Деякі аспекти покращення правового забезпечення інвестиційної привабливості України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Деякі аспекти покращення правового забезпечення інвестиційної привабливості України

Залучення іноземних інвестицій впродовж багатьох років є пріоритетним напрямом розвитку економіки України, який в умовах економічної кризи потребує особливої уваги. Покращення інвестиційної привабливості України сьогодні є особливо актуальним з огляду на підписання і ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, якою передбачено захист прав і законних інтересів учасників правовідносин передусім у різних галузях господарської діяльності, інтелектуальної власності, конкуренції, торгівельних відносин тощо. На жаль, Україна не є державою зі сприятливим інвестиційним кліматом. Одним із головних чинників, що впливають на дану ситуацію, є недосконале законодавство. Для інвестора не так важливо знати про пільги чи спрощені умови інвестування, як про надійність правового регулювання своєї діяльності. Для активізації іноземної інвестиційної діяльності потрібна інвестиційна політика з більш чітким механізмом реалізації на державному та місцевому рівнях [1]. Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що проблеми правового забезпечення інвестиційної привабливості в Україні на сучасному етапі потребують активної уваги і вдосконалення законодавчих умов, необхідних для збільшення інвестицій в економіку країни.

Вагомий внесок у розвиток питань правового забезпечення інвестиційної привабливості внесли Бударна О.В. [2], Кухар В.І [3], Кудрявцева В.В. [4], Ковальчук С.П. [5], Поляк

О.І. [6], Дихнич І.В. [7] та ін. Більшість праць науковців присвячена прикладному аналізу сучасного стану інвестиційного процесу в Україні, зарубіжній практиці державного регулювання інвестиційної діяльності, дослідженню інструментів формування інвестиційного клімату, проблемам активізації залучення іноземних капіталів у вітчизняну економіку та аналізу механізмів їх ефективного використання. Однак в умовах суттєвих змін у законодавстві питання правового забезпечення інвестиційної привабливості потребують подальшого висвітлення.

Мета статті - на основі аналізу сучасного стану правового забезпечення інвестиційної привабливості України виявити напрямки для його покращення.

Серед країн Східної Європи в Україні дуже низький показник надходження іноземних інвестицій на душу населення, в результаті чого країна ризикує втратити свої ключові галузі.

За даними Держстату, у 2016 році в економіку України іноземними інвесторами вкладено 4405,8 млн. дол. США. Для порівняння наведемо дані надходження прямих іноземних інвестицій в економіку України в інші роки.

Прямі інвестиції (акціонерний капітал), (млн. дол. США)

Як випливає зі статистичних даних, у 2016 році обсяг інвестицій збільшився в порівнянні з 2014-2015 роками, але не досяг рівня попередніх років і залишається абсолютно недостатнім для кардинального поліпшення економічної ситуації в країні.

До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає 87,2% загального обсягу надходжень прямих інвестицій у 2016 році, входять: Кіпр - 427,7 млн. дол. США, Велика Британія - 403,9 млн. дол. США, Нідерланди - 255.0млн. дол. США, Російська Федерація - 1667.0 млн. дол. США, Австрія - 249,9 млн. дол. США, Італія - 209,9 млн. дол. США, Угорщина - 187,6 млн. дол. США, Вірґінські Острови (Брит.) - 140,2 млн. дол. США, Швейцарія - 108,6 млн. дол. США, Туреччина - 103,3 млн. дол. США та США - 85,2 млн. дол. США [8].

У 2016 році до ряду - Дніпропетровської, Донецької, Київської, Львівської, Одеської, Запорізької, Полтавської, Миколаївської, Вінницької - та м. Київ надійшло найбільше всього інвестицій - 75,4 відсотка всіх залучених прямих іноземних інвестицій. Таке спрямування прямих іноземних інвестицій та капітальних інвестицій у регіональному розрізі не сприяє рівномірному соціально-економічному розвитку регіонів та посилює подальше збільшення розриву в їх розвитку [9].

