Потенціал зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Потенціал зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств України

Панова К.І.

аспірант кафедри економіки та менеджменту

Постановка проблеми. Машинобудівна галузь України є однією з провідних та бюджетоутворюючих галузей національної економіки, незважаючи на існуючі проблеми, які стосуються: енерго- та матеріалоємності продукції, зношеності виробничих активів, податкового навантаження та інших.

Розвиток промислового підприємства та галузі у сучасних умовах залежить від його місії, цілей, які зумовлюють вибір сфери діяльності, номенклатури та асортименту продукції, напрямів розподілу прибутків та інвестицій, системи підпорядкованих цілей для забезпечення її досягнення. Сучасний стан національного господарства України та нові економічні відносини в державі дають змогу промисловим підприємствам бути самостійними та на власний розсуд формувати свій економічний потенціал та управляти ним. Але, підприємства, що виходять на світовий ринок, зустрічають сьогодні жорстоку конкурентну боротьбу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам формування ефективної зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств та використання потенціалу ЗЕД присвятили роботи такі вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти, як Ю.В. Макогон, А.П. Рум'янцев, Е.Ф. Прокушев, В.П. Черевань та ін. [2, 4, 5, 7].

Формулювання цілей статті. Метою статті є визначення показників, що характеризують потенціал зовнішньоекономічної діяльності та ступінь його використання в практиці господарської діяльності машинобудівних підприємств.

Виклад основного матеріалу. Підвищення ефективності діяльності машинобудівних підприємств тісно пов'язано з плануванням їх зовнішньоекономічної діяльності. Конкурентні позиції машинобудівного підприємства в умовах функціонування економіки відкритого типу визначаються ступенем використання потенціалу зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Чим вище рівень національного розвитку в області науки, економіки, інфраструктури бізнесу, створення сприятливих умов підприємництва, тим вище можливість успішної реалізації потенціалу зовнішньоекономічної діяльності.

Хотілось би відмітити, що для більшості українських підприємств зовнішньоекономічна діяльність означає збільшення ступеня економічної незалежності. Така незалежність дає можливість:

вільно маневрувати виробничими ресурсами;

обирати напрями і форми реалізації виробництва продукції з максимальною прибутковістю;

шукати більш сприятливі зарубіжні ринки збуту;

обирати шляхи і можливості підвищення технічного рівня виробництва продукції, зміцнення експортного потенціалу як закономірного результату участі в міжнародній виробничій кооперації;

стати учасником міжнародного відтворювального процесу.

Неможливо уявити життєздатність сучасних українських підприємств машинобудування без зовнішньоекономічних зв'язків та потенціалу ЗЕД.

Існують декілька підходів до визначення потенціалу підприємств. Так, до першої групи вчених слід віднести Ж. Перар, Крайника О.П., Клепікову З.В., Сопко В.В., Швеця В.Г., які виділяють складові потенціалу через види діяльності - операційну, фінансову, інвестиційну [1, 3, 6, 9]. Але, на нашу думку, такий поділ є агрегованим, зокрема, визначення кожного з видів потенціалу не сприятиме ухваленню адекватних управлінських рішень щодо виробничої діяльності підприємств.

Деякі вчені зосереджують увагу на дослідженні інтересів стейкхолдерів, власників, керівників, замовників, персоналу підприємства, галузі, держави в цілому. Такий підхід має певний сенс, але намагання врахувати і задовольнити інтереси всіх суб'єктів цього процесу може загальмувати розвиток підприємства через конфлікт інтересів (стратегічних, тактичних, фінансових, спрямованих на отримання дивідендів чи розвиток підприємства тощо).

Під потенціалом зовнішньоекономічної діяльності необхідно розглядати всі сторони підприємницької діяльності, які безпосередньо пов'язані із операціями зовнішньої торгівлі, і з основною виробничою діяльністю. Під потенціалом зовнішньоекономічної діяльності розуміється здатність підприємства виробляти конкурентоспроможну продукцію, створювати і закріплювати конкурентні переваги і на основі цього ефективно брати участь у різних формах міжнародного співробітництва. Ступінь використання цього потенціалу визначає багато в чому конкурентні позиції підприємства.

Аналіз літератури показав, що основними цілями дослідження потенціалу ЗЕД є:

визначення його об'ємних характеристик, наприклад, фактичного обсягу зовнішньоекономічної діяльності (реального експортного потенціалу);

оцінка якісних та кількісних характеристик потенціалу;

визначення рівня використання потенціалу;

виявлення резервів використання потенціалу.

Так, методика, запропонована Г.І. Яковлєвим [9] передбачає визначення потенціалу розвитку як похідної від ринкового потенціалу підприємства у звітному році у вартісному вираженні. За думкою автора, потенціал ЗЕД повинен розраховуватися на базі виробничого потенціалу підприємства, але з урахуванням обмежень, що визначаються специфікою зовнішньоекономічної діяльності. Остання характеризується, по-перше, відповідністю нормам та нормативам, що прийняті у міжнародній практиці, а, по-друге, експортопридатністю та конкурентоздатністю продукції.

