Особливості управління фінансовою стійкістю на підприємстві ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Фінансова стійкість підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства, тому аналізувати фінансову стійкість будь-якого підприємства є нагальною необхідністю, адже за допомогою цього аналізу можна виявити сильні і слабкі позиції різних підприємств. Менеджери використовують ці дані для контролю діяльності підприємства, щоб не допустити банкрутства. Кредитори уважно стежать за показниками фінансової стійкості, щоб пересвідчитись, що підприємство може сплатити за своїми короткостроковими борговими зобов'язаннями, а також покрити свої фіксовані платежі доходами. Банки значною мірою будують свою кредитну політику, зважаючи на фінансову стійкість підприємства. Фінансові експерти використовують ці показники для порівняння відносних переваг різних підприємств.

Метою даної курсової роботи є дослідження управління фінансовою стійкістю підприємства та розробка рекомендацій щодо її покращення на підприємстві ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК".

Для реалізації поставленої мети в роботі визначаються наступні завдання:

- дослідити теоретичні аспекти управління фінансовою стійкістю підприємства;

- провести загальну характеристику та аналіз фінансової діяльності ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК";

- провести аналіз показників фінансової стійкості підприємства ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК";

- проаналізувати систему управління фінансовою стійкістю ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК»;

- розробити заходи щодо підвищення фінансової стійкості підприємства.

Об'єктом дослідження є процес управління фінансовою стійкістю підприємства.

Предметом дослідження є теоретичні аспекти управління фінансовою стійкістю ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК" з метою визначення напрямків щодо їх покращення та вдосконалення.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій щодо вдосконалення механізму управління фінансовою стійкістю ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» та підвищення рівня його фінансової стійкості шляхом використання даних рекомендацій у діяльності підприємства.



1.Теоретичні аспекти управління фінансовою стійкістю підприємства

1.1 Сутність фінансової стійкості підприємства та фактори, що її визначають

Фінансовий стан підприємства характеризується системою показників, що відображають стан капіталу в процесі його кругообігу й здатність суб'єкта господарювання фінансувати свою діяльність на фіксований момент часу.

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є його фінансова стійкість (стабільність).

У процесі визначення сутності поняття «фінансова стійкість» передусім дамо визначення терміну «стійкість». У Тлумачному словнику В. І. Даля стійкість розглядається як «здатність вистояти супроти чогось, встояти, успішно протистояти силі, витримати, не поступитися» [1]. «Великий економічний словник» дає наступну характеристику стійкості: спроможність системи відновлювати попередній (або близький до нього) стан після збурення, яке виявляється у відхиленні параметрів системи від номінального значення [2, С. 90]. Крім того, в поняття «стійкості» автори часто закладають наступний зміст: здатність тієї чи іншої системи зберігати певні властивості та характеристики незмінними або майже незмінними [2, С. 90]. У широкому розумінні даний термін можна визначити як здатність системи виконувати функції, поставлені перед нею, всупереч впливу ендогенних і екзогенних факторів [2, С. 91].

Таким чином, дослідивши і охарактеризувавши сутність і етимологію поняття «стійкість», було визначено, що воно близьке до таких термінів, як сталість, стабільність, постійність.

Визначимо сутність поняття «фінансової стійкості підприємства». На думку Грабовецького Б. Є., фінансова стійкість - це надійно гарантована платоспроможність, рівновага між власними та залученими засобами, незалежність від випадковостей ринкової кон'юнктури і партнерів, довіра кредиторів і інвесторів та рівень залежності від них, наявність такої величини прибутку, який би забезпечив самофінансування [3].

М. С. Абрютіна й А. В. Грачов визначають «фінансову стійкість підприємства» як надійно гарантовану платоспроможність, незалежність від випадковостей ринкової кон'юнктури й поведінки партнерів [2, С. 93].

О. В. Павловська, Н. М. Притуляк і Н. Ю. Невмержицька розглядають фінансову стійкість з позиції спроможності підприємства за рахунок власних коштів забезпечувати запаси і витрати, не допускати невиправданої дебіторської і кредиторської заборгованості та своєчасно розраховуватися за зобов'язаннями .

На наш погляд, найбільш точно і повно розкриває суть проблеми фінансової стійкості підприємства Г.В. Савицька, яка аналізує псуб'єкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагоняття «фінансова стійкість підприємства» як здатність у своїх активів і пасивів в мінливому внутрішньому й зовнішньому середовищі, що гарантує його постійну платоспроможність і інвестиційну привабливість у межах допустимого рівня ризику» [4].

Фінансова стійкість підприємства є однією з найважливіших характеристик його фінансового стану, що формується у процесі виробничої та фінансово-інвестиційної діяльності.

Аналіз фінансової стійкості дозволяє визначити рівень фінансового ризику, що пов'язаний з формуванням структури джерел капіталу, а, відповідно, і міру стабільності фінансової бази розвитку підприємства на перспективу.

Розглянемо види фінансової стійкості в залежності від факторів, що на неї впливають, за рівнем виникнення (внутрішні і зовнішні фактори).

Таким чином видами фінансової стійкості є [5]:

а) внутрішня стійкість - це такий загальний фінансовий стан підприємства, при якому забезпечується стабільно високий результат його функціонування.;

б) зовнішня стійкість підприємства досягається керуванням ззовні. Вона обумовлена стабільністю економічного середовища, у рамках якої здійснює свою діяльність організація;

в) «успадкована» стійкість є результатом наявності певного запасу міцності підприємства, що захищає його від різких змін зовнішніх факторів;

г) загальна стійкість підприємства - це такий рух грошових потоків, що забезпечує постійне перевищення доходів над витратами.

Фінансова стійкість є відображенням стабільного перевищення доходів над витратами, забезпечує вільне маневрування коштами організації і шляхом їхнього ефективного використання сприяє безперебійному процесу виробництва і реалізації продукції.

Отже, фінансова стійкість є основним елементом загальної стійкості підприємств, і розглядається як стабільність фінансового стану, можливість виконувати зобов'язання перед кредиторами, бюджетом та власниками за рахунок збалансування власних фінансових ресурсів та позик.

