Економіка вражень - сучасний етап розвитку суспільного виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економіка вражень - сучасний етап розвитку суспільного виробництва

В епоху глобальних змін керівники підприємств змушені шукати все нові способи підвищення конкурентоспроможності. Технології створення вражень і організації видовищ дозволяють це зробити з меншими витратами в порівнянні із традиційними методами. Використовуючи природну пристрасть людини бути причетним до певного процесу або події, компанії впроваджують гру, легенду (контекст), сценарій і заряд певних емоцій з метою продати все це як окремо, так і «у пакеті» з певним товаром або послугою. Саме застосування економіки вражень, як зазначають фахівці, для підвищення конкурентоспроможності підприємства є найбільш актуальним на сьогоднішній день.

Спеціалісти Джозеф Пайн II Б., Джеймс Х. Гилмор [ 1 ] виділяють, що основним трендом економічного розвитку є перехід до нового мислення та сприйняття сучасного етапу суспільних відносин, в якому пріоритети для споживачів полягають не стільки у товарах та послугах, скільки у враженнях, які вони від цього отримують. Це стосується, в першу чергу, не матеріальної сфери виробництва - розваг, ресторанів, готелів, банків про що свідчить досвід розвинених країн світу та спрямованість їх пріоритетів на глобалізаційний наднаціональний розвиток, відповідно й появу нових наукових напрямів та понять таких як: сервісна індустрія, індустрія гостинності, креативна економіка тощо[1,с.304].

Поняття «економіка вражень» було запропоновано у книзі Б. Джозефа Пайна та Джеймса Гілмора «Економіка вражень. Робота - це театр, а кожний бізнес - сцена».[1]

Наприкінці XX століття в побут увійшло поняття «економіка вражень». Вважають [2],що концепція, яка полягає в ньому, висуває на перший план не сам продукт або послугу й не підприємство, а враження, які одержуватиме споживач від використання цього продукту або послуги. Відтепер вирішальний фактор у стратегії просування - це емоційна складова.

Вчені наполягають на тому, що важливо навчитися використовувати принципи успішної постановки вражень у реальності, а також необхідно враховувати емоційно-потребову та потребово-мотиваційну сфери споживача, тим самим підвищуючи споживчу цінність - масову персоналізацію[2].

Пекар В. писав:” Економіка вражень - це підхід до виробництва та просування товару або послуги, заснований не на задоволенні конкретної потреби, а на створення позитивного враження як від виробництва та просування, так і від одержання товару або послуги, а також від наступних за цим відчуттів, одержуваних споживачем товару або послуги.В економіці вражень споживач вибирає ірраціонально , керуючись не співвідношенням ціна / якість, а кількістю позитивних емоцій на одиницю товару. У такому ракурсі зрозумілими стають немислимі з погляду логіки витрати на продукцію класу преміум, що перевищує собівартість у декілька разів.”[2,c. 33].

Таким чином, основна відмінність економіки вражень від інших типів економіки - почуття та переживання людини стають центральними в економічній діяльності підприємства.[2, c.35]

Великі компанії у своїй бізнес-діяльності застосовують різноманітні технічні аудіовізуальні та кінетичні засоби (прийоми), що дозволяють без великих зусиль проникати у свідомість споживача на рівні передбачення його емоцій. Емпірично орієнтована компанія розглядає притаманні її працівникам творчі та інноваційні якості як найцінніший для себе інтелектуальний капітал. При виробленні стратегії і подальшого розвитку економіки вражень у своїх емпіричних програмах, компанії орієнтуються також і на незалежну експертну думку спеціалізованих фірм.[2,c. 39]

Враження та товар можуть взаємодіяти в різних контекстах:

1) Кожен товар можна співвіднести з враженням. Споживач може відчувати певні емоції при використанні конкретного товару, і дані емоції будуть ототожнював саме з цим продуктом.

2) Враження від торгової марки. Споживач може відчувати ті чи інші враження від володіння товаром певної торгової марки. Впливає чинником є ??престижність бренду.

3) Отримання враження від товару завдяки впливу на органи чуття. Кожен товар впливає на певні органи чуття. Товар привертає увагу споживача і викликає позитивні емоції, тому що людині подобається певний звук, колір і т.д.

4) Дефіцит. Споживач отримує позитивне враження від самого володіння товаром, якщо товар випущений в обмеженій кількості.

5) Товарний клуб. Клієнт може отримувати позитивні емоції від того, що є членом клубу і отримує певні привілеї.

