Інформаційно-аналітична база моніторингу і діагностики економічних показників діяльності машинобудівних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Волинський національний університет ім. Лесі Українки

Інформаційно-аналітична база моніторингу і діагностики економічних показників діяльності машинобудівних підприємств

Чуліпа І.Д.

Однією із системоутворюючих складових ефективності діяльності підприємства є підвищення ступеня інформаційної взаємодії в рамках управління підприємством. У багатьох літературних джерелах, відзначаючи вагомість інформаційного ресурсу, вказують на недоліки взаємозв'язку системи корпоративного управління та інформаційного базису. У навчальному посібнику за редакцією М.Г.Чумаченка відзначено, що ,,інформація - це головний елемент будь-якої функції управління. Володіння повною, достовірною, актуальною та оперативною інформацією уможливлює отримання ринкових переваг, знижує фінансовий ризик, ефективно підтримує прийняття рішень” [1, с.128].

У сучасних економічних і фінансових словниках подається декілька змістовних характеристик і тлумачень інформації: ,,інформація - це будь-яке повідомлення про будь-що”; ,,інформація - повідомлення, дані, значення економічних показників, які є об'єктами зберігання, обробки, передачі та використання у процесі аналізу і виробленні економічних рішень в управлінні”; ,,інформація - один з видів ресурсів, використовуваних в економічних процесах, отримання якого потребує витрат часу та інших витрат” тощо. Під інформацією загалом все ж йдеться про корисний зміст явища чи факту, вилученого з даних. Інформація переважно носить порівняльний характер і класифікується як результат переробки та аналізу даних.

У багатьох публікаціях і дослідженнях характеризуючи інформаційно-аналітичну базу моніторингу відзначають його основну рису її опрацювання - оперативність, на основі якої ,,проблемна організація знімає синдром ,,надлишку даних - нестачі інформації”” [2, с.24]. При цьому важливо встановити деструкцію інформаційного відображення, яка виражається в різноманітних невідповідностях документального, економічного та бухгалтерського характеру [3, с.18].

Характеризуючи цю основну рису моніторингових систем, автори переважно мають на увазі агрегування традиційних фінансових та економічних показників й індикаторів підприємства, їх конфігурацію за вагомістю та динаміку. У деяких дослідженнях, які розглядають зміст механізмів моніторингу вказують, що вибір і обґрунтування агрегованих показників системи моніторингу цей механізм включає експертні методи вибору показників та методи факторного аналізу, які використовуються для зменшення розмірності інформаційного простору і визначення ключових показників, які включають головне інформаційне навантаження [4].

Моніторинг економічних показників діяльності підприємства, на наш погляд, повинен вводити у свою систему ще й низку неформалізованих показників, як власного підприємства так і підприємств галузі. З цієї причини в системах обробки інформації потрібно чітко розрізняти поняття ,,інформація” і ,,дані”. Відповідно [5] ,,інформація - це будь-які знання про предмети, факти, поняття і т. ін. проблемної сфери, якими обмінюються користувачі системи оброблених даних…”, а ,,дані - це інформація, подана у формалізованому вигляді, придатному до інтерпретування чи оброблення…”. Тому при формуванні інформаційно-аналітичної бази для проведення моніторингу економічних показників доцільно виділяти такі складові: інформаційну - збір несистематизованої інформації на підприємстві, групі підприємств - аналогів, галузі, міжгалузевих показників в рамках національної економіки; статистичну - систематизація вхідних даних і формування часових рядів на підприємстві, в межах галузі, національної економіки; аналітичну - опрацювання часових рядів на основі попередньої інформації; фінансово-економічну - опрацювання й аналіз показників фінансової звітності та оприлюдненої звітності інших підприємств.

Тому, з точки зору моніторингової системи інформаційні потоки можна умовно поділити на такі що: передують виробничо-господарському і фінансовому процесу; фіксують їх поточне здійснення; відображають результати цієї діяльності; оцінюють результати впливу зовнішніх факторів на підприємство.

Незаперечним, на наш погляд, повинен вважатися той факт, що дійова й ефективна система моніторингу підприємства повинна агрегувати низку макроекономічних показників, які корелюють з показниками функціонування підприємства, обраними як базові. У першу чергу ці макроекономічні показники потрібні у системі моніторингу підприємства для відстеження циклічних коливань у різних секторах та за видами діяльності. Такі комбіновані індикатори, що мають назву ,,показники довіри” (confidence indicators) формують композиційний індикатор, який, наприклад, показує коливання в економічних системах країн європейської співдружності. Серед композиційних індикаторів, які використовуються для аналізу економічних циклів є індикатори бізнес-клімату (Business Climate Indicators), - оцінка поточної та очікуваної бізнес-ситуації.

Безперечно, акумуляція в одному індикативному показнику поточної та очікуваної бізнес-ситуації пов'язана з низкою методичних і методологічних утруднень. Тому, на теперішній час різними інституціями проводяться тематичні дослідження щодо формування відокремленого індикатора очікувань бізнес-клімату (Business Activity Expectations). Складовими цього індикатора зазвичай пропонуються очікувані зміни обсягів виробництва промисловості, обсягів реалізації роздрібної торгівлі та обсягів робіт у будівництві. інформаційний фінансовий економічний контролінг

Загальний інформаційний потенціал характеризується тими даними, які доступні підприємству, і способами, якими вони можуть бути агреговані та використані підприємством для підвищення його конкурентоздатності. Сам інформаційний процес визначається набором технологій, програмних продуктів реалізації основної інформаційної технології та інфраструктури її підтримки, а також процеси прийняття рішень, необхідні для використання результатів цих технологій. Високий інформаційний потенціал, якісні інформаційні технології і адміністративні механізми використання варіантів рішень дозволяють підприємству вчасно чи заздалегідь реагувати на умови виникнення кризових ситуацій.

У США процесу здійснення такого роду економічного моніторингу приватними суб'єктами сприяє потужна інформаційна інфраструктура. Для такої мети провідні інформаційні служби і компанії держави швидко та якісно обробляють усі інформаційні бюлетені, неформальні дані, а також авторитетні наукові публікації у світі. У вітчизняній теорії і практиці, для цілей об'ємнішого формування інформаційно-аналітичної бази підприємства, значного поширення набуває споріднена система - контролінг (стратегічний облік), що в принципі є закономірним в контексті розвитку теорії систем стратегічного управління, які стали надбанням вітчизняної практики. Показники, отримувані у межах цієї системи, пов'язуються з управлінською реакцією на неочікувані зміни середовища, для чого необхідна об'ємніша та прискорена інформація для аналізу.

Система показників контролінгу відрізняється від показників фінансового обліку аналітичними розрізами та характером інформаційних ресурсів, що є принциповим для формування та оцінювання економічних характеристик підприємства, проте ,,зовнішніх” показників майже не враховує. Фінансовий облік, переважно (за винятком резервів і доходів та витрат майбутніх періодів) базується на відстеженні минулих економічних процесів і трансакцій, над якими здійснюють певні процедури - класифікують, оцінюють, групують, агрегують в економічні показники для наступного з'ясування суто математичних залежностей між показниками з метою виявлення тенденцій у функціонуванні підприємства. Управління підприємством на основі показників фінансового та управлінського обліку й економічного та фінансового аналізу на їх базисі було домінуючим, оскільки основним постулатом успішної діяльності підприємства вважалася стійка фінансова рівновага. На теперішній час дедалі більше фінансових аналітиків та менеджерів крупних компаній дотримуються позицій, що сучасне підприємство не може розвиватися виходячи із цього принципу; рівновагу, у її ,,класичному” сприйнятті, в сучасній економіці, очевидно, потрібно розглядати лише як окремий випадок на короткому часовому інтервалі.

Контролінг, для формування певної системи економічних показників, використовує похідну вторинну інформацію, отриману на основі даних фінансового та управлінського обліку. Опрацьовуючи економіко-математичними методами таку інформаційно-аналітичну базу система контролінгу встановлює лише певні закономірності і взаємозалежності між економічними показниками самого підприємства, які дозволяють у відносно стабільному середовищі передбачати розвиток його діяльності.

При використанні системи моніторингу в підприємства появляється можливість більш зважено позиціонувати себе серед підприємств галузі (конкурентів), відслідковуючи галузеві тенденції, а також здійснювати спостереження й аналіз змін макроекономічного середовища - своєчасно реагувати на очікувані диспропорції в економіці, оцінювати економічну кон'юнктуру, прогнозувати динаміку і тенденції фінансово-кредитних і платіжних спроможностей. Такі інформаційно-аналітичні дані дають можливість розробити стратегію диверсифікації, коригувати інвестиційні плани, а також більш чітко формулювати маркетингові стратегії підприємства.

При цьому важливими є розбіжності у інформаційному забезпеченні різних машинобудівних підприємств, які випливають із їх продуктової структури, масштабів, територіальності. З позицій моніторингового забезпечення інформаційно-аналітичного формату економічних показників, вони обумовлюються:

- машинобудівні підприємства в основному здійснюють свою економічну діяльність на локальних ринках збуту і постачання;

- внутрішньофірмова структура підприємств середнього машинобудування доволі проста;

- машинобудівні підприємства перебувають переважно у просторі місцевого регулювання.

Відповідно цьому інформаційно-аналітичне наповнення моніторингових систем машинобудівного підприємства повинно містити дані про локальних постачальників (стабільність можливого постачання), ємність локального ринку (тенденції попиту та його платоспроможне забезпечення), а також законодавчого врегулювання виду діяльності.

Основним джерелом інформації про фінансово-виробничу діяльність підприємства для цілей управління, основою інформаційного забезпечення зовнішніх користувачів про фінансово-майновий стан підприємства є фінансова звітність. Така характеристика цій обліково-звітно-інформаційній системі дається з огляду на її ,,класичний” зміст. У багатьох країнах до переліку обов'язкових складових річного звіту входять аналітичний огляд керівництва, звіт незалежного аудитора, фінансовий огляд, фінансові звіти з примітками та фінансові показники (резюме основних фінансових показників, коефіцієнтів та тенденцій за останні 3-5 років). Якість агрегованих показників у системі моніторингу залежить від якості використовуваної інформації.

Аналіз динаміки показників фінансової звітності є невід'ємною складовою моніторингової системи підприємства. Його найдоцільніше розглядати як процес, за допомогою якого оцінюють минуле і майбутнє фінансове становище та результати діяльності підприємства. Ця вхідна для моніторингової системи інформаційна база показників фінансової звітності включає урахування сукупності факторів та специфічних рис, притаманних аналізованому об'єкту (підприємству), таких як галузь, вид діяльності, циклічність виробництва, економічні умови діяльності, правове регулювання сегменту ринку на якому функціонує підприємство та суміжних ринків (постачальників, покупців) тощо. На наше переконання для моніторингової системи, з точки зору обґрунтування нового управлінського рішення, не так важливим є досягнення абсолютної правильності аналітичних розрахунків, як правильне визначення тенденцій динаміки аналізованого показника у минулих (звітному) періодах та на перспективу.

Найприйнятнішим у системі моніторингу економічних показників підприємства є метод аналізу фінансових коефіцієнтів. Такий аналітичний процес у моніторинговій системі повинен бути орієнтований на майбутнє, а тому здійснюючи такий аналіз необхідно враховувати фактори, які вплинули на показники аналізу і можуть проявитися у майбутньому. Тобто корисність фінансових коефіцієнтів для системи моніторингу полягає насамперед у вмінні їх правильно інтерпретувати.

Надзвичайно важливим акцентом при моніторингу фінансових показників машинобудівного підприємства є оцінка можливостей здійснення інвестицій у власний капітал - інвестор вимагає віддачі як у вигляді приросту вартості капіталу, так і дивідендів (прибутковості).

На основі аналізу коефіцієнтів можна виявити сильні і слабкі сторони підприємства. Важливим є те, що аналіз коефіцієнтів дає змогу зрозуміти взаємозв'язок між показниками балансу і показниками про фінансові результати, доходи і витрати. При цьому необхідно звертати увагу на хибність стійкого узвичаєного підходу щодо порівняння розрахункових коефіцієнтів з так званими стандартними (нормативними) значеннями. Ці нормативні значення запозичені із зарубіжної практики і пройшли апробацію в системі розвинутих ринкових відносин, але не дозволяють одержувати реальну оцінку діяльності підприємств у специфічних умовах національної економіки, посилених корекцією на вид економічної діяльності підприємства.

Отже, інформація про внутрішні процеси що відбуваються на машинобудівному підприємстві, а також інформація про стан і динаміку процесів що проходять на макроекономічному рівні, з врахуванням специфіки галузі повинні бути основою інформаційно-аналітичної бази системи моніторингу економічних показників діяльності машинобудівних підприємств.

Список використаних джерел

1. Економічний аналіз: Навчальний посібник / М.А.Болюх, В.З.Бурчевський, М.І.Горбатюк та ін.; за ред. акад. НАНУ, проф. М.Г.Чумаченка. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2003. - 556с.

2. Іщенко Л.Ф. Розробка системи моніторингу ринку послуг мережі Інтернет: дис. канд. екон. наук за спец. 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) / Іщенко Людмила Федорівна. - Одеська національна академія зв'язку ім. О.С.Попова, 2007. - 182с.

3. Шляга О.В. Інформаційне забезпечення системи управління машинобудівних підприємств: дис. канд. екон. наук: спец. 08.00.04 - економіка та управління підприємствами / Шляга Ольга Володимирівна. - Запорізька державна інженерна академія МОН України, 2007. - 202с.

4. Коляда О.Ю. Організація системи моніторингу фінансової діяльності на металургійних підприємствах: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами / Коляда О.Ю. - Харківський державний економічний університет, 2003. - 19с. /Захист 20.11.2003р. у спец. вченій раді Д 64055.01.

Размещено на Allbest.ru