На фінансову стійкість підприємства впливає ціла низка чинників. За рівнем виникнення виділяють внутрішні та зовнішні чинники. Залежно від ступеня їх значущості виділяють чинники I рівня (базові), II рівня (похідні) та III рівня (деталізуючі) (рис. 1.1) [6].

Рисунок 1.1. Види чинників, що впливають на фінансову стійкість підприємства



Оскільки з різних причин виникають чинники, що впливають на фінансову стійкість, то при виборі методів управління ними необхідно це врахувати. Якщо зовнішні чинники, що впливають на фінансову стійкість, викликані дією об'єктивних економічних законів і майже не залежать від діяльності підприємства, то внутрішнім чинникам притаманний високий ступінь керованості, а характер їх зміни, головним чином, залежить від організації роботи самого підприємства.

Охарактеризуємо фактори, що впливають на фінансову стійкість підприємства за складом та ступенем їх значущості.

Чинники I рівня - це узагальнюючі (базові) чинники, які є результатом впливу чинників II і III рівнів і водночас виступають генератором взаємодії більш дрібних чинників [6].

До чинників I рівня відносять:

а) фазу економічного розвитку системи;

б) стадію життєвого циклу підприємства.

Фаза економічного розвитку системи впливає на темпи реалізації продукції, виробництва, рівень інвестицій підприємства у товарні запаси, доходи підприємства та населення. Так, у період економічної кризи темпи реалізації продукції відстають від темпів її виробництва, зменшуються інвестиції в товарні запаси, що, в свою чергу, призводить до ще більшого скорочення збуту за одночасного зменшення доходів підприємств і рівня доходів населення. Таким чином, знижується ліквідність підприємств та їх платоспроможність, що негативно відбивається на рівні фінансової стійкості підприємства .

Наступним базовим чинником I рівня виступає стадія життєвого циклу підприємства. Даний чинник є основоположним при визначенні загальноекономічної мети діяльності підприємства, для досягнення якої будуть спрямовані всі інші його стратегії .

Чинники II рівня - похідні, адже вони є результатом дії базових чинників. До складу похідних чинників належать наступні: середній рівень доходів населення; демографічна ситуація; соціальна політика держави; податкова політика держави; грошово-кредитна політика; амортизаційна політика; загальний рівень стабільності; стратегія управління обсягами діяльності; стратегія управління активами; стратегія управління капіталом; стратегія управління грошовими потоками.

Чинники II рівня бувають зовнішніми і внутрішніми.

Зовнішніми чинниками II рівня є ті, вплив яких пов'язаний з характером державного регулювання (податкова, грошово-кредитна, амортизаційна, соціальна, демографічна політика тощо).

До внутрішніх похідних факторів другого рівня, що забезпечують фінансову стійкість, належать стратегія управління обсягами діяльності підприємства, політика управління його активами, власним і позиковим капіталом. Розроблена стратегія передбачає загальну потребу в активах, їх оптимальну структуру при одночасному визначенні джерел фінансування цієї потреби та оптимізації структури капіталу, що, в свою чергу, є гарантом досягнення ефективної пропорційності між коефіцієнтом фінансової прибутковості та коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства.

Чинники III рівня є деталізуючими. З їх допомогою з'ясовують і деталізують механізм впливу похідних чинників на фінансовий стан підприємства. Деталізуючими чинниками є: середній рівень доходів населення; рівень конкуренції; рівень інфляції; склад та структуру активів; стратегію управління власними фінансовими ресурсами та позиковим капіталом; стратегію управління ризиком.

Вплив чинників III рівня на фінансову стійкість підприємства є диференційованим. Тому за їх значущістю одним із найважливіших внутрішніх чинників фінансової стійкості є оптимізація складу та структури активів підприємства. Аналогічний вплив має також вірний вибір стратегії управління активами.

Другий за значущістю внутрішній чинник III рівня - стратегія управління капіталом. Iз збільшенням обсягу власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел збільшуються також потенційні можливості підприємства. Важливим є як загальний розмір прибутку, так і структура його розподілу, а особливо та частка, що спрямовується на реінвестиційні цілі [6].

Таким чином, політика розподілу та використання прибутку є одним із основних внутрішніх деталізуючих чинників, що впливають на фінансову стійкість підприємства.

Зовнішнім фактором третього рівня, що впливає на ступінь фінансової стійкості, є рівень інфляції. Порівняно із стабільним етапом розвитку в умовах економічної кризи зростає вплив інфляції, що негативно відбивається на ступені фінансової стійкості підприємства, оскільки зменшується обсяг його чистого прибутку. Це, в свою чергу, призводить до зниження обсягу власних фінансових ресурсів, які формуються за рахунок внутрішніх джерел.

Отже, на фінансову стійкість підприємства впливають фактори, які за рівнем виникнення поділяються на зовнішні (вплив яких пов'язаний з характером державного регулювання - податкова, грошово-кредитна, амортизаційна, соціальна, демографічна політика тощо) і внутрішні (стратегія управління обсягами діяльності підприємства, політика управління його активами, власним і позиковим капіталом і ін.) та за ступенем значущості факторів: чинники І рівня (базові), чинники ІІ рівня (похідні) і чинники ІІІ рівня (деталізуючі).

1.2 Механізм управління фінансовою стійкістю підприємства

кредитор фінансовий стійкість

Фінансова стійкість підприємства -- це таке його становище, коли вкладені в підприємницьку діяльність ресурси окупаються за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечує самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів [7, с. 107].

Найбільш точним, на нашу думку, є трактування надане Г.В. Савицькою, яка зазначає: “Фінансова стійкість підприємства - це здатність підприємства функціонувати та розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів та пасивів в мінливому внутрішньому та зовнішньому середовищі, яка гарантує його постійну платоспроможність та інвестиційну привабливість в межах допустимого рівня ризику” [8, с.619].

Отже, фінансова стійкість підприємства є якісною характеристикою його фінансового стану і характеризується як здатність підприємства ефективно функціонувати та розвиватися, відзначається достатнім рівнем забезпеченості фінансовими ресурсами та ефективністю управління ними, що забезпечує його платоспроможність, прибутковість та рентабельність.

