Публічна політика та державна підтримка розвитку аграрного виробництва в Україні
Аналіз сучасного стану, методів і способів підтримки аграрного виробництва з боку держави, виявлення основних проблем з її надання, обґрунтування пропозицій щодо її удосконалення. Диференційний підхід надання державної підтримки аграрному сектору України.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.07.2022 |
| Размер файла | 374,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Публічна політика та державна підтримка розвитку аграрного виробництва в Україні
Балян Ануш Варіївна,
доктор економічних наук, професор, віце-президент Національної академії аграрних наук України
Гришова Інна Юріївна,
доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу фінансово-кредитної та податкової політики ННЦ «Інститут аграрної економіки»
Шабатура Тетяна Сергіївна,
доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії і економіки підприємства Одеського державного аграрного університету
Анотація
Рівень продовольчої безпеки України залежить від розвитку аграрного сектору, економічне зростання якого неможливе без надання відповідної державної підтримки, особливо в умовах панування сучасної економічної кризи, провокованої зростанням світової пандемії, а також ускладнення політичної ситуації через продовження збройного конфлікту. Саме тому актуальності набуває активізація механізмів публічної політики державного управління в контексті регуляції та підтримки розвитку аграрного виробництва в Україні.
Метою статті є проведення аналізу сучасного стану, методів і способів підтримки аграрного виробництва з боку держави, виявлення основних проблем з її надання та обґрунтування пропозицій щодо її удосконалення.
Наукова новизна полягає в наданні пропозицій щодо удосконалення публічної політики та державної підтримки аграрного виробництва з метою підвищення конкурентоспроможності аграрної галузі, зміцнення продовольчої безпеки та зростання економічного потенціалу України.
Висновки. Незважаючи на диференційний підхід надання державної підтримки аграрному сектору України, вона є недосконалою, суперечливою та такою, що не дозволяє здійснювати перспективне бюджетне планування державної підтримки аграрного виробництва, не забезпечує повноцінний розвиток галузі на базі сучасних інноваційних технологій, а тому не створює умови для підвищення економічного потенціалу країни. Основними проблемними аспектами розробки та надання державної підтримки аграрному виробництву є: відсутність системного характеру та узгодженості програм із пріоритетами напрямками розвитку сільського господарства; несталість та короткотривала спрямованість державних програм; непрогнозованість і несвоєчасність виплат з боку держави, а також щорічне недовиконання програм; недосконалість та недостатня дієвість законодавчих актів, які регулюють питання надання державної підтримки сільськогосподарському товаровиробнику.
Із метою створення ефективної системи державної підтримки аграрного виробництва необхідно: по-перше, удосконалити відповідні нормативно-правові документи, що регулюють питання державної підтримки галузі; по-друге, розробити та офіційно затвердити Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій, а також відповідні документи, що визначають пріоритети державної підтримки аграрного виробництва на середньо- та довгострокові періоди; по-третє, визначити пріоритетність розвитку малих форм господарювання йудосконалити інструменти їх підтримки та заохочення; по-четверте, визначити інструменти, джерела та обсяги формування фінансових ресурсів для надання державної підтримки, а також узгодити щорічні обсяги надання державної підтримки за її стратегічними напрямами; по-п'яте, здійснювати контроль за виконанням державних програм підтримки на основі використання якісних та кількісних показників.
Ключові слова: аграрне виробництво, державна підтримка, публічна політика, публічне управління, бюджетне планування, державні механізми та інструменти, стратегія розвитку.
Balian Anush V.,
doctor of economic sciences, professor Vice-president of NAAS National Academy of Agrarian Sciences, Kyiv, Ukraine
Gryshova Inna Yu.,
doctor of Economics, Professor National Scientific Center «Institute of Agrarian Economy»
Shabatura Tetyana S.,
Doctor of Economics, Professor, Associate Professor of Economic Theory and Economics of Enterprise Odessa State Agrarian University
REALITIES OF STATE SUPPORT FOR THE DEVELOPMENT
OF AGRICULTURAL PRODUCTION IN UKRAINE
Аbstract
The level of food security in Ukraine depends on the development of the agricultural sector. Economic growth of agricultural production is impossible without the provision of appropriate state support, especially in the current economic crisis provoked by the growth of the global pandemic, as well as the complication of the political situation due to the continuation of the military conflict. державна підтримка бюджетне планування
The purpose of the article is to analyze the current state, methods and ways to support agricultural production by the state, identify the main problems of its provision and justify proposals for its improvement.
The scientific novelty is to provide proposals for improving state support for agricultural production in order to increase the competitiveness of the agricultural sector strengthen food security and increase the economic potential of Ukraine.
Conclusions. Despite the differential approach to providing state support to the agricultural sector of Ukraine, it is imperfect, contradictory and does not allow for long-term budget planning of state support for agricultural production, does not ensure full development of the industry based on modern innovative technologies and therefore does not create conditions for improvement economic potential of the country. The main problematic aspects of the development and provision of state support for agricultural production are: lack of systemic nature and consistency with the priorities of agricultural development; instability and short-term orientation of state programs; unpredictability and lateness of payments by the state, as well as annual underperformance of programs; imperfection and insufficient effectiveness of legislative acts governing the provision of state support to agricultural producers.
