Аналіз впливу споживчого суспільства на процес створення інновацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНАЛІЗ ВПЛИВУ СПОЖИВЧОГО СУСПІЛЬСТВА НА ПРОЦЕС СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙ

Сенченко Василь Васильович, кандидат технічних наук,

старший науковий співробітник,

ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки

ім. Г.М. Доброва НАН України», м. Київ

Анотація

Розглянуто вплив споживчого суспільства на процес створення інновацій. Аналізуються тенденції розвитку інновацій, ініційованих споживачами інноваційної продукції. Розглянуто мотиви участі споживачів в інноваційних спільнотах. Розглянута інтерактивна мережева кооперація трьох провідних секторів економіки держави, бізнесу і науки. Показано, що на рівні третьої фази свого розвитку концепція «потрійної спіралі» фактично себе вичерпала і переросла в концепцію «чотириланкової спіралі».

Проведено аналіз можливостей використання концепції «чотириланкової спіралі». Актуальність теми дослідження обумовлена зростаючою роллю суспільства в створенні і просуванні інноваційної продукції.

Обґрунтовано використання віртуальних мережевих структур для удосконалення економіко-інституційних механізмів співпраці академічної науки з високотехнологічним сектором економіки.

Довгий час вважалося, що основними учасниками інноваційного процесу є організації, а споживачі лише пасивні реципієнти, які купують пропоновані їм продукти. Однак сьогодні ця парадигма безнадійно застаріла споживачі стали потужним джерелом інноваційних ідей. Зростаючі потреби суспільства являють собою абсолютно безкоштовний запас ідей і вихідного матеріалу для інноваційного процесу в найрізноманітніших областях.

Активізація взаємодії вітчизняних наукових установ з підприємствами високотехнологічного сектору економіки набуває для України життєво важливого значення. Соціально-економічні перетворення, здійснювані в Україні, потребують активного пошуку нових інноваційних шляхів і засобів для кардинального оновлення управління бізнесом. Потрібні нові підходи відносно удосконалення економіко-інституційних механізмів співпраці академічної науки з високотехнологічним сектором економіки, економіко-організаційних механізмів і нормативно-правового забезпечення відносно впровадження результатів наукових досягнень в національну економіку.

Ключові слова: споживчі інновації, інформаційно-комунікаційні технології, модель «чотириланкової спіралі», віртуальні мережеві дослідницькі структури, високотехнологічні підприємства.

Abstract

Senchenko Vasyl Vasyliovych Candidate of Technical Sciences, Senior Researcher, Senior Researcher, State Institution «Institute for Research of Scientific and Technical Potential and History of Science named after G.M. Dobrov NAS of Ukraine», Kyiv.

ANALYSIS OF THE INFLUENCE OF THE CONSUMER SOCIETY ON THE PROCESS OF CREATING INNOVATIONS.

An analysis of the possibilities of using the «four-link spiral» concept was carried out. The relevance of the research topic is due to the growing role of society in the creation and promotion of innovative products. In this regard, the formation of new channels of transmission of requests from consumers of innovative products to applied science was analyzed.

The use of virtual network structures to improve the economic and institutional mechanisms of cooperation between academic science and the hightech sector of the economy is substantiated.

For a long time, it was believed that organizations are the main participants in the innovation process, and consumers are only passive recipients who buy the products offered to them. However, today this paradigm is hopelessly outdated consumers have become a powerful source of innovative ideas. The growing needs of society represent a completely free supply of ideas and raw material for the innovation process in a wide variety of areas.

Activation of interaction between domestic scientific institutions and enterprises of the high-tech sector of the economy is of vital importance for Ukraine. Socio-economic transformations carried out in Ukraine require an active search for new innovative ways and means for a radical renewal of business management. New approaches are needed regarding the improvement of the economic-institutional mechanisms of cooperation between academic science and the high-tech sector of the economy, mechanisms and legal support regarding the introduction of the results of scientific achievements into the national economy.

Keywords: consumer innovations, information and communication technologies, the «four-link spiral» model, virtual network research structures, high-tech enterprises.

Постановка проблеми

Довгий час вважалося, що основними учасниками інноваційного процесу є організації, а споживачі лише пасивні реципієнти, які купують пропоновані їм продукти. Однак сьогодні ця парадигма безнадійно застаріла споживачі стали потужним джерелом інноваційних ідей. Зростаючі потреби суспільства являють собою абсолютно безкоштовний запас ідей і вихідного матеріалу для інноваційного процесу в найрізноманітніших областях.