Обсяги залучення капітальних інвестицій підприємств України у 2016 році склали 326163,7 млн. грн., що становить 77 відсотків до даних 2015 року. Провідними сферами економічної діяльності, за обсягами залучення капітальних інвестицій, у 2016 року залишаються: промисловість - 108635,2 млн. грн., будівництво - 40933,3 млн. грн., інформація та телекомунікації - 15619,8 млн. грн., сільське, лісове та рибне господарство - 45042,4 млн. грн., оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів - 25074,1 млн. грн., транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність - 24737,7 млн. грн., операції з нерухомим майном - 17248,3 млн. грн. Обсяги залучення капітальних інвестицій підприємств України в січні-березні 20І7 році збільшилися і склали 64754,4 млн. грн., що становить 116 відсотків у порівнянні з відповідним періодом 2016 року [І0].

Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій, як і раніше, залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких у 2016 році освоєно 69,4 відсотка капіталовкладень. Частка коштів іноземних інвесторів становила 2,9 відсотка всіх капіталовкладень [11]. Таким чином, статистика вказує на те, що давно відомо в економічній науці: іноземні інвестиції необхідно залучати і використовувати, але головним для України має бути внутрішній, уже накопичений ресурс (внутрішні інвестиції). Сьогодні актуальною проблемою є повернення грошей з оффшорів. У цій частині законодавець, на жаль, не запропонував дієвих механізмів залучення цих коштів в якості інвестицій на потреби національної економіки.

Отже, зважаючи на обсяги зовнішніх та внутрішніх капіталовкладень, сьогодні країна залишається недостатньо привабливою для інвесторів. Україна посіла 80 місце серед 190 країн світу в рейтингу Doing Business-2017 від Світового банку, хоч і покращила свої позиції на 7 пункти порівняно з 2015 роком. У доповіді Doing Business 2016 відзначається, що ключовою реформою, яка сприяла підвищенню рейтингу України у 2016 році, стало спрощення реєстрації бізнесу (скорочено час на реєстрацію підприємства платником податків, та скасовано збір за державну реєстрацію бізнесу) [12]. Але зрозуміло, що на даний час це далеко не основні причини, що впливають на інвестиційну привабливість держави.

У господарсько-правовій літературі зазначається, що однією з основних причин, які гальмують розвиток інвестиційної діяльності, є недосконалість законодавства. Сьогодні на державному рівні не вдалося сформувати ефективної господарсько-правової моделі здійснення інвестиційної діяльності [2, с. 176]. Національне законодавство у сфері регулювання інвестиційної діяльності нестабільне, нормативно-правова база зазнає постійних змін, оскільки в процесі її формування одні нормативно-правові акти приймаються, інші відміняються, або їх положення знаходять своє відображення в інших нормативно-правових актах [2, с. 180] Тільки протягом останніх років прийнято більше 200 нормативних актів, що тим чи іншим чином стосуються сфери залучення інвестицій.

Правові джерела регулювання інвестиційної діяльності розгалужені та чисельні. Інвестиційне законодавство складається з таких розділів: 1) правовий режим іноземного інвестування; 2) правове регулювання інвестування в процесі приватизації державного майна; 3) корпоративна форма інвестування; 4) правове регулювання інноваційної діяльності; 5) правове регулювання лізингу; 6) правове регулювання капітального будівництва; 7) особливості інвестиційної діяльності в окремих галузях народного господарства; 8) особливості здійснення інвестиційної діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах тощо [13, с. 25-28]. Крім того, інвестиційна діяльність в Україні регулюється не тільки національним законодавством.

Покращення інвестиційного клімату України сьогодні в значній мірі залежить від подальшого вдосконалення правової бази. Не зупиняючись детально на характеристиці та складових частинах кожного розділу інвестиційного законодавства, зауважимо лише, що за останні роки ряд позитивних кроків здійснено по кожному з напрямків. Розглянемо найбільш суттєві з них.

Удосконалення законодавства у сфері правового режиму іноземного інвестування. Основними нормативними актами тут є Закон України «Про режим іноземного інвестування» та Закон України «Про державно-приватне партнерство». Щодо останнього, то у 2015 році Законом України від 24 листопада 2015 р. №817-УІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення регуляторних бар'єрів для розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання інвестицій в Україні» до нього було прийнято зміни. Було передбачено поліпшення функціонування механізму державно-приватного партнерства (далі - ДПП), розширення обсягу гарантій для приватних інвесторів та усунення протиріччя між законодавчими актами тощо.

Основні нововведення вищезазначеного закону полягали в наступному. Так, на випадок, коли в конкурсі з визначення приватного партнера беруть участь та в подальшому перемагають іноземні юридичні та/або фізичні особи, закон дозволив створити окрему юридичну особу з метою укладення договору в рамках ДПП (умова контролю: переможець конкурсу повинен прямо або опосередковано володіти більше ніж 50% статутного капіталу цієї юридичної особи). Також для більш ефективного виконання договору ДПП на стороні державного партнера зможе виступати державне підприємство, комунальне підприємство, господарське товариство, 100% статутного капіталу якого належать державі (за умови субсидіарної відповідальності державного партнера за зобов'язаннями такого суб'єкта).

Варто відзначити, що було доповнено сфери діяльності, де може застосовуватися ДПП, список став невичерпним. Законом дозволив здійснювати ДПП і в інших сферах за рішенням державного партнера. Окрім того, до переліку договорів, які можуть укладатися в рамках ДПП, було включено договір про управління майном. Для відображення класичної моделі публічно-приватного партнерства документ усунув неточності з існуючої редакції закону «Про ДПП» щодо прав приватного партнера на такі об'єкти і навіть пішов далі, вказуючи, що договором про ДПП може бути передбачено виникнення спільної часткової власності на новостворені чи придбані об'єкти. Нагадаємо, що раніше законодавством однозначно не був прописаний обов'язок передачі новоствореного об'єкту державному партнеру. Крім того, закон передбачив ряд додаткових гарантій для інвестора. По-перше, це додаткові види державної підтримки в рамках ДПП різними шляхами. По-друге, право звертатися до міжнародного арбітражного та/або третейського судів для вирішення спорів. По-третє, було додано положення про стабільність законодавства. По-четверте, закон встановив право приватного партнера призупинити виконання інвестиційних зобов'язань, якщо ціни (тарифи) на товари (роботи, послуги) приватного партнера, що підлягають державному регулюванню, не є економічно обґрунтованими, і відсутня належна компенсація та ін.

У 2016 році Верховною Радою України був прийнятий Закон України від 31 травня 2016 р. №1390-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов'язковості державної реєстрації іноземних інвестицій», яким на законодавчому рівні вирішена проблема зменшення бар'єрів для залучення іноземних інвестицій. Зазначеним нормативним актом було скасовано обов'язкову державну реєстрацію іноземних інвестицій. Відповідні зміни щодо скасування державної реєстрації іноземних інвестицій внесено, зокрема, до Господарського кодексу України та до Закону України «Про режим іноземного інвестування». Всі іноземні інвестиції (зареєстровані та не зареєстровані до набрання чинності законом №1390) мають рівне право на одержання пільг та гарантій, встановлених новоприйнятим законом. У 2017 році відбулася подальша дерегуля - ція в інвестиційній сфері. Так, було прийнято Закон України від 23.05.2017 р. №2058-УІІІ «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України щодо усунення бар'єрів для залучення іноземних інвестицій». Створення привабливих інвестиційних умов для іноземних інвесторів відбулося за рахунок спрощення порядку працевлаштування іноземних працівників, надання права отримувати посвідку на проживання в Україні іноземним інвесторам, які мають істотну участь в українських підприємствах, але не працевлаштовані на них, для контролю за діяльністю таких підприємств.

Дерегуляція господарської діяльності протягом 2015-2017 років відбулася також за рахунок таких кроків:

- встановлено строк реєстрації бізнесу протягом не більше двох днів та забезпечення реєстрації юридичних осіб та підприємців через інтернет;

- вдосконалено державні принципи ліцензування підприємництва, порядок ліцензування, зокрема щодо спрощення видачі ліцензій, контролю у сфері ліцензування та застосування заходів впливу і санкцій, нагляду за органами ліцензування та інформаційного забезпечення державного управління у цій сфері. Також передбачено запровадження безстроковості дії ліцензії для всіх видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, й можливість її отримання в електронному вигляді або на паперовому носії (Закон України від 02.03.2015 р. №222-УІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»);

