Кон'юнктура ринку зернових в Україні і світі

на тему:

Зміст

Із таблиці видно, що у 1998 році зернових було спожито більше, ніж у 1990 та 1995 роках. Найбільше в світі споживається продукції таких культур, як кукурудзи, пшениці, рису. Найменше - проса, жита, вівса.

Таблиця 1.8 - Використання зерна на кормові цілі в світі, тис.т

Дата: 22 вересня, 1998 року Обмінний курс, UAH USD ; 3.0700

Джерела: Агенство Рейтерс, Департамент С/Г США, Інтернет.

ІІ. Кон'юнктура ринку зернових в Україні

Валове виробництво зернових у всіх категоріях господарств очікується близько 30,0 млн т, що на (10 %) менше минулорічного. Вал пшениці скоротиться у порівнянні з минулорічним на 2,9 млн т через зменшення площ посіву і погану перезимівлю. Група зернофуражних культур постраждала від літніх посух, через що обсяги виробництва зменшаться на 2,8 млн т.

Продовольче зерно урожаю 1998/99 р. має високу споживчу якість.

Імпорт зерна і зернопродуктів може становити 80 тис. т.

Загальна пропозиція зернових завдяки високим перехідним запасам складе 28,3 млн т, що на 1 % вище минулорічного.

Внутрішнє використання зерна залишиться практично на рівні минулорічного, а загальне використання зросте на 2 % і складе 24,5млн т.

Експорт зерна можливий у межах 3,0-3,8 млн т, в ньому, вірогідно, переважатиме продовольча пшениця. Ціни світового ринку на продовольче зерно стабілізуються, або матимуть тенденцію до несуттєвого підвищення. По фуражних культурах підвищення цін не очікується.

На внутрішньому ринку зерна можна очікувати тенденцію на підвищення цін товаровиробника (на 3-5 %), оскільки кінцеві залишки зерна в 1998/99 р. очікуються нижчі минулорічних.

Середньорічна ціна на пшеницю може зрости за рахунок зниження її пропозиції і більш високої якості зерна. За рахунок зменшення пропозиції і збільшення внутрішнього попиту можна очікувати зростання цін на фуражний ячмінь.

2.1 Особливості зернового субсектору агроекономіки України

Україна -- одна з найбільших житниць світу і може виробляти до 50 мли. тон зерна щорічно, але на сьогоднішній день країна вважається тільки "потенційним зерновим гігантом". Виробництво зернових знизилося по причині відсутності обігового капіталу у господарствах та погіршилося через дещо несприятливі кліматичні умови. Відсутність капітальних вкладень не давало змогу господарствам вчасно замінювати основні засоби виробництва, більшість з яких мають вже бути списані. З тієї ж причини відсутності коштів неможливо було отримати в необхідній кількості якісний посівний матеріал, добрива, засоби захисту, паливно-мастильні матеріали та інші оборотні засоби. Незважаючи на все, українські грунти віддали все що могли за даних умов, тому навіть при найнижчому валовому збору зерна за останні 20 років голод країні не погрожує, але на зростання експортних можливостей сподіватися не приходиться.

Україна одна з зернових держав серед СНД, Європи і всього світу. В першій половині 90-х років на долю України припадало 1.7-2.3% світового виробництва зернових і зернобобових культур, а в 1990 р.-2,5%. Урожайність зернових відповідає приблизно середньосвітовому рівню (Україна - 27,5, світ -25,8 ц/га в середньому за 1991-1995рр.), але значно нижче, ніж у США - і тим більше -в країнах Западної Європи. За виробництвом зерна на душу населення Україна значно попереду від інших розвинутих країн. В середньому за 1992-1995 рр. цей показник в Україні становив 740 кг, у Великобританії -376 кг, Італії -343 кг, Німеччині -462 кг. Але рівень розвитку зернопродуктового комплексу України не відповідає потребам держави і потенційним можливостям країни. Стійкість валового збору низька, зерно використовується неефективно, існують значні міжгалузеві диспропорції. Тому важливо зрозуміти, в яких умовах розвивається цей комплекс, що впливає на його структуру та ефективність.

