Інноваційне управління як важлива складова стратегії підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний біотехнологічний університет

Інноваційне управління як важлива складова стратегії підприємства

Сагачко Юлія Миколаївна кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, бізнесу і адміністрування

м. Харків

Анотація

У статті встановлено, що проблема інноваційного управління враховуючи глобалізаційні процеси набуває все більшої актуальності, а особливо формування стратегії підприємства. Розглянуто поняття управління інноваційною діяльністю, яке полягає в правильно обраній інноваційній стратегії діяльності підприємства, а також поняття інноваційної стратегії. Виділено і розкрито, що неконтрольоване зростання підприємства без наявності певного плану розвитку інноваційної діяльності, робить його тяжко керованим, тобто діяльність підприємства повинна бути співвіднесена з його стратегією, яка повинна бути донесена до кожного працівника. Розглянуто поняття інновації як нововведення, які спрямовані на успіх підприємницької діяльності, основою якої є стратегічний менеджмент. Досліджуючи наукові підходи до процесу побудови стратегії інноваційного управління встановили залежність цього процесу від обраного підходу системного чи процесного, а також залежність і від ітераційного підходу. Встановлено, що саме системний підхід є методологічним принципом процесу розроблення та реалізації стратегії інноваційного управління підприємством. Наведені і обґрунтовані етапи розробки стратегії інноваційного управління: місія-бачення, фінансовий аналіз, аналіз ринку, стратегічний аналіз, формування стратегічних цілей, базова конкурентна стратегія, стратегія інноваційного управління. Встановлено, що місія-бачення в процесі проведення різних видів аналізу може коригуватися. Також встановлено, що результатами стратегічного аналізу зовнішньої та внутрішнього середовища є розробка від двох до чотирьох альтернативних стратегій інноваційного управління підприємством. Рекомендовано, що базова конкурентна стратегія повинна встановлюватись для кожної позиції продуктово-маркетингової програми. Також для оптимального розподілу ресурсів рекомендовано ранжувати стратегічні цілі використовуючи таку систему пріоритетів: оптимальна концентрація, достатній мінімум, залишковий принцип, що в результаті дозволить сформувати систему стратегічних цільових пріоритетів підприємства, що є програмою конкретних дій.

Ключові слова: інновації, інноваційне управління, стратегія, інноваційна стратегія, глобалізація, місія, стратегічний аналіз, стратегічні цілі, конкуренція.

Abstract

Sahachko Yuliia Mykolaivna Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management, Business and Administration of the State Biotechnology University, Kharkiv,

INNOVATION MANAGEMENT AS AN IMPORTANT COMPONENT OF ENTERPRISE STRATEGY

The article establishes that the problem of innovative management, taking into account globalization processes, is becoming more and more relevant, and especially the formation of the company's strategy. The concept of management of innovative activity, which consists in the correctly chosen innovative strategy of the enterprise, as well as the concept of innovative strategy, is considered. It is highlighted and revealed that the uncontrolled growth of the enterprise without a certain plan for the development of innovative activity makes it difficult to manage, that is, the enterprise's activity must be correlated with its strategy, which must be communicated to every employee. The concept of innovation as an innovation aimed at the success of entrepreneurial activity, the basis of which is strategic management, is considered. Researching scientific approaches to the process of building an innovation management strategy established the dependence of this process on the chosen systemic or process approach, as well as the dependence on the iterative approach. It was established that the systematic approach is the methodological principle of the process of developing and implementing the strategy of innovative management of the enterprise. The stages of innovation management strategy development are presented and substantiated: mission-vision, financial analysis, market analysis, strategic analysis, formation of strategic goals, basic competitive strategy, innovation management strategy. It was established that the mission-vision can be adjusted in the process of conducting various types of analysis. It was also established that the results of the strategic analysis of the external and internal environment are the development of two to four alternative strategies of innovative enterprise management. It is recommended that a basic competitive strategy should be established for each position of the product marketing program. Also, for the optimal distribution of resources, it is recommended to rank strategic goals using the following system of priorities: optimal concentration, sufficient minimum, the residual principle, which will ultimately allow the formation of a system of strategic target priorities of the enterprise, which is a program of specific actions.

Keywords: innovation, innovative management, strategy, innovation strategy, globalization, mission, strategic analysis, strategic goals, competition.