Механізм управління фінансовою стійкістю підприємства є частиною загальної системи управління підприємством, що забезпечує вплив на чинники, від яких залежить загальний результат діяльності суб'єкта.

Процес формування механізму управління фінансовою стійкістю підприємства необхідно розпочати з характеристики його складових, а також визначення послідовності певних етапів. Оскільки механізм будується на основі системного підходу, то правомірним буде виділення таких його складових, як об'єкти та суб'єкти. Отже, перший етап процесу формування повинен включати в себе визначення об'єктів управління; суб'єктів, які б здійснювали конкретні дії; а також цілей, які переслідують дані суб'єкти.

У нашому випадку об'єктами можуть бути діяльність підприємства або його окремого підрозділу, певний виробничий процес, фінансова діяльність, прибуток, фінансові ресурси та ін.

Суб'єктами можуть виступати керівники вищої ланки, фінансові менеджери, фінансові служби і відділи, аналітики з фінансової безпеки та ін. Ціллю є збереження, забезпечення або досягнення певного рівня фінансової стійкості підприємства, за якого підприємство отримувало б прибуток, було платоспроможним і рентабельним.

Доцільно відзначити, що у системі управління фінансовою стійкістю важливу роль відіграє визначення головної мети, адже саме вона визначає концепцію розвитку підприємства, основні напрями його ділової активності та служить орієнтиром у середовищі ринкових перетворень [9, с. 112, 113].

Рисунок 1.2. Основні складові механізму управління фінансовою стійкістю підприємства [10]

На другому етапі необхідно оцінити поточний стан та рівень фінансової стійкості, а також виявити та здійснити аналіз чинників, які впливають на об'єкт і на виконання поставлених завдань і цілей.

Оцінка поточного стану та фінансової стійкості підприємства здійснюється на основі різноманітних методів фінансового аналізу.

Наступним кроком у формуванні механізму управління є визначення методів впливу на зазначені раніше чинники. Характерним для цього етапу є застосування інструментарію управління фінансовою стійкістю, вибір якого залежить від можливостей підприємства, виду його діяльності, фінансового стану, рівня організації контролю та управління на підприємстві. Інструментарій управління фінансовою стійкістю підприємства представляє собою сукупність засобів, методів, важелів, способів здійснення управлінського впливу.

Наступний етап включає розробку стратегії управління фінансовою стійкістю підприємства, тобто визначення цілей, стратегічних напрямів та перспектив розвитку підприємства. На цьому етапі необхідно узгодити цілі розробленої стратегії з загальною стратегією підприємства.

Із численних ризиків, що супроводжують діяльність підприємства, виділяють ризик зниження фінансової стійкості. Ця проблема широко висвітлюється в працях В. Й. Плиси [11, c. 67]. Цей ризик зумовлюється неефективною структурою капіталу (високим коефіцієнтом співвідношення позичених і власних коштів). Управління ризиком зниження фінансової стійкості складовою загальної стратегії управління сталістю фінансового стану підприємства. Вона полягає у розробці системи заходів щодо вияву і попередження негативних наслідків ризику з метою ліквідації збитків, пов'язаних із ним.

Для оцінки ризику зниження фінансової стійкості використовують розрахунково-аналітичні методи оцінки, що дають кількісне уявлення про цей ризик [12, с. 385, 386].

Наступний етап включає розробку стратегії управління фінансовою стійкістю підприємства, тобто визначення цілей, стратегічних напрямів та перспектив розвитку підприємства. На цьому етапі необхідно узгодити цілі розробленої стратегії з загальною стратегією підприємства.

Передостаннім етапом розробки є реалізація стратегії. Для її реалізації керівникам необхідно мати набір методик та моделей, на основі яких приймати найбільш доцільні рішення. Успіх реалізації розробленої стратегії підприємства залежить певною мірою від діючої системи контролю [13, с. 26].

Спільним для кожного етапу розробки механізму управління фінансовою стійкістю є використання інструментів управління фінансовою стійкістю підприємства. Отже, фінансова стійкість є якісною характеристикою фінансового стану підприємства і безумовно є однією з основних фінансових складових фінансової безпеки, тому є необхідність подальшої розробки механізму управління фінансовою стійкістю як частини загальної стратегії управління підприємством [14].

Сьогодні на підприємствах промисловості однією з головних проблем є відсутність цілісної стратегії, спрямованої на забезпечення стійкості фінансової і господарської діяльності підприємства та стійкого розвитку у перспективі.

1.3 Інформаційне забезпечення щодо стратегії управління фінансової стійкості підприємства

Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

Відносними показниками, які характеризують фінансову стійкість із різних аспектів та найчастіше використовуються, є коефіцієнт фінансової автономії, коефіцієнт забезпечення запасів власними оборотними коштами, коефіцієнт маневреності власного капіталу, коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів, коефіцієнт стабільної структури оборотних активів, індекс постійного активу та коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості. Однак така кількість коефіцієнтів не дає можливості побачити, яким у цілому є рівень фінансової стійкості підприємства. Для усунення цього недоліку в процесі аналізу треба поєднати всі показники за допомогою інтегральної оцінки [15, с. 408].

Існують різні підходи до інтегральної оцінки рівня фінансової стійкості. Так, О. В. Хомів [16. с. 335] рекомендує розраховувати індикатор фінансової стійкості методом віддалення від еталону (оптимального чи середньогалузевого значення показника).

На основі дослідження та узагальнення різних методичних підходів щодо оцінювання фінансової стійкості підприємств виокремлюють чотири з них, які є найфундаментальнішими:

1) визначення рівня забезпеченості запасів у складі оборотних активів підприємства джерелами їх формування (цим узагальнюючим показником є надлишок або нестача джерел фінансування для формування запасів, який визначають як різницю між величиною джерел покриття та величиною запасів.;

2) обчислення певної кількості коефіцієнтів і на основі дослідження їх в динаміці та порівняння з нормативними значеннями вироблення певних висновків щодо фінансового стану підприємства;

3) застосування одного інтегрованого показника, який складається з декількох найбільш вагомих коефіцієнтів, визначення певних меж його значення для ідентифікації фінансової стійкості та фінансового стану підприємства;

4) побудова розгорнутих уніфікованих аналітичних фінансових таблиць на базі бухгалтерської, фінансової та податкової звітності, формат яких дозволяє возз'єднати ці форми задля проведення розгорнутого аналізу [17].

