Креативна економіка. Стан, проблеми та перспективи розвитку в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України»

Креативна економіка. Стан, проблеми та перспективи розвитку в Україні

Сенченко Василь Васильович,

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник

м. Київ

Анотація

Проведений аналіз специфіки культурних та креативних індустрій (ККІ) як невід'ємної складової соціально-економічного розвитку сучасних розвинутих країн. Обґрунтована актуальність для України розвитку ККІ з огляду на необхідність реформування вітчизняної економіки. Здійснено аналіз сучасного стану, потенціалу та проблем розвитку вітчизняної сфери ККІ. Визначено пріоритети державної політики у сфері ККІ.

Драйвер розвитку економіки зміщується із сировинних галузей у галузі творчі та креативні. Цим шляхом йдуть Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Гонконг, Берлін, Барселона. Креативні індустрії виділяють окремо від класичних сфер зайнятості за їхній потенціал до затребуваності та комерціалізації мистецтва. Раніше драйверами у цій сфері були меценати та арт-дилери. Сьогодні замість них креативну сферу розвивають великі рекламні, маркетингові агенції та інші суміжні індустрії.

Крім економічних ефектів, креативні індустрії виробляють найважливіші культурні та соціальні цінності. Тут народжуються смисли, матеріальні активи та тренди, які загалом впливають на розвиток суспільства. У міжнародній практиці та в нашій країні поки що не склалася стандартизована класифікація креативних індустрій та методологія вимірювання їх діяльності, і це є серйозним викликом для формування доказової політики у цій сфері.

Опанування практиками ККІ є актуальним завданням для України з огляду на необхідність осучаснення вітчизняної економіки і її адаптації до європейського економічного і гуманітарного простору, а також створює можливості для переходу до інноваційних форм економічної діяльності. В Україні галузь ККІ тільки формується, але існують підстави стверджувати, що розвиток ККІ виступатиме вагомим ресурсом зміцнення соціально - економічного потенціалу регіонів дедалі більше, бо галузь ККІ має неабиякі резерви для зростання. У той же час, ігнорування проблем культурного розвитку загрожує виникненню так званого феномену «культурної пастки», - ситуації, коли згубні і віджилі ціннісні установки стають стійкими нормами життя, перетворюючи будь-яку стратегію реформ на неефективну.

Ключові слова: культурні та креативні індустрії, соціально-економічний розвиток, реформування вітчизняної економіки, креативна економіка, інновації, механізми підтримки креативних індустрій.

Abstract

Senchenko Vasyl Vasyliovych Candidate of Technical Sciences, Senior Researcher, Senior Researcher, State Institution «Institute for Research of Scientific and Technical Potential and History of Science named after G.M. Dobrov NAS of Ukraine», Kyiv,

Creative economy. status, problems and prospects of development in Ukraine

An analysis of the specifics of cultural and creative industries (CCIs) as an integral component of the socio-economic development of modern developed countries has been carried out. The well-founded relevance of the development of CCIs for Ukraine in view of the need to reform the domestic economy. An analysis of the current state, potential and development problems of the domestic sphere of CCIs was carried out. The priorities of state policy in the field of CCIs have been determined.

The driver of economic development is shifting from the raw material industries to the creative industries. London, New York, Tokyo, Hong Kong, Berlin, Barcelona follow this path. The creative industries are distinguished from the classical spheres of employment by their potential for the demand and commercialization of art. Earlier, patrons and art dealers were the drivers in this area. Today, instead of them, the creative sphere is being developed by large advertising, marketing agencies and other related industries.

In addition to economic effects, creative industries produce the most important cultural and social values. Meanings, material assets and trends are born here, which generally affect the development of society. In international practice and in our country, there is still no standardized classification of creative industries and a methodology for measuring their activity, and this is a serious challenge for the formation of an evidence-based policy in this area.

Mastering the practices of CCIs is an urgent task for Ukraine in view of the need to modernize the domestic economy and its adaptation to the European economic and humanitarian space, and also creates opportunities for the transition to innovative forms of economic activity. In Ukraine, the CCIs industry is just being formed, but there are reasons to assert that the development of KCI will act as a significant resource for strengthening the socio-economic potential of the regions more and more, because the CCIs industry has considerable reserves for growth. At the same time, ignoring the problems of cultural development threatens the emergence of the so-called «cultural trap» phenomenon - a situation where harmful and outdated values become stable norms of life, turning any reform strategy into an ineffective one.