Активізація взаємодії вітчизняних наукових установ з підприємствами високотехнологічного сектору економіки набуває для України життєво важливого значення. Соціально-економічні перетворення, здійснювані в Україні, потребують активного пошуку нових інноваційних шляхів і засобів для кардинального оновлення управління бізнесом. Потрібні нові підходи відносно удосконалення економіко-інституційних механізмів співпраці академічної науки з високотехнологічним сектором економіки, механізмів і нормативно-правового забезпечення відносно впровадження результатів наукових досягнень НАН України в національну економіку.

Аналіз соціальних та економічних мотивів участі споживачів в інноваційній діяльності передбачає, що така участь розшириться на основі використання інформаційно-комунікаційних інструментів віртуальних мережевих відносин між продуцентами і споживачами інноваційної продукції. Використання таких інструментів несе в собі великий потенціал агрегування знань і досвіду з метою перетворення реальних запитів споживачів в технологічні інновації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми розвитку споживчих інновацій досліджувались багатьма вітчизняними та зарубіжними вченими: Г. Ицковиц, Е. Караяніс, Т.О. Загорна, Н.Ю. Первова, В.П. Соловйов, Е. Хіппель та інш. Проте роль та можливості використання споживчих інновацій на основі віртуальних мережевих структур для удосконалення економіко-інституційних механізмів співпраці академічної науки з високотехнологічним сектором економіки досліджено недостатньо.

Мета статті. Визначення можливостей використання споживчих інновацій та віртуальних мережевих структур в якості інноваційних інструментів економічного розвитку України в умовах криз.

Виклад основного матеріалу

Протягом другої половини XX століття світова економіка зростала в основному за рахунок стрімкого збільшення чисельності робочої сили і її інтернаціоналізації. Однак на даний момент цей драйвер зростання себе вичерпав. Темпи приросту робочої сили досягли свого максимального значення в 2005 р. (70 млн. осіб на рік) і тепер поступово знижуються [1].

Розвиток «нової економіки» відбувається головним чином на основі зростання числа інновацій, їх активного впровадження в економіку і завдяки широкому використанню нових інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Впровадження ІКТ спричинило зміну лідерів глобального ринку. Якщо за підсумками 2006 р. рейтинг 5 найбільших публічних глобальних компаній виглядав так: (1) ExxonMobil з капіталізацією 446 млрд. дол., (2) General Electric з капіталізацією в 383 млрд. дол., (3) Total з капіталізацією 327 млрд. дол., (4) Microsoft c капіталізацією в 293 млрд. дол. і (5) Citigroup c капіталізацією в 273 млрд. дол., то за підсумками 2016 р. п'ятірка найбільших глобальних публічних компаній вже виглядає наступним чином: (1) Apple з капіталізацією в 582 млрд. дол., (2) Alphabet з капіталізацією в 556 млрд. дол., (3) Microsoft c капіталізацією в 452 млрд. дол., (4) Amazon c капіталізацією в 364 млрд. дол. і (5) Facebook c капіталізацією в 359 млрд. дол. [2].Таким чином, якщо в 2006 р. тільки одна компанія Microsoft, яка займала четвертий рядок в рейтингу, була представником індустрії інформаційних технологій (ІТ), а найбільші компанії представляли сировинні сектора, то до 2016 р. всі 5 найбільших ТНК це представники ІТ-індустрії.

В сучасних умовах господарювання науково-технологічний і інноваційний потенціал України використовується украй недостатньо, поглиблюється інноваційно-технологічний розрив між економічно розвиненими країнами і нашою країною, рівень бідності населення росте.

Активізація взаємодії вітчизняних наукових установ з підприємствами високотехнологічного сектору економіки набуває для України життєво важливого значення. Потрібні нові підходи відносно удосконалення економіко-інституційних механізмів співпраці академічної науки з високотехнологічним сектором економіки, економіко-організаційних механізмів і нормативно-правового забезпечення відносно впровадження результатів наукових досягнень НАН України в національну економіку.

При пошуку шляхів згаданої вище активізації корисно скористатися, на наш погляд, досвідом застосування споживчих інновацій і віртуальних мережевих структур для створення консорціумів інноваційних підприємств з широкими завданнями, включаючи придбання нових технологій, маркетинг споживчих запитів, організацію партнерства університетів і наукових організацій з фірмами, створення промислово-університетських кооперативних науково-дослідних центрів.

