Оцінювання співвідношення показників сталого розвитку та вартості електроенергії в окремих країнах

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

У кризових умовах національної економіки важливим є підтримка та забезпечення сталого розвитку країни, що дозволить підтримувати на належному рівні енергетичну безпеку. Існує низка факторів, які впливають на сталий розвиток країн, комплексну дію яких можна оцінити за рахунок розрахунку агрегованих показників - індексів. Співвідношення та порівняння різних індексів надає можливість виявити основні тенденції, закономірності та причини макроекономічних змін.

У період політичної, і як наслідок, кризових явищ у національній економіці України, проаналізувати та визначити основні напрями збалансування економічного розвитку є нагальною потребою. Особливо актуально це набуває у період виходу з кризи та орієнтації на євроінтеграцію, виконання вимог Міжнародного валютного фонду, в рамках економічної співпраці, серед яких зазначено підвищення тарифів на енергоресурси та гнучкості обмінного курсу. Таким чином, важливим науковим і практичним завданнями є виявлення основних тенденцій та закономірностей сталого розвитку у різних країнах та порівняння вартості електроенергії для населення, з метою адаптації досвіду зарубіжних країн до впровадження його для вітчизняної економіки.

Економічні аспекти формування та впливу індексів на різні економічні явища відображені в дослідженнях сучасних вчених: Болдак О.А. [1], Войтко С.В. [1;2;3], Джигирей І.М.[1], Згуровський М.З. [1;10], Статюха Г.О. [4] та ін. Дослідники [1-5] використовують методи формування економічних індексів для широкого кола питань: забезпечення енергетичної безпеки, сталого розвитку, економічної безпеки і т.д. Проводяться дослідження у Світовому центрі даних з геоінформатики та сталого розвитку, де провідні експерти обґрунтовують та визначають індекси, які характеризують різні напрями розвитку та стану країн. Сьогодні в Україні особливо актуальні питання перебудови вітчизняної економіки, особливо в такому важливому секторі як енергетичний. Так, Міжнародне енергетичне агентство визначає основні пріоритети енергетичної політики України: реалізація потенціалу України у сфері енергоефективності, розширення розробки та використання власних джерел енергії, модернізація системи енергопостачання, проведення регуляторних реформ, поступове скасування субсидій, вдосконалення формування та реалізації політики, проведення реформування енергетичного сектору, і надає відповідні рекомендації щодо роботи в даних напрямах [5]. На державному рівні вже створено проект «Оновлення Енергетичної стратегії України до 2030 р.» [6] у рамках програми економічних реформ на період 2010 - 2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” [7].

Деякі питання залишаються не висвітленими, зокрема, оцінювання впливу компонент сталого розвитку на вартість електроенергії, що надасть можливість розробити подальші рекомендації щодо майбутнього розвитку.

Постановка завдання. Метою даної статті є реалізація методичного підходу, який передбачає порівняння рівня компонент сталого розвитку показників з врахування вартості електроенергії для населення у деяких країнах і визначення основних закономірностей їх зростання.

Згідно з визначенням Світової комісії з навколишнього середовища і розвитку (Комісії Брундтланд), сталий розвиток - це такий розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління і не ставить під загрозу можливість майбутніх поколінь задовольняти їх власні потреби [8]. В основі нової концепції сталого розвитку покладено три основні компоненти: економічна, природоохоронна і соціальна. Особливе значення в економічній компоненті набуває ресурсозбереження, в т.ч. енергозбереження, напрями підвищення якого затребувані в усьому світі. Сьогодні в Україні здійснюють дослідження сталого розвитку науковці та фахівці зі Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку [9].

Згідно досліджень Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку, процес сталого розвитку характеризують двома основними складовими: безпекою (Csl) і якістю (Cql) життя людей [10, с. 9]. Згідно методики [10, с. 10], компонента якості життя -- інтегрована оцінка, яка враховує сумісно усі три виміри сталого розвитку, і тим самим відображає взаємозв'язок між трьома нероздільними сферами розвитку суспільства: економічною, екологічною та соціальною. Так, економічний показник містить індекс глобальної конкурентоспроможності та індекс економічної свободи, які, у свою чергу, утворені складовими: відповідними індикаторами та категоріями політики. Екологічний показник містить глобальний індекс екологічної керованості, який складається з 10-ти категорій політики та 25-ти індикаторів. Соціально-інституційний показник містить індекс екологічної керованості, індекс якості життя, індекс людського капіталу, які відповідно утворені зі співвідношення окремих індикаторів і категорій політики.

За допомогою компоненти безпеки життя людей, як складової сталого розвитку, оцінюється сумарний вплив сукупності глобальних загроз на різні країни й групи країн світу. Іншими словами, це інтегрована оцінка, яка враховує сумарний вплив сукупності глобальних загроз на сталий розвиток країн світу.