Keywords: cultural and creative industries, socio-economic development, reforming the domestic economy, creative economy, innovations, mechanisms for supporting creative industries.

Основна частина

Постановка проблеми. В Україні зміцнюється сировинний тип економіки, коли основними статтями експорту стають аграрна сировина і продукція металургії з низькою часткою доданої вартості. В сучасних умовах відродження індустріального потенціалу, який дістався від радянського періоду, та багато в чому був неконкурентний, є недоцільним та неефективним. Натомість поширення креативних і культурних індустрій (ККІ) може стати однією із альтернатив розвитку економіки, зокрема, поштовхом для інноваційного малого і середнього підприємництва, призведе до формування нової моделі економічного розвитку - формування креативної економіки, яка диверсифікує джерела отримання доданої вартості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню методологічних основ креативної економіки присвячені роботи провідних учених кінця ХХ - початку ХХІ ст.: Д. Белл, Дж. Нейсбіт, Е. Тоффлер (концепція постіндустріалізму). Важливе методологічне значення для розуміння сутнісних характеристик економіко-антропологічних аспектів сучасного суспільства має теоретичне надбання класиків економічної науки М. Вебера, В. Зомбарта, Ф. Хайєка, Й. Шумпетера та ін.

У зарубіжній науковій думці серед найбільш значимих сучасних розробок з питань розвитку нового типу економіки є теоретичні аспекти креативної економіки, визначені тенденції розвитку креативних індустрій, оцінка динаміки просторового розміщення креативних індустрій, залежність добробуту від креативних професій, механізми фінансування креативних індустрій та інші.

Питанням управління інноваційною активністю персоналу присвячені роботи, представлені в зарубіжній (Г.С. Альтшуллер, М. Боден, Г.В. Бромберг, Г. Де Боно, К. Форд та ін.) та вітчизняній (Б. Маліцький, В. Соловйов, С. Давимука, Л. Федулова, А. Холодницька та ін.) літературі.

Посилення уваги до креативної сфери пояснюється науковцями як результат інтеграції виробництва (передусім, пов'язаного з цифровою революцією) і соціуму (соціальних мереж), внаслідок чого з'явився принципово новий канал масового збуту креативної продукції. У результаті економіка знайшла інноваційний інструмент розширення сфери виходу на масового споживача, що дозволяє констатувати виникнення креативного маркетингу як «креативної бізнес-моделі».

Водночас, в науковій літературі чітко не визначено, що таке «креативний сектор» та якими індикаторами система статистики відстежуватиме кількість робочих місць, обсяги ВВП, що дозволить ефективно управляти цими процесами. Зокрема, є правова невизначеність поняття «креативний капітал», державною статистикою повною мірою не враховуються надходження від креативних індустрій. На порядку денному стоять завдання внесення до урядових програм конкретних задач розвитку цього напряму, удосконалення правової бази, та, насамкінець, створення збалансованої протекціоністської політики України для розвитку ККІ.

Мета статті. На основі аналізу сучасного стану, потенціалу та проблем розвитку вітчизняної сфери ККІ запропонувати механізми усунення бар'єрів, що перешкоджають налагодженню системи управління ККІ.

Виклад основного матеріалу. Поняття креативної економіки і перелік індустрій сформувалися у Великобританії. Креативні індустрії виділяють окремо від класичних сфер зайнятості за їх потенціал до затребуваності і комерціалізації мистецтва. Раніше драйверами в цій сфері були меценати і арт - дилери. Вони були зацікавлені в зростанні доданої вартості на об'єкти творчості, організовуючи аукціони і виставки. Сьогодні замість них креативну сферу розвивають великі рекламні, маркетингові агентства та інші суміжні індустрії, які використовують мистецтво, як ядро в своїй роботі. Продуктом креативних індустрій, наприклад, можна вважати бессарабську кухню, як прояв одеської регіональної гастрономії.

Драйвер розвитку економіки зміщується з сировинних галузей в галузі творчі та креативні. Креативні індустрії - це сукупність всіх секторів економіки, в яких додана вартість в значній мірі формується за рахунок творчої діяльності та управління правами на інтелектуальну власність. Це сукупність соціально - економічних відносин, які виникають з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання благ, створених на основі талантів людини, нестандартних, нетрадиційних ідеях, стратегіях, заходах, які забезпечать ефективне розв'язання соціально-економічних проблем на основі нових знань та принципово якісно нових рішень. Це індустрії, в основі діяльності яких лежить індивідуальне творче начало, навики або талант, і які несуть в собі потенціал для створення доданої вартості і робочих місць шляхом виробництва та експлуатації інтелектуальної власності [1].

До творчих індустрій відноситься не тільки культура, а й промисловий дизайн і індустрія моди; музична індустрія та індустрія кіно; телебачення і виробництво комп'ютерних ігор; галерейний бізнес; видавничий бізнес і книготоргівля; рекламне виробництво і засоби масової інформації. Пов'язаний з творчістю бізнес вносить помітний вклад (3%) у світовий ВВП. Обсяг глобального ринку творчої продукції становить, за останніми доступними даними за 2018 рік, 509 млрд. доларів. Крім економічних ефектів, креативні індустрії виробляють найважливіші культурні та соціальні цінності. Тут народжуються смисли, матеріальні активи і тренди, які в цілому впливають на розвиток суспільства.

Переваги цього напряму: не потребує великих інвестицій. В цьому плані актуальним є розвиток різноманітних форм ККІ - музичної та видавничої індустрії, концертного та гастрольного бізнесу, моди, цифрової анімації, рекламних послуг, дизайну, виставкової діяльності, телебачення та кіно; висуває нові вимоги до робочої сили, виробничої інфраструктури та інституційного оточення порівняно з індустріальною економікою; створює нематеріальні цінності, які вносять істотний внесок у забезпечення розвитку суспільства, орієнтованого на людину; дає можливість використовувати культуру в якості двигуна і каталізатора процесів економічного, соціального та екологічного розвитку. Все це актуалізує вирішення державою комплексу завдань щодо інституційного розвитку, законодавчого закріплення та широкого впровадження ККІ в Україні.

Європейський експерт у сфері культурних індустрій К. Фарінья [2], аналізуючи досвід функціонування галузі в Україні, вказує на наступні резерви розвитку: активізація нормотворчої діяльності, що передбачає визнання пріоритетності розвитку культури і ККІ, розробку плану їхнього розвитку, налагодження партнерства між суб'єктами ККІ; формування інфраструктури ККІ та покращення її фінансування; розвиток необхідних навичок суб'єктів ККІ, промоція продукції галузі серед широкого загалу; забезпечення міжнародного співробітництва українських учасників ККІ.

Довідково: У глобальному розрізі Україна має неабиякий потенціал для розвитку креативних індустрій. Так, згідно з даними світового Індексу креативності Україна посідає 45-е місце зі 139 країн. Індекс креативності оцінює країни за трьома ключовими показниками - технології, таланти і толерантність. Зокрема, при складанні рейтингу враховуються інвестиції в наукові дослідження і розробки, число дослідників і патентів на душу населення, рівень і характер освіти, дані соціологічних опитувань Gallupна тему ставлення жителів різних країн до іммігрантів, расових і етнічних меншин.

Пріоритети державної політики в сфері розвитку ККІ [3]:

1) Системна протекціоністська державна культурна політика, спрямована на підтримку ККІ, за рахунок якої на початковому етапі створити умови переважної привабливості вітчизняної продукції ККІ перед імпортною.

2) Визначити на урядовому рівні пріоритетність розвитку ККІ, як одного із актуальних напрямів економічної, інноваційної та суспільної політики.

3) Створити належного рівня нормативно-правову базу функціонування ККІ.

4) Підтримувати конкурентоздатні інноваційні проекти, які націлені на опанування населенням культурних компетенцій.

5) Забезпечити економічну самодостатність культурної сфери. Бюджетна підтримка має здійснюватись відповідно до масштабних завдань, які покликана виконувати сфера культури.

Очевидно, що держава й надалі відіграватиме роль грошового мішка для ККІ, але потрібно відійти від парадигми «держава всім повинна». Повинна бути серйозна конкуренція і відбір проектів, які дійсно мають унікальну культурну складову і мають високу якість. В Україні практично відсутні спеціалізовані фонди, які б підтримували тільки креативні індустрії. Існують різні IT-програми, в тому ж UnitCityє багато різноманітних інкубаторів та акселераторів, в основі роботи яких лежать інтелектуальна праця і інноваційні ідеї. Далі виникає питання про право власності на ці ідеї. Оптимальна модель фінансування культурних індустрій, до якої ще не прийшли в Україні, - гібридна, де органічно буде присутнє грантове і приватне фінансування.

Прогресивну модель фінансування культури державою зараз впровадили в кіноіндустрії. Українські фільми нарешті стали збирати великі зали, а відсоток з показів повертається до державного бюджету. Державна підтримка може дати старт багатьом комерційним і некомерційним проектам в сфері культури на поворотній або частково поворотній основі. Такі гранти дуже необхідні і можуть дати серйозний поштовх.

6) Розвивати державні і громадські інститути, які сприяють реалізації інноваційної культурної діяльності, за рахунок ліквідації адміністративних бар'єрів і реалізації культурної політики на засадах широкої громадської участі. Державні інститути мають стати джерелом інновацій, а не їх гальмом.

7) Створити можливості для поєднання паралельних культурних процесів. Українська ситуація розділена на офіційну і неофіційну культуру, що зменшує ефективність того, що відбувається в культурі. Сценарій невтручання називається «інвестиції в стагнацію», фактично те, що робить зараз держава - витрачає кошти і зусилля, щоб зупинити будь-які зміни. Для того щоб це припинити, потрібно: усунути очільників розколу офіційної і неофіційної культур; зрівняти в правах бюджетний і небюджетний сектори; виробити прозорі механізми паритетного використання публічних коштів; фактично зробити неофіційний небюджетний сектор видимим не тільки для Мінітерства культури, а й для уряду; створити можливості для інвестицій в інноваторів.

8) Створити ефективну модель культурного виробництва. Забезпечити свободу творчості всім акторам культурного поля. В першу чергу це стосується бюджетного сектора, він зарегульований і не може розвиватися. Необхідно зняти бар'єри для ефективного господарювання в бюджетному секторі. Слід замінити галузевий підхід до економічного управління, та створити базу, яка допоможе побачити економічний потенціал різних форм культурних інституцій. Делегувати максимальну кількість функцій небюджетному сектору.

9) Стимулювати інноваційний і освітній потенціал культури. Культура - це сфера створення цінностей і придбання цивільних компетенції. Всі інститути повинні стати частиною освітнього процесу, щоб все з дитинства розуміли, як працює культура і що вона може дати людині. Також необхідно стимулювати освітні інкубатори в бізнес-секторі.

10) Якщо нам потрібні реформи, то нам потрібні інші кадри. Відповідно, необхідно переглянути стандарти профільної освіти в сторону відкритості кращим світовим практикам, інвестувати в кадровий потенціал і стимулювати розвиток людей, які вже працюють. Посилити роль професійних об'єднань.

11) Посилити роль культури, як фактора розуміння в суспільстві. Стимулювати і підтримувати міжнародне та міжрегіональне співробітництво авторів. Створювати мережу, де професіонали спілкуватимуться між собою, обмінюватися кращими практиками, створювати поле, де культура буде простором для комунікації і створення чогось нового. Підтримувати міжнародну присутність країни за рахунок залучення компетентних авторів.

Розвиток креативных індустрій в ЄС. На сьогоднішній день ступінь розвитку креативних індустрій тієї чи іншої країни визначає місце її економіки на світовому рівні. За динамікою розвитку креативної економіки Європейський Союз є безперечним лідером, тому важливо проаналізувати європейські особливості розвитку та функціонування даних індустрій.

Виділяють два основних механізми підтримки креативних індустрій: кластеризація індустрій, тобто утворення креативних кластерів, і загальноєвропейські програми розвитку. Культура відіграє важливу роль в економіці ЄС-28. Дослідження показали, що на культурні і креативні індустрії Євросоюзу припадає близько 4,5% ВВП і 3,8% робочих місць (8,5 мільйона робочих місць і більше, якщо врахувати побічне співробітництво в інших секторах).

За класифікацією ЮНКТАД, у ЄС існує майже мільйон компаній, що належать до креативних індустрій. Існує близько 1784 кластерів у 15 творчих індустріях. Креативні індустрії в Європі є сильно кластеризованими. Близько 61% фірм знаходяться в кластерах. Найбільш кластеризованими є кіно, відео і музика, програмне забезпечення, культурна торгівля, проектування, відеоігри, дизайн та архітектура, де більше 60% фірм об'єднані у кластери.

Креативні кластери розподілені по всій території Європи. Найбільші кластери розташовані в центральній частині великих міст Європи, які до того ж є культурними центрами. ЄС дуже уважно ставиться до розвитку креативних індустрій і підвищення їх конкурентоспроможності. В межах стратегії «Креативна Європа» бюджет складатиме 1,8 млрд євро. Розвиток креативних індустрій у сучасних європейських країнах нерозривно пов'язаний з економікою знань.

У країнах Європейського Союзу креативні індустрії вже багато років виступають прибутковим сектором економіки та сприяють розвитку міст і країн у цілому. Існує багато класифікацій культурних і креативних індустрій, проте у ЄС найбільш вживаною є класифікація, у якій виділяються наступні підгалузі креативних індустрій: книги: авторські наробки, спеціалізовані книжкові магазини, громадські та академічні бібліотеки, видавництво книг; газети і журнали: газетна індустрія, індустрія журналів та періодичних видань, діяльність інформаційних агентств; музика: запис музики та музична видавнича діяльність, діяльність композиторів і ліриків, радіостанції, музичні канали на ТБ; виконавські види мистецтва: виконавське мистецтво (концерти, театральні постановки, танцювальні номери) та супутна діяльність; телебачення: телевізійні програми, виробництво, пост-продакшн та розподіл, діяльність творців, які працюють у телевізійній індустрії; фільми: рух виробництва картини, пост-продакшн і розподіл, діяльність творців, що працюють у кіноіндустрії; радіо: діяльність, пов'язана з радіомовленням; відео ігри: діяльність розробників, видавців, роздрібних торговців та дистриб'юторів відео ігор; образотворче мистецтво: фотоіндустрія, дизайн, мистецтво і ремесла, музеї, діяльність творців образотворчого мистецтва; архітектура: діяльність архітектурних компаній; реклама: діяльність рекламних агентств [4].

Варто зазначити, що доходи від діяльності у сфері креативних індустрій на території Європейського Союзу у 2014 році становили 582,1 млрд. євро, що складає 4,3% від загального ВВП ЄС. Найбільш дохідними напрямами креативної діяльності у 2014 році виступали образотворче мистецтво (134,8 млрд. євро), реклама (92,7 млрд. євро) і телебачення (93,5 млрд. євро), на які в сумі припадає 55,1% сукупного доходу сектору креативних індустрій. Видавництво газет, журналів і книг на території Європейського Союзу створює сукупний дохід в розмірі 111,5 млрд. євро (що становить 44,9%).

Особливістю функціонування креативних індустрій є їх глибока взаємозалежність на всіх рівнях створення та просування креативних товарів та послуг. На відміну від більшості інших секторів економіки, у креативних індустріях рівноправно функціонують як великі компанії, так і дрібні старт-апи.

Виділяють основні види співробітництва на різних рівнях створення та просування креативних продуктів та послуг: на рівні створення відбувається активне співробітництво між письменниками, композиторами, образотворчими митцями, дизайнерами, режисерами та сценаристами; на рівні виробництва тісно взаємодіють між собою галузі телебачення, фільмів, відео ігор та образотворчого мистецтва тощо; на рівні розподілу спостерігається співробітництво між усіма креативними індустріями, адже всі вони використовують платформу, яка охоплює декілька видів засобів масової інформації.

Необхідно звернути увагу й на те, що індустрія реклами має стійкі бізнесзв'язки на усіх рівнях та з усіма індустріями. Обсяг доходів рекламної індустрії напряму залежить від співробітництва з індустріями радіомовлення, телебачення та газет і журналів.

Даний сектор реклами є третім за величиною роботодавцем, після секторів будівництва та діяльності у сфері послуг (пов'язаною з продуктами харчування і напоями, такою як бари та ресторани), та загалом креативні індустрії забезпечують роботою майже у 2,5 рази більше людей, ніж сфера виробництва автомобілів і у 5 разів більше, ніж сфера хімічної промисловості. Загальна кількість зайнятих у креативному секторі за 2014 рік у Європейському Союзі склала 7224,6 тис. осіб. Отже, необхідно відмітити, що більше, ніж 7,2 млн. осіб прямо чи опосередковано зайняті у сфері культурних та креативних індустрій ЄС, що складає 3,4% від загальної кількості працездатного населення країн Європейського Союзу. Лідерами у створенні робочих місць серед креативних індустрій виступають наступні: виконавське мистецтво, образотворче мистецтво та музика, у яких сумарно зайняті більше ніж 3,6 млн. осіб, тобто майже половина усіх зайнятих креативного сектору. Найнижча кількість працівників спостерігається в індустріях відео ігор та радіомовлення, що пояснюється особливостями ведення діяльності у даних сферах.

