Формування механізму управління матеріальними ресурсами підприємства в сучасних умовах господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Формування механізму управління матеріальними ресурсами підприємства в сучасних умовах господарювання

Formation of mechanism of the enterprise material resources management in modern conditions of business

Шевченко Владислав Аркадійович, кандидат економічних наук, доцент

Дмитрук Ольга Анатоліївна студентка

Shevchenko V.

Candidate of Economic Sciences, associate Professor Oles Honchar Dnipro National University

Dmytruk O.

student

Oles Honchar Dnipro National University

Summary

In the article the basic going is considered near interpretation of maintenance and essence of economic category "material resources". A management offers material resources to carry out on the basis of forming of mechanism, the authorial model of that is presented in the article. The basic component elements of an offer mechanism are considered. Authorial determination of category is set forth "mechanism of management material resources".

Key words: material resources, mechanism, management, mechanism of management of material resources, efficiency.

Анотація

В статті розглянуто основні підходи до трактування змісту та сутності економічної категорії «матеріальні ресурси». Запропоновано управління матеріальними ресурсами провадити на основі формування механізму, авторську модель якого представлено в статті. Розглянуто основні складові елементи запропонованого механізму. Сформульовано авторське визначення категорії «механізм управління матеріальними ресурсами підприємства».

Ключові слова: матеріальні ресурси, механізм, управління, механізм управління матеріальними ресурсами, ефективність.

Постановка проблеми

У сучасних умовах господарювання, які здебільшого характеризуються загостренням конкурентної боротьби, успішний розвиток виробничих підприємств багато в чому залежить від ефективного управління матеріальними ресурсами. Це обумовлено високим рівнем матеріаломісткості продукції національних виробників, постійним зростанням цін на сировинні ресурси, що викликає зростання витрат на формування сировинної, паливної, енергетичної бази українських підприємств, наслідком чого є втрата конкурентних позицій на світових ринках. Отже, за таких умов все більшої актуальності набувають наукові дослідження спрямовані на розробку та наукового обґрунтування механізмів ефективного управління матеріальними ресурсами виробничих підприємств.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналіз літературних джерел підтверджує, що проблемам управління матеріальними ресурсами підприємств приділяли увагу у своїх чисельних працях закордонні та вітчизняні науковці.

Так, дослідження категорії «матеріальні ресурси підприємства» здійснювали такі науковці, як М. Г. Чумаченко, Г. І. Андрєєва, Л. М. Тимошенко, А. Н. Азріліян, А. Б. Борисов, Д. Д. Гордієнко, А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк, Л. М. Чернелевсь- кий, Н. Г. Слободян, О. В. Михайленко, В. В. Величко, А. І. Ільїн, А. А Руденко, М. К. Старовойтов, П. А. Фомін, М. В. Дроботова, П. В. Іванюта, О. П. Лугівська, В. Г. Золотогоров, С. В. Мочерний, Я. С. Ларіна, О. А. Устенко, С. І. Юрій, Г. С. Суков, М. Г. Чумаченко, М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток, А. С. Головачев , І. М. Бабук, Г. М. Азаренкова, В. А. Грюнштам, П. В. Горячкін, Н. А. Горелов та інші.

Сучасні проблеми управління матеріальними ресурсами підприємств знайшли відображення у працях вітчизняних та закордонних науковців, а саме: Н. Дж. Еквілайга, Д. ДЖ. Клосса, Д. Дж. Бау- ерсокса, Р Якобса, І. О Бондарєвої, С. С Крохмаль, Ю. Ю. Лоли, О. Ю. Могилевської, В. Несвіт, Б Ані- кіна, О. Ю. Руднєвої, Н. О. Селезньової, Т. О. Степаненко, А. Гаджинського, В. Г. Стрижової, В. Лукінського.

Виділення невирішених раніше часток загальної проблеми. Не зважаючи на безумовну наукову цінність проведених у даному напрямку досліджень, чисельні напрацювання та здобутки, у науковому просторі донині не сформовані загально визнані підходи до побудови комплексного цілісного механізму управління матеріальними ресурсами підприємства, уточнення потребують формулювання визначення категорій - «матеріальні ресурси», «механізм управління матеріальними ресурсами підприємства», що обумовлює актуальність досліджень у даному напрямку.

Мета статті - обґрунтування підходів до формування механізму управління матеріальними ресурсами підприємства на основі поєднання та визначення взаємозв'язків його основних складових елементів.

управління матеріальний ресурс

Виклад основного матеріалу

У сучасній економічній літературі існує безліч підходів до трактування та визначень категорії «матеріальні ресурси підприємства», які було систематизовано на основі узагальнення досліджених літературних джерел. Встановлено, що значна кількість науковців під терміном "матеріальні ресурси" розуміють зберігання ресурсів на випадок необхідності, резерв, який призначений для забезпечення безперебійного процесу виробництва і не використовується у поточній діяльності підприємства. Зокрема, на думку Г. І. Андрєєвої, матеріальні ресурси - це «основні та оборотні засоби виробництва, які використовуються або можуть бути використані у виробничому процесі та є матеріальною базою підприємства чи галузі» [1, с. 136]. У свою чергу, Л. М. Тимошенко матеріальні ресурси відносить до складової частини засобів виробництва, а їх основними елементами вважає сировину та матеріали [2, с. 89]. А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк категорію «матеріальні ресурси» трактують з позиції визначення її складових елементів і відносять до них основні та допоміжні матеріали, сировину, незавершене виробництво, тару, відходи, тощо [3 с. 783]. Принципово їх точку зору поділяють й інші науковці, зокрема Ільїн А. І., Руденко А. А, Старовойтов М. К. Фо- мін П. А., Дроботова М. В., які визначають матеріальні ресурси як ті, що різняться здебільшого кількістю та змістом елементів.

У свою чергу Величко В.В. вважає, що «матеріальні ресурси - це ресурси в натурально-речовинній формі, які використовуються у виробничій (господарській) діяльності підприємства [4, с. 59]. До їх складу автор відносить основні фонди та частку оборотних фондів. Іванюта П. В., Лугівська О. П. [5, с. 95], Золотогоров В. Г. [6, с. 377], Мочер- ний С. В., Ларіна Я. С., Устенко О. А., Юрій С. І [7, с. 463] також до матеріальних ресурсів відносять як предмети так і засоби праці, як основні так і оборотні фонди.

Дещо вужчим можна вважати визначення матеріальних ресурсів таким авторами як Чумаче- нко М. Г., Болюх М. А., Бурчевський В. З., Горбаток М. І. [8], Суков Г. С. [9] та інші, які вважають матеріальними ресурсами «запаси предметів праці, що вже придбані, але ще не брали участі у виробництві продукції» [8, с. 405], тобто зводячи зміст матеріальних ресурсів до виробничих запасів.

Таким чином, можна дійти висновку, що в економічній літературі не існує загальноприйнятого визначення категорії «матеріальні ресурси». Трактування різних авторів категорії «матеріальні ресурси» можна поєднати в межах таких підходів:

матеріальними ресурсами вважають сукупність виключно предметів праці, які підприємство використовує у виробничих процесах;

до матеріальних ресурсів відносять як предмети, так і засоби праці, як основні виробничі фонди, так і оборотні фонди;

матеріальними ресурсами вважають запаси предметів праці, включно із сировиною, основними матеріалами, тобто виробничі запаси.

Зазначені вище визначення не мають характеру протиріччя, а економічно обґрунтовано доповнюють, поглиблюють одне одного, відображаючи ту чи іншу властивість матеріальних ресурсів як економічної категорії.

Матеріальні ресурси підприємства є одним із багатьох об'єктів, до управління якими застосовують підходи, що ґрунтуються на побудові та формуванні певних механізмів.

Механізмом у широкому розумінні вважають «внутрішній пристрій; систему, спосіб певного виду діяльності; сукупність станів і процесів, із яких складається будь-яке явище» [10, с 98]. Найбільш обґрунтованим визначенням механізму управління у науковій спільноті вважається сформульоване Ю. Д. Кунєвим, який зазначав, що у вузькому трактуванні механізм управління являє собою статичну єдність окремих структурних елементів, які виконують функції важеля управлінських процесів і явищ. У широкому сенсі є інструментарієм впливу на управлінську інформацію, що забезпечує «динаміку, реальне функціонування усієї статичної єдності елементів» [11].

Механізм управління будь-яким об'єктом - це складна, відносно самостійна структурно -логічна система, яка складається із сукупності певних взаємопов'язаних та взаємоузгоджених між собою елементів. Розмаїття цільових установок, методів, принципів, важелів, суб'єктів та об'єктів управління призвели до розробки, формування, побудови науковцями та практиками значної кількості різноманітних механізмів управління, які застосовують на підприємствах.[12, 13, 14]

Основною метою формування механізму управління матеріальними ресурсами підприємства є забезпечення сприятливих організаційно-економічних умов для успішного досягнення цілей управління. Рівень досконалості механізму, запровадженого на підприємстві, залежить від глибини його науково-методичного обґрунтування, а також від суб'єкта формування механізму, його професіоналізму та досвіду.

Результатом узагальнення розглянутих підходів до визначення та побудови механізму управління матеріальними ресурсами підприємства стало сформульоване його авторське бачення. Механізмом управління матеріальними ресурсами підприємства можна вважати сукупність взаємопов'язаних елементів (цілей, завдань, методів, важелів, інструментів, принципів, функцій та інших), які дозволяють здійснювати процес управління, спрямований на забезпечення ритмічності, безперебійності виробничого процесу, підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів, та як наслідок - зростання прибутковості та рентабельності діяльності підприємства в цілому.

Розроблена узагальнена модель механізму управління матеріальними ресурсами підприємства складається із двох взаємопов'язаних блоків, а саме: механізму управлінської діяльності та процесу управління основними елементами матеріальних ресурсів (рис. 1).

Рисунок 1 - Узагальнена модель механізму управління матеріальними ресурсами підприємства

удосконалення нормування матеріальних основних виробничих фондів;

запасів та використання матеріальних ресурсів; - зниження матеріалоємності виробництва;

підвищення ефективності використання - застосування новітніх технологій з метою

Блок, який відображає механізм управлінської діяльності, передбачає визначення об'єкту, мети, завдань, функцій, принципів, методів, інструментів, важелів управління та підсистеми його забезпечення (організаційного, економічного, нормативноправового, інформаційного).

Основною метою управління матеріальними ресурсами підприємства є підвищення ефективності їх використання за умови забезпечення ритмічності й безперебійності виробничого процесу. Досягнення зазначеної мети можливе шляхом виконання таких завдань:

оптимізація матеріально-технічного постачання;

стимулювання раціонального, економного використання усіх елементів матеріальних ресурсів;

використання більш економічної сировини (матеріалів);

використання вторинної сировини.

Основними елементами матеріальних ресурсів підприємства, на які спрямовані управлінські дії, (об'єкт управління) - це будівлі та споруди виробничого призначення, активна частина основних виробничих фондів (обладнання, устаткування, машини, тощо), приладдя, інструменти та виробничі запаси.

Механізм управління матеріальними ресурсами підприємства передбачає застосування інтегрованого підходу до функцій управління, основними з яких є:

планування (стратегічне, поточне, оперативне);

організація постачання та використання матеріальних ресурсів;

нормування матеріальних запасів витрат матеріальних ресурсів;

стимулювання та мотивація до економного та раціонального використання матеріальних ресурсів;

аналіз стану, рівня забезпеченості, руху матеріальних ресурсів;

оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів, оцінка ресурсного потенціалу підприємства.

Принципи управління матеріальними ресурсами умовно поділяються на загальні (науковості, комплексності, оптимальності, ефективності, цілісності, тощо) та специфічні, тобто такі, що враховують специфіку об'єкта управління. До останніх слід віднести:

ресурсозбереження;

оперативність;

інтенсифікацію використання матеріальних ресурсів;

планування та організацію матеріального потоку;

економічність.

Зазначені вище та інші принципи управління матеріальними ресурсами, які визначено в літературних джерелах, є фактично поглибленням основного принципу управління матеріальними ресурсами, а саме оптимальності. Оптимізація матеріальних ресурсів полягає у забезпечені планомірного процесу виробництва за умови мінімізації витрат, тобто відповідає основній меті управління ними.

Сучасна теорія і практика переконують, що ключовими методами управління матеріальними ресурсами підприємства є методи кількісного оцінювання та діагностики; прогнозування та формування стратегічних орієнтирів; рейтингування; маркетингових досліджень тощо. Реалізація та вдосконалення зазначених методів потребує застосування комплексного підходу для здійснення фінансових, організаційних, технічних, технологічних та інших заходів.

Специфіка діяльності кожного підприємства визначає можливість використання в кожному конкретному випадку певного набору інструментів та важелів управління матеріальними ресурсами, які не протиставляють, а застосовують комплексно у відповідності до обставин та особливостей ситуації. Особливим інструментарієм у процесі управління матеріальними ресурсами можна вважати логістику, реінжиніринг та контролінг. Логістика задовольняє потребу підприємства в управлінні безперервним рухом матеріальних ресурсів на підприємстві; реінжиніринг бізнес-процесів створює організаційну основу для їх руху, а контролінг надає інформаційно-аналітичне забезпечення та дозволяє відстежувати результати впровадження логістики й реінжинірингу. Системне їх впровадження забезпечує комплексний підхід до управління матеріальними ресурсами [15, с. 133].

Важливою складовою механізму є підсистема забезпечення управління матеріальними ресурсами. Організаційне забезпечення полягає передусім у створенні організаційних структур управління матеріальними ресурсами, визначені їх функцій та завдань, встановленні взаємозв'язків між ними. Нормативно-правове забезпечення складають нормативні, правові, законодавчі, інструктивні документи, які приймаються на макро- (загальнонаціональному) та мікро- (внутрішньофірмовому) рівні. В умовах нестабільності зовнішнього середовища, високого рівня конкуренції особливої уваги заслуговує інформаційне забезпечення управління матеріальними ресурсами, що вимагає використання не лише обліково-економічних даних, а й технічної, технологічної й іншої інформації та потребує впровадження інформаційно-аналітичних систем.

Основним керованим елементом у розробленому механізмі виступає процес управління складовими елементами матеріальних ресурсів, головним завданням якого є забезпечення ритмічного, безперервного процесу виробництва за умови мінімізації витрат, підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів задля зростання прибутковості та рентабельності діяльності підприємства в цілому.

Висновки та пропозиції

Високоефективного управління матеріальними ресурсами підприємства можна досягти шляхом застосування адекватного, науково-обґрунтованого механізму. Механізм управління матеріальними ресурсами підприємства є самостійною економічною категорією, яку можна визначити як сукупність взаємопов'язаних елементів (цілей, завдань, методів, важелів, інструментів, принципів, функцій та інших), які дозволяють здійснювати процес управління, спрямований на забезпечення ритмічності, безперебійності виробничого процесу, підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів, та як наслідок зростання прибутковості та рентабельності діяльності підприємства в цілому. Розроблений механізм складається із двох взаємопов'язаних блоків: механізму управлінської діяльності та процесу управління основними елементами матеріальних ресурсів, та має спрямованість на досягнення високого рівня прибутковості та рентабельності діяльності підприємства. Подальші дослідження слід спрямувати на науково-теоретичне обґрунтування інструментів та методів управління матеріальними ресурсами підприємства в сучасних умовах господарювання.

Список літератури

Андрєєва Г.І. Чернелевський Л.М., Слободян Н.Г., Михайленко О.В. Економічний аналіз: Навч. - метод. посіб. К.: Знання, 2008. 263с.

Тимошенко Л. М. Економіка і економія. К., Вид-во політичної літератури України, 1982. 166 с.

Загородній А. Г., Вознюк Г Л. Фінансово- економічний словник.. К.: Знання, 2007. 1072 с.

Величко В. В. Економіка підприємства: навч. посіб. Х.: ХНАМГ, 2010. 169 с

Іванюта П. В. Лугівська О. П. Управління ресурсами і витратами: навч. посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2009. 320 с.

Золотогоров В.Г. Экономический словарь по экономике. Мн.: Полымя, 1997. 571 с.

Мочерний С. В. Економічний енциклопедичний словник: [У двох томах] / С.В. Мочерний, Я.С. Ларіна, О.А. Устенко, С.І. Юрій; за ред. С.В. Мочерного. Т 1. Львів: Світ, 2005. 616 c.

Економічний аналіз: Навч. посібник / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток та ін.; pа ред. акад. НАНУ, проф. М. Г Чумаченка. Вид. 2-ге перероб. і доп. К.: КНЕУ, 2003. 556 с.

Суков Г С. Вирішення проблем обліку запасів. Вісник Житомирського державного технологічного університету / Серія: Економічні науки. 2005. № 2(32). С. 187-195.

Харченко В.А. Механізм формування системи стратегічного управління розвитком промислового підприємства. Економіка промисловості. 2014, № 4 (68). С.97-104.

Кунєв Ю. Д., Коросташова І. М., Мазур А. В., Шапошник С. П. Управління в митній службі : підруч. К.: Центр навч. л-ри, 2006. 406 c.

Гринько Т.В., Тімар І.В. Теоретичні підходи до формування механізму управління іміджем підприємств сфери послуг. Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2016. Вип. 6 (06). Ч. 1. С.85-90.

Гринько Т В., Шевченко В. А. Організаційно-економічний механізм у системі управління господарською діяльністю закладів охорони здоров'я. Економіка та підприємництво. Київ: КНЕУ 2016. Вип. 36-37. С. 96-110.

Управління розвитком суб'єктів підприємництва: механізми, реалії, перспективи: колект. мо- ногр. за заг. ред.. Т В. Гринько. Дніпро, 2018. 333 с.

Лозовский А. Н., Батышева В. И. Подходы к управлению развития потенциала материальнотехнической базы предприятия. «Молодий вчений» 2014 р. № 5 (08). С.131-134.

Размещено на Allbest.ru