Інноваційний потенціал регіонального розвитку в концепції циркулярної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра економіки обліку та оподаткування

Вінницького навчально-наукового інституту економіки

Західноукраїнського національного університету

Інноваційний потенціал регіонального розвитку в концепції циркулярної економіки

Погріщук Б.В., доктор економічних наук, професор

Щербич В.В., здобувач ступеня доктора філософії

У роботі обґрунтовано науково-теоретичні засади пріоритетності впровадження концепції циркулярної економіки для зміцнення потенціалу регіонального розвитку. Висвітлено основні переваги циркулярної економіки на регіональному рівні. До очікуваних результатів впровадження концепції циркулярної економіки віднесено: оптимізацію використання природних ресурсів, матеріалів та енергії, зміну загального ставлення споживачів до товарів; нові можливості для розвитку інноваційного підприємництва; підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки В контексті реалізації циркулярної економіки, формування інноваційного потенціалу сприяє соціально-економічним трансформаціям, прогресивним змінам у сферах виробництва та споживання, що уможливлює розвиток регіону у напрямі досягнення сталості економіки.

Ключові слова: циркулярна економіка, інноваційний потенціал, регіональний розвиток, соціально-економічні трансформації, переваги, ресурси

Вступ

Актуальність дослідження. Інноваційна діяльність підтримується у переважній більшості організацій та підприємств усіх країн світу. Проте, незначна кількість діючих вітчизняних підприємств впроваджують елементи циркулярної економіки. Основною рисою ефективної діяльності підприємств є орієнтація на зміни, що стають центром їхньої ринкової діяльності. Інноваційно спрямоване підприємство при розробці стратегії діяльності заздалегідь орієнтується на потреби постійної довготривалої роботи над виробництвом нових товарів та послуг, тобто здійснюється одночасна з виробництвом продукції підготовка до виробництва новинок для підприємства або ринку. При цьому, дедалі більш гостро постає проблема ресурсного забезпечення та його оптимізації на регіональному рівні. Саме на вирішення окресленої проблеми спрямована циркулярна економіка, що базується на раціональному підході до поводження з ресурсами, у тому числі і з відходами виробництва.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Значний внесок у розвиток та розробку підходів впровадження циркулярної економіки зробити такі науковці як: Захаров С.В., Кононова І.В., Лапко О.О., Лойко В. В., Маляр С. А., Мельник В.І., Решетілов О.Г., Трушніна Н.В., Шебанін В.С., Шкуренко О.В. та ін. Не зменшуючи значимості наукових доробок цієї проблематики, вважаємо, що потребують подальшого дослідження аспекти формування інноваційного потенціалу циркулярної економіки та її подальшого впровадження у практиці регіонального розвитку.

Метою статті є обґрунтування науково-теоретичних засад пріоритетності впровадження концепції циркулярної економіки для зміцнення потенціалу регіонального розвитку. Завдання дослідження включають: опрацювання наукового контенту циркулярної економіки, інноваційного потенціалу регіону в умовах переходу до циркулярної економіки та висвітлення основних переваг циркулярної економіки на регіональному рівні.

Виклад основного матеріалу дослідження

Стратегічним пріоритетом сталого розвитку держави є формування якісно нової моделі розвитку національної економіки на основі симбіозу циклічної й екологічної економік, що сприяє використанню локальних ресурсів для задоволення потреб економіки та забезпечує формування замкнених матеріально-ресурсних циклів. Циклічність є однією із форм динаміки розвитку соціально-економічної системи різних рівнів управління [1, с.323].

Концепція майбутнього розвитку регіонів закладає в парадигму регіону певну інтеграцію - єдність соціально-економічної системи. Регіон виступає не лише як суб'єкт власності, система економічної діяльності і відносин, ринок виробництва і споживання, але й як певний соціум, який функціонує в конкретному

речей, які були створенні раніше та використовуються у побутових цілях. Перехід на засади циркулярної економіки має відбуватися шляхом зміни технологій виробництва, покращене використанні ресурсів природи та через зміну загального ставлення споживачів до продукції [7, с. 25].

Циркулярність досить часто трактується як ефективне та/або повторне використання ресурсів та їх переробку у процесі замкнутих циклів виробництва. Циркулярність - є моделю економічної системи, що відображає сталий розвиток та перехід від моделі, що ґрунтується на використанні та утилізації товарів, до такої моделі, де період служби виробів є максимально можливий, а сировина та відходи мінімізуються. Визначено різні цикли циркулярності, що поступово стають більш широкими [8]:

- замикання ресурсних циклів, які встановлюються щодо традиційної економки;

- уповільнення постання потоків матеріалів та ресурсних циклів на основі пролонгації та посилення використання продуктів з метою збереження їх вартості;

- вплив на ресурсні цикли, що передбачає більш ефективне використання матеріалів, природних ресурсів та продуктів.

За основу розвитку циркулярної економіки приймається природна системою, елементи якої ефективно взаємодіють упродовж тисячоліть. Принципи циркулярної економіки представлено на рис.1. Визначені принципи за своєю сутністю є досить простими, втім їх втілення вимагає всебічного розуміння різних сторін, а саме державних органів управління, підприємств, окремих суб'єктів господарювання, які мають ефективно співпрацювати з метою впровадження концепції циркулярної економіки на практиці. Повний перехід принципів циркулярної економіки потребуватиме від регіонального управління впровадження нових моделей ведення бізнесу, зміни споживчого ставлення та ухвалення відповідних рішень щодо використання відходів у якості ресурсів.

Сучасні економічні реалії вимагають прискорити перехід до нової моделі господарювання, переосмислити позиції багатьох компаній та розширити сферу застосування напрямів циркулярної економіки.

Згідно з дослідженням міжнародної консалтингової компанії KPMG «Майбутня держава 2030», серед глобальних мегатрендів у найближчій перспективі - кліматичні зміни та дефіцит природних ресурсів. А серед сімнадцяти цілей Сталого розвитку ООН, 7 спрямовано на подолання проблем середовищі. До того ж всі елементи такої системи певним чином збалансовані за структурою, темпами та векторами розвитку. Інтереси регіонів завжди взаємопов'язані з інтересами інших регіонів та держави в цілому. Регіональні соціально-економічні системи завжди виступають елементами єдиної національної системи [2, с.272].

Застосування системного комплексного підходу у процесі реалізації державної політики розвитку щодо економіки надасть змогу створити можливості для ресурсного, географічного та людського потенціалу держави для досягнення високого рівня добробуту, свободи самореалізації та безпеки кожного громадянина України шляхом інноваційного економічного зростання [3].

Циркулярна економіка - це спосіб економічного розвитку, де цінність продуктів, матеріалів і ресурсів зберігається якомога довше, а відходи значно зменшуються або навіть виключаються. Головна мета якої полягає в створенні нових альтернативних економічних підходів, завданням яких є мінімізація негативного людського впливу на довкілля [4, с.6].

Циркулярна економіка - є системний підхід до розгляду процесу економічного розвитку, що спрямований на набуття переваг бізнесу, соціуму та навколишнього природного середовища [5, с.162].

Циркулярна економіка є інноваційною платформою для сталого розвитку економіки та орієнтована на мінімізацію кількості ресурсів, що використовуються при упровадженні, новому використанні або реалізації замкненого виробничого циклу, оновлення, модернізацію, візуалізацію рециклінг та забезпечення його тривалого життєвого циклу продукції [1, с.328]. Формування нової циркулярної моделі економіки сприятиме розвитку та реалізації інноваційного потенціалу суб'єктів економічних відносин та переходу до нового етапу розвитку економіки.

Сучасний розвиток світової економіки характеризується процесом глобалізації, яка впливає на економічне життя кожної країни. Проблеми, породжені глобалізацій ними процесами, викликали необхідність зародження і розвитку нового напряму розвитку світової економіки, яку назвали «циркулярна економіка». Циркулярна економіка передбачає здійснення економічної діяльності, яка спрямована на енергозбереження, раціональне поводження із ресурсами та відходами, впровадження безвідходних технологій [6].

Рисунок 1. - Принципи циркулярної економіки

Джерело: створено автором на основі [1-9]

інноваційний регіональний циркулярна економіка

У ході опитування, проведеного в 2019 р. консалтинговою компанією PwC, виявлено, що 41% керівників транспортнологістичних підприємств у 85 країнах світу стурбовані змінами клімату й екологічними збитками, які пов'язано з перспективами зростання їхнього бізнесу. Всесвітнім економічним форумом встановлено, що викиди парникових газів при здійсненні логістичної діяльності становлять 5,5% глобальних викидів парникових газів. За оцінками ООН, світовий транспортний сектор генерує 25% сукупного обсягу парникових викидів. Щорічно загальний збиток від негативних наслідків транспортної галузі становить 7-10% ВВП. Збитки у сфері охорони здоров'я, які пов'язано із забрудненням довкілля від пересувних джерел, складають 1 трлн дол. США на рік. За оцінками фахівців, відмова від традиційних систем виробництва і споживання за принципом «використовувати ресурси - виробляти продукцію - викидати відходи» дозволить до 2030 р. отримати потенційну економічну вигоду у розмірі 4,5 трлн дол США. [9, с.5-6].