Завдяки розвиненим ринкам культури у Європейському Союзі, світовому класу культурної спадщини і талановитому креативному класу (креативні працівники), Європа вже давно стала осередком компаній-лідерів у сфері креативної економіки. На сьогоднішній день, поряд з відомими міжнародними корпораціями та компаніями середнього розміру існує велика кількість успішних старт-апів, які відіграють значну роль на міжнародній арені креативних індустрій. Європейські компанії, які посідають провідні місця у світовій креативній економіці, існують у кожній підгалузі креативних індустрій Європейського Союзу.

У країнах Західної Європи поштовхом для розвитку ККІ стало перенесення індустріальних підприємств у країни з більш дешевою робочою силою. На місці старих промислових районів та внаслідок появи додаткових трудових ресурсів почався активний процес розвитку «креативної економіки», до якої відносяться напрями економічної діяльності, орієнтовані на створення продукції інтелектуальної власності. Вперше це поняття набуло концептуального наповнення у доповіді «Проектування креативної індустрії», підготовленої Міністерством культури, медіа та спорту Великобританії у 1998 р. Тут креативні індустрії визначаються як галузі економіки, які ґрунтуються на індивідуальній творчості, майстерності і таланту, що мають потенціал для створення доданої вартості і нових робочих місць [1].

У документах Європейського Союзу прийнято використовувати поняття «культурні та креативні індустрії». ККІ активно поширюються у європейських країнах. Тут дохід від функціонування креативних індустрій перевищує 700 млрд. дол. Документами ЄС культура і творчий сектор визнаються джерелами економічного зростання, порозуміння і діалогу в суспільстві. Згідно з доповіддю ООН, креативні індустрії стимулюють економічне зростання і розвиток [5].

Це відображається у стратегії соціально-економічного розвитку ЄС на період до 2020 року «Європа 2020», ухваленої у 2010 р., та Резолюції Європейського парламенту «Про сприяння розвитку культурних та креативних індустрій Європи як джерела економічного зростання та зайнятості», ухваленої у 2013 р. Підтвердженням важливості розвитку ККІ стало започаткування програми Європейської Комісії «Креативна Європа», розрахованої на 2014-2020 рр. Її особливістю є те, що вона передбачає участь країн, які не є членами ЄС. У 2015 році до цієї програми приєдналася Україна. Однак, значення розвитку ККІ для України залишається багато в чому недооціненим.

Аналіз механізмів доступу до фінансування бізнесів креативних індустрій на прикладі Великобританії показав, що великою мірою доступ залежить від екосистеми підтримки. Саме розвиток екосистеми, запровадження нових механізмів доступу до фінансування та налагодження роботи цих механізмів із залученням різних учасників екосистеми є ключовим чинником розвитку креативних індустрій у ЄС. Бізнеси КІ в Європі мають ті самі характеристики, що й українські, проте їхнє становище краще саме завдяки розвиненій екосистемі підтримки, особливо в ланці посередників (intermediaries). Вони й допомагають або ж самі створюють майданчики для зустрічі запиту на фінансування з боку бізнесів й організацій КІ та пропозиції з боку надавачів, підсилюють їхню обізнаність одне про одного, знижують ризики для надавачів фінансування та підвищують спроможність отримувачів.

Актуальні проблеми розвитку креативної економіки в Україні.

У даний час, коли більшість міст Європи є постіндустріальними, українські міста зберігають статус індустріальних через свої специфічні історико-культурні і геоекономічні чинники розвитку. Особлива роль розвитку креативної економіки для України пов'язана з необхідністю усунення значної диференціації соціально-економічного розвитку регіонів, причиною якої є насамперед нерівномірність розподілу виробничих ресурсів та відсутність у більшості регіонів потужних виробничих баз. Крім того в Україні склалася ситуація, коли імпорт не тільки споживчих, а й креативних товарів та послуг значно перевищує їх експорт.