Для порівняння та з метою дослідження процесів сталого розвитку в різних країнах були обрані країни-сусіди України, які мають схоже геополітичне положення: Молдова, Польща, Російська Федерація, Словаччина, а також більш розвинуті за основними макроекономічними показниками, це країни ЄС: Німеччина, Франція, Австрія, Швеція. З метою поглибленого аналізу обрана країна, яка опинилась в 2012 році на межі дефолту - Греція. Для здійснення аналізу проаналізуємо показники сталого розвитку та цін на електроенергію для населення (табл. 1).

Таблиця 1. Показники сталого розвитку та цін на електроенергію для обраних країн в 2013 році

Співставивши дані показники (рис. 1) для обраних країн за допомогою графічної візуалізації, отримали інтерпретацію співвідношення складових сталого розвитку з ціною електроенергії, що надає можливість за допомогою ілюстрації якісно порівняти країни за вартістю електроенергії (площа кола опосередковано відображає вартість електроенергії для населення) та показниками компонент якості життя та безпеки життя, та проаналізувати обрані показники.

Рисунок 1. Графічна інтерпретація вартості електроенергії у розрізі співвідношення компонент сталого розвитку

Якщо провести умовну пряму, яка більшою мірою відповідає тенденції співвідношення цих індексів за обраними країнами, то найбільш вигідне положення є для країн, які знаходяться близько до прямої у верхньому правому куті. Якщо країни знаходяться на даній лінії, то маємо збалансований розвиток обох компонент. Спостерігаємо оптимальне положення компонент для Швеції відносно до інших країн. При цьому в даній країні спостерігається найбільший рівень значення компоненти якості життя - 1,377. Нижче лінії розташувалися країни з нижчим ніж у Швеції рівнем компоненти якості життя.

Найоптимальніше та збалансоване положення за показниками компоненти безпеки життя та компоненти якості життя займає Швеція. Дійсно, спостерігають високі стандарти якості життя: середня тривалість життя шведів є однією з найвищих у світі (для чоловіків - 76 років, для жінок - 82). Консолідовані державні видатки на розвиток освіти та охорону здоров'я належать до найвищих у Європі і в сумі складають понад 15 % ВВП [11; 12]. Однією зі стратегічних економічних та екологічних переваг можна вважати технологію Waste Energy (енергія відходів) - утилізація небезпечних відходів та переробка паперу, металу та скла.

У Швеції діють принципи та механізми змішаної економіки, тобто поєднання і взаємодія основних форм власності: приватної, державної та кооперативної. Хоча ці форми тією чи іншою мірою притаманні більшості економік світу, проте саме Швеції вдалося досягти високої результативності їх поєднання. Кожна з них має власну “нішу” та виконує свої функції у загальній системі економічних і соціальних зв'язків, а державне регулювання спрямовується на підтримку найефективніших форм їх взаємодії для підвищення добробуту. Так, у списку Міжнародного валютного фонду в 2013 р. займає 7 позицію за рівнем ВВП на душу населення серед 185 країн світу - 57 297 дол. [12].

При цьому з рис. 1 видно, що в Швеції найбільший рівень цін на електроенергію населенню. Це можна пояснити високою енергоємністю ВВП, адже металургія та машинобудування, які потребують значних енергозатрат, - одні з основних галузей Швеції. Близько 1/3 енергетичних потреб Швеції задовольняється за рахунок імпорту (головний енергоносій -- нафта, далі йдуть вугілля і природний газ).

Збалансоване, проте найнижче значення обох компонент спостерігається у Молдові. Індекс якості життя становить 0,626 та безпеки життя - 1,132. Порівняно низький індекс якості життя можна пояснити низьким рівнем економічного виміру - в межах від 0,3 до 0,4. Це можна обшрунтувати тим, що економіка належить до аграрно-індустріального типу зі значною залежністю від грошових переказів із-за кордону. Країна не має суттєвих покладів природних ресурсів, тому видобувна галузь становить лише 0,6 % ВВП [12; 13]. Хоча в 2013 році ВВП Молдови складає рекордної суми - 7,4 млрд дол. Можна стверджувати, що з удосконаленням економічного розвитку Молдови якість життя зростатиме.

На рівні зі Швецією за компонентою безпеки життя та нижчим рівнем компоненти якості життя розташовані Німеччина та Австрія - 1,386 та 1,374 відповідно. Німеччина - одна з провідних країн ЄС з високим рівнем розвитку економіки на європейському та світовому рівнях, задовольняє лише незначну частину своїх потреб в енергетичних ресурсах за рахунок власних джерел. Одним з ключових чинників її успіху є політика підтримки розвитку вітчизняного бізнесу. У переліку МВФ [12] Німеччина займає 18 місце - ВВП на рівні 43 952 дол. на душу населення, що нижче ніж у Швеції. Можливо опосередковано це пов'язано з нижчим рівнем енергетичної безпеки та середнім рівнем ціни на електроенергію для населення. Попри те, що державна політика спрямована на енергозбереження та розвиток відновлюваних джерел енергії, таких як енергія сонця, вітру, біомаси, гідро- та геотермальна енергія, більша частка енергоспоживання, як і раніше, припадає на традиційні джерела. 2012 року німецький енергетичний баланс мав такий вигляд: нафта - 33,4 %; природний газ - 20,98 %; буре вугілля - 12,1 %; бітумінозне вугілля - 12,3 %; атомна енергетика - 8,0 %; гідроенергетика та енергія вітру - 1,7 %; біопаливо та переробка сміття - 9,9 %; інше - 2,0 % [14]. Це впливає на високий рівень безпеки життя.

Показники обох компонент сталого розвитку в межах від 1,3 до 1,4, що свідчить про високий та збалансований розвиток, встановлено у Франції. Крім того у Франції спостерігається середній рівень вартості електроенергії для населення серед обраних країн. Так, ВВП на душу населення склало в 2013 р. - 42991 дол.

На другому місці за вартістю електроенергії для населення знаходиться Греція, при цьому положення відносно компонент сталого розвитку нижче ніж в Швеції, Німеччині, Австрії, Франції, Словакії, Польші та Угорщині. Це свідчить про наслідки фінансової кризи в 2012 році.

Найнижчий рівень компоненти безпеки життя - в межах від 0,6 до 0,7 спостерігається в Молдові, РФ та в Україні.

З проведеного дослідження щодо співставлення складових сталого розвитку - компоненти безпеки життя та компоненти якості життя з рівнем цін на електроенергію населення в обраних, випливає прямо пропорційна залежність між рівнем ціни на електроенергію для населення та компонент сталого розвитку. Так, можна стверджувати, що з поступовим економічним зростанням в Україні буде зростати якість життя та безпека, рівень цін на електроенергію для населення буде збільшуватися до рівня Польщі, Угорщини та Словаччини. Подальші дослідження в даному напрямі мають бути спрямовані на дослідження основних напрямів забезпечення сталого розвитку в Україні.

Список літератури

енергетичний сталий кризовий економіка

1. Аналіз сталого розвитку: глобальний і регіональний контексти / Міжнар. рада з науки (ICSU) та ін.; наук. кер. проекту М. 3. Згуровський. - К.: НТУУ «КПІ», 2012. - Ч. 2. Україна в індикаторах сталого розвитку (2011-2012). - 232 с.

2. Войтко С. В. Управління розвитком наукомістких виробництв : монографія / С. В. Войтко // - К.: ВПІ «Політехніка», 2012. - 280 с.

3. Ризик-менеджмент сталого розвитку енергетики: інформаційна підтримка прийняття рішень : навч. посібн. / Н. В. Караєва, С. В. Войтко, Л. В. Сорокіна. -- К. : Альфа Реклама, 2013. -- 308 с.

4. Статюха, Г.О. Оцінювання екологічної сталості регіонів України на основі даних 2005-2007 років [Текст] / Г.О. Статюха, І.М. Джигирей, І.А. Тишенко // Східно-Європейський журнал передових технологій. - 2009. - № 3. - С. 20-25

5.Україна. Огляд енергетичної політики 2012 : [текст]. International Energy Agency (IEA), Head of Publications Service, 9 rue de la Federation,75739 Paris Cedex 15, France.

6. Міністерство енергетики та та вугільної промисловості : [електронний ресурс]: // Офіційний сайт. - Режим доступу до сайту : http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/doccatalog/list?currDir=50358

7. Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава: [електронний ресурс] : Програма економічних реформ України на 2010-2014 рр. // Офіційний сайт Президента України. -- Режим доступу до документа :http://www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_1.pdf

8. Report of the World Commission on Environment and Development: Our Common Future: [електронний ресурс]: // Доповідь Світової комісії з навколишнього середовища і розвитку. - Режим доступу до доповіді : http://www.un-documents.net/our-common-future.pdf

9. Світовий центр даних з геоінформатики та сталого розвитку: [електронний ресурс]: // Офіційний сайт. -- Режим доступу до ресурсу: http://wdc.org.ua/.

10. Аналіз сталого розвитку -- глобальний і регіональний контексти: моногр. / Міжнар. Рада з науки (ICSU) [та ін.]; наук. кер. М.З. Згуровський. -- К.: НТУУ «КПІ», 2010.--Ч. 1 Глобальний аналіз якості та безпеки життя людей.--252 с.-- Бібліогр.: с. 106-112

11 «Шведська модель»: стислий огляд становлення, здобутків і проблем [електронний ресурс]: // Центр Разумкова. Національна безпека і оборона №1, 2009. - Режим доступу до сайту :http://www.razumkov.org.ua/ukr/files/category_journal/NSD105_ukr_4.pdf

12. International Monetary Fund: [електронний ресурс]: // World Economic Outlook Database-Accessed on 8 October 2013. - Режим доступу до ресурсу :http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2013/02/weodata/index.aspx

13. Економічні реформи в Молдові: [електронний ресурс]: // Звіт міжнародного центру перспективних досліджень. - Режим доступу до ресурсу :http://icps.com.ua/pub/files/60/29/ICPS_ERM_ukr.pdf

14. Енергетична політика країн-членів ЄС: інтереси та цінності: [текст] // Український інститут публічної політики. -- Київ, 2013.

Размещено на Allbest.ru