Зайнятість в аграрному секторі україни: аналіз поточного стану та напрямів розвитку

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний університет біоресурсів та природокористування України

Зайнятість в аграрному секторі України: аналіз поточного стану та напрямів розвитку

В.В. Байдала, д.е.н., професор,

Анотація

Метою статті є проведення аналізу рівня зайнятості населення в аграрному секторі економіки України, а також виокремлення напрямів розвитку агросектору, які сприятимуть підвищенню загального рівня зайнятості. Для досягнення поставленої мети у роботі досліджено сучасний стан вітчизняного агросектору; рівень зайнятості населення України загалом та в аграрному секторі зокрема; виокремлено фактори впливу на зайнятість населення на підприємствах аграрного спрямування. Також в статті проведено аналіз особливостей зайнятості населення в сільському, лісовому та рибному господарствах в розрізі регіонів України та за типом місцевості. Розглянуто стан неформальної зайнятості.

Досліджено специфіку існуючих міграційних процесів населення у сільському господарстві та запропоновано способи боротьби з відтоком трудових ресурсів. Виокремлено трудомісткі галузі аграрного сектору, що мають потенціал створення готової продукції з високою доданою вартістю. Описано збитки та втрати завдані сільському господарству України від війни з Росією протягом 2022 року, зокрема вплив на зайнятість населення в аграрному секторі.

Підтверджено високу значущість аграрного сектору економіки України для функціонування та розвитку держави в повоєнний період. Досліджено напрями розвитку аграрногосектору, що дозволять покращити макроекономічну ситуацію країни та в подальшому залучити інвестиції.

Ключові слова: аграрний сектор економіки, трудові ресурси, зайняте населення, безробітне населення, неформально зайняте населення, міграція населення

Annotation

Employment in the agricultural sector of ukraine: analysis of the current state and development directions

V. Baidala, Doctor of Economics, Professor of the Department of Economics; A. Solop, Postgraduate student National University of Life and Environmental sciences of Ukraine

Keywords: agricultural sector of the economy, labor resources, employed population, unemployed population, informally employed population, population migration

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Аграрний сектор є важливою стратегічною галуззю національної економіки України, яка виступає потужним важелем подальшого економічного розвитку нашої держави. Важлива роль агросектору підтверджується формуванням істотної частки ВВП країни та річного загального експорту продукції, значною чисельністю населення зайнятого у сфері сільського господарства. Аграрний сектор забезпечує продовольчу безпеку та продовольчу незалежність нашої держави, а також є постачальником продовольства на світовий ринок. 2021 року, останнього перед вторгненням Російської Федерації, Україна посіла п'яте місце в рейтингу світових експортерів пшениці, експортувавши 20,07 млн тон.

Соняшникової олії Україна у 2021 році експортувала 5,13 млн тон зберігаючи лідерську позицію на світовому рівні з виробництва та експорту [3; 6]. Зокрема, експорт пшениці та олійно-жирової продукції має значний вплив на формування позитивного сальдо торгівлі продукцією сільського господарства. Водночас підвищення конкуренції на світовому ринку продукції аграрного виробництва посилює роль аграрного сектору та вимагає підвищення економічної ефективності агропромислового виробництва. Ключовими імпортерами українського зерна, збільшуючи обсяги закупівель протягом останніх років довоєнного періоду, є Китай, Єгипет та Туреччина. Зокрема, у 2021 року основними країнами-імпортерами стали Індонезія, Іспанія, Нідерланди, Іран, Пакистан та Лівія [3].

Світовими лідерами за обсягом вирощування пшениці є Китай та Індія, але дані країни не є лідерами серед країн-експортерів, адже вони є країнами-мільярдниками населення. З урахуванням динаміки росту кількості населення у світі (наприкінці 2022 року зафіксована кількість населення Землі 8 мільярдів, останній мільярд населення сформувався всього за період 11 років) зростатимуть і обсяги споживання відповідно. [18] Як зазначається у прогнозі Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) на 2022-2031 роки, глобальний попит на пшеницю може зрости на 11% протягом наступного десятиліття [21].

Починаючи із лютого 2022 року, внаслідок повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації всі сфери народного господарства України, в тому числі аграрний сектор, перебувають у дуже складному стані. Заблокування морських портів спричинило критичне зниження обсягу експорту. Також відбулося вимушене скорочення площі посівів: загальна посівна площа ярих культур знизилася на 26% проти показників 2021 року, площа посівів соняшнику скоротилася на 29% [5]. Крім того, унаслідок військових дій в Україні зріс рівень безробіття та активізувались міграційні процеси. Оскільки аграрний сектор є однією із стратегічних галузей економіки України саме на нього покладаються пріоритети щодо відновлення в повоєнний період.

Однією з основних цілей макроекономічної політики держави є досягнення високого рівня зайнятості, адже кожне додатково створене робоче місце передбачає збільшення кількості суспільного продукту та підвищення рівня задоволення матеріальних потреб населення.

Розвиток аграрної сфери сприяє підвищенню рівня зайнятості, формуванню та використанню людського капіталу, створенню нових робочих місць, підвищенню рівня життя населення, зайнятого в аграрній сфері.

Зміни на ринку праці аграрного сектору, що відбуваються під впливом демографічних показників, зовнішньої політики держави, глобалізаційних процесів та конкуренції, а також таких специфічних особливостей галузі як сезонність та залежність від природно-кліматичних умов, зумовлюють необхідність проведення досліджень, вивчення та аналізу даної галузі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню зайнятості населення в аграрному секторі економіки та дослідженню чинників її формування присвячено наукові праці таких вчених, як Попик Л.О., Саблук П.Т, Кукель Г.С., Роледерс В.В., Семчук І.В., Нежид Ю.С., Василішин С.І., Ярова В.В., Железняк А. О., Ткачук А.В. Зокрема, дослідження Попик Л.О. стосуються сутності трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств та розгляду теоретичних аспектів формування дефініції [14]. У працях Саблука П.Т. увага приділена дослідженню факторів впливу на зайнятість населення в сільській місцевості [15]. Кукель Г.С., Роледерс В.В., Семчук І.В. досліджували особливості ринку праці та безробіття в аграрному секторі, виділили особливості зайнятості в сільській місцевості та запропонували заходи щодо диверсифікації сільської економіки [10]. У дослідженні Нежид Ю.С. на основі класифікації чинників формування зайнятості виявлено та здійснено детальну оцінку основних тенденцій формування ефективної зайнятості в аграрному секторі економіки [11]. Василішин С.І., Ярова В.В.,

Железняк А.О. досліджують природній та механічний рух населення України та доводять важливість відродження тваринницької галузі у контексті формування зайнятості селян та розвитку аграрного виробництва [1, с. 4653]. В роботах Ткачука А.В. розглядається проблема економічної активності та зайнятості населення на селі, запропоновані заходи для врегулювання висвітлених проблем [16].

Однак динаміка розвитку аграрного сектору України та вплив ендогенних та екзогенних чинників зумовлюють необхідність продовження наукових пошуків у даному напрямку.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є проведення аналізу рівня зайнятості населення в аграрному секторі економіки України, а також виокремлення напрямів розвитку агросектору, які сприятимуть підвищенню загального рівня зайнятості.

Виклад основного матеріалу дослідження

Перш, ніж переходити до дослідження рівня зайнятості населення в аграрному секторі економіки України, проаналізуємо загальний стан розвитку даного сектору. Україна за результатами 2019-2021рр. знаходиться на першому місці у світовому рейтингу за обсягами виробництва та експорту соняшникової олії та входить в п'ятірку світових лідерів-експортерів зернових культур.

Загальний річний експорт України агропродовольча продукція, з переважаючою часткою рослинництва, формує на 40,7% (2021р.) [8].

Таблиця 1

Частка сільського, лісового та рибного господарства у ВВП України протягом 2017-2021рр., %

Сільське, лісове та рибне господарства, як окремий вид економічної діяльності у складі валового внутрішнього продукту України, посіли у 2021 році друге місце з часткою 580 519,00 млн. грн або 10,63%. Впродовж 20172020 років тримало третю позицію після таких лідируючих видів економічної діяльності як оптова та роздрібна торгівля та переробна промисловість. Починаючи з 2019 року можемо спостерігати позитивну динаміку частки сільського господарства у ВВП країни та прослідкувати зростання у 2021 році на 1,66 в.п. порівняно з 2019 роком.

Праця є важливою сферою життєдіяльності суспільства, що об'єднує в собі соціальний та економічний інтерес. Економічним простором для формування та реалізації попиту та пропозиції робочої сили, а також відображення динаміки зайнятості та безробіття є ринок праці. Трудовий потенціал, який формує ринок праці, є надважливим чинником здійснення ефективної діяльності у всіх секторах економіки. Структурним елементом національного ринку праці є ринок праці аграрного сектору [16].

Науковець Попик Л.О. зазначає, що у сільському господарстві найважливішим елементом виробничого циклу є людські ресурси. За визначенням вченої, трудові ресурси аграрного підприємства - це «працездатна частина сільського населення, яка працювала, може працювати або на даний момент працює на даному підприємстві, яке систематично здійснює виробництво, переробку, реалізацію продовольства рослинного, тваринного чи іншого призначення» [14]. Хоч і специфіка агросектору передбачає серед зайнятих переважаючу частку жителів сільської місцевості, участь у виробництві беруть також і міські жителі.

Серед факторів впливу на зайнятість населення в аграрних підприємствах варто виділити наступні:

- демографічний чинник, який показує прямий зв'язок між зайнятістю та загальними показниками відтворення населення; загальну чисельність економічно активного населення;

- обмеження земельних ресурсів придатних до вирощування сільськогосподарських культур;

- обмеження родючості; сезонний характер виробництва (зокрема у рослинництві);

- залежність від природно-кліматичних умов.

Серед факторів впливу на зайнятість населення в сільській місцевості науковець Саблук П.Т. виділяє забезпеченість підприємств, що базуються в селах, землею, сировиною і матеріально-технічними ресурсами, підприємницьку активність сільських жителів і ступінь розвитку підприємницького середовища, розвиненість виробничої і соціальної інфраструктури, потреба роботодавців у працівниках для заміщення вільних робочих місць та інші [15]. Варто також відмітити обмеженість інвестицій як фактор, що негативно впливає на ведення господарської діяльності в сільській місцевості.

У 2019 році кількість зайнятого населення у сільському господарстві склала 927,9 млрд. осіб або 26,7% від загальної кількості світового населення. Починаючи з 2000р., даний показник зменшився на 16%. Серед країн Європи найбільша кількість зайнятих у сільському господарстві у Румунії - 1,92 млн, Польщі - 1,68 млн, Італії - 1 млн та Литві - 94,6 тис. населення [20].

Частка зайнятих у аграрному секторі протягом 2012-2021рр. тримається у відсотковому діапазоні 17,1-18,2 від загальної кількості зайнятих у країні. Зокрема, прослідковується скорочення загальної кількості зайнятого населення у віці 15-70 років. Станом на 2021 рік кількість зайнятого населення склала 15 610 тис. осіб, що на 3 651,4 тис. осіб або 18,96% менше, ніж у 2012 році (табл.2).

Протягом 2019-2021 років в агросекторі економіки відбулося скорочення кількості зайнятого населення в сільському, лісовому та рибному господарствах на 317,7 тис. осіб або на 10,6% у 2021 році проти 2019.

Таблиця 2

Зайняте населення України у віці 15-70 років у сільському, лісовому та рибному господарстві у 2012-2021 роках, тис. осіб

За даними таблиці 2 частка зайнятого населення у сільському, лісовому та рибному господарстві у 2021 році склала 17,2% від загальної кількості зайнятого населення країни. Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що відсотковий діапазон, що тримається на рівні 17,1-18,2%, пояснюється зменшенням загальної кількості зайнятого населення країни.

Рис. 1. Зайняте населення України у віці 15-70 років у сільському, лісовому та рибному господарстві у 2012-2021 роках, тис. осіб. Джерело: розроблено автором за даними [4]

зайнятість аграрний лісовий рибний міграційний україна

Рисунок 1 візуалізує спадну динаміку кількості зайнятого населення у складі економічно активного населення країни, у тому числі зайнятих у сільському господарстві протягом 2012-2021 рр. За офіційними даними Державної Служби Статистики (ДСС) України у 2021 році кількість зайнятого населення у сільському, лісовому та рибному господарствах скоротилася на 18,61% проти 2012 року, загальна кількість зайнятого населення країни скоротилася на 18,96%.

