Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ СТРУКТУРИ ТА ДИНАМІКИ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ

1.1 Поняття та економічна сутність оборотних активів

1.2 Завдання та джерела аналізу оборотних активів

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ НАЯВНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ( На прикладі ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод»)

2.1 Техніко-економічна характеристика ПАТ «Крюківського вагонобудівного заводу»

2.2 Аналіз динаміки та структури оборотних активів ПАТ «КВБЗ»

2.3 Аналіз ефективності використання оборотних активів

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЄФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ( Для підприємства ПАТ «КВБЗ»)

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Додатоки

ВСТУП

Фінансове становище підприємства великою мірою залежить від оптимальності структури активів підприємства (співвідношення необоротних і оборотних активів).

У складі оборотних активів виділяють матеріально-речові елементи майна, кошти й короткострокові фінансові вкладення (облігації та інші цінні папери; депозити; позики, векселі, видані клієнтам). Аналіз динаміки складу і структури оборотних активів дає можливість встановити розмір абсолютного і відносного приросту майна. Приріст оборотних активів свідчить про розширення діяльності підприємства, але дуже важливо те, за рахунок яких статей відбувається приріст чи зниження оборотних засобів.

Актуальність теми визначена важливою роллю аналізу оборотних активів, проведення такого аналізу дозволяє, з одного боку, визначити стабільність окремих джерел формування оборотних активів з точки зору можливості їх використання в майбутньому, з другого - виявити, на фінансування яких операцій витраченні кошти, чи є це використання доцільним та чи збережеться в майбутньому структура використання коштів, що склалася.

Метою дослідження курсової роботи є детально розглянути і описати роль обліку, аналізу і контролю оборотних активів в системі управління діяльності підприємства, зробити аналіз і контроль оборотних активів. Головною метою аналізу фінансового стану є своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

Для досягнення мети необхідно буде вирішити такі завдання:

- з'ясувати сутність та значення аналізу оборотних активів підприємства;

- здійснити техніко-економічну характеристику діяльностіпідприємства, та постановку аналітичної роботи на ньому;

- проаналізувати стан, динаміку і структуру оборотних активів даного підприємства;

- проаналізувати ефективність використання оборотних активів;

- з'ясувати шляхи покращення структури та ефективності використання оборотних активів підприємства.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні і прикладні проблеми організації і формування та управління оборотними активами підприємства.

Об'єктом дослідження підприємства є оборотні активи підприємства, що являють собою сукупність матеріальних та грошових цінностей, що знаходиться в постійному кругообігу, змінюють свою матеріальну форму протягом одного операційного циклу та в повному обсязі переносять свою вартість на товари, що реалізує підприємство.

Літературні джерела, інформаційну базу дослідження складають законодавчі акти України, статті з даної проблеми, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, що стосуються досліджуваної проблеми, бухгалтерська і статистична звітність підприємства, тобто це внутрішні і зовнішні джерела інформації.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ СТРУКТУРИ ТА ДИНАМІКИ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ

1.1 ПОНЯТТЯ ТА ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ

оборотний актив економічний

Визначальною ознакою для віднесення активів до оборотних є час перетворення їх у засіб платежу, тобто ступінь ліквідності і термін використання (обігу) - не більше року. До складу оборотних активів підприємства входять оборотні кошти і короткострокові фінансові вкладення.

Оборотні кошти являють сукупність грошових коштів, авансованих на покриття поточних витрат організації, пов'язаних з виробництвом продукції. Короткострокові фінансові вкладенняздійснюються в процесі фінансової діяльності організації. Всі оборотні активи називають оборотним капіталом фірми. Основну частину оборотного капіталу складають оборотні кошти. До складу оборотних засобів входять:

- Грошові кошти, призначені на придбання матеріальних запасів, вартість матеріальних запасів на складі;

- Вартісна оцінка незавершеного виробництва;

- Вартісна оцінка готової продукції та продукції відвантаженої.

Інформація про оборотні активи підприємства надається щокварталу і щороку (на початок і кінець звітного періоду) згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» форма № 1, розділ ІІ «Оборотні активи». У статистичнійпрактиціоборотніактивипідприємствагрупуються за такими ознаками:

- за джереламиформування -- власні та прирівняні до власних, залучені, інші;

- методами регулювання -- нормовані, ненормовані.

До нормованихоборотнихактивів належать: виробничі запаси, незаверешеневиробництво, запаси готовоїпродукції на складах підприємств. Ненормованіоборотніактиви охоплюють: готовупродукціювідвантажену, гроші на рахунках у банках, дебіторськузаборгованість;

- видами економічноїдіяльності;

- видами промисловоїдіяльності;

-перехресно за видами економічноїдіяльності та формами власності;

-перехресно за видами економічноїдіяльності, формами власності та регіонами.

Класифікація оборотних активів

У зарубіжній та вітчизняній практиці оборотні активи класифікують за низкою ознак.

За фінансовими особливостями формування оборотні активи підприємства поділяють на валові та чисті. Така класифікація оборотних активів набула поширення у зарубіжній практиці.

Валові оборотні активи (або валовий оборотний капітал) -- це увесь їх обсяг незалежно від джерел фінансування.

Чисті оборотні активи (або чистий робочий капітал) -- це різниця між валовою сумою активів та загальною сумою поточних (короткострокових) пасивів підприємства. Чистий оборотний капітал являє собою власні оборотні активи. У нормальних умовах функціонування суб'єктів господарювання величина поточних активів вища від поточних зобов'язань, тобто сума оборотних активів перевищує кредиторську заборгованість.

За належністю оборотні активи поділяють на власні та позикові (залучені).

Власні оборотні активи характеризують ту їх частину, яка сформована за рахунок власного капіталу підприємства, до якого згідно з нормативною базою України умовно відносять так звані «стійкі пасиви».

Власний оборотний капітал підприємства з розвитком підприємницької діяльності та акціонування відіграє визначальну роль, оскільки забезпечує фінансову стійкість і оперативну самостійність суб'єкта господарювання. Власні оборотні активи приватизованих підприємств перебувають у повному їх розпорядженні, тобто підприємства мають право їх продавати, передавати іншим суб'єктам господарювання, громадянам, здавати в оренду тощо.