Спочатку зупинемося на .передумовах природнього характеру. Оцінка природних умов і ресурсів України для розвитку зернопродуктового комплексу полягає насамперед в тому, щоб показати їх вплив на розміщення, спеціалізацію і ефективність зернового господарства, на якість зерна. Раціональне природовикористання починається з підбора таких культур і сортів, способів їх вирощування, які найбільш відповідають природнім особливостям регіону. Важливіший методичний прийом - співставлення агроекологічних характеристик окремих зернових і зернобобових культур з властивостями ландшафтів різних типів. Таке порівняння дозволяє виявити території, де пари показників «природні умови - фізіологічні характеристики зернових» максимально близькі. Дамо таку оцінку природніх умов України для вирощування ведучих зернових культур - озимих пшениці і жита, ярого ячменю, кукурудзи, гороху.

Озима пшениця, як відомо, має 2 періоди активної вегетації: осінній і весіньо-літній. За ці періоди сума активних температур повинна бути не менше 2100 C. В межах України сума активних температур - 2400-3400 С. Таким чином, вирощування даної культури можливо на усій території.

Комплекс природних умов Українського Полісся та Західного Лісостепу негативно впливає на якість зерна озимої пшениці. Невисока сума активних температур (2400-2700 С), надмірна вологість території (гідротермічний коефіцієнт Селянинова 1,5-2,0), розповсюдження кислих грунтів призводять до зниження кількості білка в зерні і погіршеню його якості . Пшениця тут неякісна для продовольчих цілей.

Найбільш сприятливі для вирощування. якісної озимої пшениці Зона Північного і Центрального Степу, Центрального і Лівобережного Лісостепу. Південь Одеської Миколаївської , Херсонської і Запорізської областей, а також північ Криму характеризується високою повторюваністю (30-40% років) атмосферних посух. Гідротермічний коефіцієнт тут становить 0,5-0,7, що веде в роки засухи до пониження врожаїв на 20-25% і більше. Стійке ведення зернового господарства у зоні Південного Степу без водяних меліорацій неможливе.

Необхідність створення спеціалізованих зон по виробництву пшениці сильних та цінних сортів у зонах Степу та Лісостепу України зумовлена, насамперед, природними факторами. Але, тільки завдяки ним неможливо отримати стійкі врожаї якісного зерна. Дуже важлива територіальна диференціація систем землеробства - сучасна агротехніка, застосування мінеральних і органічних добрив, вибір найкращих сортів, хімічна меліорація грунтів та інше.

Озиме жито менш вимогливе до тепла у порівнянні з пшеницею, краще переносить кислі грунти і вирощується переважно в Поліссі, північних і західних районах Лісостепу. Головний напрям використання жита - переробка на борошно. Тому важливо забезпечити високі хлібопекарні якості зерна жита за рахунок використання кращих сортів та розміщення посівів в найбільш сприятливих районах.

Ярий ячмінь - швидкостигла культура, вегетаційний період якої не перевищує 100 діб. Він краще росте на грунтах з нейтральною реакцією, тому основні посіви зосереджені в зонах Лісостепу, Північному та Центральному Степу. Ярий ячмінь недостатньо стійкий до засухи, в зоні Південного Степу йому на зміну приходить озимий ячмінь. Важливо відмітити специфічні якості ярого ячменю як фуражної та продовольчої культури, з одного боку, і сировини для пивовареної промисловості - з другої. Білок ячменю за вмістом амінокислот (особливо лізину) найбільш цінніший, ніж білок пшениці. Тому для круп'яної та комбікормової промисловості важливий підвищений вміст (13-15%) білка: такий ячмінь вирощують перш за все на південному сході Лісостепу і в Степу. Вміст білка в зерні що використовується для пивоваріння, напроти, повинен бути в межах 9 - 11%. Найбільш сприятливі природні умови для вирощування ячменю пивоварених сортів з низькім вмістом білка та високою екстрактивністю зерна є в Поліссі, Прикарпатті, зоні Правобережного Лісостепу. В зону закупок ячменю для пивоваріння входять Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська, Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Чернівецька, Хмельницька, Вінницька та Черкаська області.

Кукурудза характеризується високою вимогливістю до тепла, землі і водяного режиму. Для вирощування на стигле зерно вітчизняні сорти та гібриди кукурудзи розділяють на ранньо, -середньо, -пізньостиглі. Група ранньостиглих має вегетаційний період 110 -130 діб і вистигає при сумі активних температур 2500-2700 С; група середньостиглих - 135-140 діб - 2700-3000 С; пізньостиглих - 138-145 діб і 3000-3300 С. Таким чином, більша частина території України за умовами теплозабезпечення сприятлива для вирощування кукурудзи на зерно. В Поліських областях цю можливість забезпечують тільки ранньостиглі сорти та гібриди, насіння яких гостро не вистачає. Кукурудза дуже чутлива на вологу і дає підвищені вражої в районах з гідротермічним коефіцієнтом 1,3-1,8 або при зрошенні. Найповніше біологічним якостям кукурудзи відповідають родючі, добре окультурені чорноземи, темно-каштанові, темно-сірі суглиністі, супісчані грунти. Засолені та кислі грунти для вирощування кукурудзи малосприятливі, хоча після хімічної меліорації кукурудза тут також вирощується непогано.

