наслідків для всіх аспектів економічної безпеки. Вирішення демографічних проблем вимагає ретельного планування й оперативних заходів як на короткий і середній термін, так і в довгостроковій перспективі.

Продовольча безпека - це забезпечення доступу населення до якісних продуктів харчування. Вона передбачає заходи для підтримки сільського господарства, розвитку продовольчих ринків і створення продовольчих резервів. Втрати матеріально-технічного і фінансового характеру в сільському господарстві створюють загрози у цій сфері й погіршують умови життя сільського населення.

Фінансова безпека означає здатність країни гарантувати стабільне фінансування, контролювати державний борг й забезпечувати функціонування банківської системи. Вона передбачає ефективну фінансову політику й надійну банківську систему і залишається центральною проблемою, оскільки сфера державних фінансів пов'язана з високими ризиками. Гарантування фінансових зобов'язань держави й підтримка бізнесу - це головні завдання для забезпечення економічної безпеки.

Усі ці складові є невід'ємною частиною економічної безпеки країни. Вони взаємопов'язані й потребують системного підходу для забезпечення стійкості й стабільності національної економіки.

З настанням повномасштабного вторгнення й переходу геополітичного конфлікту у форму тривалої війни на виснаження стало очевидним, що безпосередні наслідки воєнного конфлікту суттєво вплинули на економічну безпеку країни. Атаки на критичну інфраструктуру, суттєве зменшення фінансових резервів населення й бізнесу, зростання дефіциту економічних ресурсів - усе це результат бойових дій, розпочатих ворогом. Негативні наслідки, що спіткали Україну, підкреслюють важливість впровадження чіткої державної політики, спрямованої на протидію різноманітним ризикам, реалізація якої здійснюватиметься шляхом постійного моніторингу поточних викликів і загроз.

Воєнні виклики і загрози безпеці наразі залишаються значними. Пригнічення економічної активності відбувається у зв'язку із постійними обстрілами, руйнуванням зокрема Каховської ГЕС, блокуванням «зернового коридору» й експортними обмеженнями на сільськогосподарську продукцію, встановленими окремими країнами Євросоюзу.

Пожвавлення економічної активності триватиме, незважаючи на виклики війни. З огляду на швидке відновлення внутрішнього попиту, стійкість енергетичної системи й перегляд оцінки врожаїв, Національний банк України заклав прогноз щодо перспектив зростання реального ВВП до 2,9% у 2023; 3,2% у 2024 й 6,8% у 2025 роках (рис.1).

Рис.1 Реальний ВВП і його прогноз до 2025 року, закладений Національний банком України

Джерело: розрахунки НБУ [12]

Проте перешкоди для експорту, які існують сьогодні, наслідки руйнування критичної інфраструктури, потенційні проблеми енергетичного сектору під час опалювального сезону цьогоріч та інші тривалі безпекові ризики звузили можливість покращення регулятором цього прогнозу.

Високі бюджетні витрати й поліпшення фінансового стану державних підприємств дещо пожвавили споживчий попит у другому кварталі 2023 року. Проте, у зв'язку зі значним падінням і активною міграцією приватне споживання, так само як і ВВП загалом, залишається значно нижчим, ніж перед вторгненням.

З огляду на позитивну динаміку в першому півріччі, НБУ суттєво покращив свій прогноз щодо інфляції на поточний рік, знизивши її показники з 14,8% до 10,6% (рис. 2). Дотепер перспективи прогнозу справджуються, і за перші вісім місяців 2023 року інфляція зменшилась зі значення 26,6% до 8,6% [13]. Інфляційні й курсові очікування уряду помітно покращилися. Упродовж 2023 року ситуація на валютному ринку залишається стабільною.

Національний банк має додаткові інструменти для підтримки цієї стабільності й у майбутньому. Міжнародні резерви України тривалий час перебували на високому рівні (понад 40 млрд доларів США станом на 1 вересня 2023 року), що підвищує спроможність Національного банку зберігати стійкість курсу валюти [14].

Рис. 2 Індекс споживчих цін і перспективи його зміни до 2026року Джерело: за даними Державної служби статистики [11]

Зокрема Національний банк успішно встановив привабливі ставки на гривневі інструменти. Значення депозитних ставок за строковими депозитами прямує до 15%, що дає можливість покривати очікувану інфляцію й передбачені зміни обмінного курсу [17]. Отже, державна економічна система продовжує стабільно функціонувати навіть в умовах повномасштабної війни. економічний безпека валютний ринок

Повільне зростання цін передбачається завдяки поступовому зниженню світової інфляції. НБУ забезпечить стабільність на валютному ринку й збереже високий рівень привабливості гривневих активів, що допомагатиме стримувати інфляційний тиск. Важливу роль в зниженні інфляції відіграватиме також стабільність тарифів на більшість житлово-комунальних послуг. В подальшому очікується тренд зниження інфляції.

Спланований державою макропрогноз передбачає також поетапне зниження облікової ставки до 2026 року (рис. 3), яке відбуватиметься поступово, щоб не порушити тенденції сталого зниження інфляції й стабільності на валютному ринку. Важливою умовою для цього є підтримання привабливості гривневих активів, що захистить національну валюту й збереже реальну вартість заощаджень від інфляційних збитків.

Сталий високий рівень довіри до гривні є критично важливим в період пом'якшення валютних обмежень і переходу до гнучкої системи формування обмінного курсу.

Рис. 3 Середня облікова ставка НБУ та її прогноз до 2026 року, % Джерело: розрахунки НБУ [12]

На початку липня 2023 р. Національний банк України схвалив Стратегію поетапного послаблення валютних обмежень, переходу до більш гнучкого режиму на валютному ринку й відновлення інфляційного таргетування, яке було центральним елементом програми розширеного фінансування з Міжнародним валютним фондом [15].

За рішенням Правління Національного банку України, облікову ставку знижено на 2% - з 22% до 20% з 15 вересня 2023 року [16]. Це рішення обумовлене двома основними чинниками: прогнозом подальшого сповільнення темпів інфляції й здатністю НБУ забезпечувати стабільність валютного курсу. Передбачається, що така динаміка облікової ставки буде продовжена, включно зі збереженням привабливості гривневих заощаджень для вкладників.

З 3 жовтня 2023 року Національний банк України вводить систему керованої гнучкості обмінного курсу, що є одним із кроків реалізації Стратегії пом'якшення валютних обмежень [17]. Передбачено, що офіційний курс гривні буде визначатися на основі обмінних операцій на міжбанківському ринку, а не директивним способом внаслідок рішення Національного банку, як це відбувалося донедавна. Проте НБУ й надалі уважно спостерігатиме за ситуацією на міжбанківському валютному ринку й надаватиме необхідну підтримку для компенсації структурного дефіциту іноземної валюти, який зберігатиметься у прогнозованому періоді у зв'язку із особливостями функціонування економіки України.

Це дозволить курсу на міжбанківському ринку реагувати на зміни попиту й пропозиції валюти. Однак Національний банк планує обмежувати коливання курсу, щоб не допустити значного послаблення чи суттєвого зміцнення гривні. В межах реалізації Стратегії НБУ також намагатиметься підтримувати належне функціонування ринку готівкової валюти, мінімізуючи різницю між курсом готівкової валюти й офіційним обмінним курсом [15].

Це передбачає надання необхідних ресурсів і заходів для задоволення попиту на готівкову валюту й збільшення обсягу валютних операцій для населення у готівковій і безготівковій формах. Перехід до режиму керованої гнучкості обмінного курсу є важливим кроком для підтримання стабільності й стійкості української економіки й фінансової системи на фоні війни, а також для їхнього майбутнього зміцнення завдяки сформованому «імунітету» до зовнішніх і внутрішніх викликів.

Зменшення безпекових ризиків сприятиме відновленню оптимальних логістичних маршрутів, зростанню виробництва в аграрній сфері. Це відкриє шлях для залучення нових інвестицій в Україну. Подальше падіння світових цін, зокрема на енергоносії, сприятиме сповільненню інфляції, незважаючи на зростання внутрішнього попиту, підвищення заробітних плат і коригування деяких житлово-комунальних тарифів у післявоєнний період.

Економічна активність надалі зростатиме завдяки покращенню споживчих настроїв, а також збереженню м'якої фіскальної політики [16]. Отже, капітальні видатки бюджету, інвестиції в обороноздатність країни й м'яка фіскальна політика будуть головними стимулами. Євроінтеграційні реформи покращать інвестиційну привабливість і сприятимуть припливу зовнішніх інвестицій, які продовжать зростати внаслідок цих зусиль.

За перші місяці 2023 року Україна отримала майже 27 млрд доларів у формі кредитів і грантів від міжнародних партнерів, що значно перевищує обсяги продажу валюти Національним банком України для підтримки валютного ринку [12]. Завдяки цій регулярній зовнішній допомозі міжнародні резерви України на кінець червня досягли історичного максимуму - 39 млрд доларів [18]. Спільно з активізацією внутрішнього ринку державних облігацій, ця зовнішня підтримка дозволила уряду покривати значний дефіцит бюджету без використання емісійного фінансування. Очікується, що на завершення 2023 року обсяг міжнародної допомоги сягне 42 млрд доларів. Ці фінансові потоки стримають розширення дефіциту й забезпечать необхідне фінансування.

За даними Кільського інституту світової економіки, у 2022 році загальний обсяг воєнної допомоги Україні сягав понад 66 млрд доларів США [19]. У тому ж році воєнну підтримку надавали тридцять дві країни, проте її обсяг відрізнявся як абсолютними цифрами, так і відносно ВВП й оборонних видатків партнерів.

США виділили найбільший обсяг воєнної допомоги і за чисельним значенням (понад 40 млрд доларів), і стосовно ВВП. Значну підтримку надали Естонія й Латвія, а також Литва й Польща. Однак загальна сума воєнної допомоги в 2022 році становила лише близько 5% від загальних оборонних видатків країн-партнерів [20]. У жодного із союзників обсяг воєнної допомоги не перевищував 1% власного ВВП (рис. 4).

Рис.4 Обсяг світової воєнної допомоги для України у 2022 році Джерело: "Ukraine Support Tracker"Кільського інституту [19]

Міжнародна підтримка залишається критично важливою для збереження макрофінансової стабільності не лише в 2023, але й у наступних роках. Попри це, з огляду на високі витрати на оборону й необхідність фінансування бюджетного дефіциту в наступному році, який оцінюється щонайменше в 37 млрд доларів, державі необхідно підтримувати тісний взаємозв'язок з міжнародними партнерами. Важливими чинниками є й подальша необхідність зовнішнього фінансування, особливо зважаючи на обмежений експортний потенціал і значний обсяг імпорту для відновлення країни після воєнних подій.

Висновки

Умови воєнного часу й геополітичні ризики залишаються значними й мають суттєвий вплив на економічну безпеку України. Економіка продовжує зазнавати тиску внаслідок дії внутрішніх і зовнішніх чинників.

Зниження інфляції й стабільність валютного ринку покращують економічну ситуацію. Проте безпекові ризики, руйнування об'єктів критичної інфраструктури і можливі труднощі в енергетичному секторі є серйозними перешкодами для подальшого відновлення економічної безпеки й покращення її прогнозу.

Населення й бізнес повинні й надалі стежити за розвитком ситуації й готуватися до можливих викликів. У цих умовах перед Національним банком і владою стоїть важливе завдання - підтримувати стабільність і забезпечувати безпеку національної економіки, зокрема шляхом ефективного управління монетарною політикою, диверсифікації джерел енергопостачання й пошуку нових можливостей для відновлення й розвитку.

Література

1. Корнієнко Т. Аналіз стану економічної безпеки України та пріоритети її зміцнення. Економіка та суспільство. 2022. № 38.

2. Гарькава В. Економічна безпека регіонів України. Економіка України. 2022. № 2. С. 37-49.

3. Правдивець О. Економічна безпека, як найвища функція держави. Вчені записки Університету «КРОК». 2022. № 2 (66). С. 40-43.

4. Москвін Б. Економічна безпека фінансових інституцій в умовах воєнного стану в Україні. Економіка і організація управління. 2022. № 2 (46). С. 110-119.

5. Васильців Т., Лупак Р., Куницька-Іляш М., Наконечна Н. Економічна безпека суб'єктів господарювання та держави: аспект гарантування фінансово-економічної безпеки пріоритетних галузей національного господарства України. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. 2023. № 37. С. 22-30.

6. Romanovska Yu., Kozachenko G., Pogorelov Yu., Pomazun O. & Redko K. Problems of development of economic security in Ukraine: challenges and opportunities. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice. 2022. № 5(46). С. 249-257.

7. Онищенко С., Маслій О., Глушко А., Загорулько Т. Виклики та загрози соціально - економічній безпеці України в умовах воєнного стану. Економіка і регіон. 2023. № 1 (88). С.135-143.

8. Карпенко О. Економічна безпека країни та міжнародні рейтинги: аналіз та інструменти оцінювання. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія «Економічні науки». 2023. № 3 (109). С. 5-12.

9. Полозова Т., Колупаєва І. Аналіз міжнародних рейтингів України в контексті забезпечення економічної безпеки. Механізм регулювання економіки. 2022. № 1-2 (95-96). С. 103-113.

10. Зеліско Н. Стратегічний аналіз як інструмент визначення загроз економічній безпеці підприємств. Тези доповіді ХІ Міжнародної науково-практичної конференції: Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави. м. Вінниця. 9 груд. 2022 р. / МВС України, Харків. Національний університет внутрішніх справ. 2022. № 40. С. 151-153.

11. Офіційний сайт Державної служби статистики України.

12. Інфляційний звіт Національного Банку України за липень 2023 року.

13. НБУ впроваджує керовану гнучкість обмінного курсу, що посилить стійкість валютного ринку та економіки.

14. Міжнародні резерви перевищили 41,7 млрд дол. США за підсумками липня, оновивши історичний рекорд незалежної України.

15. Затверджено Стратегію пом'якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу і повернення до інфляційного таргетування.

16. Національний банк України знизив облікову ставку до 20%.

17. НБУ впроваджує керовану гнучкість обмінного курсу, що посилить стійкість валютного ринку та економіки.

18. Міжнародні резерви зросли до майже 39 млрд дол. США за підсумками червня, що є найвищим показником за всю історію незалежності України.

19. Ukraine Support Tracker: Europe clearly overtakes US, with total commitments now twice as large. Kiel Institute for the World Economy.

20. Озброєння України - це найкраща інвестиція у майбутнє цивілізованого світу, навіть у короткостроковій перспективі.

References

1. Kornienko T. (2022). Analiz stanu ekonomichnoi bezpeky Ukrainy ta priorytety yii zmitsnennia [Analysis of the state of economic security of Ukraine and priorities for its strengthening]. Ekonomika ta suspilstvo - Economy and society, (38).

2. Harkava V. (2022). Ekonomichna bezpeka rehioniv Ukrainy [Economic security of the regions of Ukraine]. Ekonomika Ukrainy - Economy of Ukraine, (2), 37-49.

3. Pravdyvets O. (2022). Ekonomichna bezpeka, yak naivyshcha funktsiia derzhavy [Economic security as the supreme function of the state]. Vcheni zapysky Universytetu «KROK» - Academic Notes of the University "KROK", 2(66), 40-43.

4. Moskvin B (2022). Ekonomichna bezpeka finansovykh instytutsii v umovakh voiennoho stanu v Ukraini [Economic security of financial institutions in the conditions of martial law in Ukraine]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia - Economics and management organization, 2 (46), 110-119.

5. Vasyltsiv T., Lupak R., Kunytska-Ilyash M. & Nakonechna N. (2023). Ekonomichna bezpeka subiektiv hospodavannia ta derzhavy: aspekt harantuvannia finansovo-ekonomichnoi bezpeky priorytetnykh haluzei natsionalnoho hospodarstva Ukrainy [Economic security of economic entities and the state: the aspect of guaranteeing the financial and economic security of priority branches of the national economy of Ukraine]. Naukovi zapysky Lvivskoho universytetu biznesu ta prava - Scientific Notes of Lviv University of Business and Law, (37), 22-30.

6. Romanovska Yu., Kozachenko G., Pogorelov Yu., Pomazun O. & Redko K. (2022). Problems of development of economic security in Ukraine: challenges and opportunities. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 5 (46), 249-257.

7. Onyshchenko S., Maslii O., Hlushko A. & Zagorulko T. (2023). Vyklyky ta zahrozy sotsialno-ekonomichnii bezpetsi Ukrainy v umovakh voiennoho stanu [Challenges and threats to the socio-economic security of Ukraine under martial law]. Ekonomika i rehion - Economy and the Region, 1 (88), 135-143.

8. Karpenko O. (2023). Ekonomichna bezpeka krainy ta mizhnarodni reitynhy: analiz ta instrumenty otsiniuvannia [Economic security of the country international rankings: analysis and assessment tools]. Naukovyi visnyk Poltavskoho universytetu ekonomiky i torhivli. Seriia «Ekonomichni nauky» - Scientific Bulletin of the Poltava University of Economics and Trade. Series "Economic Sciences", 3 (109), 5-12

9. Polozova T., Kolupaieva I. (2022). Analiz mizhnarodnykh reitynhiv Ukrainy v konteksti zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky [Analysis of international ratings of Ukraine in the context of ensuring economic security]. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky - Mechanism of economic regulation, 1-2 (95-96). 103-113.

10. Zelisko N. (2022). Stratehichnyi analiz yak instrument vyznachennia zahroz ekonomichnii bezpetsi pidpryiemstv [Strategic analysis as a tool for identifying threats to the economic security of enterprises]. Proceedings from 11th International Scientific and Practical Conference: Modern problems of legal, economic and social development of the state. (pp. 151-153). Vinnytsia/ Ministry of Internal Affairs of Ukraine, Kharkiv. National University of Internal Affairs. (40).

11. Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy [Official website of the State Statistics Service of Ukraine].

12. Infliatsiinyi zvit Natsionalnoho Banku Ukrainy za lypen 2023 roku [Inflation report of the National Bank of Ukraine for July 2023].

13. NBU vprovadzhuie kerovanu hnuchkist obminnoho kursu, shcho posylyt stiikist valiutnoho rynku ta ekonomiky [NBU implements managed exchange rate flexibility, which will strengthen the stability of the foreign exchange market and the economy].

14. Mizhnarodni rezervy perevyshchyly 41,7 mlrd dol. SShA za pidsumkamy lypnia, onovyvshy istorychnyi rekord nezalezhnoi Ukrainy [International reserves exceeded 41.7 billion dollars. USA according to the results of July, renewing the historical record of independent Ukraine].

15. Zatverdzheno Stratehiiu pomiakshennia valiutnykh obmezhen, perekhodu do bilshoi hnuchkosti obminnoho kursu i povernennia do infliatsiinoho tarhetuvannia [The Strategy for easing currency restrictions, transitioning to greater exchange rate flexibility and returning to inflation targeting was approved].

16. Natsionalnyi bank Ukrainy znyzyv oblikovu stavku do 20% [The National Bank of Ukraine reduced the discount rate to 20%].

17. NBU vprovadzhuie kerovanu hnuchkist obminnoho kursu, shcho posylyt stiikist valiutnoho rynku ta ekonomiky [The National Bank of Ukraine implements managed flexibility of the exchange rate, which will strengthen the stability of the foreign exchange market and the economy].

18. Mizhnarodni rezervy zrosly do maizhe 39 mlrd dol. SShA za pidsumkamy chervnia, shcho ye naivyshchym pokaznykom za vsiu istoriiu nezalezhnosti Ukrainy [International reserves increased to almost 39 billion dollars. USA according to the results of June, which is the highest indicator in the entire history of Ukraine's independence].

19. Ukraine Support Tracker: Europe clearly overtakes US, with total commitments now twice as large. Kiel Institute for the World Economy. ifw-kiel.de.

20. Ozbroiennia Ukrainy - tse naikrashcha investytsiia u maibutnie tsyvilizovanoho svitu, navit u korotkostrokovii perspektyvi [Arming Ukraine is the best investment in the future of the civilized world, even in the short term].

Размещено на Allbest.ru