Позикові (залучені) оборотні активи характеризують ту їх частину, яка сформована за рахунок залученого підприємством товарного або фінансового кредиту як на довго-, так і на короткостроковій основі.

Позиковий капітал, що залучається у вигляді банківських кредитів та інших форм, покриває додаткову потребу підприємства в коштах.

Класифікація за окремими видами заснована на міжнародних стандартах бухгалтерського обліку (GAAP) та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За рівнем ліквідності всі види оборотних активів поділяють за критерієм швидкості їх перетворення на гроші з метою забезпечення платоспроможності підприємства. У загальному їх складі виділяють:

· абсолютно ліквідні активи,або оборотні активи у формі готових засобів платежу (гроші в касі та на поточних рахунках у банку);

· швидколіквідні оборотні активи, до яких відносять усі форми дебіторської заборгованості на користь підприємства, крім безнадійної;

· низьколіквідні оборотні активи, до яких належать запаси товарно-матеріальних цінностей у різних формах. (рис.1.1)

За формами функціонування у конкретному періоді часу оборотні активи поділяють на матеріальні та фінансові.

До матеріальнихвідносять оборотні активи у формі запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, незавершеного виробництва та готової продукції.



Рис. 1.1. Класифікація оборотних активів за рівнем ліквідності

До фінансовихналежать оборотні активи у формі грошових коштів, короткострокових фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості..

За рівнем варіабельності розміру оборотні активи поділяють на постійні та тимчасові.

Постійними оборотними активамивважають такі, що постійно перебувають у розпорядженні підприємства (протягом часу, що розглядається), визначають мінімальну потребу в них, що забезпечує господарську діяльність, є основою постійного оборотного капіталу.

При виникненні додаткової потреби в коштах утворюється змінний (тимчасовий) оборотний капітал.

Тимчасовими оборотними активами називають такі, обсяг яких коливається відповідно до сезонних потреб виробництва та реалізації продукції або до циклічних змін кон'юнктури ринку. У певні періоди часу тимчасові оборотні активи набувають нульового значення.

Для здійснення власної фінансово-господарської діяльності підприємство повинно мати в своєму розпорядженні відповідні виробничі фонди. За характером своєї участі в процесі виробництва вони поділяються на основні і оборотні. В основі такого поділу лежать відмінності в русі вартості засобів праці і предметів праці.

Матеріальною основою виробництва є виробничі фонди у вигляді засобів і предметів праці. В процесі функціонування вони по-різному переносять свою вартість на вартість готового продукту.

Оборотні виробничі фонди обслуговують сферу виробництва, споживаються в одному виробничому циклі та їх вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції. Вони представляють собою мінімально необхідні для виконання виробничої програми запаси сировини, основних матеріалів, покупних напівфабрикатів, допоміжних матеріалів, палива, запасних частин для ремонту, малоцінних і швидкозношуваних предметів, а також незавершеного виробництва.

Фонди обігу, хоча і не беруть участі безпосередньо у виробничому процесі, але є необхідним елементом для забезпечення єдності виробництва і обігу. Сфера їх функціонування створює передумови для виділення їх в самостійне поняття “фонди обігу”.

Фонди обігу складаються із запасів готової продукції на складі підприємства; товарів, відвантажених покупцям; залишку грошових коштів на рахунку в банку і касі підприємства.

Оборотні виробничі фонди і фонди обігу знаходяться в постійному русі і забезпечують безперервний кругообіг засобів. При цьому відбувається постійна і закономірна зміна форм авансованої вартості: з грошової вона перетворюється на товарну, потім - на виробничу і знову на товарну і грошову. Тобто, кругообіг оборотного капіталу відбувається за схемою:

Г - т … в … - т1- г2,

де Г - грошові кошти, які авансуються господарюючими суб'єктами;

Т - засоби виробництва;

В - виробництво;

Т1- готова продукція;

Г2- грошові кошти, одержані від продажу продукції, що включають в себе реалізований прибуток.

Крапки (…) означають, що обіг капіталу перервано, але процес його кругообігу триватиме в сфері виробництва.

Таким чином, виникає об'єктивна необхідність авансування коштів для забезпечення безперервного руху оборотних виробничих фондів і фондів обігу з метою створення необхідних виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції і умов для її реалізації.

Рух оборотних виробничих фондів і фондів обігу складають єдиний процес, який забезпечується відповідним оборотним капіталом. Це дає можливість об'єднати оборотні виробничі фонди і фонди обігу в єдине поняття - оборотні активи.

Отже, оборотний капітал (оборотні активи) - це сукупність коштів, авансованих в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва та реалізації продукції.

Оборотні активи, як і інші фінансові категорії, розкривають свою сутність при виконанні відповідних функцій (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Функції оборотних активів

Виробнича функція забезпечує безперервність процесу виробництва при постійному процесі формування на підприємстві запасів матеріальних ресурсів. Платіжно-розрахункова функція оборотних активів передусім впливає на стан тієї частини коштів, яка вилучена до сфери обігу, впливає безпосередньо на стан розрахунків і в цілому на грошовий обіг.

На кожному конкретному підприємстві склад і структура оборотних активів є різними і залежать від типу виробництва, складу витрат на виробництво продукції, що виготовляється, матеріально-технічного постачання тощо. Наприклад, в середньому в структурі оборотних активів промисловості окремі їх елементи складають:

- виробничі запаси - 60%;

- в т. ч. матеріали і сировина - 40%;

- незавершене виробництво - 21%;

- витрати майбутніх періодів - 4% тощо.

Стан, склад і структура виробничих запасів, незавершеного виробництва і готової продукції є важливим індикатором комерційної діяльності підприємства.

Розуміння специфіки структури оборотних активів на підприємстві дозволяє не лише краще управляти ними, але і концентрувати увагу саме на тих ділянках, де повинно бути забезпечено найефективніше їх використання. Це відноситься не лише до нормованих статей оборотних активів, але і до тієї їх частини, яка обслуговує сферу обігу.

1.2 ЗАВДАННЯ ТА ДЖЕРЕЛА АНАЛІЗУ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ

В сучасних умовах конкурентного ринку ефективне управління основними економічними процесами: формування та використання оборотних активів (Рис.2.1) в оперативній діяльності вирішує ряд питань стратегічного розвитку підприємства і забезпечує кінцеві результати господарської діяльності.



