Постановка проблеми. Проблема конкурентоспроможності національної економіки займає одне з визначальних місць у макроекономічній політиці розвинених країн світу. Насамперед, це пов'язано з тим, що конкурентоспроможність можна вважати основною властивістю, яка вимагається від будь-якого економічного суб'єкта незалежно від національного або міжнародного рівня його функціонування.

Для України однією з найголовніших економічних проблем, на вирішення якої сьогодні має бути спрямована промислова політика, є проблема досягнення світового рівня конкурентоспроможності національною економікою. Умови глобального ринкового середовища диктують необхідність активізації інноваційної діяльності як найбільш ефективного способу підвищення конкурентоспроможності країни і подальшого її розвитку на інтенсивній основі. Інновації, рівень інноваційної активності є найпрогресивнішим фактором, що впливає на конкурентоспроможність національної економіки. Але, на жаль, і дотепер застосування інновацій як одного з головних чинників підвищення рівня конкурентоспроможності в Україні системно не здійснюється. Таким чином, стратегічні завдання вимагають підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки на інноваційних засадах, що має створити переваги для вітчизняних виробників у боротьбі з економічними суперниками на внутрішніх та міжнародних ринках і допомогти Україні зайняти гідне місце поряд із розвиненими світовими країнами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед наукових праць, в яких досліджуються теоретичні основи конкуренції, міжнародне конкурентне середовище, причини виникнення конкурентних переваг, шляхи забезпечення високої конкурентоспроможності національних економік, необхідно відзначити роботи таких зарубіжних вчених:

інноваційна діяльність конкурентоспроможність

К. Айгінгера, В. Андріанова, А. Бранденбурге - ра, Ф. Вірсеми, С. Гареллі, М. Гельвановського, М. Делягіна, С. Ємельянова, Дж. Зисмена, С. Коена, П. Кругмана, В. Кулікова, О. Михайлова, Дж. Мура, І. Накатані, Б. Нейлбаффа, В. Петрова, М. Познера, М. Портера, К. Прахалада, Дж. Прокопенка, Р. Райха, Д. Репкіна, Д. Рікардо, К. Рожкова, Дж. Сакса, А. Сміта, Дж. Стренда, М. Трей - сі, Ф. Файнзільбера, Р. Фатхудінова, Г. Хамела, Дж. Харта, Б. Шлюсарчика та ін. Дослідженню інноваційної моделі розвитку економіки, впливу інновацій на економічне зростання, продуктивність праці, стратегій та механізмів формування інноваційних конкурентних переваг присвячені праці М. Абрамовіца, В. Баумоля, М. Бунчука, С. Глазьєва, Е. Денісона, А. Дагаєва, Ч. Едквіс - та, Ч. Джонсона, Н. Іванової, Л. Канторовича, Б. Лундвала, Г. Менша, Р. Нельсона, Й. Парка, Н. Розенберга, П. Ромера, Б. Санто, Д. Сахала, Р. Солоу, С. Стерна, Б. Твісса, С. Уінтера, Р. Фостера, К. Фрімена, Дж. Фурмана, Н. Шелюбської, Ф. Шерера, Й. Шмуклера, Й. Шумпетера та ін.

Метою статті є дослідження та аналіз впливу інновацій на підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки.

Виклад основного матеріалу. В економічній науці конкурентоспроможність розглядається як комплекс економічних, науково-технічних, виробничих, організаційних, управлінських та інших факторів, що реалізуються в товарах та послугах, які успішно конкурують на внутрішніх і світових ринках [1, с.88].

Останніми десятиріччями у світі відбувся перехід від статичних і динамічних конкурентних переваг до інноваційних, досягнення яких перш за все пов'язане з переходом країн на інноваційний шлях з метою досягнення якісно нового рівня соціально-економічного розвитку. Саме з розвитком інноваційної діяльності пов'язують подолання кризового стану вітчизняної економіки, зростання обсягів виробництва, вихід на нові ринки, адаптацію підприємства до ринкового середовища.

Позитивний вплив інновацій на рівень конкурентоспроможності економіки країни проявляється у зростанні продуктивності праці та доданої вартості, структурному оновленні економіки, зростанні питомої ваги високотехнологічних, наукоємних галузей у структурі виробництва та експорту, підвищенні якості продукції і, як наслідок розширенні ринків збуту.

Сучасні умови діяльності економічних суб'єктів в Україні характеризуються невизначеністю, тобто внутрішньою нестійкістю та достатньо обмеженою передбачуваністю поведінки інших суб'єктів економічних відносин. За таких обставин серед основних факторів конкурентоспроможності підприємства провідне місце займають: конкурентоспроможність продукції та його інноваційна діяльність. Крім того, в мінливому ринковому середовищі необхідно безперервно вдосконалювати власну продукцію й усі інші процеси на підприємстві, а також вміти адаптуватися, саме тому постійне впровадження інновацій на сучасному етапі розвитку економіки є основним засобом збереження конкурентоспроможності і невід'ємною частиною підприємницької діяльності.

Місце країни в міжнародному співтоваристві все більше визначається станом освіти, обсягами використання досягнень науки і техніки, ефективністю інтеграції факторів виробництва, капіталу, інформаційних та інтелектуальних ресурсів.