Важливим аспектом визначення фінансової стійкості є розрахунок запасу фінансової стійкості, що дає змогу належним чином обґрунтувати управлінські рішення в бізнесі. Такий аналіз прийнято називати маржинальним аналізом. Методика його базується на вивченні співвідношення між трьома групами важливих економічних показників: «витрати -- обсяг виробництва і прогнозуванні величини кожного із цих показників при заданому значенні інших.

Розглянемо наступні коефіцієнти, які можна використати для аналізу довгострокової платоспроможності підприємства:

- коефіцієнт концентрації власного капіталу;

- коефіцієнт концентрації позикового капіталу;

- співвідношення позикового і власного капіталу.

Показники, що характеризують фінансову стійкість підприємства рис. 1.3. Чим вище значення коефіцієнта концентрації власного капіталу, тим більш фінансово стійке, стабільне і незалежне від кредиторів підприємство.

Підприємство вважається фінансово стійким за умови, що частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів підприємства становить не менше 50 %.

Рисунок 1.3 Показники, що характеризують фінансову стійкість підприємства



Аналіз фінансової стійкості може проводитися із використанням показників:

1. Коефіцієнт автономії визначається як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу, чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування і розраховується:

де ВК - власний капітал;

А - активи.

Нормативне (рекомендоване) значення даного показника - більше 0,5.

2. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства і розраховується:

(1.3)

де ПК - позиковий капітал;

К - весь капітал підприємства.

3. Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу розраховується як відношення всієї суми зобов'язань по залучених коштах та суми власних коштів:

(1.4)

де ЗК - залучений капітал;

ВК - власний капітал.



4. Коефіцієнт маневреності власних засобів характеризує ступінь мобільності власних засобів підприємства і визначається:

(1.5)

де ВОК - власні оборотні кошти;

ВК - власний капітал.

5. Коефіцієнт маневреності робочого капіталу розраховується як відношення вартості робочого капіталу до суми джерел власних коштів; характеризує ступінь мобільності використання власних коштів підприємством і розраховується:

(1.6)

де ВОК - власні оборотні кошти;

РК - робочий капітал.

6. Коефіцієнт забезпеченості запасів власними оборотним капіталом показує в якій мірі матеріальні запаси підприємства фінансуються за рахунок власного капіталу та не потребують залучення зовнішніх джерел фінансування і розраховується:

(1.7)

де ВК - власні кошти;

НА - необоротні активи;

З - запаси.

7. Коефіцієнт фінансової стабільності визначається як відношення власного капіталу та залученого і розраховується:



(1.8)

де ВК - власні кошти;

ПК - позикові кошти.

8. Коефіцієнт фінансової залежності - показник обернений до коефіцієнта автономії; показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів і визначається:

(1.9)

де А - активи;

ВК - власний капітал.

А.Д. Шеремет, В.В. Ковалев виділяють чотири типи фінансової стійкості [18; 55]:

1) абсолютна стійкість фінансового стану: запаси та затрати менше суми власного оборотного капіталу та кредитів банку під товарно-матеріальні цінності, а коефіцієнт забезпеченості запасів та затрат джерелами коштів більше одиниці;

2) нормальна стійкість, при якій гарантується платоспроможність підприємства;

3) передкризовий фінансовий стан: порушується платіжний баланс, але зберігається можливість відновити рівновагу платіжних засобів та платіжних зобов'язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел засобів в оборот підприємства (резервного фонду, фонду накопичення та споживання), кредитів банку на тимчасове поповнення оборотних засобів, перевищення нормальної кредиторської заборгованості над дебіторською тощо.

При цьому фінансова стійкість вважається допустимою, якщо виконуються наступні умови:

· вартість виробничих запасів плюс вартість готової продукції дорівнюють або перевищують суму короткострокових кредитів та залучених коштів, що беруть участь у формуванні запасів;

· вартість незавершеного виробництва плюс витрати майбутніх періодів дорівнюють або менше суми власного оборотного капіталу.

· Якщо ці умови не виконуються, то спостерігається тенденція погіршення фінансового стану.

4) кризовий фінансовий стан підприємства (підприємство знаходиться на межі банкрутства).

Отже, фінансова стійкість підприємств - це властивість підприємства, яка відображає в процесі взаємодії зовнішніх і внутрішніх факторів впливу досягнення стану фінансової рівноваги і здатність не лише утримувати на відповідному рівні протягом деякого часу основні характеристики діяльності підприємства, але і функціонувати і розвиватися. На фінансову стійкість впливають різні чинники, як внутрішнього, так і зовнішнього, щодо підприємства походження: структура та динаміка витрат, галузева належність, структура послуг, розмір статутного капіталу, стан майна і фінансових ресурсів, рівень платоспроможного попиту, конкуренція, економічні умови господарювання, зовнішньоекономічні зв'язки, податкова, кредитно-фінансова, облікова, інвестиційна політика тощо.

Важливими чинниками, від яких залежить фінансова стійкість підприємства, є саме внутрішні чинники, такі, як якість управління прибутком підприємства та структурою його позикових і власних коштів. На підприємстві необхідно формувати ефективну систему управління фінансовою стійкістю, на основі застосування методів прогнозування, планування, регулювання, контролю та аналізу фінансової стійкості. Для зростання ефективності діяльності підприємства необхідно найретельніше аналізувати вплив тих чи інших чинників на фінансову стійкість протягом певного конкретного періоду для обґрунтування тих чи інших стратегій управління, складання прогнозів, виконання планів.



2.Аналіз стану управління фінансовою стійкістю ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК»

2.1 Фінансово-економічна характеристика ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК»

Публічне акціонерне товариство "Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій" (скорочена назва - ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК") заснований в 1966 р.