Рис. 1.3. Динаміка оборотних активів ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» у 2013-2015 роках, тис.грн.

Більшість вітчизняних підприємств не витримують жорсткої конкуренції, не досягають високого рівня доходності через нестачу оборотних коштів, потоків оборотних активів.

Проблема оцінки рівня забезпеченості підприємств оборотними активами, джерел їх фінансування, визначення ефективності використання та їх якісного нормування дуже складна та актуальна з позиції прийняття стратегічних управлінських рішень на кожному підприємстві.

У процесі обробки літератури з питань управління оборотними активами можна сказати, що це питання більш розвинуто у зарубіжних виданнях. Значна частина розробок з фінансового менеджменту взагалі, і управління оборотними активами зокрема, належить американським вченим 50-70 років, таким як В.Баумоль, Дж. Уілсон, М. Миллер, Д. Орр, Є. Брігхем, Д. Шим, Д. Сігел, В.Хорн. [4,5].

Ці вчені займалися розробкою як окремих напрямків фінансового менеджменту, так і всього його курсу. Вітчизняні науковці також значну увагу приділили згаданим питанням, серед таких вчених Бланк І.О., Стоянова О.С., Родіонова Р.О., Фомін П.О., Хохлов В.В. Так, наприклад, А.В. Шегда розглядає оборотні активи як сукупність коштів, що забезпечують поточну діяльність підприємства у сфері виробництва та у сфері обігу[22].

Аналіз оборотних активів логічно проводити у певній послідовності (рис. 2.2). Як видно з рис. 2.2, на першому етапі необхідно визначити абсолютну величину оборотних активів (підсумок ІІ-го розділу активу Балансу) та їх динаміку.

У більшості випадків в нормальних економічних умовах (за низького рівня інфляції) позитивною тенденцією вважається поступове зростання величини оборотних активів, що свідчить про розширення господарської діяльності підприємства.

Але, за результатами фінансової звітності на досліджуваному підприємстві оборотні активи станом на кінець 2015року становлять 1702891,0 тис. грн., на кінець попереднього року вартість оборотних активів становила 1988814 тис. грн. Отже, оборотні активи підприємства зменшились на 285923,0 тис. грн., що свідчить про зниження ефективності господарської діяльності підприємства.

У процесі аналізу формування та використання оборотних засобів слід:

- встановити потребу підприємства у оборотних коштах;

- визначити склад, структуру і динаміку оборотних активів;

- обгрунтувати оптимальний вибір джерела фінансування оборотних активів;

- розрахувати вплив швидкості обороту оборотних активів до рівня ліквідності і рентабельності;

- оцінити ефективність використання оборотних засобів.

Оборотні кошти забезпечують безперервність процесу виробництва та збуту, здійснення загального управління компанією, використовуючи у фінансовій діяльності. Їх риса - швидкість обороту, впливає на тривалість виробничо-фінансового циклу - періоду повного обороту всього комплексу оборотних активів, у процесі, якої відбувається зміна їх матеріально-речової форми. У аналізі оборотних активів особливе значення приділяється їх оборотності, тобто. швидкості обороту.

Рис. 1.4. Послідовність проведення аналізу оборотних активів підприємства

Показники оборотності характеризують ефективність використання оборотних активів і визначаються з кожної статті розділу II бухгалтерського балансу і з його підсумку. З метою поглибленого аналізу доцільно згрупувати все оборотні активи за категоріями ризику.

Також важливою у процесі аналізу є інформація щодо структури оборотних активів. Структура оборотних активів - це пропорції розподілу ресурсів між окремими елементами поточних активів.

Структура оборотних активів:

- відбиває специфіку операційного циклу;

- показує, яка частина поточних активів фінансується за рахунок власних коштів і довгострокових кредитів, а яка за рахунок позикових, включаючи короткострокові кредити банків.

Можна сказати, що структура оборотних активів відображає фінансовий стан підприємства на дату складання звітності і свідчить про рівень комерційної та фінансово-економічної роботи.

Джерелами фінансування оборотних активів можуть бути:

- власний капітал;

- довгостроковий позиковий капітал;

- короткостроковий позиковий капітал;

- товарний кредит;

- поточна кредиторська заборгованість.

Для здійснення ефективного аналізу оборотного капіталу фінансовий аналітик має виходити із суті цього поняття, що визначають такі основні ознаки:

по-перше, оборотні активи підприємства формуються і використовуються з досить локальною метою - для обслуговування лише його операційної діяльності;

по-друге, важливою ознакою оборотних активів є те, що вони належать до складу так званих мобільних активів підприємства (швидко можуть бути перетворені в гроші);

по-третє, суттєвою ознакою оборотних активів підприємства є значна (порівняно із необоротними активами) різноманітність їх видів, груп та конкретних найменувань, що значно ускладнює процес поточного управління ними та потребує забезпечення певної гнучкості цього управління;

по-четверте, відповідно до практики бухгалтерського обліку до оборотних активів включають певні види засобів праці, які віднесені до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів;

по-п'яте, суттєвою ознакою поняття оборотних активів є те, що їх формування як активів підприємства нерозривно пов'язано із конкретними джерелами капіталу, що забезпечують це формування.

Термін «оборотні активи» в економічній теорії має кілька синонімів (оборотні кошти, оборотний капітал, робочий капітал), однак незважаючи на різноманітність термінів, економічна суть цього поняття трактується у вітчизняній та зарубіжній літературі однаково.

Аналіз оборотних активів здійснюють з метою забезпечення такої організації, щоб забезпечити ефективність їх використання. Зазначений аналіз здійснюють за такими напрямами:

1) аналіз складу та структури оборотних активів;

2) оцінка оптимальності визначеної потреби підприємства в оборотних активах;

3) аналіз джерел формування оборотних активів;

4) оцінка маневрування оборотними активами;

5) аналіз оборотності оборотних активів за звітний період;

6) аналіз виробничих запасів і дебіторської заборгованості;

7) аналіз грошових коштів на підприємстві;

8) аналіз збереження та ефективного використання оборотних активів.

Для аналізу оборотних активів необхідна відповідна інформація. Визначення потреби в інформації на підприємстві для аналізу оборотних активів належить до компетенції її власника або уповноваженого органу (посадової особи) - економічної служби підприємства.

