Соціальна відповідальність бізнесу в цифровій державі: нові ціннісні орієнтири в поствоєнних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціальна відповідальність бізнесу в цифровій державі: нові ціннісні орієнтири в поствоєнних умовах

Гудзь Олена Євгенівна доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту, Петькун Світлана Михайлівна кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри публічного управління та адміністрування, Державний університет телекомунікацій

Анотація

В статті уточнено сутнісні конституційні характеристики соціальної відповідальності бізнесу у контексті цифрової держави, розглянуто особливості середовища розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні, здійснено діагностику процесів соціальної відповідальності бізнесу та обґрунтовано концептуальні пріоритетні напрями формування нових ціннісних орієнтирів соціальної відповідальності бізнесу в цифровій державі, що враховують унікальні можливості поствоєнного відродження і формують стратегічні конкурентні переваги. Зокрема, наголошено, що саме зміна бізнес-моделей підприємств під впливом цифрових технологій нового покоління впливає й на трансформацію їх організаційних структур, формат бізнес-процесів та ціннісні орієнтири діяльності усієї економічної системи у бік демократизації й соціальної відповідальності. Сучасні цифрові технології спровокували цифрову революцію, яка зумовила й появу нових ціннісних орієнтирів та процесів, формуючи унікальне цифрове бізнес-середовище з генеруванням додаткових стратегічних переваг.

Здійснена діагностика процесів соціальної відповідальності бізнесу засвідчує, що вона ще не набула статусу обов'язкової норми, в Україні існує нерозуміння соціальної місії бізнесу, апробованих практик соціальної відповідальності та їх корисності й значущості. Виявлені особливості середовища розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні свідчать, що партнерські взаємозв'язки розвиваються у складних реаліях. Реалізація запропонованих заходів соціальної відповідальності бізнесу на нових ціннісних орієнтирах в цифровій державі, що враховують унікальні можливості поствоєнного відродження, дозволить генерувати економічний, соціальний, інтелектуальний та екологічний ефекти, що сприятиме формуванню стратегічних конкурентних переваг, як окремих бізнесових структур так і держави в цілому.

Ключові слова: соціальна відповідальність, цифрова держава, соціальна відповідальність бізнесу, нові ціннісні орієнтири, сучасні інформаційно-комунікаційні технології, поствоєнні умови.

Abstract

Social responsibility of business in the digital state: new value orientations in the post-war environment

Gudz Olena Y evhenivna Doctor of Economics, Professor of the Department of Management, Petkun Svitlana Mykhailivna Gandidate in Philosophical, Associate Professor, Head of the Department of Public Management and Administration, State University of Telecommunications

The article clarifies the essential constitutional characteristics of social responsibility of business in the context of the digital state, considers the peculiarities of the environment for the development of social responsibility of business in Ukraine, diagnoses the processes of social responsibility of business and substantiates the conceptual priority areas for the formation of new value orientations of social responsibility of business in the digital state, which take into account the unique opportunities of post-war revival and form strategic competitive advantages. In particular, it is emphasized that it is the change in business models of enterprises under the influence of new generation digital technologies that affects the transformation of their organizational structures, the format of business processes and the value orientations of the entire economic system towards democratization and social responsibility.

Modern digital technologies have triggered a digital revolution, which has also led to the emergence of new value orientations and processes, forming a unique digital business environment with the generation of additional strategic advantages. The diagnostics of the processes of social responsibility of business shows that it has not yet acquired the status of a mandatory norm, and there is a lack of understanding of the social mission of business in Ukraine, proven practices of social responsibility and their usefulness and significance. The identified peculiarities of the environment for the development of social responsibility of business in Ukraine indicate that partnerships are developing in a complex environment. Implementation of the proposed measures of social responsibility of business on the basis of new value orientations in the digital state, taking into account the unique opportunities of the post-war revival, will generate economic, social, intellectual and environmental effects, which will contribute to the formation of strategic competitive advantages of both individual business structures and the state as a whole.

Keywords: social responsibility, digital state, social responsibility of business, new value orientations, modern information and communication technologies, post-war conditions.

Постановка проблеми

З кожним роком завдання соціальної відповідальності ставали все більш нагальними для бізнесового середовища України, що пояснювалось різноманітними групами чинників: економічною глобалізацією, інтелектуалізацією бізнес-процесів, зростанням техногенних катастроф, підвищенням екологічних загроз, соціалізацією й демократизацією суспільних відносин тощо. У комплексі різноманітних змін від початку масштабного агресивного вторгнення російської федерації в Україну, набирає обертів потреба соціалізації українського суспільства й відповідно загострюється необхідність трансформації ціннісних орієнтирів соціальної відповідальності бізнесу, що вважаємо сучасним закономірним драйвером відновлення й розвитку поствоєнного національного економічного простору.

Кожен суб'єкт господарювання має долучитися до нових ціннісних орієнтирів суспільства, сформувати свої регламенти за певними соціальними правилами, зразками, цінностями. На жаль, соціальна відповідальність у вітчизняному бізнесовому середовищі, як моральна цінність помітно втратила свої позиції впродовж кризових років минулого століття і бурхливого початку нинішнього. Водночас, процеси демократизації суспільства, широке впровадження інструментів цифрової держави, диджиталізації бізнесу актуалізують і поглиблюють доцільність пошуку нових ціннісних орієнтирів соціальної відповідальності бізнесу. І тому, саме зараз соціальна відповідальність в цифровій державі, має стати індикатором та водночас вагомим інструментом реалізації нових ціннісних орієнтирів розвитку бізнесу, відображаючи рівень його суспільної зрілості й моральності. Означене обґрунтовує наукову доцільність і прикладну значимість тематики представленої статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретична платформа соціальної відповідальності бізнесу в цифровій державі формувалась протягом тривалого часу. Нині в наукових публікаціях знаходимо досить багато різноманітних підходів до розуміння сутнісних конституційних характеристик соціальної відповідальності. Науковий інтерес до теоретичних і практичних аспектів соціальної відповідальності бізнесу в цифровій державі проявляли такі визнані науковці, як Д. Баюра, В. Брич, О. Головінов, Н. Градюк, М. Дєліні, О. Ігнатенко, В.Козаков, М. Кравченко, Л. Лазоренко, Н. Марущак, Л. Селіверстова, Ю. Чала та інші. Однак, незважаючи на вагомі теоретичні напрацювання і численні публікації щодо дослідження проблематики соціальної відповідальності бізнесу в цифровій державі, без належної уваги залишається обґрунтування нових ціннісних орієнтирів соціальної відповідальності бізнесу, що формують її стратегічні конкурентні переваги і враховують виняткові можливості поствоєнного відродження й розбудови цифрової держави.

Метою статті є уточнення сутнісних конституційних характеристик соціальної відповідальності бізнесу в контексті цифрової держави, розгляд особливостей середовища розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні, діагностика процесів соціальної відповідальності бізнесу і на цій основі обґрунтування концептуальних пріоритетних напрямів формування нових ціннісних орієнтирів соціальної відповідальності бізнесу в цифровій державі, що враховують рідкісні можливості поствоєнного відродження і формують стратегічні конкурентні переваги.

Виклад основного матеріалу

Нині новітнє бізнесове середовище характеризується цифровою глобалізацією, яка породжує безперервні потужні інформаційні потоки, що несуть із собою знання, креативні ідеї, інноваційні рішення. За ствердженням фахівців BCG (The Boston Consulting Group) більше третини світової економіки буде функціонувати, до 2025 року, з використанням різних цифрових технологій з домінуванням штучного інтелекту й широким впровадженням хмарних платформ, сучасних інформаційних комунікацій, автоматизацією бізнес-процесів що сприятиме більш ефективнішій діяльності держави та бізнесових структур [8].