- удосконалено процедуру державної реєстрації прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (Закон України від 05.03.2015 р. №247-УІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення»);

- спрощено порядок надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (постанова Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 р. №137);

- забезпечено адаптацію національного законодавства про технічні регламенти та оцінку відповідності до законодавства Європейського Союзу;

- закладено основи для забезпечення адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу в частині захисту прав інвесторів, що, у свою чергу, посприяє покращенню інвестиційного клімату та іміджу України;

- спрощено податкову систему та адміністрування податків (Закон України №1797-УІІІ від 21.12.2016 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»). У 2017 році Уряд продовжив роботу в цьому напрямку шляхом підготовки відповідних законопроектів. Так, нещодавно зареєстровано законопроект №6543 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні», яким пропонуються такі положення:

- ввести для суб'єктів господарювання можливість обирати спрощену систему оподаткування або реєстрації платником ПДВ шляхом проставлення відмітки в заяві на державну реєстрацію створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи підприємцем;

- істотно зменшити терміни на проведення добровільної реєстрації платником ПДВ;

- встановити правила оподаткування операцій із передачі майна в довірчу власність в якості способу забезпечення виконання зобов'язання;

- виключити з Податкового кодексу України вимоги щодо обов'язкового використання печаток (незалежно від їх наявності у суб'єктів господарювання) тощо.\

З метою удосконалення законодавства у сфері корпоративної форми інвестування запроваджено єдиний підхід щодо зниження кворуму для всіх акціонерних товариств, удосконалено механізм обрання та діяльності органів акціонерного товариства, забезпечено дієвий механізм виконання рішень товариства щодо виплати дивідендів акціонерним товариством.

Крім того, важливі норми пропонується запровадити у сфері захисту прав акціонерів законопроектом №6540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні». Серед них: 1) обов'язкове негайне розкриття (в якості особливої інформації про емітента) інформації про те, в чому полягає конфлікт інтересів, пов'язаних з угодою із заінтересованістю; 2) відповідальність осіб із заінтересованістю і посадових осіб акціонерного товариства за збитки, завдані угодою із заінтересованістю, згода на вчинення якого була надана мажоритарним акціонером або призначеними ним особами; 3) право акціонера ознайомитися з документами, пов'язаними із здійсненням угоди із заінтересованістю; 4) включення питання про вибір незалежного аудитора до виключної компетенції загальних зборів акціонерів; 5) поширення правила про обов'язкову пропозицію викупу на акціонерів, які купують 50% акцій товариства тощо.

З метою удосконалення законодавства у сфері особливостей інвестиційної діяльності в окремих галузях народного господарства. Скасоване надмірне державне регулювання в деяких сферах підприємницької діяльності, а також затверджено План дій щодо дерегуляції господарської діяльності та спрощення регуляторної бази, спрямований на спрощення ліцензійних і дозвільних, митних та податкових процедур, удосконалення процедур технічного регулювання та державного нагляду (контролю), полегшення умов провадження підприємницької діяльності в аграрній, харчовій, будівельній, нафтогазовій, електроенергетичній галузях та у сферах інформаційних технологій і те - лекомунікацій.

Крім того, сьогодні передбачена державна підтримка реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки, зокрема, шляхом звільнення від оподаткування ввізним митом при ввезені визначеного переліку товарів, необхідних для реалізації таких проектів, та відтермінування сплати ПДВ (до 60 днів) щодо ввезених товарів на підставі векселя (Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності в пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць»). Також державна підтримка надається при створенні індустріальних парків і реалізації проектів у межах цих парків (Закон України «Про індустріальні парки»). Нормами Митного кодексу України (ст. 287) передбачено звільнення від сплати ввізного мита товарів, які ввозяться іноземними інвесторами на строк не менше трьох років з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями. Роз - митнення таких товарів планується здійснювати в першочерговому порядку.

Удосконалення законодавства у сфері правового регулювання капітального будівництва. Законопроектом №5587 «Про спрощення умов для ведення будівельної діяльності» пропонується спрощення отримання дозволів на будівництво, зокрема скасування норми про пайову участь в інфраструктурі населеного пункту і вимоги отримання вихідних даних в Державній службі з надзвичайних ситуацій. На противагу з'являється вимога про обов'язкове вищу освіту в архітектора. У сфері операцій з нерухомістю виключається можливість безпідставного витребування експертної грошової оцінки земельної ділянки при нотаріальному посвідченні договорів про відчуження.

Також слід відмітити, що законопроектом №6540 пропонується виключити необхідність отримання в центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, вихідних даних для проектування об'єктів будівництва. Також передбачається встановити швидку і прозору процедуру присвоєння будівельної адреси та адреси об'єкта нерухомого майна; скасувати обов'язок сплати пайового внеску в розвиток інфраструктури населеного пункту.

Удосконалення законодавства у сфері правового регулювання інвестування в процесі приватизації державного майна. У липні 2017 року Урядом ухвалено законопроект «Про приватизацію державного майна», що має на меті запровадження більш ефективного управління процесами приватизації. Серед важливих ключових моментів проекту слід відзначити введення процедури електронного аукціону і її детальне регулювання. Ціла низка змін стосується розділу, який регулює вміст договорів купів - лі-продажу. Зокрема, чітко виписаний перелік зобов'язання, які можуть бути встановлені для покупця, перелік підстав для розірвання договору. Разом із тим, на думку правників, проект містить і суперечливі положення. Серед найбільш критичних - питання переходу прав на землю. На думку правників, автоматичне вилучення землі зі складу об'єкта приватизації не сприятиме залученню інвесторів. Суперечливою є норма, яка передбачає при розірванні договору повернення сплачених покупцем коштів тільки після повторного продажу об'єкта. Законопроект, на їх думку, не відповідає на питання, що робити, якщо об'єкт не виставляється на продаж повторно (наприклад, із політичних причин - що досить часто відбувається з великими підприємствами). Чи будуть такі умови прийнятними для більшості інвесторів покаже час.

Зазначимо, що проблема вдосконалення правового забезпечення інвестиційної привабливості України є комплексною. Тому окремі законопроекти охоплюють декілька законодавчих напрямків. Так, законороектом №6540 пропонуються певні зміни.

1. У сфері правосуддя: 1) можливість подання позовної заяви суд (і направлення її копії відповідачу) за допомогою спеціальної платформи в мережі Інтернет; 2) забезпечення можливості витребування категорії доказів (без вказівки індивідуальних ознак кожного витребовуваного документа); 3) впровадження «більшої достовірності» в якості стандарту доведення в господарському процесі.

2. У сфері забезпечення виконання договірних зобов'язань: 1) зобов'язання може бути забезпечене шляхом передачі кредитору в довірчу власність майна - об'єкта забезпечення; 2) кредитор виступає власником майна (на відміну від застави) і може реалізувати об'єкт забезпечення від свого імені в разі невиконання боржником своїх зобов'язань; 3) об'єкт забезпечення не входить до складу ліквідаційної маси боржника або кредитора, а тому порушення провадження в справі про банкрутство не зможе перешкодити зверненню стягнення на майно (на відміну від застави, де процедура банкрутства може заблокувати звернення стягнення на майно на кілька років); 4) боржникам надаються певні гарантії, що дозволяють зменшити ризики зловживання кредиторами (довірчими власниками) своїми правами; 5) статус кредитора як довірчого власника обмежує можливість боржника вивести об'єкт забезпечення з-під обтяження й уникнути виконання зобов'язання. У цій частині проект Закону спрямований на імплементацію статті 6 Директиви 2002/47 / ЕС.

3. У сфері альтернативного вирішення спорів: 1) компетенція третейських судів поширюється на справи за позовами про захист прав споживачів, корпоративні спори і суперечки щодо об'єктів нерухомості; 2) виключається можливість винесення третейським судом рішення щодо особи, яка не містила третейська угода; вводяться додаткові вимоги до третейських судів, які розглядатимуть справи за позовами споживачів про захист їх прав; 3) встановлюється право споживача в будь-який момент припинити розгляд справи за його позовом.

4. У сфері взаємин держави і суб'єктів господарювання: виключення необхідності застосування печаток суб'єктами приватного права, які не виконують публічні (делеговані) повноваження.