Аналіз соціальних та економічних мотивів участі споживачів в інноваційній діяльності передбачає, що така участь розшириться на основі використання інформаційно-комунікаційних інструментів віртуальних мережевих відносин між продуцентами і споживачами інноваційної продукції. Використання таких інструментів несе в собі великий потенціал агрегування знань і досвіду з метою перетворення реальних запитів споживачів в технологічні інновації.

Довгий час вважалося, що основними учасниками інноваційного процесу є організації, а споживачі лише пасивні реципієнти, які купують пропоновані їм продукти. Проте численні дослідження показують, що сьогодні ця парадигма безнадійно застаріла споживачі стали помітним джерелом інноваційних ідей. Зростаючі потреби суспільства являють собою абсолютно безкоштовний запас ідей і вихідного матеріалу для інноваційного процесу в найрізноманітніших областях.

У командній економіці реальні партнерські взаємодії між трьома секторами (бізнес, наука, влада) були деформовані бізнес і наука були під повним контролем держави. У індустріальній ринковій системі ці три гравці вступають в парні взаємодії із зворотним зв'язком (подвійні спіралі) держава і бізнес, наука і бізнес, держава і наука. А в постіндустріальній мережевій економіці такий формат стосунків вже недостатній: для ухвалення успішних управлінських рішень по створенню нового знадобилося зближення і парна взаємодія трьох гравців одночасно (потрійна спіраль).

В середині 1990-х років унікальний інституційний досвід Кремнієвої долини був описаний соціологами Г. Іцковіцем і Л. Лейдесдорфом як модель «потрійної спіралі» динамічна модель взаємодій різних установ, що виникає в ході еволюції економіки і суспільства. Зокрема, представники трьох секторів трансформуються в гібридні мережеві організації: університети освоюють роль підприємницьких центрів, компанії роль університетів (науки), а влада роль венчурного фонду та/або роль бізнес-менеджера, що підтримує конфігурацію спіралі в цілому [3]. До другої половини нульових років ця концепція стала основою державних програм стимулювання інновацій та розвитку кластерів в Швеції (програма VINNVAXT), Фінляндії (Centres of Expertise), Норвегії (REGINN), Японії (METI Industrial Clusters), Бразилії і низці інших країн.

Концепція «потрійної спіралі» стверджує той факт, що знання і технології виникають в результаті спільних дій науки, промисловості і держави, які попарно взаємодіють між собою, а отримані знання і технології потім передаються в економіку, яка в кінцевому рахунку і є головною рушійною силою інноваційної діяльності [4].

Проте сьогодні ця парадигма зажадала уточнення, оскільки відсутність зворотного зв'язку з інформацією про соціальне і екологічне задоволення споживчого суспільства процесом технологічних нововведень істотно підвищує ризики інновацій. Вирішенню цієї проблеми сприяє той факт, що розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) і інтерактивних комунікацій все ширше вивільняє енергію соціальної активності на місцях. Економіка починає черпати нові ресурси конкурентоспроможності вже не лише і не стільки на рівні окремих компаній, ринків або груп індивідів, скільки на рівні громадського співтовариства в цілому. В результаті, виникла не лише необхідність, але і можливість введення в систему «Бізнес, наука, влада» четвертого гравця споживчого суспільства [5].

У багатьох країнах світу, починаючи з кінця 1990-х років, в мережеву кооперацію стали все ширше залучатися представники самих різних соціальних шарів, що впливають на інноваційний процес або як творці нових споживчих запитів і видів послуг, або як кінцеві користувачі. Це знайшло теоретичне втілення в додаванні четвертого елемента до спіралі Іцковіца-Лейдесдорфа, що охоплює представників громадянського суспільства, і в розробці моделі «чотириланкової спіралі».

Тому в Рекомендаціях Європейської комісії з RIS3 («Дослідницькі та інноваційні стратегії «розумної спеціалізації», EU Research and Innovation Strategies for Smart Specialization) при розробці стратегій інноваційного розвитку відзначена важливість і необхідність підходу на основі моделі «чотириланкової спіралі» інновацій в документі пропонується доповнити класичну модель «потрійної спіралі» четвертою групою [6].