Серед зернобобових зупинемося на горохові - найбільш розповсюдженій культурі цієї групи. Ореал можливого вирощування гороху займає майже всю територію України за виключенням сухостепних районів. Внаслідок недостатності вологи, надмірного тепла і несприятливих солонцюватих темно-каштанових земель горох тут вирощувати не має смислу , врожаї його низькі та нестійкі. В зонах Північного та Центрального Степу, Прикарпатті та Західному Поліссі умови більш сприятливі: врожайність зростає, збільшується валовий збір. Найбільш продуктивне вирощування гороху в Лісостепу. При високому рівні агротехніки тут можливі стабільні врожаї в 25 ц/га і більше.

Природні умови впливають не тільки на розвиток зернового господарства, його стійкість, але і на інші ланки зернопродуктового комплексу. В несприятливі за кліматичними умовами роки зниження валових зборів обертається неповним використанням потужностей переробних підприємств. Від метеорологічних факторів залежить обсяг робіт по післязбиральній обробці зерна та продуктивність відповідного технологічного обладнання. Як правило, вологість зерна привезеного з поля складає 19-20% в північних областях України 16-17% в південних.

Важливу роль відіграють соціально-економічні умови і передумови розвитку зернопродуктового комплексу України. Серед них: соціально-економічний стан в країні, ситуація у галузі виробництва і споживання хлібопродуктів на внутрішньому та зовнішньому ринках, функції комплексу в територіальному розподілі праці; особливості економіко-географічного стану України.

Схема ланцюга українського зерна наведена нижче. Незважаючи на реформи уряду, направлені на впровадження ринкової системи економіки, український "зерновий ланцюг" дещо відрізняється від таких систем у розвинутих країнах. В Україні, наприклад, відсутні чи тільки зароджуються товарні біржі та міжпрофесійні організації.

Від виробника зерно здебільшого надходить у державні елеватори. Дехто вважає це перешкодою для нормального функціонування ринку зерна. І це може виявитись справедливим за умов, що елеватори накопичують зерно, а потім спекулюють ним, стаючи на ринку монополістами. Але іншою причиною недосконалого функціонування ринку зерна може бути недостатній розвиток товарних бірж, де ціни встановлені на основі локальної торгівлі з невеликими обсягами продаж у десятки тон не можуть відображати об'єктивну кон'юнктуру ринку зерна в цілій країні.

До підприємств по переробці зернових входять борошномельні комбінати, пекарні, пивоварні підприємства, комбінати по виробництву макаронних виробів, спиртові заводи, крупомельні та комбікормові заводи. За виключенням останніх усі ці підприємства розташовані біля центрів споживання: зерно транспортується залізницею, вагонами бункерного типу, та автомобілями від елеватору до переробних підприємств. У нинішній ситуації виробництво звичайних сортів хліба субсидується. Обсяги виробництва на державних комбікормових заводах значно знизилося за причин неплатоспроможності виробників тваринницької продукції, зниження поголів'я та нестачі таких важливих компонентів комбікормів як вітаміни і білки.

Рис. 1. Загальна схема «зернового ланцюга в Україні»

Визначимо основні переваги та недоліки зернового субсектору агроекономіки України.

Таблиця 2.1. - Особливості зернового субсектору агроекономіки України.

2.2 Формування пропозиції та попиту зерна в Україні

Пропозиція

Загальна пропозиція зерна у 1999/2000 маркетинговому році формуватиметься на основі валових зборів зернових культур поточного року, імпортних закупок та перехідних залишків цієї продукції на початок року. Найбільшою у структурі пропозиції буде, як і раніше, питома вага виробленого зерна (79 %), імпорт займатиме 0,4 %. Різко зростуть (з 5 до 20 %) перехідні початкові запаси зерна і складуть 7,6 млн т, що дає можливість прогнозувати загальну пропозицію на минулорічному рівні. Ситуація з запасами викликана тим, що сумарне споживання зерна у 1997/98 р. було значно нижче пропозиції, а також зменшенням кількості пшениці, яка відповідала ІІІ та вищим класам якості і на яку був попит.

Таблиця 2.2. - Прогноз виробництва зерна в розрізі культур у 1998/99 маркетинговому році у всіх категоріях господарств.

Очікується, що в 1998/99 маркетинговому році валовий збір зернових і зернобобових культур складе близько 30,0 млн т, що менше минулорічного урожаю на 5,5 млн т. Обсяги валового виробництва зернових всіх видів будуть похідними від площ, що залишаться до збирання та рівня урожайності зернових, який може бути забезпечено у 1998/99 р. Площі під зерновими культурами по всіх категоріях господарств у прогнозованому періоді будуть менші, ніж у минулому році на 877 тис. га. Це результат осіннього недосіву озимих у господарствах громадського сектору (654 тис. га до рівня 1997/98 р.); високого ступеню загибелі озимих взимку 1998 р., яке досягло по країні майже 15 %; неможливості повної компенсації втрат озимини збільшенням посівів ярих культур, хоч площі під ними і зросли порівняно з минулим роком. І насамкінець літні повені і літні посухи ще додатково зменшили посівні площі під зерновими. Таким чином площа до збирання, порівняно з заключною площею посіву, може зменшитись на 942 тис. га (6 %).

Щодо рівня урожайності, то він, значною мірою, визначається загальним рівнем забезпечення галузі матеріально-технічними ресурсами, співвідношенням посівів ярих і озимих культур, погодними умовами. Інтенсивне наростання тепла за відсутності ефективних опадів у кінці травня - на початку червня створили складні умови для вегетації зернових культур. На стан озимих культур ця посуха вплинула менше. Проте на формування урожаю ярих культур, особливо ячменю, такі погодні умови вплинули негативно.

1998/99 р. був для товаровиробників не із легких по забезпеченню бензином, дизельним паливом, мінеральними добривами. Коефіцієнт платоспроможності сільгосппідприємств може дорівнювати у цьому році 0,3-0,4, далеко не всі із них розрахувались за минулорічні товарні кредити. В зв'язку з чим багато комерційних фірм зменшили в цьому році поставку ресурсів для села. В середині квітня, у самий пік польових робіт, наявність автобензину в господарствах складала 26 % від потреби, дизпалива - близько 42 %, це спричинило в багатьох випадках до недосіву площ, до порушення технологічних строків сівби, що відбилося на урожайності зернових посівів. Труднощі із пальним у процесі збирання спричиняли до затримки збиральних робіт, до обсипання зерна.

Поставка мінеральних добрив сільському господарству до весняної сівби була не нижча минулорічної, але в ній пройшли структурні зміни в гірший бік: збільшилась питома вага азотних добрив (з 77 до 90 %), зменшилась калійних (з 16 до 8 %) і фосфорних (з 7 до 2 %). Таке співвідношення не сприятиме підвищенню урожайності зерна в порівнянні з минулорічними.

Наявність засобів захисту в Україні досить висока, проте через низьку платоспроможність господарства не зможуть закупити їх навіть для забезпечення мінімальних норм, а відтак високим залишатиметься ризик втрати якості клейковини (особливо в південно-східних районах).

Технічна забезпеченість тракторами, вантажними автомобілями, зернозбиральними комбайнами суттєво не покращується і складає від потреби по видах 70, 48 і 90 % відповідно. Низький платоспроможний попит товаровиробників зерна стримує купівлю нової техніки. Сьогоднішній стан машинно-тракторного парку, зокрема комбайнів, не дає твердої надії на збирання без втрат та в кращі технологічні строки ні ранніх зернових, ні кукурудзи.

З урахуванням викладених вище факторів можна очікувати середню урожайність зернових по Україні на рівні 22 ц/га, що на 2,5 ц/га нижче минулорічного.

Структура валового збору зернових культур в 1998/99 рр. показана на рис. 2.

Рис. 3 Структура валового збору зернових культур у 1998/99 р., %

В структурі валового збору 1998/99 р. співвідношення між зерном продовольчих і фуражних культур складатиме 59 : 41 %. Питома вага пшениці у структурі валового збору дорівнюватиме 52 %, жита 4 %, проса, гречки, рису (разом) - 3 %. Якість продовольчого зерна, особливо пшениці, в цьому році значно краща, ніж у попередні роки. Основна маса пшениці - III-IV клас. Фуражну групу поповнить не більше 3 млн т її.

Серед фуражних культур найбільшою, вірогідно, може виявитися частка ячменю (23 %), кукурудзи (12 %), частка овса, як і зернобобових, не перевищуватиме 3 відсотки.

В цілому структура буде близькою до минулорічної, але обсяги виробленого зерна по кожній з культур будуть нижчими минулорічних. За рахунок перехідних запасів фуражного зерна в країні майже незмінною залишиться пропозиція 1998/99рр.

Таблиця 2.3. - Баланс попиту і пропозиції зерна на ринку України, тис.т

Загальна пропозиція зерна всіх видів в 1998/99 р. дорівнюватиме 37,8 тис. т, що більше минулорічного на 1 % (табл. 2.3.).

По зерну пшениці пропозиція зменшиться на 9 % і складе 17,9 млн т (табл. 2.4.).

Таблиця 2.4. - Баланс пшениці, тис. т

Подобные документы

• Підготовка та укладання зовнішньоторговельного контракту на експорт зернових культур ТОВ "СП Нібулон"

  Аналіз світового виробництва зерна та світової торгівлі. Український ринок зернових культур. Сегментація ринку. Техніко-економічні параметри зернових культур. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди. Тарифне регулювання.
  
  курсовая работа [359,3 K], добавлен 26.03.2019
  

• Економічна ефективність виробництва кукурудзи на зерно та шляхи її підвищення в СТОВ "Вікторія" Вільшанського району Черкаської області

  Проблеми розвитку виробництва кукурудзи на зерно. Місце України в формуванні світового ринку зерна кукурудзи. Економічна кон'юнктура і тенденції розвитку ринку зерна кукурудзи в Україні. Аналіз рівня ефективності виробництва на прикладі СТОВ "Вікторія".
  
  курсовая работа [75,3 K], добавлен 04.03.2014
  

• Економічна ефективність виробництва зерна

  Аналіз посівних площ, урожайності і валових зборів зернових культур. Розрахунок продуктивності праці, собівартості, прибутку і рентабельності виробництва зерна в корпорації "Украгротех". Виконання основних робіт і витрати на вирощування зернових культур.
  
  курсовая работа [354,0 K], добавлен 20.03.2012
  

• Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення

  Економічна ефективність та її визначення у зерновому господарстві. Основи аналізу ефективності виробництва та формування ринку зерна. Виробництво, динаміка виконання плану та урожайності зернових та зернобобових культур у господарстві "Асканійське".
  
  курсовая работа [66,8 K], добавлен 16.03.2008
  

• Аналіз посівних площ зернових культур

  Характеристика основних напрямків статистичного аналізу посівних площ. Розгляд динаміки урожайності зернових культур. Аналіз валового збору зерна та факторів, які зумовлюють його зміну. Шляхи підвищення економічної ефективності зернового виробництва.
  
  курсовая работа [297,1 K], добавлен 27.01.2012
  

• Ринок праці на сучасному етапі економічного розвитку України

  Поняття, структура та економічна природа ринку праці як елемента ринкової економіки. Напрями державного регулювання трудових відносин в Україні, його переваги та недоліки. Основні проблеми та шляхи покращення розвитку сучасного ринку праці в Україні.
  
  курсовая работа [165,1 K], добавлен 18.07.2010
  

• Особливості та специфіка методики дослідження кон’юнктури світового ринку готельних і ресторанних послуг

  Поняття "економічна рівновага", її формування та дослідження в економіці. Характеристика економічного циклу та його фази: криза, депресія, пожвавлення та підйом. Причин циклічності в економіці та основи методики кон’юнктурних досліджень світового ринку.
  
  лекция [78,7 K], добавлен 20.06.2011
  

• Ринок праці України

  Теоретичні аспекти, необхідність та форми регулювання ринку праці в сучасних умовах. Державне та правове регулювання. Діяльність Державної служби зайнятості в Україні. Проблеми функціонування ринку праці, державна стратегія та ефективність регулювання.
  
  контрольная работа [31,3 K], добавлен 19.02.2009
  

• Державне регулювання ринку нерухомості в Україні

  Структура державного регулювання ринку нерухомості в Україні, визначення недоліків та розробка шляхів вдосконалення, необхідність формування єдиної інформаційної системи. Кадастровий розподіл території України. Державна реєстрація прав на нерухомість.
  
  реферат [25,6 K], добавлен 20.06.2010
  

• Кон’юнктура ринку тютюну України

  Оцінка загальногосподарської кон’юнктури ринку України. Виробництво, імпорт, експорт тютюну в Україні. Оцінка і прогнозування динаміки попиту і пропозиції за ціною товарного ринку. Побудова графіків тренду попиту, пропозиції та ціни досліджуваного товару.
  
  контрольная работа [2,9 M], добавлен 22.04.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам