Трансформації соціально-економічного розвитку й розробка нових підходів регіонального розвитку країни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Факультет права, публічного управління та адміністрування

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Трансформації соціально-економічного розвитку й розробка нових підходів регіонального розвитку країни

Яременко Олександр Іванович

кандидат наук з державного управління, доцент

Анотація

У статті розкрито нові підходи регіонального розвитку країни щодо трансформації соціально-економічного розвитку. У сучасних умовах регіональні соціально-економічні програми мають виконувати роль активного методу регулювання ринкової економіки, інтеграції державних, колективних, індивідуальних інтересів і відносин, мобілізації зусиль для проведення активної регіональної політики. В основі розроблення і реалізації загальнодержавних програм соціально-економічного розвитку є соціально- політичні, організаційні принципи побудови апарату державного управління принципи та організаційні принципи функціонування апарату державного управління.

Метою статті є обґрунтування трансформації соціально-економічного розвитку й розробка нових підходів регіонального розвитку країни.

Основними етапами розробки регіональних соціально-економічних програм є: всебічний аналіз стану соціально-економічного розвитку регіонів; комплексне аргументування основних і похідних цілей та завдань, визначення шляхів і засобів досягнення цілей, насамперед фінансове забезпечення; погодження основної цілі та її похідних з центральними програмами соціально-економічного розвитку; надання розроблених програм в установлені строки на затвердження в обласні (міські) держадміністрації та органи місцевого самоврядування.

Зазначено, що регіональні соціально-економічні програми повинні мати пріоритетний фінансовий і управлінський режим, строгу цілеспрямованість та адресність, переліки конкурентних завдань і заходів, узгоджених з майбутніми їх виконавцями. У них має бути закладений механізм фінансування, реалізації та контролю, який повинен почати діяти відразу після затвердження програми. Для забезпечення керованості процесами розвитку регіону пропонується здійснювати розробку та реалізацію трьох груп комплексних програм: розвитку території; розвитку інфраструктури; розв'язання господарських проблем.

Ключові слова: нові підходи регіонального розвитку країни, трансформації соціально-економічного розвитку, соціально-політичні принципи, соціально-економічні програмами, основні етапи розробки регіональних соціально-економічних програм.

Yaremenko Oleksandr Ivanovych Candidate of sciences in public administration, associate professor, dean of the Faculty of Law, Public Administration and Administration, Mykhailo Kotsiubynskyi Vinnytsia State Pedagogical University

Transformations of socio-economic development and development of new approaches to the regional development of the country

Abstract

The article reveals new approaches to the regional development of the country regarding the transformation of socio-economic development. In modern conditions, regional socio-economic programs should fulfill the role of an active method of regulating the market economy, integration of state, collective, individual interests and relations, and mobilization of efforts to conduct an active regional policy. The development and implementation of statewide programs of socio-economic development are based on the socio-political, organizational principles of building the state administration apparatus, principles and organizational principles of the functioning of the state administration apparatus.

The purpose of the article is to justify the transformation of socio-economic development and the development of new approaches to the country's regional development.

The main stages of development of regional socio-economic programs are: a comprehensive analysis of the state of socio-economic development of regions; comprehensive argumentation of main and secondary goals and objectives, determination of ways and means of achieving goals, primarily financial support; agreement of the main goal and its derivatives with the central programs of socioeconomic development; submission of the developed programs within the established terms for approval in regional (city) state administrations and local self-government bodies.

It is noted that regional socio-economic programs should have a priority financial and management regime, strict purposefulness and targeting, lists of competitive tasks and measures agreed with their future executors. They must have a financing, implementation and control mechanism in place, which must begin to operate immediately after the program is approved. To ensure controllability of the development processes of the region, it is proposed to develop and implement three groups of complex programs: development of the territory; infrastructure development; solving economic problems.

Keywords: new approaches to regional development of the country, transformations of socio-economic development, socio-political principles, socioeconomic programs, main stages of development of regional socio-economic programs.

