The impact of migration processes on the management of socioeconomic development and self-organization of the individual

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

The impact of migration processes on the management of socioeconomic development and self-organization of the individual

Zos-Kior Mykola

The overall purpose of this paper is to put everyone in the picture about the nature of the brain drain migration and to the search of the possible ways of the improvement of the EU labour migration policy to solve this significant problem. The findings of the analysis indicate that in the modern world with its demographic and economic imbalances, the total number of international migrants is likely to rise during the XXI century. After presenting a statistical overview of two distinct migratory flows of European labour force, it was concluded that the existing politics of brain drain is not adequately captured in the official data. Therefore, the core factors that drive brain drain migration are determined by authors. The most spread models of high-skilled labour attraction management are investigated in the paper. And, finally, the main pillars of the EU labour migration policy to solve a brain drain social problem are proposed.

Keywords: management, socio-economic development, self-organization of the individual, brain drain, European Union, high-skilled labour force, migration processes.

ЗОСЬ-КІОР Микола Валерійович

ВПЛИВ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ ТА САМООРГАНІЗАЦІЮ ОСОБИСТОСТІ

Проблема. Значні геополітичні перетворення мають вплив на всі аспекти суспільства, включаючи міграційні процеси. Процеси глобалізації економіки та підвищення відкритості економік сприяють обміну людськими ресурсами, що підвищує їх конкурентоспроможність на міжнародних ринках праці. Сьогодні в Україні зростає міграція економічно активного населення, включаючи молодь, жінок та висококваліфікованих фахівців, при цьому країни ЄС мають в основному позитивне міграційне сальдо, що несе з собою і позитивні, і негативні ознаки, що актуалізує тему дослідження.

Метою статті є дослідження впливу міграційних процесів на управління соціально-економічним розвитком та самоорганізацію особистості.

Результати. Доведено, що нині відмінності між країнами по всьому світу часто не такі великі, як диспропорції всередині них, оскільки кожна країна має свій унікальний тип економічної системи. Комплексний аналіз показує, що розрив між регіонами з низьким рівнем доходу та з високим рівнем доходу збільшувався під час спаду в деяких розвинених економіках. Ця обставина допомагає пояснити, чому ринки праці з економікою з високим рівнем доходу настільки привабливі для працівників з територій з низьким і середнім рівнем доходу. Виявлено, що міжнародними мігрантами є люди, які мають різний рівень освіти. Великі відмінності у знаннях та навичках між немігрантами та мігрантами та серед останніх стають більш помітними. Кількість часу, витраченого на навчання, життя та працю за межами країни походження, зазвичай дозволяє мігрантам не лише отримати нові навички в різних сферах, таких як мова чи певне ремесло, а й розвинути технологічну, професійну, академічну, управлінську та ін. можливостей. Таке накопичення людського капіталу часто відбувається за допомогою формальної освіти, неформальних каналів або отриманого практичного досвіду.

Наукова новизна. Визначені основні фактори, що сприяють міжнародній мобільності. Перша група цих факторів пов'язана із створенням умов для подальшого професійного розвитку в приймаючих країнах, де висококваліфіковані емігранти можуть заробляти більш високі зарплати, ніж у своїх країнах походження. На відміну від першої групи факторів, друга пов'язана з наявністю несприятливих умов у країнах походження талановитої та висококваліфікованої робочої сили. Як правило, ці умови включають високий рівень невпевненості, громадянських конфліктів та політичних міжусобиць, які можна розглядати як «поштовх факторів» міжнародної міграції. Не менш важлива група факторів пов'язана з існуванням менших міграційних витрат для висококваліфікованих працівників порівняно з низькокваліфікованою робочою силою. Іншими словами, все це означає набагато полегшений доступ висококваліфікованих працівників до інформації про ринки праці приймаючих країн та сучасних міграційних умовах. І остання група факторів, що сприяють міграції відтоку мозку, пов'язана з реалізацією селективної імміграційної політики для залучення іноземних талантів, особливо декількома світовими економіками з високим рівнем доходу.

Висновки. Посилення міграції є головною тенденцією протягом останніх двох десятиліть, змінюючи існуючу соціально-економічну структуру країн та регіонів по всьому світу. Слід зазначити, що ефективне управління міграційними потоками означає врахування всіх економічних, соціальних та людських вимірів та, очевидно, їх зовнішніх наслідків. Тому слід зміцнювати міцні відносини між країнами походження та транзитом, а також зв'язок між міграційною політикою та політикою розвитку. Висококваліфіковані особи, в умовах економіки, заснованої на знаннях, стали ключовими факторами інновацій та економічного розвитку. Завдяки своїй мобільності вони здатні передавати цінні знання з однієї країни в іншу. У цьому контексті дослідження щодо вдосконалення трудової політики ЄС може підвищити якість прийняття рішень у цій галузі.

Ключові слова: управління, соціально-економічний розвиток, самоорганізація особистості, відтік мізків, висококваліфікована робоча сила, міграційні процеси.

Introduction. Significant geopolitical transformations have an impact on all aspects of society, including migration processes. The processes of economic globalization and increasing openness of economies facilitate the exchange of human resources, which enhances their competitiveness in international labor markets. Today, migration of economically active population is increasing in Ukraine, including young people, women and highly qualified specialists. That is why migration problems are of paramount importance for Ukraine.

Literature review. According to the most recent estimates by the Food and Agriculture Organization of the United Nations [13], the total share of people living in poverty around the world has declined over the past thirty years, but over a quarter of the world's population still doesn't have enough money for food. By the way, many of employees worldwide live in extreme poverty due to a lack of decent work opportunities, and almost 10 % of the employed population worldwide lived with their families on less than 1,90 USD per person a day in 2016 [14]. geopolitical migration labor competitiveness

Nowadays the differences between countries all over the globe are often not as great as the disparities within them, because each nation has its own unique type of economic system. A comprehensive analysis provided by “The Economist” [7] shows that the gap between low income and high income regions increased during the downturn in some developed economies. This circumstance helps to explain why the labour markets of high-income economies are so attractive to employees from low- and middle-income territories. According to M. Jandl [8], those migrants who move to the high- income countries are able to gain an income that is 20 or even 30 times higher than they would be able to earn at their home countries.

However, in spite of the considerable achievements of its predecessors, a number of issues of theoretical, methodological and practical nature require more clarification and further scientific exploration. There is a need for an in-depth study of migration processes from the point of view of social transformation and the prospects of effective optimization of migration flows. After all, the continuous process of development and transformation of human society creates new trends in migration, which, in turn, also require study.

The purpose of the article is to explore the features of socio-economic development in the faceincreased migration processes.

Results and discussion. As we can see from the last report on international migration [12], published by the United Nations Department of Economic and Social Affairs on December, 2017, the number of international migrants worldwide has continued to grow over the past 17 years, reaching 258 million in 2017, up from 173 million in 2000. During these almost two decades, the total number of international migrants originating in Asia recorded the largest increase (40,7 million people), followed by the migrant population born in Africa (14,7 million people), in Latin America and the Caribbean (12,9 million people), in Europe (11,6 million people), in Northern America (1,2 million people) and in Oceania (700 thousand people). These tendencies can be seen on the following diagram.

In the present study, it was revealed by us that international migrants are the people who have different levels of educational background. Great differences in knowledge and skills between nonmigrants and migrants and among the latter tend becoming more visible. The amount of time spent studying, living and working outside the country of origin usually allows migrants not only to get new skills in different areas, such as a language or a certain craft, but also develop the technological, professional, academic, managerial and other capabilities. Such accumulation of human capital often takes place through formal education, informal channels or the obtained practical experience.

Consequently, all emigrants can acquire some type of new skills and knowledge, but this tends to happen the more intensively - the more skilled emigrants are, through a process of cumulative causation driven by the increasing returns that are typical of knowledge and its accumulation [10]. Actually, this is about “brain drain” phenomenon. Though this term was first coined by the world's oldest independent scientific academy widely known as the “Royal Society” to describe the migration of scientists and technologists from the United Kingdom and Canada in the middle of XX century, it is commonly referred to as the international transfer of resources in the form of human capital [4], i.e. the migration of relatively highly educated individuals from the developing countries to the developed ones. Today the term “brain drain” is used to describe the phenomenon of emigration of highly qualified talented professionals from one country to the other [5] and as such, it is an integral part of the process of international migration.

Recent research on high-skilled emigrants [10] has led us to the determination of the core factors that drive its international mobility. The first group of these factors is related to enabling conditions for further professional development in host countries, where the high-skilled emigrants are able to earn higher salaries that in their countries of origin. Host countries ensure the greater labour productivity, due to more advanced institutional environment. Besides, the permanent inflow of high-level talent, capital and technology results to the sustainable development of these agglomeration economies. Many host countries offer quite favourable opportunities to the high-skilled labour force for its further professional development in terms of better living conditions and employment opportunities. As practice shows, these countries can ensure really favourable conditions for the fruitful research and academic interaction for scientists and researchers, as well as to create more secure property rights for entrepreneurs.

In contrast to the first group of factors, the second one is associated with the existence of adverse conditions in the countries of origin of talented and high-skilled labour force. As a rule, these conditions include a high level of insecurity, civil conflict and political strife, which can be regarded as “push factors” of international migration. Equally important group of factors is concerned with the existence of lower migration costs for the high-skilled as compared to the low-skilled labour force. In other words, all this implies much easier access for the high-skilled workers to the information on host country labour markets and current migration conditions. And the last group of factors that drive brain drain migration is related to the implementation of the selective immigration policies for attracting foreign talent, especially by several of the world's high-income economies.

Over the last few decades brain drain phenomenon has become one of the most serious constraints on low-income economies development. By the way, it is also a matter of concern for many European countries, which have recently seen a significant share of their high-skilled labour force emigrate abroad [2].

According to the investigations of J. Hasselbalch [6], the overall statistical picture does support a notion of two distinct migratory flows of European labour force: a steady flow of medium-skilled Eastern employees moving West over a longer duration of time, and a more sudden flow of highly-skilled Southern employees moving North during the last Eurozone financial crisis, which was caused substantially by sharply escalating interest rates on the EU's Southern members. On the basis of the above considerations, it's reasonable to assume that we should expect a risk of brain drain in Eastern and Southern countries of the European Union, but the flows from each of these regions are driven by various factors. The long-term Eastern flow of the labour force in Europe can be explained by differences in wages and working conditions while another one, the sudden Southern flow of the labour force was concerned with the rapidly rising unemployment levels in the period of the above- mentioned Eurozone crisis.

The last biggest enlargement in the history of the EU has led to increased diversity within individual member states and their attractiveness as the host countries for potential high-skilled immigrants. Unfortunately, at present there is no long-term data that would allow us to analyze the trends year by year. We also know nothing about the educational levels of migrants and their prevailing forms of employment. This is because the gathered statistics can't track individual movements of employees. As a result, we still have gaps and uncertainties in the data available on these aspects.

R. Mьnz [11] observes, that “in the short run, Europe needs more labour mobility between EU member states given excessively high unemployment reported in some regions, while others face a shortage of skills. In the long run this will not be sufficient to close gaps in European labour markets”. But in fact many Europeans are not ready to accept a large number of international migrants, even high-skilled ones, and give their electorate vote to the political parties with restrictive migration agendas. Thus, we have the following challenges: the first one is related to organizing political majorities in favour of more proactive migration policies; the second one is concerned with talent and skills; and the last one is related to the moving away from unilateral migration policies towards negotiated win-win solutions aiming at reducing the costs of, and enhancing the welfare gains from, migration and remittances.

M. Andersson [1] has reviewed country approaches to talent attraction management, identifying differences in regard of talent management leadership and organizations. While the European and Nordic approaches tend to be mostly public sector driven, i.e. public sector actors are the main initiators of talent management policies, the Singapore and US / Canadian approaches tend to rely more on the private sector. In total, the authors have identified at least seven different talent attraction management models used by different countries (Table 1).

Table 1