Екзогенне середовище діяльності підприємств в контексті глобальних пріоритетів сталого розвитку: зміни та наслідки

Аналіз екзогенних факторів впливу на імперативи розвитку діяльності підприємств в умовах світового ринку. Чинники зовнішнього рівня, ефективність фінансово-економічної діяльності підприємств, відповідність основної стратегії підприємства потребам ринку.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 14.11.2022
Размер файла 446,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра інноваційного підприємництва та інвестиційної діяльності

Поліський національний університет

Екзогенне середовище діяльності підприємств в контексті глобальних пріоритетів сталого розвитку: зміни та наслідки

Давидчук С.М., аспірант

Анотація

У статті проведено аналіз екзогенних факторів впливу на імперативи розвитку діяльності підприємств в умовах світового ринку. Підкреслено, що чинники зовнішнього рівня істотно впливають на ефективність фінансово-економічної діяльності підприємств та характеризують відповідність основної стратегії підприємства потребам ринку. Визначено основні перешкоди економічної складової сталого розвитку, розкрито перспективи покращення існуючої ситуації. Також, в межах статті було визначено позицію України у світовій економіці на основі аналізу значень провідних міжнародних індексів, що характеризують економічну, соціальну, правову та екологічну сфери розвитку за період 2016-2020 рр. На засадах проведеного аналізу зроблено висновок, що позиція України в сукупності досліджуваних міжнародних економічних індексах поступово зміцнюється, особливо у сфері підприємницької діяльності, що є безумовно позитивним моментом для вітчизняної економіки.

Ключові слова: екзогенне середовище, фінансово-економічна діяльність підприємств, глобалізація, світова економіка, міжнародні індекси.

Annotation

The article analyses the exogenous factors influencing the imperatives of enterprise development in the world market. We emphasized that external factors significantly affect the efficiency of the financial and economic activities of enterprises. Furthermore, these factors characterize the compliance of the primary strategy of the enterprise to market needs. We identified the main obstacles to the economic component of sustainable development and revealed prospects for improving the existing situation. We noted that Ukraine needs to build a more explicit strategy for economic security. Also, within the framework of the article, the position of Ukraine in the world economy was determined based on the analysis of the values of leading international indices that characterize the economic, social, legal and environmental spheres of development for the period 2016-2020. To interpret the results of changes in the rating positions of Ukraine in key areas of development, we consider the content, calculation algorithm and value of such international indices such as Global Innovation Index (GII), The Global Competitiveness Index (GCI), Index of Economic Freedom (IEF), Ease of doing business Index (EDBI), Legatum Prosperity Index (LPI), Human Development Index (HDI), International Property Right Index (IPRI), and Environmental Performance Index (EPI). We found that in 2020 the position of Ukraine in the context of the Global Competitiveness Index (GCI) has significantly worsened. We demonstrate that it will be challenging for Ukraine to get positive changes in global priorities of sustainable development and world integration processes. At the same time, in the aggregate of the studied international economic indices,

Ukraine's position is gradually strengthening, especially in entrepreneurial activity, which is undoubtedly a joyous moment for the domestic economy.

Key words: exogenous environment, financial and economic activity of enterprises, globalization, world economy, international indices.

Вступ

Ефективність функціонування підприємств залежить від значної кількості різноманітних чинників, які можуть бути умовно структуровані на чинники ендогенного та екзогенного рівня. Внутрішнє середовище формується виключно за рахунок зусиль самого підприємства та системи його менеджменту. До ендогенних чинників відносяться організаційно-управлінські, соціальні, економічні та фінансові чинники, які здійснюють прямий і значний вплив на економічну ефективність підприємницької діяльності.