Вступ

Постановка проблеми. Трансформації соціально-економічного розвитку та розробка нових підходів регіонального розвитку в умовах реалізації державної стратегії розвитку національної економіки та економіки регіонів вимагають наукових комплексних підходів до дослідження питань стосовно державного регулювання соціально-економічного розвитку регіонів, зокрема інструментів соціально-економічного розвитку. Підвищення рівня економічної та соціальної самостійності громад у вирішенні нагальних проблем регіонального розвитку є перспективним напрямом розвитку українського суспільства, вважаємо, що актуальною є розробка нових та удосконалення діючих інструментів соціально-економічного розвитку. На державному рівні одним із основних економічних механізмів регулювання регіональним розвитком є програми соціально-економічного розвитку окремого регіону.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Безперечно, ефективним інструментом вирішення соціально-економічних проблем, виділення найбільш актуальних цілей і формування економічно виправданої системи заходів є програми соціально-економічного розвитку регіонів. У сучасних умовах регіональні соціально-економічні програми мають виконувати роль активного методу регулювання ринкової економіки, інтеграції державних, колективних, індивідуальних інтересів і відносин, мобілізації зусиль для проведення активної регіональної політики.

Метою статті є обґрунтування трансформації соціально-економічного розвитку й розробка нових підходів регіонального розвитку країни.

Виклад основного матеріалу

Програма соціально-економічного регіонального розвитку повинна здійснюватися на основі законодавства України, чинних нормативних правових актів з питань програмно-цільового планування і актуальних проблем соціально-економічної політики.

Основними цілями державних регіональних програм розвитку регіонів Є [2,3]:

забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів;

заохочення інвестиційних процесів в пріоритетних галузях народногосподарського комплексу шляхом створення вільних економічних зон, спільних підприємств тощо;

вдосконалення структури народогосподарського шляхом конверсії, переорієнтації окремих підприємств;

стимулювання раціонального використання ресурсів регіону;

якісне вдосконалення виробничої та соціальної інфраструктури;

захист навколишнього середовища; покращення демографічної ситуації.

В основі розроблення і реалізації загальнодержавних програм соціально-економічного розвитку є соціально-політичні, організаційні принципи побудови апарату державного управління принципи та організаційні принципи функціонування апарату державного управління (рис. 1).

соціальний економічний регіональний

Рис. 1. Принципи функціонування апарату державного управління

Соціально-політичні принципи виражають найбільш загальні ознаки політичного (державного) режиму країни, характеризуючи, серед іншого, й систему державного управління. Ці принципи, як правило, закріплюються в Конституції та законах України або ж виводяться теоретично в результаті тлумачення відповідних нормативно-правових актів. Організаційні принципи побудови апарату державного управління є базою для визначення та розподілу компетенції між органами державного управління. Це такі принципи: галузевий, функціональний, територіальний, програмно-цільовий. Організаційні принципи функціонування апарату державного управління складають групу принципів, яка спрямована на визначення змісту діяльності конкретних органів державного управління, забезпечення дієвості управлінських процедур й ефективності управлінських рішень. Це - такі принципи: нормативність діяльності, єдиноначальність, колегіальність, поділ управлінської праці, персональна відповідальність за прийняті рішення, оперативна самостійність [1, 4].

Основними етапами розробки регіональних соціально-економічних програм є: всебічний аналіз стану соціально-економічного розвитку регіонів; комплексне аргументування основних і похідних цілей та завдань, визначення шляхів і засобів досягнення цілей, насамперед фінансове забезпечення; погодження основної цілі та її похідних з центральними програмами соціально-економічного розвитку; надання розроблених програм в установлені строки на затвердження в обласні (міські) держадміністрації та органи місцевого самоврядування [1, 3].

Регіональні соціально-економічні програми повинні мати пріоритетний фінансовий і управлінський режим, строгу цілеспрямованість та адресність, переліки конкурентних завдань і заходів, узгоджених з майбутніми їх виконавцями. У них має бути закладений механізм фінансування, реалізації та контролю, який повинен почати діяти відразу після затвердження програми. Тобто, вже на стадії розробки мають бути визначені джерела фінансування, механізм роботи з ними, відомі постачальники і споживачі програмної продукції тощо. Програми соціальноекономічного розвитку, у рамках стратегічного управління економічним розвитком, на національному та регіональному рівнях України вимагають зваженого, відповідно до стану внутрішнього середовища економічного зростання, підходу. На нашу думку, державне регулювання регіональних соціально-економічних програм повинне передбачати створення спеціальних фондів регіонального розвитку, стимулювання залучення приватних вітчизняних та іноземних інвестицій, надання податкових пільг тощо [1, 4].