Загальний рівень безробіття, що існує в країні на даний час, важко оцінити через міграційні процеси та мобілізацію. За різними оцінками аналітиків рівень безробіття оцінюється в межах від 30 до 40%. Варто також зазначити, що повернення населення в Україну сприяє підвищенню рівня показника.

Регіони України характеризуються різними демографічними, соціально-економічними та природніми умовами, що пояснює різну ситуацію зайнятості по областях.

Таблиця 3

Зайняте населення України у віці 15-70 років у сільському, лісовому та рибному господарстві по регіонах у 2021 році, тис. осіб

Висновки

Трудові ресурси мають важливе значення в питаннях ефективного розвитку аграрного сектору, адже виробничий процес напряму залежить від навиків, умінь та кваліфікації працівників. Від трудових ресурсів залежать кінцеві результати діяльності підприємств, ефективність виробництва та доходи. Розвиток аграрного сектору економіки сприяє підвищенню рівня зайнятості та підвищенню рівня життя населення.

Дослідження показало, що протягом 2012-2021 років загальна кількість зайнятого населення країни скоротилася на 18,96%, в сільському, лісовому та рибному господарствах відбулося скорочення кількості зайнятого населення на 18,61%. Протягом 2019-2021 років скорочення кількості зайнятих за даним видом економічної діяльності відбулося на 10,6%. Частка зайнятого населення у сільському, лісовому та рибному господарстві у 2021 році склала 17,2% від загальної кількості зайнятого населення країни. Лідируючі показники за часткою зайнятого населення у агросекторі по регіонах у 2021 році мають Вінницька та Тернопільська області. Найменші показники серед областей мають Київська, Дніпропетровська та Донецька. У 2021 році кількість населення у віці від 15 до 70 років, неформально зайнятого у сільському, лісовому та рибному господарствах, склала 45,5 тис. осіб. Протягом 2019-2021 років кількість безробітних у сільській місцевості зросла на 17,5%, а кількість зайнятого населення скоротилася на 6,4%.

Збільшення показників безробіття в аграрному секторі економіки України частково пояснюється зниженням виробництва протягом 1990-2020 років продукції тваринництва, плодових, ягідних та баштанних культур, а також переважанням продукування сировини.

Розвиток переробної галузі та виробництво готової якісної агропродукції, а також розвиток «зелених» біотехнологій дозволить зміцнити економіку країни, зокрема створити нові робочі місця та покращити добробут населення.

Крім того, військові дії в Україні, викликані повномасштабним вторгненням Росії в лютому 2022 року, загострили проблему безробіття та міграції населення. Задля збереження, а також відновлення та подальшого розвитку економіки держави у воєнний та повоєнний періоди питання підвищення рівня зайнятості та створення нових робочих місць є пріоритетним.

Розвиток такої стратегічної галузі, як аграрний сектор має широкі можливості для сприяння швидкого відновлення економіки та може виступати засобом вирішення проблеми зайнятості у сільському господарстві, що є важливою передумовою для підвищення економічної ефективності агропромислового виробництва та рівня задоволення матеріальних потреб населення України.

Література

1. Василішин С.І., Ярова В.В., Железняк А.О. Актуальні питання зайнятості населення сільських територій України. Економіка та держава. 2022. №6. С. 46-53.

2. Велика агропереробка: як збільшити додану вартість в агросекторі. Економічна правда. 2022.

3. Державна митна служба України.

4. Державна служба статистики України.

5. Дзяб'як Г. Підсумки року війни: як змінилася структура посівів, основні виклики та висновки. GrowHow. 2022.

6. Духницький Б. У 2021 році Україна зберегла і посилила більшість власних позицій на світових ринках агропродовольчої продукції. ННЦ "Інститут аграрної економіки”. 2022.

7. За 11 років з України виїхали та не повернулися майже 3,3 млн громадян.

8. За 2021 рік Україна збільшила зовнішньоторговельний обіг с/г продукції та продовольчих товарів. Міністерство аграрної політики та продовольства України.