У методиці, запропонованій у роботі [8], оцінка та аналіз потенціалу базується на його декомпозиції до рівня складових. До них відноситься: виробничий потенціал, потенціал експортної діяльності, потенціал імпортної діяльності, фінансові можливості підприємства та конкурентоспроможність продукції. У процесі аналізу, кожний елемент зовнішньоекономічного потенціалу розглядається як сукупність показників, які об'єднують у єдину систему за допомогою графоаналітичного способу, у результаті чого формується, так званий, «радар ЗЕД». Дана методика дає можливість визначити ступінь використання елементів потенціалу на підприємстві або порівнювати його із аналогічним показником підприємств галузі.

Для оцінки потенціалу зовнішньоекономічної діяльності та конкурентних позицій машинобудівних підприємств на зовнішньому і внутрішньому ринках необхідно використовувати комплексну систему показників конкурентоспроможності підприємства, яка в залежності від конкретних цілей аналізу та наявності вихідних даних може приймати конкретний вид шляхом розрахунку найбільш значущих співвідношень з наведених у таблиці 1.

Таблиця 1. Система показників оцінки потенціалу зовнішньоекономічної діяльності машинобудівного підприємства

Показники, що характеризують потенціал зовнішньоекономічної діяльності та ступінь його використання на практиці господарської діяльності машинобудівних підприємств, необхідні для розробки ефективної ринкової стратегії підприємства. Результат використання потенціалу зовнішньоекономічної діяльності виражається в сукупних доходах підприємства за певний період часу.

В рамках управління стратегічним потенціалом ЗЕД (основи конкурентної переваги в сучасних умовах) можна виділити два основні завдання:

необхідно на основі аналізу зовнішньої і внутрішньої ситуації, міжнародної кон'юнктурної інформації ідентифікувати і розвивати майбутній потенціал ЗЕД, забезпечити трансформацію потенційних можливостей підприємства в конкурентних перевагах;

існуючий потенціал ЗЕД необхідно перетворювати таким чином, щоб підвищилася споживча вартість продукту або знизилися витрати з його придбання та експлуатації.

Конкурентоспроможну на світових ринках продукцію здатне стабільно виробляти тільки підприємство, що володіє фінансово-економічною стійкістю. Тому в справі комплексної оцінки конкурентоспроможності підприємства можливий розгляд показників, які є предметом економічного аналізу та діагностики.

Наведені показники оцінки ЗЕД на практиці господарської діяльності машинобудівних підприємств необхідні для розробки ефективної ринкової стратегії підприємства. Резюмуючи все вищенаведене, можна стверджувати, що на сучасному етапі розвитку економіки України формування та використання потенціалу ЗЕД підприємств машинобудівного комплексу, як системоутворюючої галузі національного господарства країни, на основі науково-обґрунтованих підходів сприятиме покращенню стану галузі у контексті ефективного використання всіх наявних ресурсів та підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції.

Список використаної літератури

зовнішньоекономічний ринок конкурентоспроможність

1. Крайнік О.П., Клепікова З.В. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник. - Львів: Львівська політехніка; К.: Дакор, 2000. - 260 с.

2. Макогон Ю.В. Внешнеэкономическая деятельность: организация, управление, прогнозирование: Учебник. - Донецк.: Альфа-Прес, 2004. - 344 с.

3. Перар Ж. Управление финансами с упражнениями. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 360 с.

4. Прокушев Е.Ф. Внешнеэкономическая деятельность. Инкотермс-2000: Учеб. пособие. - М.: “Дашков и К”,2003. - 307 с.

5. Румянцев А.П., Рум'янцева Н.С. Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. посібник. К: ЦНЛ, 2004. - 377 с.

6. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2000. - 578 с.

7. Черевань В.П., Рум'янцев А.П., Романенко Л.Ф. Міжнародна економічна діяльність: Навч. посібник. - К: Видавничий Дім “Слово”, 2003. - 280 с.

8. Чиранова Т.И. Комплексная оценка внешнеэкономического потенциала промышленного предприятия региона / Т.И. Чиранова // Регионология. - 2009. - № 2. [Электронный ресурс] - Режим доступа: www.regionsar.ru.

9. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку. - К: Знання-Прес, 2003. - 444 с.

10. Яковлев Г.И. Управление конкурентоспособностью промышленных предприятий: теория и практика (на материалах работы предприятий промышленности): Автореф. дис. д-ра экон. наук (08.00.05) / Г.И. Яковлев. - Самара: Самарский гос. экон. ун-т, 2007. - 49 с.

Размещено на Allbest.ru