Основною інформаційною базою для аналізу оборотного капіталу є фінансова звітність підприємства.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ НАЯВНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ( НА ПРИКЛАДІ ПАТ «КРЮКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД»)

2.1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАТ «КРЮКІВСЬКОГО ВАГОНОБУДІВНОГО ЗАВОДУ»

Повне найменування Вiдкритеакцiонерне товариство "Крюкiвськийвагонобудiвний завод". Скорочене найменування (за наявності)ВАТ "КВБЗ". Організаційно-правова форма: Відкрите акціонерне товариство. Поштовий індекс 39621 Полтавська область, місто Кременчук, Крюкiвський район, вул. I.Приходька, б.139.

ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» один з найбільших в країні виробників транспортних засобів, у т.ч. рухомого залізничного складу. Сьогодні «Крюківський вагонобудівний завод» - це унікальне високотехнологічне підприємство з повним циклом - від генерованої комерційної і технічної ідеї до постачань готових виробів.

Великий виробничий потенціал заводу, а також тісна, багаторічна співпраця з науково-дослідними інститутами України та країн СНД дозволяють йому виготовляти і пропонувати споживачеві високоефективну і просту в експлуатації продукцію. Значне збільшення обсягів випуску товарної продукції, високі темпи та ефективне виробництво, постійне розширення номенклатури виробів, добре налагоджена маркетингова політика дають можливість підприємству не тільки зберігати провідні позиції у вітчизняному машинобудуванні, а й інвестувати прибуток у розвиток виробництва та його модернізацію, створювати нові робочі місця, зміцнювати свій авторитет на світовому ринку і впевнено дивитися в майбутнє.

Завод випускає:

Вантажне вагонобудування (напіввагони, бункерні і спеціалізовані вагони, вагон-платформи, криті вагони, вагон-цистерни, візки, колісні пари, запасні частини);

Пасажирське вагонобудування (пасажирські вагони серії 779, пасажирські вагони серії 788, візки, колісні пари, запасні частини);

Продукція для метрополітенів (вагони метрополітену, візки, колісні пари, рами візків метро, запасні частини, ескалатори (поверхові, тунельні));

Машинобудування (автогрейдери, спеціальна інженерна техніка: мінний загороджувач, самохідний пором):

Контейнери роликові, ковшові;

Металоконструкції за індивідуальним замовленням.

Одна з особливостей нинішнього виробництва підприємства - можливість швидкого переналагодження на випуск нової продукції. Приклад цьому - освоєний у найкоротші терміни промисловий випуск вітчизняних пасажирських вагонів і право стати базовим підприємством з їх виготовлення.

Техніко-економічний аналіз проводиться щоденно, за декаду, місяць, квартал, рік до складання підсумкової звітності.

Нині роль техніко-економічного аналізу зросла, бо основні показники, що характеризують ефективність заходів для впровадження нової техніки, технології, організації виробництва, підприємства розраховують і планують самостійно. Звідси й випливає потреба в ретельному аналізі та обґрунтуванні техніко-економічних показників. На основіданихзробимотехніко-економічнийаналіз ПАТ «КВБЗ» (Таблиця2.1).

Виробничо-економічна діяльність підприємства ПАТ «КВБЗ» характеризується наступними показниками:

Таблиця 2.1

Динаміка основних техніко-економічних показників за 2014-2015 рр.

№	Показники	Факт 2014 рік (тис.грн)	Факт 2015 рік ( тис.грн)	Абсолютне відхилення ( + / - )	Відносне відхилення ( %)
1.	Кредиторські зобов`язання	910077	955737	45660	105,02
2.	Обсяг виробництва	2104282	961453	-1142829	45,7
3.	Обсяг реалізованої продукції	2465553	958903	-1497950	39,03
4.	Величина основних засобів	672690	614294	-58396	91,3
5.	Розрахункова вартість чистих активів	2442384	2054358	-388026	84,1
6.	Валовий прибуток	146862	2865	-143997	1,95
7.	Собівартість реалізованої продукції	2679814	1243497	-1436317	46,4
8.	Незавершене виробництво	370599	239690	-130909	64,7
9.	Рівень зносу	419030	479050	60020	114,3
10.	Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги, роботи	186047	170252	-15795	91,5
11.	Готова продукція	112224	80427	-31797	71,6
12.	Фондовіддача грн./грн.	3,128	1,565	-1,563	50,03
13.	Рентабельність %	0,06	0,003	-0,057	5

Отже, здійснивши розрахунки відхилень (абсолютні та відносні) техніко-економічних показників ПАТ «Крюківський вагонобудівного заводу» за останні 3 роки (2007-2009 рр.) можна зробити наступні висновки.

За проаналізований період часу перш за все спостерігається тенденція до зниження обсягів виробництва продукції. Протягом року цей показник зназився на 45,7 %, що у вартісному вираженні становить 1142829 тис.грн. Це без сумніву є позитивним зрушенням.

Зниження обсягу випуску продукції зумовлено тим, що: відбуваються змiни взаконодавствi України, що тiєю чи iншоюмiрою впливають на дiяльнiсть Товариства; мають вплив зміни в зовнішній політиці; в деякій мірі відбувається введення тарифних та нетарифних обмежень на iмпортпродукцiї Товариства; мають місце несприятливі змiни валютних курсiв; бiльша частина обладнання морально застарiла та фiзично зношена.

Також у зв`язку зі зниженням обсягу випуску продукції, знизилась і виручка від реалізації послуг. Так у 2015 році виручка становить 961453 тис. грн, що на 1497950 тис. грн. менше ніж у 2014 році. Це пов'язано зі зниженням об'ємів реалізації послуг, яке викликано зниженням попиту на дані послуги.

У таблиці 1.1 можна побачити зміну собівартості реалізованої продукції. За аналізований період, цей показник знизився на 46,4 %, що у вартісному вираженні становить 1436317 тис.грн. Зниження цього показника має певну об'єктивну основу. Тенденція до зниження собівартості зумовлена тим, що: збільшився рівень інфляції в країні, у зв'язку з чим відбувається збільшення цін на ресурси, але у цей же час і попит на продукцію знизився, тому знизилась не тільки собівартість, а й обсяг випуску.

На підприємстві ПАТ «КВБЗ» відбувається різке зниження валового прибутку підприємства за період 2014-2015 рр., у 2015 році даний показник склав 2865 тис.грн, що на 143997 тис.грн менше ніж у 2014 році .

Такий показник, як фондовіддача, характеризує ефективність використання основних засобів підприємства. Аналізуючи цей показник, можна побачити, що він має тенденцію до значного зниження. Так найбільша сума продажу, яку отримало підприємство з 1 тис. коштів вкладених в основні засоби була у 2014 році, це 3,128 грн., у порівнянні з 2015 році, де вона становить 1,565 грн.

Основними причинами зниження фондовіддачі є те, що з кожним роком кількість основних засобів на підприємстві майже не змінюється.

В динаміці таблиці 1.1 показано зміну рентабельності продукції. Цей показник також має тенденцію до зниження. З 2014 р до 2015 р рентабельність продукції знизилась на 0,057% .

Також на даному графіку ми можемо побачити тенденцію розвитку обсягів виробництва та реалізації продукції (графік 2.1)



Рис. 2.1. Динаміка розвитку обсягів виробництва і реалізації продукції

На основі наведених даних можна зробити висновок, що загалом ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» виходячи із своїх можливостей, протягом 2015 року відбувся занепад його виробництва. Причиною занепаду стала постійна нестабільна економічна ситуація в країні, і підприємство працювало досить не стабільно , а прибутки підприємства знизились. Підприємство має досить великий потенціал, але не користується всією потужністю, не впроваджує нові технології, не має достатньо інвестицій для реалізації потенціалу своєї виробничо-господарської діяльності, нарощування виробничої потужності, розширення ринків збуту.

2.2 Аналіз динаміки та структури оборотних активів ПАТ «КВБЗ»

Проведемо аналіз оборотних активів на підприємстві ПАТ «Крюківськийвагонобудівний завод» (далі по тексту ПАТ «КВБЗ»).Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, тому для його оцінки необхідно вивчити передусім склад, структуру майна, а також причини їх зміни. Особлива увага приділяється вивченню причин, які негативно впливають на фінансовий стан підприємства.

Для вивчення цього питання можна застосувати модель економічного аналізу, що передбачає такі операції:

??визначення питомих складових оборотних активів у його загальній вартості за 2014 і 2015 рр.;

??визначення відхилення в абсолютному і відносному вираженні, шляхом порівняння даних 2014 р. з даними 2015 р.;

??визначення причин зміни даних 2014 р. порівняно з 2015 р., і передусім тих, що негативно позначаються на фінансовому стані підприємства.

Таблиця 2.2

Аналіз складу, структури і динаміки активів підприємства

Вид активів	2014 рік	2015 рік	Відхилення	Вертикальний аналіз, %
			Абсолютне тис.грн	Відносне %	Минулий рік	Звітний рік	Відхилення
Необоротні активи	1363647	1307204	-56443	-4,1	40,7	43,4	2,7
Оборотні активи	1988814	1702891	-285923	-14,4	59,3	56,6	- 2,8
Витрати майбутніх періодів	185	270	85	45,9	0.005	0,009	0,004
Необоротні активи та групи вибуття	0	0	0	0	0	0	0
Разом	3352646	3010365	-342281	27,4	100	100	-

Аналізуючи структуру і динаміку активів підприємства за 2014-2015 рр. бачимо, що вартість активів в цілому по підприємству зменшилась на 342281 тис. грн. або на 27,4%. Це було зумовлено зміною статей необоротних і оборотних активів та витрат майбутніх періодів, оскільки в активі Балансу підприємства необоротні активи та групи вибуття відсутні. Необоротні активи протягом 2014-2015 рр. займають значну питому вагу в структурі активів підприємства, а саме: 40,7% у 2014 р. і 43,4% у 2015 р., тобто відбулося зменшення на 56443 тис. грн. або на 4,1%. Такий спад є негативним і свідчить про економічний спад і зниження активності на ринку.

Поряд з тим, вартість оборотних активів зменшилась на 285923 тис. грн. або на 14,4%. Питома вага оборотних активів у 2014 р. становила 59,3% а у 2015 р. - 56,6%. Як бачимо із таблиці 2.2 підприємство має позитивну структуру активів, оскільки питома вага оборотних активів у загальній структурі активів вище 50%. Дана динаміка може мати гарний вплив, вона зменшує ризик компенсації авансованого капіталу та підвищує його віддачу внаслідок прискорення оборотності коштів. Від раціонального розміщення та ефективності використання оборотних активів фінансовий стан підприємства залежить найбільше. Структурні зрушення, загальна динаміка не тільки визначають фінансову стійкість і платоспроможність підприємства, а й можливості стійкого економічного зростання (табл.2.3).

Таблиця 2.3

Аналіз складу, структури і динаміки оборотних активів підприємства

Види коштів тис. грн.	2014 рік	2015 рік	Відхилення	Вертикальний аналіз%
			Абсолютне тис.грн	Відносне %	Минулий рік	Звітний рік	Відхи лення
Виробничі запаси	480074	459331	-20743	-4,3	24,1	27,3	3,2
Поточні біологічні активи	0	0	0	0	0	0	0
Незавершене виробництво	370599	239690	-130909	-35,3	18,6	14,2	-4,4
Готова продукція	112224	80427	-31797	28,3	5,6	4,8	-0,8
Товари	214	827	613	286,4	0,01	0,05	0,04
Всього запаси:	963111	780275	-182836	-18,9	48,4	46,3	-2,1
Векселі одержані	0	0	0	0	0	0	0
Дебіторська заборгованість: товари, роботи , послуги	186047	170252	-15795	-8,5	9,3	10,1	0,8
- за розрахунками с бюджетом	550880	239793	-311087	-56,5	27,7	14,2	-13,5
- за виданими авансами	42532	10293	-32239	75,8	2,1	0,6	-1,5
Інша поточна дебіторська заборгованість	915	5146	4231	462,4	0,05	0,3	0,25
Всього дебіторська заборгованість:	780374	425484	-354890	-45,5	39,2	25,3	-13,9
Грошові кошти та їх еквіваленти	224357	477677	253320	112,9	11,3	28,4	17,1
Поточні фінансові інвестиції	16232	0	-16232	-100	0,8	0	-0,8
Інші оборотні активи	4325	195	-4130	-95,5	0,02	0,01	-0,01
Разом:	1988399	1683631	-304768	-15,3	100	100	-

Аналізуючи структуру і динаміку оборотних активів підприємства бачимо, що у 2014р. їхня вартість становила 1988399 тис. грн., а у 2015р. - 1683631 тис. грн., тобто відбулось зменшення на 304768 тис. грн. або на 15,3%. Така зміна спричинена динамікою статей оборотних активів, а саме: готова продукція зменшилась на 31797 тис. грн., інша поточна дебіторська заборгованість збільшилась - на 4231 тис. грн. Поряд з тим тенденцію до зменшення має стаття: вартість виробничих запасів зменшилась на 20743 тис. грн., а грошові кошти і їх еквіваленти збільшились - на 253320 тис. грн. Слід зазначити також те, що дебіторська заборгованість також зменшилась: а) за товари, роботи, послуги - зменшилась на 15795 тис. грн.; б) дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом - на 311087 тис. грн., що є позитивним для підприємства.

Проаналізувавши структуру оборотних активів бачимо, що найбільша частина оборотних активів представлена дебіторською заборгованістю за розрахунками з бюджетом 27,7% у 2014р., проте у 2015р. вона зменшилась до 14,2%, значна частина належить виробничим запасам - 24,1% у 2014р., проте в 2015р. вонище збільшуються до - 27,3%.

Грошові кошти і їх еквіваленти також мають значну роль у структурі оборотних активів - їх питома вага 11,3% і 28,4% у 2014р. і 2015р. відповідно.

Зменшення оборотних активів у 2014р. порівняно з 2015р. на 304768 тис. грн. або на 15,3% відбулося в основному за рахунок скорочення поточних фінансових інвестицій - на 16232 тис. грн. або на 100% та через зменшення інших необоротних активів - на 4130 тис.грн або на 95,5%.

Стаття грошових коштів та їх еквівалентів збільшилася на 253320 тис. грн. Нестача оборотних активів у формі запасів означає, що капітал підприємства діє і приносить прибутку. Водночас брак запасів гальмує хід операційного процесу, уповільнюючи швидкість обороту засобів підприємства.

Отже, в даному підрозділі розглянуто склад, структуру і динаміку оборотних активів ПАТ «КВБЗ» за 2014-2015 рр. Тому можна сказати, що підприємство забезпечене оборотними активами, але не в повному обсязі, про що свідчить їхня питома вага в загальній структурі активів.

2.3 АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ

Оборотні активи є "двигуном" підприємства, оскільки саме ефективне його використання, загальна динаміка не тільки визначають ліквідність і платоспроможність, а й можливість стійкого економічного зростання підприємства. Ефективне використання оборотних активів визначається їхньою оборотністю - здатністю підприємства ефективно використовувати наявні у його розпорядженні основний та оборотний капітал.

Оборотність активів обчислюється:

- тривалістю одного обороту в днях (оборотність оборотних активів в днях);

- кількістю оборотів за звітній період (коефіцієнт оборотності, швидкість обороту);

На стабільність фінансового стану підприємства значний вплив справляє прискорення обороту оборотних коштів, адже:

- по-перше, від швидкості обороту коштів залежить розмір річного обороту (підприємство, що має невеликий обсяг коштів, але більш ефективної використовує, може досягти такого самого обороту, як і підприємство з більшим обсягом коштів, але з меншою швидкістю їх обороту);

- по-друге, з оборотністю пов'язана відносна величина витрат, що знижує собівартість одиниці продукції;

- по-третє, прискорення обороту на тій або іншій стадії кругообороту коштів (наприклад, скорочення часу перебування матеріалів на складі) зменшує тривалість обороту на інших стадіях виробничого процесу.

Все це зумовлює необхідність визначення системи показників оборотності оборотних активів та дослідження впливу на діяльність підприємства. Проводячи аналіз певних літературних джерел, в яких аналізуються дані показники, можна зробити висновок, що єдиного підходу не існує, а кожний науковець вважає за доцільне приділяти увагу певним показникам.

Зокрема, варто звернути увагу на те, що до найбільш використовуваних показників належать коефіцієнт оборотності оборотних активів, виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, дебіторської заборгованості, а також тривалість одного обороту оборотних активів, виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції і дебіторської заборгованості.

Методика аналізу показників оборотності оборотних активів полягає в розрахунку показників оборотності підприємства на основі даних фінансової звітності "Баланс", "Звіт про фінансові результати", за 2014 р. з аналогічними показниками за 2015 р. (додаток А, Б) А також обчислюється вплив кожного фактору на зміну даних показників. У такий спосіб виявляються тенденції поліпшення або погіршення використання оборотних коштів. Ця інформація є корисною для акціонерів, можливих інвесторів, потенційних покупців, постачальників тощо. Розрахунок показників оборотності оборотних активів підприємства наведено у таблиці 2.4, що складається за даними форми №1 "Баланс" і форми №2 "Звіт про фінансові результати", які наведені в додатках А, Б.

Таблиця 2.4

Розрахунокпоказниківоборотностіоборотнихактивів ПАТ «КВБЗ»

Показники	2014 рік	2015 рік	Відхилення
Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн.	2458821,5	1845852,5	-612969
Чиста виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, тис. грн.	2826676	1246362	-1580314
Кількість днів аналізованого періоду	365	365	0
Оборотність оборотних активів, днів	332	521	+189
Коефіцієнт оборотності оборотних активів, разів	1,1	0,7	-0,4
Виробничі запаси, тис. грн.	480074	459331	-20743
Готова продукція	112224	80427	-31797
Собівартість реалізованої готової продукції, тис. грн.	2679814	1243497	-1436317
Оборотність у днях:
- виробничих запасів	61	122	+61
- готової продукції	15	24	+9
Коефіцієнт оборотності, разів
- виробничих запасів	6	3	-3
- готової продукції	25	15	-10
Дебіторська заборгованість всього	186047	170252	-15795
Оборотність дебіторської заборгованості, дні	14	7	-7
Період погашення дебіторської заборгованості, дні	26	52	26

Коефіцієнт оборотності оборотних активів у 2014 р. становив1,1, який показує, що у 2014 р. на 1 грн. оборотного капіталу припадає 1,1 грн. чистої виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Зменшення коефіцієнта оборотності у 2015 р. порівняно з 2014 р. на 0,4 до 0,7 свідчить про менш ефективне використання оборотного капіталу. Зміна даного коефіцієнта була спричинена впливом 2-х факторів, а саме: за рахунок зменшення середньорічної вартості оборотних активів на 612969 тис. грн. та зменшення чистої виручки від реалізації товарів, робіт, послуг на 1580314 тис. грн.

Оборотність виробничих запасів протягом 2014-2015 рр. збільшилась на 61 день, тобто у 2014 р. оборотність виробничих запасів становила 61 день, а у 2015 р. - 122 дні, що призвело до зменшення коефіцієнта оборотності до 3 разів. Зменшення даного коефіцієнта свідчить про зниження оборотності запасів, тобто у 2014 р. кількість оборотів виробничих запасів за звітній період знизилась до 3 разів, а отже, це свідчить про менш ефективне їх використання.

Збільшення оборотності виробничих запасів було зумовлено впливом наступних факторів: зменшенням собівартості реалізованої продукції на 1436317 тис. грн., та зменшенням виробничих запасів на 20743 тис. грн.

Оборотність готової продукції збільшилась на 9 днів під впливом зменшення середніх залишків готової продукції на 31797тис. грн. Така динаміка призвела до зменшення коефіцієнта оборотності на 10, що є негативним для підприємства і свідчить про зменшення обсягу виробництва і реалізації готової продукції.

Оборотність дебіторської заборгованості протягом 2014-2015 рр. має тенденцію до зниження, а саме у 2014 р. тривалість одного обороту в днях дорівнювала 14 днів, а в 2012 р. зменшилась до 7 днів. Ця зміна була зумовлена зменшенням середньої величини дебіторської заборгованості на 15795 тис. грн. оборотність зменшилась на 7 днів, і за рахунок зменшення середніх залишків продукції, товарів, робіт, послуг.

Поряд з тим слід зазначити, що період погашення дебіторської заборгованості збільшився на 26 днів, що є негативним для підприємства і свідчить про неефективну політику підприємства щодо розрахунків з дебіторами.

Отже, в даному підрозділі було проаналізовано показники оборотності оборотних активів, а саме: коефіцієнт оборотності оборотних активів, виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, дебіторської заборгованості а також тривалість одного обороту оборотних активів, виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції і період погашення дебіторської заборгованості. Тому можна сказати, що підприємство неефективно використовує наявні оборотні активи, і не повністю використовує свої потужності.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЄФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ( Для підприємства ПАТ «КВБЗ»)

Питання управління оборотними активами підприємств стають все більш актуальними. Сучасна господарська практика потребує прийняття як зважених так і нетрадиційних рішень, які базуються на глибокому синтезі досягнень сучасної фінансової теорії та досвіді фінансового управління.

Фінансовий стан підприємства знаходиться в безпосередній залежності від того, наскільки швидко засоби, вкладені в активи, перетворюються в реальні гроші. Оборотні активи , будучи призначеними для реалізації або споживання, можуть неодноразово змінювати свою форму (матеріально-речовинну на грошову, і навпаки) протягом одного операційного циклу підприємства.

Удосконалення механізму управління оборотними коштами підприємства є одним з головних чинників підвищення економічної ефективності виробництва на сучасному етапі розвитку економіки.

Раціональне використання оборотних коштів в умовах їх хронічного дефіциту є одним з пріоритетних напрямків діяльності підприємств, в основі якого правильне керування оборотними коштами і запасами; розробка і впровадження заходів, що сприяють зниженню матеріалоємності продукції і прискоренню руху оборотних коштів. Підприємства у випадку ефективного управління оборотними коштами і запасами досягатимуть випереджального економічного стану, збалансованого по ліквідності і прибутковості.

Основними шляхами прискорення оборотності активів є:

- скорочення тривалості операційного циклу за рахунок підвищення продуктивності праці, використання новітніх технологій, повнішого і ефективнішого використання трудових і матеріальних ресурсів;

- поліпшення організації матеріально-технічного постачання з метою безперебійного забезпечення операційної діяльності необхідними матеріальними ресурсами і скорочення часу перебування капіталу в запасах;

- прискорення процесу відвантаження продукції, реалізації товарів і оформлення розрахункових документів;

- скорочення часу перебування коштів у дебіторській заборгованості;

- підвищення рівня маркетингових досліджень, спрямованих на прискорення просування готової продукції (товарів, робіт, послуг).

Прискорення оборотності оборотних коштів досягається різними заходами.

На стадії створення виробничих запасів такими шляхами можуть бути:

??впровадження економічно обґрунтованих норм запасу;

??наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, що комплектують виробів і ін. до споживачів;

??широке використання прямих тривалих зв'язків;

??розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням;

??комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах [18, 483].

На стадії незавершеного виробництва:

??прискорення науково-технічного прогресу, упровадження прогресивної техніки і технології;

??розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;

??удосконалювання форм організації промислового виробництва, застосування дешевих конструктивних матеріалів;

??удосконалювання системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів;

??збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом [18, 485].

Для прискорення періоду оборотності дебіторської заборгованості звичайно вживають таких заходів:

??надання знижок покупцям за скорочення термінів погашення заборгованості, щоб спонукати їх оплатити рахунки до встановленого терміну оплати;

??введення штрафних санкцій за прострочення платежу;

??оформлення угоди з покупцями комерційним векселем з одержанням певного процента за відстрочку платежу;

??відпуск товарів покупцям на умовах передоплати;

??використання механізму факторингу і т.д.[23].

Варто пам'ятати, що ефективність формування та використання оборотних коштів зумовлена певними особливостями управління їх основними структурними елементами: запасами, дебіторською заборгованістю та грошовими коштами.

Ефективне використання оборотних активів в першу чергу передбачає визначення оптимальної величини, розробку варіантів фінансування та забезпечення ефективності їх використання. Оптимальна величина оборотних активів повинна з однієї сторони забезпечувати безперебійне ефективне функціонування підприємства, з іншої - мінімізувати наявність недіючих поточних активів.

При деякому оптимальному рівні оборотних активів, прибуток стає максимальним. Подальше зростання оборотних активів, приводитиме до того, що підприємство матиме в своєму розпорядженні вільні активи, утримання яких призводить до витрат і зниження прибутку.

Проблема ефективного використання оборотних активів є притаманною не лише для України. На думку аналітиків в основі краху більшості західних компаній лежить відсутність готівки, а не відсутність замовлень.

Українські підприємства, визначаючи потребу в усіх оборотних активах та управляючи ними, зіштовхнулися з відсутністю налагоджених механізмів управління фондами обігу, що й стало однією з причин зростання заборгованості та відсутності грошових коштів у підприємств.

Першочерговими проблемами нині є :

- управління запасами, дебіторською заборгованістю, грошовими коштами, визначення джерел фінансування.

Багатоаспектність практичних задач управління запасами та існуючі недоліки описаних в літературі методів приводять до висновку, що в сучасних умовах відповідні служби підприємства швидше за все не зможуть скористатися готовими рекомендаціями, а повинні творчо підходити до існуючих методик, в значній мірі самостійно розробляючи адекватні для власного підприємства методики.

Значних успіхів в зниженні загальної потреби в оборотних коштах можна досягти напрацювавши ефективну політику управління дебіторською заборгованістю.

Невиправдана дебіторська заборгованість є іммобілізацією власного капіталу, а перевищення її певного рівня може призвести до втрати ліквідності і навіть зупинки виробництва. Така ситуація досить характерна для національної економіки з її хронічними неплатежами.

Найбільш відомим інструментом інкасації дебіторської заборгованості є надання знижок за швидку оплату продукції. Багато підприємств використовують цей інструмент для прискорення повернення дебіторської заборгованості, однак роблять це інтуїтивно, без серйозних розрахунків, допускаючи при цьому помилки. Застосування механізму знижок за швидку оплату доцільне лише постійним клієнтам при суровому дотриманні ними платіжної дисципліни за термінами та сумами.

Нетрадиційним для національних підприємств, хоча і достатньо перспективним є такий інструмент повернення дебіторської заборгованості як факторинг - продаж дебіторської заборгованості. Це пояснюється високим ризиком неповернення дебіторської заборгованості в наших умовах, досить високими цінами на факторингові послуги, хоча і за кордоном ціни на подібні послуги вище, ніж, наприклад, процентна ставка банківського кредиту. В наших умовах факторинг існує в більшості випадків у вигляді «сірих» схем.

Однією з найважливіших складових ефективного використання оборотних коштів є вибір способу їх фінансування.

Найбільш поширеним, а на сьогодні, і єдиним способом фінансування оборотних активів є кредиторська заборгованість. В більшості випадків сучасна ринкова логіка визначення необхідності в оборотних активах має наступний вигляд: спочатку визначається необхідність в валовому оборотному капіталі для підтримки ділової активності в планових обсягах, потім оцінюються можливості використання в обороті підприємства кредиторської заборгованості та інших залучених коштів. Необхідність у власному оборотному капіталі визначається по залишковому принципу. Уміле управління кредиторською заборгованістю, дозволяє їм значно скоротити потребу в власних грошових коштах. Але слід пам'ятати, що фінансування за рахунок боргів - це добре, але до певної межі. Забагато боргів посилюють ризик і підвищують потенціальну загрозу неплатоспроможності.

У сучасних умовах украй важливо правильно визначати потребу в оборотних коштах. Оборотні кошти підприємства повинні бути розподілені по всіх стадіях кругообігу у відповідній формі й у мінімальному, але достатньому обсязі. Наднормативні запаси відволікають з обігу грошові кошти,свідчать про недоліки матеріально-технічного забезпечення, неритмічності процесів виробництва і реалізації продукції. Усе це приводить до омертвіння ресурсів,їхньому неефективному використанню.

Отже, як висновок, можна відмітити,що обсяг оборотних активів має бути достатнім для забезпечення в довгостроковому періоді стабільної виробничої та фінансової діяльності підприємства. Крім того, він повинен бути оптимальним у контексті управління поточною діяльністю підприємства, тобто забезпечувати ліквідність та платоспроможність господарюючого суб'єкта на належному рівні.

ВИСНОВКИ

Одним з найважливіших елементів виробництва є оборотні кошти. Оборотні кошти - активи підприємства, поновлювані з певною регулярністю для забезпечення поточної діяльності, вкладення в які як мінімум одноразово обертаються протягом року або одного виробничого циклу. Оборотні кошти і політика щодо управління цими активами важливі, перш за все, з позиції забезпечення безперервності і ефективності поточної діяльності підприємства.

В якості основних компонентів оборотного капіталу розглядаються наступні складові:

- Виробничі запаси підприємства.

Які в свою чергу включають: сировину та матеріали, незавершене виробництво, готову продукцію та інші запаси. Так як підприємство вкладає свої кошти в освіту запасів, то витрати зберігання запасів пов'язані не тільки зі складськими витратами, а й з ризиком псування і старіння товарів;

- Дебіторська заборгованість.

Коли підприємство реалізує свою продукцію покупцям, це не означає, що оплата буде проведена негайно. Несплачені рахунки за поставлену продукцію і складають більшу частину дебіторської заборгованості. Специфічним елементом дебіторської заборгованості є векселі до отримання, які по суті є цінними паперами.

- Грошові кошти та їх еквіваленти.

Грошові кошти представлені грошима підприємства на рахунках в банку та в касі підприємства, а еквіваленти - ліквідні короткострокові фінансові вкладення, в тому числі цінні папери інших підприємств, державні казначейські білети, державні облігації та інші цінні папери, випущені місцевими органами влади.

У випадку ПАТ «КВБЗ» має місце збільшення оборотності виробничих запасів і готової продукції у порівнянні з попередніми роками, але оборотність дебіторської заборгованості має тенденцію до зниження.

Щодо оборотності оборотних активів, то знайдено такі шляхи їх прискорення:

- скорочення тривалості операційного циклу за рахунок підвищення продуктивності праці, використання новітніх технологій, повнішого і ефективнішого використання трудових і матеріальних ресурсів;