In order to create an effective system of state support for agricultural production, it is necessary to: first, at the legislative level to improve the relevant regulations governing the state support of the industry; secondly, to develop and officially approve the Strategy for the Development of Agriculture and Rural Areas, as well as relevant documents defining the priorities of state support for agricultural production for the medium and long term; third, to prioritize the development of small businesses and improve tools to support and encourage them; fourth, to determine the tools, sources and volumes of formation of financial resources for the provision of state support, as well as to agree on the annual volumes of the provision of state support in its strategic areas; fifth, to monitor the implementation of state support programs based on the use of qualitative and quantitative indicators.
Key words: agricultural production, state support, public policy, public administration, budget planning, state mechanisms and tools, development strategy.
Постановка проблеми
Рівень продовольчої безпеки України в умовах сучасної економічної кризи, провокованої зростанням світової пандемії й ускладненням політичної ситуації через продовження збройного конфлікту, залежить, насамперед, від ефективності розвитку аграрного сектору національної економіки [1].
Як свідчить світовий досвід та вітчизняна практика, основним інструментом регулювання розвитку аграрного сектору національної економіки є публічна політика та державна бюджетна підтримка. Саме такі інструменти на державному рівні сприяють послабленню або усуненню результатів нееквівалентного обміну товарами між секторами національної економіки, створюючи платформу для ефективного розвитку аграрного виробництва. Більш того, економічне зростання вітчизняного аграрного сектору вимагає постійного освоєння інновацій та провадження смарт-технологій, а це неможливе без створення з боку держави відповідних соціально-економічних, організаційних і нормативно-правових умов [2, 3].
Аналіз останніх досліджень та публікацій
Упродовж останніх років різним аспектам державної підтримки розвитку аграрного виробництва України приділяється значна увага з боку вітчизняних науковців і практиків. Істотний внесок у дослідження цих та інших питань зробили М. Р. Вані- єва [12], Н.П.Гришанова [20], Р.В.Гришо- ва [2], А. С. Даниленко [11], О. П. Дяченко [13], О. М. Ільчук [7], О. В. Ковальова [3], І. М. Ми- щак [16], О.В.Ніколюк [17] А.А.Осіпова [1], О. В. Панухник [5] та ін. Проте, незважаючи на активне дослідження цієї проблематики, ще досі невирішені проблеми системності та достатності державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, узгодженості її напрямків зі стратегічними цілями розвитку аграрного виробництва, що і зумовлює необхідність проведення подальших досліджень у цьому напрямку.
Метою дослідження є аналіз сучасного стану, методів і способів підтримки аграрного виробництва з боку держави, виявлення основних проблем з її надання й обґрунтування пропозицій щодо її удосконалення.
Виклад основного матеріалу
Державна підтримка є одним із складових елементів системи державного регулювання аграрного сектору. Саме державна підтримка, на переконання О. Мухіної, виступає «способом захисту інтересів сільськогосподарських товаровиробників, який розглядається не тільки як тактичний прийом, але і як стратегічний ресурс, направлений на вирішення пріоритетних, перспективних завдань розвитку сільського господарства, у тому числі зменшення рівня безробіття на селі, підвищення рівня оплати праці, створення нових робочих місць, розвитку соціальної та інженерної інфраструктури» [4, с. 89].
Серед низки напрямів державної підтримки аграрного сектору О. В. Панухник виділяє такі:
- розробка та реалізація різних програм розвитку сільського господарства;
- підтримка сільськогосподарських товаровиробників за рахунок дотацій, субсидій і субвенцій;
- надання виробникам кредитів і позик на пільгових умовах;
- страхування аграрної галузі;
- розвиток зернового потенціалу [5, с. 6].
Практична реалізація напрямів державної підтримки неможлива без існування відповідних державних інституцій, до яких відносяться: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство аграрної політики та продовольства України і Державна фіскальна служба (Рис. 1).
Державна підтримка аграрного сектору
Рис. 1. Державна підтримка аграрного сектору України *Джерело: Складено автором на основі даних [9; 10].
З метою врегулювання відносин між агровиробниками та державою на рівні Верховної Ради України було ухвалено низку законодавчих актів. Основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також забезпечення продовольчої безпеки населення визначено в Законі України «Про державну підтримку сільського господарства України» [6].
Відповідно до цього Закону реалізацію державної підтримки покладено на Кабінет Міністрів України через Аграрний фонд, де головними інструментами регулювання ринку аграрної продукції є товарна та/або фінансова інтервенція.
Специфічним та одночасно вагомим напрямком державної підтримки аграріїв є спеціальний податковий режим та програми, створені Державною фіскальною службою, здійснення яких покладено на Міністерство аграрної політики та продовольства України [7, с. 94].
Надання державної підтримки аграрному сектору передбачено відповідним механізмом (Рис. 2), який регулюється законами «Про державний бюджет України» [8] і «Про державну підтримку сільського господарства України» [9], тоді як обсяги спрямування бюджетних коштів визначаються окремими постановами Кабінету Міністрів України щорічно.
Рис. 2. Диференціювання механізму державної підтримки *Джерело: [5, с.6]
Незважаючи на диференційний підхід надання державної підтримки аграрному сектору України, все ж таки вона сьогодні не носить системного характеру, про що й зауважує у своїх дослідженнях А. С. Даниленко, наголошуючи, що «...існуюча система державної підтримки аграрного сектору в Україні формувалася спонтанно, у міру необхідності...» [11].
Варто відзначити, що в Україні не існує офіційно затвердженої Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій, а також документа, що визначає пріоритети державної підтримки сільськогосподарського товаровиробника на середньо- та довгострокові періоди. Про це наголошує у своїх дослідженнях ряд дослідників, зазначаючи, що деякі із заходів бюджетної підтримки не мають відповідного ухвалення на законодавчому рівні, а тому не можуть бути використані агровиробниками у своїй практичній діяльності [12-15].
Така ситуація унеможливлює узгодження основних показників ефективності державної підтримки чи бюджетної програми із задекларованою стратегією розвитку аграрного сектору. Як наслідок, деякі з бюджетних програм підтримки розробляються хаотично та роздроблено, без належного публічного обґрунтування та погодження з іншими видами державної підтримки. Більш того, бюджетна програма підтримки аграрного виробництва протягом останніх кількох років неодноразово змінювалася. А це, у свою чергу, не дозволяє здійснювати перспективне бюджетне планування державної підтримки галузі та не забезпечує повноцінний її розвиток на базі сучасних інноваційних технологій.
Поряд із цим, слід зазначити, що ефект від заходів антимонопольного регулювання отримує не аграрний сектор, а суміжні монополізовані сектори, такі, наприклад, як дотації на мінеральні добрива, товарні кредити тощо. Через відсутність дієвого контролю у фінансовій сфері та недосконалість організаційно-економічного механізму аграрного сектору генерується нееквівалентний товарообмін між сільським господарством та суміжними галузями, а існуючий мораторій на купівлю та продаж сільськогосподарських земель обмежує доступ виробників аграрної продукції, насамперед малих форм господарювання, до інвестиційних і кредитних ресурсів [16; 17].
Через несталість та корокотривалість дії програм бюджетної підтримки зростає недовіра з боку аграріїв до держави. Недостатній рівень впливу державних заходів на функціонування суб'єктів господарювання, непрогнозованість і несвоєчасність виплат з боку держави тільки унеможливлює включення державної підтримки в стратегію розвитку аграрного бізнесу.
Про недосконалість державних програм підтримки аграрного сектору в Україні наголошує й професор О. В. Панухник. У своїх дослідженнях науковець зауважує, що «... програми бюджетної підтримки в Україні страждають від постійного недофінансуван- ня; правила розподілу бюджетних коштів за відповідними програмними підтримками зазвичай схвалюються на щорічній основі і часто змінюються з року в рік (тобто, виробники сільськогосподарської продукції часто не отримують підтримки, коли вона їм терміново потрібна). Також потрібно врахувати корупційні прояви, наявність обмежень та ускладнень доступу до програм бюджетної підтримки для сільгоспвиробників» [5, с. 6].
Україна, як і більшість європейських країн, здійснює заходи з надання державної підтримки аграрному сектору економіки. Починаючи з 2017року, наша держава відмовилася від непрямої державної підтримки в сільському господарстві, яка, зокрема, надавалася шляхом спеціального режиму оподаткування ПДВ, та почала більш широко запроваджувати механізми прямої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників (Рис. 3).
Рис. 3. Види й інструменти державної підтримки сільськогосподарського виробництва *Джерело: [1]
Починаючи з 2018 року, обсяг субсидіювання агровиробникам був суттєво збільшений, а їх структура була необґрунтовано розширена. До неї було включено 5 основних програм: 1) пільгові кредити; 2) підтримка індивідуальних фермерів; 3) підтримка садівництва; 4) підтримка худоби, переробка та зберігання; 5)часткова компенсація витрат (вітчизняного виробництва) сільськогосподарської техніки. При цьому кожна з цих категорій містила ще від 1 до 8 підпрограм, що, як на нашу думку, варто було дещо узагальнити.
У 2019 році в програму державної підтримки аграрного сектору було закладено 24 підпрограми (Табл. 1), що значно знижує ефективність кожної з них, враховуючи обмеженість бюджетних ресурсів, передбачених для аграріїв, та вимагає введення додаткових адміністративних одиниць, які будуть здійснювати контроль за їх виконанням, а це, у свою чергу, призводить до зростання обсягу загальних витрат на адміністрування державних програм фіскальної підтримки.
Таблиця 1
Державні програми підтримки виробників сільськогосподарської продукції на 2019 рік
|
Державні програми |
Кількість підпрограм |
Обсяг видатків, млн дол. |
|
|
Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів |
1 |
5,03 |
|
|
Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств |
8 |
31,62 |
|
|
Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними |
6 |
15,81 |
|
|
Надання кредитів фермерським господарствам |
1 |
7,91 |
|
|
Державна підтримка галузі тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва) |
7 |
138,34 |
|
|
Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників |
1 |
34.85 |
|
|
Всього |
233.56 |
* Джерело: [18]
За результатами реалізації наведеної в Табл. 1 програми, у 2019році сільськогосподарськими виробниками було використано 4,34 млрд грн бюджетних коштів. У цілому державною підтримкою скористалося 1667 суб'єктів господарювання та 230925фізичних осіб, близько 10тис. фермерів та 2сільгоспкоопе- ративи. Було закуплено 6262 гол. великої рогатої худоби, 7781 гол. овець, 5532 гол. свиней та 257 900доз репродуктивного матеріалу, частково відшкодовано вартість 49 тваринницьких об'єктів та 61 об'єкта із зберігання й переробки зерна, закладено 3897 га плодово-ягідних насаджень, 246 га виноградників та 9 га хмільників, побудовано 5 холодильників з РГС ємністю 8,5 тис. тон, 1 об'єкт із заморожування плодово-ягідної продукції, придбано 5 ліній товарної обробки плодів, 3 механізми для гранулювання хмелю та 1 автоматизовану лінію для висушування фруктів тощо. Крім того, 9502 сільськогосподарськими товаровиробниками придбано 25065 одиниць техніки, 426 підприємств залучили пільгові кредити [10].
Незважаючи на щорічне зростання обсягів фінансування напрямків виробництва сільськогосподарської продукції, по деяких із них простежується негативна динаміка. Так, площі плодово-ягідних насаджень і площі виноградників в Україні мають тенденцію до зниження (Рис. 4).
Рис. 4. Динаміка загальної площі насаджень плодово-ягідних культур і винограду *Джерело: [17]
Також простежується стійка тенденція ськогосподарських тварин в усіх господар- до подальшого зменшення поголів'я сіль- ствах України (Рис.5).
Рис. 5. Динаміка кількості сільськогосподарських тварин * Джерело: [19]
Більшість бюджетних програм є недосконалими та суперечливими. Не є винятком програма з надання кредитів фермерським господарствам. Рішення з надання субсидій фермерським господарствам покладено на спеціальну комісію, розгляд відбувається постфактум, у результаті чого програма стає неактуальною для більшості фермерів. Аналогічна проблема стосується й таких програм, як часткова компенсація витрат на будівництво або реконструкцію тваринницьких ферм та часткова компенсація витрат на сільськогосподарську техніку. При цьому остання передбачає компенсацію витрат на придбання сільськогосподарських машин вітчизняного виробництва з метою підвищення продуктивності сільського господарства. Проте сільськогосподарська техніка вітчизняного виробництва є дешевшою порівняно
3 імпортною, адже за своїми технічними характеристиками значно їй поступається, що суперечить основній цілі реалізації програми.
Не можна оминути той факт, що більшість фермерських господарств України відноситься до малих форм господарювання, проте на їх фінансову підтримку з боку держави спрямовується лише близько 15 % від всього обсягу фінансування.
Враховуючи основні недоліки державної програми підтримки розвитку агрови- робників в 2019році, Уряд затвердив основні напрями підтримки аграріїв у 2020 році, які, з одного боку, мали бути актуальними та економічно ефективними для аграрної галузі, а з іншого - мали відповідати запитам самих сільгоспвиробників. Для реалізації цієї програми в держбюджеті було закладено
4 млрд грн, використання яких передбачалося за такими напрямками:
- фінансова підтримка заходів в АПК шляхом здешевлення кредитів (1.2 млрд грн);
- фінансова підтримка галузі тваринництва (1.0 млрд грн);
- здешевлення сільськогосподарської техніки та обладнання (1.0 млрд грн);
- фінансова підтримка розвитку фермерських господарств та кооперативів (0,4 млрд грн);
- фінансова підтримка розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства (0,4 млрд грн);
- фонд гарантування кредитів (0,24 млрд грн) [20].
За результатами реалізації програми за період з січня по жовтень 2020року отримали кредит за середньозваженою ставкою 17% річних 4231сільськогосподарське підприємство на придбання землі, поточні та капітальні інвестиції та на розвиток тваринництва в обсязі 1,0477 млрд грн із запланованих 1,2 млрд грн [21].
Пріоритетним у наданні фінансової підтримки галузі тваринництва було відшкодовування вартості об'єктів, профінансова- них за рахунок кредитів. За результатами очікувалося: введення в експлуатацію понад 100 тваринницьких ферм та комплексів, створення 1700 додаткових робочих місць, збільшення виробництва сільськогосподарськими підприємствами молока - на 0,5 % та м'яса - на 0,5 % [22]. Із запланованих 1 млрд грн було виділено на відшкодування вартості 28 тваринницьких об'єктів (до 30 % вартості) в грудні 2019року та за період з січня по жовтень 2020 року 327,07 млн грн; на відшкодування вартості будівництва та/ або реконструкції підприємств із зберігання та переробки зерна 69,46 млн грн [21].
Програма підтримки розвитку фермерських господарств та кооперативів передбачала: компенсацію витрат, пов'язаних із наданням сільськогосподарських дорадчих послуг (100 млн грн); надання фінансової підтримки сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам (300 млн грн); доплату за напрямами, які не виплачені у 2019 році [22].
За результатами реалізації програми було виконано:
1) субсидії на одиницю оброблюваних угідь отримали 607 фермерських господарств обсягом 32,201 млн грн. Згідно з програмою субсидії надавалися новостворе- ним фермерським господарствам у розмірі 3 тис. грн. на 1 га, але не більше 60 тис. грн на одне фермерське господарство;
2) надано дотації за утримання 7027 корів обсягом 35,14 млн грн;
3) компенсовано вартість техніки та обладнання СОК, яку отримали 2 кооперативи Тернопільської та Луганської областей обсягом 523,49 тис. грн;
4) частково компенсовано витрати на надання дорадчих послуг, отримали 43 сільськогосподарських підприємства загальним обсягом 286,6 тис. грн [21].
Надання фінансової підтримки на розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства передбачалося за такими напрямками: придбання садивного матеріалу (до 80 % вартості); нове будівництво та реконструкція холодильників, цехів (до 80 % вартості); спорудження шпалери і встановлення систем краплинного зрошення (до 30 % вартості); придбання ліній товарної обробки плодів та ягід виробниками (до 30 % вартості); придбання техніки та обладнання (зокрема іноземного) (до 30 % вартості) [22]. Проте в 2020році фінансову підтримку було надано лише на: нове будівництво та реконструкцію холодильників, цехів в обсязі 54794,2 тис. грн; спорудження шпалери і встановлення систем краплинного зрошення - 200000 тис.грн; придбання техніки та обладнання (зокрема іноземного) (35243,7 тис.грн). Загальна сума бюджету становила 290037,90 тис.грн від запланованих 400 млн грн. [21].
Як бачимо, щорічно спостерігається не- дофінансування напрямків розвитку сільськогосподарського виробництва. Бюджетне планування державної підтримки сільськогосподарського товаровиробника свідчать про короткострокову спрямованість і здійснюється без стратегічного планування політики державної підтримки, що не сприяє розвитку галузі в цілому, а тому не забезпечує підвищення економічного потенціалу країни. Як наслідок, Україна витрачає суттєві обсяги коштів платників податків на субсидії сільгоспвиробникам (близько 0,5 % від загальних видатків Держбюджету). Законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють питання надання державної підтримки сільськогосподарському товаровиробнику, є недосконалими та недостатньо дієвими, а тому потребують системних змін.
Враховуючи основні недоліки державної підтримки аграрного виробництва за попередні роки, Урядом в 2020 року було запущено перезавантаження державної підтримки українського АПК, що базується на трьох принципах - прозорості, прогнозованості та справедливості. Ці принципи закладені у прийнятому 5листопада 2020року Законі «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» та інших законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції», який удосконалює державну підтримку та визначає пріоритети на наступні роки. Пріоритетні напрями формувалися на базі численних зустрічей з аграріями і профільними установами та передбачають: фінансову підтримку заходів в АПК (кредити, страхування); підтримку виробництва нішевих культур (продовольча безпека); підтримку фермерських господарств; підтримку садівництва, виноградарства, хмелярства; картоплярство; підтримку тваринництва; часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки [23].
Крім того, передбачено функціонування онлайн-платформи - Державного аграрного реєстру, який забезпечить аграріям спрощений доступ до програм державної підтримки та публічність її розподілу. Такий інструмент збільшить кількість отримувачів держпід- тримки, спростить взаємодію між державою та сільгоспвиробником, запровадить програми таргетованої державної підтримки з можливістю виконання усіх процесів через електронні інструменти [24].
Висновки
Незважаючи на диферен- ційний підхід надання державної підтримки аграрному сектору України, вона є недосконалою, суперечливою та такою, що не дозволяє здійснювати перспективне бюджетне планування державної підтримки аграрного виробництва, не забезпечує повноцінний розвиток галузі на базі сучасних інноваційних технологій, а тому не створює умови для підвищення економічного потенціалу країни. Основними проблемними аспектами розробки та надання державної підтримки аграрному виробництву є: відсутність системного характеру та узгодженості програм із пріоритетами напрямками розвитку сільського господарства; несталість та короткотривала спрямованість державних програм; непро- гнозованість і несвоєчасність виплат з боку держави, а також щорічне недовиконання програм; недосконалість та недостатня дієвість законодавчих актів, які регулюють питання надання державної підтримки сільськогосподарському товаровиробнику.
Із метою створення ефективної системи державної підтримки аграрного виробництва необхідно: по-перше, удосконалити відповідні нормативно-правові документи, що регулюють питання державної підтримки галузі; по-друге, розробити та офіційно затвердити Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій, а також відповідні документи, що визначають пріоритети державної підтримки аграрного виробництва на середньо- та довгострокові періоди; по-третє, визначити пріоритетність розвитку малих форм господарювання й удосконалити інструменти їх підтримки та заохочення; по-четверте, визначити інструменти, джерела та обсяги формування фінансових ресурсів для надання державної підтримки, а також узгодити щорічні обсяги надання державної підтримки за її стратегічними напрямами; по-п'яте, здійснювати контроль за виконанням державних програм підтримки на основі використання якісних та кількісних показників.
Створення ефективної системи державної підтримки аграрного виробництва забезпечить вихід аграрного виробництва на траєкторію інноваційного розвитку, що, у свою чергу, сприятиме підвищенню конкурентоспроможності аграрної галузі, зміцненню продовольчої безпеки країни та зростанню її економічного потенціалу, а отже - формуванню іміджу України як виробника високоякісної аграрної продукції.
Список використаних джерел
1. ОсіповаА.А. Ефективність інструментів державної підтримки сільськогосподарського виробництва. Ефективна економіка. 2020. №6. URL: DOI:10.32702/2307-2105- 2020.6.61 (Дата звернення: 04.02.2021).
2. ГришоваІ., ГришоваР. Державна політика стійкого розвитку в контексті циркулярної моделі економіки. Перспективи розвитку освіти, науки і бізнесу в глобальному середовищі: матеріали УШМіжнародної науково-практичної конференції (Тернопіль, 23 жовтня 2020р.). Тернопіль: ФОП Осад- цаЮ.В., 2020. С.45-47.
3. КовальоваО.В. Державні орієнтири
реалізації інноваційних провайдерів структурної політики аграрного сектора економіки України. Бізнес Інформ. 2020. № 6. C. 159166. URL:https://doi.org/10.32983/2222-
4459-2020-6-159-166 (Дата звернення:
04.02.2021) .
4. МухинаЕ. Оценка эффективности государственной поддержки агропромышленного производства. Экономист. 2007. № 4. С. 89-93
5. ПанухникО.В. Напрями та шляхи трансформації державної підтримки суб'єктів аграрної сфери України. Актуальні проблеми інноваційної економіки. Всеукраїнський науковий журнал. 2017. № 1. С. 5-10.
6. Про державну підтримку сільського господарства: Закон України від 24 червня 2004 р. № 1877-IV. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/1877-15#Text (Дата звернення: 24.01.2021).
7. Ільчук О. М. Державна підтримка сільського господарства в Україні. Економіка АПК. 2019. №2. С. 93-98.
8. Про державний бюджет України на 2020 рік: Закон України від 14листопада 2019 р. №294-IX. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/294-20#Text (Дата звернення:
24.01.2021) .
9. Про державну підтримку сільського господарства: Закон України від 24 червня 2004 р. № 1877-IV. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/1877-15#Text (Дата звернення: 24.01.2021).
10. Підтримка аграріїв. URL: http:// minagro.gov.ua/uk/support_apk (Дата звернення: 24.01.2021).
11. ДаниленкоА.С. Державна підтримка аграрного сектору економіки в контексті формування передумов для сталого економічного розвитку. URL: http://www.nbuv. gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2011_1/235.pdf (Дата звернення: 27.01.2021).
12. ВанієваМ.Р. Державна підтримка підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу АПК регіону. Наукові праці південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування «Кримський агротехнологічний університет». Сімферополь, 2009. Вип. 119. С. 46-52.
13. Rusan,V., Diachenko,O. Institutional frameworks for agrarian sector development in the context of ensuring the economic security of state. Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine. 2019. №2. Р. 117-122.
14. Tetiana Tielkiniena, Gryshova Inna, Shabatura Tatyana, Nehodenko Viktoriia, Didur Hanna, Shevchenko Alisa. Lobby legalization - legal instrument for ensuring state subsidies to leaders of agricultural producers. JCR. 2020; 7(4): 1679-1683. doi:10.31838/jcr.07.04.274.
15. Gryshova,I., Shabatura,T., Girdzijaus- kas, S., Streimikiene, D., Ciegis, R., Griesiene, I. The Paradox of Value and Economic Bubbles: New Insights for Sustainable Economic Development. Sustainability. 2019. 11,6888. https://doi.org/10.3390/su11246888.
16. МищакІ. М. Проблеми і перспективи законодавчого забезпечення інноваційного розвитку в Україні. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2018. №6. С. 34-43. https://doi.org/10.32886/ instzak.2018.06.05.
17. Nikoliuk,O. Formation of the model of the public-private partnerships as an instrument for regulation of the socio-economic development of agricultural sector. Food Industry Economics. 2018. № 10 (3). С. 13-20. doi: 10.15673/fie.v10i3.1056.
18. Інформаційно-аналітичний портал АПК України. URL: https://agro.me.gov.ua/ua/ pidtrimka (Дата звернення: 04.02.2021).
19. Державна служба статистики України. URL:https://ukrstat.org/uk/operativ/
operativ2017/sg/pvzu/arch_pvxu.htm (Дата звернення: 04.02.2021).
20. ГришановаН. Визначено основні напрями підтримки аграріїв на 2020 рік. Агробізнес. Банківська діяльність. URL: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/193209_ viznacheno-osnovn-napryami-pdtrimki-agrarv- na-2020-rk (Дата звернення: 04.02.2021).
21. Держпідтримка АПК у 2020 році. URL: https://www.me.gov.ua/ (Дата звернення:
04.02.2021) .
22. Мінекономіки презентувало модель державної підтримки АПК у 2020 році. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/ rubric-economy/2 87412 5-minekonomiki- prezentuvalo-model-derzavnoi-pidtrimki-apk-u- 2020-roci.html (Дата звернення: 04.02.2021).
23. Урядовий портал. URL: https://www. kmu.gov.ua/news/igor-petrashko-ozvuchiv- napryamki-pidtrimki-apk (Дата звернення:
04.02.2021) .
24. Підсумки-2020:Перезавантажено
державну підтримку аграріїв та визначено пріоритети на наступні роки. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. URL: https://www.me.gov. ua/?lang=uk-UA (Дата звернення: 04.02.2021).
References:
1. Osipova,A.A. (2020). Efektyvnist' instrumentiv derzhavnoi pidtrymky sil's'kohospodars'koho vyrobnytstva. Efektyvna ekonomika, vol. 6. URL : http://www.economy nayka.com.ua/?op=1&z=7975 (Last accessed:
04.02.2021) .DOI: 10.32702/2307-2105
2020.6.61 [in Ukrainian].
2. Grishova, I., Grishova, R.(2020).
Derzhavna polityka stijkoho rozvytku v konteksti tsyrkuliarnoi modeli ekonomiky. «Perspektyvy rozvytku osvity, nauky i biznesu vhlobal'nomu seredovyschi»:materialy
VIII Mizhnarodnoinaukovo-praktychnoi
konferentsii (Ternopil', 23 zhovtnia 2020r.). Ternopil':FOP OsadtsaYu.V, 45-47 [in Ukrainian].
3. Kovaleva,O.V. (2020).Derzhavni
oriientyry realizatsii innovatsijnykh provajderiv strukturnoi polityky ahrarnoho sektora ekonomiky Ukrainy. Biznes Inform, vol. 6, 159166. URL:https://doi.org/10.32983/2222-
4459-2020-6-159-166. (Last accessed:
04.02.2021) [in Ukrainian].
4. Mukhina,E. (2007). Otsenka effektyvnosty hosudarstvennoj podderzhky hropromyshlennoho proyzvodstva. Ekonomyst, vol. 4, 89-93 [in Ukrainian].
5. Panuhnik,O.V. (2017). Napriamy ta shliakhy transformatsii derzhavnoi pidtrymky sub'iektiv ahrarnoi sfery Ukrainy. Aktual'ni problemy innovatsijnoi ekonomiky. Vseukrains'kyj naukovyjzhurnal, vol. 1, 5-10 [in Ukrainian].
6. Verhovna Rada Ukrainy. (2004). Pro derzhavnu pidtrymku sil's'koho hospodarstva: Zakon Ukrainy №1877-IV. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/1877-15#Text (Last accessed: 24.01.2021) [in Ukrainian].
7. Ilchuk,O.M. (2019). Derzhavna pidtrymka sil's'koho hospodarstva v Ukraini. Ekonomika APK, vol. 2, 93-98 [in Ukrainian].
8. Verhovna Rada Ukrainy. (2019). Pro derzhavnyj biudzhet Ukrainy na 2020 rik: Zakon Ukrainy №294-IX. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/294-20#Text (Last accessed:
24.01.2021) [in Ukrainian].
9. Verhovna Rada Ukrainy. (2004). Pro derzhavnu pidtrymku sil's'koho hospodarstva: Zakon Ukrainy №1877-IV. URL: http://zakon2. rada.gov.ua (Last accessed: 24.01.2021) [in Ukrainian].
10. Pidtrymka ahrariiv. URL:http://
minagro.gov.ua/uk/support_apk (Last accessed:
24.01.2021) [in Ukrainian].
11. Danilenko,A.S. (2020). Derzhavna pidtrymka ahrarnoho sektoru ekonomiky v konteksti formuvannia peredumov dlia staloho ekonomichnoho rozvytku. URL: http://www. nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2011_1/235. pdf (Last accessed: 27.01.2021) [in Ukrainian].
12. Vanieva,M.R. (2009). Derzhavna
pidtrymka pidvyschennia efektyvnosti vykorystannia resursnoho potentsialu APK rehionu. Naukovi pratsi pivdennoho filialu natsional'nohouniversytetu bioresursiv
ipryrodokorystuvannia«Kryms'kyj
ahrotekhnolohichnyj universytet». Simferopol', vol. 119, 46-52 [in Ukrainian].
13. Rusan, V., Diachenko,O. (2019). Institutional frameworks for agrarian sector development in the context of ensuring the economic security of state. Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, vol. 2, 117-122 [in Ukrainian].
14. Tetiana Tielkiniena, Gryshova Inna,
Shabatura Tatyana, Nehodenko Viktoriia, Didur Hanna, Shevchenko Alisa. (2020). Lobby legalization - legal instrument for ensuring state subsidies to leaders of agricultural producers. JCR, vol. 7(4),1679-1683.doi:10.31838/
jcr.07.04.274.
15. Gryshova,I.,Shabatura,T.,
Girdzijauskas, S., Streimikiene, D., Ciegis, R., Griesiene,I. (2019). The Paradox of Value and Economic Bubbles: New Insights for Sustainable Economic Development. Sustainability, vol.11, 6888. https://doi.org/10.3390/su11246888.
16. Myshchak,I. (2018). Problemy i perspektyvy zakonodavchoho zabezpechennia innovatsijnoho rozvytku v Ukraini. Naukovi zapysk Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy, 6, 34-43. https://doi.org/10.32886/ instzak.2018.06.05 [in Ukrainian].
17. Nikoliuk,O. (2018). Formation of the model of the public-private partnerships as an instrument for regulation of the socioeconomic development of agricultural sector. Food Industry Economics, vol. 10 (3), 13-20; doi: 10.15673/fie.v10i3.1056 [in Ukrainian].
18. Informatsijno-analitychnyj portal
APK Ukrainy. URL:https://agro.me.gov.ua/
ua/pidtrimka (Last accessed: 04.02.2021) [in Ukrainian].
19. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy.
URL:https://ukrstat.org/uk/operativ/
operativ2017/sg/pvzu/arch_pvxu.htm (Last accessed: 04.02.2021) [in Ukrainian].
20. Grishanova,N. (2020). Vyznacheno osnovni napriamy pidtrymky ahrariiv na 2020 rik. Ahrobiznes. Bankivs'ka diial'nist'. URL: https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/193209_ viznacheno-osnovn-napryami-pdtrimki-agrarv- na-2020-rk (Last accessed: 04.02.2021) [in Ukrainian].
21. Derzhpidtrymka APK u 2020 rotsi. URL: https://www.me.gov.ua/ (Last accessed:
04.02.2021) [in Ukrainian].
22. Minekonomiky prezentuvalo model'
derzhavnoi pidtrymky APK v 2020 rotsi. Ukrinform. URL:https://www.ukrinform.ua/
rubric-economy/2874125-minekonomiki- prezentuvalo-model-derzavnoi-pidtrimki-apk-u- 2020-roci.html (Last accessed: 04.02.2021) [in Ukrainian].
23. Uriadovyj portal. URL: https://www. kmu.gov.ua/news/igor-petrashko-ozvuchiv- napryamki-pidtrimki-apk (Last accessed:
04.02.2021) [in Ukrainian].
24. Pidsumky-2020:Perezavantazheno
derzhavnu pidtrymku ahrariiv ta vyznacheno priorytety na nastupni roky. Ministerstvo rozvytku ekonomiky, torhivli ta sil's'koho hospodarstva. URL:https://www.me.gov.
ua/?lang=uk-UA (Last accessed: 04.02.2021) [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Аналіз світового досвіду розвитку і державної підтримки малого бізнесу. Державна підтримка виробництва і реалізації продукції, що передбачає надання державних замовлень; фінансово-кредитна підтримка; сприятлива податкова політика, пільгове оподаткування.
реферат [32,7 K], добавлен 10.05.2011Аналіз сучасного стану реального сектору економіки: промисловості, аграрного сектору і транспортної галузі. Виявлення проблем його розвитку у контексті економічної безпеки держави: погіршення інвестиційного клімату, відсутності стимулів для інновацій.
статья [27,7 K], добавлен 11.09.2017Формування ринкової системи в сучасних умовах. Загальні основи малого та середнього підприємництва. Державна політика підтримки підприємництва. Проблеми, які потребують втручання держави у вирішенні їх у сфері підтримки малого і середнього підприємництва.
реферат [68,7 K], добавлен 20.03.2009Вказано на необхідність оцінити вплив підходів до структурної політики аграрного сектору економіки країн Європи. Виокремлено шляхи її реалізації в умовах сучасних глобальних процесів. Процес реформування сільськогосподарського виробництва в Україні.
статья [29,2 K], добавлен 11.09.2017Характеристика інвестиційно-іноваційної діяльності. Аналіз інвестиційної діяльності в Україні. Застосування міжнародного досвіду державної підтримки інноваційної діяльності до умов економіки України. Заходи підтримки інвестиційно-інноваційної активності.
курсовая работа [180,6 K], добавлен 20.03.2009Структура та особливості малого підприємництва в аграрній сфері. Його сильні й слабкі сторони, можливості й загрози розвитку. Аналіз сучасного стану, а також тенденції розвитку малого підприємництва в аграрному секторі економіки України, проблеми.
статья [265,7 K], добавлен 19.09.2017Малий бізнес як самостійна, систематична господарська діяльність малих підприємств будь-якої форми власності та громадян-підприємців, характеристика функцій. Знайомство з особливостями державної підтримки розвитку малого і середнього бізнесу в Україні.
курсовая работа [260,5 K], добавлен 20.05.2014Теоретичні засади аналізу інвестиційної інфраструктури агро-промислового комплексу України. Нормативне забезпечення аналізу аграрного сектору. Місце та роль інвестицій в розвитку АПК система статистичних показників розвитку інфраструктури комплексу.
курсовая работа [43,8 K], добавлен 01.07.2019Дослідження окремих економічних та соціальних аспектів відміни спецрежиму оподаткування у сільському господарстві України в умовах реформування системи податкових пільг. Аналіз наслідків відміни спецрежиму оподаткування ПДВ у аграрному секторі.
статья [53,4 K], добавлен 21.09.2017Механізм державного регулювання підприємництва, його необхідність. Інституціональні засади державної підтримки підприємництва. Фінансові важелі державної підприємницької політики. Економічні функції податків. Державна підтримка розвитку бізнесу в Україні.
реферат [56,4 K], добавлен 18.03.2011