9. Інфографічний довідник “Агробізнес України 2020/2021”. Агробізнес України.

10. Кукель Г.С., Роледерс В.В., Семчук І.В. Оцінка зайнятості в сільському господарстві України. Проблеми системного підходу в економіці. 2020. Вип. 1(75). С. 47-51.

11. Нежид Ю.С. Зайнятість в аграрному секторі економіки: економічна сутність та чинники формування. Проблеми системного підходу в економіці. 2019. Вип. 4 (1). С. 65-70.

12. Огляд збитків від війни в сільському господарстві України. Непряма оцінка пошкоджень. Другий випуск. Центр досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSE Агроцентр).

13. Огляд непрямих втрат від війни в сільському господарстві України. Другий випуск. Центр досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSE Агроцентр).

14. Попик Л.О. Сутність трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств: теоретичні аспекти формування дефініції.

15. Саблук П.Т. Наукові агроекономічні дослідження в інтересах активізації росту АПВ і сільських територій. Економіка АПК. 2017. №5. С. 19-23.

16. Ткачук А.В. Сучасний стан і тенденції розвитку аграрного ринку праці. Економіка АПК. 2019. №7 С.6.

17. Трудова міграція: скільки українців працювали за кордоном в 2019-2021роках.

18. 8 billion strong - infinite possibilities for people and planet. United Nations. 2022.

19. Biotechnology Market Size. Global Market Insights.

20. Employment in agriculture. Our World in Data.

21. OECDFAO Agricultural Outlook2022-2031.2022.

References

1. Vasylishyn, S.I. Yarova, V.V. and Zhelezniak, A.O. (2022), “Current issues of employment of the population of rural areas of Ukraine”, Ekonomika ta derzhava, vol. 6, pp. 46-53.

2. Ekonomichna pravda (2022), “Large-scale agricultural processing: how to increase added value in the agricultural sector”

3. State Fiscal Service of Ukraine (2022)

4. State Statistics Service of Ukraine (2022)

5. Dziab'iak, H. (2022), “Results of the war year: how the structure of crops changed, the main challenges and conclusions”

6. Dukhnyts'kyj, B. (2022), “In 2021, Ukraine preserved and strengthened most of its own positions on the world markets of agri-food products”

7. Opendatabot (2021), “In 11 years, almost 3.3 million citizens left Ukraine and did not return”

8. Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine (2022), “In 2021, Ukraine increased foreign trade turnover of agricultural products and food products”

9. Ahrobiznes Ukrainy (2022), “Infographic guide "Agribusiness of Ukraine 2020/2021”

10. Kukel', H.S. Roleders, V.V. and Semchuk, I.V. (2020), “Estimation of employment in agriculture of Ukraine”, Problemy systemnoho pidkhodu v ekonomitsi, vol. 1 (75), pp. 47-51.

11. Nezhyd, Yu.S. (2019), “Employment in the agrarian sector of economy: economic essence and formation factors”, Problemy systemnoho pidkhodu v ekonomitsi, vol. 4 (1), pp. 65-70.

12. KSE Ahrotsentr (2022), “Review of damage from the war in the agriculture of Ukraine. Indirect damage assessment. The second release”

13. KSE Ahrotsentr (2022), “Review of indirect losses from the war in the agriculture of Ukraine. The second release”

14. Popyk, L.O. (2012), “The essence of labor resources of agricultural enterprises: theoretical aspects of definition formation”

15. Sabluk, P.T. (2017), “Scientific agro-economic research in the interests of revitalizing the growth of APV and rural areas”, Ekonomika APK, vol. 5, pp. 19-23

16. Tkachuk A.V. (2019), “Current state and development trends of the agrarian labour market”, Ekonomika APK, vol. 7, p. 6

17. Slovo i dilo (2021), “Labor migration: how many Ukrainians worked abroadin2019-2021”

18. United Nations (2022), “8 billion strong - infinite possibilities for people and planet”

19. Global Market Insights (2022), “Biotechnology Market Size”

20. Our World in Data (2022), “Employment in agriculture”

21. FAO (2022), “OECD FAO Agricultural Outlook 2022-2031”

Размещено на Allbest.Ru