Підприємство знаходиться за адресою: Україна, Київська область, 09113 м. Біла Церква, вул. Січневий прорив, 39.

Спочатку основним видом діяльності було просочення дерев'яних опор для ліній електропередач. У 1970-x рр.. на заводі було організовано виробництво залізобетонних опор ЛЕП СВ 95-1 та СВ 110-2,8. У 1980-х рр.. завод продовжив розширення номенклатури віброваних опор та інших залізобетонних виробів. У 1991 р. почалося будівництво цеху центрифугованих (круглих) опор типу СК європейського стандарту. 1994 ознаменувався запуском нового цеху та початком виробництва центрифугованих опор. У 2007 р. ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» стає учасником міжнародної групи компаній з виробництва будівельних матеріалів CRH.

Сьогодні ПАТ "Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій" - акціонерне товариство, яке виробляє збiрнi залiзобетоннi та бетоннi вироби. Основною продукцією підприємства є виробництво стояків залізобетонних для ліній повітряних електричних мереж, для міського та залізничного транспорту та для повітряних ліній зв'язку. Підприємство "Білоцерківський завод ЗБК було створено 49 років тому, як державне підприємство.

Статутний капiтал товариства на 31.12.2015 р. складається з 5 942 720 штук простих iменних акцiй номiнальною вартiстю 25 грн. кожна на загальну суму 1 485 680 гривень.

Метою діяльності товариства є одержання прибутку шляхом виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) з високими споживчими якостями на основі ефективного використання оборотних засобів, широкої спеціалізації, впровадження прогресивної технології і сучасних методів управління.

Статутний фонд підприємства складає: 1 485 680 грн.

За роки діяльності працівниками заводу вироблено більше 5 000 000 опор різних найменувань.

Конкурентами підприємства є: торгово-будівельна компанія Сілекс (виробляють різні залізні конструкції для будівництва), виробничо-комерційне об'єднання Абі-Блок (виробляють бетонні конструкції для будівництва), Автоматизований Завод Пінобетону і полістиролбетону (виробляють різні бетонні суміші для будівництва), КП "Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій" (виробляють залізні конструкції з алюмінію), ПАТ "Завод будівельних конструкцій" (виробляє залізобетонні опори для ліній електропередач і будівельні констукції).

Продукція підприємства: конструкції залізобетонні, стовпи для ліній електромереж, залізобетон, плити забірні.

Організаційна структура підприємства ПАТ "Бiлоцеркiвський завод ЗБК" (рис. 2.1) складається з таких структурних пiдроздiлiв:

- арматурно-формувальний цех №1 з трьома лiнiями,;

- бетоно-змiшувальний вузол, який займається виготовленням бетонної сумiшi для формування стоякiв та iншої продукцiї;

- арматурно-формувальний цех №2 по виробництву круглих центрофугiрованих стояків.

Так як фінансовий менеджер займається завданнями планування, прогнозування, контролю, аналізу, то він тісно взаємодіє з головним бухгалтером, який у свою чергу виконує такі функції:

- організація бухгалтерського обліку, контролю та аналізу;

- підготовка прийняття управлінських рішень на керівному рівні установи чи організації.

Рисунок 2.1 Організаційна структура підприємства ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК"

Для аналізу фінансової діяльності підприємства розрахуємо показники, що характеризують майновий стан, ліквідність, рентабельність та ділову активність підприємства на основі даних фінансової звітності (додаток Б) і занесемо дані значення до таблиці 2.1.

Проаналізувавши вищезазначені показники діяльності підприємства (див. табл. 2.1) можна зробити відзначити, що чистий дохід підприємства у 2014 році зменшився на 1,92 % в порівнянні з 2013 роком, собівартість реалізованої продукції також зменшилася на 6,18 % у відповідному періоді, проте валовий прибуток за даний період зріс на 26,21 %, що відповідно вплинуло на збільшення фінансового результату від операційної діяльності на 80,57 % і зменшення фінансового результату від звичайної діяльності на 87,93 % та суми чистого прибутку на 87,92 %. Оскільки оборотні активи підприємства збільшилися на 9,56 %, а необоротні активи зменшилися на 11,76 %, власний капітал перевищує залучений капітал (14790>1594) та темп його приросту більший за відповідний темп приросту залученого капіталу, то можна сказати що баланс підприємства є «позитивним». Але в цілому валюта балансу за аналізований період зменшилася на 2,26 %, що є негативним явищем.

Таблиця 2.1 Фінансові показники діяльності підприємства ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК"

Показник	Роки	Відхилення
		2014 р. від 2013 р.
	2013	2014	абс. знач.	темп прир, %
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	38821	38076	-745	-1,92
Собівартість реалізованої продукції	33713	31629	-2084	-6,18
Валовий прибуток	5108	6447	1339	26,21
Фінансовий результат від операційної діяльності	772	1394	622	80,57
Фінансовий результат від звичайної діяльності	1110	134	-976	-87,93
Чистий прибуток (збиток)	1109	134	-975	-87,92
Валюта балансу	22830	22315	-515	-2,26
Необоротні активи	12626	11141	-1485	-11,76
Оборотні активи	10199	11174	975	9,56
Власний капітал	13133,5	14790	1656,5	12,61
Залучений капітал	4923	1594	-3329	-67,62
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,52	0,59	0,07	13,46
Коефіцієнт оновлення основних засобів	0,045	0,047	0,002	4,44
Коефіцієнт вибуття основних засобів	0,042	0,047	0,005	11,90
Коефіцієнт покриття	1,78	3,4	1,62	91,01
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,98	1,35	0,37	37,76
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,03	0,18	0,15	500,00
Чистий оборотний капітал, тис. грн.	5195	7425	2230	42,93
Коефіцієнт рентабельності активів, %	4,9	0,6	-4,3	-87,76
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу, %	8,4	0,906	-7,5	-89,21
Коефіцієнт рентабельності продажу, %	2,9	0,35	-2,6	-87,93
Коефіцієнт рентабельності витрат, %	15	20	5	33,33
Коефіцієнт оборотності активів, об.	1,7	1,706	0,006	0,35
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, об.	14,38	11,42	-2,96	-20,58
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, об.	4,29	4,15	-0,14	-3,26
Строк погашення дебіторської заборгованості, днів	85,08	87,95	2,87	3,37
Строк погашення кредиторської заборгованості, днів	25,38	31,96	6,58	25,93
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів, об.	6,54	5,43	-1,11	-16,97
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	1,74	1,63	-0,11	-6,32
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	2,96	2,57	-0,39	-13,18

Аналізуючи показники майнового стану підприємства стає очевидно, що знос основних засобів за 2013-2014 роки зріс на 13,46 %, також даний показник не відповідає нормативному значенню, і відповідно оновлення даних ресурсів підприємства зросло на 4,44 % (відповідає нормативним значенням). Проте вибуття основних засобів також зросло на 11,9 %, що відповідає нормативним значенням.

Оскільки значення коефіцієнта зносу основних засобів зросло, то підприємству потрібно буде оновити свої основні засоби протягом наступних років. Збільшення коефіцієнта оновлення вказує на позитивну динаміку, адже підприємство спрямовує більше коштів на оновлення основних засобів.

Аналізуючи показники ліквідності підприємства, можна зробити висновок, що ліквідність підприємства за даний період зросла, а отже при необхідності частину поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів - грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Аналіз рентабельності підприємства відображає зменшення рівня прибутку, який створюється активами, власним капіталом, продажем відповідно на 87,76 %, 89,21 %, 87,93 %. Це означає, що ефективність використання активів, власного капіталу, кількості реалізованої продукції зменшилася і підприємство стало отримувати менше чистого прибутку з кожної одиниці даного ресурсу. Проте підприємство оптимізувало свої витрати на виготовлення та реалізацію продукції і їх рентабельність зросла на 33,33 % у 2014 році в порівняні з 2013 роком і це означає, що на кожну гривню вкладену в собівартість реалізованої продукції стало припадати більше гривень валового прибутку. При аналізі ділової активності даного підприємства було виявлено, що швидкість обороту сукупного капіталу зросла на 0,35 %, кількість оборотів кредиторської заборгованості зменшився на 20,58 % і як наслідок зріс строк її погашення 25,93 % що негативно характеризує діяльність підприємства у 2014 році. Це означає, що величина чистого доходу (виручки) від реалізації зменшилася і собівартість реалізованої продукції також зменшилася по відношенню до величини середньорічної вартості кредиторської заборгованості. Також зменшилась кількість оборотів дебіторської заборгованості на 3,26 %, і внаслідок цього збільшився строк її погашення на 3,37 %, що також є негативним явищем, оскільки зменшилася кількість разів перетворення дебіторської заборгованості у грошові кошти. Відбулося зменшення на 16,97 % число оборотів матеріальних запасів і як наслідок зменшилися резерви для зростання виробництва продукції. Ефективність вкладених коштів в основні засоби також зменшилася на 6,32 %, що, можливо, спричинено збільшенням їх зносу на 13,46 %. Оборотність власного капіталу зменшилася на 13,18 % у 2014 році в порівняні з 2013 роком, що також є негативним явищем.

Отже, проаналізувавши фінансовий стан підприємства, можна зробити висновки, що загалом чистий прибуток підприємства зменшився на 87,92 % у 2014 році в порівнянні з 2013 роком, що є негативною тенденцією. Проте собівартість реалізованої продукції також зменшилася на 6,18 % у 2014 році у порівнянні з попереднім періодом, що є позитивним явищем.

В загальному у підприємства задовільний фінансовий стан, проте є деякі позитивні в динаміці зміни, які вказують на можливе покращення фінансового стану в майбутньому, наприклад зростання у 2014 році в порівнянні з 2013 роком коефіцієнтів швидкої та абсолютної ліквідності відповідно на 37,76 % та 500 %, чистого оборотного капіталу на 42,93 %, коефіцієнта оборотності активів на 0,35 % та ін.



2.2 Оцінювання фінансової стійкості ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК»

Проаналізуємо фінансову стійкість підприємства за розрахунком показників фінансової стійкості (табл. 2.2):

· розрахуємо коефіцієнт автономії за формулою (1.2):

2013 р.: ;

2014 р.: .

· розрахуємо коефіцієнт концентрації залученого капіталу за формулою (1.3):

2013 р.: ;

2014 р.: .

· розрахуємо коефіцієнт фінансового ризику за формулою (1.4):

2013 р.: ;

2014 р.: .

· розрахуємо коефіцієнт маневреності власного капіталу за формулою (1.5):

2013 р.: ;

2014 р.:



· розрахуємо коефіцієнт покриття активів власними оборотними коштами за формулою (1.6):

2013 р.: ;

2014 р.: .

· розрахуємо коефіцієнт забезпеченості запасів власним оборотним капіталом за формулою (1.7):

1. 2013 р.: ;

2. 2014 р.: .

Таблиця 2.2 Показники фінансової стійкості підприємства ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК"

Показник	Роки	Відхилення
		2014 р. від 2013 р.
	2013	2014	абс. знач.	темп приросту, %
Коефіцієнт автономії	0,58	0,66	0,08	13,79
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	0,42	0,34	-0,08	-19,05
Коефіцієнт фінансового ризику	0,74	0,5	-0,24	-32,43
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,039	0,25	0,21	541,03
Коефіцієнт покриття активів власними об. коштами	0,049	0,33	0,28	573,47
Коефіцієнт забезпеченості запасів власним оборотним капіталом	0,098	0,63	0,53	542,86

Аналізуючи показники, які характеризують фінансову стійкість підприємства, можна зробити такі висновки, що коефіцієнт автономії становить 0,66 і є більшим за нормативне значення (0,5), і в динаміці його значення зростає (зросло на 0,08), а це характеризує підприємство як таке, що має достатню величину власного капіталу у структурі всього капіталу підприємства.

Проаналізувавши джерела формування запасів і витрат підприємства(табл. 2.3), можна зробити висновок, що дане підприємство має нормальний тип фінансової стійкості, і може змінити свій тип фінансової стійкості за рахунок різних заходів, наприклад таких як обґрунтоване зниження запасів, прискорення оборотності капіталу, вкладеного в оборотні активи, примноження власного оборотного капіталу за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування.

Для аналізу запасу фінансової стійкості підприємства визначимо такі показники:

Маржинальний дохід ? це дохід, який отримує фірма при продажі останньої (крайньої) додаткової одиниці продукції.

Таблиця 2.3 Аналіз джерел формування запасів і витрат ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК"

Показник	Роки	Відхилення 2014 р. від 2013 р.
	2013	2014
			абс.
Власний капітал	13133,5	14790	1656,5
Необоротні активи	12626	11141	-1485
Власний оборотний капітал	507,5	3649	3141,5
Довгострокові зобов'язання та забезпечення наступних витрат і платежів	5824	2665	-3159
Короткострокові кредити та позики	3872,5	4860	987,5
Запаси і витрати	5153	5828,5	675,5
Наявність власного оборотного капіталу та довгострокових кредитів	6331,5	6314	-17,5
Наявність усіх джерел форм. запасів і витрат	10204	11174	970
Надлишок (нестача) власних оборотних активів для формування запасів і витрат	-4645,5	-2179,5	2466
Надлишок (нестача) власних оборотних активів та довг. джерел для формування запасів і витрат	1178,5	485,5	-693
Над. (нестача) джерел форм. запасів і витрат	5051	5345,5	294,5
Тип фінансової стійкості	нормальна	нормальна	?



Він визначається:

(2.1)

де ЧД - чистий дохід (виручка) від реалізації;

ЗВ - змінні витрати.

2013 р.: ;

2014 р.:

Коефіцієнт маржинального доходу ? це співвідношення суми маржинального доходу і чистого доходу (виручки) від реалізації продукції. Він розраховується:

(2.2)

де ЧД - чистий дохід (виручка) від реалізації;

МД - маржинальний дохід.

2013 р.: ;

2014р.: .

Поріг рентабельності ? це вартісний показник, який характеризує суму операційного доходу, що забезпечує повне покриття операційних витрат, тобто беззбитковість операційної діяльності підприємства. Чим менша величина порогу рентабельності, тим більш фінансово стійким є підприємство. Він розраховується:



(2.3)

де ПВ - постійні витрати;

Кмд - коефіцієнт маржинального доходу.

2013 р.: ;

2014 р.:

Запас фінансової стійкості ? це відносний показник, який характеризує максимально допустимий відсоток зменшення фактичного операційного доходу до того рівня, поки операційна діяльність залишиться беззбитковою. Він розраховується:

де ЧД - чистий дохід (виручка) від реалізації продукції;

Отже, дане підприємство має нормальний тип фінансової стійкості, і динаміка таких показників як коефіцієнт автономії, коефіцієнт концентрації залученого капіталу, коефіцієнт фінансового ризику, коефіцієнт маневреності власного капіталу, коефіцієнт забезпеченості запасів власним оборотним капіталом вказує на позитивні зміни у діяльності підприємства за аналізований період. Також підприємство може змінити свій тип фінансової стійкості за рахунок різних заходів, наприклад таких як обґрунтоване зниження запасів та ін. Загалом підприємство має позитивну динаміку фінансової діяльності, адже більшість проаналізованих показників покращилися в порівняні з попереднім періодом.

2.3 Моніторинг системи управління фінансовою стійкістю ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК»

На даному підприємстві процес стратегічного управління фінансовою стійкістю складається з двох основних елементів: стратегічний аналіз і стратегічне планування (рис. 2.2). Стратегічний аналіз включає:

? визначення цілі аналізу;

? збір інформації;

? первинна обробка даних;

? експрес-аналіз;

? деталізований аналіз.

Стратегічне планування полягає у розробці і оцінці ймовірних варіантів стратегії управління фінансовою стійкістю підприємства.

Організацію управління фінансовою стійкістю підприємства складають: організаційне, інформаційне, кадрове і технічне забезпечення.

Основними органами, які затверджують головні положення стосовно управління фінансовою стійкістю в ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» на стратегічному рівні є Загальні збори акціонерів та Спостережна рада.

Загальні збори акціонерів ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» визначають загальну стратегію підприємства щодо забезпечення та управління його фінансовою стійкістю.

Стратегію підприємства по забезпеченню фінансової стійкості
ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» та ті положення, що стосуються управління об'єктами, які впливають на неї, положення та процедури для ідентифікації повноважень та обов'язків по забезпеченню фінансової стійкості організації схвалює директор підприємства.

На тактичному рівні організаційним забезпеченням фінансової стійкості ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» займаються Служба внутрішнього аудиту, КУАП (Комітет з управління активами та пасивами).

Рисунок 2.2 Процес стратегічного управління фінансовою стійкістю ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК»

Стратегію підприємства по забезпеченню фінансової стійкості

ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» та ті положення, що стосуються управління об'єктами, які впливають на неї, положення та процедури для ідентифікації повноважень та обов'язків по забезпеченню фінансової стійкості організації схвалює директор підприємства.

На тактичному рівні організаційним забезпеченням фінансової стійкості ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» займаються Служба внутрішнього аудиту, КУАП (Комітет з управління активами та пасивами).

В ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» процес управління фінансовою стійкістю координує Комітет з управління активами та пасивами. Прийняті ним управлінські рішення виконуються працівниками підприємства та іншими структурними підрозділами відповідних напрямків діяльності. КУАП займається питаннями, щодо визначення рівня та меж допустимих ризиків, їх хеджування, визначає потребу у ліквідних коштах, оцінює величину та достатність капіталу, здійснює оцінку у зміні величин доходів та витрат тощо.

На оперативному рівні забезпеченням фінансової стійкості підприємства займаються наступні його підрозділи: управління прогнозування діяльності та закріплені за ним відділи.

Управління прогнозування діяльності реалізує функцію щодо забезпечення основних принципів діяльності підприємства: ліквідності, рентабельності та надійності. На управління покладені такі задачі, як розробка принципів ділової політики ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК», включаючи конкретні завдання для кожного управління, розробка балансів, визначення розмірів кредиту, розробка основних напрямків вдосконалення діяльності. Окрім цього підрозділи, підпорядковані даному управлінню, займаються прогнозуванням діяльності, аналізом фактичної діяльності у порівнянні із запланованими даними, розробкою конкретних заходів щодо покращення ефективності діяльності та зменшення його витрат, проводить аналіз рентабельності роботи підприємства, вирішує комплекс питань поточної і перспективної ліквідності.

Визначенням обсягу власного капіталу, його обліком та аналізом достатності займається фінансовий відділ. Він щоденно здійснює аналіз показників капіталу та при їх значному відхиленні виявляє основні причини цих змін.

З метою забезпечення ефективного управління фінансовою стійкістю, даним підприємством розроблені внутрішні нормативні положення, інструкції та методики, які являють собою інформаційну базу механізму управління. З її допомогою реалізуються функції збирання, оброблення, аналізування, збереження, розподілу та передавання даних, які необхідні для прийняття управлінських рішень стосовно забезпечення фінансової стійкості. Інформаційну систему в ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» можна класифікувати за джерелами походження, на інформацію, яка надходить до управлінців з внутрішнього, так і зовнішнього середовища. Внутрішня інформаційна база включає всі інформаційні дані, а також внутрішні положення, які стосуються процесу управління фінансовою стійкістю та розробляються даною установою. До основних таких положень відносяться:

- Положення про управління достатністю величини капіталу та порядок дотримання нормативів капіталу в ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК»;

- Положення про систему планування та бюджетування в

ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК»;

- Політика по управлінню ризиками від залучення кредитів в

ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК».

До зовнішніх джерел інформації належать друковані або електроні видання, аналітичні огляди рейтингових агентств, аудиторських фірм та міжнародних організацій, інформація, що характеризує стан ринку, оперативна інформація яку підприємство отримує із зовнішніх джерел, дані щодо макроекономічної ситуації країни в якій функціонує дана організація, інформація про стан закордонних ринків, юридична інформація тощо.

Проаналізувавши систему управління фінансовою стійкістю ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» можна визначити такі недоліки:

? використання фінансової звітності встановленої форми.;

? використання багатьох показників для оцінки рівня фінансової стійкості підприємства.;

? відсутність побудованих моделей для аналізу фінансової стійкості.

Моделювання дозволить пришвидшити і спростити процес аналізу рівня фінансової стійкості підприємства.

Отже, протягом 2013-2014 років фінансова діяльність ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК" характеризується позитивною динамікою, оскільки відбулося зростання таких показників як коефіцієнти швидкої та абсолютної ліквідності, чистого оборотного капіталу, коефіцієнта оборотності активів та ін. Також у підприємства нормальний тип фінансової стійкості, що говорить про непогані довгострокові перспективи. Підприємство може функціонувати ефективно навіть при певних несприятливих змінах у його фінансовому стані, також дане підприємство може покращувати свою фінансову стійкість і фінансовий стан.



3.Шляхи удосконалення стратегії управління фінансовою стійкістю ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК»

3.1 Основні напрями покращення системи управління фінансовою стійкістю ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК»

Щоб досягти удосконалення управління фінансовою стійкістю ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» необхідно:

- визначити величину потрібних і реально необхідних грошових ресурсів за джерелами їх формування і напрямами використання для здійснення операційної, інвестиційної та інших видів діяльності;

- оптимізувати структуру капіталу за джерелами формування і напрямами розміщення;

- визначити прогнозовану дохідність капіталу, авансованого на формування активів підприємства ;

- розробити альтернативні чи запобіжні заходи на випадок відхилень від прогнозованих показників;

- контролювати й оперативно реагувати на хід виконання фінансового плану [19].

У процесі розроблення фінансового плану пропонується поетапно прогнозувати:

- доходи, витрати й прибуток від операційної, інвестиційної, фінансової та інших видів діяльності та чистий прибуток і напрями його використання;

- потребу в оборотних коштах за джерелами формування і напрямами використання;

- джерела інвестиційних ресурсів для виконання плану капітальних вкладень;

- величину і напрями використання коштів соціального спрямування;

- баланс активів і пасивів на кінець планового періоду.

На першому етапі необхідно розробити план доходів, витрат і прибутку з тим, щоб упевнитися в економічній і фінансовій результативності прогнозованих видів діяльності, достатності очікуваного чистого прибутку для самоокупності (простого відтворення) та остаточно визначитися у напрямах діяльності [20].

На другому етапі слід подбати про достатність грошових ресурсів для ритмічного кругообігу оборотних виробничих фондів і фондів обігу, тобто створити фінансові передумови виконання прогнозованих обсягів діяльності. Для цього доцільно скласти баланс грошових ресурсів, у якому відобразити потребу в обігових коштах для формування запасів планових оборотних засобів, з одного боку, і джерела формування обігових коштів -- з другого. Слід зауважити, що структура джерел має бути не довільною, а такою, що забезпечить підприємству платоспроможність, кредитоспроможність і ліквідність поточних зобов'язань.

На третьому етапі необхідно визначити джерела фінансування капітальних вкладень, щоб уникнути недофінансування об'єктів і не допустити непланового вилучення власних коштів із обігу на капітальні вкладення. За великих обсягів капітальних вкладень доцільно скласти баланс фінансування капітальних вкладень, в якому відобразити їх напрями та конкретні джерела фінансування. Якщо підприємство залучає зовнішні інвестиції на визначений строк, треба спершу скласти розрахунок їх окупності[21].

Четвертий етап пов'язаний із соціальною політикою підприємства. Щоб забезпечити успішне виконання показників бізнес-плану і фінансового плану зокрема, необхідно приділити належну увагу персоналу підприємства, його соціальному захисту, оскільки матеріальне заохочення є важливою мотивацією до праці, до новацій. Від соціальної політики підприємства великою мірою залежить прогрес на підприємстві, трудова дисципліна і кадрова стабільність.