Навіть після початку масштабного агресивного вторгнення російської федерації в Україну, вітчизняна ІТ-галузь продемонструвала свою стресостійкість. ІТ-індустрія продовжувала виконувати бізнесові контракти (було збережено майже 95% усіх контрактів), експортувати у всі куточки планети свої послуги, генерувати валютні надходження і підтримувати національну економіку. За інформацією НБУ, лише за І квартал 2022 року ІТ-сектор забезпечив надходження $2 млрд експорту[10]. Фактично, економічні показники ІТ-галузі набагато успішніші, ніж у інших галузях економіки, що безперечно пояснюється її диджиталізацією бізнес-процесів, мобільністю, демократизацією комунікацій, гнучкістю, здатністю функціонувати дистанційно у віртуальному просторі, тобто, для поствоєнного економічного відродження, саме ІТ-галузь буде спроможною забезпечити економічну стійкість держави та сформувати її стратегічні конкурентні переваги.

Адже, диджиталізація бізнес-процесів, широке впровадження новітніх інформащино-комунікащиних технологій, сприяє прискоренню и оптимізації діяльності бізнесових структур. Її впровадження, за ствердженням експертів, може підвищити продуктивність праці на 40%. «Серед тенденцій, які простежують у цифровізації виділяють такі: використання сучасних інформаційних технологій; перебудова організаційної структури; зміна бізнес-моделей» [9].

Диджиталізація бізнес-структур доцільна за наступними форматами: «налагодження цифрових каналів зв'язку, особливо з клієнтами; використання штучного інтелекту; впровадження нових бізнес-моделей, розвиток омніканальності; автоматизація операційної діяльності; роботизація» [4].

Диджиталізація бізнес-структур забезпечує підвищення доходів, трансформацію бізнес-моделей та інформаційно-комунікаційних ланцюгів організаційного дизайну, удосконалення каналів доданої вартості.

При цьому бізнес-структури набудуть наступних ознак: «високий рівень взаємозв'язку із усіма контактними аудиторіями; незначні географічні обмеження; зниження трудомісткості процесів ланцюжка формування споживчих цінностей; низькі витрати на зміни; створення нових продуктів і послуг; зрозумілість поведінки клієнтів; можливість створення віртуальних продуктів та послуг; прозорість діяльності; нижчі трансакційні витрати; формування додаткових послуг щодо основної продукції; дослідження можливостей дискримінації цін»[9].

Розповсюдження цифрових технологій (різнобічне використання великих масивів даних (Big Dat&), дронів, GPS систем, хмарних обчислень (Cloud Computing), робототехніки, блокчейну (Blockchain), Інтернет речей (IoT), когнітивних обчислень (Cognitive Computing), штучного інтелекту (AI), фінансових Інтернет-технологій (Fintech), віртуальних продуктів і послуг) зумовило появу й розвиток таких бізнес-моделей, як:

бізнес-моделі засновані на цифрових платформах;

сервісні бізнес-моделі, які уміло використовують ресурсні можливості, а не володіють самими ресурсами (це: Software-as-a-Service (SaaS), Infrastructureas-a-Service (IaaS) тощо);

бізнес-моделі, що використовують монетизацію інформації чи даних клієнтів;

бізнес-моделі що ґрунтуються на досягнутих результатах, й відповідно будують свою цінову політику (outcome-basedmodels), що сприяє генеруванню додаткових ефектів для споживачів, зокрема за рахунок споживання продуктового комплексного набору;

бізнес-моделі що використовують краудсорсингові платформи.

Водночас, акцентуємо, що як будь-яке явище, диджиталізація бізнес-структур має свої підводні камені й ризики. Основними проблемами вважаються: брак компетентних ІТ-спеціалістіві розробників програмного забезпечення; підвищення вартості сучасного обладнання; необхідність підтримки високої швидкості Інтернету; додаткові витрати на підготовку та перекваліфікацію працівників.

Спектр можливих подій та позитивних наслідків, що зумовлені диджиталізацією бізнес-структур та держави у майбутньому буде більше зацікавлювати різноманітних партнерів, які теж намагатимуться широко використовувати новітні цифрові технології.

Наголосимо, що саме зміна бізнес-моделей підприємств під впливом цифрових технологій нового покоління впливає й на трансформацію їх організаційних структур, формат бізнес-процесів та ціннісні орієнтири діяльності усієї економічної системи у бік демократизації й соціальної відповідальності.

Сучасні цифрові технології - це відповідь на виклики сьогодення й запити цивілізаційного поступу. Новітні цифрові технології суттєво впливають і на суспільні відносини. Вони спровокували цифрову революцію, яка зумовила й появу нових ціннісних орієнтирів та процесів, формуючи унікальне цифрове бізнес-середовище з генеруванням додаткових стратегічних переваг щодо необмежених інформаційних та комунікаційних можливостей, розширення каналів реалізації, організаційної гнучкості, формування брендингу, широкого залучення фахівців та різних експертів і аналітиків, контролінгу, послуг висококваліфікованих працівників різних спеціальностей, доступу до цифрових інформаційних баз даних. Тобто, бізнес- структури, що впровадили цифрові технології, зазвичай, і змінюють свої бізнес-моделі, фокусуються на формуванні нових ціннісних орієнтирів на засадах демократизації і соціальної відповідальності, які несумісні із традиційними бізнесовими моделями.

Поняття соціальної відповідальності бізнесу трактують за різними підходами з визначенням її мети, завдань, концепції, ключових принципів та методів. Так, Ю. Чала обґрунтовує, що «основою ефективної ринкової економіки та демократичного суспільства є безперервний діалог між урядом, бізнесом і громадським суспільством. Соціальна відповідальність бізнесу є одним із ключових факторів для побудови такого діалогу [12, с. 275]. Л. Лазоренко переконує, що «соціальна відповідальність підприємств у сучасних умовах є невід'ємною складовою їх ефективної діяльності» [7, с. 89-90]. В. Брич й І. Смачило стверджують, що «соціальна відповідальність є стратегічним напрямом соціального розвитку підприємств» [3, с. 36]. Тобто, соціальна відповідальність бізнесу - це певна відповідальність підприємства за суспільну корисність свого функціонування перед усіма контактними аудиторіями, з яким воно постійно взаємодіє та перед усім суспільством.

Розвиваючи ці положення, Д. Баюра визнає, що «до основних мотивів реалізації концепції соціальної відповідальності українськими підприємствами відносяться такі, як розвиток персоналу; потреба забезпечити зростання продуктивності праці; покращення іміджу та зростання репутації; реклама товарів і послуг; висвітлення діяльності компанії в засобах масової інформації; стабільність і стійкий розвиток компанії в довгостроковій перспективі; можливість залучення інвестиційного капіталу для розвитку соціально-відповідальних компаній; збереження соціальної стабільності в суспільстві» [2, С. 25].

Фактично, проблема соціальної відповідальності бізнесу належить до гостро актуальних, однак розуміння її сутнісних конституційних характеристик у контексті цифрової держави залежить від суспільних трансформацій. Так, агресивна війна російської федерації проти України спровокувала й комплекс різноманітних перетворень в суспільстві, а пост воєнне відродження вимагатиме й трансформацію традиційних ціннісних орієнтирів соціальної відповідальності бізнесу.

Важливим для широкого впровадження соціальної відповідальності, вважаємо стандартизацію цих процесів. Особливо цінним для теорії та вітчизняної практики соціальної відповідальності бізнесу та новим рівнем їх розвитку є ухвалення стандарту ISO 26000 [13]. Ю. Чала підтверджує, що «цим стандартом визначаються вказівки для керівництва про те, як підприємства та організації можуть працювати соціально відповідальним чином, що розуміють як дії в рамках етичних норм з метою внеску в здоров'я і благополуччя суспільства» [12, с. 279].

Дотримання підприємствами встановлених процедур, правил, регламентів, в межах національного нормативно-правового поля є базовим рівнем соціальної відповідальності бізнесу. А ось, піклування бізнесовими структурами про свій персонал, клієнтів, територіальну громаду, довкілля понад означені регламенти й норми, свідчить про вищий рівень соціальної відповідальності бізнесу. А встановлення соціальної відповідальності підприємством правил щодо бізнесу, який не завдає шкоди довкіллю, людям, суспільству, вважається, вищим ціннісним орієнтиром соціальної відповідальності бізнесу, в контексті нарощення позитивного іміджу цифрової держави та покращення життєдіяльності суспільства.

Ключовими формами соціальної відповідальності бізнесу вважають: юридичну, моральну, екологічну, політичну, етичну, громадянську, професійну тощо.

Здійснена діагностика процесів соціальної відповідальності бізнесу засвідчує, що «для українських підприємств соціальна відповідальність, переважно, носить разовий характер, спрямований на покращення репутації, без бажання (часто і можливості) розглядати даний процес як тривалий і безперервний, відсутня конструктивна, взаємовигідна взаємодія роботодавців і найманих працівників. Розвиток цього процесу в Україні має численні бар'єри, часом як штучні, так і природні [5, с. 190].

Тобто, вітчизняні реалії демонструють тенденцію, що соціальна відповідальність бізнесу ще не набула статусу обов'язкової норми. Численні опитування й анкетування менеджерів вітчизняних бізнесових структур свідчать, що сучасні керівники підприємств (52,6%) схильні покладати соціальну турботу про працівників, довкілля і суспільство на державу. Лише 34,5 % керівників підприємств допускають, що бізнесові структури можуть брати участь щодо соціальних, суспільних і екологічних проблем. Це підтверджує, що «концепція соціальної відповідальності бізнесу у нашій державі порівняно з економічно розвиненими країнами, які підтримують сильну соціальну політику ще не отримала розвитку та поширення» [1].

Можемо констатувати, що в Україні існує нерозуміння соціальної місії бізнесу, апробованих практик соціальної відповідальності та їх корисності й значущості. Соціальна відповідальність бізнесу, найбільше торкається найближчого кола контактних аудиторій: власників, працівників, клієнтів, партнерів. Фактично, вилучені з цих процесів місцевірізні співтовариства, постачальники, місцеві й територіальні громади, регіони. Водночас, зазначимо, що подекуди, великі компанії впроваджують високі стандарти соціальної відповідальності бізнесу. Так, зокрема ПАТ «Київстар» можна вважати компанією з соціально відповідальним бізнесом, яка активно впроваджує високі соціальні стандарти з 2006 року. ПАТ «Київстар» вважається лідером телекомунікаційного ринку, і декларує своєю місією «Відкривати нові можливості для України та змінювати життя людей на краще» [11]. Принципи її функціонування опираються на задекларовану місію й відповідно формується стратегія соціальної відповідальності бізнесу компанії. Напрямами цієї стратегії визначено: цифрова інклюзія, розвиток підприємництва, безпека в інтернеті, корпоративне волонтерство та партнерство заради миру[11].

Водночас, діагностика загальної ситуації із соціальною відповідальністю бізнесу в Україні засвідчує, що поширена практика, «подвійних стандартів щодо порушення законів» та розповсюджені корупційні дії стали реакцією на жорстке, непрозоре, нелогічне обмеження бізнесової діяльності та свобод людини. Надвисокий рівень корупційних дій не лише уможливлює уникнення відповідальності за недотримання законів, але й провокує їх множення.

Середовище розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні помітно відрізняються від економічно розвинених країн наступними особливостями:

недосконале нормативно-правове поле щодо соціальної відповідальності бізнесу в нових умовах цифрової держави;

в Україні склалася стійка практика ігнорування норм законодавства різними бізнесовими структурами та державними органами;

через масові порушення чинного законодавства і соціальних норм, спостерігається розмитість ціннісних орієнтирів соціальної відповідальності бізнесу, держави і суспільства загалом;

в Україні ще спостерігаються наслідки глибоких криз й гострих демографічних, екологічних й соціально-економічних потрясінь, які одночасно вразили усі соціальні, економічні та політичні інститути;

держава сьогодні не є гарантом соціальної відповідальності бізнесу та соціальних інтересів громадян (не захищає підприємців та найманих працівників);

суспільні відносини й необхідні демократичні інститути як необхідна передумова впровадження соціальної відповідальності бізнесу лише формуються, соціальна орієнтація бізнесу поки що є декларативною;

сформувалася надзвичайно поляризована соціальна структура суспільства, відбулося недопустиме величезне майнове розшарування населення, що зумовлює соціальні збурення, невдоволення й конфронтацію (за ствердженням фахівців Світового банку, рівень бідності в Україні від початку війни зріз з 5 до 20%);

велика частка «тіньової» економіки стоїть на заваді впровадження високих стандартів соціальної відповідальності бізнесу;

значною перешкодою широкого впровадження норм соціальної відповідальності бізнесу є висока корупція, що пояснює переважання корпоративних і особистих інтересів, зрощення бізнесу з державними структурами;

феноменом вітчизняних бізнесових структур можна вважати різну орієнтацію особистих інтересів керівників, власників і чиновників та інтересів працівників, громад, суспільства.

Виявлені особливості середовища розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні свідчать, що партнерські взаємозв'язки розвиваються у складних реаліях, що вимагає пошуку оптимальних моделей соціальної відповідальності бізнесу та побудови ефективного механізму соціальної взаємодії. Особливо це актуалізується зміною трендів та трансформацією форматів спілкування і комунікацій, оновлюються бізнес-моделі, фокус бізнесової діяльності зміщується у віртуальний простір на цифрову економіку.

Соціальна відповідальність бізнесу в нових суспільних реаліях має опиратися на комплекс динамічних ціннісних орієнтирів, які враховують потребу демократизації та соціологізації суспільства в пост воєнних умовах відродження країни та стануть детермінантами поведінки усіх учасників соціальних дій (громадян, підприємців, соціальних груп, суспільства, держави, органів місцевого самоврядування тощо).

Ключове значення розвитку соціальної відповідальності бізнесу полягає у наступному, соціальна відповідальність бізнесу:

створює передумови щодо запобігання економічним потрясінням;

підвищує ефективність суспільного виробництва;

впроваджує в соціум адекватні соціальні ціннісні орієнтири;

сприяє координації взаємодій;

підтримує розвиток людського капіталу;

формує сприятливе бізнесове середовище;

сприяє ощадливому раціональному споживанню наявних ресурсів; створює сприятливий соціальний клімат для економічного відродження держави;

сприяє соціальній згуртованості; знижує соціальні, економічні, екологічні ризики; підтримує культивуванню національних традицій; формує умови для сталого розвитку держави; сприяє поширенню сімейних цінностей.

Тобто, пріоритетними напрямами розвитку соціальної відповідальності бізнесу у контексті цифрової держави має стати подолання виявлених вище перешкод і ризиків.

Опираючись на результати проведеного дослідження, означимо концептуальні пріоритетні напрями формування нових ціннісних орієнтирів соціальної відповідальності бізнесу в цифровій державі, що враховують унікальні можливості поствоєнного відродження і формують стратегічні конкурентні переваги. Передусім, варто звернути увагу на формування філософії та культури соціальної відповідальності бізнесу, що потребує розуміння і значних тривалих зусиль не лише бізнесових структур, а усього суспільства. Відродження у пост воєнний період інноваційної, екологічної, інтелектуальної, креативної економіки має наповнитися моральними та етичними нормами, які впливатимуть на економічні здобутки бізнесу, його імідж, суспільну значимість його діяльності. Має підвищитися роль соціально відповідального бізнесу у суспільному житті країни. Важливим вважаємо демократизацію відносин, активізацію соціальної свідомості працівників, розширення контурів соціального діалогу, зростання ролі профспілок та інших громадських організацій.

Акцентуємо увагу, ще на проблемі формування керівників та менеджерів нового покоління, оскільки розвиток соціальної відповідальності бізнесу, вирішальним чином залежить саме від них. Такий підхід, обґрунтовано у публікаціях визнаного фахівця соціально відповідального маркетингу Ф. Котлера [6]. На практиці, часто спостерігаємо зухвале хизування своїми багатствами бізнесменами, політиками, їх дітьми, зневагу до усього національного (пріоритети закордонного відпочинку, освітніх закладів, інвестування інших країн), втаємничення реальних власників бізнесових структур, змови підприємців та чиновників на користь власних кишень тощо. Така практика не має замовчуватися чи підтримуватися, вона заслуговує осуду і розголосу, що обов'язково буде відбуватися у пост воєнних умовах.

Водночас, задля впровадження і реалізації концептуальних пріоритетних напрямів формування нових ціннісних орієнтирів соціальної відповідальності бізнесу в цифровій державі, доцільно здійснити комплекс заходів за напрямами:

формування сприятливого правового, економічного клімату та організаційних передумов для розвитку соціальної відповідальності в бізнесових структурах;

підтримка механізмів стимулювання додаткових соціальних ініціатив бізнесовими структурами;

державне сприяння здійснення публічних заходів щодо розвитку соціальної відповідальності бізнесу;

широке використання засобів масової інформації, соціальних медіа, громадських організацій для популяризації механізмів та інструментів соціальної відповідальності бізнесу;

забезпечення підготовки експертів із впровадження соціальної відповідальності бізнесу;

організація навчальних семінарів, тренінгів, круглих столів, конференцій щодо набуття високого рівня компетентностей щодо впровадження соціальної відповідальності бізнесу серед органів влади, підприємців, органів місцевого самоврядування, громадських організацій тощо.

Реалізація вищеозначених заходів соціальної відповідальності бізнесу на нових ціннісних орієнтирах в цифровій державі, що враховують унікальні можливості поствоєнного відродження дозволить генерувати економічний, соціальний, інтелектуальний та екологічний ефекти, що сприятиме формуванню стратегічних конкурентних переваг, як окремих бізнесових структур так і держави в цілому.

Висновки

В статті уточнено сутнісні конституційні характеристики соціальної відповідальності бізнесу в контексті цифрової держави, розглянуто особливості середовища розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні, здійснено діагностику процесів соціальної відповідальності бізнесу і на цій основі обґрунтовано концептуальні пріоритетні напрями формування нових ціннісних орієнтирів соціальної відповідальності бізнесу в цифровій державі, що враховують унікальні можливості поствоєнного відродження і формують стратегічні конкурентні переваги. Зокрема, наголошено, що саме зміна бізнес-моделеи підприємств під впливом цифрових технологій нового покоління впливає й на трансформацію їх організаційних структур, формат бізнес-процесів та ціннісні орієнтири діяльності усієї економічної системи у бік демократизації й соціальної відповідальності.

Сучасні цифрові технології спровокували цифрову революцію, яка зумовила й появу нових ціннісних орієнтирів та процесів, формуючи унікальне цифрове бізнес-середовище з генеруванням додаткових стратегічних переваг. Агресивна війна російської федерації проти України спровокувала й комплекс різноманітних перетворень в суспільстві, а пост воєнне відродження вимагатиме й трансформацію традиційних ціннісних орієнтирів соціальної відповідальності бізнесу. Здійснена діагностика процесів соціальної відповідальності бізнесу засвідчує, що вона ще не набула статусу обов'язкової норми, в Україні існує нерозуміння соціальної місії бізнесу, апробованих практик соціальної відповідальності та їх корисності й значущості. Виявлені особливості середовища розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні свідчать, що партнерські взаємозв'язки розвиваються у складних реаліях, що вимагає пошуку оптимальних моделей соціальної відповідальності бізнесу та побудови ефективного механізму соціальної взаємодії. Соціальна відповідальність бізнесу в нових суспільних реаліях має опиратися на комплекс динамічних ціннісних орієнтирів, які враховують потребу демократизації та соціологізації суспільства в пост воєнних умовах відродження країни та стануть детермінантами поведінки усіх учасників соціальних дій. Реалізація запропонованих заходів соціальної відповідальності бізнесу на нових ціннісних орієнтирах в цифровій державі, що враховують унікальні можливості поствоєнного відродження, дозволить генерувати економічний, соціальний, інтелектуальний та екологічний ефекти, що сприятиме формуванню стратегічних конкурентних переваг, як окремих бізнесових структур так і держави в цілому.

соціальна відповідальність цифровий бізнес

Література

1. Акімова І., Марцінків А., Осінкіна О. Соціальна відповідальність українського бізнесу: результати опитування Київ: КІТ,2010. 55 с.