Протягом 2005-2012 рр. інноваційний розвиток промисловості України відзначався нестабільністю. У докризовий період рівень інноваційної активності підприємств був найвищим у 2007 р. Кількість промислових підприємств, що займалися інноваційною діяльністю, у 2007 р. порівняно з 2005 р. збільшилася на 23,3 %, їхня частка у загальній кількості промислових підприємств - до 14,2 % (з 11,9 %). Кількість підприємств, що впроваджували інновації, зросла на 40,2 %, їхня частка - до 11,5 % (з 8,2 %). На стан інноваційної сфери руйнівно вплинула світова фінансово-економічна криза 2008-2009 рр., і у цей період показники інноваційної активності мали переважно низхідну динаміку [2, с.4].

Розглянемо, які чинники впливають на показники результативності інноваційної діяльності економіки України. Як показники результативності інноваційної діяльності України пропонуємо розглядати такі (табл.1) [3].

За даними Держкомстату, у 2005-2012 рр. стабільну динаміку мали лише три з розглянутих п'яти показників результативності інноваційної діяльності: кількість упроваджених нових технологічних процесів, кількість упроваджених маловідходних, ресурсозберігаючих процесів та кількість нових видів техніки, виробництво яких освоєно. Кризові явища у 2009 році вплинули лише на обсяг реалізованої інноваційної продукції, інші показники результативності інноваційної діяльності такого впливу не зазнали. Обсяг реалізованої інноваційної продукції у 2009 році скоротився порівняно з 2008 роком на третину. У тому ж 2009 році обсяги продукції промисловості також зменшилися порівняно з 2008 роком, але лише на 18 % [4]. Починаючи з 2009 року частка інноваційної продукції у загальному обсязі промислової продукції постійно зменшувалася і в 2012 році досягла критично низького значення - 3,3 %. Вважаємо, що на показники результативності інноваційної діяльності підприємств можуть впливати два чинники (табл.2) [5].

Реалізація в Україні у 2010-2012 рр. заходів державної політики, орієнтованих на підтримку інноваційних процесів, стала головним рушієм відновлення інноваційної діяльності промислових підприємств. Рівень їхньої інноваційної активності у 2012 р. досяг 17,4 % (у 2011 р. - 16,2 %), серед підприємств переробної промисловості він становив 17,1 %, добувної - 8,6 %, з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води - 13,2 %. Впроваджували інновації 13,6 % загальної кількості підприємств переробної промисловості - 13,9 %, у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води - 7,3 %) [6, с.5].

Водночас, незважаючи на певну позитивну динаміку, в Україні показники інноваційного розвитку відстають від аналогічних світових значень. Так, у провідних країнах - США, Японії, Німеччині й Франції частка інноваційно активних підприємств коливається у межах 70-80 %. Підприємства країн ЄС значно більше орієнтовані на підвищення рівня новизни інновацій, інвестуючи значні фінансові ресурси у технологічні інновації, зокрема у здійснення науково-дослідних розробок. Якщо порівнювати з європейськими країнами, то частка витрат на НДДКР у Швеції становить 63,2 %, Нідерланди - 62,5 %, Люксембурзі - 53,8 %, Бельгії - 42 %, Румунії - 13,4 %, Чехії - 23,2 % від загального обсягу витрат на інновації [7]. У 2011 р. в Україні питома вага витрат на дослідження та розробки у структурі загальних витрат на інновації становила 7,5 %, що у два рази менше порівняно з 2000 р. Так, частка іноземних підприємств, що впроваджують інновації, вчетверо більша, ніж в Україні.

Важливе значення для здійснення інноваційної діяльності у країні має рівень розвитку інноваційного середовища, який можна виміряти за допомогою індексів, що характеризують стан того чи іншого аспекту економіки та суспільства. Серед них:

глобальний індекс конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму;

індекс економіки знань Інституту Світового банку;

1. Бойко Є.І. Механізми регулювання розвитку промислового виробництва регіону / Є.І. Бойко, М.П. Горін // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика: досвід ЄС та його адаптація до умов України: зб. наук. праць. - Львів: НДІСЕП, 2003. - Вип.5. - Ч.І. - 458 с.

2. Інноваційний розвиток промисловості як складова структурної трансформації економіки України. - К.: НІСД, 2013. - 71 с.

3. Експрес-випуск Держстату України "Інноваційна діяльність промислових підприємств у 2012 р." № 05.3-1/28 від 05.04 2013 р.

4. Яшкіна О.І. Інноваційна діяльність підприємств України: тенденції розвитку та чинники впливу [Електронний ресурс] / О.І. Яшкіна. - Режим доступу: http://mmi. fem. sumdu.edu.ua/.

5. Сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/.

6. Інноваційний розвиток промисловості як складова структурної трансформації економіки України. - К.: НІСД, 2013. - 71 с.

7. Характеристика інноваційної діяльності підприємств [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uintei. kiev.ua/viewpage. php? page_id=446.

8. Інформація Всесвітнього економічного форуму "The Global Competitiveness Report" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.weforum.org/issues/global-competitiveness.

9. Інноваційна спроможність та технологічна готовність української економіки у міжнародних порівняннях [Електронний ресурс] / Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України. - Режим доступу: http://www.uintei. kiev.ua/viewpage. php? page_id=432.

10. Портер М. Конкуренция / М. Портер; [пер. с англ.; под ред. Я.В. Заблоцкого]. - М.: Вильямс, 2001. - 495 с.

11. Богма О.С. Роль інновацій у забезпеченні конкурентоспроможності національної економіки / О.С. Богма // Вісник Запорізького національного університету. - 2010. - № 3 (7). - C.166-170.

12. Дацій О.І. Інноваційна модель розвитку економіки України в умовах глобалізації: монографія / О.І. Дацій, М.В. Гаман, Н.В. Дацій. - Донецьк: Юго-Восток, 2010. - 368 с.

Размещено на Allbest.ru