6) Товарное уявлення. Клієнти часто цінують те, як вони купують товар, не менше за нього самого.

Товар не може існувати без враження. Кожен товар справляє позитивне або негативне враження на споживача.

Послуги також як і товари пов'язані з враженнями. При використанні будь-якої послуги споживач відчуває певні емоції. Якщо дані враження виявляються позитивними, то у клієнта з'являється бажання скористатися даною послугою ще раз. У сучасному світі послуги користуються величезним попитом у споживачів, тому що люди отримують позитивні емоції не тільки від самого процесу користування послугою, а й від того, що за них зробили ту чи іншу дію[4].

Грамотно створене враження будується на особистому емоційному контакті з кожним клієнтом. Саме завдяки такому враженню споживач відчуває свою залученість в життя бренду і отримує нові позитивні емоції, формуючи лояльність до компанії. Отримані враження індивідуальні. Кожен споживач в залежності від індивідуальних соціальних і психологічних особливостей особистості і різних зовнішніх факторів отримує власне неповторне враження. Тому при створенні враження важливо дуже детально продумати план.

Для кожного покупця цікаво його участь в дійстві, яке організовує компанія.

Ступінь участі клієнта в процесі ділиться на два види:

- пасивну участь;

- активна участь.

При пасивній участі покупець не має безпосереднього впливу на уявлення [4, с.27]. Наприклад, при перегляді улюбленого кінофільму людина отримує безліч позитивних емоцій від процесу, але сам не бере участі в ньому.

У випадку з активною участю клієнт безпосередньо впливає на те, що відбувається [4, с.27]. Прикладом активної участі є процес малювання художником картини. Художник сам задіяний в даному процесі і створенні власного враження.

В умовах величезного достатку на ринку товарів і послуг для споживача дуже важливо не просто придбати товар з якоюсь практичною метою, а отримати від покупки позитивні емоції. Саме на цьому психологічному аспекті будується сучасна економіка вражень, при якій збут товарів і послуг здійснюється за допомогою грамотно організованих вражень.

Болотна О.В. вважає,що грамотно створене враження будується на особистому емоційному контакті з кожним клієнтом.[3]. Саме завдяки такому враженню споживач почуває свою втягненість у життя бренда та одержує нові позитивні емоції, формуючи лояльність до підприємства. Отримані враження індивідуальні. Відповідно, кожний споживач, залежно від індивідуальних соціальних і психологічних особливостей особистості й різних зовнішніх факторів, одержує власне неповторне враження. Тому при створенні враження важливо дуже детально продумати план. Можливості економіки вражень ґрунтуються на тезі про те, що продукт (товар)повинен бути створений весь на «емоціях», а саме: від функціональності до упаковки.

На основі наукових праць з'ясовано, що ”Економіка вражень використовує психологічні прийоми, завдяки яким споживач випробовує враження й при покупці, і при використанні певного товару або послуги». Люди не можуть жити без емоцій і готові платити за свої враження. Завдяки даній людській особливості, економіка враження користується все більшою популярністю та іі основні методи можуть використовуватися керівниками підприємств для підвищення їх конкурентоспроможності.

Завдяки використанню методів економіки враження підприємства збільшують обсяги своїх продажів, формують позитивний імідж підприємства та лояльності споживачів. Саме ті виробники, які зрозуміють це якомога раніше та почнуть опановувати технології економіки вражень, у перспективі зможуть із легкістю протистояти та вижити у конкурентній боротьбі за споживача.

Список використаних джерел

економіка враження конкурентоспроможність

1. Джозеф Пайн II Б., Джеймс Х. Гилмор Экономика впечатлений. Работа - это театр, а каждый бизнес - сцена / Б. Джозеф Пайн II, Джеймс Х. Гилмор. - М.: ИД «Вильямс», 2005. - 304 с.

2. Пекар В. Введение в экономику впечатлений / В. Пекар // Маркетинг и реклама. - 2008. - № 2. - С. 33-39

3. Болотна О.В. Емоційний маркетинг як технологія управління поведінкою споживачів / О.Болотна // Ефективна економіка. - Дніпропетровськ, 2013 № 8 [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2257.

4. Комарова К.О. ФЕНОМЕН ЭКОНОМИКИ ВПЕЧАТЛЕНИЯ // Международный студенческий научный вестник. - 2015. - № 4-2.;

Размещено на Allbest.ru