5. У сфері відновлення платоспроможності та банкрутства: 1) встановлюється перехід повноважень зборів кредиторів та комітету кредиторів до мажоритарного кредитора; 2) надається можливість позасудового звернення стягнення на заставлене майно в разі встановлення судом у справі про банкрутство наявності вирішального впливу кредитора, вимоги якого забезпечені заставою.

Загалом, як випливає з вище - наведеного, покращення правового забезпечення інвестиційної привабливості України відбувається швидкими темпами. Але слід зауважити, що в цілому нормативно-правовій базі, що регламентує інвестиційні процеси, не вистачає системності. Сьогодні поліпшення інвестиційного клімату здійснюється за рахунок удосконалення регуляторної системи та спрощення отримання дозволів та ліцензій, скорочення адміністративних процедур, змін податкової та митної політики, спрощення процедури державної реєстрації підприємницької діяльності, вдосконалення корпоративного та приватизаційного законодавства тощо. У той же час для досягнення покращення інвестиційної привабливості України в майбутньому необхідно рухатися за напрямками: вдосконалення законодавчого забезпечення залучення не тільки іноземних інвестицій, але й внутрішніх; державної підтримки національних інвестиційних проектів; розвиток і підтримка системи спеціальних режимів залучення інвестицій, підвищення інвестиційної привабливості регіонів в умовах децентрацізації за рахунок реалізації державних програм із розвитку регіонів та розроблення програм, що враховують регіональні особливості. У літературі пропонується створювати локальні центри залучення інвесторів на рівні міст. Вони вироблять практичний досвід, який дасть змогу рухати реформи вперед [14]. Ефективному залученню інвестиції мають передувати розробка чіткої державної стратегії залучення іноземних та внутрішніх інвестицій з урахуванням національних цілей і пріоритетів та реалізація ефективного законодавчого забезпечення.

Література

правовий інвестиційний клімат

1. 6-те сесійне засідання РГ «Україна - ЄС на шляху до розширеної Зони вільної торгівлі». Національний інститут стратегічних досліджень Інстутит стратегічних досліжень [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov. иа/аі!іс^/824/.

2. Бударна В.О. Інвестиційна політика держави: стан законодавчого забезпечення / В.О. Бударна [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnyua_ etp_2016_3_15.

3. Кухар В.І. Господарсько-правове забезпечення державної інвестиційної політики в Україні: автореф. дис…. канд. юрид. наук: спец. 12.00.04 «Господарське право; господарсько-процесуальне право» / В.І. Кухар. - Х., 2008. - 21 с.

4. Кудрявцева В.В. Кодифікація інвестиційного законодавства України: автореф. дис. канд. юрид. наук

5. спец. 12.00.04 «Господарське право; господарсько-процесуальне право» / В.В. Кудрявцева. - Х., 2010 - 20 с.

6. Ковальчук С.П. Система факторів державного впливу на інвестиційний клімат регіонів / С.П. Ковальчук [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Vchnu_ekon_2015_1_36.

7. Поляк О.І. Україна як об'єкт іноземних інвестицій та проблема вибору вектору економічної інтеграції (економі - ко-правовий аспект) / О.І. Поляк [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nashp_2013_6_35.

8. ДиХнич І.В. Правові аспекти організаційно-економічної моделі залучення іноземних інвестицій в економіку України / І.В. Дихнич [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Spep_2011_2_27.

9. Державна служба статистики України. Прямі інвестиції (акціонерний капітал) (1994-2016) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

10. Державна служба статистики України. Капітальні інвестиції за регіонами за 2016 рік [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

11. Державна служба статистики України. Капітальні інвестиції за видами економічної діяльності за 2016 рік [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

12. Державна служба статистики України. Капітальні інвестиції за джерелами фінансування за січень-гру - день 2016 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

13. Doing Business 2016 Measuring Regulatory Quality and Efficiency [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://russian.doingbusiness.org/reports/global-reports/doing - business-2016.

14. Вінник О.М. Інвестиційне право. Курс лекцій / О.М. Вінник. - М.: Атіка, 2000. - 264 с.

Размещено на Allbest.ru