В управлінні регіональними соціально-економічними програмами особливо важливе розмежування компетенції між державними й місцевими органами влади. Так, державні органи повинні регулювати процеси створення нових виробництв, організувати міжрегіональні економічні зв'язки. Увага місцевих органів управління повинна бути зосереджена на створенні раціональної структури господарства, використанні природних ресурсів, вирішенні соціально-демографічних і екологічних проблем, здійсненні економічних реформ. При основній важкості робіт з керування державними регіональними програмами, покладених на виконавчу владу, частину регулюючих функцій варто передавати безпосереднім виконавцям програм [2, 3].

З цією метою доцільно створювати на договірних засадах спеціальні державні, приватні, змішані, незалежні компанії, агентства. Для забезпечення керованості процесами розвитку регіону пропонується здійснювати розробку та реалізацію трьох груп комплексних програм: розвитку території; розвитку інфраструктури; розв'язання господарських проблем. Ми переконані в тому, що необхідно запровадити загальний підхід до їх реалізації, що ґрунтується на таких принципах [1, 3, 4]:

компоненти програми формуються в порядку зростання їх значимості для кожного з етапів виконання проектів;

для кожної з компонент визначаються декілька способів реалізації, що відрізняються якістю і відповідно термінами;

на основі аналізу даних, зведених у спеціальну матрицю, розробляється графік виконання кожної з компонент проекту.

Основною базою цього обґрунтування виступає ранжування локальних цілей розвитку регіону за пріоритетністю реалізації, і вона буде сформована на основі оцінки системо-утворюючих чинників соціально- економічного розвитку регіону.

Крім того, розробка програм повинна включати сучасні підходи проектного аналізу, методи якого апробовано закордонною практикою з метою мобілізації інвестиційних ресурсів в умовах їх обмеженості. Відправним пунктом тут має стати визначення інвестиційних можливостей. Саме тому до основних завдань відносяться підходи та критерії порівняння і обґрунтування альтернативних рішень. Проектні дослідження повинні здійснюватися на основі техніко-економічних обґрунтувань інвестиційних проектів, які у певній сукупності виступають основною умовою фінансового забезпечення програми регіонального розвитку.

Програма має вміщувати низку національних критичних технологій за двома пріоритетними напрямками [1,3]:

технології життєзабезпечення населення: медицина, продовольство, товари народного споживання, енергетика та екологія;

перспективні технології подвійного використання (транспорт, медична техніка, технології машинобудування, інформатика і способи зв'язку).

Для досягнення високого рівня економічного потенціалу необхідне розроблення регіональних програм зміцнення ресурсного потенціалу регіонів та підвищення їх конкурентоспроможності.

Соціально-економічні програми мають бути спрямовані на [2, 4]:

створення економічних, організаційних та нормативноправових передумов для реалізації основних принципів сталого розвитку регіонів;

підвищення рівня та умов життя населення; використання регіональних ресурсів з урахуванням інтересів різних галузей і секторів окремих підприємств і підприємців різних форм власності;

розвиток підприємництва, насамперед малого та середнього бізнесу як головного чинника соціальноекономічного розвитку регіонів, підвищення рівня зайнятості населення, наповнення місцевих бюджетів;

зміцнення економічної інтеграції регіонів на основі максимально ефективного використання їхніх конкурентних переваг;

реалізацію принципу соціальної справедливості в межах регіонів, сприяння всебічному розвитку людського потенціалу на основі стабілізації та поліпшення демографічної ситуації, досягнення продуктивної зайнятості населення, розвитку соціальної інфраструктури;

розбудову та модернізацію інфраструктури регіонального розвитку для підвищення інвестиційної привабливості регіонів, поліпшення умов запровадження передових інноваційних технологій;

зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування, збільшення надходжень до місцевих бюджетів шляхом розширення бази оподаткування тощо;

вдосконалення системи охорони довкілля та використання природних ресурсів, механізмів та інструментів вироблення та реалізації на регіональному рівні екологічної політики.

Висновки

Таким чином, виконання запропонованих шляхів удосконалення інструментів соціально-економічного розвитку надасть змогу задовольнити суспільні потреби з урахуванням обмеженості ресурсів держави та збалансувати соціально-економічний розвиток територій, ґрунтуючись на системі балансів і узагальнюючих показників кінцевого результату, що є директивними для державного сектору і орієнтовними (індикативними) для приватного сектору та громадськості.

Література