Класифікація основних чинників витрат

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний аграрний університет

КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВНИХ ЧИННИКІВ ВИТРАТ

Долішня Тетяна Іванівна

Незаперечним є той факт, що процес формування витрат виробництва завжди був і є в полі зору вчених.

Проблеми формування витрат знайшли своє відображення в працях В.Андрійчука, М.Грещака, С.Дем'яненко, В.Панасюка, Ю. Цал-Цалко, Г.Черевка та інших.

Проте питання формування витрат на підприємствах сільськогосподарської галузі розкрито недостатньо. Це стосується передусім групування чинників витрат, що впливають на формування витрат виробництва.

Відмітимо, що першою була сформована концепція витратоутворюючих чинників, згідно з якою витрати підприємств залежать від впливу різноманітних структурних та функціональних чинників. Основи концепції витратоутворюючих чинників закладені в теорії виробництва та теорії витрат[3,с.20]. Остання передбачає визначення та поєднання їх впливу на витрати факторів, за яких певний обсяг продукції виготовлятиметься з мінімальними витратами.

Гюнтер Фандель у власному дослідженні „Теорія виробництва і витрат” вказує, що Руммелем та Гутенбергом було запропоновано системи чинників, що впливають на витрати. Так, Руммель виокремлював такі чинники: затрати факторів; рівень зайнятості; ціни затрачуваних факторів; інтенсивність роботи й, відповідно, рівень продуктивності робітників і машин та величина замовлення на продукцію й установлені перерви в роботі підприємства. Гутенберг - виробнича програма; зайнятість; ціни факторів; якість факторів; організація виробництва та величина підприємства.

Розбіжності у вищенаведених системах чинників значною мірою пояснюються різними цілями їх досліджень[4,с.333].

Сам вчений, притримуючись позиції Гутенберга, виділяє такі чинники, що визначають рівень витрат: величину підприємства; виробнича програма; організація виробництва (рівень автоматизації, вид і тип виробництва на підприємстві); якість факторів виробництва; зайнятість та ціна факторів.

Окрім того, він зауважує, що поряд з чинниками, які властиві сфері виробництва й які називають головними, на рівень витрат певною мірою впливають також чинники, пов'язані з іншими сферами діяльності підприємства. До них належать, наприклад, процеси збуту продукції, фінансування, дослідження і розвитку[4,с.297].

С.І.Дем'яненко обґрунтував і виокремив три групи чинників й джерел формування виробничих витрат у сільському господарстві:

- зовнішньоекономічні, тобто такі, що формуються під впливом зовнішньоекономічних чинників і, насамперед, світової сільськогосподарської спеціалізації й міжнародної торгівлі;

- міжгалузеві, тобто такі, що визначають ціни на сільськогосподарську продукцію і на ресурси для сільського господарства;

- внутрішні, тобто такі, що мають місце безпосередньо в процесі сільськогосподарського виробництва.

Однак він відмічає, що для глибшого розуміння функції виробничих витрат потрібно передбачувати ще ряд чинників, які пов'язані з формуванням виробничих витрат. До них слід віднести чинник часу, використання якого перетворює статичну функцію виробничих витрат у динамічну, розмір інвестицій, що вкладаються у виробництво, транспозицію ціни виробничих ресурсів[1].

Ю.С.Цал-Цалко виділяє такий чинник ефективного формування витрат на виробництво продукції як матеріальна зацікавленість працівників у результатах своєї праці[2,с.6].

Апріорний емпіричний аналіз чинників, що формують рівень виробничих витрат дозволив вдосконалити їх класифікацію і систематизувати.