Екзогенне середовище об'єктивно сформоване в конкретній країні, виходячи із рівня її розвитку, правової системи, податкової політики, різних інфраструктурних елементів (інноваційні фонди, комерційні банки, страхові компанії, фондові біржі). Чинники зовнішнього рівня істотно впливають на ефективність фінансово-економічної діяльності підприємств та характеризують відповідність основної стратегії підприємства потребам ринку. Визначення тенденцій розвитку екзогенного середовища забезпечує стабільний стан бізнес-системи, її конкурентоспроможність, результативність фінансово-економічної діяльності. Попри те, що екзогенне середовище є внутрішнє для держави, воно завжди перебуває під постійним контролем міжнародного простору, оскільки це є потенційним інтересом можливих інвесторів в економіку країни та з іншої сторони ми завжди перебуваємо в конкурентному просторі з іншими країнами світу.

Дослідженням впливу екзогенного середовища на діяльності підприємств в контексті сталого розвитку проводили вітчизняні та зарубіжні фахівці: Н.В. Вдовенко, М.І. Мельник, Т.Г. Остапенко, М.М. Павленко, С.М. Пісарюк, О.М. Пісна, М. Портер, Н.М. Рилач, Г.Г. Савіна, Т.І. Скібіна, Д. Сміт та інші. Проблематикою місця України в міжнародних рейтингах в контексті глобальних пріоритетів сталого розвитку займались такі провідні науковці, як Л.А. Антонюк, О.Г. Білорус, Л.А. Грицина, Б. М. Данилишин, Я. А. Жаліло, П. Кругман, О.В. Макара, В.І. Мунтіян, Дж. Міль, Д. Сакс, А.В. Степаненко, А.С.Філіпенко та ін. Однак незважаючи на значну кількість досліджень впливу зовнішнього середовища на діяльність підприємств, а також її окремих складових у контексті впливу зовнішніх процесів, повноцінно оцінити вплив екзогенних чинників на підприємницьку діяльність в контексті глобальних пріоритетів сталого розвитку можна лише комплексно проаналізувавши значення міжнародних рейтингів, які характеризують не лише економічні, а й соціальні, правові, етичні та екологічні аспекти розвитку.

Метою дослідження є оцінка тенденцій та аналіз причин зміни позицій України в світових рейтингах, що відображають особливості формування середовища ведення підприємницької діяльності.

Результати

Відкритість економічної системи України роблять її чутливою до перманентних та революційних змін світового ринку, які активно впливають на внутрішню будову та характер трансформацій. Криза глобалізації, яка прослідковується протягом останніх років вкотре довела, що посилення національних позицій у торгівельній, фінансовій, соціальній та будь-якій іншій сферах міжнародного простору є неможливим без формування внутрішньої основи для розвитку. Важливою складовою успішності даного процесу є моніторинг та оцінка змін, що відбуваються у країні. Міжнародний досвід доводить, що об'єктивними індикаторами розвитку країни виступають міжнародні рейтинги та індекси, які розробляються провідними міжнародними організаціями з метою визначення динаміки змін, встановлення ключових проблем та прогнозування перспектив розвитку.

Повноцінно оцінити зміни, що відбуваються в України можна лише комплексно проаналізувавши значення міжнародних рейтингів, які характеризують не лише економічні, а й соціальні та правові аспекти розвитку. В контексті важливості визначення впливу еволюції інституційного середовища на створення сприятливих умов для ведення бізнесу в країні, доцільно проаналізувати позиці України в провідних світових рейтингах, методологія формування яких дозволяє також порівняти параметри національного підприємницького простору з аналогічними для інших країн, а також оцінити їх у відповідності до глобальних пріоритетів сталості.

Для оцінки економічної складової розвитку використано наступні міжнародні індекси - індекс глобальної інноваційності (ШІ), індекс глобальної конкурентоспроможності (ОСІ), індекс економічної свободи (ІЕБ); індекс легкості ведення бізнесу (ЕББІ), індекс процвітання (ЕРІ). Оцінка соціального розвитку національної економіки здійснювалася за допомогою індексу людського розвитку (ИБІ) та індексу прав власності (ІРЩ), які одночасно характеризуватимуть також правове та політичне середовище (табл. 1). Екологічна складова екзогенного середовища ведення підприємницької діяльності досліджувалася за допомогою індексу екологічної ефективності.

Індекс глобальної інноваційності для економіки України як інструмент вимірювання рівня впровадження інновацій в країні передбачає врахування елементів національної економіки, які забезпечують умови для інноваційної діяльності (а саме: політичне, регуляторне та бізнес- середовища; якість освіти; кількість учених у співвідношенні до всього населення; витрати на науку; розвиток інформаційної інфраструктури; енергозабезпеченість; доступність кредитування; захист інвестицій; торгівля та конкуренція; людський капітал; витрати бізнесу на науку; зв'язок науки з виробництвом). Також цей індекс включає елементи, що характеризують ефективність перетворення інноваційного потенціалу у конкретні результати: створення знань, зростання ВВП на душу населення, експорт знань, експорт засобів виробництва та консалтингових послуг. За даними 2020 р., Україна займає 45 позицію в рейтингу зі значенням індексу на рівні 36,32 бала. Декомпозиція значення індексу вказує на проблеми у забезпеченні верховенства права при здійсненні підприємницької діяльності, а також візуалізує негативні зміни у розвитку загальної інфраструктури та інституційного забезпечення інноваційної діяльності [6].

Одним з найбільш поширених індексів, що дозволяє визначити рівень економічної безпеки та рівень інтегрованості України у світову, є індекс глобальної конкурентоспроможності. Він оцінює 3 групи складових конкурентоспроможності країн - загальні вимоги (якість інститутів, інфраструктура, макроекономічна стабільність, здоров'я і початкова освіта), підсилювачі ефективності (вища освіта і професійна підготовка, ефективність ринків товарів і послуг, ринку праці, розвиненість фінансового ринку, технологічний рівень, розмір ринку), інновації і розвиненість (конкурентоспроможність бізнесу та інноваційний потенціал) [1].

У 2020 р. Україна посіла 96 місце в рейтингу серед 141 країни світу, що погіршило позицію країни в рейтингу на 11 позицій в порівнянні з минулим роком. За період 2016-2020 рр. позиції країни в рейтингу не піднімалися вище 79-го місця. Серед чинників, які стримують зростання рейтингових позицій України слід виділити наступні: низький рівень захисту права власності, корупцію, втрату незалежності судової влади, неефективність державних витрат, неефективність системи вирішення суперечок, нерозвиненість корпоративного та фінансового секторів і, звісно ж, пандемія СОУГО-19, що сильно вплинула на економіку країни та швидко поширилася в усьому світі [9].

Логічним продовженням методології формування індексу глобальної конкурентоспроможності у підприємницькій площині можна вважати індекс легкості ведення бізнесу, який оцінює через ефективність законодавчих механізмів регулювання підприємницької діяльності та охоплює питання започаткування бізнесу, його операційного обслуговування та ліквідації. Значення даного індексу засвідчує, що починаючи з 2016 р. в Україні спостерігається деякий прогрес у зниженні регуляторних перепон у веденні бізнесу.

екзогенний ринок

Таблиця 1

Зміна рейтингових позицій України в ключових сферах розвитку (за методологією міжнародних рейтингів), 2016-2020 рр

У звітах Світового банку зазначається, що в Україні спостерігається спрощення процедури започаткування бізнесу, реєстрації власності, системи сплати податків, поступова диджиталізація державних послуг. Станом на 2020 р. Україна займає 63 позицію в рейтингу. Водночас, стабільно проблемними залишаються процедури підключення до електромереж, отримання дозволів на будівництво, ліквідації бізнесу тощо [4].

Індекс економічної свободи всебічно висвітлює економічну ситуацію в різних куточках планети і дає загальну картину для інвестора щодо сприятливості умов для співпраці. Даний індекс розраховується на підставі 10 кількісних і якісних факторів, об'єднаних у чотири групи: верховенство права (захист прав власності, свобода від корупції), обмеження уряду (фіскальна свобода, державні витрати), регуляторна ефективність (свобода бізнесу, свобода ринку праці, монетарна свобода), відкритість ринків (свобода торгівлі, свобода інвестицій, фінансова свобода). Україна посідала у 2016 р. 161 місце зі 186 країн і, відповідно до класифікації, відносилася до країн з репресивною економікою. Значення складових індексу засвідчує стабільно низький рівень забезпечення основних економічних свобод в Україні. У 2020 р. значення цього індексу для України підвищилося до позначки 54,90, тобто за останні чотири років відбулася його зростання на майже 8,1 бали. Необхідно відмітити позитивну динаміку зростання показника за даним індексом, що говорить про ефективні структурні трансформації в Україні [8].

Відсутність значних позитивних змін у розвитку економіки країни знаходить своє відображення у динаміці соціальних процесів, універсальним аналітичним індикатором оцінки якого слугує індексу людського розвитку. Цей інтегральний показник розраховується щорічно для міждержавного порівняння і вимірювання рівня життя, грамотності, освіченості і довголіття як основних характеристик людського потенціалу досліджуваної території. Він акумулює в собі такі показники:

- очікувана тривалість життя;

- грамотність та охоплення навчанням;

- рівень життя - ВВП на одну особу за паритетами валют, співвідношенням цін на «споживчий кошик», що складається з декількох сотень товарів та послуг.

За значенням індексу людського розвитку у 2020 р. Україна займала 74 позицію. Для порівняння, у 2016 р. значення індексу людського розвитку для України становило 0,77 одиниць, що відповідало 78 позиції у світі [7].

Оцінити досягнення країн світу з точки зору їх добробуту і процвітання дозволяє індекс процвітання країн світу. Рейтинг кожної країни визначається шляхом обчислення середньозваженого значення індикаторів, кожен з яких визначається як основа процвітання. Індекс складається на основі сукупності різних показників, об'єднаних у дев'ять категорій, які відображають різні аспекти життя суспільства і параметри суспільного добробуту: економіка, підприємництво, управління, освіта, охорона здоров'я, безпека, особисті свободи, соціальний капітал, екологія. Показники базуються на статистичному аналізі, соціологічних дослідженнях та експертних оцінках учасників опитування. Статистичні дані, що використовуються в рейтингу, отримані з Організації Об'єднаних Націй, Світового банку, Організації економічного співробітництва і розвитку, Світової Організації Торгівлі організації, а також міжнародних аналітичних організацій: Gallup, Economist Intelligence Unit, IDC, Pyramid Research та інших. За підсумком 2020 р. в рейтингу процвітання Україна зайняла 92 місце з 167 країн. Цей показник є на одинадцять позицій кращим, ніж у 2016 р. [11].

Єдиним у світі індексом, повністю сфокусованим на вимірюванні прав власності як проявах зрілості соціуму та інституційної системи країни, котрий відображає результати досліджень в сферах правового та політичного середовища, фізичної власності та права інтелектуальної власності є індекс права власності. Індекс вимірює досягнення країни з позицій ефективності захисту приватної власності за трьома основними критеріями:

-- правове і політичне середовище (незалежність судової системи, верховенство закону, рівень корупції);

-- права на фізичну власність (доступність позик, реєстрація та захист власності);

-- права на інтелектуальну власність (рівень «піратства», захист патентного права, захист прав інтелектуальної власності).

Права власності гарантують свободу і забезпечують стимули, що дозволяють людям жити і працювати з певною метою і не бути відмежованими від реальної економіки. Без інтегрованої формальної системи власності сучасна ринкова економіка немислима. За результатами 2020 р. Україна посіла 105 місце, а значення індексу прав власності зросло до 4,47 балів з максимально можливого значення у 10 балів [10].

Індекс екологічної ефективності - це глобальний аналіз екологічної ефективності країн, який проводить Єльський університет разом з Колумбійським та Всесвітнім економічним форумом. Результати оприлюднюються раз на два роки. Досліджуються 32 показники в 11 категоріях. Зокрема, якість повітря та питної води, зміна клімату, біорізноманіття. Цей індекс дозволяє зрозуміти стан навколишнього середовища, здоров'я населення та державної політики в сфері екології кожної конкретної країни. За даними 2020 р. Україна зайняла 60 позицію із значенням у 49,50 балів (для порівняння - у 2016 р. Україна займала 44 позицію із значенням у 79,69 балів). Серед основних недоліків екологічного розвитку можна виділити проблему збереження природного біорізноманіття, захисту лісів, забезпечення якості повітря та водних ресурсів [5].

Україна як держава, що активно інтегрується у світовий економічний простір, мусить об'єктивно оцінювати виклики та ризики глобалізації на основі аналізу показників індексів провідних рейтингових агентств. Ідентифікувавши позиції України на світовому рівні потрібно чітко вибудовувати стратегію забезпечення економічної безпеки з урахуванням міжнародних викликів, оскільки економічна безпека є запорукою поступального руху у взаємовідносинах України з іншими гравцями світового ринку: інвесторами, кредиторами, ТНК, урядами держав.

Висновки

Проведений аналіз засвідчує як і прогресивні так і негативні зміни, які відбуваються в рейтингових позицій України в ключових сферах розвитку. Негативні зміни відображаються в індексі глобальної конкурентоспроможності, це свідчить про те, що загальна конкурентоспроможність України все ще знижується. Попри всі зусилля які робить Україна є недостатніми або менш ефективними в порівнянні з іншими країнами світу. Водночас за іншими досліджуваними індексами Україна демонструє тенденцію до зростання, тобто в нас відбуваються позитивні зміни, водночас ці зміни є не настільки значущими які дозволять нам зрощувати свої позиції в міжнародних рейтингах.

В сучасних умовах Україна вкотре опинилася на межі економічного виживання і в глобальному контексті, нажаль, ще не може конкурувати з іншими країнами на світовому ринку. Попри все зазначене, країна має потенціал для якісного зростання національної економіки, її трансформації в сприятливе прогресивне середовище для функціонування підприємницького сектору. З огляду на це, інтерес до нашої країни з боку основних учасників глобального ринку стабільно зростатиме, внаслідок чого Україна буде включатися до нових міжнародних досліджень та рейтингів. Ключовими умовами для економічного та соціального прогресу визначено прискорене реформування з урахуванням світового досвіду, рішучі кроки для подолання рівня корупції, підвищення рівня конкурентоспроможності національної економічної системи, створення прозорого середовища для залучення та захисту іноземних інвестицій, активного входження до світових виробничих відносин та фінансових потоків.

Список використаних джерел

1. Грицина Л. А. Місце України у світовій економіці. Глобальні та національні проблеми економіки. 2016. № 11. С.23-25.

2. Макара О.В. Конкурентоспроможність економічного середовища в Україні. Порівняльний аналіз рейтингів окремих країн. URL:http://www.eip.org.ua/docs/EP_07_2_43_uk.pdf (дата звернення:23.08.2021).

3. Остапенко Т.Г. Розвиток глобального економічного середовища в сучасних умовах. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2019. № 25 (2). С. 37-41.

4. Doing Business Reports 2016-2020 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.doingbusiness.org/

5. Environmental Performance Index [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://epi.yale.edu/data

6. Global Innovation Index 2016-2020 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.globalinnovationindex.org.

7. Human Development Reports [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hdr.undp.org/

8. Index of Economic Freedom 2016-2020 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.heritage. org/index/ranking

9. The Global Competitiveness Reports 2016-2020 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://reports.weforum.org/global-competitiveness-report-2020/

10. The International Property Right Index 2016-2020 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.internationalpropertyrightsindex.org/

11. The Legatum Prosperity Index 2016-2020 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.prosperity.com/rankings

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.