Модель «чотириланкової спіралі» розширює відому парадигму «потрійної спіралі». Поряд з наукою, промисловістю і державою ключову роль в інноваційному процесі починає грати суспільство. Ядром четвертої спіралі в цій моделі виступають споживачі інноваційної продукції. Ця модель стимулює створення інновацій, очікуваних споживачами. Споживачі в певній мірі визначають напрямок розвитку інноваційного процесу і є його рушійною силою. Саме суспільство є кінцевим споживачем інноваційної продукції і цим впливає на створення нових знань і технологій через попит і реалізацію споживчої функції. Цей факт допомагає зрозуміти механізм поширення нових знань і технологій через їх дифузію в зони впровадження інновацій.

Споживчі інновації виникли як результат феномену «інформаційної асиметрії». Виробники не мають в розпорядженні повної інформації про потреби клієнтів. Тому споживачам доводиться самим доопрацьовувати продукти з метою їх максимальної адаптації під власні потреби. Результати цієї діяльності споживачів можуть використовуватися компаніями при створенні майбутніх інновацій. Таким чином, між споживчими інноваціями і інноваціями виробника виникає взаємний вплив: споживачі створюють інновації, що найбільш відповідають їх запитам, а виробники підтримують найбільш успішні з них.

Розвиток ІКТ привів до появи нової моделі стосунків. Використовувані для цього інструменти, зокрема віртуальні мережі і «живі лабораторії» (living labs), набувають особливого значення в якості джерел інформації для Форсайт досліджень і стратегічного планування [7].

За твердженням Еріка фон Хіппеля [8] нова парадигма інноваційного розвитку, в якій споживач відіграє важливу роль, припускає три фази розвитку ринків інноваційних продуктів:

Фаза 1. Спочатку ринок інноваційних продуктів і послуг завжди дуже малий і характеризується високою невизначеністю, оскільки невідомо, чи матиме попит новий продукт або послуга. Виробники не люблять такі ринки, оскільки розуміють, що вони вимагають серйозних вкладень, перш ніж почнуть приносити прибуток. В результаті споживачеві часто самому доводиться створювати нові потрібні їм продукти, оскільки їх необхідність не завжди відразу стає очевидна виробнику.

Фаза 2. Більшість створених споживачами інновацій представляють інтерес лише для їх творців. Але деякі все ж мають більший потенціал. Завдяки вільному доступу, інші споживачі можуть копіювати нові продукти, удосконалювати їх. Якщо таке відбувається це сигнал для виробників, що новий продукт може мати успіх на ринку. Таким чином, споживач не лише виступає в ролі творця інновацій, але і забезпечує виробника маркетинговими дослідженнями.

Фаза 3. Виробники розуміють, що потреба в деякому інноваційному продукті досягла певного об'єму, і починають використовувати ідею. Дрібніші виробники зазвичай роблять це раніше, оскільки працюють на менших за об'ємом ринках. Більші виробники вступають в гру пізніше, частенько шляхом поглинання перших, дрібних компаній.

Що означає поява нової інноваційної парадигми для споживачів і виробників? споживач інноваційний віртуальний високотехнологічний

1. Для споживачів, що створюють інновації. Що стосується першої фази створення продукту, розробки дизайну, ідеї споживачі повинні розуміти, що вони створюють щось нове, важливе. За усвідомленням цього йде почуття відповідальності. По-друге, новатори повинні розуміти, що набагато простіше створювати щось нове, якщо воно потрібне конкретно ім. По-третє, сьогодні стало дуже легко втілити свою ідею в життя. Існує безліч компаній, які можуть зробити який завгодно продукт в хорошій якості і за розумною ціною навіть в єдиному екземплярі. Також існує велика кількість можливостей для поширення своєї ідеї.

2. Для підприємців. Третя фаза передбачає прийняття рішення про комерціалізацію інновації при наявності ознак попиту. У число потенційних виробників входять і самі творці інновацій, і споживачі, які скопіювали дану інновацію для себе. Весь процес виробництва і дистрибуції можна віддати на аутсорсинг.

3. Для вже існуючих компаній. Компанії-виробники повинні переробити системи створення продуктів таким чином, щоб вони могли ефективно приймати і вдосконалювати інноваційні ідеї, створювані споживачами. Важливо навчитися бачити перспективні ідеї споживачів. Для цього існують різні інструменти наприклад, створення споживчих інтернет-спільнот або проведення конкурсів на кращу інноваційну ідею. Важливо також навчити співробітників інноваційних відділів компанії ставитися до ідей споживачів з належною повагою.

Можна сказати, що споживча інновація це результат творчості споживачів, втілений в новому або вдосконаленому продукті, який затребуваний ринком і безпосередньо вирішує ту чи іншу потребу споживачів. Споживчі інновації мають набагато більшу ймовірність бути затребуваними на ринку, вони є більш життєздатними і економічно ефективними, так як їх ідею висунули самі споживачі, виходячи з власних потреб і власних уподобань.

Можна виділити три напрями використання споживчих інновацій [9]: відстеження змін потреб споживачів і виявлення прихованих потреб; типологія споживачів по якимось особливим, специфічним характеристикам; організація зворотного зв'язку від споживача до виробника.

На основі аналізу зміни потреб і виявлення прихованих потреб товаровиробники можуть і повинні модифікувати продукти, використовувати досвід експлуатації продуктів для їх вдосконалення. Йдеться, перш за все, про споживчі інновації, призначення яких збільшення економічного, соціального, психологічного ефекту використання товару.

Природно, що нові товари, послуги, нові технології продажів і т.п., привертають увагу покупців, тому представляє інтерес реакція споживачів на інновації, процес їх поширення на ринку, тобто дифузія інновацій. Швидкість дифузії інновацій залежить від безлічі зовнішніх і внутрішніх факторів. До зовнішніх факторів слід віднести не тільки соціально-демографічні характеристики споживачів, але і інтенсивність маркетингових зусиль. З внутрішніх чинників слід виділити реалізацію значущої потреби і оцінку їх відповідності цінностям, віруваннями і минулого досвіду споживачів.

Хіппель запропонував інструменти кількісного виміру ролі споживачів в інноваційних процесах. За його оцінкою, щоб адаптувати продукти до своїх запитів, покупці щорічно витрачають на їх удосконалення мільярди доларів. Так, у Великобританії 2.9 млн. чол. (6.1% населення) витрачають на ці цілі в цілому 5.2 млрд. дол. У США 16 млн. чол. (5.2% населення) в сукупності витрачають на розробку і модифікацію предметів споживання 20.2 млрд. дол., а в Японії 4.7 млн. чол. (3.7% населення) 5.8 млрд. дол.

Комерційні організації мають потребу в утриманні та залученні нових споживачів. Для цього вони розширюють власну практику проведення ринкових досліджень поведінки споживачів, використовують отриману інформацію при розробці та вдосконаленні продуктів, систематично виявляють і активно взаємодіють з лідерами думок [10].

Поширення інновацій на споживчому ринку багато в чому визначається часом їх сприйняття споживачами. Результати маркетингових досліджень підтверджують, що існують різні типи споживачів в залежності від схильності до прийняття нового продукту: новатори, активісти, прогресивні, матеріалісти і консерватори.

Тактика поведінки новаторів і активістів становить найбільший інтерес для дослідників. Це досить суттєва група, представники якої першими купують і пробують все нове, що пропонується в якісті товарів, послуг, ідей.

За соціально-економічним статусом новатори, як правило, відрізняються більш високим рівнем життя, доходів, освіти. У порівнянні з іншими соціальними групами вони частіше дотримуються «космополітичних» поглядів. Новатори активно беруть участь в міжособистісних комунікаціях, і в значній мірі впливають на формування думок інших людей.

Особливість сприйняття новаторів проявляється в тому, що вони допитливі і позитивно ставляться до нових ідей взагалі, проявляють великий позитивний інтерес не тільки до нового продукту, але і до всієї цієї товарної категорії. Новаторам властивий високорозвинений стиль споживання. У порівнянні з іншими споживачами, новатори бачать в новому продукті більше переваг і якостей, сумісних з їх стандартами.

Компаніям, що бажають використовувати споживчі інновації, рекомендується дотримуватися наступних правил: створювати відкритий до модифікацій інтерфейс продуктів, створювати інструменти для вдосконалення вашого продукту, підтримувати спільноти споживачів; створювати взаємовигідні відносини з потенційними новаторами, з'ясовувати, що споживачі творці інновацій хотіли б отримати натомість; якщо ваша компанія виробила товар, створений споживачем, не забудьте визнати його заслуги. Багато споживачів-новаторів надзвичайно цінують, якщо компанія не приховує, що саме їхня ідея послужила основою для створення даного продукту.

