Контролінг ефективності бізнесу: методичні підходи до аналізування соціально-економічної ефективності

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка

Контролінг ефективності бізнесу: методичні підходи до аналізування соціально-економічної ефективності

Панченко В.А., д.е.н., професор

Панченко О.П., к.е.н., доцент

Анотація

Стаття присвячена питанням розвитку інструменту контролінгу в системі аналізування соціально-економічної ефективності в бізнесі. Метою дослідження визначено удосконалення методичних підходів до аналізування та контролінгу соціально-економічної ефективності суб'єктів господарювання в умовах нестабільності. Показано, що на сьогодні більшість досліджень в сфері аналізування й контролінгу охоплюють лише загальну проблематику застосування та розрахунку більшості економічних, а інколи й соціальних, показників обсягів та ефективності функціонування підприємств, тоді як вивчення провідних аспектів контролінгу - дієвого інструменту в системі аналізування ефективності бізнесу - все ще недостатньо напрацьоване. Розроблено та вибудовано структурну декомпозицію економічного механізму функціонування підприємства в умовах нестабільності.

Визначено систему соціально-економічних інтересів суб'єктів ринкової діяльності підприємства. Визначено збалансовану систему параметрів аналізування й контролінгу соціально-економічної ефективності суб'єктів господарювання, яка базується на взаємопов'язаній сукупності параметрів економічної й соціальної ефективності бізнесу. Розроблено систему критеріїв, яким мають відповідати базисні критерії аналізування й контролінгу соціально-економічної ефективності підприємств, зокрема визначальність в системі управління ефективністю діяльності підприємства, дієспроможність на ринку, відповідність вимогам закону ефективності як відношення ресурсів і витрат до кінцевих результатів, єдність та при цьому можливість декомпонуватися та ін.

Ключові слова: управління підприємствами, менеджмент, планування бізнесу, проектний підхід, соціальна та економічна ефективність.

Annotation

In the conditions of the formation and development of market relations, the centre of economic activity shifts to the primary link of the economic system - the enterprise. The enterprise is the main structural element of the country's economy. Here, in the economic activity of an economic entity, labour, material and financial resources are combined with the aim of further presenting the widest range of goods and services to the market for the fullest satisfaction of society's needs. Enterprises concentrate the most qualified personnel, solve the issues of rational use of resources, high level of productivity of equipment and technology, develop business plans, carry out marketing research and effective management.

The article is devoted to issues of the development of the controlling tool in the system of analysing socio-economic efficiency in business. The purpose of the study is to improve methodological approaches to analysing and controlling the socio-economic efficiency of economic entities in conditions of instability. It is shown that today the majority of research in the field of analysis and controlling covers only the general problems of the application and calculation of the majority of economic, and sometimes social, indicators of the volume and efficiency of the functioning of enterprises, while the study of the leading aspects of controlling - an effective tool in the system of analysing business efficiency - all not yet worked out enough. A structural decomposition of the economic mechanism of the enterprise's functioning in conditions of instability has been developed and built. The system of socio-economic interests of the subjects of the market activity of the enterprise is defined. A balanced system of parameters for analysing and controlling the socio-economic efficiency of business entities is defined, which is based on an interconnected set of parameters of the economic and social efficiency of business. A system of criteria has been developed, which must be met by the basic criteria for analysing and controlling the socio-economic efficiency of enterprises, in particular determinability in the enterprise efficiency management system, efficiency in the market, compliance with the requirements of the law of efficiency as a ratio of resources and costs to final results, unity and, at the same time, the possibility of decomposition etc.

Keywords: enterprise management, management, business planning, project approach, social and economic efficiency.

Вступ

В умовах формування та розвитку ринкових відносин центр господарської діяльності зміщується до первинної ланки економічної системи - підприємства. Підприємство є головним структурним елементом економіки країни. Тут у господарській діяльності економічного суб'єкта з'єднуються трудові, матеріальні та фінансові ресурси з метою подальшого представлення на ринок найширшого спектру товарів і послуг для найповнішого задоволення потреб суспільства. На підприємствах зосереджуються найбільш кваліфіковані кадри, вирішуються питання раціонального використання ресурсів, високого рівня продуктивності техніки, технології, розробляються бізнес- плани, здійснюються маркетингові дослідження та ефективне управління - менеджмент.

Таким чином, контролінг ефективності бізнесу стає вельми важливим аспектом, зі застосуванням якого можна відстежувати не тільки віддачу тих ресурсів, які вкладені в бізнес-проект, але й моделювати ситуації. Іншими словами передбачати ті ускладнення, які можуть виникнути і негативним чином позначитися на фінансово-економічних результатах господарювання. В доповнення можна вказати й на вагомість відстеження і соціальних параметрів якості та ефективності функціонування суб'єктів господарювання.

Ефективність бізнесу одна з найбільш досліджуваних економічних категорій. Відтак, не дивно, що на нині наявна велика чисельність досліджень у цій сфері. Можна виокремити доробок таких науковців, як М. Алєксєєва [1, с. 14], З. Варналій [3, с. 15], Т. Васильців [5, с. 132-136; 11, с. 8-15], О. Данченко [7, с. 16-25], Р. Лупак [9, с. 248-252] та ін.

Позаяк, питання економічної ефективності повинні доповнюватися аспектами соціальної ефективності функціонування підприємств, дослідженню якої присвячені публікації О. Арапова [2, с. 71-75], В. Василюк [4, с. 218-224] та ін.

В свою чергу, важливо раціонально поєднувати аспекти економічної та соціальної ефективності бізнесу. Цьому присвячені дослідження таких науковців, як Н. Данік [6,с.81-84], А. Джелла [8,с.38- 46], Т. Зубко [9,с.81-88] та інших вітчизняних і зарубіжних вчених.

Однак, щодо вивчення окремих аспектів контролінгу як інструменту в системі аналізування ефективності бізнесу, то цим питанням все ще приділено не достатньо уваги.

Метою дослідження є визначено удосконалення методичних підходів до аналізування та контролінгу соціально-економічної ефективності суб'єктів господарювання в умовах нестабільності.

Результати

Критерій ефективності діяльності підприємства - це показник, який при тому має конкретне значення, при досягненні якого можна констатувати досягнення відповідного рівня ефективності за тим, чи іншим економічним або ж соціальним параметром функціонування і розвитку бізнесу. Позаяк, раціонально обраний критерій характеризується такою ознакою, як типовість для всіх ланок суспільної праці - від підприємства до галузі (національного господарства в цілому).

У загальному вигляді критерій ефективності господарської діяльності підприємства відображає постійно здійснюваний процес максимізації обсягу продукції стосовно витрат живої та уречевленої праці. На рівні підприємства модифікованою формою критерію може бути також максимізація прибутку. Кількісна визначеність і зміст критерію знаходять найбільш повне відображення в показниках ефективності діяльності суб'єкта господарювання.

Під час формування системи показників ефективності бажано дотримуватись єдиних принципів, які повинні використовуватись в кількісному вимірюванні таких показників. До цих принципів можна віднести: системність, комплексність, раціональність, відображення всіх аспектів та функціональних напрямів функціонування і розвитку бізнесу, найбільш точне відображення природи раціональності й ефективності використання того, чи іншого ресурсу, залученого в бізнес, порівнюваність, а також структурно-динамічне відображення проблемної ситуації на тій, чи іншій фазі відтворення.

Окремі науковці вважають, що узагальнюючим показником економічної ефективності підприємства є норма прибутку, що є закономірним, оскільки відображає чи підприємство функціонує прибутково чи ні. Разом з тим в економічній літературі є й інші підходи. Так в зарубіжній економічній літературі зустрічається думка, що основною метою функціонування підприємства стає максимізація прибутку (чистого прибутку) на одного працівника, що разом з тим не виключає необхідності використання показника норми прибутку.

Інші науковці вважають більш конкретними показниками економічної ефективності показники ефективності використання ресурсного забезпечення підприємства, зокрема: продуктивність і фондомісткість праці, фондовіддачу і фондомісткість продукції, економічну ефективність капітальних вкладень (зокрема нової техніки), енергомісткість продукції тощо. У відповідності до цього основними напрямами зростання економічної ефективності підприємств в Україні вони вважають суттєве зниження енергомісткості, матеріаломісткості, зростання фондовіддачі підприємств тощо. Досягнення таких цілей передбачає в свою чергу демократичне трансформування всієї економічної системи, в т.ч. таких її елементів як продуктивні сили, техніко економічні відносини, виробничі відносини, організаційно-економічні відносини та господарський механізм. Науковці цієї групи вважають показники прибутку та рентабельності похідними від вищенаведених, хоча й кінцевими економічними підсумками господарсько-фінансової діяльності підприємств.

Показники економічної та соціальної ефективності функціонування підприємства невід'ємно пов'язані з такою економічною категорією як витрати. Поточними є витрати, які суб'єкт господарювання здійснює в процесі своєї основної діяльності з метою обслуговування основного процесу його виробничо-господарської діяльності.

В економічній літературі критерії ефективності праці відображаються через систему показників економічної ефективності підприємства. Ця система містить такі групи показників:

- комплексні, що відображають результуючу характеристику функціонування підприємства та здійснення його діяльності (рівень задоволення потреб ринку, збут продукції на одиницю витрат ресурсів, рентабельність виробництва, віддача від вкладених у бізнес ресурсів);

- ефективності та продуктивності праці (віддача (у вигляді доходу і прибутку) від кожної одиниці вкладеного у бізнес трудового ресурсу - заробітної плати, витраченого часу, використаного працівника; раціональність праці та ефективність використання персоналу);

- показники ефективності використання основних засобів (віддача (дохід, прибуток) від залучення й використання основних засобів, інтенсивність та екстенсивність використання основних засобів, фондорентабельність);

- ресурсозабезпеченості та раціональності використання ресурсного забезпечення бізнесу (відношення фактично та планової потреби у матеріально-технічному забезпеченні виробництва, обсяги доходу в розрахунку на одиницю витрат, ритмічність постачання та споживання підприємством кожного виду його ресурсного забезпечення);

- забезпеченість фінансовими ресурсами та якість фінансового менеджменту (забезпеченість підприємства основним і оборотним капіталом, забезпеченість фінансовими ресурсами та інвестиціями, окупність капітальних вкладень, показники фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності, прибутковості і рентабельності);

- параметри продукту, який підприємство просуває на ринок (послуг) (економічний ефект від поліпшення якості продукції (послуг), частка продукції (послуг), яка відповідає кращим світовим і вітчизняним взірцям тощо).

Оцінка ефективності діяльності повинна виходити з того, що ефективність господарської діяльності в бізнесі є головно спроможністю забезпечити прийнятну віддачу (у фінансовому вимірі) від вкладених коштів за чітко визначений часовий проміжок часу. Зачасу ефективність порівнюють, наприклад, з депозитним вкладом і величиною доходу від депозиту, коли вкладаються кошти і не потрібно нічого робити. Економічна ефективність підприємства являється основною умовою самоокупності і самофінансування підприємства. Загальна методологія визначення економічної ефективності полягає у відношенні результату праці до затрачених ресурсів (витрат), тобто одержаного економічного ефекту до витрат на його здійснення.

Виявлення виробничо-господарських ситуацій по основних економічних показниках в діяльності підприємства, їх співставлення з кон'юнктурою ринку і визначення на цій основі бажаних (допустимих, необхідних) ситуацій дозволяє розробити обґрунтовану техніко-економічну політику підприємства і програму підвищення його діяльності на найближчу перспективу. контролінг соціальний економічний ринковий нестабільність

Труднощі аналізу ефективності господарської діяльності підприємства полягають в тому, що різні фактори можуть створювати різноманітні ситуації на одному і тому ж етапі роботи, що не дозволяє при виборі правил поведінки підприємства на ринку орієнтуватись лише на ситуацію, що виникає при використанні того чи іншого окремого фактору. Необхідно розробляти рішення, виходячи із сукупності всіх можливих ситуацій, що створюються під впливом усіх можливих факторів.

Економічний результат може бути виміряний прямими і непрямими показниками. До прямих показників відносять: прибуток, обсяг збуту (виручку від продажу продуктів чи послуг), оплату праці. Непрямі показники: якість продукції (питома вага конкурентоспроможної продукції (послуг)), введення в дію нових потужностей (нових робочих місць), масштаб і радикальність впроваджених нововведень. Варто відзначити, що непрямі показники впливають на значення прямих показників.

Види ефективності діяльності підприємства виокремлюються переважно за різноманітністю одержуваних результатів (ефектів) діяльності. Результат, насамперед, буває економічним або соціальним.

Соціальний ефект являє собою, з одного боку, задоволення соціально-трудових потреб персоналу підприємства, а, з іншого боку, дотримання законодавства та етичних норм в частині умов і напруженості праці, відсутності травматизму, конфліктності в колективі, якості обслуговування, запровадження сучасних методів реалізації товарів і послуг, економії витрат часу на обслуговування клієнтів, тощо. Потрібно також розуміти, що соціальна ефективність бізнесу має дві сторони - внутрішню і зовнішню, коли зовнішня являє собою якість соціальної відповідальності бізнесу, реалізацію різного роду заходів соціального характеру, здійснення різного роду соціальних інвестицій і т. п.

Метою діяльності підприємства, окрім соціального ефекту, є ефект економічний. Параметрами, які характеризують фінансово-господарський ефект у бізнесі, є загальна величина доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), ресурсовіддача та величина зекономлених ресурсів, обсяги прибутку. Слід наголосити, що сучасні підходи до оцінювання соціально-економічної ефективності підприємства мають базуватись, в першу чергу, на усвідомленні структури сучасного економічного механізму підприємства, який відобразимо на рис. 1.

Рис. 1. Структура економічного механізму функціонування підприємства в умовах нестабільності

Критично важливим аспектом під час формування системи контролінгу ефективності бізнесу є реалізація економічних і соціальних інтересів самого підприємства та його стейкхолдерів. Відповідні носії інтересів та зміст таких інтересів подано у табл. 1.

Відповідно, реалізація цих базисних інтересів слугуватиме комплексним критерієм соціально- економічної ефективності функціонування підприємства. Досягнення цих інтересів одночасно слугує інструментом контролінгу ефективності бізнесу.

Таблиця 1

Інтереси суб'єктів ринкової діяльності підприємства

Висновки

Аналіз соціальних та економічних показників слугує якісним інструментом контролінгу ефективності в бізнесі. Для цього застосовується система кількісних і якісних параметрів, що включає наступні групи показників: комплексні, що відображають результуючу характеристику функціонування підприємства та здійснення його діяльності (рівень задоволення потреб ринку, збут продукції на одиницю витрат ресурсів, рентабельність виробництва, віддача від вкладених у бізнес ресурсів); ефективності та продуктивності праці (віддача (у вигляді доходу і прибутку) від кожної одиниці вкладеного у бізнес трудового ресурсу - заробітної плати, витраченого часу, використаного працівника; раціональність праці та ефективність використання персоналу); показники ефективності використання основних засобів (віддача (дохід, прибуток) від залучення й використання основних засобів, інтенсивність та екстенсивність використання основних засобів, фондорентабельність); ресурсозабезпеченості та раціональності використання ресурсного забезпечення бізнесу (відношення фактично та планової потреби у матеріально-технічному забезпеченні виробництва, обсяги доходу в розрахунку на одиницю витрат, ритмічність постачання та споживання підприємством кожного виду його ресурсного забезпечення); забезпеченість фінансовими ресурсами та якість фінансового менеджменту (забезпеченість підприємства основним і оборотним капіталом, забезпеченість фінансовими ресурсами та інвестиціями, окупність капітальних вкладень, показники фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності, прибутковості і рентабельності); параметри продукту, який підприємство просуває на ринок (послуг) (економічний ефект від поліпшення якості продукції (послуг), частка продукції (послуг), яка відповідає кращим світовим і вітчизняним взірцям тощо).

Важливе значення в системі контролінгу ефективності бізнесу відводиться критеріям ефективності, які мають бути системними, комплексними, раціональними, відображати всі аспекти та функціональні напрями функціонування і розвитку бізнесу, найбільш точно відображати природу раціональності й ефективності використання того, чи іншого ресурсу, залученого в бізнес, порівнюваними, а також структурно-динамічно відображати ту, чи іншу проблемну ситуацію на тій, чи іншій фазі відтворення.

Подальші наукові дослідження у цьому напрямі доцільно зосередити на обґрунтуванні рекомендацій в частині формування методики управління якістю менеджменту в сфері соціально- економічної ефективності бізнесу.

Список використаних джерел

1. Алексеєва М.М. Планування діяльності фірми: навч. посіб. Київ: Фінанси і статистика, 2011. 248 с.

2. Арапова О.М. Використання бізнес-плану для підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Економіка: реалії часу. 2013. №1. С. 71-75.

3. Бізнес-планування підприємницької діяльності: навч. посіб. / З.С. Варналій, Т.Г. Васильців, Р.Л. Лупак, Р.Р. Білик. Чернівці: Технодрук, 2019. 264 с.

4. Василюк В.В. Бізнес-планування як інструмент управління витратами харчового виробництва. Моделювання регіональної економіки. 2014. №1. С. 218-224.

5. Васильців Т.Г., Ярошко О.Р. Фінансова безпека підприємства: місце в системі економічної безпеки та пріоритети посилення на посткризовому етапі розвитку економіки. Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. 2018. Вип. 21.2. С. 132-136.

6. Данік Н.В. Бізнес-планування як інструмент здійснення фінансового менеджменту в сучасних умовах розвитку України. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2015. Вип. 2. С. 81-84.

7. Данченко О.Б. Огляд сучасних методологій управління ризиками в проектах. Управління проектами та розвиток виробництва. 2014. №1 (49). C. 16-25.

8. Джелла А.Н. Стратегічне планування діяльності підприємства. Актуальні проблеми економіки. 2012. №4(34). С. 38-46.

9. Зубко Т.Л. Оцінка рівня економічної безпеки підприємства галузі зв'язку. Економіка. Менеджмент. Бізнес. 2016. Вип. 3. С. 81-88.

10. Лупак Р.Л., Дідич А.М. Економічні основи забезпечення конкурентоспроможності підприємства в умовах ринкових відносин. Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. 2010. Вип. 20.6. С. 248-252.

11. Vasyltsiv T.G., Lupak R.L., Kunytska-Iliash M.V. Strategic approaches to the effective use of intangible assets as a condition for strengthening the competitiveness of enterprise. Науковий вісник Полісся. 2018. №2 (14). Ч. 2. С. 8-15.

Размещено на Allbest.Ru