Постановка проблеми

Стратегія успішного розвитку підприємства останніми роками, що підтверджують різноманітні дослідження цієї сфери, тісно пов'язана з інноваційним управлінням як підсистемою стратегічного управління підприємством, за допомогою якої реалізується весь обсяг конкретних робіт по стратегічному аналізу, реалізації і контролінгу стратегії підприємства. Адже основою розвитку ринку в Україні і економічного зростання підприємств залежить від стратегії, а саме інноваційної. Особливо актуальним це питання є для малих і середніх підприємств, адже впровадження інновацій в свою діяльність несе досить значні фінансові вкладення і в разі неправильно сформованої інноваційної стратегії підприємство не лише понесе збитки, а може і припинити свою діяльність. Натомість побудова ефективної системи управління основаної на інноваціях, яка буде спроможна вчасно реагувати на зміни зовнішнього оточення, дозволить не лише підвищити якість, а й забезпечити сталий розвиток підприємства. Тому проблема інноваційного управління, з ростом ринкових відносин, які все більше мають науково- технічне, інноваційне спрямування є досить актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження еволюції управління, яке наразі характеризується новими процесами, які раніше не були відомими призвело до необхідності розроблення інноваційної стратегії. Наразі людство постало перед політичними, кліматичними проблемами, проблемами пов'язаними з штучним інтелектом, розвитком соціальних мереж, дослідження космосу і інших, які продовжують розвиватися і в найближчій перспективі стануть домінуючими [1]. Проблеми інноваційного управління, а саме інноваційної стратегії досліджували такі вчені як Н. Краснокутська [2], Д.С. Дворніченко, В.С. Теленчук, А. Санто, В. Стадник [3]. В праці В.В. Стадника та М.А. Йохни, управління інноваційною діяльністю трактується як складова менеджменту сучасного підприємства, що охоплює планування, організування та стимулювання інноваційної діяльності, реалізації інноваційних проектів, розрахованих на отримання конкурентних переваг і зміцненню ринкових позицій підприємства [4]. Разом з цим, управління інноваційною діяльністю - це сукупність цілей, функцій, принципів, методів, форм управління у сфері інноваційної діяльності, які формує керівна ланка, з огляду на вплив факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, для забезпечення ефективного впливу на керовану систему з метою реалізації інноваційного процесу [5]. Отже, виходячи із визначень управління інноваційною діяльністю полягає в правильно обраній інноваційній стратегії діяльності підприємства. Як зазначають М. Є. Рогоза і К. Ю. Вергал, інноваційну стратегію різні науковці трактують по-різному - як стратегію інновацій, інвестиційно-інноваційну стратегію, стратегію науково-технічного розвитку чи стратегічне інноваційне управління [6, с. 23], отже, ми говоримо про системність даного процесу.

Мета статті полягає у визначенні необхідності і особливостей інноваційного управління, яке основане на побудові інноваційної стратегії діяльності підприємства. інноваційний стратегія управління

Виклад основного матеріалу

Як показує практика важливу і особливу роль при формуванні інноваційної стратегії підприємства належить відношенню керівництва до цього процесу, адже від прийнятих рішень залежить економічний стан діяльності підприємства. Сформулюємо стратегію інноваційного управління підприємством як загальний комплексний план інноваційного розвитку підприємства, що забезпечує здійснення місії та досягнення стратегічних цілей підприємства. Разом з тим термін інноваційної стратегії формулюють як цілеспрямований процес, як засіб досягнення цілей на перспективу, як довгостроковий план дій і інші [7, 8]. Стратегія інноваційного управління визначає межі можливих дій підприємства та прийнятих управлінських рішень залежно від конкретних умов виробничо-господарської діяльності. Таким чином, інноваційне управління як важлива складова стратегії підприємства це процес, що визначає послідовність дій підприємства з розробки та реалізації стратегії інноваційного управління, що включає постановку цілей, вироблення стратегій, визначення необхідних ресурсів та підтримання взаємовідносин із зовнішнім середовище, які дозволяють підприємству досягати поставлених завдань.

Підприємства зростають паралельно зі зростанням споживчого попиту, проте, разом з їх зростанням починає позначатися так званий ефект масштабу [9]. Тобто неконтрольоване зростання підприємства без наявності певного плану розвитку інноваційної діяльності, робить його тяжко керованим, що в підсумку приведе до збільшення собівартості і зниження якості продукції і тим самим зниженню конкурентоспроможності підприємства. І у цій ситуації підприємства починають боротися із витратами, тим самим знижуючи їх. А щоб розділити статті затрат на обґрунтовані і необґрунтовані потрібно співвіднести їх зі стратегією підприємства. Крім того, з ростом масштабу підприємства зростає і чисельність працівників, що призводить до певного інформаційного вакууму, тому потреба у донесенні до кожного працівника стратегії діяльності підприємства є нагальною.

Щодо поняття інновація, значення якого різниться в залежності від галузей. Якщо розглядати виробництво продукції то це стосується модернізації, реконструкції та диверсифікації виробництва, якщо розглядати внутрішнє середовище, то це пошук резервів. Відрізняється і ефект від впровадження різних видів інновацій. Тому і в літературних джерелах можливо зустріти безліч трактувань поняття інновація. У Законі України «Про інноваційну діяльність» інновація - це новостворені і вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція чи послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і соціальної сфери [10]. Тобто інновації це нововведення в діяльність підприємства, які спрямовані на успіх підприємницької діяльності. І враховуючи те що підприємницька діяльність багатогранна то і інноваційна діяльність базується на широкому виборі можливостей і залежить від потреб і ресурсів, а також від стратегії інноваційної діяльності.

Як уже було зазначено вище, стратегія інноваційного управління представляє собою генеральну програму розвитку, яка визначає пріоритетні стратегічні задачі, методи залучення та розподілу ресурсів та послідовність кроків щодо досягнення стратегічних цілей і яка в найбільшій мірі відповідає поточному стану внутрішнього і зовнішнього середовища.

Основними принципами при розробці стратегії інноваційно управління підприємством мають бути творчість, комплексність, тривалість, стійкість, синергізм і результативність [11]. А також стратегія інноваційного управління має бути гнучкою, унікальною і відповідати ситуації. Досліджуючи наукові підходи до процесу побудови стратегії інноваційного управління ми дійшли висновку, що не існує єдиної універсальної послідовності, але існує залежність від обраного підходу - системного чи процесного [6, 11, 12, 13]. А також слід відмітити, що процес розробки стратегії інноваційного управління окрім системного підходу залежить і від ітераційного тобто, результат виконання будь-якого етапу може виявити необхідність часткового перегляду попередніх етапів.

Більшість науковців [11, 12, 13] першим етапом розробки стратегії інноваційного управління вважають формування так званої місії-бачення тобто первинного варіанту місії підприємства. Місія-бачення включає в себе такі елементи як: стратегічні цілі; проголошення цінностей та переконань; опис продуктів, які підприємство вироблятиме, або потреб, які воно збирається задовольняти; ринок позиціювання підприємства; ключові технології, які використовуватимуться; стратегічні засади розвитку та фінансування. На рис. 1 представлено послідовність дій при розробці стратегії інноваційного управління підприємством.

Розробка місії бачення є першим і основним етапом при розробці стратегії інноваційного управління і внаслідок здійснення послідовних етапів фінансового, системного багатофакторного стратегічного аналізів - місія- бачення коригується, доповнюється. Практичний досвід свідчить, що таких змін може бути більше п'яти і при цьому метою фінансового аналізу і аналізу ринку є підготовка вихідної інформації для стратегічного аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства. При чому аналіз зовнішнього середовища потрібно розпочинати з аналізу середовища найближчого оточення, який потрібно розглядати, як певний ресурс підприємства, що включає ринок робочої сили, що являється предметом інноваційної стратегії управління персоналом. Не менш важливим ресурсом є ринок капіталу, який являється предметом інноваційної фінансової стратегії; ринок постачальників - предмет інноваційної виробничої стратегії; ринок технологій - предмет інноваційної технологічної стратегії. Також до найближчого оточення відносяться і споживачі, вивчення яких важливе завдання інноваційного управління підприємством, та конкурентів як об'єкт дослідження маркетингової стратегії. Отже, в першу чергу стратегічний аналіз здійснюється найближчого оточення за допомогою SWOT-аналізу, сутність якого в аналізі зовнішніх можливостей і загроз, які потрібно ув'язувати з сильними і слабкими сторонами підприємства.

Для дослідження віддаленого зовнішнього середовища використовується PEST-аналіз, який з безлічі факторів, які характеризують вплив зовнішнього середовища на підприємство, виділяє наступні фактори: P - Policy - політичні; E - Economy - економічні; S -Society - соціальні; T - Technology - технологічні. Дуже важливо, щоб стратегічний аналіз кожного фактору мав системний характер, так як в реальному житті всі ці фактори взаємопов'язані, зміни одного із фактору тягнуть за собою зміну інших факторів. Такі зміни для підприємства можуть бути або загрозою або новою стратегічною можливістю. Зв'язок PEST-аналізу і SWOT-аналізу представлені на рис. 1.

Окремі фактори віддаленого зовнішнього середовища на різні підприємства мають різний вплив. При цьому вважається загальновизнаним, що великі підприємства залежать більше, ніж малі від віддаленого зовнішнього середовища [14].

Рис. 1. Послідовність дій при розробці стратегії інноваційного управління

Наступним етапом є стратегічний аналіз внутрішнього середовища підприємства, який також є багатофакторним і системним, при цьому відповідний інноваційний потенціал підприємства розглядається як його внутрішній стратегічний ресурс. Для стратегічного аналізу внутрішнього середовища організації застосуємо SNW-підхід, як показано на рис. 1. БК^аналіз зберігає все, що пов'язано з SWOT-аналізом у частині «SW», але при цьому ще додається особлива нейтральна Опозиція, яка фіксує ситуаційний середньоринковий стан підприємства. Таким чином, визначається своєрідна «нульова точка конкуренції підприємства у галузі». Для перемоги в конкурентній боротьбі достатнім може стати стан, коли підприємство щодо всіх своїх конкурентів по всіх, крім однієї ключовим позиціям знаходиться у стані N (нейтральному) і тільки по одній позиції - у стані S (сильна).

Отже, за результатами стратегічного аналізу зовнішньої та внутрішнього середовища розробляється від двох до чотирьох альтернативних стратегій інноваційного управління підприємством, які включають: стратегічні цілі та стратегічні цільові пріоритети в рамках окремого сценарію розвитку, спрямовані на реалізацію місії підприємства. При чому для оптимального розподілу ресурсів підприємства в процесі розробки стратегії інноваційного управління рекомендується ранжувати стратегічні цілі. В результаті аналітичного з'єднання прийнятої системи пріоритетів з встановленими стратегічними цілями виходить система стратегічних цільових пріоритетів підприємства, що є програмою конкретних дій. Наступним кроком є вибір базової конкурентної стратегії, яка характеризується видом конкурентної переваги підприємства, якою може бути лідерство за витратами, або диференціація, а якщо розглядати ринок, то це може бути ринкова ніша. Також під впливом процесу глобалізації інноваційна система управління повинна враховувати інтереси різних зацікавлених сторін, а це можливе лише при автоматизації процесу управління, особливо це важливо в період домінування електронної комерції [15].

Висновки

Досліджуючи необхідність інноваційного управління як важливої складової стратегії підприємства ми дійшли висновку, що сучасна економіка динамічна, глобалізаційний розвиток призвів до зміни ринків і нових принципів взаємовідносин, тому необхідною умовою успіху підприємства є інновації, які є основою стратегії підприємницької діяльності, конкуренції, маркетингу. Побудова стратегії інноваційного управління має здійснюватися на основі системного підходу. Також для побудови ефективної стратегії інноваційного управління потрібно, по-перше, підтримувати баланс інтересів зацікавлених сторін, по-друге створення самоврядної організації орієнтованої на розвиток, причому для успішної стратегії інноваційного управління потрібно не лише виявляти можливості для отримання конкурентної переваги на ринку, але і створення організації, яка може використати ці можливості і досягти поставлених стратегічних цілей, по-третє створення структур і систем і по- четверте перехід від функціональної системи управління до процесної.

Отже, сучасне виробництво і інновації є нерозривними поняттями, які потребують подальших наукових і прикладних досліджень.

Література

1. Десять главных проблем, которые встанут перед человечеством к 2050 году

2. Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент: навч. посібник. К.: КНЕУ, 2003. 504 с.

3. Стадник В.В., Йохна М.А. Стратегічне управління інноваційним розвитком підприємства: навч. посібник. Хмельницький: ХНУ, 2011. 327 с.

4. Стадник В.В. Інноваційний менеджмент. К.: Академвидав, 2006. 464 с.

5. Василик, Н.М. Теоретичні аспекти формування системи управління інноваційною діяльністю підприємства. //Збірник наук. праць Луцького національного технічного університету. Серія «Економіка та менеджмент». Випуск 11(42). Луцьк, 2014. С. 53-62.

6. Рогоза М. Є., Вергал К. Ю. Стратегічний інноваційний розвиток підприємств: моделі та механізми: монографія. Полтава, РВВ ПУЕТ, 2011. 136 с.

7. Мельник Ю. М. Інноваційна стратегія підприємства як джерело його конкурентних переваг. Економіка харчової промисловості. 2015. Т. 7. Вип. 4. С. 67-72.

8. Інноваційний розвиток підприємства: навчальний посібник / за ред. П. П. Микитюка. Тернопіль, 1111 «Принтер Інформ», 2015. 224 с.

9. Порохня В.М., Безземельна Т.О., Кравченко Т.А. Стратегічне управління: навчальний посібник. К.: ЦУЛ, 2012. 224 с.

10. Закон України «Про інноваційну діяльність».

11. Пригара. О. Ю. Механізм розробки інноваційної стратегії підприємства. Ефективна економіка №2, 2018.

12. Кузьмак О. І. Інноваційна стратегія як засіб стабілізації розвитку промислового підприємства. Інноваційна економіка. 2016. № 1- 2(61). С. 114-118.

13. Шульгіна Л. М., Юхименко В. В. Інноваційний розвиток підприємств: формування стратегій: монографія. Київ, Univest PrePress, 2015. 212 с.

14. Гаркуша Н. М., Цуканова О. В., Горошанська О. О. Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті: навч. посіб. К.: Знання, 2011. 582 с.

15. Дудник О.В., Сагачко Ю.М. Морфологічний аналіз при управлінні конкурентоспроможністю в умовах активізації електронної комерції. Актуальні проблеми інноваційної економіки. №2. 2020. С. 78-85.

References

1. Lufkin B (2017), “Ten major problems that will face humanity by 2050”, [Online]

2. Krasnokutsjka N.V. (2003) Innovacijnyj menedzhment [Innovation management]. K.: KNEU, 504 s. [in Ukrainian].

3. Stadnyk V.V., Jokhna M.A. (2011) Strateghichne upravlinnja innovacijnym rozvytkom pidpryjemstva [Strategic management of innovative development of the enterprise]. Khmeljnycjkyj: KhNU, 327 s. [in Ukrainian].

4. Stadnyk V.V. (2006) Innovacijnyj menedzhment [Innovation management] K.: Akademvydav, 464 s. [in Ukrainian].

5. Vasylyk, N.M. (2014) Teoretychni aspekty formuvannja systemy upravlinnja innovacijnoju dijaljnistju pidpryjemstva [Theoretical aspects of the formation of the management system of innovative activities of the enterprise] Proceedings of the zbirnyk nauk. pracj Lucjkogho nacionaljnogho tekhnichnogho universytetu. Serija «Ekonomika ta menedzhment». Vypusk 11(42). Lucjk, S. 53-62. [in Ukrainian].

6. Rohoza, M. Ye. & Verhal, K. Yu. (2011). Stratehichnyi innovatsiinyi rozvytok pidpryiemstv: modeli ta mekhanizmy [Strategic innovative development of enterprises: models and mechanisms]. Poltava: RVV PUET. [in Ukrainian].

7. Melnyk, Y. M. (2015). Innovatsiina stratehiia pidpryiemstva yak dzherelo yoho konkurentnykh perevah [Innovation strategy of the enterprise as the source of its competitive advantage]. Ekonomika kharchovoi promy. [in Ukrainian].

8. Mykytjuka P. P. (ed.) (2015) Innovacijnyj rozvytok pidpryjemstva [Innovative development of the enterprise] Ternopilj, PP «Prynter Inform», 224 s. [in Ukrainian].

9. Porokhnja V.M., Bezzemeljna T.O., Kravchenko T.A. (2012) Strateghichne upravlinnja [Strategic management]. K.: CUL, 224 s. [in Ukrainian].

10. Zakon Ukrajiny «Pro innovacijnu dijaljnistj».

11. Prygara, O. Yu. (2018). Mekhanizm rozrobky innovatsiinoi stratehii rozvytku pidpryiemstva [Mechanism of development of innovative strategy of an enterprise]. Efektyvna ekonomika. 2.

12. Kuzmak, O. I. (2016). Innovatsiina stratehiia yak zasib stabilizatsii rozvytku promyslovoho pidpryiemstva [The innovation strategy as a means for stabilization of development of an industrial enterprise]. Innovatsiina ekonomika, 1-2(61), 114-118. [in Ukrainian].

13. Shulhina, L. M. & Yukhymenko, V. V. (2015). Innovatsiinyi rozvytok pidpryiemstv: formuvannia stratehii [Innovative development of enterprises: formation of strategies]. Kyiv: Univest PrePress. [in Ukrainian].

14. Gharkusha N. M., Cukanova O. V., Ghoroshansjka O. O. (2011) Modeli i metody pryjnjattja rishenj v analizi ta audyti [Models and methods of decision-making in analysis and audit]. K.: Znannja, 582 s. [in Ukrainian].

15. Dudnyk O.V., Saghachko Ju.M. (2020) Morfologhichnyj analiz pry upravlinni konkurentospromozhnistju v umovakh aktyvizaciji elektronnoji komerciji [Morphological analysis in the management of competitiveness in the conditions of the activation of electronic commerce] Aktualjni problemy innovacijnoji ekonomiky [Actual problems of innovative economy] 2. S. 78-85.

Размещено на Allbest.ru