Включення споживчого співтовариства в процес продукування інновацій є і ознакою того, що світ прискорено рухається в бік інформаційного суспільства, головною особливістю якого, згідно Кастельсу, є не стільки домінування інформації, скільки мережева логіка її використання.

Цією обставиною Кастельс підкреслював органічний зв'язок між новою технологічною парадигмою і формуванням мережевого укладу, коли в основу організації економіки і суспільства лягають мережеві інформаційні потоки, мережеві структури і мережеві взаємодії.

Споживчі інновації являють собою абсолютно безкоштовний запас ідей вихідного матеріалу для інноваційного процесу в найрізноманітніших областях. Ерік фон Хіппель дає наступні рекомендації компаніям, що бажають використовувати потік споживчих інноваційних ідей:

* «Підтримуйте споживчі інновації. Створюйте максимально відкритий до модифікацій інтерфейс продуктів, створюйте інструменти, що дозволяють удосконалювати ваш продукт, а також підтримуйте різні спільноти, де споживачі можуть ділитися ідеями і обговорювати їх.

• Прагніть до створення взаємовигідних відносин з потенційними новаторами. З'ясуйте, що споживачі творці інновацій хотіли б отримати замість тієї вигоди, яку отримаєте ви від їх ідеї.

• Якщо ваша компанія вирішує виробляти товар, створений споживачем, не забудьте визнати його заслуги. Багато споживачів-новаторів надзвичайно цінують, якщо компанія не приховує, що саме їхня ідея послужила основою для створення даного продукту».

Споживчі інновації несуть в собі величезний економічний потенціал, так як дозволяють одночасно підвищити лояльність клієнтів, виявити їх переваги, і поповнити багаж інноваційних ідей. Значні вигоди отримує і виробник: отримання нових перспективних ідей, зниження витрат на розробку інновації, скорочення періоду розробки інновації, отримання детальної, достовірної інформації про споживачів, зміцнення взаємозв'язку «компанія-споживач», підвищення лояльності споживачів і т.п.

Слід зазначити, що в більшості країн з перехідною економікою, в т.ч. і в Україні, при впровадженні концепції «потрійної спіралі» намагаються інституційно перейти відразу до третьої фази її розвитку, яка передбачає мережеві організації інноваційної інфраструктури. В результаті ефективність цих інституцій, як правило, низька.

Ядром моделі «чотириланкової спіралі» виступають споживачі інновацій: ця модель стимулює створення інновацій, важливих для споживачів (громадянського суспільства). Споживачі (громадяни) визначають інноваційний процес і є його рушійною силою. Громадяни не тільки беруть участь в реальному процесі розробок, а й можуть пропонувати нові види інновацій; в результаті встановлюються зв'язки споживачів з іншими «дійовими особами» в промисловості, науці або уряді. У свою чергу представники базових трьох ланок спіралі підтримують інноваційну діяльність громадян (надають їм інструменти, інформацію, платформи для розробки і навички, необхідні для створення інновацій). Промисловість і державний сектор зможуть надалі вигідно використовувати створені громадянами інновації [5].

Таким чином, «чотириланкова спіраль» візуалізує колективну взаємодію і обмін знаннями в країні в рамках наступних чотирьох підсистем: системи освіти, включаючи академічні установи, університети, системи вищої освіти і школи (людський капітал); економічної системи, що охоплює сектори економіки, фірми, сектор послуг і банки (економічний капітал); політичної системи, яка визначає напрямок руху держави в сьогоденні і в майбутньому, закони і т. п. (політичний і правовий капітал); громадянського суспільства (в його основі лежать ЗМІ і культура, які в сукупності утворюють дві форми капіталу: соціальний (культура, традиційні цінності і т. п.) і інформаційний (телебачення, інтернет, газети і т. п.).

Аналіз соціальних та економічних мотивів участі споживачів в інноваційній діяльності передбачає, що така участь розшириться на основі використання ІКТ віртуальних мережевих відносин між продуцентами і споживачами інноваційної продукції. Використання таких інструментів несе в собі великий потенціал агрегування знань і досвіду з метою перетворення реальних запитів споживачів в технологічні інновації.

Участь споживчого співтовариства в процесі продукування інновацій є ознакою того, що світ прискорено рухається в бік інформаційного суспільства, головною особливістю якого, згідно Мануелю Кастельсу, є не стільки домінування інформації, скільки мережева логіка її використання. Цією обставиною Кастельс підкреслював органічний зв'язок між новою технологічною парадигмою і формуванням мережевого укладу, коли в основу організації економіки і суспільства лягають мережеві інформаційні потоки, мережеві структури і мережеві взаємодії.

Висновки

При пошуку нових підходів відносно удосконалення економіко-інституційних механізмів співпраці академічної науки з високотехнологічним сектором економіки корисно скористатися досвідом застосування споживчих інновацій і віртуальних мережевих структур для створення консорціумів інноваційних підприємств з широкими завданнями, включаючи придбання нових технологій, маркетинг споживчих запитів, організацію партнерства університетів і наукових організацій з фірмами, створення промислово-університетських кооперативних науково-дослідних центрів.

Аналіз соціальних та економічних мотивів участі споживачів в інноваційній діяльності передбачає, що така участь розшириться на основі використання ІКТ віртуальних мережевих відносин між продуцентами і споживачами інноваційної продукції. Використання таких інструментів несе в собі великий потенціал агрегування знань і досвіду з метою перетворення реальних запитів споживачів в технологічні інновації.

Включення в процес інноваційного розвитку економіки четвертого гравця громадські організації, що представляють споживчу сторону інноваційного розвитку, пропонується розглядати як формування мережевої структури інноваторів, яке відбувається в трьох просторах: знань (середовище генерування, розповсюдження та споживання знань), інновацій (середовище комерціалізації знань) і консенсусу (мережева платформа для підготовки і реалізації спільних дій всіх гравців спіралі).

На сьогодні розвиток інноваційних мереж в Україні можна охарактеризувати як фрагментарний. Подальший розвиток інноваційних мереж в Україні, їх інтеграція до вже діючих структур може стати тим напрямом інноваційної політики, який дозволить докорінно змінити тенденції інноваційної діяльності у державі.

Література

1. Основной драйвер роста мировой экономики исчерпан / [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.vestifinance.ru/articles/62402.

2. Desjardins J. Chart: The Largest Companies by Market Cap Over 15 Years. / [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.visualcapitalist.com/chart-largest-companies-market-cap-15-years.

3. Катуков Д.Д., Малыгин В.Е., Смородинская Н.В., Институциональная среда глобализированной экономики: развитие сетевых взаимодействий / Научный доклад под ред. Н.В. Смородинской. М.: Институт экономики РАН, 2012. 45 с., С. 17-19.

4. Ицковиц Г. Тройная спираль. Университеты предприятия государство. Инновации в действии / Генри Ицковиц; пер. с англ, под ред. А.Ф. Уварова. Томск: Издво Томск. гос. ун-та систем упр. и радиоэлектроники, 2010. 238 с.

5. Соловьев В.П. Принципы социализации инновационного фактора экономического развития на основе модели «четырехмерной спирали» (Quadruple Helix), Материалы Международной научно-практической конференции «Система «наука-технологии-инновации»: методология, опыт, перспективы», Минск, 1 декабря 2016 г., С. 19-27.

6. Arnkil R., Jarvensivu A., Koski P., Piirainen T. Exploring Quadruple Helix: Outlining user-oriented innovation models / Final Report on Quadruple Helix Research for the CLIQ project, Working Papers 85/2010. Tampere: University of Tampere, 2010.

7. Г. Праузе, Т. Тернер. Сообщества потребителей -- драйверы открытых инноваций, 24-28 Форсайт Т. 8. № 1 2014.

8. Hippel, Eric von, Democratizing innovation / Eric von Hippel. The MIT Press Cambridge, Massachusetts London, England, 2005. 220 p.

9. Первова Н.Ю. Потребительские инновации в организациях. Монография «Управление потребительскими инновациями на предприятиях». БГТУ им. В.Г.Шухова (СКФ) 16.03.2013г. Режим доступа: https://www.cfin.ru/management/strategy/competit/innovation_sources-1.shtml.

10. Яковлева Л.Р., Однорал Н.А. Влияние инноваций на формирование потребительского поведения // Международный журнал экспериментального образования. 2014.№5-1.-С.133-135, Режим доступа: http://www.expeducation.ru/ru/article/view?id=5646 .

References

1. Osnovnoy drayver rosta mirovoy ekonomiki ischerpan, [The main driver of global economic growth has been exhausted], Rezhim dostupa: http://www.vestifmance.ru/articles/62402, Electronic resource, Access mode: http://www.vestifinance.ru/articles/62402 [in Ukrainian].

2. Desjardins J. [Chart: The Largest Companies by Market Cap Over 15 Years], Elektronnyy resurs: Rezhim dostupa: http://www. visualcapitalist.com/chart-largest-companies-market-cap-15-years, Electronic resource, Access Mode: http://www.visualcapitalist.com/chart-largest-companies-market-cap-15-years.

3. Katukov D.D., Malygin V.E., Smorodinskaya N.V. (2012). Institutsional'naya sreda globalizirovannoy ekonomiki: razvitiye setevykh vzaimodeystviy [Institutional environment of the globalized economy: development of network interactions], Nauchnyy doklad pod red. N.V. Smorodinskoy. M.: Institut ekonomiki RAN. 45 s., S. 17-19., Scientific report, ed. N.V. Smorodinsky. M.: Institute of Economics of the Russian Academy of Sciences. 45 p., pp. 17-19. [in Ukrainian].

4. Itskowitz G. (2010). Troynaya spiral'. Universitety predpriyatiya gosudarstvo. Innovatsii v deystvii [Triple helix. Universities enterprises the state Innovation in Action], Genri Itskovits; per. s angl, pod red. A.F. Uvarova. Tomsk: Izd-vo Tomsk. gos. un-ta sistem upr. i radioelektroniki, 238 s., Henry Etzkowitz; per. from English, ed. A.F. Uvarov. Tomsk: Tomsk Publishing House. state un-ta systems control and radioelectronics, 238 p.

5. Soloviev V.P. (2016). Printsipy sotsializatsii innovatsionnogo faktora ekonomicheskogo razvitiya na osnove modeli «chetyrekhmernoy spirali» (Quadruple Helix), [Principles of socialization of the innovative factor of economic development based on the «four-dimensional spiral» (Quadruple Helix) model], Materialy Mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii «Sistema «nauka-tekhnologiiinnovatsii»: metodologiya, opyt, perspektivy», Minsk, 1 dekabrya 2016 g., S. 19-27.Proceedings of the International Scientific and Practical Conference «Science-Technology-Innovation» System: Methodology, Experience, Prospects», Minsk, December 1, 2016, C .19-27.

6. Arnkil R., Jarvensivu A., Koski P. (2010), Piirainen T. Exploring Quadruple Helix: Outlining user-oriented innovation models / Final Report on Quadruple Helix Research for the CLIQ project, Working Papers 85/2010. Tampere: University of Tampere

7. G. Prause, T. Turner (2014). Soobshchestva potrebiteley -- drayvery otkrytykh innovatsiy, [Consumer communities are drivers of open innovation], 24-28 Forsayt T. 8. № 1, 24-28 Foresight vol. 8. on. 1

8. Hippel, Eric von (2005). Democratizing innovation / Eric von Hippel. The MIT Press Cambridge, Massachusetts London, England. 220 p.

9. Pervova N.Yu. (2013). Potrebitel'skiye innovatsii v orgatsinizayakh [Consumer innovation in organizations]. Monografiya «Upravleniye potrebitel'skimi innovatsiyami na predpriyatiyakh». BGTU im. V.G.Shukhova (SKF) 16.03.2013g. Rezhim dostupa: https://www.cfin.ru/management/strategy/competit/innovation_sources-1.shtml .-Monograph «Management of consumer innovations in enterprises». BSTU im. V.G. Shukhova (SKF) 16.03.2013 Access mode: https://www.cfm.ru/management/strategy/ competit/innovation_sources-1.shtml. [in Ukrainian].

10. Yakovleva L.R., Odnoral N.A. (2014). Vliyaniye innovatsiy na formirovaniye potrebitel'skogo povedeniya Vliyaniye innovatsiy na formirovaniye potrebitel'skogo povedeniya [Influence of innovations on the formation of consumer behavior], Mezhdunarodnyy zhurnal eksperimental'nogo obrazovaniya. 2014.№5-1.-S.133-135, Rezhim dostupa: http://www.expeducation.ru/ru/article/view?id=5646.-International Journal of Experimental Education. -2014.№5-1.-C.133-135, Access mode: http://www.expeducation.ru/ru/article/view?id=5646. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru