Економіко-правові чинники підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств

Дослідження економіко-правових чинників, які визначають можливості використання ресурсів аграрних підприємств, специфіки складових ресурсного потенціалу підприємств аграрної сфери. Визначення позитивних і негативних аспектів підтримки АПК з боку держави.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.09.2022
Размер файла 553,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний університет «Одеська політехніка»

Економіко-правові чинники підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств

С.І. Пучкова, канд. екон. наук, доцент

А.М. Кулаксиз, здобувачка першого освітнього рівня

У статті досліджено економіко-правові чинники, які визначають можливості використання ресурсів аграрних підприємств. Розглянуто специфіку складових ресурсного потенціалу підприємств аграрної сфери. Проаналізовано економічну ситуацію в Україні за період дії карантину який ввели через епідемію COVID-19. Наведено результати обстеження сільськогосподарських підприємств щодо очікування впливу чинників, які стримують їх діяльність. Визначено позитивні та негативні аспекти підтримки АПК з боку держави. Запропоновано напрямки підвищення ефективності використання ресурсів аграрних підприємств з урахуванням впливу економіко-правових чинників. Особливу увагу приділено таким інструментам, як застосування практики аграрних записок, розвиток нанобіотехнологій, що дозволить значно розширити можливості використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств.

Ключові слова: ресурси підприємства, потенціал, ресурсний потенціал підприємства, аграрне підприємство, економіко-правові чинники, біоекономіка, державна підтримка АПК.

Пучкова С.И., Кулаксыз А.М.

Экономико-правовые факторы повышения эффективности использования ресурсного потенциала аграрных предприятий

В статье исследованы экономико-правовые факторы, определяющие возможности использования ресурсов аграрных предприятий. Рассмотрена специфика составляющих ресурсного потенциала предприятий аграрной сферы. Проанализирована экономическая ситуация в Украине за период действия карантина, который был введен из-за эпидемии COVID-19. Приведены результаты обследования сельскохозяйственных предприятий по вопросу ожидания влияния факторов, сдерживающих их деятельность. Определены положительные и отрицательные аспекты поддержки АПК со стороны государства. Предложены направления повышения эффективности использования ресурсов аграрных предприятий с учетом влияния экономико-правовых факторов. Особое внимание уделено таким инструментам как применение практики аграрных записок, развитие нанобиотехнологий, что позволит значительно расширить возможности использования ресурсного потенциала аграрных предприятий.

Ключевые слова: ресурсы предприятия, потенциал, ресурсный потенциал предприятия, аграрное предприятие, экономико-правовые факторы, биоэкономика, государственная поддержка АПК.

Puchkova S.I., Kulaksyz A.M.

Economic and legal factors for increasing the efficiency of using the resource potential of agricultural enterprises.Subject of study

Economic and legal factors that determine the possibilities of using the resources of agricultural enterprises.

The aim of the study. The directions of increase of efficiency of use of resource potential of the agricultural enterprises taking into account influence of economic and legal factors are defined.

Research methods. In the process of research general and special methods were used: dialectical, abstract-logical, economic-statistical, methods of systemic, comparative and economic analysis. The practical part of the work is based on market research and expert surveys of agricultural market experts.

Results of work. The economic situation in Ukraine during the period of quarantine imposed due to the COVID-19 epidemic is analyzed. The results of the survey of agricultural enterprises on the expectation of the influence of factors that constrain their activities are presented. Positive and negative aspects of state support for the agro-industrial complex have been identified. The directions of increase of efficiency of use of resources of the agrarian enterprises taking into account influence of economic and legal factors are formed. Particular attention is paid to such tools as the use of agricultural notes, the development of nanobiotechnology, which will significantly expand the possibilities of using the resource potential of agricultural enterprises.

Scope of results. The state of economic and legal factors in the agricultural sector has many threats to the resource provision of agricultural enterprises. Therefore, a necessary condition for the tasks of improving the efficiency of the resource potential of agricultural enterprises is a clear legal support and state support of the agricultural sector.

Key words: enterprise resources, potential, resource potential of the enterprise, agricultural enterprise, economic and legal factors, bioeconomy, state support of agro-industrial complex.

Вступ

Постановка проблеми. Стійке функціонування підприємств, їх виживання в умовах сучасного нестабільного ринку, багато в чому залежить від ресурсного забезпечення їх діяльності.

Ресурсне забезпечення охоплює всі сфери діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, природно, завжди являло собою об'єкт управління. Роль ресурсів принципово важлива не тільки тому, що без них суб'єкт не досягне стратегічної мети. Ресурси - це потенціал підприємства.

Їх стратегічне значення полягає, по-перше, в тому, що вони є джерелом можливостей для формування перспектив розвитку; по-друге, вони використовуються для можливості чинити вплив на оточення підприємства, по-третє, вони є основою для визначення напрямків досягнення стратегічних цілей підприємства.

В умовах посилених складнощів розвитку української економіки визначення ресурсних можливостей повинно стати пріоритетним напрямком стратегії будь-якого суб'єкта підприємницької діяльності. Тенденція залежності економічного зростання від стану ресурсного потенціалу очевидна. Це завжди відзначалося представниками теорії економічного зростання та підтверджується практикою господарювання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання сутності та використання ресурсного потенціалу підприємств досліджено в працях таких вітчизняних та зарубіжних вчених як: Б. Андрушківа, В. Бугайчука, Т. Вяткиної, М. Горбунова, А. Довгань, Н. Краснокутської, П. Макаренко, Л. Масловскої, М. Маршала, Л. Мельника, В. Рассохи, І. Рєпіної, С. Руденко, С. Терещенко, О. Федоніна та інших.

Термін «ресурсний потенціал» в наукових дослідженнях використовується в основному по відношенню до економічних районів, країни в цілому. Але, оскільки одними з головних складових ресурсного потенціалу цих суб'єктів є підприємства, які забезпечують виробництво товарів і послуг, видається цілком обґрунтованим застосувати цей термін щодо підприємства.

Слід зазначити, що в теоретичному і практичному аспектах категорія ресурсний потенціал на рівні підприємства вивчена недостатньо, хоча в науковій літературі на макрорівні обговорюється досить широко [1].

Формулювання цілей статті. Мета статті полягає у визначенні напрямів підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу агропідприємств з урахуванням економіко-правових чинників.

Виклад основного матеріалу дослідження

Сільське господарство завжди було і залишається найважливішою галуззю будь-якої держави. Більшість регіонів України мають виражений аграрний характер, тому стан ресурсного забезпечення діяльності аграрних підприємств впливає на природний, економічний, людський і етнокультурний потенціал країни.

Результати сільськогосподарського виробництва в значній мірі залежать від стану і структури його ресурсного потенціалу.

О. Кузьменко [2, с. 281], ґрунтуючись на ресурсній концепції, виокремлює такі складові ресурсного потенціалу підприємства: виробничий, трудовий, фінансовий та інформаційний потенціали. На погляд науковця, саме вони дозволяють забезпечити необхідний ресурсний потенціал для реалізації стратегії, виходячи з комплексного аналізу ринкової ситуації, який стає основою для визначення стратегічного набору рішень щодо подальшого розвитку.

Слід зазначити, що для кожного підприємства структура ресурсного потенціалу є індивідуальною. Вона визначається специфікою галузі, рівнем економічного розвитку підприємства, а також стратегією його розвитку.

Специфіка сільського господарства пов'язана з біологічними і природними процесами. Галузь перебуває в прямій залежності від кліматичних факторів, залучення у виробництво людини, землі, рослин, тварин, різноманітного за своїм складом і призначенням основного і оборотного капіталу і є дуже складною формою господарської діяльності.

Відмінною особливістю сільськогосподарського виробництва, як найважливішого сектора національної економіки, покликаного задовольняти потреби населення країни в продуктах харчування, а промисловості - в сировині, є те, що основним засобом виробництва тут виступає земля і функціонує одночасно як предмет і як засіб праці, і результати виробництва в сільському господарстві багато в чому залежать від того, наскільки раціонально використовуються земельні ресурси.

Земельні ресурси повинні використовуватися комплексно і бути у взаємозв'язку з раціональним використанням інших елементів ресурсного потенціалу - матеріально-технічних, трудових. Від того, наскільки раціонально вони використовуються, в якому вони оптимальному поєднанні, залежить рівень використання землі та виробництва сільськогосподарської продукції.

Особливість застосування праці в сільськогосподарському виробництві полягає в його сезонності, що є результатом розбіжності періоду виробництва і робочого періоду. Це стосується, в першу чергу, галузі рослинництва. Сезонність тут виражається в збільшенні потреби в праці навесні, влітку, восени і в зменшенні її в зимовий період.

Складові і структура ресурсного потенціалу агропідприємства не є константою, тому що модернізація технологій, впровадження інновацій, трансформація економічних відносин виступають вектором напрямків, форм і масштабів використання ресурсного потенціалу аграрної галузі.

Для забезпечення ефективного використання ресурсів аграрного підприємства та визначення перспективних напрямків його розвитку є необхідним провести аналіз економіко-правових чинників, які визначають можливості раціонального використання ресурсів підприємства.

У 2020 році Україна увійшла у світову економічну кризу, спровоковану коронавірусом. За перший квартал 2020 року українська економіка знизилася незначно - на 1,5%. Введення тотального карантину створило проблеми для бізнесу, насамперед, для малого та середнього. У другому кварталі 2020 року ВВП України обвалився на 11,4% [3].

Економіка України почала 2020 рік з курсом долара 23,69 грн. / $. У березні гривня почала стрімко падати і досягла позначки в 28,06 грн. / $. Потім ситуація дещо стабілізувалася, і на початку листопада гривня встигла вперше з березня пробити позначку в 28 грн. / $ і оновити дворічний мінімум - 28,62 грн. / $.

Урожай 2020 року не подолав торішній рекорд. Цьому завадили і весняні заморозки, і аномальна посуха влітку, і рясні дощі восени. Після двох рекордних врожаїв поспіль, коли в 2018 році було зібрано 70 млн. т, а в 2019 році - 75 млн. т зернових, у 2020 році Україна зібрала на 10 млн. т зерна менше, ніж роком раніше.

За час дії карантину, який ввели через епідемію COVID-19, кількість офіційно зареєстрованих безробітних в Україні збільшилася в більш ніж 2 рази. Центр зайнятості звітував про максимальну кількість зареєстрованих безробітних (майже 150 тисяч) і низькій кількості відкритих вакансій і працевлаштованих [3].

На період дії карантину в Україні законом № 3275 було введено поняття часткового безробіття. Власникам малого і середнього бізнесу, які мають найманих працівників, надавалася допомога по частковому безробіттю.

Показники сільгоспвиробництва в Україні мали стабільне падіння протягом всього 2020 року. За даними Держстату, з січня по серпень 2020 року воно скоротилося на 9,9%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

У 2020 році капітальні інвестиції в АПК за три перші квартали становили 39,6 млрд. грн. Вони зменшилися більш ніж на 40 % у порівнянні з попереднім періодом. У IV кварталі 2020 року аграрна галузь демонструє додатковий спад виробництва у порівнянні з попереднім кварталом, що призвело до зростання цін на сільськогосподарську продукцію та зменшення робочих місць в галузі [4].

Очікування представників сільськогосподарської галузі щодо стану їх ділової активності на 2021р. порівняно з попередніми періодами демонструють зниження впливу таких стримуючих сільськогосподарську діяльність чинників, як недостатній попит, погодні умови та нестача робочої сили. (рис. 1)

Рис. 1. Чинники, що стримують сільськогосподарську діяльність

Джерело: [5]

Одним з вагомих чинників впливу на ресурсне забезпечення сільськогосподарських підприємств є державна підтримка.

Так, позитивним результатом 2020 року для аграрної галузі України є перезавантаження державної підтримки українського АПК. Зокрема, Урядом і Парламентом підтримано ряд напрацьованих спільно з аграріями законодавчих ініціатив щодо вдосконалення державної підтримки, закріплено в правовому полі функціонування Державного аграрного реєстру, визначені пріоритети державної підтримки на наступні роки і виплачено аграріям усі 4 млрд. грн. підтримки [6].

Однак треба зазначити, що фінансовані програми підтримки не виконуються в повному обсязі. У 2019 році з 5,9 млрд. грн. освоєно тільки 1,5 млрд. грн., тобто третину. Отже кошти не використовуються, обсяги підтримки не збільшуються [7].

У 2016 році був прийнятий Закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України». Планувалося на підтримку аграрного сектору протягом 5 років виділяти не менше 1% від ВВП, яке формувалося виробленою аграріями продукцією. Оскільки сільське господарство приносить Україні близько 20% ВВП - кошти це немалі. Однак уже 2019 року цю норму вилучили. Тобто держава систематично обмежує виділення коштів із бюджету на підтримку галузі [7].

Співпраця держави та аграрної галузі базується на трьох принципах (прозорості, прогнозованості та справедливості), які закладені в прийнятому на початку листопада 2020 року проект Закону України №3295 «Про державну підтримку сільського господарства України». Цей документ удосконалює державну підтримку і визначає пріоритети на наступні роки. Крім того, цей документ закріплює на законодавчому рівні функціонування онлайн платформи - Державного аграрного реєстру, який забезпечить аграріям спрощений доступ до програм державної підтримки та публічність її розподілу. Такий інструмент збільшить кількість отримувачів держпідтримки, спростить взаємодію між державою та сільгоспвиробником, запровадить програми таргетованої державної підтримки з можливістю виконання усіх процесів через електронні інструменти [6].

Зокрема, вже впроваджено пілотне функціонування аграрного реєстру, який охоплює понад 50 об'єднаних територіальних громад по всій Україні. Проєкт реалізується у координації з Держгеокадастром, Міністерством юстиції та за сприяння проєкту Світового Банку й ЄС «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні», а також Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО).

Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України» передбачається для виробників більш лояльні умови для кредитування. Позитивним аспектом було прийняття Проєкту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ з операцій із постачання окремих видів сільськогосподарської продукції. Даним документом передбачається зниження ставки ПДВ з 20% до 14% за поставку пшениці, жита, ячменю, вівсу, кукурудзи, сої, льону, ріпаку, соняшнику та інших олійних культур [7].

Ще одним важливим аспектом ресурсного забезпечення діяльності аграрних підприємств є використання пестицидів і агрохімікатів.

Існуюча законодавчо-нормативна база в основному забезпечує правове регулювання використання пестицидів в Україні, але вимагає суттєвої модернізації та перегляду в зв'язку з новими викликами і відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Великі обсяги світового ринку пестицидів призводять до появи на ньому контрабандних, контрафактних, підроблених та фальсифікованих пестицидів. За різними оцінками, на світовому ринку частка контрафактної продукції пестицидів становить близько 15%, а в Україні - від 20 до 30%.

Недосконалість національного законодавства, корупція, відсутність досвіду в боротьбі з обігом пестицидів, а також загальна складна економічна ситуація роблять Україну вразливою для звернення до незаконних засобів захисту рослин.

Тенденції економіко-правової ситуації, які склалися на ринку агровиробництва, спричинили зниження рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції та ефективності використання матеріально-технічної бази.

Так, рентабельність виробництва зернових і зернобобових культур в Україні в цілому з 2015 по 2019 рік має негативну тенденцію. Зокрема, у 2015 році даний показник становив 43,1%, у 2016 році він знизився до 37,8%, а у 2019 році -- до межі прибутковості 11,8% (рис. 2).

У зв'язку з зазначеним актуальним є визначення напрямків підвищення ефективності використання ресурсів аграрних підприємств з урахуванням економіко-правових чинників.

Однак далеко не всі чинники впливу на функціонування агропромислового комплексу мають позитивний вплив: деякі з них завдають шкоди всій галузі. Різні чинники класифіковані за ступенем їх впливу на аграрні підприємства та представлені в таблиці 1.

Рис.2. Ефективність виробництва зернових культур

Джерело: [8]

ресурсний потенціал аграрний

Гострою проблемою агровиробництва є також недостатність ресурсного потенціалу для забезпечення інноваційного розвитку. Багато підприємств аграрної спрямованості використовують застарілі технології та сорти рослин, неефективні методи і способи виробництва. Це призводить до збільшення собівартості, низького рівня конкурентоспроможності виробленої продукції, зниження темпів розвитку підприємств.

Одним з методів для вирішення даних проблем є застосування і розвиток практики аграрних записок.

У багатьох випадках невеликим українським агровиробникам важко отримати доступ до традиційних інструментів кредитування через відсутність активів для прийнятного застави. Аграрні розписки вирішують проблему і дозволяють виробникам використовувати майбутній урожай як заставу, щоб своєчасно залучати фінансування і інвестувати у виробництво.

Таблиця 1

Чинники впливу на ресурсне забезпечення аграрних підприємств

Чинники позитивного впливу

Чинники негативного впливу

Впровадження інноваційних технологій у вигляді аграрних бізнес-інкубаторів

Недостатньо високий рівень технологічного забезпечення виробництва

Зниження кількості імпорту сировинної продукції

Висока ціна на матеріально- технічні ресурси, сировину та горюче-мастильні матеріали

Проведення державної політики підтримки соціально-економічного розвитку агровиробників

Диференціація агровиробників за різним рівнем доходності

Вихід українських агровиробників на глобальний ринок сільськогосподарської продукції і сировини

Брак робочих кадрів, здатних впроваджувати нові технології

Створення потенційно корисних ринків збуту для сільськогосподарської продукції

Слаборозвинена інфраструктура аграрного ринку

На початку 2020 року у Верховній Раді був зареєстрований проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування та звернення аграрних розписок, який зробить цей інструмент ще більш доступним для вітчизняних агровиробників [9]. У законопроекті запропоновано визнати природу розписки як неемісійної цінного паперу, а також дозволити її звернення у формі електронного документа. Це спростить порядок видачі, обігу та припинення аграрних розписок і робить інструмент більш доступним ще більшому колу агровиробників.

Це прогресивний крок, оскільки вся інформація буде проходити через об'єднані державні реєстри, що скорочує час на оформлення аграрної розписки, не потрібно приходити до нотаріуса, завчасно виготовляти паперові документи. І саму процедуру здешевлює [9].

Таким чином модернізований законопроєкт дозволить кредиторам надавати сільгоспвиробникам ресурси, забезпечені заставою майбутнього врожаю, і таким чином покращувати їх доступ до фінансування для підвищення продуктивності агровиробництва.

Наступним чинником, який сприятиме розвитку ресурсного забезпечення аграрних підприємств є перехід до ери «4 INDUSTRY», де важлива роль належатиме нанобіотехнологіям. Для агробізнесу це нові можливості підвищення продуктивності виробництва та економічної ефективності.

Традиційні технології майже вичерпали закладений у них потенціал підвищення рівня продуктивності сільського господарства, створивши значні екологічні проблеми та викликавши порушення екологічної рівноваги. Альтернативою став розвиток органічного сільського господарства.

Розвиток нанотехнологій має на меті ефективно розв'язувати ці проблеми за допомогою застосування в сільськогосподарському виробництві інновацій. Це передусім нові речовини для створення безпечніших пестицидів і наносенсори для застосування в сільському господарстві. Попит на нанобіотехнології для сільського господарства в найближче десятиліття зростатиме, особливо в країнах, що розвиваються (рис. 3) [10].

Рис. 3 Прогноз розвитку глобального ринку нанотехнологій

Джерело: Reportlinker.com

До переліку нанотехнологій, які розробляють для потреб сільського господарства, можуть належати: нанорозмірні носії, нанолігноцелюлозні матеріали, вуглецеві нанотрубки, нанобіосенсори й ін. Наномасштабні носії можна використовувати для ефективної точної доставки добрив, пестицидів, гербіцидів і регуляторів росту до рослин. В основі принципу їх функціонування покладено підхід, що допомагає запобігти надлишковому внесенню та використати тільки ту кількість, що буде корисною для розвитку рослин, тим самим також зменшуючи негативний вплив хімічних речовин на навколишнє середовище [10].

Ще одним напрямком, який дозволить аграрну галузь вивести на новий рівень, включити в ланцюжок більш високих технологій і значно розширити можливості використання ресурсного потенціалу, є біоекономіка.

Україна повинна взяти курс на біоекономіку, поєднавши потреби життєздатного українського сільського господарства, продовольчу безпеку та стале використання поновлюваних ресурсів. Необхідність розвитку біоекономіки в Україні обумовлена не тільки економічними факторами, але і соціальними, екологічними та навіть політичними аспектами.

Значна частина агропродукції, яка експортується, могла бути перероблена в Україні з високою доданою вартістю, зокрема, кукурудза і пшениця методом вологого помелу, а продукти переробки - крохмалі, корми та біоетанол гарантовано, як сирий товар, продані на зовнішніх ринках. Перероблена кукурудзяна олія могла б запустити лакофарбову промисловість України, 90% продукції якої імпортується через відсутність сировини для її виробництва в нашій країні.

Інвестиції в біоекономіку дозволили б здійснювати підтримку 0,5 млн. існуючих робочих місць та створити 85 тис. нових високооплачуваних робочих місць [10].

Основними проблемами, що стримують розвиток біоекономіки в Україні, є:

* Відсутність комплексних підходів до розвитку біоекономіки;

* Недосконале законодавче регулювання та стимулювання розвитку біоекономіки;

* Недосконалість механізмів комерціалізації розробок;

* незахищеність інтелектуальної власності;

* Недостатнє фінансування biotech розробок;

* Низька інноваційна активність підприємств;

* Відсутність необхідних елементів інфраструктури;

* Інноваційна інертність органів місцевого самоврядування;

* Відсутність фахівців.

Висновки

Таким чином за результатами дослідження можна дійти висновку, що стан економіко-правових чинників в аграрному секторі має багато загроз щодо ресурсного забезпечення діяльності аграрних підприємств. Тому необхідною умовою підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств є виконання завдань за такими напрямками:

У підвищення ефективності виробництва сільгосппродукції за рахунок впровадження ресурсозберігаючих технологій, що забезпечують скорочення матеріальних і трудових витрат;

У поліпшення якості продукції для підтримки її конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках;

У зміцнення сировинної бази агропромислового виробництва;

У модернізація діючих і розвиток нових конкурентоспроможних виробництв;

У цифровізация діяльності підприємств аграрного сектору;

У розвиток селекції і генетики для потреб стійкого сільського господарства;

У збереження, відновлення і підвищення родючості, раціональне використання сільгоспземель;

У створення сприятливих умов для розвитку підприємництва в аграрному секторі.

Проте вирішення даних питань має супроводжуватися чітким правовим забезпеченням та державною підтримкою аграрної галузі.

Бібліографічний список.

1. Сак К.В. Економічний потенціал підприємства як основа підприємницької діяльності. URL: http://www.inter-nauka.com/ uploads/public/ 14302586305124.pdf

2. Кузьменко О.В. Обґрунтування методичних підходів до оцінки ресурсного потенціалу підприємства. Економічний Нобелівський вісник. 2014. No 1 (7). С. 280-286.

3. Тихий Ф. Коронавирус положил экономику Украины на лопатки. Итоги 2020 года URL: https://ukraina.ru/exclusive/20201230/1030101329.html

4. Розвиток агровиробництва та сільських господарств: підсумки 2020 і прогнози на 2021 рік URL: https://agropolit.com/infographics/view/96.

5. Очікування сільськогосподарських підприємств у II кварталі 2021 року щодо перспектив розвитку їх ділової активності. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/ operativ/ operativ2021/ fin/rp/selo/sg_ь%D0%86kv_2 021_u.pdf

6. Підсумки-2020: Перезавантажено державну підтримку аграріїв та визначено пріоритети на наступні роки. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/pidsumki-2020-perezavantazheno-derzhavnu- pidtrimku-agrariyiv-ta-viznacheno-prioriteti-na-nastupni-roki

7. Ковальчук В. Чи переросте посуха в полум'я протестів аграріїв.

URL: https://mind.ua/openmind/20215987-chi-pereroste-posuha-v-polumya- protestiv-agrariyiv

8. Кернасюк Ю.В. Зернова галузь: розвиток, тренди і прогнози в умовах зміни клімату URL: http://agro-business.com.ua/agro/ekonomichnyi- hektar/ item/18345-zernova-haluz-rozvytok-trendy-i-prohnozy-v-umovakh- zminy-klimatu.html

9. Участники агрорынка поддерживают новое законодательство об

аграрных расписках URL: https://agropravda.com/news/zakonodatelstvo/

14417-uchastniki-agrorynka-podderzhivajut-novoe-zakonodatelstvo-ob- agrarnyh-raspiskah

10. Кернасюк Ю.В. Ринок нанобіотехнологій відкриває нові горизонти ефективності агробізнесу. URL: http://agro-business.com.ua/agro/ ekonomichnyi-hektar/item/21703-rynok-nanobiotekhnolohii-vidkryvaie-novi- horyzonty-efektyvnosti-ahrobiznesu.html

11. Кулакова О. Курс Украины на биоэкономику. URL: https://elevatorist.com/blog/read/671-kurs-ukrainyi-na-bioekonomiku

References

1. Sak K.V. Ekonomichnyy potentsial pidpryyemstva yak osnova

pidpryyemnyts'koyi diyal'nosti. URL: http://www.inter-nauka.com/

uploads/public/ 14302586305124.pdf

2. Kuz'menko O.V. Obgruntuvannya metodychnykh pidkhodiv do otsinky resursnoho potentsialu pidpryyemstva. Ekonomichnyy nobelivs'kyy visnyk. 2014. No 1 (7). S. 280-286.

3. Tykhyy F. Koronavyrus polozhyl ekonomyku Ukrayny na lopatky. Ytohy 2020 hoda URL: https://ukraina.ru/exclusive/20201230/1030101329.html

4. Rozvytok ahrovyrobnytstva ta sil's'kykh hospodarstv: pidsumky 2020 i prohnozy na 2021 rik URL: https://agropolit.com/infographics/view/96.

5. Ochikuvannya sil's'kohospodars'kykh pidpryyemstv u II kvartali 2021 roku shchodo perspektyv rozvytku yikh dilovoyi aktyvnosti. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/operativ/operativ2021/ fin/rp/selo/sg_II%D0%86kv_2 021_u.pdf

6. Pidsumky-2020: Perezavantazheno derzhavnu pidtrymku ahrariyiv ta

vyznacheno priorytety na nastupni roky. URL:

https://www.kmu.gov.ua/news/pidsumki-2020-perezavantazheno-derzhavnu- pidtrimku-agrariyiv-ta-viznacheno-prioriteti-na-nastupni-roki

7. Koval'chuk V. Chy pereroste posukha v polum"ya protestiv ahrariyiv.

URL: https://mind.ua/openmind/20215987-chi-pereroste-posuha-v-polumya-

protestiv-agrariyiv

8. Kernasyuk YU.V. Zernova haluz': rozvytok, trendy i prohnozy v umovakh zminy klimatu URL: http://agro-business.com.ua/agro/ekonomichnyi- hektar/ item/18345-zernova-haluz-rozvytok-trendy-i-prohnozy-v-umovakh- zminy-klimatu.html

9. Uchastnyky ahrorynka podderzhyvayut novoe zakonodatel'stvo ob

ahrarnykh raspyskakh URL: https://agropravda.com/news/zakonodatelstvo/

14417-uchastniki-agrorynka-podderzhivajut-novoe-zakonodatelstvo-ob- agrarnyh-raspiskah

10. Kernasyuk YU.V. Rynok nanobiotekhnolohiy vidkryvaye novi horyzonty efektyvnosti ahrobiznesu. URL: http://agro-business.com.ua/agro/ ekonomichnyi-hektar/item/21703-rynok-nanobiotekhnolohii-vidkryvaie-novi- horyzonty-efektyvnosti-ahrobiznesu.html

11. Kulakova O. Kurs Ukrayny na byoekonomyku. URL: https://elevatorist.com/blog/read/671-kurs-ukrainyi-na-bioekonomiku

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.