При формуванні стратегії розвитку креативної економіки необхідно враховувати низку проблем, що перешкоджають її ефективному впровадженню: значний рівень втручання держави у справи бізнесу; невисока, слабо розвинена потреба у результатах творчої діяльності і відповідно низький рівень попиту на креативні послуги; молодість ринків; відсутність освітніх програм, дефіцит кадрових ресурсів; питання захисту авторських прав.

Можна виділити основні ресурси, які можуть бути задіяні у формуванні креативних індустрій: організаційно-фінансові (включення креативних індустрій у програми по підтримці малого і середнього бізнесу, створення системи додаткових податкових пільг і зон вільної економічної діяльності, державні і муніципальні субсидії, гранти), кадрові (формування сприятливого освітнього середовища, сприяючого становленню креативного класу), технологічні ресурси, тощо [4].

Зарубіжні спеціалісти у сфері креативної економіки наголошують, що кожна країна повинна мати свою специфіку розвитку і підтримки малого та середнього бізнесу в сфері культури, тому в жодному разі не можна копіювати західні моделі розвитку та управління креативною економікою. Проте основні засади можна взяти саме у програмах ЄС. Адже в ЄС креативні індустрії є одними з тих, що дістають найбільшу державну підтримку.

Експерти одностайні у тому, що більшість сфер української ККІ знаходяться в зародковому стані. Внаслідок слабкого розвитку внутрішнього споживчого ринку вони тяжіють до експортної спрямованості. Водночас державною статистикою повною мірою не враховуються надходження від креативних індустрій. Об'єктивна оцінка стану розвитку ККІ неможлива без створення вітчизняної статистичної бази у сфері креативних індустрій. Це, на думку експертів, вимагає «чіткого визначення, що таке «креативний сектор» та якими індикаторами система статистики відстежуватиме кількість робочих місць, обсяги ВВП, що дозволить ефективно управляти цими процесами» [6].

Тож, на порядку денному стоять завдання внесення до урядових програм конкретних задач розвитку цього напряму, удосконалення правової бази, та, насамкінець, створення збалансованої протекціоністської політики для розвитку ККІ.

Слід зауважити, що культурні та креативні індустрії сприймаються управлінцями здебільшого як різновид розваг, несерйозним видом діяльності або формою організації вільного часу громадян. Питання, що стосуються розвитку культури та креативної діяльності, особливо на місцевому регіональному рівні, розглядаються за так званим «залишковим принципом». В управлінському середовищі розповсюджена недооцінка потенціалу ККІ для забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів. Наразі ККІ проходять початковий період свого розвитку, для якого є характерними відсутність досвіду комунікації, як з місцевими органами влади, так і громадами, у просуванні культурного продукту. Бракує фахівців ринку креативної продукції, доступу до фінансування, підтримки від центральної та місцевої влади, насамкінець, кваліфікованого споживача. Дається в знаки нерозвиненість мережевих структур у галузі ККІ.

Також існують численні міжвідомчі бар'єри, що перешкоджають налагодженню системи управління ККІ. Зокрема, це й багато в чому нераціональний поділ між культурною та економічною діяльністю, багаторівнева структура підпорядкування об'єктів культури (державна, місцева і комунальна власність). Суттєвою перешкодою у розвитку ККІ є недосконале законодавство у сфері захисту авторських прав та відсутність ринку авторської і патентної продукції. Водночас розвитку вітчизняних ККІ багато в чому заважає розповсюдження піратської продукції. Проблемою залишається нестача менеджерів культури, здатних опанувати сучасні управлінські технології, бюрократизм в органах управління. Дається взнаки подекуди слабкий рівень підготовки самих й суб'єктів ККІ, зокрема вміння керувати проектами, адже, здебільшого, учасниками ККІ є представники творчих професій, а не бізнесмени. На порядку денному стоять проблеми дерегуляції діяльності ККІ, необхідність врахування у податковому законодавстві специфіки цієї діяльності. Бракує стимулів, які б приваблювали бізнес інвестувати у ККІ.

Висновки. Опанування практиками ККІ є актуальним завданням для України з огляду на необхідність осучаснення вітчизняної економіки і її адаптації до європейського економічного простору, а також створює можливості для переходу до інноваційних форм економічної діяльності.

Очевидною є актуальність державної підтримки інновацій у культурі як умови для становлення креативного середовища та соціально-економічного розвитку України. В Україні існують підстави стверджувати, що розвиток ККІ виступатиме вагомим ресурсом зміцнення соціально-економічного потенціалу регіонів дедалі більше.

Література

1. Актуальні проблеми реалізації державної політики у сфері розвитку креативних і культурних індустрій. Режим доступу: http://old2.niss.gov.ua/content/artides/files/n1AZ_Walevskiy_-07092018-0b9aa.pdf

2. Фарінья К. Розвиток культурних та креативних індустрій в Україні // [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.culturepartnership.eu/upload/editor/2017/Research/Creative % 20Industries % 20Report % 20for % 20Ukraine_UA.pdf

3. Приоритеты развития культурных и креативных индустрий в Украине. Режим доступа: https://www.culturepartnership.eu/article/otkritaya-sessiya-prioriteti-razvitiya-kuljturnih-i-kreativnih-industriy-pres

4. Жулід Ю.О. Економічні механізми розвитку креативних індустрій в ЄС. Режим доступу: https://core.ac.uk/download/pdf/32612572.pdf

5. UNESCOPress 14.11.2013 [Електронний ресурс]. - Режимдоступу: http://www.unesco.org/ new/ru/mediaservices/in-focus-articles/creative-industries-boost-economies-and-development - shows-un-report/ 3

6. ХолодницькаА.В. Актуальні тенденції розвитку креативнихіндустрій вУкраїні вумовах глобалізації // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://economyandsociety.in.ua/ j ournal/ 14_ukr/ 19.pdf

References

1. Aktual'ni problemy realizatsiyi derzhavnoyi polityky u sferi rozvytku kreatyvnykh i kul'turnykh industriy, [Actual problems of implementation of state policy in the field of development of creative and cultural industries], Rezhym dostupu: http://old2.niss.gov.ua/content/ articles/files/111AZ_Walevskiy_-07092018-0b9aa.pdf, Access mode: http://old2.niss.gov.ua/ content/ articles/files/111AZ_Walevskiy_-07092018-0b9aa.pdf [in Ukrainian].

2. Farinha K. (2017). Rozvytok kul'turnykh ta kreatyvnykh industriy v Ukrayini, [Development of cultural and creative industries in Ukraine], Rezhym dostupu: https://www.culturepartnership.eu/upload/editor/2017/Research/Creative % 20Industries % 20Report% 20for % 20Ukrai ne_UA.pdf Access mode: https://www.culturepartnership.eu/upload/editor/2017/ Research/Creative % 20Industries % 20Report % 20for % 20Ukraine_UA.pdf

3. Prioritety razvitiya kul'turnykh i kreativnykh industriy v Ukraine, [Priorities for the development of cultural and creative industries in Ukraine], Rezhim dostupa: https://www.culturepartnership.eu/article/otkritaya-sessiya-prioriteti-razvitiya-kuljturnih-i - kreativnih-industriy-pres, A ccess mode: https://www. culturepartnership. eu/article/otkritaya-sessiya-prioriteti-razvitiya-kuljturnih-i-kreativnih-industriy-pres

4. Zhulid YU. O. Ekonomichni mekhanizmy rozvytku kreatyvnykh industriy v YES, [Economic mechanisms of development of creative industries in the EU], Rezhym dostupu: https://core.ac.uk/download/pdf/32612572.pdf, Access mode: https://core.ac.uk/download/pdf/ 32612572.pdf [in Ukrainian].

5. UNESCOPress (2013), [UNESCOPress], Rezhym dostupu: http://www.unesco.org/new/ru/mediaservices/in-focus-articles/creative-industries-boost-economies-and-development - shows-un-report/ 3, Access mode: http://www.unesco.org/new/ru/mediaservices/in-focus-articles/creative-industries-boost-economies-and-development-shows-un-report/ 3

6. Kholodnytska A.V. Aktual'ni tendentsiyi rozvytku kreatyvnykh industriy v Ukrayini v umovakh hlobalizatsiyi, [Current trends in the development of creative industries in Ukraine in the conditions of globalization], Rezhym dostupu: http://economyandsociety.in.ua/journal/14_ukr/19.pdf, Access mode: http://economyandsociety.in.ua/journal/14_ukr/19.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru